Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/10496/22 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано судом: 10.04.2023. Зареєстровано: 10.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2023.
Дата набрання законної сили: 25.07.2023
Результат оскарження 25.07.2023 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		03.04.2023Справа №  910/10496/22
		Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження 
		позовну заяву  ОСОБА_1 , м. Київ
		до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посольський», м. Київ
		про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів,
		          
		Представники:
		від позивача: ОСОБА_1 , Пушинський М.В , Саламаха Р.Р. ; 
		від відповідача: Овчаренко І.С. ;
		вільний слухач: ОСОБА_5 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 /позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посольський» (далі - ОСББ «Посольський»/відповідач) про:
		- визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посольський», які затверджені протоколом загальних зборів №8 (дата проведення загальних зборів 12.05.2019, дата складання протоколу 28.05.2019);
		- визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посольський», які затверджені протоколом загальних зборів №9 (дата проведення загальних зборів 27.08.2019, дата складання протоколу 11.09.2019).
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час організації та проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , результати яких оформлені протоколом загальних зборів №8 та протоколом загальних зборів №9 було допущено численні порушення Статуту ОСББ «Посольський», Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», що є підставою для визнання зборів такими, що не відбулися, а рішення затверджені на цих зборах є такими, що неприйняті та відповідно підлягають визнанню недійсними.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.10.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.
		27.10.2022 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви. 
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 31.10.2022 відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 28.11.2022.
		15.11.2022 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ОСББ «Посольський» заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що оскаржуваними рішеннями були визначені розміри внесків співвласників на здійснення заходів по приєднанню будинку до теплових та електричних мереж, систем міського водопостачання та водовідведення, проте позивачем належним чином не виконуються ці рішення загальних зборів ОСББ «Посольський», внаслідок чого у ОСОБА_1 виникла заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку.
		28.11.2022 суд відклав підготовче засідання на 30.01.2023.
		09.01.2023 до канцелярії суду позивачем подано відповідь на відзив, заяву про витребування документів, адресовану відповідачу, а також клопотання про витребування додаткових доказів.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 30.01.2023 задовольнив клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, зокрема, зобов`язав ОСББ «Посольський» надати суду належним чином завірені копії: протоколу загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посольський» №8 (дата проведення загальних зборів 12.05.2019, дата складання протоколу 28.05.2019), листів письмового опитування до нього, а також інших документів, які були додані до протоколу; протоколу загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посольський» №9 (дата проведення загальних зборів 27.08.2019, дата складання протоколу 11.09.2019), листів письмового опитування до нього, а також інших документів, які були додані до протоколу; списку власників житлових та нежитлових приміщень в будинку АДРЕСА_1 із зазначенням площі таких приміщень, та відклав підготовче засідання на 27.02.2023
		21.02.2023 до канцелярії суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та витребувані судом документи. 
		27.02.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.04.2023. 
		31.03.2023 до канцелярії суду від ОСББ «Посольський» надійшло клопотання про долучення доказів витрат на професійну правничу допомогу. 
		03.04.2023 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача.
		Зокрема, ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник ОСББ «Посольський» у свою чергу проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. 
		Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно. 
		17.11.2018 загальними зборами учасників Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посольський», які оформлені протоколом № 4, затверджено статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Посольський».
		Відповідно до п. 1 розд. 1 статуту, ОСББ «Посольський» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». 
		Згідно п. 1 розд. 2 статуту, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом. 
		У відповідності до п. 3 розд. 2 статуту, завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. 
		Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання (п.1 розд. 3 статуту).
		Відповідно до п. 2 та п. 3 розд. 3 статуту, вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання. Загальні збори скликаються не рідше разу на рік. До виключної компетенції загальних зборів належить, в тому числі, визначення порядку, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників.
		Пунктом 5 розд. 3 статуту визначено, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. 
		У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може за письмовою довіреністю представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників (п. 6 розд. 3 статуту).
		В п. 7 розд. 3 статуту зазначено, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. 
		Згідно п. 8 розд. 3 статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про прийняття кошторису, визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них. 
		Пунктом 9 розд. 3 статуту зазначено, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої п. 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими. 
		Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування (п. 10 розд. 3 статуту).
		Відповідно до п. 11 розд. 3 статуту, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. 
		Так, 12.05.2019 відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , які оформлені протоколом № 8 від 28.05.2019, у яких взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 16 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 862 кв.м., у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 77 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 4   016,2 кв.м. Рішення вважається прийнятим, якщо проголосували за п. 2, п. 4, п. 8 не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників житлових та нежитлових приміщень. Все інше по порядку денному зборів вважається прийнятим, якщо проголосували більше половини від загальної кількості голосів співвласників. 
