Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 207/3801/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2023.
Дата набрання законної сили: 28.03.2023
Номер судового провадження: 51-6147км21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019040780001144

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 березня 2023 року  
		м. Київ
		справа № 207/3801/19
		провадження № 51-6147км21
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд) у складі:
		головуючогоОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,прокурораОСОБА_5 ,захисникаОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),розглянув касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_6 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 червня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року щодо
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, жителя м. Кам`янське, Дніпропетровської обл., 
		Обставини справи
		 
		1.  Оскарженим вироком, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_7 засуджено за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців.
		2.  Суд визнав доведеним, що ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 17:00 в кв. АДРЕСА_1 в ході конфлікту між засудженим ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_8 останній ножем намагався вдарити засудженого, який сидів за столом. В цей момент ОСОБА_7 ухилився від удару, перехопив руку потерпілого та вибив з неї ніж. В подальшому засуджений схопив той же ніж і завдав ним потерпілому, у якого в руках не було предметів, які б створювали загрозу життю та здоров`ю ОСОБА_7 , 8 ударів у життєво важливі органи (голову, шию і тулубу), спричинивши йому смертельних тілесних ушкоджень.
		Вимоги і доводи касаційних скарг 
		 
		3.  Посилаючись на пункти 1, 2 частини 1 статті 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), засуджений просить змінити вирок та кваліфікувати його дії як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, а захисник - скасувати оскаржені рішення і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
		4.  Захист вважає, що обставини справи свідчать, що засуджений діяв у стані оборони від небезпечного посягання потерпілого, тому судами неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність. 
		5.  Також сторона захисту посилається на те, що:
		-       розгляд справи в суді першої інстанції проводився без участі представника потерпілого;
		-       обвинувальний акт суперечить змісту кримінального закону, за яким обвинувачувався засуджений і вручений йому обвинувальний акт не було підписано прокурором;
		-       у вироку не зазначено, на підставі яких доказів зроблено висновок про наявність у засудженого умислу на вбивство;
		-       не взято до уваги показання свідків, які підтвердили, що засуджений захищав своє життя від нападу з ножем потерпілого, і не спростовано показань засудженого про те, що саме потерпілий спровокував конфлікт, в ході якого завдав йому ударів руками в голову, душив, а також намагався нанести удари ножем та вдарити виделкою в обличчя;
		-       судами не враховано, що у засудженого не було можливості втекти або викликати поліцію для припинення протиправних дій потерпілого.
		Позиції  учасників під час касаційного розгляду
		 
		6.  Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило. 
		7.  У судовому засіданні захисник підтримав касаційні скарги та просив їх задовольнити.   
		8.  Прокурор заперечила проти касаційних скарг та просила Суд залишити оскаржені судові рішення без зміни.  
		Оцінка Суду
		 
