Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/21964/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про виплату заробітної плати.
Надіслано судом: 07.04.2023. Зареєстровано: 07.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2023.
Дата набрання законної сили: 08.06.2023
Номер судового провадження: 2/686/707/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 686/21964/22
		Провадження № 2/686/707/23 
		 
		       
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		3 квітня 2023 рокум. Хмельницький
		   Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
		головуючої-судді-Чевилюк З.А.
		секретаря судового засідання-Перун А.М.
		за участі позивача ОСОБА_1 
		представника позивача ОСОБА_2 
		представника відповідача ОСОБА_3 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахункових та завданої моральної шкоди,-
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 19.10.2022 року звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 116110,00 грн. невиплаченої одноразової матеріальної допомоги при звільненні з роботи за власним бажанням у звязку з виходом на пенсію, 187505,00 грн.-середній заробіток за час затримки виплати одноразової матеріальної допомоги при звільненні з роботи, 14423,50 грн.-середній заробіток за час затримки виплати розрахункових-без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
		ОСОБА_1 перебував на посаді заступника начальника дистанції виробничого підрозділу Хмельницької дистанції сигналізації та зв`язку регіональної філії`Південно-Західна залізниця`АТ «Українська залізниця».
		Відповідно до наказу начальника дистанції №26/ОС ОСОБА_1 29.04.2022 року звільнено за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію по інвалідності. За наказом позивачу мало бути виплачено одноразову матеріальну допомогу в розмірі 116110 грн., однак вказані виплати не здійснені.
		Крім того, позивачу були нараховані розрахункові(заробітна плата) в сумі 9912,76 грн., які були виплачені тільки 13.05.2022 року, тобто із затримкою в 15 днів.
		Непроведення з вини власника або уповноваженого органу розрахунку з працівником у зазначені строки стало підставою для звернення до суду з позовом.
		У зв`язку із здійсненою виплатою відповідачем 15 грудня 2022 року одноразової матеріальної допомоги позивачу в розмірі 116109,62 грн, позивач подав до суду клопотання про уточнення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 173082,66 грн.-середній заробіток за час затримки виплати розрахункових(одноразової матеріальної допомоги при виході на пенсію) ) без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб, 20000 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі у виді судового збору у розмірі 1931 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 20000 грн.
		З огляду на нараховану одноразову матеріальну допомогу у розмірі середньомісячних заробітків у сумі 144235,55 грн.- заробітня плата за місяць складає 144235,55 грн.:5 місяців=28847,11 грн.
		За шість місяців прострочення виплати одноразової матеріальної допомоги при звільненні середній заробіток за час затримки складає 28847,11 грн.х6 місяців=173082,66 грн.
		Конституційний Суд України в рішенні від 22 лютого 2012 року у справі №1-5/2012 вказав, що:»В аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116,117,237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатись про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.
		Довготривала невиплата належних грошових коштів завдала позивачу значну моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, обумовлених неправомірними діями відповідача, що призвело до змін його нормальних, усталених, звичних і необхідних для нього та його сім`ї умов життя. На утриманні в позивача знаходяться дві неповнолітні дитини і ці кошти також призначалися на їх утримання. Ці обставини порушили звичний спосіб життя позивача та потребували додаткових зусиль для організації та забезпечення своєї життєдіяльності та членів його сім`ї. Розмір моральної шкоди оцінюється позивачем в 20000 грн.
		Неможливість врегулювання даного спору в досудовому порядку спричинила звернення позивача до суду з даним позовом.
		Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали заявлений позов та наполягали на його задоволені. Адвокатом В.Б.Марцонь заявлено про стягнення витрат на правову допомогу, яку згідно з розрахунком оцінено у 20000грн.: вивчення нормативних документів та судової практики, надання консультацій, попереднє опрацювання матеріалів-4000 грн., формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів(доказів) та їх отримання для справи-2000 грн.; підготовка необхідних процесуальних документів, збір доказів(складання заяв, скарг, клопотань, договорів, позовів, тощо)-10000 грн.; представлення інтересів клієнта в суді 4000грн. Відповідач до суду подав відзив та направив представника, яка заперечила позовні вимоги та просила відмовити у задоволені позову. Відповідачем відповідно до п.1.ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року, на засіданні правління АТ «Укрзалізниця» 14 березня 2022 року прийнято рішення, яке відображено в протоколі №Ц-54/31 Ком.т. підпункті 1.1.4 пункту 1.1., що інші додаткові виплати передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема, матеріальної допомоги, призупинити. Таким чином, зазначеним рішенням правління АТ «Укрзалізниця`працівникам залізниці призупинені додаткові виплати, передбачені п.8.8. розділу 8 Колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом первинної профспілкової організації відокремленого підрозділу Хмельницька дистанція сигналізації та зв`язку.
