Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/7251/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано судом: 10.04.2023. Зареєстровано: 11.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 12.04.2023.
Дата набрання законної сили: 05.04.2023
Номер судового провадження: 7851/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 квітня 2023 р.Справа № 440/7251/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Бегунца А.О.,
		Суддів: Курило Л.В. , Рєзнікової С.С. ,
		за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2022, головуючий суддя І інстанції: М.В. Довгопол, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 31.10.22 року по справі № 440/7251/22
		за позовом Приватного підприємства "Приватна телекомпанія "Візит" 
		до Головного управління ДПС у Полтавській області 
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач Приватне підприємство "Приватна телекомпанія "Візит" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просив суд:
		- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 01.10.2021 №7072/1807, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 25% у сумі 31597,35 грн за несплату грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (3014060100).
		В обґрунтування позову зазначено, що спірне податкове повідомлення-рішення містить посилання на Акт від 26.08.2021 № 6486/16-31-18-07-11/13932372 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податкових деклараціях з податку на додану вартість за період червень 2021 року, однак, в межах камеральної перевірки обставини, що свідчать про винність та умисність діянь ПП "ПТК "Візит" як платника податків встановлюватись не могли і фактично не встановлювались, акт перевірки не є носієм доказової інформації про наявність умисного вчинення податкового правопорушення з боку ПП "ПТК "Візит". Позивач зазначив, що постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука за наслідками розгляду справи № 524/8268/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 як керівника ПП "ПТК "Візит" закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, що свідчить про відсутність винних умисних дій ПП "ПТК "Візит" як юридичної особи і платника податків. За таких обставин вважає, що податкове повідомлення-рішення від 01.10.2021 №7072/1807, яким зобов`язано сплатити штраф, передбачений п. 124.2 ст. 124 ПК України, у розмірі 25%, є протиправним.
		Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 позовні вимоги задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області від 01.10.2021 №7072/1807.
		Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Приватна телекомпанія "Візит" витрати по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн.
		Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ ДПС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
		В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у ході камеральної перевірки встановлено, що ПП "ПТК "Візит" подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2021 року (19.07.2021 № 9197125573), за якою узгоджена сума грошового зобов`язання, яка підлягає сплаті, складає 398492,00 грн, граничний строк сплати 30.07.2021, однак сплата проведена платником із затримкою на 14 днів, а саме 13.08.2021, на підставі чого контролюючим органом зроблено висновок про порушення пункту 57.1. статті 57, п. 203.2. статті 203 Податкового кодексу України. Наголошував, що позивач самостійно визначив суму податкового зобов`язання, що підлягає сплаті в бюджет, обізнаний з граничними строками сплати податку, які закріплені у Податковому кодексі України, а також з інформацією щодо рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, який розміщено в електронному кабінеті платника, а тому мав можливість виконати обов`язок по своєчасній сплаті податкових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених у податковій декларації, натомість свідомо вчинив умисні дії щодо несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобов`язань.
		Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, позивач зазначив, що зміст апеляційної скарги податкового органу не обґрунтовує того, що суд першої інстанції неправильно чи неповно дослідив докази і встановив обставини у справі.
		Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		Матеріалами справи підтверджено, що ПП "ПТК "Візит" зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 13932372) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		19.07.2021 ПП "ПТК Візит" подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2021 року, в якій визначено до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 398492 грн.
		ГУ ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податковій декларації з податку на додану вартість за період червень 2021 року ПП "ПТК "Візит", за результатами якої складено Акт від 26.08.2021 №6486/16-31-18-07-11/13932372.
		Відповідно до висновків Акту встановлено несвоєчасну сплату та несвоєчасне подання платіжного доручення на сплату узгодженої суми грошових зобов`язань по податку на додану вартість, чим порушено п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме: за червень 2021 року - граничний термін сплати - 30.07.2021, фактично сплачено 13.08.2021 із затримкою на 14 календарних днів. В Акті також зазначено, що дії платника податків вважаються винними, ПП "ПТК "Візит" мало можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжило достатніх заходів щодо їх дотримання. Створення платником податків удавано, цілеспрямовано умов, які направлені на виконання або неналежне виконання установлених законодавчих вимог, є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно.