		За результатами проведених зорів були прийняті такі рішення:
		-          по питанню порядку денного №1 вирішено обрати головою зборів ОСОБА_6 та секретарем ОСОБА_7 
		-          по питанню порядку денного №3 вирішено підписати договір на виконання проектно-кошторисної документації та виконання ТУ для подальшого укладення договору с ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»;
		-          по питанню порядку денного №4 вирішено погодити заяви про складання повноважень членів правління ОСББ ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та обрати ОСОБА_10 членом правління ОСББ «Посольський»;
		-           по питанню порядку денного №7 вирішено вжити заходи до боржників;
		-          по питанню порядку денного №10 вирішено запропонувати доручити правлінню ОСББ «Посольський» провести підготовчу роботу до обрання нового складу ревізійної комісії;
		-          по питанню порядку денного №11 вирішено уповноважити голову зборів ОСОБА_6 на підписання протоколу зборів.
		При цьому, не прийнято рішення по питаннях порядку денного:
		- №2 про затвердження тарифу та кошторису ОСББ «Посольський» на 2019 рік; 
		- №4 про надання дозволу правлінню ОСББ «Посольський» на реалізацію нежитлових приміщень, що знаходяться в спільній власності співвласників; 
		- №5 щодо звіту ревізійної комісії про перевірку фінансово-господарської діяльності ОСББ за період 2018 року;
		- №8 про надання дозволу правлінню ОСББ «Посольський» на укладення договорів оренди приміщень, що знаходяться у спільній власності співвласників будинку.
		Питання № 9 порядку денного не розглядалось у зв`язку із відсутністю доповідача.
		Крім того, додатком до протоколу №8 є листи письмового опитування, заповнені співвласниками ОСББ «Посольський», по питаннях порядку денного загальних зборів від 12.05.2019.
		27.08.2019 відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , які оформлені протоколом №9 від 11.09.2019, у яких взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 28 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 134 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 5   573,7 кв.м. Рішення вважається прийнятим, якщо співвласники житлових та нежитлових приміщень проголосували «за» 4   432,9 кв.м.
		За результатами проведених зборів були прийняті такі рішення:
		-          по питанню порядку денного №1 вирішено обрати головою зборів ОСОБА_6 , секретарем ОСОБА_11 та лічильну комісію у складі: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та Мешканцева М.;
		-          по питанню порядку денного №2 вирішено затвердити щомісячний розмір внеску на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території для співвласників квартир та нежитлових приміщень - 10,60 грн за 1 кв.м. загальної площі приміщень для житлових та нежитлових приміщень;
		-          по питанню порядку денного №3 вирішено схвалити збір коштів для оплати виконаних робіт за договором із ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» від 15.07.2019 у розмірі 245  000,00 грн, що становить 39,30 грн за кв.м. з кожного співвласника, у наведеному порядку;
		-          по питанню порядку денного № 4 вирішено уповноважити правління ОСББ здійснювати укладення попередніх договорів на відчуження нежитлових приміщень, що знаходяться у спільній власності;
		-          по питанню порядку денного №5 вирішено уповноважити правління ОСББ на укладення договорів оренди нежитлових приміщень, що знаходяться у спільній власності співвласників будинку, за ринковою ціною на день передачі майна в оренду, з наступною індексацією щомісячної орендної плати;
		-          по питанню порядку денного №6 вирішено у випадку непогашення боржниками заборгованості з оплати комунальних послуг протягом трьох місяців доручити правлінню ОСББ вжити заходів щодо стягнення вказаної заборгованості у судовому порядку;
		-          по питанню порядку денного №7 вирішено припинити повноваження членів ревізійної комісії: ОСОБА_14 , Мешканцева М., ОСОБА_15 та затверджено новий склад ревізійної комісії: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;
		-          по питанню порядку денного №8 вирішено дообрати до нинішнього складу правління ОСББ ще одного члена правління ОСББ «Посольський» ОСОБА_7 ;
		-           по питанню порядку денного №9 вирішено визначити відповідальним за адміністрування системи в`їзних воріт до паркінгу правління ОСББ та уповноважити правління ОСББ забезпечити належну організацію пропускного режиму до паркінгу власників та користувачів паркомісць;
		-          по питанню порядку денного №10 вирішено доручити правлінню ОСББ визначити обсяг та вартість робіт з приведення усіх паркомісць до належного стану, визначити об`єктивний розмір витрат, що необхідно відшкодувати окремим співвласникам паркомісць за облаштування загальної в`їзної частини до паркінгу, порядок справляння та обсяг платежів з власників паркомісць на вказані цілі.
