Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 944/6425/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано для оприлюднення: 10.04.2023. Зареєстровано: 10.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2023.
Дата набрання законної сили: 11.05.2023
Номер судового провадження: 1-кп/944/682/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022141350000889

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 944/6425/22 
		Провадження №1-кп/944/682/23
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		10.04.2023м.Яворів 
		 
		 
		 Яворівський районний суд Львівської області у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 
		з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 
		прокурора ОСОБА_3 
		потерпілого ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141350000889 від 07.11.2022 року, про обвинувачення:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Немирів Яворівського району Львівської області, неодруженого, такого, що має на утриманні троє малолітніх дітей, з середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		судом визнано доведеним, що 06 листопада 2022 року приблизно о 04 год 20 хв, ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, керуючись прямим умислом, спрямованим на незаконне заволодіння транспортним засобом, який був припаркований поруч із будинком, який знаходиться в смт Немирів по вул. Василя Стуса, Яворівського району Львівської області, шляхом вільного доступу за допомогою ключа ввімкнув запалювання та примусово запустив двигун автомобіля «VOLKSWAGEN Golf», номерний знак якого НОМЕР_1 , за допомогою скочування його в низ по вулиці, який на праві власності належить ОСОБА_4 , та в подальшому почав рух автомобілем, в результаті чого, незаконно заволодів вищевказаним транспортним засобом, тим самим заподіявши потерпілому ОСОБА_4 , збитків на загальну суму 42877,80 гривень.
		Таким чином, обвинувачений ОСОБА_5 , вчинив незаконне заволодіння транспортного засобу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.289 КК України.
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , після роз`яснення йому суті обвинувачення та правової кваліфікації кримінального правопорушення, положень ст.63 Конституції України, свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується визнав повністю, та не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу події, про які зазначено в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся, просив суворо не карати. Матеріальні збитки потерпілому відшкодовані.
		         Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що шкоду обвинуваченим відшкодовано в повному обсязі, претензій до обвинуваченого не має та просить призначити покарання не пов`язане з позбавленням волі.
		На підставі положень ч.3 ст.349 КПК України суд обмежився допитом обвинуваченого, що повністю визнав свою вину, інші докази, крім матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, судом не досліджувались.
		Учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
		Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів, допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
		Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 в обсязі пред`явленого обвинувачення є доведеною. Кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст.289 КК України є вірною, оскільки він вчинив умисні дії, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом. 
		При призначенні покарання обвинуваченому по даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.
		При обранні обвинуваченому виду та міри покарання судом враховуються визначенні ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.
		Так, ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, має на утриманні троє малолітніх дітей, вчинив нетяжкий злочин (враховуючи положення ст. 4, 5, 12 КК України).
		Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування заподіяної шкоди.
		Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання відсутні.
		Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного кримінального правопорушення, особу винного, позиції прокурора, наслідків кримінального провадження, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_5 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.289 КК України.
		Метою призначення покарання, виходячи із положень ч.2 ст.50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
		Разом з тим, приймаючи до уваги особу винного, який раніше не судимий, окрім скоєного характеризується позитивно, вчинив нетяжкий злочин, відсутність обставин, які б обтяжували йому покарання, висновок органу пробації про середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, можливість виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства, а також інші в сукупності обставини і їх поєднання, які пом`якшують покарання та знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд приходить до висновку у відповідності до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням та покладенням на нього передбачених ст.76 цього ж Кодексу обов`язків.
		На думку суду таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.
		 Суд вважає, що саме таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст.65 КК України, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі винного і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини.
		Долю речових доказів по справі належить вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
		Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.
		Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_5 був обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. На час ухвалення вироку термін дії запобіжного заходу вже закінчився.
		На підставі викладеного, керуючись ст.94, 349, 369-371, 373 - 376, 615 КПК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
		Застосувати до ОСОБА_5 ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
		Згідно ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Стягнути з  ОСОБА_5 в користь держави 2642 (дві тисячі шістсот сорок дві) грн 92 коп витрат за проведення експертиз. 
		Речові докази у кримінальному провадженні: 
		- мобільний телефон "ТЕСNО" синього кольору, повернути ОСОБА_6 ;
		- автомобіль марки  «VOLKSWAGEN Golf», номерний знак якого НОМЕР_1 , повернути ОСОБА_4 .
		Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.          
		  Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		        
		   
		Суддя                                                                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...