		Позивачем подано до ГУ ДПС у Полтавській області заперечення від 14.09.2021 № 43 стосовно Акта від 26.08.2021 № 6486/16-31-18-07-11/13932372 в яких, зокрема, зазначено, що Акт перевірки не є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, у тому числі щодо винних умисних дій, з боку ПП "ПТК Візит", у зв`язку з чим він не може бути підставою для прийняття будь-яких рішень, що мають юридичне значення.
		27.09.2021 в.о. начальника ГУ ДПС у Полтавській області затверджено Висновок № 109/16-31-18-03-40 за результатами розгляду заперечення від 14.09.2021 № 43, відповідно до якого висновки акта камеральної перевірки від 26.08.2021 № 6486/16-31-18-07-11/13932372 залишено без змін, а заперечення  без задоволення.
		Листом ГУ ДПС у Полтавській області "Про результати розгляду заперечення" від 27.09.2021 № 33322/6/16-31-31-18-03-25 повідомлено платника податків про прийняте комісією рішення.
		Відповідно до Акту від 26.08.2021 № 6486/16-31-18-07-11/13932372 ГУ ДПС у Полтавській області складено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2021 №7072/1807, яким за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання/порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначене пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України та на підставі статті 124 Податкового кодексу України, за затримку на 14 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 126389,41, зобов`язано ПП "ПТК "Візит" сплатити штраф у розмірі 25 % у сумі 31597,35 грн.
		Позивачем подано скаргу на податкове повідомлення-рішення від 01.10.2021 № 7072/1807 до Державної податкової служби України, якою прийнято рішення про результати розгляду скарги від 20.07.2022 № 7528/6/99-00-06-03-01-06 та скаргу платника податків залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.
		Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості.
		Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
		Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенції контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регламентуються Податковим кодексом України (далі  ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.39 та 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України: грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
		Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		За змістом положень статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 ПК України).
		Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи (пункт 38.3. статті 38 ПК України).
		Порядок сплати податку на додану вартість встановлено пунктом 57.1 статті 57 та пунктом 203.2 статті 203 ПК України.
		Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
		Пункт 203.2 статті 203 ПК України також передбачає, що сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
		У свою чергу, за змістом пункту 203.1. статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
		Відповідно до пункту 124.1. статті 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
		- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
		- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
		Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
		Згідно з пунктом 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.
		Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
		Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
		За змістом пункту 109.3. статті 109 ПК України у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2-123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.
		Згідно з пунктом 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.
		Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
		Пунктом 112.7 статті 112 ПК України зазначено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.
		Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.
		Статтею 124 ПК України встановлена відповідальність платника податків у разі не сплати узгодженої суми грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, у вигляді штрафу. При цьому пункт 124.1. статті 124 ПК України передбачає штраф: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу, а пункт 124.2 статті 124 ПК України - штраф в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання, за ці ж діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, але вчинені умисно.
		Отже, необхідною умовою притягнення платника податків до фінансової відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 124.2 статті 124 ПК України, є наявність умисних дій та вини такого платника податків, що зумовлює обов`язок контролюючого органу під час перевірки встановити доведеність обставин, які б свідчили про цілеспрямоване створення платником податків умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України.
		Із змісту спірного податкового повідомлення-рішення встановлено, що контролюючим органом застосовано до позивача штраф в розмірі 25 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання, як за діяння, які вчинені умисно, що передбачено пунктом 124.2 статті 124 ПК України.
		Згідно з актом камеральної перевірки від 26.08.2021 № 6486/16-31-18-07-11/13932372 порушення полягало у несвоєчасній сплаті та несвоєчасному поданні платіжного доручення на сплату узгодженої суми грошових зобов`язань по податку на додану вартість за червень 2021 року із граничним терміном сплати - 30.07.2021, тоді як фактично грошове зобов`язання сплачено 13.08.2021 із затримкою на 14 календарних днів.
