Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/12756/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 12.04.2023. Зареєстровано: 12.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2023.
Дата набрання законної сили: 15.06.2023
Номер судового провадження: 1-кп/127/400/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022020000000182

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №: 127/12756/22 
		Провадження №: 1-кп/127/400/22 
		 
		 
		 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		05 квітня 2023 року місто Вінниця
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
		 
		головуючого судді: ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020000000182 від 27.03.2023 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Маньківка Уманського району Черкаської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого, із середньою спеціальною освітою, одруженого, українця, громадянина України, раніше не судимого,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
		 
		за участю сторін кримінального провадження:
		 
		прокурора: ОСОБА_4 ,
		потерпілої: ОСОБА_5 ,
		представника потерпілої: захисника ОСОБА_6 ,
		захисника: ОСОБА_7 ,
		обвинуваченого: ОСОБА_3 ,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_3 , 27.03.2022 близько 07:20 год. керуючи технічно-справним автомобілем «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись з перевищенням максимально дозволеної на даній ділянці дороги швидкості по вул. Кармалюка в смт. Літин Вінницького району Вінницької області, неподалік перехрестя з вул. Вінницькою, при наближенні до блокпосту, розташованого при в`їзді в населений пункт, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну, та в момент об`єктивної появи в полі його зору інспектора сектору поліцейської діяльності № 1 Відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого сержанта поліції ОСОБА_8 , який виконував службові обов`язки по охороні публічної безпеки і порядку на території Літинської об`єднаної територіальної громади, та перетинав проїзну частину дороги справа наліво по ходу руху автомобіля, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, не вжив заходів для зменшення його швидкості аж до зупинки транспортного засобу, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив наїзд на вищевказаного пішохода.
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 04.04.2022 № 266 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми (синців та саден на обличчі, крововиливів в м`яких тканинах голови, множинних переломів кісток склепіння та основи черепа, субдуральної гематоми, субарахноїдальних крововиливів ділянки забиття скроневих долей головного мозку.
		Черепно-мозкова травма має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент спричинення, та стоїть в причинному зв`язку зі смертю.
		Смерть ОСОБА_8 настала від відкритої черепно-мозкової травми, яка ускладнилась набряком та набуханням речовини головного мозку.
		Згідно з висновком судових автотехнічних експертиз від 04.05.2022 № СЕ-19/102-22/5324-ІТ та від 08.06.2022 № СЕ-19/102-22/7924-ІТ в діях водія автомобіля «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.п. 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху.
		Таким чином, ОСОБА_3 за вищевикладених обставин порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, згідно з якими:
		?2.3 (б) «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
		?п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди»;
		?п. 12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.».
		Порушенням ОСОБА_3 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху перебуває у причинному зв`язку з виникненням події дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками - настанням смерті ОСОБА_8 .
		Допитаний у ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_3 , вину у інкримінованих йому злочині визнав у повному обсязі за викладених у обвинувальному акті обставинах та суду надав наступні показання.
		Так, 27.03.2022  ОСОБА_3  керуючи транспортним засобом «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 їхав у смт. Літин Вінницької області та під`їзджаючи до блок посту не зменшив швидкість автомобіля, внаслідок чого не встиг відреагувати на вимогу працівника поліції зупинити транспортний засіб, продовжив рух, щоб не допустити зіткнення із іншим автомобілем виїхав на зустрічну смугу, де здійснив наїзд на працівника поліції, який перебував на дорозі. Після чого ОСОБА_3 одразу зупинив автомобіль та був затриманий працівниками поліції і військовослужбовцями, а потерпілий одразу помер на місці.
		У ході судового провадження обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що про вчинене він щиро шкодує, належні висновки для себе зробив. Крім того, обвинувачений ОСОБА_3 повідомив, що цивільний позов потерпілої визнає частково, а саме матеріальну шкоду та витрати на правову допомогу визнає у повному обсязі, моральну шкоду визнає на суму 400 000 грн., з яких 136 000 грн. відшкодував. 
		Допитана у ході судового провадження потерпіла ОСОБА_5 , суду надала наступні показання, що померлий ОСОБА_8 був її чоловіком, свідком подій, що мали місце 27.03.2022 потерпіла не була.
		У ході судового провадження потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що цивільний позов вона підтримує у повному обсязі, просить суд його задовольнити у повному обсязі, а також повідомила, що обвинувачений добровільно відшкодував їй 136 000 грн.
		Крім того потерпіла ОСОБА_5 зазначила, що у неї на утриманні перебувають двоє неповнолітніх синів 2006 та 2012 років народження, яких потерпіла виховує самостійно. Після смерті чоловіка, ОСОБА_5 вимушена була почати працювати, забезпечувати родину, тривалий час проходила лікування у зв`язку із емоційним та психічним станом внаслідок втрати чоловіка.
		У ході судового провадження потерпіла ОСОБА_5 щодо призначення міри покарання обвинуваченому поклалась на розсуд суду.
		Заслухавши думку прокурора, потерпілої, її представника, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
		Також судом з`ясовано чи правильно розуміє обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції.
		Одночасно, обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Аналізуючи та оцінюючи обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та приймає до уваги роз`яснення постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		Таким чином, судом враховано те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило, за місцем роботи характеризується позитивно. Згідно довідок комунального некомерційного підприємства «Маньківська багатопрофільна лікарня» Маньківської селищної ради Черкаської області від 10.06.2022 ОСОБА_3 за медичною наркологічною та психіатричною допомогою не звертався.