		Надалі, 06 вересня 2022 року за вих..№Ц/3-91/1459/ЦПроф/30-2 правлінням АТ «Укрзалізниця» спільно з профспілкою залізничників і транспортних будівельників України, працюючим та звільненим працівникам надано роз`яснення, що після припинення або скасування режиму воєнного стану, працівники, звільнені вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, отримують суму одноразової та додаткової матеріальної допомоги, що їм належить. 15.12.2022 року позивачу здійснено належні виплати. Нездійснення виплат обумовлено воєнним станом, підтверджується законодавчо. Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди безпідставні та необґрунтовані; вина відповідача у призупинені виплат відсутня.Відповідач просив застосувати строк позовної давності до спірних відносин та відмовити у задоволені позову. Витрати на правову допомогу заявлені позивачем є неспівмірними, завищениими та необґрунтованими. 
		Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов підлягаючим задоволенню частково.
		Стаття 15 ЦК Українипередбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		При цьому кредитор вправі обрати спосіб захисту, що наданий йомузаконом, на власний розсуд.
		За змістомст. 5 ЦПК Українизастосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності, тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.
		Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя(ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Повага до приватного життя передбачає право особи реалізувати своє право на працю. Повага до приватного життя повинна включати до деякої міри і право встановлювати і розвивати відносини з іншими людьми. Більш того, здається, немає принципових підстав для того, щоб таке розуміння «особистого життя» не входила діяльність професійного і ділового характеру: саме в своїй роботі більшість людей мають значну, якщо не найбільшу, кількість шансів розвивати відносини з зовнішнім світом».Рішення у справі «Німіц проти Німеччини» (Niemietz v. Germany, рішення від 16 грудня 1992 року, пункт 29)
		Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умовипраці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди запрацю, захищається законом. (ст.43Конституції).
		При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства провадиться в день звільнення..Про нараховані суми, належні працівникові при звільнені, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.(ст..116 КЗпП).
		Статтею 117 КЗпП України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство,установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більше як за шість місяців. Відшкодування у розумінні статті 117 КЗпП України,спрямоване на компенсацію працівнику майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця. Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер, що спрямована на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.
		ОСОБА_1 перебував на посаді заступника начальника дистанції виробничого підрозділу Хмельницької дистанції сигналізації та звязку регіональної філії`Південно-Західна залізниця`АТ «Українська залізниця».
		Відповідно до наказу начальника дистанції №26/ОС ОСОБА_1 29.04.2022 року звільнено за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію по інвалідності. Визначено виплатити одноразову матеріальну допомогу у розмірі п`яти середньомісячних заробітків, передбачену абзацом 1 п.8.8 Розділу 8 зі змінами та доповненнями Колективного договору Хмельницької дистанції сигналізації та зв`язку колективного договору на 2001-2005 р.р., пролонгованого на 2006-2022рр., одноразову допомогу 6 прожиткових мінімумів на оздоровлення, передбачену п.3.9. зі змінами та доповненнями Колективного договору Хмельницької дистанції сигналізації та звязку на 2001-2005 роки пролонгованого на 2006-2022 роки.
		Відповідно до п.3.9 Колективного договору адміністрація взяла на себе обов`язок надавати працівникам філії, один раз на рік матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених законом на день подання заяви.
		За п.8.8.Колективного договору при звільненні працівника вперше з роботи у зв`язку із виходом на пенсію, адміністрація зобов`язалась виплачувати одноразову матеріальну допомогу за у розмірі п`яти середньомісячних заробітків.
		Згідност.10 КЗпП України, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
		Відповідно дост.13КЗпП України та ст.7 ЗаконуУкраїни«Про колективні договори і угоди», зміст колективного договору визначається сторонами.
		Статтею 13 КЗпП Українивизначено, що у колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати і інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій і т.і.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії.
		Згідност.18 КЗпП України, положення колективного договору розповсюджуються на всіх працівників підприємства, установи, організації та є обов`язковими для роботодавця та працівника.
		Умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними(ст.16 КЗпП).
		Зміни і доповнення до колективного договору, угоди протягом строку їх дії можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін в порядку, визначеному колективним договором, угодою.(ст.14 Закону України «Про колективні договори та угоди»).
		На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця(ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року, набуття чинності 24.03.2022р.).
