Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 348/1322/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 07.04.2023. Зареєстровано: 07.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2023.
Дата набрання законної сили: 03.04.2023
Номер судового провадження: 11-кп/4808/144/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018090000000252

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 348/1322/18 
		Провадження № 11-кп/4808/144/23 
		Категорія ч.2 ст.286 КК України 
		Головуючий у 1 інстанції  ОСОБА_1  
		Суддя-доповідач  ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		03 квітня 2023 року м. Івано-Франківськ
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:
		головуючого судді ОСОБА_3 
		суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		за участю секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,
		прокурора ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого ОСОБА_8 ,
		захисника-адвоката ОСОБА_9 ,
		представника потерпілого-адвоката ОСОБА_10 ,
		представника потерпілого ОСОБА_11 адвоката ОСОБА_12 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12018090000000252 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_10 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_13 на вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2022 року, яким 
		ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, з вищою освітою, працюючого виконавцем робіт у приватного підприємця ОСОБА_14 , раніше не судимого, громадянина України,
		визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
		 
		 в с т а н о в и л а :
		За вироком суду ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у чотири роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом на строк один рік шість місяців. 
		На підставі ст.ст. 75 КК України постановлено звільнити ОСОБА_8 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки.
		На підставі ст.76 КК України покладено на обвинуваченого ОСОБА_8 наступні обов`язки:
		1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
		2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		Цивільний позов ОСОБА_13 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди  задоволено частково.
		Постановлено стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_13  138852,00 грн. матеріальної шкоди, 10000,00 грн. моральної шкоди, та 15000,00 грн. сплачених судових витрат. В частині позовних вимог про стягнення 1855188,80 грн. упущеної вигоди - відмовлено.
		Цивільний позов ОСОБА_15 до ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди  залишено без розгляду.
		Цивільний позов Івано-Франківської обласної клінічної лікарні до ОСОБА_8 про стягнення відшкодування за лікування потерпілої  залишено без розгляду.
		Цивільний позов Івано-Франківської обласної дитячої клінічної лікарні до ОСОБА_8 про стягнення відшкодування за лікування потерпілого  залишено без розгляду.
		Арешт майна, накладений згідно ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.04.2018 на тимчасово вилучене майно постановлено скасувати.
		Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів.
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_16 , та заподіяли потерпілим ОСОБА_17 та ОСОБА_11 середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження.
		Судом першої інстанції встановлено, що кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин:
		19.04.2018 приблизно о 12 год. 25 хв., у світлу пору доби, суху погоду, водій ОСОБА_8 , керуючи автомобілем марки Dасіа Lоgаn, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався ділянкою автодороги Н-09 Мукачево-Львів, що по вул. Грушевського в с. Лоєва Надвірнянського району Івано-Франківської області, у напрямку м. Львів. Дана ділянка дороги для двох напрямків руху, має по одній смузі для руху в кожному напрямку, протилежні потоки транспорту поділені дорожньою розміткою 1.1 (вузька суцільна лінія) Правил дорожнього руху України. На верхньому багажнику автомобіля Dасіа Lоgаn були закріплені три алюмінієві драбини.
		У цей час в зустрічному напрямку, по своїй смузі, рухався автобус марки Mercedes-Benz Sprinter 311D, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_18 , в салоні якого перебувало 18 пасажирів, які сиділи, та приблизно 10 пасажирів, що стояли між рядами сидінь. Вказаний автобус перевозив пасажирів по маршруту «Надвірна-Ланчин».
		Рухаючись на підйом по заокругленій ділянці дороги у праву сторону, водій ОСОБА_8 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його руху та безпечно керувати ним, не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, не справився з керуванням, перетнувши суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1., виїхав на смугу зустрічного руху, де вчинив зіткнення з автобусом марки Mercedes-Benz Sprinter 311D, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_18 .
		При цьому ОСОБА_8 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:
		-п. 1.2., згідно якого в Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів;
