Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/17711/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: 11.04.2023. Зареєстровано: 12.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2023.
Дата набрання законної сили: 13.09.2023
Результат оскарження 13.09.2023 Апеляційний суд міста Києва: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/760/1423/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
		вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28; 
		вул. Полковника Шутова, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08
		e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
		Код ЄДРПОУ: 02896762
		__________________________________________________________________________________________
		Провадження 2/760/1423/23
		В справі 760/17711/22
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		І . Вступна частина        
		20 березня 2023 року         в м. Києві
		Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді Коробенка С.В.
		за участю секретаря        Семененко А.Д.
		представника Позивача - адвоката Циктич О.О.
		представника Відповідача - Негоди А.Ф. 
		 
		розглянув цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.
		 
		ІІ. Описова частина
		Позивач ОСОБА_2 в листопаді 2022 року звернувся до суду з позовом до Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІ ЛДВСЕ), та просив:
		-визнати незаконним та скасувати Наказ Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи №175-к від 29.08.2022 про звільнення ОСОБА_2 ;
		-поновити ОСОБА_2 на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини науково- дослідного відділу організації наукової та міжнародної роботи з 31.08.2022;
		-стягнути з Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу;
		-стягнути з Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100000 грн.
		Ухвалою від 09 грудня 2022 року Солом`янським районним судом м. Києва відкрито провадження.
		Свої вимоги Позивач мотивує наступними обставинами.
		Починаючи з 2016 року Позивач, як він зазначає, працював в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на (ДНДІ ЛДВСЕ), а з 02.09.2019 - на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини науково- дослідного відділу організації наукової та міжнародної роботи.
		31 серпня 2022 року, як зазначає Позивач, його було звільнено з посади у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці згідно з п.6 ст.36 КЗпП України на підставі наказу №175-к від 29.08.2022.
		Позивач вважає своє звільнення незаконним з огляду на наступні обставини.
		Вказує, що з квітня 2022 року у зв`язку з війною в Україні в установі тривалий час був оголошений простій.
		19 серпня 2022 року ОСОБА_2 наказом №54-ОД від 19.08.2022 повідомлено про виведення з простою у зв`язку з виробничою необхідністю та з метою забезпечення виконання функцій ДНДІ ЛДВСЕ.
		Ознайомившись з наказом про виведення з простою, Позивач звернувся до Відповідача із заявою про надання з 22.08.2022 відпустки без збереження заробітної плати на період дії воєнного стану в Україні, проте у наданні відпустки йому було відмовлено.
		Після цього 22 серпня 2022 року Позивач звернувся із заявою про надання щорічної основної відпустки з 12.09.2022, проте у відповідь йому було запропоновано написати заяву про звільнення. 
		29.08.2022 Позивачу, як він зазначає, було вручено повідомлення №486 від 29.08.2022 про те, що у зв`язку зі змінами істотних умов праці (в тому числі встановлення нових додаткових елементів у трудовій функції) йому пропонується посада провідного лікаря ветеринарної медицини лабораторії рідинної хроматографії науково-дослідного хіміко-токсикологічного відділу з посадовим окладом згідно зі штатним розписом. В повідомленні також було зазначено, що у разі відмови від пропозиції переведення, Позивача буде звільнено на підставі п.6 ст.36 КЗпП України.
		Позивач вказує, що йому не було письмово повідомлено про те, які саме зміни істотних умов праці відбулись за посадою провідного лікаря ветеринарної медицини науково-дослідного відділу організації наукової та міжнародної роботи, та у зв`язку з чим ОСОБА_2 не може далі працювати на зазначеній посаді. Жодних документів, які б містили вказану інформацію роботодавцем Позивачу не надано.
		В той же день, 29.08.2022 року Відповідачем прийнято наказ №175-к про звільнення ОСОБА_3 з посади провідного лікаря ветеринарної медицини науково-дослідного відділу організації наукової та міжнародної роботи з 31.08.2022 у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці згідно з п.6 ст.36 КЗпП України. 
		 
