Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/15077/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 06.04.2023. Зареєстровано: 06.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/953/324/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021226130000974

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа№ 953/15077/21 
		н/п 1-кп/953/324/23 
		ВИРОК 
		                 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  
		               
		"06" квітня 2023 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря  -  ОСОБА_2 ,
		прокурора - ОСОБА_3 ,
		захисника - ОСОБА_4 ,
		обвинуваченого - ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові кримінальне провадження №12021226130000974 від 18.06.2021 за обвинуваченням:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Безручки Полтавського району Полтавської області, із середньо освітою, в силу ст. 89 КК України не судимого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -
		                                                встановив:           
		 
		17.06.2021 приблизно  о 17:45  год.,  ОСОБА_5    знаходячись  в під`їзді  №3 будинку АДРЕСА_2 , діючи умисно, протиправно, маючи умисел, направлений на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер та наслідки своїх дій, передбачаючи реальну можливість настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді спричинення тяжких тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, з підстав ревнощів до своєї співмешканки, тримаючи сокиру - молот в правій руці, наніс один удар сокирою - молотом у шию з лівої сторони ОСОБА_6 .
		Після вказаного удару, ОСОБА_6 вибіг з під`їзду на вулицю, а ОСОБА_5 з метою доведення до кінця свого раніше виниклого умислу , пішов за потерпілим на вулицю, де наздогнавши останнього поблизу буд. АДРЕСА_2 , тримаючи в правій руці сокиру - молот, наніс потерпілому один удар сокирою - молотом у лобну частину голови з лівої сторони, від якого потерпілий впав на землю, після чого ОСОБА_5 тримаючи в правій руці сокиру - молот продовжив наносити потерпілому нею не менше одного удару в область голови та не менше трьох ударів в область тильної сторони лівої кісті.
		В результаті протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_6 були спричинені наступні тілесні ушкодження:
		- забито- рублена рана шиї та три різані рани тильної поверхні лівої кисті, які у сукупності так і поодинці, відповідно до п. 2.3.2 «а», п. 2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р., належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х лицьова травма тижнів (21 дня);
		- закрита тупа щелепно-лицьова травма у вигляді перелому правої виличної кістки, що спричинила за собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 дня), яка відповідно до п. 2.2.1 «а, б, в», п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. належить до категорії середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження; 
		-        закрита черепно - мозкова травма у вигляді забито-рубленої рани лобної ділянки, втиснутого перелому лобної кістки та забою головного мозку, що відповідно до п. 2.1.1 «а» п. 2.1.2, д. 2.1.3 «б» «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних в момент заподіяння.
		Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1  ст. 121 КК України -  умисне  тяжке  тілесне  ушкодження,  тобто  умисне тілесне ушкодження,  небезпечне для життя в момент заподіяння.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе визнав, при цьому показав, що він проживав разом із ОСОБА_7 у них були тривалі стосунки. Потерпілого раніше знав, оскільки ОСОБА_8 з ним спілкувалася та потерпілий не хотів щоб він із ОСОБА_8 разом проживали, про що йому повідомляв.17.09.2021р. в ранці ОСОБА_8 пішла із дому .Близько 13:00 год. він зателефонував ОСОБА_8 та під час їх розмови почув голос потерпілого. Оскільки ОСОБА_8 не було тривалий час, він пішов її шукати. Близько 17:00 год. пішов до знайомого ОСОБА_9 додому попросив його зателефонувати потерпілому, оскільки у нього номера телефону не було. По дорозі проходячи повз будівництва найшов там і узяв із собою невеличку молот-сокиру яка використовується в будівництві, для захисту. Прийшов до ОСОБА_10 додому, останній на його прохання зателефонував потерпілому та вони домовились про зустріч, а саме у під`їзді на першому поверсі будинку АДРЕСА_2 , щоб поспілкуватися. Він зустрівся із потерпілим у під`їзді та останній одразу в його бік почав розпилювати газовий балончик, він в цей час навідмаш ударив потерпілого гострою частиною сокири у шию. Потерпілий почав відходити від нього на вулицю, по дорозі його ображав. Він пішов за потерпілим та коли наздогнав йог наніс десь два удари в область голови, бив тупою частиною сокири. Потерпілий присів на землю, він бачив у нього на голові кров. Взяв його телефон хотів викликати швидку, однак не зміг, телефон повернув потерпілому та пішов. Коли відходив бачив що до потерпілого підійшли люди та чув як вони викликали швидку. Коли йшов бачив, що потерпілий живий, свідомість останній не втрачав. Сокиру викинув у кущі по дорозі додому.
