Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/17707/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 07.04.2023. Зареєстровано: 08.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 10.04.2023.

Результат оскарження 25.07.2023 Сьомий апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення повністю і ухвалено нове судове рішення
Номер судового провадження: 240/17707/22/17772/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		07 квітня 2023 року м. Житомир справа № 240/17707/22
		категорія 112030000
		 
		Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов`язання вчинити дії, 
		 
		встановив:
		 
		До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просить:
		- визнати протиправним та скасувати пункт 2 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15 липня 2021 року №112;
		- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити батьку ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 1/4 від 500-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у зв`язку зі смертю сина підполковника ОСОБА_5 .
		Обґрунтовуючи позовні вимоги вказав, що у зв`язку із смертю його сина - ОСОБА_5 , захворювання та причини смерті якого пов`язані з проходженням військової служби, разом із членами сім`ї померлого має право на отримання одноразової грошової допомоги. Пояснює, що 26.05.2021 члени сім`ї померлого звернулися із заявами та переліком необхідних документів до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у відповідь на які отримали відмову, з підстав перебування ОСОБА_5 під час смерті у стані алкогольного сп`яніння.
		Позивач вважаючи, що при прийнятті рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги Міністерство оборони України не вірно застосувало та тлумачило норми законодавства, а тому звернувся до суду із даним позовом за захистом порушеного права.
		Ухвалою суду від 04.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі.
		У ході судового розгляду справи, відповідно до ухвали від 16.12.2022 залучено до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_1 та ухвалою суду від 15.02.2023 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача. 
		Відповідно до ухвали суду від 02.03.2023 залучено до участі у справі, як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Встановлено таким особам строк для подачі пояснень на позовну заяву впродовж п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
		19.12.2022 на адресу суду від представника Міністерства оборони України надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із перебуванням померлого під час смерті у стані алкогольного сп`яніння. Зауважує, що відповідно до п."б" ч.1 ст.16.4 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), захворювання, інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.
		27.12.2022 від юридичного відділу Міністерства оборони України надійшли пояснення, в яких просить суд при розгляді справи врахувати висновок експертного дослідження № 011-1094/-2021, за змістом якого смерть ОСОБА_5 настала від хронічної ішемічної хвороби серця на фоні алкогольної інтоксикації з розвитком гострої серцевої недостатності, на що вказує: наявність етилового спирту в крові в концентрації - 3,75 проміле, що відповідає показнику сильного алкогольного сп`яніння. 
		07.04.2023 від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшли до суду пояснення, в яких вказують на те, що погоджуються із викладеними позовними вимогами та просять суд їх задовольнити, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували причинно-наслідковий зв`язок настання смерті ОСОБА_5 , внаслідок вчинення ним активних дій в стані алкогольного сп`яніння, які призвели до його смерті.
		Від інших третіх осіб, які беруть участь у розгляді справи, пояснення на позовну заяву до суду не надходили.
		Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, судом встановлено наступне. 
		Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 є батьком померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 військовослужбовця ОСОБА_5 .
		ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер, про що вказано у свідоцтві про смерть Серії НОМЕР_2 , яке міститься в матеріалах справи.
		Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №010-1094 від 05.03.2021 причиною смерті стала хронічна ішемічна хвороба серця.
		За змістом висновку експертного дослідження № 011-1094-2021 (початого 05.03.2021 та закінченого 25.03.2021), який міститься в матеріалах справи, смерть ОСОБА_5 , настала від хронічної ішемічної хвороби серця на фоні алкогольної інтоксикації з розвитком гострої серцевої недостатності.
		Відповідно до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 12.03.2021 №112, захворювання та причини смерті підполковника ОСОБА_5 пов`язані з проходженням військової служби.
		Як зазначено у позовній заяві, 26.05.2021 члени сім`ї померлого звернулися із заявами та переліком необхідних документів до ІНФОРМАЦІЯ_2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю підполковника ОСОБА_5 , передбачену ст. 16 Закону №2011-ХІІ.