		Лише в подальшому у відповідь на адвокатський запит Позивач дізнався, що згідно з новою посадовою інструкцією, яка була затверджена 23.08.2022, з якою його не було ознайомлено, в якості кваліфікаційної вимоги для заняття його посади стало володіння однією з офіційних мов Ради Європи. У цій же відповіді Відповідач зазначив, що ОСОБА_2 було запропоновано надати сертифікат, що підтверджує володіння однією з офіційних мов Ради Європи (англійська, рівня С1), але сертифікат начебто надано не було.
		Проте Позивач зазначив, що насправді йому усно було запропоновано надати такий сертифікат, проте не було роз`яснено підстав такої вимоги, а крім того, в нього навіть не було достатньо часу щоб надати такий сертифікат.
		Таким чином, як стверджує Позивач, письмово про вказані зміни істотних умов праці роботодавець Позивача не повідомляв.
		Позивач вказує, що наказ про його звільнення є незаконним, оскільки зміна істотних умов праці не тотожна переведенню, оскільки зміна істотних умов праці передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами, а переведення передбачає повну зміну трудової функції і фактично укладання нового трудового договору.
		Таким чином, роботодавець умисно намагався видати переведення Позивача на іншу роботу за зміну істотних умов праці, яких насправді не було, що свідчить про неправильне застосування норм трудового законодавства і незаконне звільнення. Позивач звертає увагу на те, що він ніколи не відмовлявся від роботи зі зміненими умовами праці, а відмовився від переведення на іншу посаду.
		У зв`язку з викладеним ОСОБА_2 просить визнати протиправним наказ про його звільнення та поновити його. А крім того - стягнути з Відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		Позивач також зазначає, що внаслідок незаконного звільнення, з 31.08.2022 року Позивачу не виплачується заробітна плата, він позбавлений, основного доходу, можливості утримувати себе та своїх рідних, постійно відчуває відповідальність за близьких йому людей (сестра, мати, дружина) і душевний біль із-за того, що не може задовольнити всі потреби.
		Належною компенсацією за спричинену йому моральну шкоду вважає суму в розмірі 100000 гривень, яку і просить стягнути з Відповідача.
		 
		23 січня 2023 року до суду надійшов відзив Відповідача, в якому проти задоволення позову викладені заперечення. Зазначив, що у повідомленні від 29.08.2022 № 486 про майбутню зміну істотних умов праці (в тому числі встановлення нових додаткових елементів у трудовій функції, що потребують додаткової кваліфікації) Позивачу було запропоновано обійняти вакантну посаду провідного лікаря ветеринарної медицини лабораторії рідинної хроматографії НД хіміко-токсикологічного відділу ДНДІЛДВСЕ, (що відповідає його кваліфікації, розміру оплати праці) та подати відповідну заяву. Не запропоновані вакансії, наявні в ДНДІЛДВСЕ на той час, потребували іншої, або додаткової кваліфікації (мали інші кваліфікаційні вимоги), ніж та, що наявна у Позивача. До моменту видання наказу про звільнення, а також в момент ознайомлення з наказом про звільнення Позивач не надав згоди, щодо запропонованої посади та відповідної заяви на переведення, не виказував бажання на продовження роботи в ДНДІЛДВСЕ. Надати підтвердження кваліфікації, необхідної для обіймання посади провідного лікаря ветеринарної медицини науково-дослідного відділу організації наукової та міжнародної роботи ДНДІЛДВСЕ (англійська мова рівня С1, з наданням міжнародного сертифікату) ОСОБА_2 відмовився, хоча начальник відділу кадрів неодноразово наголошувала на цьому. У облікових та інших відомостях, що надавав про себе Позивач відділу кадрів, міститься інформація про володіння англійською мовою на початковому (базовому) рівні. У позивача також відсутній досвід з підготовки он-лайн конференцій, (нарад) з міжнародними організаціями, у пошуках грантів, належного оформлення презентацій (в тому числі англійською мовою).
		за новими посадовими обов`язками він не міг продовжувати працювати, не маючи відповідної додаткової кваліфікації (знання англійської мови, рівень СІ). Тому Позивачу і було запропоновано обійняти іншу посаду, що відповідала його кваліфікації, від якої він відмовився.
		Відповідач наполягає на тому, що за новими посадовими обов`язками згідно з новою редакцією посадової інструкції Позивач не міг продовжувати працювати, не маючи відповідної додаткової кваліфікації (знання англійської мови, рівень С1). Тому йомуу і було запропоновано обійняти іншу посаду, що відповідала його кваліфікації, від якої він відмовився.
		При цьому, як зазначає Відповідач, Позивачу було запропоновано продовжити роботу за тією ж спеціальністю - провідний лікар ветеринарної медицини. Посада, яку обіймав Позивач - провідний лікар ветеринарної медицини науково-дослідного відділу організації наукової та міжнародної роботи та запропонована посада провідного лікаря ветеринарної медицини лабораторії рідинної хроматографії НД хіміко- токсикологічного відділу ДНДІЛДВСЕ є тотожними за кваліфікацією та спеціальністю та, відповідно до структури ДНДІЛДВСЕ, відносяться до науково-виробничого персоналу.
		Враховуючи вищевикладене, а також те, що Позивач на роботу в нових умовах не погодився (на запропонованій посаді), колишні істотні умови праці не могли були збережені, то трудовий договір було припинено за пунктом 6 статті 36 КЗпП.
		 