		Колегія суддів зазначає, що у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2021 року позивачем визначено до сплати грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 398492 грн, тоді як факт несвоєчасної сплати зобов`язання контролюючим органом встановлено щодо суми 126389,41 грн. Таким чином позивачем несвоєчасно сплачено частину задекларованої суми ПДВ за червень 2021 року.
		Факт несвоєчасної сплати грошового зобов`язання з ПДВ за червень 2021 року у сумі 126389,41 грн позивачем не заперечується.
		Водночас, в акті перевірки контролюючим органом не зазначено обставини та не доведено фактів, які свідчили б про умисне порушення платником податків строків сплати грошового зобов`язання.
		Стосовно посилань в Акті на те, що ПП "ПТК "Візит" мало можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжило достатніх заходів щодо їх дотримання, що є свідченням того, що дані дії (бездіяльність) ним вчинені умисно, колегія суддів зазначає, що такі доводи є необґрунтованими, оскільки контролюючим органом не встановлено на підставі відповідних документів наявність можливості ПП "ПТК "Візит" сплатити податкове зобов`язання з ПДВ за червень 2021 року у повному обсязі у строк, передбачений ПК України (зокрема, наявність достатніх коштів на розрахункових рахунках, а також на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість).
		Крім того, не видається можливим встановлення у межах камеральної перевірки таких обставин, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, адже згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних відповідних електронних систем, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.
		При цьому, у позовній заяві позивач зазначав про недостатність протягом липня  серпня 2021 року коштів на рахунках, у тому числі, на електронному ПДВ-рахунку, для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань, що зумовлено дією на території України карантину, встановленого постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID  19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", що під час перевірки відповідачем не перевірено.
		Відповідач зазначає, що ПП "ПТК "Візит" не надано доказів неможливості сплати податкових зобов`язань з податку на додану вартість, визначених в податковій декларації, у передбачені законом строки, відтак вказане свідчить про свідоме вчинення позивачем умисних дій щодо несвоєчасної сплати узгоджених грошових зобовязань.
		Водночас колегія суддів зазначає, що у відношенні керівника ПП "ПТК "Візит" ОСОБА_1 податковим органом було складено протокол про адміністративне правопорушення щодо несвоєчасного подання платіжного доручення до установи банку на сплату узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ за червень 2021в розмірі 126389,41 грн., термін сплати 30.07.2021, фактично сплачено 13.08.2021. 
		Однак, постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05.10.2021 у справі №524/8268/21 закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 , керівника ПП "ПТК "Візит" у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП.
		Тобто, вказаною постановою підтверджено відсутність будь-якого умислу позивача у такому порушенні.
		Відповідно до статті 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Так, умовами, які визначають вину особи, у розумінні статті 112 ПК України є:
		- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;
		- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.
		Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи у вчиненні податкового правопорушення.
		Отже, Податковим кодексом України на контролюючий орган покладено обов`язок доведення вини, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого необхідною умовою є наявність вини.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт камеральної перевірки від 26.08.2021 № 6486/16-31-18-07-11/13932372 не містить достатніх обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норм пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та необхідності застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених пунктом 124.2 статті 124 Податкового кодексу України.
		Згідно із ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Тобто, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення покладено на контролюючий орган. Однак, відповідачем доказів про умисне порушення позивачем строків сплати податкового зобов`язання з ПДВ за червень 2021 року не надано.
		З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача штраф у розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання, передбачений пунктом 124.2 статті 124 ПК України, а відтак податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Полтавській області від 01.10.2021 №7072/1807 не ґрунтується на вимогах законодавства, прийнято без врахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
		Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
		Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
		Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
		Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 по справі № 440/7251/22 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
		 
		Головуючий суддя А.О. БегунцСудді   Л.В. Курило   С.С. Рєзнікова   Повний текст постанови складено 10.04.2023 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...