Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/2993/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо захисту ділової репутації.
Надіслано для оприлюднення: 12.04.2023. Зареєстровано: 12.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 13.04.2023.
Дата набрання законної сили: 22.03.2023
Номер судового провадження: 3889 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 березня 2023 року                                   м. Харків                                   Справа №922/2993/21  
		 
		          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя  Терещенко О.І.
		 
		за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,
		за участю представників сторін:
		від позивача - не з`явився, 
		від 1-го відповідача - Лебедєв Д.В.,
		від 2-го відповідача - не з`явився,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гловоапп Україна» (вх.№3889Х/1 від 17.12.2021) на рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 (м. Харків, суддя Ольшанченко В.І., повний текст складено 22.11.2021) у справі №922/2993/21,
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гловоапп Україна», м. Київ,
		до 1. Адвоката Донця Артема Анатолійовича, м. Харків,
		2. Адвокатського об`єднання «Донець і партнери», м. Харків,
		про захист ділової репутації та стягнення 150000,00 грн, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 14.12.2021) в позові відмовлено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гловоапп Україна» на користь Адвокатського об`єднання «Донець і партнери» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гловоапп Україна» на користь адвоката Донець Артема витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.
		Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.12.2021 в рішенні Господарського суду Харківської області по справі №922/2993/21 дату його ухвалення « 11 листопада 2021 р.» замінено на « 10 листопада 2021 р.».
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Гловоапп Україна» з вказаним рішенням не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.11.2021 у справі №922/2993/21 повністю, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гловоапп Україна» до Адвоката Донця Артема Анатолійовича та Адвокатського об`єднання «Донець і партнери» про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди в повному обсязі; покласти судові витрати на Адвоката Донця Артема Анатолійовича та Адвокатського об`єднання «Донець і партнери»; розглядати дану апеляційну скаргу в судовому засіданні з викликом сторін.
		В обґрунтування своєї позиції по справі апелянт зазначає наступне:
		- судом зроблено помилковий висновок, що скаржником не зазначено конкретно, які саме відомості він просить визнати такими, що відповідають дійсності та порочать честь, гідність позивача. У своєму позові скаржник детально обґрунтував, які саме відомості скаржник просить визнати такими, що не відповідають дійсності та порочать честь, гідність скаржника та зазначив кожний вислів окремо. Отже, суд неналежно дослідив матеріали справи та надані докази та прийшов до помилкових висновків;
		- судом помилково не враховано висновок експерта від 24.06.2021 №76/21 як належний та допустимий письмовий доказ, оскільки навіть якщо особа, яка робила висновок не повідомлялась про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримільного кодексу України, а тому за своїм змістом та формою такий висновок не є висновком судового експерта, проте такий висновок є письмовим доказом, який має оцінюватися судом у сукупності із іншими доказами, зібраними у справі;
		- суд прийшов до хибних висновків про те, що відповідачі у своїх коментарях не вказують на позивача, оскільки відповідач 1 та відповідач 2 поширюють недостовірну інформацію стосовно знаку для товарів та послуг, право на користування якими в Україні має лише скаржник, а отже очевидним є факт порушення прав та інтересів скаржника як франчайзі іспанської компанії Glovoapp23 S.L. та користувача міжнародного знаку для товарів та послуг Glovo;
		- чинне законодавство та прецедентна судова практика не пов`язують відображення гудвілу в бухгалтерському обліку юридичної особи з правом на захист ділової репутації та можливістю стягнення моральної шкоди;
		- на думку апелянта суд, вдавшись до надмірного формалізму при застосуванні процесуальних норм, обмежив право скаржника на доступ до правосуддя та інших гарантій, встановлених як міжнародним, так і національним законодавством;
		- скаржник також просить суд застосувати правовий принцип «jura novit curia» або «суд знає закони», який неодноразово застосовано Верховним Судом.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2993/21. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
		24.12.2021 до Східного апеляційного господарського суду надійшли всі матеріали справи №922/2993/21.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Встановлено відповідачам строк для подання відзивів на апеляційну скаргу - протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодексу України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Повідомлено учасників справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та про можливість подати будь-які документи у справі на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України «Про електронний цифровий підпис» та Закону України «Про електронні довірчі послуги». Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті. Призначено справу №922/2993/21 до розгляду на 08.02.2022.
		Від адвоката Донця Артема Анатолійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№47 від 04.01.2022), в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі; рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 залишити без змін.
