Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/16773/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 05.04.2023. Зареєстровано: 06.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2023.
Дата набрання законної сили: 08.11.2023
Результат оскарження 08.11.2023 Восьмий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/380/16906/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 березня 2023 року
		справа №380/16773/22
		 
		 
		Львівський окружний адміністративний суд в складі 
		головуючої судді - Морської Г.М.
		за участю:
		секретаря судового засідання - Фінканін М.С.
		позивача - ОСОБА_1 
		представника позивача - Мельник Л.Я.,
		представника відповідача - Тарасович О.І.,
		представника третьої особи - Романюка О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради третя особа  Релігійна організація «Релігійна громада церкви Євангельських християн-баптистів «Виноградник» у місті Винники Личаківського району міста Львова про визнання протиправними і скасування містобудівних умов та обмежень ,-
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		ОСОБА_1 (далі  позивач) через свого представника звернулася до суду із адміністративним позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради (далі  відповідач), третя особа  Релігійна організація «Релігійна громада церкви Євангельських християн-баптистів «Виноградник» (далі  третя особа), в якому просить:
		- визнати протиправними та скасувати містобудівні умови та обмеження на проектування та будівництво двоповерхової культової споруди з мансардою на земельній ділянці по вул.Крива (кадастровий номер 4610160300:02:003:0179) у м.Винники, затверджені рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради від 15.03.2019 №91.
		Ухвалою від 22.11.2022 судом вжито заходи забезпечення позову, заборонено Релігійній організації «Релігійна громада церкви Євангельських християн-баптистів «Виноградник» у місті Винники Личаківського району міста Львова (код ЄДРПОУ 38582859, 79495, Львівська область, м.Винники, вул.Яворницького, 23А) та/або будь-якій іншій юридичній особі здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці по вул.Крива (кадастровий номер 4610160300:02:003:0179) у м.Винники.
		Ухвалою від 22.11.2022 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи здійснювати порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання призначено на 08.12.2022 .
		Ухвалою від 08.12.2022 за клопотаннями представників сторін відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 17.01.2023.
		Протокольною ухвалою від 17.01.2023 оголошено перерву в судовому засіданні для надання часу представнику позивача підготувати відповідь на відзив до 02.02.2023.
		Ухвалою від 02.02.2023 судове засідання відкладене до 14.02.2023 за клопотанням представників сторін для надання додаткових документів.
		Протокольною ухвалою від 14.02.2023 судове засідання відкладене до 28.02.2023 за клопотанням представника відповідача для підготовки заперечення на відповідь на відзив.
		Протокольною ухвалою від 28.02.2023 судове засідання відкладене до 14.03.2023 за клопотанням представника відповідача.
		Протокольною ухвалою від 14.03.2023 у судовому засіданні оголошена перерва до 27.03.2023 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги. 
		У судовому засіданні 27.03.2023 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Винниківська міська рада рішенням від 24.05.2018 № 1361 Про затвердження детального плану території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по вул. Яворницького в м. Винники затвердила зміни до детального плану території, в межах якої знаходиться земельна ділянка, надана Третій особі у постійне користування з цільовим призначенням 03.04 Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій. Підставою для проектування цих змін до детального плану значиться рішення Винниківської міської ради від 20.12.2017 №1175 Про надання дозволу на внесення змін в детальний план території в квартал індивідуальної житлової забудови по вул. Яворницького в м. Винники, у преамбулі якого підставою його прийняття згадана "заява (клопотання) пастора Церкви Євангельських Християн Баптистів".
		Рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради, правонаступником якого є виконавчий комітет Львівської міської ради від 15.03.2019 № 91 Релігійній організації Релігійна громада церкви Євангельських християн-баптистів Виноградник у місті Винники Личаківського району міста Львова видані Містобудівні умови та обмеження на проектування та будівництво двоповерхової культової споруди з мансардою на земельній ділянці по вул. Крива (к/н 4610160300:02:003:0179) у м. Винники.
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі № 463/6912/18 скасоване рішення Винниківської міської ради від 24.05.2018 № 1361 "Про затвердження детального плану території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по вул. Яворницького в м. Винники". Зазначене судове рішення набрало законної сили 11.08.2022.