		При цьому не оспорював, що виявлені у потерпілого тілесні ушкодження, утворились від його дій. Шкодує про скоєне, визнає себе винним в спричинені потерпілому тілесних ушкоджень зазначених в обвинувальному акті, які спричинив із ревнощів , просив пробачення у потерпілого. Вбивати потерпілого не бажав, як би мав умисел на вбивство, йому нічого не перешкоджало це зробити. 
		Вина ОСОБА_5 у скоєні злочину, в об`ємі визнаному судом, підтверджується дослідженими судом належними та допустимими доказами.
		Заявою до поліції ОСОБА_6 від 17.06.2021р. відповідно до якої він повідомляє про нанесення йому знайомим ОСОБА_11 17.06.2021р. сокирою тілесних ушкоджень в ділянку голови, шиї та руки. (т.1 а.с.78)
		Показаннями  потерпілого ОСОБА_6 який зазначив, що знайомий із обвинуваченим та його дівчиною ОСОБА_7 , вони проживають на одному районі. Він спілкується із ОСОБА_8 остання проживала разом із ОСОБА_5 та скаржилася, що він застосовує до неї фізичне насильно. Деякий час ОСОБА_8 також проживала у нього. ОСОБА_5 ревнував ОСОБА_8 до ньог. 17.06.2021р. йому зателефонував його знайомий ОСОБА_9 , повідомив, що ОСОБА_5 хоче з ними зустрітися, з`ясувати де ОСОБА_8 , він погодився. Вони зустрілись близько 17:00 год. в під`їзді будинку АДРЕСА_2 із ОСОБА_5 . Останній спитав де ОСОБА_12 , він не знав про що повідомив останньому. ОСОБА_5 не повірив та вдарив гострою частиною сокири, яка була у нього в руках у його ліву сторону шиї. Він схопився за місце де був удар, почув як по руці біжить кров. Іншою рукою розпилив в бік ОСОБА_5 газовий балончик (він завжди його носить із собою) та почав відходити від ОСОБА_5 . Пішов на вулицю в бік дороги. ОСОБА_5 пішов за ним, коли наздогнав його наніс йому удар у голову чим не бачив, він втратив свідомість та прийшов до тями вже у лікарні.
		За даними протоколу слідчого експерименту від 09.07.2021р. із фотознімками, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_6 , понятих, статиста та судово-медичного експерта , потерпілий розказав та показав як 17.06.2021р. в під`їзді ОСОБА_5 будучи розташованим навпроти нього наніс йому удар сокирою-молотом , яку тримав у правій руці, гострою його частиною, в ліву передню поверхню шиї у нижній третині. А потім на вулиці ОСОБА_5 наніс йому ще один удар сокирою- молотом у голову зліва. (т.1 а.с. 133-138)
		За даними висновку судово-медичної експертизи №12-14/417-А/21 механізм утворення забито-рубленої рани шиї зліва, що має місце у ОСОБА_6 , не суперечить судово-медичним даним відповідно до строку та способу її утворення, на який вказує потерпілий під час слідчого експерименту в частині локалізації травматичного впливу нападника, проте інші тілесні ушкодження , що встановлені у ОСОБА_6 , під час проведення слідчого експерименту потерпілим не відображені. (т.1 а.с. 138-139)
		Даними протоколу огляду місця події з фотознімками від 17.06.2021р., в ході якого оглянуті сходи між 3 (третім) і 4 (четвертим) поверхом 3-го під`їзду в будинку АДРЕСА_2 , де виявлено та вилучено ганчірку білого кольору, в ході подальшого огляду встановлено, що біла ганчірка - це майка білого кольору, забруднена маються нашарування сірого кольору па передній стінці майки та і зовнішньої сторони, крім того мається напис L.O.J.J. Jabel of Granded Good organic cotton light fit EURXS USXS CATR CN160/80A MX XCH HM, балончик з написом «NATO» Крім того в ході огляду при вході в під`їзд на сходах які ведуть до першого поверху розташовані на поверхні незначні краплі бурого кольору. З поверхні найбільшої інформативної краплі був зроблений змив на марлевий тампон, плюс контрольний марлевий тампон, плюс контрольний змив на марлевий тампон. Виявлене та вилучене поміщено до паперових конвертів. (т.2 а.с.39-47)
