Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/2458/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Воєнні злочини.
Надіслано судом: 11.04.2023. Зареєстровано: 12.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2023.
Дата набрання законної сили: 28.04.2023
Номер судового провадження: 1-кп/753/757/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021010000000094

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА 
		 
		справа № 753/2458/22
		провадження № 1-кп/753/757/23
		 
		В И Р О К 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"28" березня 2023 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 , 
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого кримінальне провадження  № 1202101000000000094 в від 02.08.2021 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки АР Крим, останнє відоме місце проживання (реєстрації): АДРЕСА_1 , відомості щодо судимості відсутні,
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України,
		учасники судового провадження:
		прокурор ОСОБА_4 ,
		захисник ОСОБА_5 ,
		встановив:
		Встановлено, що внаслідок збройної агресії з боку російської федерації із 20.02.2014 на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя військовослужбовцями збройних сил російської федерації встановлено ефективний контроль як над територією Кримського півострову, так і за діяльністю розташованих там органів влади, чим фактично здійснено тимчасову окупацію вказаної території України.
		При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 1 вказаного Закону Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20 лютого 2014 року.
		В порушення ст. ст. 42, 43 "Положення про закони і звичаї війни на суходолі" що є додатком до Гаагської конвенції "IV Конвенція про закони і звичаї війни на суходолі" від 18.10.1907російська федерація використовуючи фактичний контроль над органами місцевої влади прийняла нові закони та утворила власні судові і правоохоронні органи.
		Для забезпечення роботи незаконно створених судових органів, згідно з Указом Президента російської федерації № 719 від 13.11.2014, на посаду «председателя Армянского городского суда Республики Крым» призначено громадянку України ОСОБА_3 , яка до цього займала посаду судді Армянського міського суду Автономної Республіки Крим. 
		ОСОБА_3 , будучи наділеною окупаційною владою повноваженнями судді, діючи умисно, всупереч вимогам ст.ст. 2, 47, 49 Конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 (далі по тексту Конвенція (IV), достовірно знаючи, що внаслідок збройної агресії Російською Федерацією тимчасово окуповано територію Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, розглянула справу про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 18.8 ч. 1.1 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ щодо ОСОБА_6 , який згідно з матеріалами справи наданими "суду", допустив порушення правил в`їзду або перебування на території Російської Федерації. 
		Будучи професійним суддею, яка досконало володіє чинним законодавством України, частиною якого є чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, ОСОБА_3 розуміла, що ОСОБА_6 , відповідно до ст. 3 Конвенції (IV) перебуває під захистом як громадянин України, що проживає на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України. 
		Незважаючи на це, а також те, що згідно зі ст. 47 Конвенції (IV) жодні додаткові дозволи РФ чи інші документи для проживання на ТОТ АР Крим та м. Севастополь за національним законодавством України та нормами міжнародного гуманітарного права вищевказаним громадянам України не потрібні та що ОСОБА_6 , як особа, що перебуває під захистом Конвенції, не може бути позбавлений у будь-якому випадку або будь-яким способом переваг цієї Конвенції, ОСОБА_3 , діючи умисно, з метою примусового переміщення, шляхом видворення ОСОБА_6 за межі тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, 23.01.2015 в приміщенні «Армянского городского суда Республики Крым», що розташований за адресою: ТОТ АР Крим, м. Армянськ, вул. Шкільна, буд. 4, за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_6 , постановила рішення №5-49/2015 про визнання його винним.
		При цьому, під час розгляду справи достовірно встановлено, що ОСОБА_6 , є громадянином України, особа якого в суді підтверджена паспортом громадянина України, проживав на території Автономної Республіки Крим із 1990 року і після тимчасової окупації Кримського півострову російською федерацією питанням отримання російського громадянства не займався. Незважаючи на це, ОСОБА_3 , грубо порушуючи вимоги ст. 49 Конвенції (ІV), згідно з якою заборонені, незалежно від їх мотиву насильницькі переміщення, прийняла рішення про накладення на ОСОБА_6 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2000 російських рублів та адміністративного видворення за межі РФ (Криму) шляхом контрольованого самостійного виїзду за межі РФ (Криму).
		Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 147 Конвенції (IV) незаконне переміщення (переведення) особи, яка перебуває під захистом, є одним із серйозних порушень цієї Конвенції (IV), ОСОБА_3 постановивши рішення про видворення громадянина України ОСОБА_6 за межі тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, допустила порушення вимог ст.ст. 3, 47, 49 та 147 Конвенції (IV) про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949. 
		Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 438 КК України, тобто порушила закони та звичаї війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, яке виразилось у порушенні вимог ст.ст. 47, 49, 64, 67, 70 та 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 та п. а ст. 4 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I) від 8 червня 1977 року, а саме у незаконній депортації (видворенні) громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в умовах окупації частини території України, а саме Автономної Республіки Крим та м. Севастополя.
		 
		Відповідно до ухвали суду від 01 серпня 2022 року, вказане кримінальне провадження призначено до судового розгляду та постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 (in absentia), остання показань суду не надавала, клопотань на адресу суду не подавала.
		Повістки про виклик обвинуваченої ОСОБА_3 , а також інформацію про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК.
		Дане кримінальне провадження здійснювалось з обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою.
		 
		Потерпілий ОСОБА_6 в суді пояснив, що 23 січня 2015 року він з товаришем на автомобілі поїхали у Херсон в аеропорт, щоб летіли до Стамбулу (Турція). На КПП Армянську їх затримали, оскільки вони значилися у списку як члени Меджлісу. Йому спочатку, начебто, дозволили виїзд, однак попросили затриматись до вирішення питання по товаришу, документ повернули. Згодом, з незрозумілих причин, попросили у нього знов паспорт та сказали чекати в автомобілі, а пізніше його і товариша затримали та відвели до якогось приміщення. Причини затримання їм ніхто не пояснював. Близько 19:00-20:00 години його в супроводі працівників у формі відвели в якесь приміщення, там їх допитувати працівники міграційної служби. Їх цікавило як часто він виїжджав і куди саме. Через деякий час його спочатку завезли у приміщення міграційної служби, а потім доставили у кайданках до суду. В суді він клопотав про перенесення засідання на кінець січня чи початок лютого, це той період, у якій він планував повернутися зі Стамбулу, але суддя не звернула уваги на його клопотання і вже після обіду прийняла рішення про його видворення за межі ТОТ АРК за те, що він начебто порушив строк перебування на цій території. Паспорт йому не віддали одразу, у супроводі конвою його повернули до КПП Армянську, де вже повернули паспорт і сказали, що може їхати. З того часу він на територію АРК не заїжджав. Потерпілий пояснив, що з 1990 року він проживав у Сімферополі. Підставою для його видворення з півострова стало рішення суду про його видворення і цим рішенням були порушені його права як громадянина України, він не може потрапити до місця свого постійного проживання. 
		В судовому засіданні, за участю сторін досліджено надані прокурором письмові докази, зібрані в ході досудового розслідування, здійснено їх оцінку та аналіз, як кожного окремо, так і в сукупності і взаємозв`язку, а саме:
		-Витяг з ЄРДР за № 12021010000000094 від 02.08.2021 ;
		-Доручення на проведення досудового розслідування;
		-Повідомлення про початок досудового розслідування;
		-Постанови про зміну групи прокурорів від 27.10.2021 та 19.01.2022;
		-Постанови про зупинення досудового розслідування від 02.08.2021, 25.09.2021, 30.10.2021, 17.11.2021 та постанови про відновлення досудового розслідування від 22.09.2021, 29.10.2021, 16.11.2021, 23.11.2021;
		-Клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування від 29.10.2021;
		-Ухвала Голосіївського районного суду від 16.11.2021 про задоволення клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування;
		-Постанова про продовження строку досудового розслідування від 03.12.2021;
		-Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 30.12.2021;
		-Протоколи огляду від 22.09.2021, якими оглянуто повістку на сайті Урядового кур`єру;
		-Протокол огляду від 25.09.2021, яким оглянуто сайт так званого «Армянского городского суда Республики Крым» на якому виявлено рішення «судді ОСОБА_3 »;
		-Доручення слідчого від 25.09.2021;
		-Відповідь на доручення слідчого від 25.09.2021 у якій зазначено, що підозрювана перебуває на ТОТ АР Крим;
		-Постанова про призначення адвоката у кримінальному провадженні від 29.10.2021;
		-Протокол огляду від 17.11.2021, яким оглянуто електронну пошту з якої скеровано на адресу так званого «Армянскогого родского суда Республики Крым» ухвалу про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування;
		-Протокол огляду від 24.12.2021, яким оглянуто повістку на сайті Урядового кур`єру;
