Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 301/1465/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про спонукання виконати або припинити певні дії.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 07.04.2023.
Дата набрання законної сили: 03.04.2023
Номер судового провадження: 61-8966ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		03 квітня 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 301/1465/20
		 
		провадження № 61-8966 св 22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Сакари Н. Ю.,              
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; 
		відповідач -   ОСОБА_3 ;
		третя особа - Кам`янська сільська об`єднана територіальна громада Берегівського району Закарпатської області;
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 24 листопада 2020 року у складі судді                   Золотар М. М. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 липня 2022 року ускладі колегії суддів: Куштана Б. П., Кожух О. А., Фазикош Г. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		1.    Описова частина 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У липні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Кам`янська сільська об`єднана територіальна громада Берегівського району Закарпатської області, про зобов`язання вчинити певні дії.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , в якому проживає він із родиною.
		ОСОБА_2 разом із родиною  проживає у будинку АДРЕСА_1 .
		Біля домогосподарств АДРЕСА_2 , власником якого є відповідач. 
		ОСОБА_3 після смерті бабусі в 2013-2014 роках прийняла спадщину на житловий будинок АДРЕСА_3 та присадибну ділянку.
		З 2014 року між позивачами та відповідачкою виникли конфлікти стосовно пасіки, яку відповідачка розмістила на своїй земельній ділянці.
		Так, відповідачка в безпосередній близькості від житлових будинків позивачів займається бджільництвом, пасіка не зареєстрована у встановленому порядку, нараховує від 150 до 300 вуликів з відповідною кількістю бджолиних сімей, відсутній паркан висотою 2,5 м з двох боків, який би створював перешкоди для бджіл. 
		Наявність такої кількості бджіл в безпосередній близькості до житлових будинків, особливо у весняно-літній період, створює для позивачів та членів їх сімей значні незручності в проживанні та користуванні земельними ділянками, завдає шкоди їх здоров`ю. З приводу укусів бджіл члени їх родин змушені періодично лікуватись антигістамінними препаратами. Перебування пасіки відповідачки унеможливлює обробіток землі на присадибній земельній ділянці.
		Неодноразово вони звертались до Іршавського відділу поліції Хустського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з проханням перенести вулики за межі житлового масиву                                          с. Кам`янське на відстань не менше 300 метрів. Однак поліція ніяких заходів не вживала, а порадила звернутись з позовом до суду.
		Також вони зверталися до органів місцевого самоврядування. Відповідно до листа від 06 червня 2019 року № 321 виконавчий комітет Кам`янської сільської ради вчергове попередив ОСОБА_3 про необхідність розміщення її пасіки відповідно до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів від 19 червня 1996 року № 173 та                         статті 15 Закону України «Про бджільництво», однак відповідачка на попередження не відреагувала.
		Ураховуючи викладене, позивачі просили суд зобов`язати ОСОБА_3 демонтувати і перенести всі вулики із бджолиними сім`ями із земельної ділянки у АДРЕСА_1 .
		 
		 
		Короткий зміст судових рішень 
		 
		Рішенням Іршавського районного суду від 24 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 липня 2022 року, позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_3 демонтувати та перенести всі вулики із бджолиними сім`ями із земельної ділянки у  АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
		 
		Судові рішення мотивовано тим, що відповідачка на своїй земельній ділянці в безпосередній близькості від житлових будинків позивачів займається бджільництвом, що створює для останніх та членів їх сімей значні незручності в проживанні та користуванні земельними ділянками, завдає шкоди їх здоров`ю. З приводу укусів бджіл члени їх родин змушені періодично лікуватись антигістамінними препаратами. Перебування пасіки відповідачів унеможливлює обробіток землі на присадибній земельній ділянці.
		Пасіка на момент розгляду справи не огороджена парканом висотою не менше 2,5 м по периметру, жодних даних про те, чи обсаджена пасіка плодовими деревами і кущами, немає.
		Позивачі та члени їх сімей неодноразово зверталися за медичною допомогою у зв`язку з алергічними реакціями на укуси бджіл.
		Таким чином відповідач, займаючись бджільництвом на належній їй присадибній земельній ділянці, порушує чинне законодавство, яке регулює відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл; забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних осіб суміжних земельних ділянок; використання земельних ділянок та самостійного господарювання на них.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У вересні 2022 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову  ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити. 
		 
		Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2021  року у справі № 761/45721/16, постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020  року у справі № 699/92/17, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2022 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу                        № 301/1465/20 з Іршавського районного суду Закарпатської області. 
		 
		У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду. 
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що матеріали справи не містять жодних доказів у підтвердження права власності позивачів на житлові будинки та земельні ділянки, а, отже, не підтверджено наявність права, за захистом якого позивачі звернулися до суду.
		Вказувала, що згідно з ветеринарно-санітарним паспортом пасіки                          від 03 лютого 2015 року № 100 пасіка у АДРЕСА_1 зареєстрована та відповідає санітарним нормам.
		Вважала, що довідки на підтвердження завдання шкоди здоров`ю членам родини позивачів не є належними та допустимими доказами.
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Як видно з укладеного між ОСОБА_5 (дарувальник) і ОСОБА_3 (обдаровувана) договору дарування житлового будинку від 12 липня                         2011 року, житловий будинок АДРЕСА_3 розташований на земельній ділянці площею 0,15 га (кадастровий номер 21219848804:01:001:00563).
		 
		На дату звернення до суду з позовом (17 липня 2020 року) ОСОБА_3 була користувачем указаної земельної ділянки. 
		 
		Згідно з ветеринарно-санітарним паспортом пасіки від 03 лютого 2015 року № 100 пасіка станом на вказану дату нараховувала 100 бджолосімей,                               а станом на 10 серпня 2020 року - 70 сімей (а.с. 36, 63).
		Тобто, на одну бджолину сім`ю приходилося 15 кв. м (із розрахунку 100 бджолосімей) та 21,4 кв. м (із розрахунку 70 бджолосімей) замість нормативно передбачених 30 - 35 кв. м.
		 
		Листом Кам`янської сільської ради Іршавського району від 06 червня                        2019 року № 320 ОСОБА_3 у зв`язку з порушенням нею норм законодавства щодо розміщення та утримання пасіки рекомендовано в строк до 12 червня 2019 року огородити пасіку суцільною огорожею висотою не менше 2,5 м та розмістити пасіку на відстані не ближче 300 метрів від житлової забудови сусідів (а.с. 61). 
		 
		Згідно з актом від 19 серпня 2020 року комісією в складі заступника Кам`янської сільської ради Кузьма Ю. Ю., депутата Русин Г. І., головного спеціаліста Іршавського районного відділу Головного управління Держпродслужби в Закарпатській області Пукман В. В., інженера-землевпорядника Кам`янської сільської ради Липей І. П. щодо розгляду звернення ОСОБА_1 встановлено, що громадянка ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 не проживає, а періодично приїжджає чоловік для обслуговування пасіки. На час обстеження вхідні дверцята та ворота домогосподарства закриті, у зв`язку з чим точну кількість вуликів не вдалося порахувати. З тильного боку домогосподарства помітно більше 50 вуликів, які розміщено в чотири ряди, відстань від них до житлових будинків біля 30 метрів, розміщені лотком в сторону земельної ділянки ОСОБА_1 .. Земельна ділянка ОСОБА_3 з боку ОСОБА_1 огороджена парканом висотою 2,5 м (а.с. 62). 
		 
		Тобто, пасіка на момент розгляду справи по периметру не була огороджена парканом висотою не менше 2,5 м.
		 
		Встановлено також, що позивачі та члени їх сімей неодноразово зверталися за медичною допомогою у зв`язку з алергічними реакціями на укуси бджіл (а.с. 10-13).
		 