		За даними висновку судово-медичної експертизи №14/1324-Дм/21 від 07.07.2021р. в змиві зі сходів 1-ого поверху, вилученого 17.06.2021р. в ході огляду місця події при вході в під`їзді АДРЕСА_3 , виявлена кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В. Походження даної крові від потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виключається, оскільки згідно даних паспорту гр. України серії НОМЕР_1 , виданого Київським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на ім`я ОСОБА_6 , а саме сторінки «Особливі відмітки» група його крові А (ІІ) .(т.2 а.с.6-8)
		Показаннями свідка ОСОБА_13 відповідно до яких у неї були близькі стосунки із ОСОБА_5 вони проживали разом . Потерпілого ОСОБА_6 вона також знає, у них дружні стосунки. ОСОБА_5 її ревнував до ОСОБА_6 .. В Червні 2021р. вона разом із ОСОБА_5 пішла до своїх батьків, побувши там деякий час пішла від батьків по своїх справах, ОСОБА_5 залишився. У вечорі повернулась до батьків додому після чого прийшов ОСОБА_5 , питав де вона була та повідомив що сокирою вдарив ОСОБА_6 . Після чого ОСОБА_5 пішов до себе до додому, вона залишилась, потім дізналась, що ОСОБА_6 у лікарні. Також зазначила, що раніше ОСОБА_5 погроз в адресу ОСОБА_6 не висловлював, конфліктів між ними не було.
		Показаннями свідка ОСОБА_14 відповідно до яких він знайомий із ОСОБА_5 , його дочка ОСОБА_13 проживала разом із ОСОБА_5 . Влітку 2021р. він йшов із дружиною з магазину та зустрів ОСОБА_5 .. Останній повідомив, що іде на зустріч і показав сокиру, яку дістав з пакету, при цьому казав, що зарубає ОСОБА_15 . Він забрав у нього сокиру та викинув у траву, після чого пішов. Через деякий час до нього додому прийшов ОСОБА_5 , у нього були в крові руки, повідомив, що зарубав ОСОБА_15 . ОСОБА_5 помив руки та пішов. Також повідомив , що ОСОБА_5 ревнував його дочку до ОСОБА_6.
		За показаннями свідка ОСОБА_16 вона є фельшером у КП «Центр економічної медицини катастроф» , виїжджає на виклики швидкої медичної допомоги. Влітку 2021р. вона заступила на зміну, в бригаді де був водій та лікар. Надійшов виклик на вул.М.Бажанова в м.Харкові, вони виїхали. По приїзду бачила, як на вулиці на асфальті сидів раніше не відомий їй ОСОБА_6 та тримався за голову, був весь у крові. Він повідомив, що його сокирою вдарив знайомий ОСОБА_17 . Вона оглядала його, у нього були рани на шиї та лобній ділянці голови. При них ОСОБА_6 був весь час у свідомості. За допомогою медичних працівників ОСОБА_6 встав та пройшов до карети медичної допомоги. Вони його госпіталізували до лікарні.
		За показаннями свідка ОСОБА_18 , він знайомий із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 16 або 17 червня 2021р. він був вдома за адресою: АДРЕСА_4 , до нього близько 17:00 год. зайшов ОСОБА_5 , який шукав свою дівчину ОСОБА_8 та попросив зателефонувати ОСОБА_6 , в руках замотаним у ганчірку у нього була сокира. Він зателефонував, вони домовились про зустріч та ОСОБА_5 одразу пішов. Він зателефонував ще раз ОСОБА_6 повідомив, що у ОСОБА_5 сокира і щоб той не йшов з ним на зустріч. Після чого він вийшов на балкон та бачив як ОСОБА_5 сокирою наносить удари ОСОБА_6 , ударів було три. Спочатку ОСОБА_6 від удару впав на землю, ОСОБА_5 відійшов, потім повернувся та ще наніс удар, після чого пішов. ОСОБА_6 намагався піднятися, однак не зміг та сів на сходи магазину. Потім з магазину вийшли люди, підійшли до ОСОБА_6 стали надавати йому допомогу. Він викликав швидку та поліцію. Також зазначив, що ОСОБА_5 самостійно припинив наносити ОСОБА_6 удари, його ніхто не зупиняв, коли покидав місце події ОСОБА_6 був у свідомості, сидів на сходах. Взагалі ОСОБА_6 свідомість не втрачав . 