		-п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
		-п. 10.1., який зобов`язує водія перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
		-п. 12.1., у відповідності до якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
		Розділ 34 Дорожня розмітка: п.1.1., у відповідності до якого лінію 1.1 перетинати забороняється.
		У результаті порушення водієм ОСОБА_8 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажир автобуса Mercedes-Benz Sprinter 311D Ш ОСОБА_16 помер внаслідок відкритої черепно-мозково-лицевої травми з переломом основи черепа, крововиливом під м`яку мозкову оболонку, крововиливом в м`які тканини голови, переломом виличної та щелепної кісток зліва та забійною раною, яка ускладнилася набряком та набуханням головного мозку, що й було безпосередньою причиною смерті.
		Пасажир автобуса Mercedes-Benz Sprinter 311D ОСОБА_17 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозково-лицевої травми у вигляді забою головного мозку легкого ступеню, перелому кісток лицевого черепа та забійної рани, синця та садна, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що не є небезпечними для життя в момент їх заподіяння та викликали тривалий розлад здоров`я.
		Пасажир автобуса Mercedes-Benz Sprinter 311D ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки з переломами ребер, тіла правої ключиці, мечоподібного відростку та правобічного гемопневмотораксу, які відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що не є небезпечними для життя в момент їх заподіяння та викликали тривалий розлад здоров`я.
		Не погодившись з вироком суду, адвокат ОСОБА_19 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_13 подав апеляційну скаргу, в якій вважає вирок суду прийнятим без врахування дійсних обставин справи, а висновки викладені у ньому не відповідають фактичним обставинам, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.
		Покликається на те, що вирішуючи заявлений цивільний позов ОСОБА_13  судом не взято до уваги висновок соціально-психологічного дослідження № 07-11-20, за яким моральна шкода ОСОБА_13 , оцінюється в розмірі 20 мінімальних заробітних плат-100000 грн.,що є належним і допустимим ст..ст.76-81 ЦПК.
		А тому на його думку суд необґрунтовано та не в повній мірі визначив розмір моральної шкоди у 10000 грн .А також не погоджується із встановленим судом розміром 15000 грн. на відшкодування судових витрат.
		Також зазначає, що потерпілий під час досудового слідства, починаючи з 19.04.2018 року і станом на сьогодні користується правовою допомогою розмір, якої склав 25000 грн., що відноситься до судових витрат. При цьому, потерпілий також скористався психологічним дослідженням, вартість якого склала 5050 грн., що в свою чергу також належить до судових витрат, у розуміння ст..133 ЦПК України. Загалом судові витрати 30050 грн. та підтверджені документально.
		А тому вказує, що беручи вищезазначені обставини, вважає, що вирок суду ухвалив помилкове судове рішення в частині задоволення вимог цивільного позову ОСОБА_13 , а тому є підстави для скасування.
		Просить вирок суду скасувати частково у частині задоволення цивільного позову та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_13  100000 грн. моральної шкоди та 30050 грн.
		Під час апеляційного розгляду: 
		- адвокат ОСОБА_19 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_13 підтримав вимоги апеляційної скарги;
		- обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_9 , заперечили з приводу апеляційної скарги адвоката ОСОБА_19 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_13 , просили вирок суду першої інстанції залишити без змін;
		- прокурор вважав, що рішення суду є законним та справедливим, оскільки у вироку наведені належні мотиви, якими користувався суд при вирішанні питання щодо цивільного позову потерпілого ОСОБА_13 . 
		Заслухавши доповідь судді, доводи учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_8  за ч.2 ст.286 КК України не оспорюється учасниками процесу, а тому в цій частині вирок суду апеляційною інстанцією не перевіряється.
		Даючи оцінку доводам представника потерпілого ОСОБА_13 адвоката ОСОБА_19 , в частині неправильності вирішення судом цивільного позову, колегія суддів зауважує наступне.
		Згідно з вимогами ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
		Частиною 3 ст. 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		У відповідності до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. 
		Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо), з урахуванням стану здоров`я потерпілого, тяжкості вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Отже, розмір відшкодування, що присуджується, має кореспондувати глибині та силі страждань, які мав потерпілий у зв`язку із порушенням його прав, а також відповідати поведінці особи, яка завдала шкоди.
		Зокрема, судом першої інстанції не враховано в повній мірі, що моральну шкоду потерпілому ОСОБА_13 було заподіяно неправомірними діями ОСОБА_8 , внаслідок порушення останнім вимог ПДР України. 
		Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано характер та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий ОСОБА_13 , внаслідок ушкодження автомобіля та неможливості користуватися транспортним засобом, що призвело до вимушених змін у його життєвих стосунках та вимагало здійснення певних зусиль для відновлення попереднього стану. Не взято до уваги висновок соціально-психологічного дослідження № 07-11-20, відповідно до якого мінімальний розмір моральної шкоди за умови добровільної виплати визначено в сумі 50000 грн. Зі змісту вищевказаного соціально-психологічного дослідження вбачається, що при визначенні розміру моральної шкоди було враховано індивідуальні психічні особливості потерпілого та проаналізовано відповідну судову практику. 
		Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приймаючи до уваги конкретні обставини кримінального правопорушення, колегія суддів вважає, що розмір суми відшкодування моральної шкоди, який необхідно стягнути з ОСОБА_8 , підлягає збільшенню та встановлює його у сумі 20000 грн. 
		При вирішанні питання щодо обґрунтованості вимог адвоката ОСОБА_10 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_13  про стягнення витрат на судові витрати, колегія суддів приймає до уваги наступне. 
		Так, положеннями ч.1 ст.124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		В силу п.1 ч.1 ст.118 КПК України, до процесуальних витрат належать і витрати на правову допомогу.
		Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
		У разі ухвалення обвинувального вироку, відповідно до ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
		Так, в мотивувальній частині оскаржуваного вироку суд зазначив про те, що відшкодування витрат потерпілого, заявлені у цивільному позові, підлягають частковому задоволенню та стягненню з обвинуваченого. 
		З матеріалів провадження вбачається, що потерпілий ОСОБА_13 довів, що розмір його судових витрат під час кримінального провадження, а саме: надана йому правова допомога, що становить 25000 грн., а також психологічне дослідження, яким скористався потерпілий, вартість якого склала 5050 грн. 
		Таким чином, суд першої інстанції вважав доведеним що розмір судових витрат потерпілого ОСОБА_13 складає 30050 грн. та послався на відповідні дані, які підтверджують вказані витрати. 
		Зокрема, відповідно до договору про надання правової допомоги по договору №3-5/18 від 19 квітня 2018 року адвокат ОСОБА_10 представляє інтереси потерпілого ОСОБА_13 в даному кримінальному провадженні.
		Згідно з квитанцією до прибуткового ордеру №3-5/18 від 19.04.2018 адвокат ОСОБА_10 отримав від ОСОБА_13 25000 грн. за представництво останнього як потерпілого в кримінальному провадженні.(т.2 а.п. 64).
		Квитанцією від 06.11.2022 року (т.2. а.п. 166) підтверджено витрати потерпілого ОСОБА_13 , згідно з якою останній витратив 5050 грн. при оплаті висновку за психологічне дослідження при діагностиці заподіяної моральної шкоди. 
		При вирішанні питання щодо відшкодування потерпілому ОСОБА_13 судових витрат, суд приймає до уваги конкретні обставини справи та фінансове становище сторін, що обвинувачений ОСОБА_8 не прийняв необхідних заходів для добровільного відшкодування шкоди, яку було заподіяно потерпілому ОСОБА_13 , враховує тривалість та складність розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції, що безумовно вплинуло на розмір судових витрат потерпілого, які були реальними та необхідними для ефективного захисту інтересів потерпілого.
		Колегія суддів вважає, що понесені потерпілим ОСОБА_13 судові витрати на правову допомогу та оплату висновку за проведенні дослідження на загальну суму 30050 грн., є документально підтвердженими, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому мають бути стягнуті з обвинуваченого на користь потерпілого в повному обсязі.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисника потерпілого необхідно задовольнити, вирок суду змінити в частині відшкодування моральної шкоди та витрат на правову допомогу.
		Керуючись ст.ст. 376,404,405,407,408,418,419 КПК України, колегія суддів,-
		 
		 п о с т а н о в и л а :
		 
		Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_19 , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_13 задовольнити частково.
		Вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2022 року щодо ОСОБА_8 змінити в частині відшкодування потерпілому ОСОБА_13 моральної шкоди та судових витрат.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_13 у відшкодування моральної шкоди заподіяної злочином 20000 (двадцять тисяч) гривень. 
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_13 на відшкодування судових витрат 30050 (тридцять тисяч п`ятдесят ) гривень.
		В решті вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26 грудня 2022 року залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_3 
		 
		 Судді: ОСОБА_4 
		 
		 ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...