Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/2256/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 06.04.2023. Зареєстровано: 07.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2023.
Дата набрання законної сили: 05.04.2023
Номер судового провадження: 1-кс/953/2335/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000003073

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 953/2256/23
		Провадження № 1-кс/953/2335/23
		 
		 
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		30 березня 2023 року                                     м. Харків
		 
		Слідчий суддя Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 
		за участю прокурора  ОСОБА_2 
		підозрюваного  ОСОБА_3 
		захисника  ОСОБА_4 
		секретар судового засідання  ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотанняслідчого 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором, який здійснює процесуальне керівництво, ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022220000003073 від 30.09.2022, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільхуватка Великобурлуцького району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, військовозобов`язаного, працює на посаді вчителя математики та фізики у Комунальному закладі «Вільхуватський ліцей» Вільхуватської сільської ради» с. Вільхуватка Куп`янського району, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
		підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,
		у с т а н о в и в:
		До Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання, у якому слідчий просить:
		застосувати запобіжний захід стосовно громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного за ч. З ст. 111-1 КК України у кримінальному провадженні № 22022220000003073 від 30.09.2022, у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
		1. Зміст поданого клопотання
		Клопотання обґрунтованотим,що слідчимвідділом УСБУв Харківськійобласті проводитьсядосудове розслідуванняу кримінальномупровадженні №22022220000003073від 30.09.2022,в якому ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що у ОСОБА_3 , перебуваючи на території с. Вільхуватка Куп`янського району Харківської області, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше початку серпня 2022 року, виник злочинний умисел, направлений на колабораційну діяльність, а саме: проведення діяльності, спрямованої на впровадження стандартів освіти держави-агресора у навчальному закладі «Комунальний заклад «Вільхуватський ліцей» Вільхуватської сільської ради» с. Вільхуватка Куп`янського району.
		З початку військової агресії РФ, на територіях, які опинилися в окупації, серед яких було і с. Вільхуватка, Куп`янського району Харківської області, представники держави-агресора, створили незаконні органи влади, які розпочали впроваджувати політичні та освітні стандарти РФ.
		03.06.2022 на території м. Куп`янськ Харківської області групою осіб з числа громадян України було здійснено підписання протоколу засідання щодо створення окупаційної адміністрації держави-агресора на території Харківської області під назвою «Временная гражданская администрация Харьковской области», що створена та функціонує в інтересах Російської Федерації, та обрання її керівника - громадянина України ОСОБА_7 . Вказане рішення затверджено наказом новопризначеного голови т.зв. «временной гражданской администрации Харьковской области» ОСОБА_7 № 2/22 від 03.06.2022.
		10.06.2022 головою т.зв. «временной гражданской администрации Харьковской области» ОСОБА_7 видано наказ № 9/22 від 10.06.2022, згідно якого затверджено утворення районних окупаційних адміністрацій держави- агресора на тимчасово окупованій території Харківської області, а саме: т.зв. «временной гражданской администрации Волчанского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Вовчанськ), т.зв. «временной гражданской администрации Изюмского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Ізюм), т.зв. «временной гражданской администрации Купянского района Харьковской области» (адміністративний центр у м. Куп`янськ), т.зв. «временной гражданской администрации Харьковского района Харьковской области» (адміністративний центр у сел. Козача Лопань).
		18.07.2022 головою т.зв. «временной гражданской администрации Харьковской области» ОСОБА_7 видано наказ № УГ-55/22 від 18.07.2022 щодо перейменування назви вказаного незаконного органу в «воєнно-гражданскую администрацию Харьковской области», згідно п. 2 якого також перейменовано районні підрозділи вказаної окупаційної адміністрації держави-агресора на т.зв. «военногражданские администрации». Зміна назви органів здійснено з урахуванням повного правонаступництва із збереженням прийнятих ними реквізитів та організаційно-штатної структури відповідно до п. З вказаного наказу.
		Так, керівником т.зв. «военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области» ОСОБА_7 створено структурний підрозділ - відділ освіти Великобурлуцького району, керівником якого призначено громадянку України ОСОБА_8 . До завдань вказаного підрозділу входило створення закладів освіти на території Великобурлуцького району Харківської області, підбір та призначення на посаду їх директорів, загальна організаційна, матеріально-технічна, інформаційна підготовка новостворених закладів освіти до навчального процесу відповідно до стандартів Російської Федерації та надання відповідних консультацій та методично- рекомендаційних матеріалів їх керівникам.
		У подальшому, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 , перебуваючи на території с. Вільхуватка Куп`янського району Харківської області, 06.08.2022 на нараді у приміщенні КЗ «Вільхуватський ліцей», яку проводила ОСОБА_8 , надав добровільну згоду та був призначений представниками окупаційної адміністрації держави-агресора на посаду директора закладу освіти «Комунальний заклад «Вільхуватський ліцей» Вільхуватської сільської ради» с. Вільхуватка Куп`янського району.