		За відеозаписом з портативної камери патрульного поліцейського вбачається як 17.06.2021р. в 17:58 год. потерпілому ОСОБА_6 медичні працівники надають медичну допомогу, зокрема накладають пов`язку на ліву кість. При цьому , потерпілий у свідомості , стоїть на ногах, у нього перев`язана шия та голова . В 18:00 год. потерпілий самостійно іде до катери медичної допомоги та за допомогою медичного працівника сідає до неї. 
		Постановою слідчого від 26.07.2021р. диск із відеозаписом з портативної камери патрульного поліцейського визнаний речовим доказом (т.1 а.с. 106) 
		За аудіозаписами цифрових повідомлень наданих на запит слідчого чоловік телефонує в службу 102 та 103 та повідомляє, що за адресою вул.М.Бажанова,10 один чоловік наносить удари сокирою іншому, повідомляє про два удари. Постановами слідчого від 26.07.2021р. диск із аудіо записами повідомлень в 103, 102 визнані речовими доказами (т.1 а.с. 107, 111) 
		За даними відеозапису добровільно наданого ОСОБА_19 , який остання здійснила 17.06.2021р. о 17:47 год. на свій мобільний телефон, будучі біля кіоска, розташованого за адресою: м.Харкові, вул.М.Бажанова,9, вбачається як чоловік одягнутий у чорну футболку, темні штани та чорні черевики іде швидким кроком, тримаючи у руках сокиру.(т.1 а.с.140-141)
		Постановою слідчого від 23.06.2021р. диск із відеозаписом з телефону ОСОБА_19 визнаний речовим доказом (т.1 а.с. 142) 
		За даними протоколу впізнання від 24.06.2021р. ОСОБА_19 серед пред`явлених їй чотирьох фотознімків чоловіків, впізнала ОСОБА_5 , як чоловіка який 17.06.2021р. близько 17:40 год. йшов по вул.М.Бажанова,б.10 із сокирою у руці та конфліктував із чоловіком у голубій футболці. (т.1 а.с.143-145)
		За даними відеозапису наданого добровільно ОСОБА_20 , з камер відоспостереження по вул.М.Бажанова,б.10 в м.Харкові , вбачається як 17.06.2021р. о 17:46 год. по вулиці іде ОСОБА_6 , лівою рукою тримається за шию, потім зникає з поля зору, за ним іде ОСОБА_5 тримаючи у правій руці сокиру чорного кольору та також зникає з поля зору. Також із відеозапису вбачається, що ОСОБА_21 двічі іде в протилежний від ОСОБА_6 бік та двічі повертається. При цьому у ОСОБА_5 в руках наявний телефон, який він намагається увімкнути, потім повертається в бік ОСОБА_6 та коли знову потрапляє в поле зору камери, телефона в руках вже не має. В 17:48 ОСОБА_21 остаточно іде швидким кроком, постійно обертаючись та в подальшому зникає з поля зору камери. 17:53 год. під`їжджає карета медичної допомоги, в 17:58 год. поліція. В подальшому потерпілий самостійно іде до катери швидкої медичної допомоги, сідає в неї. В 18:09 год. карета медичної допомоги від`їжджає . (т.1 а.с.146-147)
		Постановою слідчого від 23.06.2021р. диск із записом визнаний речовим доказом. (т.1 а.с. 148-149)
		За даними відеозапису наданого добровільно ОСОБА_22 з камер відеоспостереження по АДРЕСА_2 , вбачається як 17.06.2021р. о 17:47 год. по вулиці проходить ОСОБА_5 тримаючи в правій руці чорну сокиру. (т.1 а.с. 150-151) 
		Постановою слідчого від 23.06.2021р. диск із записом визнаний речовим доказом. (т.1 а.с. 152-153 )
		За даними протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_13 від 08.07.2021р., із фотознімками, наданої нею добровільно, в присутності її матері, вбачається, що ОСОБА_5 17.06.2021р. о 15:23 год. відправляв ОСОБА_6 смс повідомлення про з`ясування де перебуває ОСОБА_8 і що він до нього прийде. За поясненнями ОСОБА_13 у неї в телефоні встановлено дві картки її та ОСОБА_5 , оскільки останній заклав свій телефон у ломбард. (т.1.154-157 )
		Постановою слідчого від 08.07.2021р. фотознімки визнані речовими доказами (т.1 а.с.158 )
		За копіями виписок медичних карт КНП «Міська клінічна лікарня швидкої медичної та невідкладної допомоги ім.проф. О.Г. Мещанінова» потерпілий ОСОБА_6 надійшов до стаціонару 17.06.2021р. виписався 18.06.2021р. у зв`язку із письмовою відмовою перебування у стаціонарі. Під час перебування у лікарні проведене оперативне хірургічне лікування у вигляді первинної хірургічної обробки ран- рубленої рани шиї , різаної рани лівої кисті, забійної рани голови.
