Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/527/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; банківської діяльності; кредитування.
Надіслано для оприлюднення: 10.04.2023. Зареєстровано: 10.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 11.04.2023.
Дата набрання законної сили: 19.06.2023
Результат оскарження 19.06.2023 Східний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: 16/913/527/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
		_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		 РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 березня 2023 року м. Харків Справа № 913/527/21
		 Провадження №16/913/527/21
		 
		За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, м. Київ, 01010)
		до відповідача-1  Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Україна» (вул. Оборонная, буд. 4 К, м. Луганськ, 91011)
		відповідача-2  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-розважальний центр «Україна» (вул. Оборонная, буд. 4 К, м. Луганськ, 91011)
		про стягнення 1 000 000 грн 00 коп.
		 
		Суддя Косенко Т.В.
		Секретар судового засіданняпомічник судді Сокрута Н.М.
		 
		У засіданні брали участь:
		від позивача: Басула Б.І.  адвокат за довіреністю від 22.12.2022 №12/2022/121 (у режимі відеоконференції);
		від відповідача-1: Ісаєв І.С.  адвокат за довіреністю від 01.11.2022 (у режимі відеоконференції);
		від відповідача-2: представник не прибув.
		 
		С У Т Ь С П О Р У:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» (далі  ТОВ «ФК «Форінт») звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача-1  Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Україна» (далі  ТОВ «Кінотеатр «Україна»), та відповідача-2  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-розважальний центр «Україна» (далі  ТОВ «ТРЦ «Україна»), про стягнення солідарно з відповідачів частини боргу за тілом кредиту по кредитному договору від 20.04.2007 №0420/03, який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Актив Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Україна», у розмірі 1 000 000 грн 00 коп.
		Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ «Кінотеатр «Україна» зобов`язань за кредитним договором від 20.04.2007 №0420/03, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість з повернення тіла кредиту, яка складає 22 607 100 грн 00 коп. Позивач зазначив, що 23.02.2009 між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив Банк» та ТОВ «ТРЦ «Україна» укладено договір поруки, за умовами якого поручитель зобов`язався перед банком нести солідарну відповідальність з позичальником за кредитним договором. 
		Відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронних торгів №UA-EA-2019-06-03-000016-b від 27.06.2019 між Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Актив-Банк» та ТОВ «ФК «Форінт» було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №52-UA-EA-2019-06-03-000016-b від 17.07.2019, внаслідок чого, як зазначає позивач, він став єдиним кредитором відповідачів за кредитним договором та договором поруки.
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2021 справа передана на розгляд судді Шеліхіній Р.М.
		Ухвалою суду від 10.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.09.2021.
		Ухвалою суду від 07.09.2021 підготовче засідання відкладено на 04.10.2021.
		Відповідач-1 відзивом від 20.09.2021 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що в другому розділі додаткового договору від 19.04.2013 вказано: «Сторони дійшли згоди статті першу, другу, третю, четверту, п`яту, шосту, сьому, восьму, дев`яту, десяту, одинадцяту, дванадцяту, тринадцяту, чотирнадцяту, п`ятнадцяту, шістнадцяту та сімнадцяту договору викласти в новій редакції», тобто сторони вирішили змінити статті, однак кредитний договір від 20.04.2007 №0420/03 не містить 17 статей (взагалі немає ніяких статей, які потрібно змінювати), а містить 5 Розділів, які не були скасовані, змінені, в т.ч. викладені в новій редакції, та продовжують діяти на даний час. Усі кошти, які отримав по кредиту відповідач-1 датуються в період з 23.04.2007 по 21.01.2011, тобто до дати укладення додаткового договору від 19.04.2013. 
		Зазначив, що уклавши додатковий договір, сторони встановили умови кредитного договору на наступні транші, а не на вже надані раніше.
		Указав, що інформацію щодо продажу вимоги по кредитному договору не можна вважати загальнодоступною, ніякого публічного доступу до неї немає.
		Самого додатку №1 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 17.07.2019 №52-UA-EA-2019-06-03-000016-b, у якому зазначаються які саме боржники та кредитні договори, вимоги по яким передані позивачу ТОВ «ФК «Форінт», не надано.
		Зазначив, що ТОВ «Кінотеатр «Україна» жодним чином не повідомлено про відступлення права вимоги.
		Також послався на постанову Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №569/11947/15-ц.
		У відповіді на відзив відповідача-1 від 04.10.2021 №2/2021/10/5593 позивач зазначив, що підтвердженням викладення кредитного договору в новій редакції є той факт, що цей документ сторони назвали додатковим договором про внесення змін до конкретного договору  кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03, власно як раніше, так і в подальшому називалися абсолютно всі документи, якими вносилися зміни до такого кредитного договору.
		Зазначив, що зобов`язання, яке виникло на підставі кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03 в черговий раз змінилося з 19.04.2013 після підписання цими ж сторонами додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03 і ще змінювалось в подальшому шляхом підписання сторонами нових додаткових договорів про внесення змін та доповнень до кредитного договору. Кінцевий строк повернення кредиту  25.12.2018, був визначений сторонами в додатковому договорі від 22.04.2014 про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03.
		Зауважив, що ані кредитний договір, ані жодна норма діючого законодавства не передбачають припинення обов`язку позичальника з повернення кредиту, якщо його не було повідомлено про зміну кредитора.
		Указав, що розмір боргу (тіла кредиту) добре відомий відповідачу-1, оскільки кожний транш кредиту видавався відповідачу-1 за його письмовим клопотанням, перерахування коштів здійснювалось на відкритий банківський рахунок ТОВ «Кінотеатр «Україна».
		Ухвалою суду від 04.10.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 10.11.2021 (включно); підготовче засідання відкладено на 08.11.2021.
		У запереченнях від 28.10.2021, які надійшли поштою до суду 02.11.2021, відповідач-1 зазначив, що додатковим договором було внесено зміни та доповнено договір новими статтями в кількості 17 штук, але він не містить положення про скасування 5 розділів старої редакції договору.
		Указав, що не відповідає дійсності твердження позивача щодо кінцевого строку повернення кредиту  25.12.2018, який був визначений сторонами в додатковому договорі від 22.04.2014 про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03, оскільки вказаним додатковим договором змінюються нарахування та термін повернення процентів, а не самого кредиту, що є предметом спору.
		Указав, що не відповідає дійсності твердження позивача про наявність у відкритому доступі на офіційному сайті prozzoro за посиланням: htts:/prozzoro.sale/auction/UA-EA-2019-06-03-000016-b протоколів електронного аукціону та договорів про відступлення права вимоги між ПАТ «КБ «Актив» та ТОВ «ФК «Форінт», оскільки за вказаною електронною адресою відповідна сторінка не знайдена.
		Самого додатку №1 до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 17.07.2019 №52-UA-EA-2019-06-03-0000016-b, у якому зазначаються які саме боржники та кредитні договори, вимоги по яким передані позивачу ТОВ «ФК «Форінт», не надано.
		Зазначив, що ТОВ «Кінотеатр «Україна» жодним чином не повідомлено про відступлення права вимоги.