		По питанню порядку денного №11 щодо заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на облаштування приміщень будинку у загальному розмірі 109   034,98 грн - рішення не прийнято. 
		Крім того, додатком до протоколу №9 є листи письмового опитування, заповненні співвласниками ОСББ «Посольський» по питаннях порядку денного загальних зборів від 27.08.2019.
		Позивач вважає, що загальні збори ОСББ «Посольський», які відбулися 12.05.2019 та 27.08.2019, проведені з порушенням положень статуту ОСББ «Посольський» та Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», що є підставою для визнання зборів такими, що не відбулися, а рішення, затверджені на цих зборах є такими, що неприйняті.
		Зокрема, щодо загальних зборів ОСББ «Посольський», які відбулися 12.05.2019, позивач стверджує про таке: 
		-          за 14 днів до дати проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належним чином не повідомлено про проведення цих зборів; 
		-          по питаннях № 2 та № 8 порядку денного не можна вважати прийнятими рішення, оскільки їх прийняття потребувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників;
		-          пропозицію позивача щодо розміру тарифу не було включено до порядку денного;
		-          прийняті рішення не засвідчено особистим підписом кожного, хто проголосував із зазначенням результату його голосування.
		Щодо загальних зборів ОСББ «Посольський», які відбулися 27.08.2019, позивач вказує на такі порушення:
		- за 14 днів до дати проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку належним чином не повідомлено про проведення цих зборів;
		- в розділі 1 проколу №9 не зазначено загальну площу квартир та нежитлових приміщень, що належить особам, які особисто прийняли участь в загальних зборах;
		-  прийняті рішення не засвідчено особистим підписом кожного, хто проголосував із зазначенням результату його голосування;
		- є незрозумілим зазначення в протоколі №9 твердження, що рішення вважаються прийнятим, якщо співвласник житлових та нежитлових приміщень проголосували «за» 4   432,9 кв.м.;
		- загальна площа всіх квартир та нежитлових площ, зазначена у протоколі №8 та №9 відрізняється;
		- загальні збори було проведено неуповноваженим складом правління ОСББ «Посольський»;
		- письмове опитування серед співвласників щодо винесених питань порядку денного проводилось більше 15 календарних днів;
		- в опитувальні листи не було внесено всіх кандидатів до правління ОСББ;
		- по питанню порядку денного №7 було винесено на голосування одним пунктом щодо обрання голови та всіх членів ревізійної комісії;
		- по питанню №3 порядку денного допущено порушення щодо визначення розміру плати за проведення заходів з виконання договору на проведення проектно-кошторисних робіт згідно з ТУ, укладеним із ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»;
		- на загальних зборах не розглянуто альтернативного проекту тарифу кошторису ОСББ «Посольський» на 2019 рік, запропонований позивачем.
		Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
		Статтею 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону. 
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку; представник співвласника - фізична або юридична особа, яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника.
		За змістом п. 8 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
		У відповідності до положення ч. 1 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники мають право, в тому числі, брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника.
		Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.
		Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».
		Згідно зі ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.
		У відповідності до ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
		Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у статуті має бути визначено, в тому числі: порядок скликання та проведення загальних зборів, періодичність проведення зборів та порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
		Пунктом 5 та п. 6 розд. 3 статуту також визначено, що загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення загальних зборів обираються зручними для більшості можливих учасників зборів. У загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може за письмовою довіреністю представляти його представник, який у такому разі має право голосувати від імені такого співвласника. Загальні збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
		Згідно п. 8 розд. 3 статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про прийняття кошторису, визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування та зборах та прийняття рішень на них. 
		Пунктами 9 та 10 розд. 3 статуту зазначено, якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої п. 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.
		Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ст. 13 ГПК України).
		Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Відповідно до вимог ст. 76, ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст.78 ГПК України).
		Згідно ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
		Частинами 1, 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		У відповідності до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		З наведених правових норм вбачається, що визначають об`єктом захисту, в тому числі судового, є порушене, невизнане або оспорюване право.
		Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
		Відтак, у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
		Крім того, за приписами чинного законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.
		Як роз`яснив Конституційний Суд України у Рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес), поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" має один і той же зміст.
		У цьому Рішенні Конституційного Суду України надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
		Тобто, інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного рішення Конституційного Суду України.
		При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
		Лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову.