		У відповідь на звернення від 26.05.2021 ІНФОРМАЦІЯ_1 , листом № 1076 від 10.02.2022 повідомив, що відповідно до Протоколу №112 від 19.07.2021 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням та виплатою одноразової грошової допомоги - батьку, матері, дружині та сину померлого відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги. Підставою для відмови слугував факт перебування померлого під час смерті у стані алкогольного сп`яніння.
		Позивач вважаючи, що при прийнятті рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги Міністерство оборони України неправильно застосовує та тлумачить закон, а тому звернувся до суду за захистом порушеного права.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.
		Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначені Законом № 2011-ХІІ. 
		Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі (ст.1 Закон № 2011-ХІІ).
		Дія цього Закону поширюється на членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти (пункт 2 частини першої статті 3 Закону № 2011-ХІІ).
		У той час, дія цього Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження (ч.1 ст.3 Закон № 2011-ХІІ).
		Відповідно до п.2 ч.2 ст. 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.
		Згідно з статтею 16-1 Закону № 2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
		Пунктом 1 статті 16-4 Закону №2011-XII встановлено: що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
		У контексті викладених норм, слід відмітити, що виплата одноразової грошової допомоги не призначається, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння та вчинення ним певних активних дій у такому стані, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).
		Спірні відносини між учасниками даної справи виникли у зв`язку із отриманою відмовою у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, у зв`язку зі смертю його сина, підставами для прийняття якої слугував факт перебування померлого на момент смерті у стані алкогольного сп`яніння.
		Таким чином, у даному випадку, у ході судового розгляду слід встановити, чи були вчинені померлим військовослужбовцем певні активні дії у стані алкогольного сп`яніння, вчинення яких призвело до його смерті.
		За змістом висновку експертного дослідження № 011-1094-2021 смерть ОСОБА_5 настала від хронічної ішемічної хвороби серця на фоні алкогольної інтоксикації з розвитком гострої серцевої недостатності, на що вказує наявність етилового спирту в крові в концентрації - 3,75 проміле, за життя звичайно відповідає сильному алкогольному сп`янінню.
		Як вказано у витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, відповідно до акта службового розслідування Управління інформаційних технологій від 12.03.2021 підполковника ОСОБА_5 було звільнено від виконання обов`язків військової служби у зв`язку із хворобою строком на три дні. Однак такого акта та будь - яких інших доказів матеріали справи не містять, що унеможливлює суд перевірити вказані факти. Крім того, як вказує представник позивача, на його адвокатський запит від 18.07.2022, щодо отримання такого акта відповіді від відповідача не отримав. 
		У той час, обґрунтовуючи правомірність прийнятого Міністерством оборони України оскаржуваного рішення представник відповідача стверджує, що смерть військовослужбовця ОСОБА_5 настала у період його звільнення від виконання обов`язків військової служби та від хронічної ішемічної хвороби серця на фоні алкогольної інтоксикації з розвитком гострої серцевої недостатності, про що зазначено у висновку експертного дослідження № 011-1094-2021 від 05.03.2021, виданого Київським міським бюро судово-медичної експертизи.
		Тобто, вказаний факт, на думку Міністерства оборони України, є обґрунтованою підставою для відмови у призначені та виплаті членам сім`ї померлого військовослужбовця одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю. 
		Однак, як вже відмічалося, визначальним фактом у даних спірних правовідносинах, є встановлення саме вчинення військовослужбовцем, який перебував у стані алкогольного сп`яніння, певних активних дій, які призвели до його смерті.
		При цьому, суд вважає, що не може слугувати підставою для відмови у прийнятті рішення щодо призначення та виплати членам сім`ї одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю військовослужбовця, лише встановлений під час смерті факт сп`яніння військовослужбовця. Така допомога не призначається у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком його перебування у стані алкогольного сп`яніння, а саме вчинення ним певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі). 
		Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 14.09.2022 у справі № 640/17148/20.
		Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначається Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі Порядок №975).
		Відповідно до пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.
		Тобто, дата смерті військовослужбовця є визначальною обставиною для визначення дати виникнення у відповідних осіб права на отримання одноразової грошової допомоги.
		Як вже зазначалося, військовослужбовець ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Відповідно до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 112 від 12.03.2021, захворювання та причини смерті підполковника ОСОБА_5 , так, пов`язані з проходженням військової служби.
