Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 947/23800/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:; щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
Надіслано судом: 07.04.2023. Зареєстровано: 07.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2023.
Дата набрання законної сили: 04.04.2023
Номер судового провадження: 22-ц/813/4485/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Номер провадження: 22-ц/813/4485/23 
		Справа № 947/23800/22
		Головуючий у першій інстанції Гниличенко М.В.
		Доповідач Приходько Л. А.
		 
		 
		ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		04.04.2023                                     м. Одеса
		 
		Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		головуючого         Приходько Л.А.,(суддя-доповідач)
		суддів:         Кутурланової О.В.,
		           Пузанової Л.В.,
		секретар        Виходець А.В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Кукало Олени Миколаївни на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2022 року у складі головуючого судді Гниличенка М.В., 
		в с т а н о в и в:
		 
		У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва та відшкодування моральної шкоди.
		17 жовтня 2022 року адвокат Досковський В.Г., діючи від імені ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на належний ОСОБА_2 на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 .
		Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2022 року заяву адвоката Досковського В.Г., діючого від імені ОСОБА_1 , про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 
		01 грудня 2022 року адвокат Наседкін О.І., діючи від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив тимчасово, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі, заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці, розташованій за адресою АДРЕСА_1 .
		Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2022 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Наседкіна О.І., про забезпечення позову задоволено. Заборонено ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам проводити будь-які будівельні роботи на земельній ділянці, розташованій за адресою а праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 . 
		09 грудня 2022 року адвокат Кукало О.М. діючи від імені ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову, в якій просила скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2022 року, а саме скасувати арешт на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .
		Обґрунтовуючи заяву про скасування заходів забезпечення позову з підстав визначених частиною 1 статті 158 ЦПК України, представник відповідача, адвокат Кукало О.М. посилалась на допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права при розгляді заяви про забезпечення позову. Зокрема вказувала на неспівмірність вимог позивача вжитим заходам забезпечення позову, порушення вимог щодо зустрічного забезпечення, ухвалення судового рішення лише на припущеннях позивача щодо можливості відчуження відповідачем належного йому житлового будинку. Крім того вказувала на те, що дія арешту на нерухоме майно порушує конституційне право відповідача на користування своїм майном.
		Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2022 року у задоволені клопотання про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що потреба в забезпечені позову не відпала та не змінилися обставини, що зумовили його застосування.
		В апеляційній скарзі адвокат Кукало О.М., діючи від імені ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову вжитих ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2022 року.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не надано оцінку доказам, які не досліджувалися судом при прийнятті ухвали про забезпечення позову та свідчать про зміну обставин, у порівнянні з ситуацією, що існувала на час ухвалення судового рішення про застосування заходів забезпечення позову. Зокрема з доданої до заяви про скасування заходів забезпечення позову копії договору купівлі-продажу спірного житлового будинку від 02 липня 2021 року вбачається, що продаж житлового будинку здійснено за 879683.00грн., при цьому розмір відшкодування, заявлений позивачем, складає 50000.00грн., що свідчить про відсутність співмірності вимог позивача вжитим заходам забезпечення позову. Також посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову вимог цивільного процесуального законодавства щодо зустрічного забезпечення, вказавши, що вжиття заходів зустрічного забезпечення, з урахуванням вимог частини 3 статті 154 ЦПК України, є не диспозитивним правом суду, а його обов`язком незалежно від майнового стану відповідачів. Крім того вказує на те, що на час розгляду заяви про скасування забезпечення позову жодного доказу реальної загрози невиконання, чи можливого утруднення виконання майбутнього рішення позивачем не надано. 
		У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Наседкін О.І., діючи від імені ОСОБА_1 , просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги.
		В судовому засіданні представник ОСОБА_2 - адвокат Кукало О.М., апеляційну скаргу підтримала за обставинами викладеними у скарзі. Просила ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.
		Представник ОСОБА_1 , адвокат Наседкін О.І., в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги зазначив, що, на його думку, ухвала суду є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.
		Заслухавши доповідача, осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Згідно з частинами 1, 2, 4 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Ухвала суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам.
		Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції вірно виходив з того, що потреба в забезпечені позову не відпала та не змінилися обставини, що зумовили його застосування.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову.
		Так, як вбачається із матеріалів справи в жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення самочинного будівництва та відшкодування моральної шкоди.
		Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2022 року, з метою забезпечення позову, був накладений арешт арешт на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 . 
		Відповідно до положень частини 1 статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
		Аналіз правових норм глави 10 розділу І ЦПК України, якими врегульовано скасування заходів забезпечення позову дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в частині 13 статті 158 ЦПК України.
		Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
		Отже, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
		На час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову цивільна справа по суті розглянута не була.
		Звертаючись з заявою про скасування заходів забезпечення позову застосовних ухвалою від 21 жовтня 2022 року заявник посилався лише допущені, на його думку, порушення судом норм процесуального права, при вирішенні питання про забезпечення позову. Зокрема на неспівмірність вимог позивача вжитим заходам забезпечення позову, порушення вимог щодо зустрічного забезпечення, ухвалення судового рішення лише на припущеннях позивача щодо можливості відчуження відповідачем належного йому житлового будинку. При цьому жодних обставин, які б свідчили про те, що потреба в забезпечені позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно з тих чи інших причин відпала або змінилися обставини, що зумовили його застосування у заяві про скасування забезпечення позову заявником не зазначено, як і не надано доказів на підтвердження наявності цих обставин.
		Незаконність та необґрунтованість судового рішення про забезпечення позову є підставою для оскарження такого рішення в порядку визначеному цивільним процесуальним законодавством, зокрема шляхом подання апеляційної скарги, а не для скасування заходів забезпечення позову в порядку визначеному статтею 158 ЦПК України.
		Доводи апелянта про те, що вжиті заходи забезпечення позову порушують права ОСОБА_2 як власника нерухомого майна, не можуть слугувати підставою для скасування оскарженої ухвали, оскільки правовий зміст такого заходу забезпечення, як арешт майна, який встановлений цивільно-процесуальним законом зводиться лише до обмеження прав власника щодо розпорядження цим майном до вирішення спору по суті.
		Інші доводи апеляційної скарги зводяться до порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про забезпечення позову.
		Доводи апеляційної скарги щодо не надання судом першої інстанції оцінки доказам, які свідчать про зміну обставин, у порівнянні з ситуацією, що існувала на час ухвалення судового рішення про застосування заходів забезпечення позову, колегія суддів відхиляє, оскільки додана до заяви копія договору купівлі-продажу житлового будинку на який накладено арешт, не підтверджує зміну будь-яких обставин у порівнянні з ситуацією, що існувала на час ухвалення судового рішення про застосування заходів забезпечення позову, та які могли би бути підставою для скасування забезпечення позову в порядку статті 158 ЦПК України, а є лише доказом вартості нерухомого майна на яке накладено арешт. 
		Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - залишити без змін.
		Керуючись статтями 367, 374, 375,382, ЦПК України, суд
		 
		постановив:
		 
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Кукало Олени Миколаївни залишити без задоволення.
		Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2022 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст постанови складено 07 квітня 2023 року
		 
		Головуючий                                        Л. А. Приходько
		 
		Судді:                                            О. В. Кутурланова
		 
		                                           Л. В. Пузанова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...