		В обґрунтування своєї позиції по справі 1-ий відповідач посилається на наступне:
		- в коментарі прямо не вказано на ТОВ «Гловоапп України», оскільки власником так званої платформи для доставки під знаком для товарів та послуг «Glovo» є Glovoapp 23, S.L., а ТОВ «Гловоапп Україна» є лише франчайзі іспанської компанії. Також зі змісту коментаря Донця А.А. вбачається лише посилання на знак для товарів та послуг «Glovo» без посилання на конкретну компанію, тобто не можна однозначно стверджувати, що Донець А.А. висловлюється саме щодо ТОВ «Гловоапп Україна»;
		- позивачем не надано жодних доказів, що поширена відповідачами інформація є недостовірною;
		- висновок експерта №76/21 складено з порушенням пунктів 1.7. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 №53/5, а отже він не може бути належним та допустимим доказом. Також вказаним висновком вирішується питання про право - віднесення висловлювань відповідачів до фактичних тверджень чи оціночних суджень. В той же час питання права суд має вирішувати самостійно;
		- позивач не надав виписку по рахунку 12 бухгалтерського обліку «Нематеріальні активи», субрахунку 126 «Гудвіл», для доведення наявності ділової репутації (гудвілу) як активу, або жодних інших документів чи доказів, які б підтверджували наявність такого нематеріального активу як «ДІЛОВА РЕПУТАЦІЯ». Посилання відповідача на той факт, що наявність ділової репутації (гудвілу) повинна підтверджуватись бухгалтерськими при вирішенні дифамаційних спорів є висновком, що суперечить нормам права та усталеній судовій практиці, не є достатнім для спростування позиції Відповідача, оскільки відповідачем обґрунтовано свою думку з посиланням на діюче національне законодавство.
		Від Адвокатського об`єднання «Донець і партнери» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№112 від 05.01.2022), в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення суду - без змін.
		В обґрунтування своєї позиції по справі 2-ий відповідач посилається на наступне:
		- позивачем не було належним чином доведено, що поширювана відповідачами інформація принижує його ділову репутацію, а саме не вказано, які саме конкретні відомості носять негативний характер; чим підтверджується негативна репутація позивача і яким чином нібито негативна репутація завдає шкоди діловій репутації;
		- ТОВ «Гловоапп Україна» не надано до суду першої інстанції доказів, які б надавали позивачу право на звернення до суду, оскільки таке право згідно п.5.1.2 Угоди про франшизу належить виключно іспанській компанії;
		- на час проведення експертного дослідження Фраймович Л.В. не мала діючого свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта;
		- позивач, посилаючись на надмірний формалізм суду не наводить аргументів у чому він проявляється у цій справі і не обґрунтовує свою позиції, окрім посилання на усталену практику ЄСПЛ та Верховного Суду.
		Від представника Адвокатського об`єднання «Донець і партнери» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№1530 від 08.02.2022), в якому просить визнати причину неявки представниці у судове засідання, відкласти розгляд справи на іншу дату, повідомити про дату, час розгляду представника шляхом направлення повідомлення електронною поштою за телефоном або за зазначеною адресою для листування. Зокрема, 2-ий відповідач вказує, що уповноважена представниця 2-го відповідача викликана в судове засідання по іншій справі.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.02.2022 оголошено перерву у розгляді справи №922/2993/21 до 24.02.2022 о 12:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце судового засідання. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою. Попереджено учасників процесу, що у разі неявки представників з належним чином оформленими повноваженнями, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.
		Представником позивача - адвокатом Воронцовим О.М. було надано суду апеляційної інстанції заяву (вх.№2099 від 18.02.2022) про участь у судовому засіданні, призначеному на 24.02.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2022 задоволено заяву представника позивача - адвоката Воронцова О.М. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/2993/21, яке відбудеться 24.02.2022 об 12:30 год. у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №922/2993/21, яке відбудеться 24.02.2022 о 12:30 год. ухвалено провести за участю представника позивача - адвоката Воронцова О.М. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
		Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Гловоапп Україна» надійшло клопотання про призначення судової семантико-текстуальної експертизи (вх.№2139ел806 від 21.02.2022).
		Зокрема заявник просить поставити питання щодо публікацій відповідачів:
		«Glovo - доставка смерті.
		Шукаємо свідків, які готові виступити в суді і розкрити подробиці схеми ухилення компанії глово від виконання вимог податкового та трудового законодавства. Конфіденційність гарантуємо!
		В першому коментарі посилання на відео, яке роз`яснює що відбувається, і чому європейська компанія в Україні діє не по-європейськи. Чому у будь-якій біді Глово завжди відвернеться і залишить сам на сам.
		Зверніть увагу, Міністрество соціальної політики України, Державна служба України з питань праці, Головне управління Держпраці у Харківській області, Головне управління Держпраці у Київській області, Юрій Корсунов.