		-Заява про залучення до провадження у якості потерпілого ОСОБА_6 та пам`ятка про права та обов`язки потерпілого;
		-Заява потерпілого ОСОБА_6 про долучення до кримінального провадження копій документів з додатками;
		-Протокол огляду від 30.12.2021, яким оглянуто електронну пошту з якої скеровано на адресу так званого «Армянского городского суда Республики Крым» повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри;
		-Повідомлення про завершення досудового розслідування;
		-Публікація в Урядовому кур`єрі щодо завершення досудового розслідування;
		-Постанова про виділення матеріалів досудового розслідування від 02.08.2021;
		-Копія витягу з ЄРДР № 42015000000000108 від 03.02.2015;
		-Копія постанови заступника Генерального прокурора від 04.11.2015 про визначення підслідності кримінального провадження № 42015000000000108;
		-Копія постанови про визначення підслідності кримінального провадження № 42015000000000108;
		-Копія постанови від 12.11.2015 про призначення прокурора у кримінальному провадженні № 42015000000000108;
		-Копія постанови від 22.04.2016 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42015000000000108;
		-Копія постанови від 10.08.2017 про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000108 групою слідчих;
		-Копія постанови від 01.07.2019 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42015000000000108;
		-Копія постанови від 16.10.2020 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42015000000000108;
		-Копія постанови від 09.11.2020 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42015000000000108;
		-Копія постанови від 11.05.2021 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42015000000000108;
		-Копія постанови від 13.05.2021 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42015000000000108;
		- Копія витягу з ЄРДР № 42019010000000017 від 06.03.2019;
		-Копія постанови першого заступника Генерального прокурора від 28.03.2019 про визначення підслідності кримінального провадження № 42019010000000017;
		-Копія постанови від 10.05.2019 про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42019010000000017;
		-Копія постанови про зміну групи прокурорів від 18.03.2020 у кримінальному провадженні № 42019010000000017;
		-Копія постанови про зміну групи прокурорів від 06.08.2020 у кримінальному провадженні № 42019010000000017;
		-Копія постанови про визначення групи прокурорів від 18.02.2021 у кримінальному провадженні № 42019010000000017;
		-Копія постанови про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 11.05.2021 щодо кримінального провадження № 42015000000000108;
		-Копія постанови від 11.05.2021 про об`єднання кримінальних проваджень №№ 42015000000000108 та 42019010000000017;
		-Копія заяви ОСОБА_6 від 27.01.2015 про вчинення відносно нього злочину;
		-Копія паспорту ОСОБА_6 ;
		-Копія відповіді ДПС України від 27.08.2017 щодо перетину державного кордону з додатками;
		-Копія протоколу огляду інтернет-видання від 13.02.2019;
		-Копія протоколів огляду інтернет-видання від 02.04.2019 та 11.07.2019;
		-Копія відповіді від 15.03.2021 на доручення з додатками;
		-Рапорт консультанта-експерта (з оперативних питань) 2 відділу 5 служби ГУ «К» СБ України від 27.04.2021 з додатками;
		-Доручення оперативному підрозділу від 11.05.2021;
		-Відповідь на доручення від 17.05.2021 з додатками;
		-Запит до Вищої ради правосуддя від 09.06.2021;
		-Відповідь Вищої ради правосуддя від 17.06.2021 з додатками;
		-Повідомлення про підозру від 30.06.2021;
		-Постанова про оголошення у розшук підозрюваної від 02.08.2021;
		-Протокол огляду від 30.06.2021, яким оглянуто електронну пошту з якої скеровано на адресу так званого «Армянского городского суда Республики Крым» повідомлення про підозру;
		-Протокол огляду від 22.09.2021, яким оглянуто сайт так званого «Армянского городского суда Республики Крым» та судові рішення підозрюваної.
		Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив показання потерпілого ОСОБА_6 , досліджені документи з точки зору належності, допустимості, достовірності та їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку.
		Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3 ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченої, як учасника кримінального провадження, яке відбувається за її відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченої була застосована належна правова процедура в контексті приписів ст. 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.