		Обставинами, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданої шкоди.
		Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено. 
		Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме те, що останній раніше не судимий, ставлення до вчиненого, поведінку у ході судового провадження, щире каяття, думку потерпілої у частині призначення міри покарання, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди, а тому суд переконаний, що саме покарання у виді позбавлення волі певний строк призначене ОСОБА_3 з позбавленням права керувати транспортними засобами на певний строк буде необхідним та достатнім і досягне мети не лише кари ОСОБА_3 за вчинене, а й буде слугувати для його виправлення та запобігання вчинення нових злочинів, як обвинуваченим, так і іншими особами.
		Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.03.2022 підлягає скасуванню.
		Питання, щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
		У порядку ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Крім того, у ході судового провадження потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди у сумі 14 100 грн., моральної шкоди в розмірі 800 000 грн. та витрат понесених на правову допомогу у сумі 15 000 грн. 
		Вказаний цивільний позов у частині відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди у сумі 14 100 грн. визнається обвинуваченим у повному обсязі та підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі та стягненню із обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальної шкоди у сумі 14 100 грн.
		Також, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
		Статтею 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода пов`язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.
		Відповідно до ст. 26-1 вказаного закону страховиком відшкодовується потерпілому, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода в розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Вказані норми про відповідальність страховика враховуються при вирішення вказаного цивільного позову.
		Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди встановлюються саме судом, тому суд враховує норми про відповідальність страховика при вирішення вказаного цивільного позову. При цьому суд зауважує, що відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства саме позивачі визначають відповідачів у справі. В той же час виплата чи не виплата страхового відшкодування не може бути підставою для звільнення ОСОБА_3 від відшкодування завданої ним моральної шкоди.
		Протиправними діями обвинуваченого ОСОБА_3 , які перебувають у причинному зв`язку з наступними негативними наслідками, потерпілій ОСОБА_5  було завдано й моральну шкоду.
		При цьому, суд враховує, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. 
		Як вбачається з цивільного позову, у тому числі з пояснень потерпілої у судовому засіданні, стягнення моральної шкоди обґрунтовано тим, що потерпіла ОСОБА_5 понесла певний психологічний дискомфорт і переживання, вона піддалась моральним і фізичним стражданням. У зв`язку із злочинним діями ОСОБА_3 , потерпіла пережила душевні страждання, стрес, внаслідок смерті чоловіка, після скоєного потерпіла тривалий час лікувалась через значне погіршення морального та емоційного стану. Внаслідок смерті чоловіка, потерпіла була змушена почати працювати, оскільки залишилась єдиним годувальником в сім`ї, на її утриманні перебуває двоє неповнолітніх синів, сторонньої допомоги від родичів ОСОБА_5 не отримує. Вимушена зміна звичайного способу життя, емоційні хвилювання та постійні моральні переживання призвели до погіршення психологічного стану ОСОБА_5 та її неповнолітніх синів, які втратили батька. 
		З огляду на принципи розумності, виваженості та справедливості, оцінивши в сукупності викладені в позові обставини, суд вважає, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 в частині відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 400 000 грн. 
		Крім того, в частині відшкодування витрат понесених на правничу допомогу обвинувачений ОСОБА_3 визнає заявлений потерпілою цивільний позов на суму 15 000 грн. Вказані витрати повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема і актом прийому-передачі виконаних робіт, а тому підлягають повному задоволенню та стягненню із обвинуваченого ОСОБА_3 у сумі 15 000 грн.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 371, 374, 615 КПК України, ст. 65 КК України, суд
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_3  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки. 
		Початок строку відбування покарання рахувати з дня затримання на виконання вироку. 
		Цивільний позов заявлений потерпілою ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити частково.
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь  ОСОБА_5  14 100 грн. у рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди.
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь  ОСОБА_5 400 000 грн. у рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди. 
		Стягнути з  ОСОБА_3  на користь  ОСОБА_5 15 000 грн. у рахунок відшкодування судових витрат понесених на правничу допомогу.
		В решті позовних вимог відмовити.
		Речові докази, а саме: 
		?транспортний засіб «Honda CR-V», державний номерний знак НОМЕР_1 , який поміщений на спеціальний майданчик для утримання транспортних засобів Головного управління Національної поліції у Вінницькій області - повернути власнику ОСОБА_9 ;
		?водійське посвідчення  НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - повернути власнику;
		?флеш носій із відеозаписом, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Стягнути з  ОСОБА_3  процесуальні витрати за проведені експертизи на користь держави у сумі 5 491,84 грн.
		Арешт накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 30.03.2022 - скасувати.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати  ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з моменту затримання, тобто з 27.03.2022 по день звільнення з під варти, тобто по 10.06.2022.
		Після набрання вироку законної сили запобіжний захід у виді застави в сумі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 грн., відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - скасувати.
		Заставу в розмірі 198 480 грн., яка внесена за ОСОБА_3 згідно ухвали Вінницького апеляційного суду від 09.06.2022 - повернути заставодавцю.
		Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Вручити копію вироку обвинуваченому та прокурору - негайно.
		Учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні копію вироку суду надіслати поштою не пізніше наступного дня після його ухвалення.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...