		19.06.2021р. ОСОБА_6 знову поступив до вказаної лікарні куди госпіталізований в ургентному порядку зі скаргами на головний біль, запаморочення, нудоту та біль у місяцях забоїв та ран. Виписаний 01.07.2021р. Діагноз зазначений, як поєднана черепно-мозкова та щелепна-лицьова травма, забій головного мозку , забійна рана м`яких тканин голови, перелом кісток лицьового скелета, забої м`яких тканин голови та обличчя. (т.1 а.с.114-129)
		Постановою слідчого від 02.07.2021р. копії медичних документів визнані речовими доказами (т.1. а.с.113) 
		За висновком судово-медичної експертизи №12-14/398-А/21 від 02.07.2021р. у ОСОБА_6 має місце закрита черепно-мозкова травма у вигляді забито-рубленої рани лобної ділянки, втиснутого перелому лобної кістки та забою головного мозку, а також забита тупа щелепно-лицьова травма у вигляді перелому правої виличної кістки.
		Окрім того, у ОСОБА_6 має місце забито-рублена рана шиї зліва та три різані рани тильної поверхні лівої кисті.
		За механізмом вищевказані ушкодження утворилися в єдиний короткий проміжок часу від не менш п`ятиразової травматичної дії предмета (предметів), що володіє ріжучими та рублячими властивостями, можливо лезо сокири, індивідуальні особливості травматичної поверхні якого (яких) в ушкодженнях не відобразилися, окрім перелому правої виличної кістки, який утворився від одноразової травматичної дії тупого предмета, індивідуальні особливості травмуючої поверхні якого в ушкодженнях не відобразилися, тому судити про конкретний предмет не є можливим, при цьому характер ушкоджень не виключає можливості утворення їх 17.06.2021р. при обставинах що відомі з постанови слідчого.
		Згідно даних медичної карти №10785 стаціонарного хворого відділення політравми КНП «МКЛШНЖ ім. проф.Мещанінова» ХМР з приводу забито-рубленої рани лобної ділянки, забита рублена рана шиї зліва та різаних ран лівої кисті, що діагностовано у ОСОБА_6 17.06.2921р. проведене оперативне хірургічне лікування у вигляді первинної хірургічної обробки ран із накладанням шовного матеріалу.
		За ступенем тяжкості: 
		Забито-рублена рана шиї зліва та три різані рани тильної поверхні лівої кисті, які у сукупності так і поодинці, належать до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х лицьова травма тижнів (21 дня);
		- закрита тупа щелепно-лицьова травма у вигляді перелому правої виличної кістки, що спричинила за собою тривалий розлад здоров`я понад 3-х тижнів (21 дня), відповідно до п. 2.2.1 «а, б, в», п. 2.2.2 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. належить до категорії середнього ступеня тяжкості тілесного ушкодження; 
		-        закрита черепно - мозкова травма у вигляді забито-рубленої рани лобної ділянки, втиснутого перелому лобної кістки та забою головного мозку належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, відповідно до п. 2.1.1 «а» п. 2.1.2, д. 2.1.3 «б» «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. (т.1 а.с. 130-132)
		Даними протоколу слідчого експерименту  із відеозаписом та фотознімками від 15.07.2021р., в ході якого ОСОБА_5  показав    та розказав, як 17.06.2021 р. на сходах третього під`їзду в будинку АДРЕСА_2 зустрівся із ОСОБА_6 та тримаючи у правій руці сокиру-молот, яку взяв із собою заздалегідь, наніс ОСОБА_6 удар в шию з лівої сторони гострою частиною, а потім другий удар тупою частиною в ділянку правої скроні. ОСОБА_6 вийшов з під`їзду та став йти від нього, він пішов за ним. Наздогнавши ОСОБА_6 він наніс тупою частиною сокири йому ще два удари в ділянку голови (один точно зліва, інший не пам`ятає) після чого ОСОБА_6 став присідати на землю. Він побачив кров у ОСОБА_6 взяв у нього телефон хотів викликати швидку, не зміг, повернув телефон ОСОБА_6 та пішов з місця до себе додому. По дорозі в кущі викинув сокиру (т.1 а.с.177-200).