		Позивачка стверджує, що культова (громадська) споруда, на будівництво якої було видано оскаржувані містобудівні умови та обмеження, відповідно до графічних додатків скасованого судом детального плану, запроектована поряд із водним об`єктом  ставком, прибережна захисна смуга якого врахована на графічних додатках тепер чинного детального плану 2014 року. Тобто оскаржувані містобудівні умови та обмеження, після скасування судом детального плану 2018 року, суперечать тепер чинному детальному плану 2014 року, оскільки відповідно до нього, територія, на якій здійснює будівництво Третя особа, знаходиться у прибережній захисній смузі ставка і струмка, де будівництво заборонено законом. Відтак з моменту набрання чинності рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі № 463/6912/18  11.08.2022, оскаржувані містобудівні умови та обмеження не відповідають чинній містобудівній документації, отже, містять протиправні положення. Зараз на земельній ділянці Третя особа здійснює будівництво, яке завдає непоправної шкоди довкіллю, руйнує природні водні об`єкти.
		Враховуючи наведене, позивачка вважає, що відповідачем порушені її екологічні права як мешканки м. Винники, що стало підставою для звернення до суду.
		Позивачка та її представниця у судовому засіданні підтримали позов, просили його задовольнити.
		Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи наступним. 
		Щодо права позивачки на звернення до суду зазначив, що звернутися із заявою про отримання містобудівних умов та обмежень може лише особа, яка має намір здійснити будівництво, та після їх отримання в такої особи виникає право на розроблення на підставі виданих містобудівних умов та обмежень проектної документації об`єкта будівництва та здійснення самого будівництва. Відтак між особою, яка звернулась із заявою про надання містобудівних умов та обмежень, та відповідним спеціально уповноваженим органом, до якого вона звернулась, виникають публічно-правові відносини у зв`язку з прийняттям рішень виконавчого комітету, які являють собою правовий акт індивідуальної дії, оскільки породжує певні права для цієї особи та встановлюють вимоги, які така особа зобов`язана дотримуватись при здійсненні будівництва. Оскільки сфера застосування положень (норм) оскаржуваного рішення безпосередньо не стосується позивача, ними не визначається ні його прав, ні обов`язків, відтак, відсутній факт можливого порушення відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у площині публічно- правових відносин прав та інтересів позивача у зв`язку з прийняттям таких рішень. Враховуючи те, що затверджені рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради від 15.03.2019 № 91 містобудівні умови та обмеження надавалися Релігійній організації «Релігійна Громада Церкви Євангельських Християн-Баптистів «Виноградник», то позивач не є учасником вказаних правовідносин у публічно-правовій сфері, оскільки відповідач не здійснював щодо позивача жодних управлінських функцій. Стверджує, що позивач ОСОБА_1 не навела достатніх підстав щодо порушення її прав та інтересів у публічно-правовій сфері. Доводи позивача ґрунтуються на припущеннях, без визначення конкретних прав, свобод чи інтересів Позивача, які підлягають захисту в судовому порядку. Таким чином, оскільки оскаржуваним рішенням в рамках досліджуваних правовідносин не приймалось будь-яких негативних рішень, які б впливали на права та інтереси позивача, ОСОБА_1 не є належним позивачем у даній справі.
		Щодо законності оскаржених містобудівних умов стверджує, що Виконавчий комітет Винниківської міської ради станом на день затвердження містобудівних умов та обмежень на проектування та будівництво двоповерхової культової споруди з мансардою на земельній ділянці по вул. Крива діяв в порядку та в спосіб, що визначений чинним законодавством, відтак, відсутні підстави для визнання протиправними та скасування таких містобудівних умов та обмежень. При поданні заяви про видачу містобудівних умов та обмежень, заявником було надано усі необхідні документи для отримання адміністративної послуги і дотримано порядку та способу їх подання. Містобудівними умовами та обмеженнями, затвердженими рішення виконавчого комітету Винниківської міської ради від 15.03.2019 року № 91, передбачено будівництво двоповерхової культової споруди з мансардою на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610160300:02:003:0179) у м.Винники Цільове призначення земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер 4610160300:02:003:0179) - 03.04 для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій. Вид використання - для будівництва культової споруди. Функціональне призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Тобто, видані містобудівні умови та обмеження повністю відповідають містобудівній документації на місцевому рівні.
		Представник відповідача у судовому засіданні просила суд відмовити у задоволенні позову із підстав, викладених у відзиві.