		Стаття 58 Конституції Українипередбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
		Роботодавець звільняєтьсявід відповідальностіза порушеннязобов`язання щодостроків оплатипраці,якщо доведе,що цепорушення сталосявнаслідок веденнябойових дійабо діїінших обставиннепереборної сили. Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов`язку виплати заробітної плати.(ст.10 З.У. «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
		14 березня 2022 року відповідачем прийнято рішення, яке відображено в протоколі №Ц-54/31 Ком.т. підпункті 1.1.4 пункту 1.1., що інші додаткові виплати передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема, матеріальної допомоги, призупинити. Таким чином, зазначеним рішенням правління АТ «Укрзалізниця`працівникам залізниці призупинені додаткові виплати, передбачені п.8.8. розділу 8 Колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом первинної профспілкової організації відокремленого підрозділу Хмельницька дистанція сигналізації та зв`язку.
		За наказом позивачу мало бути виплачено одноразову матеріальну допомогу в розмірі 116110 грн., однак вказані виплати не здійснені.
		Фактично на дату звільнення позивача, рішення відповідачем від 14.03.2022 року про призупинення виплат прийнято поза рамками чинного законодавства. Після вступу в силу Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року-24.03.2022 року, відомості щодо прийняття відповідачем наказів про обмеження виплат не приймалось. Наказ від 14.03.2022 року про обмеження виплат відображено в протоколі №Ц-54/31 Ком.т та винесено до прийняття Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 року , який вступив в силу 24.03.2022 року.
		Ініціатива адміністрація щодо зупинення дії колективного договору в частині належних виплат не узгоджена з колективом всупереч з ст.14 Закону України «Про колективні договори та угоди».
		Позивачу були нараховані розрахункові(заробітна плата) в сумі 9912,76 грн., які були виплачені тільки 13.05.2022 року, тобто із затримкою в 15 днів.
		15 грудня 2022 року позивачу виплачено одноразову матеріальну допомогу в розмірі 116109,62 грн.
		Зважаючи на затримку належних виплат слід стягнути з відповідача 173082,66 грн.-середній заробіток за час затримки виплати розрахункових(одноразової матеріальної допомоги при виході на пенсію) ) без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб, що обраховується в наступному порядку: одноразова матеріальна допомога у розмірі середньомісячних заробітків у сумі 144235,55 грн.- заробітня плата за місяць складає 144235,55 грн.:5 місяців=28847,11 грн.За шість місяців прострочення виплати одноразової матеріальної допомоги при звільненні середній заробіток за час затримки складає 28847,11 грн.х6 місяців=173082,66 грн.
		Фактично позивачем не доведено, що строки здійснення виплат позивачу порушені внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Суду не доведено існування економічних передумов, неплатоспроможність відповідача, фінансові труднощі,що сприяли порушенню обов`язку відповідача щодо оплати праці позивача, на яку він правомірно розраховував.
		Таким чином, при стягненні моральної шкоди, враховується час затримки виплати, відсутність доказів перебування на утриманні позивача неповнолітніх дітей, фактичну виплату належних сум, особливий     період виплат -воєнний стан. Отже достатнім розміром компенсації моральної шкоди позивачу є сума у розмірі 3000 грн. Сам по собі факт частково задоволення позову є елементом сатисфакції позивача та компенсації моральної шкоди.
		Заява про застосування строку позовної давності не береться судом до уваги, оскільки зважаючи на позицію Конституційного суду в рішенні від 22 лютого 2012 року у справі №1-5/2012, для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатись про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався. Розрахунок відбувся 15.12.2022 року, а звернення до суду мало місце в жовтні 2022 року.
		Заявлені витрати на правову допомогу підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача, з урахуванням співмірності, складності справи в порядку ст.137 ЦПК, та відповідно зменшуються судом до 15000 грн., що підтверджуються наданими позивачем доказами та доводяться безпосередньою участю представника 
		ОСОБА_2 в судових засіданнях.
		Враховуючи вимоги З.У. «Про судовий збір», ст.ст.141,142 ЦПК з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог.
		На підставівикладеного,керуючись ст.ст.116,117КЗпП,ст.ст.19,81,82,263,353ЦПК України,-
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов задоволити частково.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 173082,66 грн.-середній заробіток за час затримки виплати розрахункових(одноразової матеріальної допомоги при виході на пенсію) без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб, 3000 грн. завданої моральної шкоди та судові витрати по справі у виді судового збору 1761 грн. та витрат на правову допомогу 15000 грн.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційногосуду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 .
		Відповідач:Акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ-150, вул.Єжі Гедройця, будинок 5, код 40075815.
		Повний текст виготовлено 7 квітня 2023 року.
		 
		Суддя
		Хмельницького міськрайонного суду З.А.Чевилюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...