		Згідно висновку судово-медичної експертизи  №12-14/427-А/21 від 16.07.2021р. , механізм утворення забито-рубленої рани шиї зліва, закритої черепно-мозкової травми у вигляді забито-рубленої рани лобної ділянки, втиснутого перелому лобної кістки та величної кістки, що мають місце у ОСОБА_6 , в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним відповідно строку та способу їх утворення, на який вказує ОСОБА_5 під час слідчого експерименту від 15.07.2021р. в частині локалізації травматичного впливів, проте механізм утворення різаних ран тильної поверхні лівої кисті, що встановлені у ОСОБА_23 під час слідчого експерименту підозрюваним не відображені (т. 2 а.с.4-5).
		Згідно зави ОСОБА_5 добровільно видав дізнавачу ХРУП №1 ГУНП в Харківській області свої речі в які був одягнутий 17.06.2021р., а саме футболку чорного кольору із написами білого кольору, штани спортивні темно-сірого кольору та пару туфель чорного кольору . Під час судового розгляду обвинувачений підтвердив добровільну видачу своїх речей, в яких був одягнутий 17.06.2021р. (т.1 а.с.90)
		За протоколом огляду від 01.07.2021р. слідчий оглянув надані в добровільному порядку речі ОСОБА_5 , здійснив їх опис та фотографування. (т.1 а.с. 97-99)
		За даними судово-медичних експертиз № 14/1325-Дм/21 від 07.07.2021р., №14/1326-Дм/21 від 12.07.2021р., № 15-12/588-Дм/2021 від 12.07.2021р., №14/1554-Дм/21 від 03.08.2021р. кров ОСОБА_5 належить до групи В з ізогемаглютиніном анти-А. На лівій туфлі добровільно наданій ОСОБА_5 виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлений антиген А. Таким чином, враховуючи результати досліджень, конкретні обставини справи і групу крові потерпілого , можна припустити, що дані сліди крові походять від будь-якої людини з груповою належність крові А (ІІ) з ізогемаглютинином анти -В, в тому числі і від потерпілого ОСОБА_6 . На футболці та штанах ОСОБА_5 кров людини не виявлена. (т.2 а.с.9-21 ) 
		За даними  судово-психіатричної експертизи  №379 від 19.07.2021р., ОСОБА_5 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період  часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_5 перебував в стані вищевказаного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. 
		На теперішній час ОСОБА_5 відповідно до свого психічного стану застосуванню примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2 а.с.1-3)
		Приведені докази, в тому числі спосіб нанесення обвинуваченим потерпілому ушкоджень, знаряддя, кількість, характер і локалізацію поранень, свідчать  про умисний характер дій   ОСОБА_5 на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.
		Оцінюючи зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження,  суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у вчинені злочину та кваліфікує його   дії за ч.1  ст. 121 КК України -  умисне  тяжке  тілесне  ушкодження,  тобто  умисне тілесне ушкодження,  небезпечне для життя в момент заподіяння.
		Кваліфікація дій ОСОБА_5 стороною обвинувачення  за ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, тобто  закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі, суд вважає помилковою, оскільки вона  не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду справи по-за розумнім сумнівом.
		Доказів того, що ОСОБА_5 мав умисел на позбавлення життя потерпілого, однак не зміг довести його до кінця, внаслідок своєчасного надання медичної допомоги, стороною обвинувачення не надано.  
		Про відсутність у ОСОБА_5 умислу на позбавлення життя потерпілого, свідчать ті факти, що він самостійно припинив свої дії, при відсутності перешкод для їх продовження. Після нанесення ударів сокирою, бачив, що потерпілий живий, оскільки останній перебував у свідомості. За показаннями безпосереднього очевидця подій, свідка ОСОБА_18 , потерпілий сидів на сходах, що бачив ОСОБА_5 коли йшов з місця події, однак подальших дій направлених на позбавлення життя потерпілому не вчиняв. 
		Також, за показаннями обвинуваченого він намагався по телефону потерпілого викликати йому швидку медичну допомогу, однак не зміг, внаслідок чого телефон повернув. Зазначені обставини обвинувачений повідомляв і під час слідчого експерименту за його участю на досудовому розслідуванні. Вказані показання обвинуваченого стороною захисту не спростовані. Більш того, фактично підтверджені записом із камери відеоспостереження, розташованої по АДРЕСА_5 , з якої , вбачається що у ОСОБА_5 в руках наявний телефон, який він намагається увімкнути, потім повертається в бік ОСОБА_6 та коли знову потрапляє в поле зору камери, телефона в руках вже не має. 