		Представник третьої особи у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що «… на даний момент релігійна громада за наявності усіх дозвільних документів, тобто на законних підставах, збудувала перший поверх двоповерхової будівлі з мансардою. Зведену будівлю неможливо перемістити, оскільки це бетонна армована конструкція, а не хаотично розташовані будівельні матеріали. Незважаючи на те, що культова будівля ще не здана в експлуатацію, однак цокольне приміщення та перший поверх будівлі зведено на законних підставах. Право власності зареєстровано. Відповідно до змісту частини 3 статті 61 Земельного кодексу України, об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися та мати відповідні під`їзні шляхи, якщо при цьому не порушується її режим…». Також зазначив про упереджене ставлення позивачки до релігійної громади, представником якої він є, а також вказав про наявність інших споруд на території прибережної захисної смуги, до яких у позивачки немає зауважень, що свідчить про вибірковий підхід. 
		Із вказаних підстав просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
		Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
		Рішенням 29-ї сесії (четвертого скликання) Винниківської міської ради № 747 від 01.03.2005 затверджено Генеральний план м. Винники після коригування.
		20.12.2017 Винниківською міською радою прийнято рішення 9-ї сесії за № 1175, яким за результатами розгляду заяви (клопотання) пастора Церкви ОСОБА_2 доручено виконавчому комітету Винниківської міської ради внести зміни в детальний план територій в квартал індивідуальної житлової забудови по АДРЕСА_2 .
		На замовлення виконавчого комітету Винниківської міської ради ФОП ОСОБА_3 в 2018 році виготовлено детальний план території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по АДРЕСА_2 .
		Вказаним детальним планом, на відміну від детального плану території внесення змін до кварталу індивідуальної житлової забудови по АДРЕСА_2 , виготовленого ПП «АрхіС» в 2014 році, передбачено розміщення будівлі церкви ОСОБА_2 .
		Рішенням 11-ї сесії Винниківської міської ради № 1361 від 24.05.2018 затверджено детальний план території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по АДРЕСА_2 .
		Рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради, правонаступником якого є виконавчий комітет Львівської міської ради від 15.03.2019 № 91, Релігійній організації Релігійна громада церкви Євангельських християн-баптистів Виноградник у місті Винники Личаківського району міста Львова видані Містобудівні умови та обмеження на проектування та будівництво двоповерхової культової споруди з мансардою на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (к/н 4610160300:02:003:0179) у м. Винники (далі  спірні містобудівні умови та обмеження).
		Спірні містобудівні умови та обмежені містять наступне посилання: «…Функціональне призначення земельної ділянки  землі житлової та громадської забудови відповідно до детального плану території, затвердженого рішенням № 1361 від 24.05.2018…». 
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі № 463/6912/18 скасоване Рішення Винниківської міської ради від 24.05.2018 № 1361 "Про затвердження детального плану території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по АДРЕСА_2 ", рішення набрало законної сили.
		Позивач стверджує, що у зв`язку із скасуванням детального плану території, затвердженого рішенням Винниківської міської ради № 1361 від 24.05.2018, чинним є детальний план території, затверджений рішенням Винниківської міської ради № 1599 від 29.12.2014, на якому відображено наявність ставка і струмка, що проходить через нього, а також їх прибережно - захисна смуга. Проте спірні містобудівні умови та обмеження не містять жодних застережень щодо прибережно - захисної смуги, що має наслідком будівництво у безпосередній близькості до водного об`єкта, що є порушенням її екологічних прав.
		У зв`язку із цим позивачка звернулась до суду.
		Надаючи оцінку твердженню представника відповідача про відсутність у позивачки права на звернення до суду із вказаним позовом, суд зазначає наступне.
		На підставі частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
		За приписами частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
		Частиною третьою статті 9 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Тобто, саме позивач у позовній заяві визначає порушене право та спосіб його захисту.
		Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення до суду із самостійним позовом, ОСОБА_1 зазначила, що вона є власницею будинку у АДРЕСА_3 , що є поруч із  АДРЕСА_2 , де здійснює будівництво третя особа. Стверджує, що спірні містобудівні умови та обмеження на відповідають чинній містобудівній документації м. Винники та не враховують безпосередню близькість до забудови водних об`єктів (струмка, ставка) і прибережну захисну смугу, що є порушенням її екологічних прав.
		Надаючи оцінку праву звернення до суду ОСОБА_1 , суд враховує наступні правові позиції Верховного Суду.