		За жовтими яскравими рюкзаками, які ми зустрічаємо щодня, сховані люди, обличчя яких ми часто навіть не помічаємо. Люди, які так само, майже щодня стають жертвами застарілого законодавства та безвідповідальності компанії, бренд якої везуть на своїх плечах.
		Більшість робочого часу кур`єри перебувають у постійному русі, курсуючи містом, перебуваючи в небезпеці потрапити в дорожньо-транспортну пригоду. Серед кур`єрів існує дуже умовна і звісно, неофіційна статистика: ДТП - щодня, смертність - близько 20 осіб на рік. Причин безліч: халатність учасників дорожнього руху, непристосована для руху велосипедистів інфраструктура або проблемні ділянки на дорозі. Крім того, кур`єру необхідно працювати за будь-якої погоди, будь-то ожеледиця, дощ, сніг чи туман.
		Здавалось б, кур`єри, які виконують важку роботу та регулярно стикаються з ризиками, мають бути додатково захищеними. Проте, попри всі небезпеки, компанія влаштовує працівників неофіційно, називаючи їх просто користувачами програмного забезпечення, але аж ніяк не працівниками компанії. Це означає, що працівникам не надають жодного страхування чи компенсацій у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Виглядає так, що гловери для компанії не люди, а звичайний ресурс. Якщо щось станеться - ти сам на сам з проблемами, а компанія від тебе відвернеться.
		Нам відомо безліч трагічних історій, жертвами яких стали кур`єри Glovo, однак, коли до нас звернувся @ Valentin Ivanov ми не змогли залишитись осторонь і вирішили боротися за відновлення справедливості.
		В боротьбі за правду і справедливість, ми шукаємо свідків які можуть розповісти, як працює Глово. Тож якщо ви готові - просимо звернутися до нас будь-яким зручним способом.
		І звісно нагадуємо законодавцю, що його обов`язок створювати законодавчу базу, яка покликана ефективно захищати людей, а поки цього не станеться - країна отримуватиме все нові й нові жертви, серед яких молоде, талановите майбутнє.».
		1) Чи містить текстовий матеріал, наведений вище, негативну інформацію про юридичну особу та/або юридичних осіб, яка/які здійснюють діяльність в Україні з використання знаку для товарів та послуг «Glovo» та/або схожих знаків для товарів та послуг та/або використовують окремі елементи знаку для товарів та послуг «Glovo» у своєму комерційному найменуванні та/або в найменуванні юридичної особи, в тому числі, на різних мовах? Якщо так, то в яких конкретно висловлюваннях міститься негативна інформація?
		2) Якщо текстовий матеріал, наданий для експертного дослідження, містить негативну інформацію про юридичну особу та/або юридичних осіб, яка/які здійснюють діяльність в Україні з використання знаку для товарів та послуг «Glovo» та/або схожих знаків для товарів та послуг та/або використовують окремі елементи знаку для товарів та послуг «Glovo» у своєму комерційному найменуванні та/або в найменуванні юридичної особи, в тому числі, на різних мовах, в якій формі її виражено: твердження чи оціночне судження (критика)?
		Проведення судової експертизи у встановлений законом строк просить доручити Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім Засл. проф. М.С. Бокаріуса (вул.Золочівська, 8а, м. Харків, 61177).; оплату за проведення судової експертизи покласти на позивача.
		Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2022, у зв`язку з навчанням Гези Т.Д. для розгляду справи №922/2993/21 сформовано наступний склад суду: головуючий суддя Гетьман Р.А,, суддя Склярук О.І., суддя Терещенко О.І.
		Відповідно до указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та указів №259/2022 від 14.03.2022, №133/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» починаючи з 24.02.2022 на території України діє режим воєнного стану. Всі призначені у приміщенні Східного апеляційного господарського суду судові засіданні були перенесені. Враховуючи приписи ст.3 Конституції України з міркувань безпеки доступ та відвідування співробітниками будівлі Східного апеляційного господарського суду обмежено, що обмежило й доступ до певних матеріалів справ та зумовило неможливість своєчасного вирішення питання щодо поданої апеляційної скарги та проведення призначеного судового засідання (яке фактично не відбулось).
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2022 доведено до відома учасників справи, що дата наступного відкритого судового засідання з розгляду справи №922/2993/21 буде визначена після усунення обставин, що становлять загрозу та небезпеку життю і здоров`ю учасників судового процесу.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2022 призначено справу №922/2993/21 до розгляду на 14.09.2022 о 09:20 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №131. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду справи. Роз`яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату. Запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою.