		Отже, звертаючись до суду з цим позовом, позивач зазначає, що загальні збори ОСББ «Посольський», які відбулися 12.05.2019, оформлені протоколом № 8 та загальні збори ОСББ «Посольський», які відбулися 27.08.2019, оформлені протоколом № 9, проведені із численними порушеннями статуту ОСББ «Посольський» та Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», що є підставою для визнання цих рішень недійсними.
		Судом вище встановлено, що 12.05.2019 відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , які оформлені протоколом № 8 від 28.05.2019, у яких взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 16 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 862 кв.м., у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 77 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 4   016,2 кв.м.
		В цьому протоколі зазначено, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку складає 6   466,0 кв.м., при цьому прийняло участь у загальних зборах власники квартир та нежитлових приміщень, яким належить 4   016,2 кв.м. 
		Відтак, ураховуючи те, що більше половини власників квартир та нежитлових приміщень прийняли участь у загальних зборах, та за результатом яких більшістю голосів були прийняті рішення, які впливають на якість наданих ОСББ «Посольський» послуг, зокрема щодо укладення договору на розробку проектно-кошторисної документації на виконання технічних умов для приєднання будинку до електричних мереж, щодо змін у складі правління та ревізійної комісії ОСББ «Посольський» та щодо вжиття заходів відносно боржників по сплаті внесків на утримання будинку, що свідчить про волевиявлення більшості співвласників будинку АДРЕСА_1 щодо життєдіяльності та управління багатоквартирним будинком, а також приймаючи до уваги, що ці рішення загальних зборів вже виконані, суд визнає доводи позивача щодо порушення порядку скликання цих зборів необґрунтованими.
		Більше того, ураховуючи також, що позивач приймав участь у цих загальних зборах та ним було запропоновано альтернативний проект тарифу кошторису ОСББ «Посольський», що свідчить про реалізацію його певних прав під час їх проведення, судом не приймаються до уваги доводи позивача про неналежне повідомлення останнього, як співвласника багатоквартирного будинку, про проведення загальних зборів ОСББ «Посольський», які відбулися 12.05.2019.
		Щодо твердження позивача, що по питаннях порядку денного № 2 та № 8 протиправно в порушення вимог статуту ОСББ «Посольський» прийняті рішення, в той час як вони не набрали необхідної кількості голосів, суд зазначає, що з протоколу № 8 загальних зборів ОСББ «Посольський» вбачається, що по питаннях № 2 та № 8 порядку денного рішення не прийнято, відповідно ці твердження позивача не відповідають дійсності. 
		Також, судом не приймаються до уваги доводи позивача, що в протоколі № 8 загальних зборів ОСББ «Посольський» прийняті рішення не засвідчені особистим підписом кожного, хто проголосував із зазначенням результату його голосування, оскільки додатком до протоколу №8 є листи письмового опитування, заповнені співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 по питаннях порядку денного із результатом голосування та особистим підписом. 
		Щодо доводів позивача про неправомірність невключення до опитувальних листів для голосування всіма співвласниками будинку запропонованого позивачем альтернативного проекту тарифу кошторису ОСББ «Посольський», суд зазначає, що позивач не був ініціатором проведення цих загальних зборів, відповідно включення/невключення пропозицій позивача до порядку денного, як співвласника багатоквартирного будинку є правом, а не обов`язком ініціаторів проведення цих зборів. 
		При цьому, суд зазначає, що позивач, як співвласник багатоквартирного будинку у відповідності до п. 5 статуту ОСББ «Посольський» не позбавлений права створити ініціативну групу у складі 3-х осіб та скликати загальні збори ОСББ «Посольський» для розгляду альтернативних пропозицій щодо управління багатоквартирним будинком, в тому числі щодо розміру та порядку сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .
		Судом також встановлено, що 27.08.2019 відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 , які оформлені протоколом № 9 від 11.09.2019, у яких взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 28 осіб, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 134 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 5   573,7 кв.м.
		В цьому протоколі зазначено, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку складає 6   650,0 кв.м., при цьому, прийняло участь у загальних зборах власники квартир та нежитлових приміщень, яким належить 5   573,7 кв.м. 
		Відтак, ураховуючи, що більше половини власників квартир та нежитлових приміщень прийняли участь у цих загальних зборах, та за результатом яких більшістю голосів були прийняті рішення, які впливають на якість наданих ОСББ «Посольський» послуг, зокрема про затвердження кошторису на 2019 рік, встановлення внеску на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 10,6 грн/кв.м., встановлення внеску на оплату за виконання проектно-кошторисних робіт для приєднання будинку до електричних мереж, про надання дозволу на укладення попередніх договорів на відчуження та договорів оренди нежитлових приміщень, які перебувають у спільній власності, про вжиття заходів щодо боржників, щодо змін у складі правління та ревізійної комісії ОСББ «Посольський», щодо пропускного режиму до паркінгу, облаштування паркомісць та загальної в`їзної частини паркінгу, що свідчить про волевиявлення більшості співвласників будинку АДРЕСА_1 щодо життєдіяльності та ефективного управління багатоквартирним будинком, а також приймаючи до уваги, що ці рішення загальних зборів також наразі виконані, судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо порушення порядку скликання цих зборів.