		У постанові від 23 грудня 2021 року у справі №370/2759/18 Верховний Суд сформулював правовий висновок про те, що спір, який підлягає розгляду адміністративним судом, - це публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, та який виник у зв`язку з виконанням (рішення, дія), неналежним виконанням (рішення, дія) або невиконанням (бездіяльність) такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів, яка, за загальним правилом, встановлюється у суді першої інстанції за заявою однієї із сторін; такий спір є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин; метою вирішення такого спору є захист прав, свобод та інтересів особи або суспільних інтересів у сфері публічно-правових відносин шляхом впливу в межах закону на належного відповідача; такий спір повинен бути реальним (результат вирішення спору безпосередньо впливатиме на ефективний захист особи або суспільного інтересу у конкретних публічно-правових відносин) та існуючим на момент звернення з позовом; законом може бути визначено спеціальний порядок вирішення публічно-правового спору або встановлено обмеження стосовно суб`єкта звернення з відповідним позовом за умови наявності альтернативного суб`єкта з повною адміністративною процесуальною правоздатністю.
		У постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі №420/2719/20 викладено висновок, згідно з яким спір у справі щодо оскарження містобудівних умов та обмежень вважається публічно-правовим та належить до компетенції адміністративного суду з огляду на наявність у ньому таких критеріїв адміністративної юрисдикції: між учасниками справи виникли публічно-правові відносини; суб`єкт владних повноважень присутній у спірних відносинах; дії вчинені суб`єктом владних повноважень; суб`єкт владних повноважень здійснює адміністративні повноваження у сфері публічного адміністрування; спірні відносини врегульовані адміністративним законодавством. Крім того, спір щодо оскарження позивачем містобудівних умов та обмежень є публічно-правовим у разі наявності в останнього саме екологічного інтересу у справі та звернення до суду за захистом саме екологічних прав.
		Аналогічний правовий висновок також підтриманий Верховним Судом у справі № 420/12710/20 (постанова від 04.07.2022).
		Питання наявності права на оскарження містобудівних умов та обмежень, як акту індивідуальної дії, особою, якій його не адресовано і прав та обов`язків якої він не стосується, було предметом розгляду у справі №826/12131/17 (постанова від 18.05.2022), у якій Верховний Суд сформулював наступні правові висновки:
		« 55. (…), колегія суддів враховує, що комплексна забудова території відповідно до статті 33 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» здійснюється з метою забезпечення реалізації громадських інтересів і спрямовується на попереднє проведення інженерної підготовки, спорудження зовнішніх інженерно-транспортних мереж, об`єктів соціальної сфери, житлових будинків, інших об`єктів будівництва, а також на благоустрій території. Комплексна забудова території може здійснюватися шляхом комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду одним або кількома інвесторами.
		56. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить висновку, що видача містобудівних умов та обмежень безпосередньо впливає на інтереси відповідної територіальної громади, а тому судове рішення, яким зобов`язано надати містобудівні умови та обмеження для (…), є таким, що вирішує питання про інтереси скаржника як мешканця будинку, що знаходиться на суміжній з будівництвом території.
		57. Суд ураховує, що статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		58. Статтею 50 Конституції України встановлено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
		59. Згідно з положеннями статті 23 Конституції України кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов`язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості.
		60. Водночас власність зобов`язує та не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству (частина третя статті 13 Конституції України).
		61. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства (частина сьома статті 41 Конституції України).
		63. Таким чином, власність не тільки надає перевагу власнику, а й покладає на нього низку обов`язків перед суспільством та державою. Поняття «власність зобов`язує» пов`язане з принципом поєднання інтересів власника та інших осіб, обов`язком використовувати власність у своїх інтересах з неухильним обов`язком поважати інтереси всього суспільства.
		64. Значення цих конституційних положень, зокрема, у сфері будівництва полягає в обов`язку суб`єктів містобудівної діяльності під час здійснення підготовчих та будівельних робіт неухильно дотримуватися вимог законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про благоустрій населених пунктів», вимог державних будівельних норм та стандартів, містобудівної документації на місцевому рівні з тим, щоб створення нових об`єктів будівництва (реконструкція існуючих об`єктів) здійснювалось з урахуванням прав та інтересів мешканців відповідного населеного пункту, включаючи необхідність створення (збереження) умов для відпочинку, занять фізкультурою та спортом, дитячих ігор та розваг, паркування транспортних засобів в межах прибудинкової території, тобто створення сприятливих умов для життя та здоров`я людини.