		Розпорядженням керівника апарату суду від 10.11.2021 №288-р відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з отриманням суддею Шеліхіною Р.М. листка непрацездатності призначено повторний автоматизований розподіл справи №.913/527/21. 
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2021 справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.
		Ухвалою суду від 15.11.2021 прийнято справу до провадження у новому складі суду та залишено позовну заяву без руху.
		Ухвалою суду від 29.11.2021 призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 20.12.2021.
		Ухвалою суду від 20.12.2021 розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 17.01.2022.
		Ухвалою суду від 17.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів по 28.02.2022 (включно); розгляд справи у підготовчому засіданні відкладено на 31.01.2022.
		Ухвалою суду від 31.01.2022 відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 14.02.2022.
		У письмових поясненнях від 04.02.2022 відповідач-1 зазначив, що додаток №2 (графік погашення заборгованості) з`явився після підписання 19.04.2013 додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03.
		Вважає, що лише діюча редакція кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03 встановлює строк погашення кредиту  не пізніше 19.04.2013.
		Зазначив, що наданий позивачем додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03 укладений 20.04.2014, тобто після окупації міста Луганськ, що робить його в силу приписів ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» нікчемним.
		Указав, що ніякого повідомлення про відступлення прав вимоги, у т.ч. заміну кредитора на ТОВ «ФК «Форінт» з наданням усіх необхідних документів (договори, листи, протоколи та інше) ТОВ «Кінотеатр «Україна» не отримувало. Відповідачу-1 не було повідомлено, яким чином необхідно здійснювати погашення заборгованості за кредитом, на які банківські реквізити та інше.
		Ухвалою суду від 14.02.2022 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.02.2022. Через загрозу життю та здоров`ю відвідувачів та працівників суду судове засідання 28.02.2022 не відбулось.
		Ухвалою суду від 22.12.2022 розгляд справи по суті призначений на 09.01.2023.
		Ухвалою суду від 09.01.2023 оголошено перерву в розгляді справи по суті до 28.02.2023.
		23.02.2023 на адресу електронної пошти суду від відповідача-1 надійшла заява від 23.02.2023, підписана кваліфікованим електронним підписом, про застосування строків позовної давності, у якій він зазначив, що усі отримані ним кошти по кредиту датуються в період з 23.04.2007 по 21.01.2011, тобто до дати укладення додаткового договору від 19.04.2013. 
		Уклавши вказаний додатковий договір, сторони встановили умови кредитного договору на наступні транші, а не на вже надані раніше.
		Вважає, що умови кінцевого строку повернення кредиту встановлюються діючим п.1.2 кредитного договору з урахуванням додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.04.2012, а саме  не пізніше 19.04.2013 року.
		А отже строк позовної давності починає відлік з 20.04.2013 та сплинув 20.04.2016. У той же час позовна заява подана 04.08.2021.
		З посиланням на приписи ст.13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вважає додатковий договір від 22.04.2014 про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03 нікчемним.
		Також просив застосувати до заявлених позовних вимог строк позовної давності.
		Ухвалою від 28.02.2023 оголошено перерву в розгляді справи по суті на 29.03.2023.
		24.03.2023 на адресу електронної пошти суду від позивача надійшли письмові пояснення від 17.03.2023 №2/2023/03/7181, підписані кваліфікованим електронним підписом, у яких він зазначив, що при укладенні сторонами 19.04.2013 додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору, були також затверджені додаток №1 та додаток №2 до кредитного договору. У додатку №1 затверджений графік погашення нарахованих та несплачених процентів за період з 01.06.2012 по 31.03.2013, а в додатку №2 графік погашення заборгованості (тіла кредиту) в строк до 25.12.2018.
		Зазначив, що на момент підписання додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03, а саме 22.04.2014 Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» ще не був оприлюднений та не набрав чинності.
		У судове засідання 29.03.2023 представник відповідача-2 не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом розміщення відповідного повідомлення на сайті судової влади, що підтверджується відповідною роздруківкою.
		Відповідно до ч.2 ст.121 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
		Суд зауважує, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача-2 є: вул. Оборонная, буд. 4 К, м. Луганськ, 91011.
		Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений відповідний Перелік, відповідно до якого територія Луганського району з 07.04.2014 і по теперішній час належить до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України.
		Ураховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач-2 належним чином повідомлений про розгляд справи.
		Представники позивача та відповідача-1 брали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		 
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача-1, господарський суд
		В С Т А Н О В И В:
		 
		20.04.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Актив-банк», як банком (далі  ТОВ «КБ «Актив-банк»), та ТОВ «Кінотеатр «Україна», як позичальником, укладений кредитний договір (невідновлювальна лінія, юридична особа) №0420/03 (з наступними змінами та доповненнями), за умовами якого банк зобов`язується надати позичальнику кредит у розмірі 23 777 100 грн 00 коп., а позичальник зобов`язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором, а саме згідно додатку №2 до цього договору (п.2.1 кредитного договору в редакції додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 19.04.2013).
		Відповідно до п.2.2 кредитного договору (в редакції додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 19.04.2013) кредит надається позичальнику у формі невідновлювальної кредитної лінії.
		Кредит надається позичальнику на поповнення обігових коштів (п.2.4 кредитного договору в редакції додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 19.04.2013).
		У статті 3 «Умови надання кредиту» кредитного договору (в редакції додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 19.04.2013) сторони визначили відповідні умови надання кредиту, у ст.4  порядок надання кредиту.
		У відповідності до п.4.1 кредитного договору (в редакції додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 19.04.2013) надання кредиту відбувається виключно за цільовим призначенням, обумовленим цим договором шляхом перерахування кредиту за реквізитами, вказаними в заяві про надання кредиту (траншу). Заява про надання кредиту повинна бути належним чином оформлена позичальником, підписана уповноваженою особою та скріплена печаткою позичальника та надана банку, щонайменше за 1 робочий день до пропонованої дати видачі кредиту. У разі зазначення у такій заяві реквізитів поточного рахунку позичальника, відкритого в банку, надання банком кредиту здійснюється за умови, якщо відсутні обтяження, арешт та/або інші обмеження щодо користування таким поточним рахунком позичальника.