		Крім того,  при замаху на вбивство, підлягає доведенню те, що злочинний наслідок у вигляді смерті потерпілого не настав з причин, що не залежали від волі винного.
		В даному випадку обвинувачений самостійно відмовився від подальшого нанесення потерпілому ударів сокирою, при відсутності для цього будь-яких перешкод, при цьому бачив, що потерпілий живий у свідомості, коли йшов бачив та чув, як сторонні особи викликають швидку, допомагають потерпілому та не чинив для цього будь-яких перешкод.
		У пред`явленому обвинуваченні зазначено, що ОСОБА_5 не довів свій умисел до кінця та смерть потерпілого не настала, оскільки останньому була надана своєчасна медична допомога.
		Разом з тим, зазначене твердження належними та допустимими доказами не підтверджено - відсутні відповідні показання лікарів, висновок медичної експертизи.
		За медичною документацією та висновку судово-медичної експертизи №12-14/398-А/21 від 02.07.2021р. ОСОБА_6 під час огляду його лікарями 17.06.2021р. був у свідомості , контактний, рани помірно кровоточать. В лікарні ОСОБА_6 здійснили проведене оперативне хірургічне лікування у вигляді первинної хірургічної обробки ран із накладанням шовного матеріалу та на наступний день виписали із лікарні. 
		Таким чином, ті обставини що смерть потерпілого не настала внаслідок надання йому своєчасної медичної допомоги ґрунтується на припущеннях.
		При цьому, суд надавав можливість стороні обвинувачення реалізувати свої права та обов`язки на доведення пред`явленого обвинувачення та можливості його зміни.
		Відповідно до ч.2, ч.4 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
		Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
		Втрата свідомості потерпілим, що зазначено потерпілим під час допиту та стороною обвинувачення в обвинувальному акті, не знайшло свого підтвердження, більш того спростовано дослідженими доказами.
		Так, за показаннями свідка ОСОБА_18 потерпілий свідомості під час нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень та в подальшому до приїзду медичної допомоги, не втрачав.
		За показаннями свідка  ОСОБА_16 , яка є фельшером та виїжджала на виклик до потерпілого, останній був у свідомості та свідомість не втрачав.
		Показання свідка ОСОБА_16 підтверджується відеозаписом із портативної камери поліцейського, де вбачається що потерпілий у свідомості, самостійно пересувається, стоїть на ногах.
		У суду не викликають сумнівів свідчення свідка ОСОБА_18 , який є не зацікавленою особою, більш того його свідчення  узгоджуються із показаннями свідка ОСОБА_16 та з іншими дослідженими судом доказами.
		Таким чином, дії обвинуваченого   слід кваліфікувати за наслідками, які фактично наступили, тобто за ч.1 ст. 121 КК України,  а не за  ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України, як кваліфіковано стороною обвинувачення.
		Стосовно наданих стороною обвинувачення доказів - протоколів огляду місця події від 23.06.2021р., від 23.06.2021р. суд зазначає наступне. (т.1 а.с.91-94, 159-165)
		Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних.
		Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.
		Згідно протоколу огляду місця події від 23.06.2021р., дізнавач ХРУП №1 ГУНП в Харківській області у службовому кабінеті ХРУП №1 ГУНП в Харківській області де був присутній ОСОБА_5 , запропонував йому надати речі в яких він був під час спричинення 17.06.2021р. ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, на ОСОБА_5 їх добровільно видав .
		З вказаного протоколу не зрозуміло, огляд чого саме провів дізнавач , тобто вказаний протокол не відповідає вимогам закону , щодо огляду передбаченого ч.1 ст. 237 КПК України, внаслідок чого є недопустимим доказом.
		Також, згідно протоколу огляду місця події від 23.06.2021р. ст. слідчий СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області провів огляд кімнати квартири АДРЕСА_6 .
		Відповідно до ч.1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
		За ч.2 ст. 234 КПК України обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду.
		За ч.2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння  здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.
		Суду не надано доказів , ні добровільної згоди ОСОБА_5 на проведення огляду, ні ухвали слідчого судді на проведення такого огляду, внаслідок чого вказаний протокол є недопустимим доказом на підставі п.1 ч.2 ст. 87 КПК України.