		66. Отже, факт невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівній документації на місцевому рівні очевидно створює загрозу суспільним (загальним) інтересам, оскільки це може завдати шкоди інтересам значної (необмеженої) кількості осіб, які будуть позбавлені (обмежені) умов відпочинку, занять фізкультурою з метою оздоровлення, дитячих ігор та розваг в межах прибудинкової території під наглядом її мешканців, створить перешкоди у сфері паркування та, відповідно, підвищить небезпеку виникнення дорожньо-транспортних пригод та може призвести до несприятливих наслідків завдання непоправної шкоди здоров`ю та життю людини.
		69. Колегія суддів зазначає, що адміністративні суди, у випадку необхідності перевірки дотримання суб`єктами владних повноважень гарантованих особі прав, зокрема, наданих статтями 13, 23, 50, 54 Конституції України у правовідносинах, пов`язаних із благоустроєм населених пунктів, плануванням та забудовою території, повинен застосовувати широке тлумачення поняття «охоронюваний інтерес». За загальним правилом, такий інтерес включає у тому числі захист права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, створення умов для комфортного та безпечного проживання на території відповідного населеного пункту…».
		Зазначену позицію підтримав Верховний суд і у постанові від 22.02.2023 по справі № 461/8686/17.
		Із наведеного чітко прослідковується правова позиція Верховного Суду щодо права особи на звернення до суду за захистом своїх екологічних прав, у тому числі якщо спірний акт індивідуальної дії не стосується особи безпосередньо.
		Відтак суд приходить до висновку про наявність у ОСОБА_1 права на звернення до суду із даним позовом.
		Щодо дотримання позивачкою строку звернення до суду, варто зазначити наступне.
		29 квітня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/19594/20, адміністративне провадження № К/9901/9345/21 (ЄДРСРУ № 96655185) досліджував питання щодо обчислення строку звернення до адміністративного суду при оскарженні містобудівних умов та обмежень.
		Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до ч. 2, 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.
		Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
		Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що проектна документація на об`єкт будівництва розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних, складовою частиною яких є містобудівні умови та обмеження. У свою чергу містобудівні умови та обмеження визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва у відповідності до вимог, встановлених законодавством та містобудівною документацією, тобто, гранично допустимі (дозволені) вимоги до майбутнього проекту, та є чинними до завершення будівництва об`єкта.
		Вказана позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 15.12.2018 у справі №522/6212/17.
		Відповідно до пункту 18 частини першої статті 4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який установлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
		Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті (рішенні) особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).
		За владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.
		Нормативно-правовий акт - це письмовий документ компетентного органу держави, уповноваженого нею органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта, в якому закріплено забезпечуване нею формально обов`язкове правило поведінки загального характеру. Такий акт приймається як шляхом безпосереднього волевиявлення народу, так і уповноваженим на це суб`єктом за встановленою процедурою, розрахований на невизначене коло осіб і на багаторазове застосування.
		Натомість індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
		Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата; виникнення конкретних адміністративно-правових обов`язків, обумовлених цими актами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2019 у справі № 9901/801/18).
		Отже, нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються в нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує своєї дії фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується у зв`язку з припиненням конкретних правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 9901/491/19).
		Аналіз вищевказаного дає підстави вважати, що містобудівні умови та обмеження є актом індивідуальної дії, оскільки є результатом застосування норм права, адресовані конкретним суб`єктам і створюють права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів, регулюють конкретну життєву ситуацію та їх дія закінчується у зв`язку з припиненням конкретних правовідносин, тобто вичерпують свою дію після їх виконання (18 березня 2021 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/3844/20, адміністративне провадження №К/9901/25035/20 (ЄДРСРУ № 95616119). 
		Отже, за своєю юридичною природою містобудівні умови і обмеження, - це акт індивідуальної дії, який видається уповноваженими органами містобудування та архітектури та покладає на замовника будівництва певні обов`язки і обмеження. Правовідносини, що виникають на підставі містобудівних умов і обмежень, носять довготривалий характер, оскільки діють до закінчення будівництва об`єкту. Відповідно, якщо містобудівні умови і обмеження містять протиправні положення, то вони порушують права позивача, як замовника будівництва і вимоги закону, протягом всього строку своєї дії, а не лише в момент їх видачі. Протягом всього строку дії містобудівних умов замовник змушений виконувати їх протиправні вимоги і нести ризик накладення санкцій з боку контролюючих органів у разі такого невиконання.