		9.  Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи касаційних скарг, Суд дійшов висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.  
		10.  Відповідно до статті 433 КПК Суд не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		11.  Проте в межах доводів скарги Суд зобов`язаний перевірити чи були додержані судами попередніх інстанцій процесуальні норми, що регулюють розгляд судами обвинувачення, у тому числі положення, що стосуються оцінки доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів - їх достатності для висновків суду.[1]
		14.  Основним доводом касаційної скарги було те, що засуджений діяв у стані необхідної оборони. 
		15.  Відповідно до частини 1 статті 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		16.  Водночас вирішення питання, чи перебував засуджений у стані необхідної оборони, залежить від сукупності обставин, установлених під час розгляду справи. Зокрема, має бути встановлено, чи зазнала особа посягання та чи були її дії зумовлені захистом від такого посягання.  
		17.  В ході касаційної перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що версія сторони захисту про перебування ОСОБА_7 під час конфлікту з потерпілим та в момент спричинення останньому ножових поранень, у тому числі й того, що стало причиною смерті, у стані необхідної оборони було предметом ретельного дослідження і оцінки судами попередніх інстанцій, які спростували цю версію в ході встановлення фактичних обставин справи та під час дослідження усіх наявних у матеріалах кримінального провадження доказів.
		18.  Так, під час допиту в судах нижчих інстанцій засуджений стверджував, що під час конфлікту із ОСОБА_8 останній намагався вдарити його ножем, який ОСОБА_7 відібрав у потерпілого і яким в подальшому наніс спочатку хаотичні удари ОСОБА_8 , а потім завдав цілеспрямованого удару потерпілому в життєво важливий орган - серце. При цьому засуджений наголошував, що з метою роззброєння ОСОБА_8 , він схопив його за руку, в якій потерпілий тримав ніж, і бив нею об стіл, щоб розслабити його руку і забрати ніж, потерпілий в цей момент наніс йому 2 удари кулаком по голові, а потім почав його душити.
		19.  Аналогічного змісту пояснення надавав засуджений під час відтворення обставин і події в ході проведення за його участю слідчого експерименту.
		20.  Разом з тим, така версія розвитку подій не знайшла свого підтвердження в ході дослідження доказів судами попередніх інстанцій.
		21. З матеріалів цього провадження видно, що засуджений заподіяв ОСОБА_8 8 проникаючих ударів ножем у життєво важливі органи.
		22.  Із досліджених судами попередніх інстанцій акту судово-медичного дослідження від 25 серпня 2019 року № 1022 з фототаблицею та висновку судово-медичної експертизи від 27 вересня 2019 року № 1022-Е вбачається, що предметом дослідження був труп потерпілого ОСОБА_8 , на якому виявлені колото-різані рани: 1 удар в голову; 2 удари в шию та 5 ударів в груди, такі як:
		-          рана у 4-му міжребір`ї по грудній лінії та середнє-грудній лінії праворуч довжиною по зведені країв 7,5 см, яка продовжується лінійним раневим каналом з пошкодженням міжреберних м`язів, який в 4-му міжребер`ї праворуч проникає в праву плевральну порожнину з пошкодженням серцевої сорочки, серця, верхньої долі правої легені,  глибиною 12 см;
		-          дві рани - на переднє-бічній поверхні шиї праворуч, довжиною 3,5 см та продовжується поверхневими надрізами шкіри від лівого кута довжиною 2,5 см, від правого кута 7,0 см, глибиною в центрі до 0,5 см та на переднє бічній поверхні шиї ліворуч, довжиною по зведенні країв 14 см та глибиною в центрі до 0,6 см;
		-          «Г» подібна рана в середній частині лівої вушної раковини, з довжиною променів 3,0 см та 2,0 см, глибиною до 1,0 см;
		-          рана в 10-му міжребір`ї по передньо-пахвинній лінії ліворуч, довжиною по зведенні країв 3,0 см та глибиною 8,0 см, яка скінчується раною в 8-му міжребер`ї по заднє пахвинній лінії ліворуч; 
		-          на відстані 2,5 та 1,5 см від рани в 10-му міжребір`ї розташовані два надрізи шкіри глибиною в центрі до 0,1 см, довжиною 11 см та 9,0 см відповідно;
		-          в 3-6 міжребер`ях по переднє-пахвинній лінії ліворуч, вертикальний надріз, довжиною 14 см.
		23.  При цьому будь-яких тілесних ушкоджень на руках потерпілого, у тому числі й тих, які могли б утворитися внаслідок ударів рукою об стіл під час вибивання ножа, як про це стверджує засуджений, в ході огляду та експертного дослідження трупа ОСОБА_8 встановлено не було.
		24.  Не містять матеріали справи і будь-яких доказів наявності у засудженого тілесних ушкоджень, які б могли утворитись внаслідок нанесення йому ударів потерпілим або слідів душіння на шиї, що, зокрема, підтверджується довідками лікаря-травматолога, лікаря-хірурга та медичною довідкою Дніпровської міської медичної частини № 4, а також констатовано самим ОСОБА_7 на наступний день після події злочину в ході проведення за його участю слідчого експерименту.