		Відповідно до п.5.2.1 кредитного договору (в редакції додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 22.04.2014) проценти за користування кредитом нараховуються в розмірі 14% річних. Нарахування процентів. Сума процентів, що підлягають сплаті, нараховуються щоденно за поточний день на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом станом на кожен день і за фактичну календарну кількість днів користування кредитом з дня надання кредиту (включаючи цей день) по день повного погашення заборгованості за кредитом (не враховуючи цей день), якщо інше не передбачено умовами цього договору. Нарахована сума процентів сплачується за наступним графіком та в день повного погашення кредиту: за період з 01.04.2014 по 30.06.2014  не пізніше 01.07.2014, за період з 01.07.2014 по 30.09.2014  не пізніше 01.10.2014, за період з 01.10.2014 по 31.12.2014  не пізніше 01.01.2015, за період з 01.01.2015 по 31.03.2015  не пізніше 01.04.2015, за період з 01.04.2015 по 30.06.2015  не пізніше 01.07.2015, за період з 01.07.2015 по 30.09.2015  не пізніше 01.10.2015, за період з 01.10.2015 по 31.12.2015  не пізніше 01.01.2016, за період з 01.01.2016 по 31.03.2016  не пізніше 01.04.2016, за період з 01.04.2016 по 30.06.2016  не пізніше 01.07.2016, за період з 01.07.2016 по 30.09.2016  не пізніше 01.10.2016, за період з 01.10.2016 по 31.12.2016  не пізніше 01.01.2017, за період з 01.01.2017 по 31.03.2017  не пізніше 01.04.2017, за період з 01.04.2017 по 30.06.2017  не пізніше 01.07.2017, за період з 01.07.2017 по 30.09.2017  не пізніше 01.10.2017, за період з 01.10.2017 по 31.12.2017  не пізніше 01.01.2018, за період з 01.01.2018 по 31.03.2018  не пізніше 01.04.2018, за період з 01.04.2018 по 30.06.2018  не пізніше 01.07.2018, за період з 01.07.2018 по 30.09.2018  не пізніше 01.10.2018, за період з 01.10.2018 по 24.12.2018  не пізніше 25.12.2018. Погашення нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.06.2012 по 31.03.2013 включно сплачуються за графіком згідно додатку №1 до цього договору.
		Крім того, додатковим договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 22.04.2014 сторони дійшли згоди додаток №1 та додаток №2 до договору викласти в редакції додатку №1 та додатку №2 відповідно до цього додаткового договору про внесення змін та доповнень до договору.
		Згідно з п.6.1 кредитного договору (в редакції додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 19.04.2013) позичальник зобов`язаний повернути кредит в повному розмірі згідно графіку погашення кредиту за кредитним договором (додаток №2 до договору, який є невід`ємною частиною цього договору), але в будь-якому випадку до 25.12.2018.
		У відповідності до п.13.2 кредитного договору (в редакції додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 19.04.2013) банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав і вигод за цим договором, а також за угодами про забезпечення, будь-якій третій особі і повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію, або іншій особі, будь-яку інформацію про позичальника та третіх осіб, з якими укладено угоди про забезпечення, яка необхідна.
		У додатку №2 до кредитного договору (в редакції додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 19.04.2013) «Графік погашення заборгованості згідно кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03» сторони визначили кінцевий термін сплати, суму заборгованості за кредитом (зменшення ліміту), залишок заборгованості на кінець періоду, зокрема, до 30.09.2018 ТОВ «Кінотеатр «Україна» має бути сплачено 300 000 грн 00 коп., залишок заборгованості складе 12 407 100 грн 00 коп., до 31.10.2018 ТОВ «Кінотеатр «Україна» має бути сплачено 300 000 грн 00 коп., залишок заборгованості складе 12 107 100 грн 00 коп., до 30.11.2018 ТОВ «Кінотеатр «Україна» має бути сплачено 300 000 грн 00 коп., залишок заборгованості складе 11 807 100 грн 00 коп., до 25.12.2018 ТОВ «Кінотеатр «Україна» має бути сплачено 11 807 100 грн 00 коп., тобто повністю повернута сума кредиту.
		23.02.2009 між ТОВ «ТРЦ «Україна», як поручителем, та ВАТ «КБ «Актив-банк», як банком, укладений договір поруки (з наступними змінами та доповненнями), за умовами якого поручитель зобов`язується перед банком нести солідарну відповідальність з ТОВ «Кінотеатр «Україна», ідентифікаційний код 31673347, перед банком за кредитним договором №0420/03 (невідновлювальна кредитна лінія, юридична особа) від 20.04.2007 (а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно зміни процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо) у вигляді своєчасного, не пізніше 25.12.2018 повернення кредиту у сумі 23 777 100 грн 00 коп., сплати відсотків за користування кредитом в строки, на умовах, в порядку та з періодичністю, передбаченими кредитним договором, із розрахунку 14% річних, відшкодуванням збитків, сплати комісій, пені та штрафів у випадках та розмірах, передбачених кредитним договором (п.1.1 договору поруки в редакції додаткового договору про внесення змін та доповнень до договору поруки від 24.04.2013).
		Відповідно до п.2.1 договору поруки поручитель приймає на себе зобов`язання при невиконанні позичальником з будь-яких причин зобов`язань перед банком, у терміни і на умовах, що обумовлені кредитним договором, за письмовим повідомленням банку або самостійно погасити: заборгованість по кредиту (п.2.1.1 договору поруки); нараховані відповідно до умов кредитного договору проценти за користування кредитом, неустойку, штрафи і виконати інші зобов`язання, що випливають з кредитного договору, шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений банком у письмовому повідомленні або повідомлений усно (п.2.1.2 договору поруки).
		У п.4.1 договору поруки сторони передбачили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання позичальником (або поручителем) зобов`язань перед банком по кредитному договору.
		На виконання вказаних умов кредитного договору банком було надано відповідачеві-1 на підставі його клопотань та листів кредит у загальній сумі 23 777 100 грн 00 коп., який позичальник своєчасно не повернув.
		27.06.2019 відбувся електронний аукціон з реалізації прав вимоги за кредитним договором від 20.04.2007 №0420/03.
		Відповідно до протоколу електронних торгів №UA-EA-2019-06-03-000016-b переможцем визначено ТОВ «ФК «Форінт».
		17.07.2019 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених указаним протоколом електронного аукціону між ПАТ «КБ «Актив-банк» та ТОВ «ФК «Форінт» укладено договір №52-UA-EA-2019-06-03-000016-b про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, а також в тому числі договір про відступлення прав вимоги за договором поруки, який не посвідчено нотаріально.
		Указані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
		Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі  ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання  відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
		До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України (далі  ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
		Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір. 
		Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		Частиною 1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
		Частиною 2 ст.10561 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фі ксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
		Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
		Згідно з ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.
		У відповідності до вказаних приписів законодавства 20.04.2007 між ТОВ «КБ «Актив-банк», як банком, та ТОВ «Кінотеатр «Україна», як позичальником, укладений кредитний договір, за яким позичальнику наданий кредит у сумі 23 777 100 грн 00 коп.
		Факт видачі кредиту підтверджується доданими до матеріалів справи копіями меморіальних ордерів.
		Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. 
		Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
		Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.
		Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
		Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
		Умовами п.1.1 кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03 встановлено, що розмір кредиту не перевищує 6 000 000 грн 00 коп.
		У подальшому сторонами вносились зміни до договору в частині збільшення ліміту кредитної лінії, про що укладались відповідні договори про внесення змін до кредитного договору.
		У п.1.2 кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03 сторони передбачили строк погашення кредиту  не пізніше 19.04.2010.
		Договором про внесення змін від 11.09.2007 до кредитного договору сторони змінили кінцевий строк погашення заборгованості  не пізніше 19.06.2013, а додатковою угодою від 18.07.2008  не пізніше 19.04.2013.
		19.04.2013 між сторонами було укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень, яким кредитний договір від 20.04.2007 №0420/03 викладено в новій редакції.
		Відносно доводів відповідача-1, про те, що уклавши вказану додаткову угоду сторони встановили умови кредитного договору на наступні майбутні кредитні транші суд зазначає наступне.