		Суд звертає увагу, що положення частини другої статті 122 КАС України слугують меті забезпечення дотримання принципу правової визначеності, але не повинні використовуватися як засоби легалізації неправомірної поведінки і не повинні застосовуватися стосовно заходів, які спрямовані на припинення неправомірної поведінки.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №464/2638/17 та 28.11.2018 у справі № 815/2311/15.
		Відтак, враховуючи чинність містобудівних умов до завершення будівництва та їх можливу протиправність в оскаржуваній частині, Верховний Суд вказує, що вони можуть порушувати права осіб і вимоги закону, протягом всього строку своєї дії, а не лише в момент їх видачі, а тому строк звернення до суду встановлюється згідно частини 2 статті 122 КАС України (6 місяців з моменту порушення прав).
		Підставу для звернення до суду позивачка пов`язує з набранням законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі № 463/6912/18, яким скасоване Рішення Винниківської міської ради від 24.05.2018 № 1361 "Про затвердження детального плану території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по вул. Яворницького в м. Винники". 
		Зазначене рішення набрало законної сили 11.08.2022. До суду позивачка звернулась 21.11.2022, тобто у межах 6 місячного строку звернення до суду.
		Щодо правомірності спірних містобудівних умов та обмежень, суд зазначає наступне.
		Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі  Закон № 3038-VІ).
		Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, згідно з ст. 1 Закону № 3038-VІ  документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
		За змістом ст. 29 Закону № 3038-VІ, чинній на час видачі оскаржуваних містобудівних умов та обмежень, містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 
		- копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 
		- копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 
		- викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 
		- витяг із Державного земельного кадастру.
		Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.
		Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
		Витяг з містобудівного кадастру для формування містобудівних умов та обмежень до документів замовника додає служба містобудівного кадастру (у разі її утворення).
		Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
		1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
		2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
		3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
		Містобудівні умови та обмеження містять:
		1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта;
		2) інформацію про замовника;
		3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні;
		4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах;
		5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки;
		6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону);
		7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд;
		8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони);
		9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.
		Перелік зазначених умов є вичерпним.
		Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
		Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється:
		1) за заявою замовника;
		2) головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам;
		3) за рішенням суду.
		Із аналізу даної правової норми слідує, що містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта та в обов`язковому порядку мають містити планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони).
		Спірні містобудівні умови та обмеження містять наступне посилання: «Функціональне призначення земельної ділянки  землі житлової та громадської забудови відповідно до детального плану території, затвердженого рішенням № 1361 від 24.05.2018…».
		Суд відмічає, що рішення, на підставі якого визначене функціональне призначення земельної ділянки, - це рішення Винниківської міської ради від 24.05.2018 № 1361 «Про затвердження детального плану території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по вул. Яворницького в м. Винники».
		Зазначене рішення від 24.05.2018 № 1361 скасоване рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі № 463/6912/18, яке набрало законної сили.
		Зокрема рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі № 463/6912/18 встановлено наступне:
		«… Суд зазначає, що детальний план, як вказано у Законі України №3038-VI та в ДБН Склад та зміст детального плану території, складається з графічних і текстових матеріалів, які повинні відповідати одні одним.
		Дослідивши спірний детальний план, суд встановив, що у його текстових матеріалах, оформлених у вигляді пояснювальної записки, зокрема, у пункті 4.1 Аналіз стану навколишнього середовища розділу 4 Оцінка існуючої ситуації зазначено про наявність струмка та ставків у межах території детального плану території, а у пункті 4.8 Планувальні обмеження розділу 4 Оцінка існуючої ситуації зазначено, що в центральній частині ділянки знаходиться природній ставок.
		Натомість у графічних матеріалах, а саме у графічному додатку Детальний план території (основне креслення) в умовних позначеннях струмок (малу річку) не зображено, а на графічному зображенні ставка міститься надпис відстійник і не відображено прибережну захисну смугу щодо таких водних об`єктів.
		Отже, всупереч вимогам Закону України №3038-VI та в ДБН Склад та зміст детального плану території спірний детальний план містить графічні матеріали, які суперечать текстовим матеріалам.