		25.  З огляду на вищенаведене місцевий та апеляційний суди, з чим погоджується і колегія суддів, правильно встановили, що на момент спричинення ОСОБА_8 ударів ножем засуджений вже не перебував в стані необхідної оборони. Однак ОСОБА_7 наніс потерпілому 8 проникаючих ударів ножем у життєво важливі органи потерпілого, що в результаті призвело до смерті останнього.
		26.  Суд вважає, що за встановлених судами попередніх інстанцій конкретних обставин справи, характеру, локалізації, кількості та механізму спричинення ран, нанесення ОСОБА_7 потерпілому 8 ударів ножем у життєво важливі органи (голову, шию та грудну клітку), свідчить про бажання засудженого вчинити умисне вбивство, а не про перебування останнього в стані необхідної оборони.
		27.  Таким чином, колегія суддів погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 115 КК судами кваліфіковано правильно.
		28.  Доводи касаційної скарги про те, що обвинувальний акт суперечить змісту кримінального закону, за яким обвинувачувався засуджений і вручений йому обвинувальний акт не було підписано прокурором, Суд вважає необґрунтованими у зв`язку з наступним.  
		29.  Як вбачається з матеріалів кримінального провадження,  ОСОБА_7 та його захиснику ОСОБА_6 було вручено копію обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, що підтверджується розписками, при цьому ніяких зауважень до нього від останніх не надходило. 
		30.  Крім цього, районним судом було належним чином аргументовано відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні.   
		31.  Суд вважає необґрунтованими і доводи касаційної скарги про розгляд справи в суді першої інстанції без участі потерпілої та не повідомлення останньої належним чином про час та дату судового розгляду з огляду на таке.
		32.  Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 56 КПК під час судового провадження в будь-якій інстанції, потерпілий має право бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду.
		33.  Участь потерпілого у кримінальному провадженні пов`язана з реалізацією наданих йому прав і виконання покладених на нього обов`язків. Ціль участі потерпілого у кримінальному провадженні пов`язана з необхідністю відновити порушені права або компенсувати завдану злочином шкоду (або одночасно перше і друге)[2].
		34.  Як вбачається з матеріалів справи, 31 січня 2020 року потерпіла ОСОБА_9 подала до суду першої інстанції заяву про розгляд даного кримінального провадження без її участі, у зв`язку з тим, що вона працює за кордоном. Також зазначила, що підтримує заявлений нею цивільний позов в повному обсязі та висловила свою думку щодо призначення покарання.
		35.  За результатами розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог потерпілої щодо відшкодування моральної шкоди та належним чином аргументував своє рішення.
		36.  При цьому потерпіла не зверталась до суду апеляційної чи касаційної інстанції зі скаргами щодо перегляду судових рішень у даній справі у зв`язку з порушенням її права на доступ до правосуддя.   
		37.  Таким чином, суди попередніх інстанцій дослідили сукупність доказів, представлених в ході змагальної процедури, які з урахуванням обставин цієї справи дозволили з`ясувати усі передбачені статтею 91 КПК обставини і встановити винуватість засудженого у вчиненні умисного вбивства. 
		38.  Суд не вбачає підстав ставити під сумнів ці висновки судів.
		39.  В ході розгляду кримінального провадження, Судом не встановлено істотних порушень норм матеріального та процесуального права, які дають підстави для скасування або зміни оскаржених судових рішень, а тому Суд вважає, що касаційні скарги захисника та засудженого слід залишити без задоволення. 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 02 червня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 30 листопада 2021 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційні скарги засудженого та захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1                            ОСОБА_2                      ОСОБА_3           
		 
		 
		[1]     Постанови Суду від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к, https://reyestr.court.gov.ua/Review/75286445, від 20 лютого 2020 року у справі № 360/2303/17, https://reyestr.court.gov.ua/Review/87857789, від 09 вересня 2020 року у справі № 658/1281/18, https://reyestr.court.gov.ua/Review/91555076
		 
		[2]    Постанова від 11 листопада 2021 року у справі № 461/2767/20, https://reyestr.court.gov.ua/Review/101100333;

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...