		За змістом лікарського свідоцтва про смерть № 010-1094 від 05.03.2021, причинами смерті значиться хронічна ішемічна хвороба серця. 
		У той час, хронічні захворювання, на думку суду являються довготривалими захворюваннями, які мають період очікування появи симптомів та ознак захворювання, що розвиваються в силу багатьох причин і не мають остаточного лікування. 
		Враховуючи викладене, суд вважає, що захворювання, яке стало причиною смерті військовослужбовця довготриваюче та пов`язане з проходженням військової служби, як то підтверджене витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 112 від 12.03.2021.
		У заключній частині висновку експертного дослідження вказано, що смерть ОСОБА_5 , настала від хронічної ішемічної хвороби серця на фоні алкогольної інтоксикації з розвитком гострої серцевої недостатності, на що вказує: наявність етилового спирту в крові в концентрації - 3,75 проміле (за життя звичайно відповідає сильному алкогольному сп`янінню); збільшення розмірів серця та заокруглення його верхівки, ознаки вираженої гіпертрофії міокарду лівого шлуночка, нерівномірне кровонаповнення серцевого м`язу, тьмяність та плюсклюватість міокарду, дрібновогнищевий кардіосклероз, нерівномірно стенозуючий атеросклеротичний коронаросклероз, повнокров`я внутрішніх органів, рідка кров в крупних судинах та порожнинах серця, крапкові крововиливи на слизових та серозних оболонках внутрішніх органів, набряк легень та тканини головного мозку.
		За результатами досліджених доказів, суд дійшов висновків, що такі не вказують на вчинення військовослужбовцем будь - яких активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі), а тому смерть військовослужбовця, не є наслідком перебування його у стані алкогольного сп`яніння.
		Таким чином, підсумовуючи наведене, суд вважає, що твердження представника відповідача щодо обґрунтованості підстав, які слугували відмові у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги членам сім`ї військовослужбовця у зв`язку із його смертю, спростовані матеріалами справи.
		Виходячи з вищевикладеного, слід зазначити, що з матеріалів справи не відслідковується належних та достатніх доказів на підтвердження вчинення  ОСОБА_5 дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, що мали своїм наслідком його смерть, а отже висновок відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу є безпідставним, а тому ОСОБА_1 має право на призначення одноразової грошової допомоги у розмірі 1/4 від 500-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі, а саме - станом на 04 березень 2021 року, так як право на отримання такої допомоги мають усі члени сім`ї померлого у рівних частках, винятком з цього є лише нотаріально посвідчена відмова членів сім`ї загиблого військовослужбовця від своєї частки одноразової допомоги, в такому випадку частка цих осіб розподіляється між іншими членами сім`ї, які мають право на її отримання. 
		Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Також, суд при вирішення спору враховує, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року № 8-рп/99 та від 20.03.2002 року № 5-рп/2002).
		Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 року № 5-рп/2002).
		Приймаючи до уваги те, що протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 112 від 15.07.2021 є рішенням суб`єкта владних повноважень, суд враховуючи встановлені обставини справи, з урахуванням приписів частини 2 статті 2 КАС України вважає, що таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, а порушене право позивача відновленню, шляхом зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплати йому, як члену сім`ї загиблого ОСОБА_5 одноразову грошову допомогу у зв`язку із смертю його сина у розмірі 1/4 від 500-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
		Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України)
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
		Питання про розподіл судових витрат, судом вирішується відповідно до ст.139 КАС України.
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72, 77-78, 139, 143 243-246 КАС України, суд, -
		 
		вирішив:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Міністерства оборони України (Повітрофлотський пр-т, 6, м.Київ, 03168. ЄДРПОУ: 00034022), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 , ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) та ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_6 , ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ), про визнання протиправним та скасування пункту протоколу, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати пункт 2 протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 15 липня 2021 року №112.
		Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу у розмірі 1/4 від 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, у зв`язку зі смертю військовослужбовця, його сина - ОСОБА_5 , передбачену ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати у сумі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		Суддя О.В. Єфіменко
		 
		 
		Повний текст складено: 06 квітня 2023 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...