		Додатковим договором від 19.04.2013 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, зокрема, установлено розмір кредиту, який надається позичальнику  23 777 100 грн 00 коп. (п.2.1 договору) та строк повернення кредиту  до 25 грудня 2018 року (п.6.1 договору).
		Крім того, умовами пп.5.2.1 п.5.2 кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03 у редакції додаткового договору сторони передбачили, що погашення процентів за користування коштами кредиту в квітні 2013 року позичальник здійснює до 15.05.2013 включно. Погашення нарахованих та несплачених процентів за користування кредитними коштами за період з 01.06.2012 по 31.03.2013 включно за графіком згідно додатку №1 до цього договору.
		У додатку №1 до кредитного договору «Графік погашення нарахованих та несплачених процентів за період з 01.06.2012 по 31.03.2013 включно згідно кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03» сторони передбачили відповідний графік погашення нарахованих та несплачених процентів за період з 01.06.2012 по 31.03.2013 включно, який фактично передбачає розстрочення погашення існуючої заборгованості за процентами з 31.05.2013 до 31.12.2015 у загальній сумі 1 826 317 грн 33 коп.
		У той же час у додатку №2 до кредитного договору «Графік погашення заборгованості згідно кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03» сторони передбачили відповідний графік погашення заборгованості за кредитом, який фактично передбачає розстрочення погашення вже існуючої заборгованості за наданим кредитом у сумі 23 777 100 грн 00 коп., оскільки саме на цю дату загальний розмір виданих банком позичальнику у період з 23.04.2007 по 28.10.2010 грошових коштів на підставі клопотань відповідача-2 склав 23 777 100 грн 00 коп., що підтверджується відповідними копіями меморіальних ордерів, доданих до матеріалів справи.
		Відтак, умови додаткового договору від 19.04.2013 про внесення змін та доповнень до кредитного договору передбачали не умови для видачі нового кредиту позичальнику, а врегулювали питання погашення вже існуючої заборгованості за кредитом та процентами за користування ним.
		Суд бере до уваги, що відповідач-1 погодився з указаними умовами, підписавши вказаний додатковий договір та графіки погашення заборгованості до нього без заперечень та зауважень.
		Суд наголошує, що уклавши вказаний додатковий договір від 19.04.2013 про внесення змін та доповнень до кредитного договору сторони внесли зміни до кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03 шляхом викладення його в новій редакції, нових кредитних платежів банком за вказаним договором більше не здійснювалось.
		Ураховуючи викладене вказані доводи відповідача-2 судом відхиляються.
		Крім того, 22.04.2014 між ПАТ «КБ «Актив-банк» та ТОВ «Кінотеатр «Україна» укладений додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03, яким сторони внесли зміни до пп.5.2.1 п.5.2 кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03 у редакції додаткового договору від 19.04.2013, зокрема змінили графік погашення заборгованості за процентами та виклали додаток №1 та додаток №2 у новій редакції.
		Так, відповідно до додатку №1 до кредитного договору «Графік погашення нарахованих та несплачених процентів за період з 01.06.2012 по 31.03.2013 включно згідно кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03» сторони передбачили відповідний графік погашення нарахованих та несплачених процентів за період з 01.06.2012 по 31.03.2013 включно, який фактично передбачає розстрочення погашення існуючої заборгованості за процентами з 31.05.2013 до 31.03.2016 у загальній сумі 1 826 317 грн 33 коп. (зокрема у період з 31.05.2013 до 31.12.2013 у сумі 33 000 грн 00 коп. щомісячно, у період з 31.01.2014 до 31.03.2015 у сумі 52 500 грн 00 коп. щомісячно, у період з 30.04.2015 до 29.02.2016 у сумі 77 500 грн 00 коп. щомісячно, до 31.03.2016 у сумі 79 817 грн 33 коп.).
		Відповідно до додатку №2 до кредитного договору «Графік погашення заборгованості згідно кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03» сторони передбачили відповідний графік щомісячного погашення заборгованості за кредитом, який фактично передбачає розстрочення погашення вже існуючої заборгованості за наданим кредитом у сумі 23 677 100 грн 00 коп. у період з 30.06.2013 по 25.12.2018. 
		Суд наголошує, що відповідач-1 погодився з указаними умовами, підписавши вказаний додатковий договір та графіки погашення заборгованості до нього без заперечень та зауважень.
		Відносно посилань відповідача-1 на приписи Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та про нікчемність додаткового договору від 22.04.2014 про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03 суд зазначає наступне.
		15.04.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» №1207-VII (далі  Закон №1207-VII). 
		Відповідно до ст.2 Закон №1207-VII, цей Закон визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб.
		Статтею 13 Закону №1207-VII передбачалось, що особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території визначаються законом.
		Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1207-VII встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
		У подальшому Законом України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 01.07.2021 №1618-ІХ, який набрав чинності 21.11.2021, ст.13 Закону №1207-VII викладено в новій редакції, зокрема, ч.1 передбачено, що здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами  підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до судової практики для визначення дії нормативно-правового акта у часі та, відповідно, для з`ясування того, чи поширюється його юридична сила на конкретні правовідносини, необхідно встановити: 1) момент набуття чинності нормативно-правового акта; 2) наявність або відсутність у новоприйнятому нормативно-правовому акті порядку та строків набрання ним чинності в цілому та/або окремих його положень, а також особливості застосування нормативно-правового акта у певний період часу (як правило, це визначається у «Перехідних положеннях»); 3) момент виникнення та закінчення правовідносин, на регулювання яких спрямована дія акта; 4) чи був чинним на момент виникнення та закінчення правовідносин нормативно-правовий акт; 5) чи містить нормативно-правовий акт положення, які скасовують або пом`якшують відповідальність особи.
		Суд бере до уваги, що Закон №1207-VII був опублікований 26.04.2014 та набрав чинності 27.04.2014, у той час як додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03 був укладений сторонами 22.04.2014, тобто до набрання чинності Законом №1207-VII та внесенням до нього змін щодо нікчемності правочинів, тому його положення на правовідносини сторін щодо зміни умов кредитного договору не розповсюджуються.
		Відтак судом доводи відповідача-1 в цій частині відхиляються.
		Суд бере до уваги, що умовами додаткового договору від 19.04.2013 про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03, у п.6.1 кредитного договору сторони передбачили, що позичальник зобов`язаний повернути кредит в повному розмірі згідно графіку погашення кредиту за кредитним договором (додаток №2 до договору, який є невід`ємною частиною цього договору), але в будь-якому випадку до 25.12.2018
		Як уже зазначалось, 22.04.2014 між ПАТ «КБ «Актив-банк» та ТОВ «Кінотеатр «Україна» укладений додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03, яким сторонами внесено зміни до додатку №1 до кредитного договору «Графік погашення нарахованих та несплачених процентів за період з 01.06.2012 по 31.03.2013 включно згідно кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03» та додатку №2  «Графік погашення заборгованості згідно кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03».
		Відтак сторони встановили як строк повернення кредиту  25.12.2018, так і строки виконання зобов`язань зі щомісячними погашеннями платежів за кредитним договором зі сплати заборгованості за кредитом та за простроченими процентами за користування кредитом  за несплаченими процентами щомісячно до останнього числа кожного місяця.
		Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у ст.1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч.2 ст.1050 ЦК України).
		Таким чином, умовами кредитного договору в редакції договорів про внесення змін погашення заборгованості за кредитом та процентами і строки сплати чергових платежів визначено місяцями.
		Отже, поряд з установленням строку дії кредитного договору сторони встановили й строки виконання позичальником окремих зобов`язань (внесення/сплата щомісячних платежів), що входять до змісту зобов`язання, яке виникло на основі договору.
		Суд зауважує, що згідно додатку №1 до кредитного договору «Графік погашення нарахованих та несплачених процентів за період з 01.06.2012 по 31.03.2013 включно згідно кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03» та додатку №2  «Графік погашення заборгованості згідно кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03» у редакції додаткового договору від 22.04.2014 про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03 заборгованість з несплачених процентів за період з 01.06.2012 по 31.03.2013 складала 1 826 317 грн 33 коп., заборгованість за кредитом  23 677 100 грн 00 коп.
		При цьому, у заяві про усунення недоліків позивач зазначив, що заявлена ним до стягнення у межах справи №913/527/21 сума 1 000 000 грн 00 коп. є заборгованістю зі сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення заборгованості за кредитом з кінцевим терміном сплати до 31.08.2018 з платежу в розмірі 300 000 грн 00 коп.  у сумі 300 грн 00 коп., до 30.09.2018 з платежу в розмірі 300 000 грн 00 коп.  у сумі 300 грн 00 коп., до 31.10.2018 з платежу в розмірі 300 000 грн 00 коп.  у сумі 300 грн 00 коп., до 30.11.2018 з платежу в розмірі 300 000 грн 00 коп.  у сумі 300 грн 00 коп., до 25.12.2018 з платежу в розмірі 11 807 100 грн 00 коп.  у сумі 998 800 грн 00 коп.
		Ураховуючи принцип диспозитивності судового процесу та розмір заявленої позивачем до стягнення суми заборгованості в розмірі 1 000 000 грн 00 коп., суд надає оцінку обґрунтованість саме цієї суми.
		Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сторонами в кредитному договору в редакції договору про внесення змін та доповнень від 22.04.2014 у додатку №2 «Графік погашення заборгованості згідно кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03» установлено граничні строки сплати щомісячних платежів, зокрема платіж у розмірі 300 000 грн 00 коп. повинен бути сплачений позичальником у строк до 31.08.2018, у розмірі 300 000 грн 00 коп.  до 30.09.2018, у розмірі 300 000 грн 00 коп.  до 31.10.2018, у розмірі 300 000 грн 00 коп.  до 30.11.2018, у розмірі 11 807 100 грн 00 коп.  до 25.12.2018.
		Указані строки повернення кредитних коштів ТОВ «Кінотеатр «України» дотримані не були, доказів погашення вказаної заборгованості суду не надані.
		Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
		У ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
		Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.
		Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.
		23.02.2009 між ТОВ «ТРЦ «Україна», як поручителем, та ВАТ «КБ «Актив-банк», як банком, укладений договір поруки (з наступними змінами та доповненнями), за умовами якого поручитель зобов`язується перед банком нести солідарну відповідальність з ТОВ «Кінотеатр «Україна», ідентифікаційний код 31673347 перед банком за кредитним договором №0420/03 (невідновлювальна кредитна лінія, юридична особа) від 20.04.2007 (а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно зміни процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту тощо) у вигляді своєчасного, не пізніше 25.12.2018 повернення кредиту у сумі 23 777 100 грн 00 коп., сплати відсотків за користування кредитом в строки, на умовах, в порядку та з періодичністю, передбаченими кредитним договором, із розрахунку 14% річних, відшкодуванням збитків, сплати комісій, пені та штрафів у випадках та розмірах, передбачених кредитним договором (п.1.1 договору поруки в редакції додаткового договору про внесення змін та доповнень до договору поруки від 24.04.2013).
		Таким чином, ТОВ «ТРЦ «Україна» поручилось перед ВАТ «КБ «Актив-банк» за виконання ТОВ «Кінотеатр «Україна» зобов`язань за кредитним договором №0420/03 (невідновлювальна кредитна лінія, юридична особа).
		Відповідно до п.2.1 договору поруки поручитель приймає на себе зобов`язання при невиконанні позичальником з будь-яких причин зобов`язань перед банком, у терміни і на умовах, що обумовлені кредитним договором, за письмовим повідомленням банку або самостійно погасити: заборгованість по кредиту (п.2.1.1 договору поруки); нараховані відповідно до умов кредитного договору проценти за користування кредитом, неустойку, штрафи і виконати інші зобов`язання, що випливають з кредитного договору, шляхом перерахування коштів на рахунок, зазначений банком у письмовому повідомленні або повідомлений усно (п.2.1.2 договору поруки).
		У п.4.1 договору поруки сторони передбачили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання позичальником (або поручителем) зобов`язань перед банком по кредитному договору.
		Відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України (у редакції на момент укладення договору поруки від 23.02.2009) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.
		Аналіз наведених правил дає підстави для висновку, що законодавець передбачив три способи визначення строку дії поруки: протягом строку, встановленого договором поруки; протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання; протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов`язання не встановлено або встановлено моментом пред`явлення вимоги).
		Зважаючи на наведене, строк дії поруки (будь-який із зазначених у ч.4 ст.559 ЦК України) не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. Це означає, що зі спливом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором поруки, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не вправі.
		З огляду на преклюзивний характер строку поруки й обумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію такого виду забезпечення виконання зобов`язань застосоване в другому реченні ч.4 ст.559 ЦК України словосполучення «пред`явлення вимоги» до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання як умови чинності поруки необхідно розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Зазначене положення при цьому не виключає можливість пред`явлення кредитором до поручителя іншої письмової вимоги про погашення заборгованості за боржника, однак й в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання.
		Таким чином, закінчення строку, встановленого договором поруки, так само, як сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк основного зобов`язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся до суду з позовом до поручителя.
		За змістом ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Отже, порука  це строкове зобов`язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб`єктивне право кредитора.
		Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
		Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК України).
		Із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов`язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст.ст. 251, 252 ЦК України).
		У договорі поруки від 23.02.2009, укладеному між ТОВ «ТРЦ «Україна» та ВАТ «КБ «Актив-банк», у п.4.1 не визначено строку, після закінчення якого порука припиняється, тому в наведеному випадку підлягають застосуванню правила ч.4 ст.559 ЦК України.
		Оскільки договором кредиту передбачено, що чергові платежі позичальник повинен був здійснювати в останній день кожного місяця, то з часу несплати кожного з платежів починається обрахування встановленого ч.4 ст.559 ЦК України шестимісячного строку для пред`явлення вимог до поручителя.
		У разі пред`явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов`язання відповідно до положень ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов`язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.
		Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов`язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов`язань.
		Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №408/8040/12, відповідно до якого строк пред`явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу за основним зобов`язанням.
		Суд бере до уваги, що поручителем  ТОВ «ТРЦ «Україна», заборгованість за кредитним договором перед позивачем також не погашалась.