		У цьому контексті заслуговують на увагу зауваження позивача про те, що у детальному плані території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по вул. Яворницького в м. Винники, затвердженому рішенням 19-ої сесії Винниківської міської ради від 29.12.2014 № 1599, як і в спірному детальному плані у текстових матеріалах, оформлених у вигляді пояснювальної записки, зокрема, у пункті 4.1 Аналіз стану навколишнього середовища розділу 4 Оцінка існуючої ситуації зазначено про наявність струмка та ставків у межах території детального плану території, а у пункті 4.8 Планувальні обмеження розділу 4 Оцінка існуючої ситуації зазначено, що в центральній частині ділянки знаходиться природній ставок.
		Натомість на відміну від спірного детального плану у детальному плані території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по вул. Яворницького в м. Винники, затвердженому рішенням 19-ої сесії Винниківської міської ради від 29.12.2014 №1599, у його графічному додатку План існуючого стану території Схема планувальних обмежень, як в умовних позначеннях, так і на схемі в центральній частині детального плану позначено наявність ставка і струмка, що проходить через нього, а також їх прибережно-захисна смуга….
		… Важливо наголосити на тому, що у разі, якщо на території, описаній у спірному детальному плані, знаходяться ставок та струмок (як вказано у текстовій частині спірного детального плану), то зважаючи на приписи ВК України та ЗК України, вздовж таких водних об`єктів існують прибережні захисні смуги, що унеможливлює будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних).
		Тобто розбіжності між текстовою та графічною частинами спірного детального плану щодо наявності/відсутності водних об`єктів є істотними та пов`язані з можливістю проведення забудови на відповідній території…».
		Із наведеного рішення слідує, що причиною його скасування стало, у тому числі, невідповідність графічних матеріалів детального плану текстовим матеріалам, а саме: відсутність у графічних матеріалах водних об`єктів (ставка і струмка), а також їх прибережно-захисної смуги.
		Під час розгляду справи судом встановлено, що Третя особа здійснює будівництво саме у межах вказаної вище прибережно-захисної смуги, яка відображена у Генеральному плану м. Винники та Детальному плані території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по вул. Яворницького в м. Винники 2014 року, але відсутня у Детальному плані території 2018 року (скасованому рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 у справі № 463/6912/18).
		Відтак у зв`язку із скасуванням судом рішення Винниківської міської ради від 24.05.2018 № 1361 «Про затвердження детального плану території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по вул. Яворницького в м. Винники», чинним є детальний план території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по вул. Яворницького в м. Винники, затверджений рішенням 19-ої сесії Винниківської міської ради від 29.12.2014 №1599, у його графічному додатку План існуючого стану території Схема планувальних обмежень, як в умовних позначеннях, так і на схемі в центральній частині детального плану позначено наявність ставка і струмка, що проходить через нього, а також їх прибережно-захисна смуга, що відповідає Генеральному плану м. Винники, затвердженому рішенням 29-ї сесії (четвертого скликання) Винниківської міської ради № 747 від 01.03.2005.
		Відтак суд встановив, що станом на час розгляду справи спірні містобудівні умови та обмеження не відповідають ні Генеральному плану м. Винники, затвердженому рішенням 29-ї сесії (четвертого скликання) Винниківської міської ради № 747 від 01.03.2005, ні чинному детальному плану території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по вул. Яворницького в м. Винники, затверджений рішенням 19-ої сесії Винниківської міської ради від 29.12.2014 №1599.
		У зв`язку із зазначеним, суд враховує наступне.
		Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780-XII (далі - Закон № 2780-ХІІ) при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені, зокрема: 
		- розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил;
		- розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів; 
		- раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок;
		- урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; 
		- урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; 
		- інформування через засоби масової інформації громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів;
		- участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій;
		- захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.
		Відповідно до ст. 17 Закону № 2780-ХІІ містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій.
		Більш докладне регулювання правовідносин у сфері містобудування передбачено Законом України Про регулювання містобудівної діяльності. 
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону № 3038-VІ планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Містобудівна документація на місцевому рівні може бути оновлена за рішенням місцевих рад. 
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 Закону № 3038-VІ генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
		Як встановлено судом Генеральний план м. Винники, затверджений рішенням 29-ї сесії (четвертого скликання) Винниківської міської ради № 747 від 01.03.2005 був чинним на час видання спірних Містобудівних умов та обмежень. 
		Відповідно до ст. 25 Закону № 3038-VІ режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
		Відповідно до ч.4 ст.26 цього Закону право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		Відповідно до ч.3 ст.29 цього Закону містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні. 