		Також, з протоколу № 9 загальних зборів ОСББ «Посольський» вбачається, що позивач приймав участь у цих зборах та більше того, по питанню № 11 порядку денного щодо відшкодування йому витрат на облаштування приміщень, ОСОБА_1 був доповідачем, що свідчить про обізнаність проведення цих зборів та безпосередній участі, внаслідок чого суд вважає твердження про неналежне повідомлення позивача, як співвласника багатоквартирного будинку, про проведення загальних зборів ОСББ «Посольський», які відбулися 27.08.2019, належним чином недоведеними.
		Щодо твердження позивача, що у протоколі № 9 загальних зборів ОСББ «Посольський» не зазначено загальну площу квартир та нежитлових приміщень, що належить цим особам, які особисто прийняли участь у загальних зборах, судом встановлено, що у протоколі зазначено загальну площу квартир та нежитлових приміщень, що належить особам, які взяли участь у загальних зборах як особисто так і шляхом письмового опитування разом, та складає 5   573,7 кв.м., що відповідає вимогам статуту ОСББ «Посольський». 
		Також, судом не приймаються до уваги доводи позивача, що в протоколі № 9 загальних зборів ОСББ «Посольський» прийняті рішення не засвідчені особистим підписом кожного, хто проголосував із зазначенням результату його голосування, оскільки додатком до протоколу №9 є листи письмового опитування, заповнені співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 по питаннях порядку денного із результатом голосування та особистим підписом. 
		Судом також не приймається до уваги доводи позивача, що письмове опитування проводилось більше ніж 15 календарних днів, оскільки на підтвердження цього позивачем не надано суду належних доказів, проте відповідачем у свою чергу надано листи письмового опитування співвласників ОСББ «Посольський» по питаннях порядку денного загальних зборів від 27.08.2019, які не містять дати заповнення цих листків, відповідно неможливо встановити період проведення письмового опитування.
		Отже, з наведеного вбачається, що прийняті рішення на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , які відбулися 12.05.2019 та 27.08.2019 та оформлені протоколами № 8 та № 9 відповідно, не порушують прав та законних інтересів позивача. 
		Більше того, ОСОБА_1 приймав участь у цих зборах із внесенням своїх пропозицій щодо управління будинком, а також щодо відшкодування на його користь витрат на облаштування приміщень будинку, відповідно мав можливість переконати співмешканців щодо прийняття його пропозицій для розгляду та внесення до порядку денного загальних зборів цих питань, проте більшістю присутніх, які приймали участь у загальних зборах особисто, не були прийняті його пропозиції. 
		При цьому, суд звертає увагу сторін, що обов`язок суду мотивувати прийняття або відхилення доводів сторін по суті спору полягає у відображенні в судовому рішенні висновків суду про те, що саме дало йому підстави прийняти та/чи відхилити аргументи сторін щодо суті спору, з посиланням на з`ясовані у справі обставини та норми матеріального чи процесуального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, що склались.
		Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини четвертої статті 11 ГПК України чинної редакції суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаджинастасіу проти Греції" національні суди повинні зазначати з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтується їхнє рішення, що, серед іншого, дає стороні можливість ефективно скористатися наявним у неї правом на апеляцію. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Кузнецов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України"), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		Так, зокрема, відповідно до п. 58 Рішення ЄСПЛ по справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04) від 10 лютого 2010 року визначено, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), N 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року), більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (параграф 32 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").
		Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі "Роуз Торія проти Іспанії", параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії", параграф 32).
		Зазначене також знаходить своє підтвердження і у постанові Верховного Суду від 28 березня 2017 року у справі №800/527/16.
		У пункті 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів ради Європи щодо якості судових рішень зазначено, що обов`язок судів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна із сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматись принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Отже, за вказаних обставин, суд вважає обсяг вмотивування судового рішення є достатнім для його прийняття.
		Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів ОСББ «Посольський», які відбулися 12.05.2019 та 27.08.2019, що є підставою для відмови у задоволенні позову. 
		Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача. 
		Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст рішення складено: 10.04.2023.
		 
		 
		Суддя                                                                                                     В.В. Бондарчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...