		Ураховуючи викладене, з огляду на граничні строки сплати позичальником щомісячних платежів: платіж у розмірі 300 000 грн 00 коп. повинен бути сплачений позичальником у строк до 31.08.2018, у розмірі 300 000 грн 00 коп.  до 30.09.2018, у розмірі 300 000 грн 00 коп.  до 31.10.2018, у розмірі 300 000 грн 00 коп.  до 30.11.2018, у розмірі 11 807 100 грн 00 коп.  до 25.12.2018, суд приходить до висновку про те, що дія поруки мала бути припинена з огляду на положення ч.4 ст.559 ЦК України щодо вказаних платежів 28.02.2019, 31.03.2019, 30.04.2019, 31.05.2019, 25.06.2019 відповідно.
		Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування» від 03.07.2018 №2478-VIII (далі  Закон №2478-VIII), який набрав чинності 04.11.2018, ч.4 ст.559 ЦК України викладено в наступній редакції: «Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання».
		У рішенні від 3 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України також надав роз`яснення порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, зазначається, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori  «наступний закон скасовує попередній».
		Таким чином, єдиний орган конституційної юрисдикції фактично передбачив порядок подолання правових колізій шляхом застосування принципу, відповідно до якого новий закон скасовує положення закону, прийнятого раніше, якщо обидва ці закони регулюють аналогічні види правовідносин та містять суперечливі між собою положення. Важливим є те, що Конституційний Суд України використав поняття «прийняття акта», а не набрання чинності, оскільки бувають випадки суттєвого розходження в часі цих двох юридичних фактів стосовно однопредметних актів.
		Отже, залежно від порядку набрання чинності нормативно-правового акта, може бути застосовано декілька способів його дії у часі. Зокрема, як зазначено у пункті 2 рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема: негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
		Водночас суд бере до уваги, що у п.1 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2478-VIII передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через три місяці з дня набрання чинності цим Законом.
		Отже, указаний Закон №2478-VIII введений в дію 04.02.2019.
		Відповідно до п.2 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №2478-VIII передбачено, що цей Закон застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України «Про іпотеку», що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону.
		Ураховуючи викладене, оскільки правовідносини щодо поруки виникли до введення в дію Закону №2478-VIII та продовжили існувати після введення його в дію і не припинились з огляду на положення ч.4 ст.559 ЦК України у попередній редакції, не підпадають під регулювання ч.4 ст.36 Закону України «Про іпотеку», тому положення ч.4 ст.559 ЦК України застосовуються до правовідносин сторін щодо поруки в новій редакції.
		Як зазначив Верховний Суд у постанові від 02.02.2021 №924/193/20, за своєю правовою природою строк, передбачений ч.4 ст.559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), і його закінчення є підставою для припинення поруки. У випадку пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя, цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених у статтях 263, 264, частині 5 статті 267 ЦК України. Суд зобов`язаний самостійно застосовувати норми про строк на відміну від строку позовної давності, який застосовується судом за заявою сторін.
		Ураховуючи викладене, з огляду на граничні строки сплати позичальником щомісячних платежів: платіж у розмірі 300 000 грн 00 коп. повинен бути сплачений позичальником у строк до 31.08.2018, у розмірі 300 000 грн 00 коп.  до 30.09.2018, у розмірі 300 000 грн 00 коп.  до 31.10.2018, у розмірі 300 000 грн 00 коп.  до 30.11.2018, у розмірі 11 807 100 грн 00 коп.  до 25.12.2018, суд приходить до висновку про те, що дія поруки мала бути припинена з огляду на положення ч.4 ст.559 ЦК України (у новій редакції) щодо вказаних платежів 31.08.2021, 30.09.2021, 31.10.2021, 30.11.2021, 25.12.2021 відповідно.
		З позовом до поручителя  ТОВ «ТРЦ «Україна» про стягнення 1 000 000 грн 00 коп. (заборгованість зі сплати щомісячних платежів згідно графіку погашення заборгованості за кредитом з кінцевим терміном сплати до 31.08.2018 з платежу в розмірі 300 000 грн 00 коп.  у сумі 300 грн 00 коп., до 30.09.2018 з платежу в розмірі 300 000 грн 00 коп.  у сумі 300 грн 00 коп., до 31.10.2018 з платежу в розмірі 300 000 грн 00 коп.  у сумі 300 грн 00 коп., до 30.11.2018 з платежу в розмірі 300 000 грн 00 коп.  у сумі 300 грн 00 коп., до 25.12.2018 з платежу в розмірі 11 807 100 грн 00 коп.  у сумі 998 800 грн 00 коп.), позивач звернувся до суду 05.08.2021, про що свідчить відповідна відмітка на позовній заяві про здачу позовної заяви та доданих до неї документів безпосередньо до відділу документального забезпечення роботи суду, а тому з огляду на встановлені судом строки припинення поруки, у даному випадку зобов`язання за договором поруки від 23.02.2009, укладеному між ТОВ «ТРЦ «Україна» та ВАТ «КБ «Актив-банк», у частині стягнення вказаних платежів у загальній сумі 1 000 000 грн 00 коп. не припинились, порука є чинною.
		Частиною 1 ст.543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
		27.06.2019 відбувся електронний аукціон з реалізації прав вимоги за кредитним договором від 20.04.2007 №0420/03.
		Відповідно до протоколу електронних торгів №UA-EA-2019-06-03-000016-b (а.с.184 т.1) переможцем визначено ТОВ «ФК «Форінт».
		Відносно доводів відповідача-1 про відсутність у відкритому доступі протоколів електронного аукціону та договорів про відступлення права вимоги суд зазначає наступне.
		У позовній заяві позивач зазначив, що копії відповідного протоколу електронних торгів та договорів містяться на офіційному сайті prozorro за посиланням: https://prozorro.sale/auction/UA-EA-2019-06-03-00016-b, проте за вказаним посиланням відображається інформація, що аукціон не знайдено.
		Суд зазначає, що не знаходження аукціону №UA-EA-2019-06-03-000016-b за вказаним посиланням не свідчить про те, що аукціон не проводився, оскільки до матеріалів справи позивачем додані копії протоколу електронного аукціону №UA-EA-2019-06-03-000016-b, який підписаний замовником  ПАТ «КБ «Актив-банк», переможцем електронних торгів  ТОВ «ФК «Форінт» та оператором, через майданчик якого переможець набув право участі в електронних торгах  ТОВ «Професіонал» (а.с.189-190 т.1) та відповідних договорів про відступлення прав вимоги укладених за результатами його проведення (а.с.191-198 т.1, 202-204 т.1).
		Крім того, доступ до вказаного електронного аукціону можливий за посиланням https://zakupki.prom.ua/auctions-dgf/auctions/UA-EA-2019-06-03-000016-b.
		Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.
		Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідачем-1 не зазначено в чому саме полягає порушення процедури укладення договору про відступлення права вимоги та не надано доказів на підтвердження вказаних обставин.
		Ураховуючи викладене вказані доводи відповідача-1 судом відхиляються.