		У період тимчасової окупації м. Куп`янськ Харківської області окупаційною адміністрацією російської федерації всупереч законам України прийнято рішення про впровадження стандартів освіти російської федерації.
		Надалі ОСОБА_3 , з метою реалізації свого кримінально-протиправного наміру, направленого на вчинення дії з впровадження стандартів освіти держави-агресора, у період серпня 2022 року здійснював підготовку до навчального процесу закладу освіти «Комунальний заклад «Вільхуватський ліцей» Вільхуватської сільської ради» с. Вільхуватка Куп`янського району відповідно до вимог законодавства Російської Федерації з організації освітнього процесу шляхом вилучення з подальшого навчального процесу підручників з предметів «Українська мова», «Історія України», а також навчальних книжок на українській мові з інших предметів, здійснюючи підготовку до впровадження у освітній процес підручників, які відповідають стандартам початкової загальної освіти, середньої загальної освіти та середньої освіти держави-агресора, зазначеним у наказах Міністерства освіти Російської Федерації 31.05.2021 № 286 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта начального общего образования», від 31.05.2021 № 287 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта основного общего образования» та від 17.05.2012 № 413 «Об утверждении федерального государственного образовательного стандарта общего образования».
		Крім цього, встановлено, що ОСОБА_3 , з метою реалізації злочинного умислу, направленого на впровадження стандартів освіти держави-агресора, у невстановлені в ході досудового розслідування дату та час, отримав від представника відділу освіти окупаційної адміністрації держави-агресора «Великобурлуцкое территориальное управление военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области» методичні рекомендації в електронному вигляді щодо організації навчального процесу початкової та середньої освіти відповідно до вимог ФГОС РФ шляхом впровадження відповідних предметів початкових класів «Русский язык», «Литературное чтение», а також відповідних предметів середніх та старших класів «Русский язык и литература», «История России», «Обществознание» та «Литература», зразки навчальних планів та календарно-тематичного планування закладів освіти РФ, а також електронні файли з текстовим відображенням змісту ФГОС № 286, ФГОС № 287 та ФГОС № 413.
		Так, в ході огляду флеш-носія інформації, який був отриманий ОСОБА_3 від представника відділу освіти окупаційної адміністрації держави-агресора
		«Великобурлуцкое территориальное управление военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области», встановлено, що на ньому містяться методичні та інші матеріали щодо здійснення навчального процесу відповідно до законодавства російської федерації.
		Надалі ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, надав вказівку підлеглому педагогічному складу щодо здійснення навчального процесу з використанням вищевказаних отриманих від окупаційної адміністрації вищевказаних методичних рекомендацій, а також, керуючись положеннями ст. 14 Федерального закону «Об образовании в Российской Федерации» від 29.12.2012 № 273-ФЗ та в порушення вимог ст. 7 Закону України № 2145-VIII «Про освіту» від 05.09.2017, надав вказівку підлеглому педагогічному складу щодо здійснення навчального процесу на російській мові.
		На підставі вищевикладеного, ОСОБА_3 за вчинення колабораційної діяльності, а саме здійснення дій спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України.
		28.03.2023 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. З ст. 111-1 КК України.
		Таким чином, орган досудового розслідування, повідомивши ОСОБА_3 про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду вважає за необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення. Сторона обвинувачення на підставі оцінки сукупності отриманих доказів стверджує, що причетність особи до вчинення нею злочинів є достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
		Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_3 , у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, може вчинити дії, які містять ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Беручи до уваги зазначене, а також те, що підозрюваний ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину у сфері основ національної безпеки України під час дії воєнного стану на території України, можливо обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		2.Позиція учасників у судовому засіданні
		У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, яке просив задовольнити, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. 
		Підозрюваний у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати відносно запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у період часу з 20:00 до 05:00 години.
		Захисник підозрюваного у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого також заперечував та просив, відступивши від норми. 6 ст. 183 КПК України, обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту (цілодобового), з покладенням на нього на розсуд суду обов`язків.
		3.Мотиви та оцінка слідчого судді
		3.1.Законодавчі підставидля обраннязапобіжного заходуу вигляді тримання під вартою .
		Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.
		Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
		Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
		Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
		Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
		При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий судя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті..
		Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити: (1) чи набула особа статусу підозрюваної; (2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення; (3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; (4) чи наявні інші обставини, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України; (5) чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження; (6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави.
		Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до таких висновків.
		3.2. Набуття статусу підозрюваного
		Запобіжні заходи на стадії досудового розслідування можуть застосовуватися лише до підозрюваного.
		За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваного має, зокрема, особа,якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279цього Кодексу, повідомлено про підозру.
		Частиною 1 статті 276 КПК України визначено, щоповідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченомустаттею 278цього Кодексу, у випадках: (1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; (2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; (3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).
		Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 7 ст. 111-1КК України, складено і підписано 28.03.2023 та вручено останньому 28.03.2023 о 12:50 годині.
		Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_3 набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
		3.3. Наявність обґрунтованої підозри
		Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
		Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
		Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
		Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
		У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
		За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
		Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетністьостанньогодо вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, копіями наступних документів: протоколом допиту    свідка ОСОБА_9 ,    протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , протоколом допиту    свідка ОСОБА_11 ,    протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , протоколом допиту    свідка ОСОБА_13 ,    протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , протоколом огляду від 15.03.2023, протоколом огляду речей і документів від 14.03.2023, протоколом огляду речей і документів від 13.03.2023 року.
		Ураховуючи вищезазначені загальні підходи до обґрунтованості підозри, а також встановлені згідно з матеріалами судового провадження факти, слідчий суддя вважає, що наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 своїми діями, про які йдеться у повідомленні про підозру, вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
		Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_3 вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, що свідчать про вірогідність причетності особи до вчинення інкримінованого злочину та необхідність застосування щодо такої особи обмежувального заходу.
		Обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_3 конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
		3.4. Наявність ризиків
		Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
		Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
		Так, у клопотанні слідчий посилається на наявність ризиків, які свідчать про можливе вчинення ОСОБА_3 дій, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
		3.4.1. Ризик переховування від органівдосудового розслідуваннята/абосуду 
		Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Тяжкість ймовірного покарання особливо сильно підвищують ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
		Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
		При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_3 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду  санкція ч. 3 ст. 111-1КК України передбачає покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років, що свідчить про реальні спроби уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від правоохоронних органів та суду.
		Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
		3.4.2. Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
		При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
		Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеногостаттею 615цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
		В своючергу,частиною 11ст.615КПК Українивизначено,що показання,отримані підчас допитусвідка,потерпілого,у томучислі одночасногодопиту двохчи більшевже допитанихосіб,у кримінальномупровадженні,що здійснюєтьсяв умовахвоєнного стану,можуть бутивикористані якдокази всуді виключноу випадку,якщо хіді результатитакого допитуфіксувалися задопомогою доступнихтехнічних засобіввідеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
		За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.
		Покази потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_3 , як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
		Разом із цим, ОСОБА_3 через особливості вчиненого ним кримінального правопорушення проти основ національної безпеки та в умовах воєнного стану, розуміючи складність проведення досудового розслідування, зокрема в умовах дії воєнного стану, усвідомлюючи неможливість повного контролю державною владою кордонів та території України в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, зокрема на території Російської Федерації чи тимчасово окупованих частинах території України.
		3.4.3. Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється
		Про наявність зазначеного ризику свідчить те, що ОСОБА_3 може продовжити здійснювати інші види колабораційної діяльності, а також вчинити інші кримінальні правопорушення, зокрема проти основ національної безпеки України. Так, розуміючи наслідки повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, поставлені перед окупаційною адміністрацією держави-агресора завдання з поширення російського світогляду та наративів серед неповнолітнього місцевого населення окупованої території, останній здійснював діяльність з впровадження стандартів РФ у закладах освіти, відтак, у разі не обрання запобіжного заходу та відсутності у підозрюваного можливості виїхати на територію РФ або тимчасово окуповану територію України, останній може продовжити вчинюваний ним злочин шляхом пропаганди у закладах освіти.
		3.5. Наявність інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України
		При вирішенні питання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 111-1КК України, у разі визнання винуватим у вчиненні якого йому може загрожувати покарання, у тому числі, у видіпозбавлення волі. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права.
		3.6. Наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.
		Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків,зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
		У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1КК України, до нього може бути застосований виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
		Відтак, слідчий суддя зазначає про відсутність правових підстав для задоволення клопотання підозрюваного та його захисника про застосування будь-якого іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою.
		Вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування - по 28.05.2023 включно.
		3.7. Альтернативний запобіжний захід
		Згідно із ч. 3ст. 183 КПК України,слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.
		Слідчий суддя, відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, суспільну небезпечність інкримінованого діяння, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину проти основ національної безпеки України, передбаченого ч. 7 ст. 111-1КК України.
		4. Висновки за результатами розгляду клопотання
		З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_3 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого злочину, про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
		Слід зазначити, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідуваннявиправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваної з метою забезпечення кримінального провадження.
		При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
		Керуючись ст. 177, 178, 183, 197 КПК України, слідчий суддя  
		п о с т а н о в и в:
		Клопотанняслідчого 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області лейтенанта юстиції ОСОБА_6 , - задовольнити.
		Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» у межах строку досудового розслідування на шістдесят днів, тобто по 28.05.2023 року включно, без визначення розміру застави.
		У задоволенні клопотання підозрюваного та його захисника, - відмовити.
		Зобов`язатислідчого 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області лейтенанта юстиції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_3 про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Строк дії ухвали встановитипо 28.05.2023 (включно).
		Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору.
		Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
		Повний текст ухвали виготовлений і підписаний без оголошення 31.03.2023.
		 
		Слідчий суддя -                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...