		Вивченням особи встановлено, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання  за яким характеризується негативно, працездатний, однак ніде не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий.
		Обставиною, яка  пом`якшує покарання обвинуваченого , суд  визнає його щире каяття, оскільки під час розгляду справи він визнав себе винним, здійснив осуд своєї поведінки, просив вибачення у потерпілого.
		При призначенні покарання суд, згідно з вимогами ст.65 КК України,  враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, особу винного, наявність обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, і  вважає за необхідне для попередження вчинення  нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_5 ,    призначити йому  показання в межах санкції передбаченої  ч.1 ст. 121 КК України,  у вигляді позбавлення волі, оскільки його виправлення неможливо від ізоляції від суспільства.
		Покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне рахувати з 24.06.2021р. коли ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		З метою забезпечення кримінального провадження, враховуючи призначення покарання ОСОБА_5 у вигляді позбавлення волі, суд вважає за необхідне продовжити йому запобіжних захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Потерпілим ОСОБА_6 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди в сумі 8700 грн., які складаються із витрат на лікування та пошкодження мобільного телефону, а також моральної шкоди в сумі 70000 грн., які спричинені злочином.
		Сторона захисту визнала цивільний позов частково в частині матеріальної шкоди, яка полягає у витратах на лікування в сумі 1858,12 грн.
		Відповідно до ч.1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
		За загальним правилом майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала - ст. 1166 ЦК України .
		Судом встановлено, що обвинувачений по відношенні до потерпілого вчинив неправомірні дії - спричинив тяжкі тілесні ушкодження.
		Потерпілий від отриманих тілесних ушкоджень перебував на лікуванні, здійснював обстеження та придбання ліків на суму 1858,12 грн., що підтверджується відповідними фіскальними чеками.
		Доказів того, що між пошкодженням мобільного телефону потерпілого та діями обвинуваченого є причинний зв`язок суду не надано, внаслідок чого підстави для відшкодування вартості мобільного телефону в сумі 4511,10 грн. суд не вбачає.
		З урахуванням наведеного, позовні вимоги, щодо відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином підлягають задоволенню частково в сумі 1858,12 грн.
		За ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Сам факт спричинення потерпілому обвинуваченим тілесних ушкоджень, вже спричинив йому підвищене психологічне навантаження, він також зазнав фізичних та моральних страждань, внаслідок пошкодження його здоров`я.
		Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про наявність спричиненої ОСОБА_6 , внаслідок неправомірних дій ОСОБА_5 моральної( немайнової) шкоди, однак при визначені її розміру, суд виходить з конкретних обставин справи, характеру спричинених йому моральних страждань, їх наслідки й інших негативних впливів, а також виходить з принципів розумності та справедливості, і визначає розмір такої шкоди в сумі 50000 грн.
		Долю речових доказів, слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України, скасувавши арешт накладений на них ухвалою слідчого судді від 01.07.2018р. на підставі ч.4 ст. 174 КПК України .
		На підставі викладеного та  керуючись ст.ст. 100, 128, 174, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
		ухвалив :
		 
		ОСОБА_5  визнати винуватим  у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому  покарання у вигляді позбавлення волі строком 5 (п`ять ) років 3 місяці.
		Строк відбуття покарання  ОСОБА_5  рахувати з 24.06.2021р. 
		З метою забезпечення кримінального провадження продовжити  ОСОБА_5  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
		Речові докази: копії медичних документів, шість оптичних дисків із записами - залишити в матеріалах кримінального провадження; футболку чорного кольору із написом білого кольору «SemiMoratondesaintWitz 2013», штани спортивні темно-сірого кольору розміру М торгової марки «JeanPascale», пару туфель чорного кольору - повернути ОСОБА_5 ; змиви речовини бурого кольору , майку з написом L.O.J.J. Jabel of Granded Good organic cotton light fit EURXS USXS CATR CN160/80A MX XCH HM, балончик з написом «NATO»  - знищити.
		Скасувати арешт накладений на речові докази ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Харкові від 01.07.2021р. (справа №953/11972/21)
		Цивільний позов ОСОБА_6 задовольнити частково. Стягнути з  ОСОБА_5  на користь ОСОБА_6 моральну та матеріальну шкоду в загальній сумі 51858 грн. 12 коп. В решті позову відмовити.
		На вирок може бути подано апеляцію до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня  його проголошення через Київський  районний суд м.Харкова. Для  особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційного скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку на  подання апеляційної скарги.
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...