		17.07.2019 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених вищевказаним протоколом електронного аукціону між ПАТ «КБ «Актив-банк» та ТОВ «ФК «Форінт» укладено договір №52-UA-EA-2019-06-03-000016-b про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, а також у тому числі договір про відступлення прав вимоги за договором поруки.
		Відповідно до п.2.1 договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги (далі  договір-1) за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає шляхом продажу новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги банку до позичальника, заставодавців, іпотекодавця та поручителя зазначених у додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за кредитним договором, та/або договорами застав та/або договором поруки з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. Сторони домовились, що відступлення банком новому кредитору прав вимоги за договорами забезпечення, що були укладені в забезпечення виконання зобов`язань позичальників за кредитними договорами, відбувається шляхом укладення окремих договорів відступлення прав вимоги за договорами забезпечення, а саме: договір відступлення прав вимоги за іпотечними договорами; договір відступлення прав вимоги за договорами застави, які посвідчені нотаріально; договір відступлення прав вимоги за договорами поруки, які не посвідчені нотаріально. Всі витрати , пов`язані з укладенням, нотаріальним посвідченням (у разі нотаріального посвідчення) та виконанням договорів відступлення прав вимоги за договорами забезпечення, несе новий кредитор.
		Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами, відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 337 185 грн 56 коп. (ціна договору). Ціна договору сплачується новим кредитором банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором, відповідно до п.6.5 цього договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став новий кредитор (п.4.1 договору-1).
		Відповідно до додатку №1 до вказаного договору-1 банком відступлено права вимоги за кредитним договором від 20.04.2007 №0420/03 та договорами про внесення змін та доповнень до нього та договором поруки від 23.02.2009 та договорами про внесення змін та доповнень до нього, укладених з ТОВ «ТРЦ «Україна».
		Також передбачено, що розмір прав вимоги за кредитним договором від 20.04.2007 №0420/03, який укладений з ТОВ «Кінотеатр «Україна» з усіма змінами та доповненнями до нього: загальна заборгованість за кредитним договором в сумі 40 743 418 грн 17 коп., у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом  22 607 100 грн 00 коп.; прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом  18 136 318 грн 17 коп.; за договором поруки від 23.02.2009 з усіма наступними змінами та доповненнями до нього  право вимоги до поручителя  ТОВ «ТРЦ «Україна», щодо погашення заборгованості кредитору за кредитним договором від 20.04.2007 №0420/03.
		За відступлення права вимоги ТОВ «ФК «Форінт» сплачено ПАТ «КБ «Актив-банк» 337 185 грн 56 коп., що підтверджується копією платіжного доручення від 04.07.2019 №16516843 (а.с.205 т.1).
		Крім того, 17.07.2019 між ПАТ «КБ «Актив-банк» як цедентом та ТОВ «ФК «Форінт» як цесіонарієм укладений договір відступлення прав вимоги за договором поруки, який не посвідчено нотаріально (далі  договір-2), відповідно до якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, і у зв`язку з укладенням сторонами договору відступлення прав цедент відступає та передає, а цесіонарій приймає та набуває всіх належних цеденту прав за договором поруки від 23.02.2009 з усіма наступними змінами та доповненнями до нього, укладеного між цедентом та ТОВ «ТРЦ «України» (п.1.1 договору-2).
		Відповідно до п.1.2 договору-2 відступлення прав за договором поруки здійснюється у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення прав, включаючи всі права цедента (кредитора), що передбачені умовами договору поруки.
		Права за договором поруки вважаються переданими (відступленими) цедентом цесіонарію з моменту підписання цього договору (п.2.1 договору-2).
		Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Статтею 512 ЦК України передбачені підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
		Частиною 1 ст.513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
		Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Суд зауважує, що умовами кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03 і договорами про внесення змін та доповнень до нього та договору поруки від 23.02.2009 і договорами про внесення змін та доповнень до нього не передбачено заборони щодо заміни кредитора у зобов`язанні.
		При цьому у п.13.2 кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03 у редакції додаткового договору від 19.04.2013 про внесення змін та доповнень до кредитного договору прямо передбачено, що банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав і вигод за цим договором, а також за угодами про забезпечення, будь-якій третій особі і повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію, або іншій особі, будь-яку інформацію про позичальника та третіх осіб, з якими укладено угоди про забезпечення, яка необхідна.
		Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
		За загальним визначенням, правонаступництво це перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов`язки того суб`єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб`єкта переходять лише окремі права і обов`язки.
		Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб`єктивні права та обов`язки попередника.
		Суд зауважує, що з огляду на умови укладеного договору відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 17.07.2019, зокрема, п.4.1 договору-1, слід встановити дату відступлення права вимоги, якою є дата сплати ціни договору.
		ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на підтвердження виконання умов договору відступлення права вимоги №114/21 №52-UA-EA-2019-06-03-000016-b та набуття ТОВ «ФК «Форінт» права вимоги надало копію платіжного доручення від 04.07.2019 №16516843, яким підтверджується факт перерахування ТОВ «ФК «Форінт» грошових коштів ПАТ «КБ «Актив-банк» у сумі 337 185 грн 56 коп. 
		Відповідно до п.2.1 договору-2 права за договором поруки вважаються переданими (відступленими) цедентом цесіонарію з моменту підписання цього договору.
		Судом ураховується, що відступлення права вимоги (уступка вимоги - цесія) являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). Цесія  це заміна особи у зобов`язанні, що виникає в силу укладення відповідного договору купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов`язання. Так, договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги.
		Нормами Цивільного кодексу України не встановлено заборони щодо оплатності договору цесії, сторони самі визначають оплатний він чи безоплатний. Якщо договір цесії є оплатним, то до нього застосовуються положення про договір купівлі-продажу, а якщо  безоплатний, то  застосовуються положення про договір дарування.
		Ураховуючи викладене, договір-1 є договором купівлі-продажу, а договір-2  договором дарування.
		Суд бере до уваги, що вищезазначені договори відступлення прав вимоги є чинними, оскільки відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		За наведених обставин суд приходить до висновку про перехід від ПАТ «КБ «Актив-банк» до ТОВ «ФК «Форінт» прав, наданих первісному кредитору за кредитним договором від 20.04.2007 №0420/03 і договорами про внесення змін та доповнень до нього та договором поруки від 23.02.2009 і договорами про внесення змін та доповнень до нього, укладених з ТОВ «ТРЦ «Україна». 
		Згідно зі ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
		Відповідно до п.3.4 договору-1 сторони передбачили, що банк та новий кредитор зобов`язані повідомити боржників про відступлення права вимоги за основними договорами протягом 10 робочих днів з моменту набрання чинності цим договором у порядку, передбаченому чинним законодавством, відповідним основним договором, в тому числі із використанням форми повідомлення, яка наведена у додатках до цього договору. Сторони погоджуються, що відповідно до ст.516 ЦК України, новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих обставин у зв`язку із неповідомленням або несвоєчасним/неналежним повідомленням боржників про відступлення прав вимоги за основними договорами на підставі цього договору. Належним повідомленням боржників про відступлення прав вимоги, зокрема, є направлення повідомлення засобами поштового зв`язку або опублікування повідомлення у засобах масової інформації.