		Вина обвинуваченої ОСОБА_3 підтверджується сукупністю наведених нижче доказів:
		-витягом з ЄРДР за №12021010000000094 від 02.08.2021 (а.п. 132 т.2);
		-повідомленням про підозру від 30 червня 2021 року (а.п.201-211 т.3);
		-повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри від 30.12.2021 року, отриманим захисником ОСОБА_5 (а.п.186-204 т.2);
		-заявою про залучення до провадження у якості потерпілого ОСОБА_6 та долученими до матеріалів провадження потерпілим документами: копією «протокола об административном правонарушении №52» від 23.01.2015 р., копією «постановления судьи Армянского городского суда Республики Крым ОСОБА_7 » від 23.01.2015р., копією «решения судьи Верховного суда Республики Крым ОСОБА_8 » від 06.02.2015р., витяги з повідомлень, статей ЗМІ, якими підтверджується факт прийняття обвинуваченою ОСОБА_7 рішення про видворення ОСОБА_6 та його видворення за межі ТОТ АР Крим ( а.п. 245-246 т.2, 1-10, 11-22 т.3);
		-копією витягу з ЄРДР 42015000000000108 від 03.02.2015 (а.п.43-45 т.3);
		-копією заяви ОСОБА_6 Генеральному прокурору України від 27.01.2015 про повідомлення факту порушення його прав як громадянина України на ТОТ АР Крим окупаційною владою (а.п. 84-87 т.3);
		-копією витягу №1 з бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», наданого на виконання доручення Південним регіональним управлінням Прикордонної Служби України, яким підтверджується факт виїзду ОСОБА_6 24.01.2015 о 14-14 з м. Херсон (а.п.92-94 т.3);
		-копіями протоколів огляду інтернет-видань від 13.02.2019, 02.04.2019, 11.07.2019, в яких повідомлялося про затримання на кордоні ОСОБА_6 , порушення його прав як громадянина України, прийняття відносно нього судом про видворення ОСОБА_6 з ТОТ АР Крим, (а.п. 99-109 т.3);
		-матеріалами за результатами проведення слідчих (розшукових) дій на виконання доручення №76/14/91-433нт від 24.02.2021: протоколами огляду інтернет сторінок від 11.03.2021, згідно яких по пошуковому запиту «Синавер задержали Крым» були оглянуті новини, статті, та документи, які стосуються особи ОСОБА_6 , зокрема за назвами: «Суд решил выдворить из Крыма активиста национального движения крымских татар», «Синавер ОСОБА_9 : задача оккупационной власти - вытеснить коренное население из Крыма», «Из Крыма выдворяют активиста за попытку выехать с украинским паспортом», «Из Крыма депортируют «последнего политзаключенного СССР», «На выезде из Крыма задержали троих крымских правозащитников», «активист крымскотатарского движения Кадыров выдворен из Крыма», «В Крыму суд постановил выдворить активиста крымских татар», «Эскендер Бариев: в Крыму продолжаются задержания, чтобы сломить активистов», «Отчет Миссии по оценке положения в области прав человека в Крыму (6-18 июля2015г)», (а.п.112-159 т.3);
		-рапортом консультанта-експерта (з оперативних питань) СБУ ОСОБА_10 від 27.04.2021 про виявлення кримінального правопорушення та додатками до нього. Відповідно до яких у листопаді 2014 року ОСОБА_3 було призначено на посаду голови Армянського міського суду (указ президента РФ «О назначении судей федеральных судов №719 від 13.11.2014 на 6 років), а 02.01.2021 призначено головою Армянського міського суду повторно на 6років (указ президента РФ «О назначении судей федеральных судом и о представителях Президента Российской Федерации» №4 від 02.01.2021) та встановлено випадки ухвалення ОСОБА_3 судових рішень, які мають ознаки жорстокого поводження з цивільним населенням на окупованій території та порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України ( а.п.160-179 т.3);
		-дорученням оперативному підрозділу та листом ГУ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ від 17.05.2021 № 14/5/2-1836, згідно якого на виконання доручення встановлено, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка АР Крим, зареєстрована: АДРЕСА_2 , фактично проживає: АДРЕСА_1 , документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Армянським МВ ГУМВС України в АР Крим 01.01.1999, ІПН НОМЕР_2 , перебувала на посаді судді Армянського міського суду (обрана Постановою Верховної Ради України № 1169-VI від 19.03.2009 безстроково). Після анексії півострова її було призначено на посаду голови Армянського міського суду (указ президента РФ №719 від13.11.2014) на 6 років, а вже 02.01.2021 указом президента РФ - головою Армянського міського суду повторно на 6 років, який розташований за адресою: ТОТУ АР Крим, м. Армянськ, вул. Шкілька, 4. В ході моніторингу мережі Інтернет оглянуто реєстр судових рішень РФ на предмет виявлених рішень, прийнятих суддею ОСОБА_3 щодо застосування до громадян України - мешканців АР Крим санкцій у вигляді депортації або видворення за порушення міграційного законодавства. До листа додано протокол огляду від 17.05.2021 (а.п. 182-188 т.3);
		-відповіддю Вищої ради правосуддя за 319242/0/9-21 від 17.06.2021 з додатками, згідно якої у Вищій раді юстиції 20 листопада 2015 року за №3881/0/8-15 зареєстрована рекомендація Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 10 листопада 2015 року № 3009/дп-15 щодо внесення подання про звільнення суддів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя у тому числі судді Армянського міського суду ОСОБА_3 за порушення присяги. За результатами розгляду вказаної рекомендації Вища рада юстиції прийняла рішення від 24 грудня 2015 року № 1206/0/15-15 про внесення подання Верховній Раді України та Постановою Верховної Ради України від 19 квітня 2016 року №1263-VIII ОСОБА_3 звільнено з посади вказаного суду у зв`язку з порушенням присяги судді (а.п. 190-200 т.3);
		-постановою про оголошення в розшук підозрюваної ОСОБА_3 від 02.08.2021 та протоколом огляду відомостей загальнодоступної мережі Інтернет від 30.06.2021 року, згідно яких на електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_3 » направлено копію повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 438КК України (а.п. 212-226 т.3);
		-показаннями потерпілого ОСОБА_6 , наданими ним в суді про те, що на підставі прийнятого ОСОБА_3 судового рішення його видворили за межі ТОТ АР Крим і він був позбавлений доступу до постійного місця свого проживання у м. Сімферополі, де проживав з 1990 року, були порушені його права як громадянина України.