		Неухильне дотримання містобудівної документації є основою забезпечення правопорядку у сфері містобудування. Саме тому за ч. 2 ст. 5 Закону № 3038-VІ вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.
		Рішення у цій сфері істотно та протягом тривалого часу впливають на життєвий простір мешканців міста, навколишнє середовище, розвиток міста. Тому під час розробки містобудівної документації вкрай важливим є врахування інтересів держави, територіальної громади, окремих груп та осіб. Досить часто ці інтереси розходяться.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 3038-VІ планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, відповідальні за розробку та затвердження містобудівної документації, діючи з дотриманням принципів належного урядування, повинні забезпечувати збалансований підхід до різних інтересів. 
		Відтак, слід виходити з презумпції, що містобудівна документація, яку розроблено та затверджено у встановленому порядку, враховує державні, громадські та приватні інтереси. Тому видання містобудівних умов та обмежень на підставі та у повній відповідності до містобудівної документації свідчить про взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій.
		Навпаки, у разі відхилення містобудівних умов та обмежень від містобудівної документації, постає питання про відповідність таких відхилень громадським та приватним інтересам. При цьому законом не передбачено спеціальної процедури перевірки такої відповідності.
		Водночас, загальний порядок затвердження та внесення змін до генерального плану передбачено ст. 17 Закону № 3038-VІ.
		З метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон на основі генерального плану населеного пункту розробляється план зонування території. Він встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації (ст. 18 Закону № 3038-VІ ).
		Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Він розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції (ст. 19 Закону № 3038-VІ ).
		З огляду на вищенаведене, у разі необхідності надання містобудівних умов, які не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні (а отже невідомо чи враховують інтереси усіх зацікавлених осіб), необхідно вносити зміни до відповідної містобудівної документації у порядку, передбаченому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VІ .
		Отже, містобудівні умови та обмеження, які не відповідають генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні не можуть вважатися такими, що враховують громадські та приватні інтереси при плануванні та забудові територій, власників будівель, що оточують місце будівництва, а тому порушують основи містобудування, визначені ст. 5 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 та ст.2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011.
		Такий правовий висновок зазначений у постанові ВС від 14.09.2019 у справі 826/13852/17.
		Суд наголошує, що станом на час розгляду справи спірні містобудівні умови та обмеження із серпня 2022 суперечать чинному Генеральному плану м. Винники та чинному детальному плану території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по вул. Яворницького в м. Винники.
		Відповідач і третя особа наголошували, що спірні містобудівні умови на час їх видачі відповідали чинному на той час детальному плану території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по вул. Яворницького в м. Винники, тому відсутні підстави їх скасування.
		Суд відмічає, що відповідність спірних містобудівних умов та обмежень детальному плану території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по вул. Яворницького в м. Винники станом на 15.03.2019 не може слугувати підставою для визнання їх правомірними і станом на час розгляду справи, оскільки такий підхід є способом узаконення порушення містобудівного законодавства в частині заборони будівництва у межах прибережних захисних смуг.
		Попри це суд відмічає, що скасування містобудівних умов та обмежень не позбавляє відповідача як суб`єкта владних повноважень у сфері містобудування розробити новий детальний план території внесення змін в квартал індивідуальної житлової забудови по вул. Яворницького в м. Винники із урахуванням поточної ситуації на місцевості та змін у стані водних об`єктів із 2014 року, часу затвердження попереднього детального плану.
		Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду належних та допустимих доказів на обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення.
		За таких обставин суд задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		У судовому засіданні представник позивача зазначила про подання доказів на підтвердження судових витрат протягом п`яти днів із дня ухвалення рішення на підставі ч. 7 ст. 139 КАС України.
		Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262, 291, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ :
		 
		Адміністративний позов задовольнити. 
		Визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови та обмеження на проектування та будівництво двоповерхової культової споруди з мансардою на земельній ділянці по вул. Крива (кадастровий номер 4610160300:02:003:0179) у м.Винники, затвердженні рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради від 15.03.2019 №91.
		Стягнути із виконавчого комітету Львівської міської ради (ЄДРПОУ 26256622, адреса: 79008, м.Львів. площа Ринок, 1) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. 
		Повний текст рішення виготовлений та підписаний 03 квітня 2023 року.
		 
		Суддя Морська Г.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...