		Позивачем до матеріалів справи на підтвердження доказів повідомлення відповідачів про відступлення права вимоги за кредитним договором від 20.04.2007 №0420/03 і договорами про внесення змін та доповнень до нього та договором поруки від 23.02.2009 і договорами про внесення змін та доповнень до нього надані відповідні листи (а.с.199-200 т.1 та 201 т.1), підписані ТОВ «ФК «Форінт» та ПАТ «КБ «Актив-банк», які адресовані ТОВ «Кінотеатр «Україна» та ТВ «ТРЦ «Україна», проте не надано суду доказів їх направлення/вручення адресатам.
		Отже, позивачем не доведено суду виконання умов п.3.4 договору-1.
		Водночас, неповідомлення відповідачів про відступлення права вимоги за кредитним договором від 20.04.2007 №0420/03 і договорами про внесення змін та доповнень до нього та договором поруки від 23.02.2009 і договорами про внесення змін та доповнень до нього не робить зобов`язання, що виникло на їх підставі недійсним або таким, що припинилось, а тому саме позивач несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
		У той же час суд наголошує, що ані відповідачем-1, ані відповідачем-2 заборгованість за кредитним договором від 20.04.2007 №0420/03 і договорами про внесення змін та доповнень до нього, виконання зобов`язань за яким забезпечено порукою, у сумі 1 000 000 грн 00 коп. не погашалась, докази її сплати відповідачами суду не надані.
		Відносно доводів відповідача-1, що до позовної заяви не додано розрахунку боргу відповідача-1 за кредитним договором та не надані первісні документи обліку заборгованості суд зазначає наступне.
		У заяві про усунення недоліків від 22.11.2021 №2/2021/11/5876 позивачем чітко зазначено суму заборгованості за кредитним договором на визначену дату, розмір заборгованості заявлений до стягнення, а в кредитному договорі від 20.04.2007 №0420/03 у редакції додаткового договору від 22.04.2014 про внесення змін та доповнень до кредитного договору визначений загальний розмір заборгованості за кредитом (додаток №2 «Графік погашення заборгованості згідно кредитного договору від 20.04.2007 №0420/03»).
		До матеріалів справи позивачем додані копії первинних документів, які підтверджують факт видачі відповідачу-1 кредиту у загальному розмірі 23 677 100 грн 00 коп., а саме відповідні клопотання та меморіальні ордери (а.с.59-188 т.1).
		Ураховуючи викладене вказані доводи відповідача-1 судом відхиляються.
		Судом відхиляються посилання відповідача-1 на постанову Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №569/11947/15-ц, оскільки вказана постанова не є релевантною до правовідносин сторін у даній справі, так як склад учасників у справі №913/527/21 є відмінним від складу у справі №569/11947/15-ц та обставини у справі №569/11947/15-ц відмінні від обставин у справі №913/527/21.
		Вирішуючи заяву відповідача-1 від 23.02.2023 про застосування до позовних вимог строків позовної давності, суд виходить з наступного.
		Строк виконання кожного щомісячного зобов`язання згідно із ч.3 ст.254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст.253 ЦК України).
		Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність  це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
		За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).
		Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.5 ст.261 ЦК України).
		Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252  255 ЦК України.
		При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК України).
		За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
		У справі, яка переглядається, судом установлено, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) у розмірі та в строки, визначені договором, і щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом.
		Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов`язання, які деталізують обов`язок боржника повернути борг частинами, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.
		Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 24.04.2019 у справі №569/8314/14-ц.
		Судом уже були встановлені вище граничні строки сплати позичальником щомісячних платежів, заборгованість за якими заявлена до стягнення за цим позовом: до 31.08.2018 з платежу в розмірі 300 000 грн 00 коп.  у сумі 300 грн 00 коп., до 30.09.2018 з платежу в розмірі 300 000 грн 00 коп.  у сумі 300 грн 00 коп., до 31.10.2018 з платежу в розмірі 300 000 грн 00 коп.  у сумі 300 грн 00 коп., до 30.11.2018 з платежу в розмірі 300 000 грн 00 коп.  у сумі 300 грн 00 коп., до 25.12.2018 з платежу в розмірі 11 807 100 грн 00 коп.  у сумі 998 800 грн 00 коп.
		Отже, перебіг позовної давності для звернення позивача з позовом до суду про стягнення платежу в розмірі 300 грн 00 коп., який повинен був бути сплачений позичальником у строк до 31.08.2018, почався 01.09.2018, у розмірі заявленого платежу 300 грн 00 коп., який повинен був бути сплачений позичальником у строк до 30.09.2018  01.10.2018, у розмірі заявленого платежу 300 грн 00 коп., який повинен був бути сплачений позичальником у строк до 31.10.2018  01.11.2018, у розмірі заявленого платежу 300 грн 00 коп., який повинен був бути сплачений позичальником у строк до 30.11.2018  01.12.2018, у розмірі заявленого платежу 998 800 грн 00 коп., який повинен був бути сплачений позичальником у строк до 25.12.2018  26.12.2018, та відповідно спливав 01.09.2021, 01.10.2021, 01.11.2021, 01.12.2021, 26.12.2021.
		Як уже зазначалось судом, з позовом про стягнення 1 000 000 грн 00 коп. позивач звернувся до суду 05.08.2021, про що свідчить відповідна відмітка на позовній заяві про здачу позовної заяви та доданих до неї документів безпосередньо до відділу документального забезпечення роботи суду, тобто звернення з позовом відбулось з дотриманням строків позовної давності.
		Ураховуючи викладене, заява відповідача-1 про застосування строків позовної давності залишається судом без розгляду. 
		Відповідач-2 позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості суду не подав.
		Ураховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		Розв`язуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
		Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
		Судовий збір у сумі 15 000 грн 00 коп. покладається на відповідачів порівну згідно зі ст.129 ГПК України.
		 
		Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236  238 ГПК України, господарський суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» до відповідача-1  Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Україна», та відповідача-2  Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-розважальний центр «Україна», задовольнити повністю.
		2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Україна», вул. Оборонная, буд. 4 К, м. Луганськ, 91011, ідентифікаційний код 31673347, та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-розважальний центр «Україна», вул. Оборонная, буд. 4 К, м. Луганськ, 91011, ідентифікаційний код 35773709, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 40658146, заборгованість в сумі 1 000 000 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Україна», вул. Оборонная, буд. 4 К, м. Луганськ, 91011, ідентифікаційний код 31673347, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 40658146, судовий збір у сумі 7 500 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-розважальний центр «Україна», вул. Оборонная, буд. 4 К, м. Луганськ, 91011, ідентифікаційний код 35773709, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 40658146, судовий збір у сумі 7 500 грн 00 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		5. Учасники справи:
		Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 40658146. 
		Відповідач-1: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кінотеатр «Україна», вул. Оборонная, буд. 4 К, м. Луганськ, 91011, ідентифікаційний код 31673347. 
		Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгово-розважальний центр «Україна», вул. Оборонная, буд. 4 К, м. Луганськ, 91011, ідентифікаційний код 35773709.
		Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
		 
		Повне рішення складено 10.04.2023.
		 
		 
		Суддя Тетяна КОСЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...