		13 лютого 2023 року до суду надійшла відповідь Позивача на відзив, у якому він виклав аргументи проти заперечень Відповідача, підтримуючи заявлені підстави позову.
		 
		У судовому засіданні Позивач та його представник підтримали позов, а представник Відповідача проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві.
		 
		ІІІ. Мотивувальна частина
		Суд, вислухавши пояснення Позивача та його представника, представника Відповідача дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
		ОСОБА_2 з 18.07.2016 до 31.08.2022 перебував у трудових відносинах з Державним науково-дослідним інститутом з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи,  а з 02.09.2019 працював на посаді провідного лікаря ветеринарної медицини науково- дослідного відділу організації наукової та міжнародної роботи на підставі наказу №212-к від 02.09.2019. 
		31 серпня 2022 Позивача звільнено з посади провідного лікаря ветеринарної медицини науково-дослідного відділу організації наукової та міжнародної роботи з у зв`язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці згідно з п.6 ст.36 КЗпП України на підставі наказу №175-к від 29.08.2022.
		Перед цим, в цей же день Позивачу було вручено повідомлення №486 від 29.08.2022 про те, що у зв`язку зі змінами істотних умов праці (в тому числі встановлення нових додаткових елементів у трудовій функції) йому пропонується посада провідного лікаря ветеринарної медицини лабораторії рідинної хроматографії науково-дослідного хіміко-токсикологічного відділу, з посадовим окладом згідно штатного розпису. В повідомленні, крім того, зазначено, що у разі відмови від пропозиції переведення Позивача буде звільнено на підставі п.6 ст.36 КЗпП України. Від переведення на іншу посаду ОСОБА_2 відмовився, про що свідчить його запис у вказаному письмовому повідомленні.
		 
		Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		Частиною 2 статті 2 Кодексу законів про працю України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
		Будь-яке пряме або непряме обмеження трудових прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається. Вимоги щодо віку, рівня освіти, стану здоров`я працівника можуть встановлюватись законодавством (ч.4 та ч.5 статті 22 КЗпП України).
		Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту (ст. 141 КЗпП України).
		За ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Згідно з п. 6 ч.1 ст. 36 КЗпП України, підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці.
		Згідно із ч. 1 ст. 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
		Частиною 3 цієї ж статті КЗпП передбачено, що у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.
		Згідно із ч. 4 ст. 32 КЗпП України, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за п. 6 ст. 36 цього Кодексу.
		Відповідно до п. 2 «Прикінцевих положень» КЗпП України під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Відповідно до ст. 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров`я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.
		У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.
		При цьому зміна істотних умов праці має бути зумовлена змінами в організації виробництва та праці, зокрема раціоналізацією робочих місць, упровадженням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, упровадженням передових методів, технологій тощо.
		До істотних умов праці, зокрема, належать:
		- системи та розміри оплати праці, тобто розмір тарифної ставки або окладу (посадового окладу), доплати, премії, надбавки, заохочувальні й компенсаційні виплати, оплата роботи в нічний і надурочний час, у святкові, неробочі та вихідні дні;
		- пільги, надавані згідно зі статутом підприємства, установи, організації та колективним договором;
		- режим роботи, який містить, зокрема, час початку й закінчення робочого дня (зміни), тривалість робочого дня (зміни) і робочого тижня, кількість змін на добу, час надання обідньої перерви та її тривалість, вихідні дні тощо;
		- установлення або скасування неповного робочого часу;
		- установлення або скасування суміщення професій;
		- визначення розрядів і найменування посад.
		Цей перелік не є виключним. Його може бути доповнено щодо кожного конкретного випадку з урахуванням певних умов, які змушують роботодавця ухвалювати рішення про такі зміни.
		Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази запровадження Відповідачем змін в організації виробництва та праці. Під змінами в організації виробництва і праці слід розуміти об`єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних і соціальних показників, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно -гігієнічних умов.
		Відповідачем надано до суду копію посадової інструкції провідного лікаря ветеринарної медицини науково-дослідного відділу організації наукової та міжнародної роботи в редакції від 23 серпня 2022 року. Пункт 6.1 вказаної інструкції «Кваліфікаційні вимоги» передбачає таку вимогу для особи, що займає дану посаду, як вільне володіння однією з мов Ради Європи (англійська рівня С1). Натомість, встановлення вказаної вимоги не обумовлене жодним внутрішнім документом щодо змін в організації виробництва.
		Крім того, Відповідачем не надано доказів, що Позивач взагалі був ознайомлений з вказаною посадовою інструкцією.
		Повідомлення №486 від 29.08.2022, яке було надане Позивачу, не містить інформації про те, які саме умови праці підлягають зміні, а отже - і підстави пропонування йому іншої посади. Таким чином, у повідомленні від 29.08.2022 Позивачу фактично запропоновано переведення на іншу посаду при збереженні в штаті попередньої, без належного пояснення причин та під загрозою звільнення в разі відмови. 
		В даному випадку слід зазначити, що зміна істотних умов праці не тотожна переведенню, оскільки зміна істотних умов праці передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами, а переведення передбачає повну зміну трудової функції і фактично укладання нового трудового договору. Таке переведення можливе лише за згодою працівника і здійснюється на підставі п.5 ч.1 ст.36 КЗпП України. Лише відмова від переведення працівника на іншу роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією має наслідком припинення трудового договору на підставі п.6 ч.1 ст.36 КЗпП України.
		Таким чином, зафіксована у повідомленні №486 від 29.08.2022 відмова Позивача стосується саме переведення на іншу посаду, а не продовження роботи зі зміненими умовами праці.
		Таким чином, Відповідачем не дотримано умов припинення трудового договору на підставі п.6 ст.36 КЗпП України, переплутані поняття переведення та зміна істотних умов праці, у зв`язку з чим наказ №175-к від 29.08.2022 підлягає скасуванню, а Позивач - поновленню на посаді.
		 
		Відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
		При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
		Згідно з розрахунком, складеним Позивачем, його середньоденна заробітна плата становила 305,44 гривень. Відповідач не заперечував проти такої суми.
		Таким чином, стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31.08.2022 по 20.03.2023 (144 робочих дні) в розмірі:
		144 робочих дні х 305,44 = 43983,36
		 
		При цьому слід звернути увагу на те, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
		 
		У відповідності до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Враховуючи встановлені обставини справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість посилань Позивача на те, що діями Відповідача, які виразились у його незаконному звільненні, позбавленні його засобів до існування, Позивачеві заподіяна моральна шкода. 
		Разом з тим, виходячи з обставин справи суд вважає, що розмір моральної шкоди, завданої Позивачу діями Відповідача в сумі 100000 гривень є значно завищеним і стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає сума в розмірі 5000 грн, яка уявляється суду співмірною компенсацією за заподіяну шкоду. 
		 
		Беручи до уваги, що Позивач при поданні позову був звільнений від сплати судового збору, стягненню з Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України на користь держави підлягає судовий збір в розмірі 992,40 гривень.
		Згідно зі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Відтак, негайному стягненню на користь Позивача підлягає середній заробіток за 1 місяць (20 робочих днів) в сумі 6567,00 гривень.
		 
		ІV. Резолютивна частина
		Керуючись ст. ст. 32, 36, 232, 233, 235, 237-1 Кодексу законів про працю України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:
		1.Позов задовольнити частково.
		Визнати протиправним і скасувати наказ Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи від 29.08.2022 за №175-к про звільнення ОСОБА_2 з посади провідного лікаря ветеринарної медицини науково-дослідного відділу організації наукової та міжнародної роботи та поновити його на цій посаді з 31.08.2022.
		Стягнути з Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 серпня 2022 року по 20 березня 2023 року в розмірі 43983,36 (сорок три тисячі дев`ятсот вісімдесят три гривень 36 коп.) гривень (з вирахуванням усіх обов`язкових податків, платежів та зборів).
		Стягнути з Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на користь ОСОБА_2 компенсацію за спричинену моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.
		2.Стягнути з Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 гривень.
		3.Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 6567,00 гривень (з вирахуванням усіх обов`язкових податків, платежів та зборів). 
		4.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		5.Позивач:  ОСОБА_2 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: 3345007099;
		Відповідач: Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи, адреса: 03151, м. Київ, вул. Донецька, 30;код ЄДРПОУ: 000699690.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...