		2.    Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до вимог частин першої, другої статті 400 ЦПК України Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Відповідно до статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла. 
		 
		Згідно зі статтею 293 ЦК України фізична особа має право на належні, безпечні і здорові умови праці, проживання тощо.
		 
		Відповідно до статті 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (неприємні запахи, забруднення, тощо).
		 
		Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (частина друга                                      статті 103 ЗК України). 
		 
		Стаття 104 ЗК України передбачає, що власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу. Якщо дії сусіда є неправомірними та не відповідають умові заподіяння якнайменших незручностей, такі дії підлягають припиненню. 
		 
		Згідно зі статтею 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків.
		 
		Статтею 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено обов`язки громадян, які пов`язані з бережливим ставленням до природи, її охорони та раціонального використання її багатств відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; одним з обов`язків є непорушення екологічних прав та законних інтересів інших громадян.
		 
		Статтями 11, 12 Закону України «Про бджільництво» встановлено, що право на утримання бджіл і зайняття бджільництвом мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають необхідні навики або спеціальну підготовку, а також юридичні особи. Фізична або юридична особа з метою зайняття бджільництвом формує пасіку з бджолиних сімей, яка може мати підсобне приміщення, інвентар і обладнання та розміщується на відповідній земельній ділянці. Кількість бджолиних сімей, що може утримуватися юридичними та фізичними особами, не обмежується.
		 
		Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про бджільництво» фізичні та  юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно-санітарних правил.
		 
		Статтею 13 Закону України «Про бджільництво» передбачено, що з метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Форма паспорта і порядок його видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.
		 
		Розділом 1 «Вимоги щодо розміщення та облаштування пасік» Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл, затвердженої наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини                                 від 30 січня 2001 року № 9, визначено, що територію стаціонарної пасіки огороджують, обсаджують плодовими деревами і кущами. Відведення земельних ділянок для розміщення такої пасіки необхідно погоджувати з органами державного управління з питань ветеринарної медицини і місцевими органами влади. При визначенні розміру площі під пасіку розраховують, що на одну гадану бджолину сім`ю потрібно 30 - 35 кв. м, залежно від способу розміщення бджіл. При розміщенні пасіки на присадибній ділянці (подвір`ї) огорожа повинна бути заввишки не менше                        2,5 м для підвищення рівня льоту бджіл. 
		 
		У справі, яка переглядається судами установлено, що листом Кам`янської сільської ради Іршавського району Закарпатської області від 06 червня                  2019 року № 320 ОСОБА_3 у зв`язку з порушенням нею норм законодавства щодо розміщення та утримання пасіки рекомендовано в строк до 12 червня 2019 року огородити пасіку суцільною огорожею висотою не менше 2,5 м та розмістити пасіку на відстані не ближче 300 метрів від житлової забудови сусідів (а.с. 61). 
		 
		Комісійним актом від 19 серпня 2020 року установлено зокрема, що з боку земельної ділянки ОСОБА_1 пасіка огороджена парканом висотою 2,5 м (а.с. 62). 
		 
		Тобто, пасіка на момент розгляду справи по периметру не була огороджена парканом висотою не менше 2,5 м.
		 
		Наведені у вказаному листі Кам`янської сільської ради Іршавського району Закарпатської області від 06 червня 2019 року № 320 вимоги відповідачем не виконані. 
		 
		Ураховуючи викладене, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли обґрунтованого висновку про те, займаючись бджільництвом на належній їй присадибній земельній ділянці, порушує чинне законодавство, яке регулює відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл; забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних осіб суміжних земельних ділянок; використання земельних ділянок та самостійного господарювання на них.
		 
		Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
		 
		Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 24 листопада 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 липня                     2022 року залишити без змін. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                    О. М. Осіян
		 
		                                                                                                          О. В. Білоконь
		 
		                                                                                                          Н. Ю. Сакара

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...