		Оцінюючи згідно вимог ст. 94 КПК України вищевказані докази по кримінальному провадженню в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв`язаними між собою, тому покладає їх в основу обвинувального вироку. 
		Судом визнано, що не потребує доказуванню в межах даного провадження, що тимчасова окупація з боку РФ частини території України - АР Крим, яка розпочалася із збройного конфлікту, викликаного російською військовою агресією, починаючи з 20 лютого 2014 року, а також анексія з боку РФ цієї частини території України є загальновідомими фактами, які за хронологією подій: а) констатовані нормативними, хоча і засудженими з точки зору міжнародного права, актами РФ, а також «нормативними актами» самопроголошених суб`єктів на території України в АР Крим, законність яких не визнається державою Україна, проте прийнятих судом у даному випадку до уваги, оскільки вирішується питання про відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, скоєного внаслідок прийняття таких актів; б) встановлені національними нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для застосування на території України; в) засуджені міжнародними актами колективного реагування, - а відтак ці факти не потребують окремого судового доказування.
		Аналіз обставин та доказів у даному провадженні дозволяє зробити висновок про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні дій, зазначених у вироку, підтверджена повністю. 
		Суд визнає неспроможним доводи захисника про те, що розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченої ОСОБА_3 порушує її права.
		Судом проаналізовано наявні в матеріалах справи численні документи на підтвердження завчасних належних викликів ОСОБА_3 до слідчого (прокурора) та суду, направлених їй повідомлень з приводу її прав та обов`язків, оголошеної підозри, висунутого обвинувачення та руху спеціального судового провадження, які дають підстави суду вважати, що ОСОБА_3 мала підстави усвідомлювати, що проти неї розпочато кримінальне провадження, вона отримала чи мала би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мала можливість бути обізнаною із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. 
		Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачена мала право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленою мовою, яку вона розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати захисника; в) бути засудженою в її присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленою про це право і мати призначеного захисника безплатно. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. 
		Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.
		Відповідно до ч.5 ст.374 КПК України суд дослідивши матеріали кримінального провадження прийшов до переконання, що стороною обвинувачення та судом були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваної та обвинуваченої ОСОБА_3 на захист і доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
		Наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_3 , яка повинна знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою вона не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про її наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченої від правосуддя суд розцінює як реалізацію останньою її невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Доводи захисту про те, що відсутні належні та допустимі докази вини обвинуваченої, спростовуються вищевказаними доказами, які зібрано у процесуальному порядку та відповідають вимогам КПК України, визнані судом належними та допустимими.
		З урахуванням викладеного та за встановлених обставин, суд вважає доведеним, що ОСОБА_3 своїми діями порушила закони та звичаї війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, тобто вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 438 КК України,
		Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_3 у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання.
		Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , згідно ст. 66 КК України, судом не встановлено.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
		Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_3 є особливо тяжким. 
		З огляну на наведене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі в межах, визначених санкцією ч.1 ст. 438 КК України.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 370, 371, 373, 374, 376, п.15 ст. 615 КПК України, суд 
		у х в а л и в:
		 
		Визнати винною ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк десять років.
		Початок строку відбування покарання відраховувати з моменту затримання ОСОБА_3 порядку виконання вироку суду.
		Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		Головуючий ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...