		Представником позивача - адвокатом Чорноусом А.Г. було надано суду апеляційної інстанції заяву (вх.№4438ел.2452 від 16.08.2022) про участь у судовому засіданні, призначеному на 14.09.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.08.2022 задоволено заяву представника позивача - адвоката Чорноуса А.Г. Судове засідання у справі №922/2993/21, яке відбудеться 14.09.2022 о 09:20 год. ухвалено провести за участю представника позивача - адвоката Чорноуса А.Г. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
		Представником позивача- адвокатом Мягким Олексієм Вікторовичем було надано суду апеляційної інстанції заяву про участь у судовому засіданні, призначеному на 14.09.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 задоволено заяву представника позивача - адвоката Мягкого Олексія Вікторовича про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/2993/21, яке відбудеться 14.09.2022 об 09:20 год. у залі судового засідання №131 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №922/2993/21, яке відбудеться 14.09.2022 о 09:20 год. ухвалено провести за участю представника позивача - адвоката Мягкого Олексія Вікторовича у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гловоапп Україна» про призначення судової семантико-текстуальної експертизи. Призначено у справі №922/2993/21 судову семантико-текстуальну експертизу, на вирішення якої поставити питання щодо публікацій відповідачів:
		«Glovo - доставка смерті.
		Шукаємо свідків, які готові виступити в суді і розкрити подробиці схеми ухилення компанії глово від виконання вимог податкового та трудового законодавства. Конфіденційність гарантуємо!
		В першому коментарі посилання на відео, яке роз`яснює що відбувається, і чому європейська компанія в Україні діє не по-європейськи.
		За жовтими яскравими рюкзаками, які ми зустрічаємо щодня, сховані люди, обличчя яких ми часто навіть не помічаємо. Люди, які так само, майже щодня стають жертвами застарілого законодавства та безвідповідальності компанії, бренд якої везуть на своїх плечах.
		Проте, попри всі небезпеки, компанія влаштовує працівників неофіційно, називаючи їх просто користувачами програмного забезпечення, але аж ніяк не працівниками компанії. Це означає, що працівникам не надають жодного страхування чи компенсацій у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Виглядає так, що гловери для компанії не люди, а звичайний ресурс. Якщо щось станеться - ти сам на сам з проблемами, а компанія від тебе відвернеться.
		Нам відомо безліч трагічних історій, жертвами яких стали кур`єри Glovo, однак, коли до нас звернувся @ Valentin Ivanov ми не змогли залишитись осторонь і вирішили боротися за відновлення справедливості.
		В боротьбі за правду і справедливість, ми шукаємо свідків які можуть розповісти, як працює Глово. Тож якщо ви готові - просимо звернутися до нас будь-яким зручним способом.
		Серед кур`єрів існує дуже умовна і звісно, неофіційна статистика: ДТП - щодня, смертність - близько 20 осіб на рік.»
		Питання:
		1. Чи містить текстовий матеріал, наведений вище, негативну інформацію про юридичну особу та/або юридичних осіб, яка/які здійснюють діяльність в Україні з використання знаку для товарів та послуг «Glovo» та/або схожих знаків для товарів та послуг та/або використовують окремі елементи знаку для товарів та послуг «Glovo» у своєму комерційному найменуванні та/або в найменуванні юридичної особи, в тому числі, на різних мовах? Якщо так, то в яких конкретно висловлюваннях міститься негативна інформація?
		2.Якщо текстовий матеріал, наданий для експертного дослідження, містить негативну інформацію про юридичну особу та/або юридичних осіб, яка/які здійснюють діяльність в Україні з використання знаку для товарів та послуг «Glovo» та/або схожих знаків для товарів та послуг та/або використовують окремі елементи знаку для товарів та послуг «Glovo» у своєму комерційному найменуванні та/або в найменуванні юридичної особи, в тому числі, на різних мовах, в якій формі її виражено: твердження чи оціночне судження (критика)?
		Проведення експертизи доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім Засл. проф. М.С. Бокаріуса (вул. Золочівська, 8а, м. Харків, 61177).
		Попереджено експерта про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.
		Зобов`язано Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім Засл. проф. М.С. Бокаріуса по закінченню проведення експертизи направити експертний висновок на адресу Східного апеляційного господарського суду, копію висновку експерта надіслати сторонам відповідно до частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України.
		Сплату витрат, пов`язаних зі здійсненням судової експертизи, покладено на позивача.
		Експертній установі направлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Гловоапп Україна» (01011, м. Київ, вул. Мирного Панаса, буд. 11, офіс 2/21) рахунок на оплату вартості експертизи .
		Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Гловоапп Україна» на протязі трьох банківських днів із дня отримання рахунку, оплатити рахунок та докази оплати надати господарському суду протягом семи днів із моменту оплати.
		Зобов`язано сторони у справі надати до експертної установи всі документи, необхідні для складання експертного висновку, які після завершення експертизи отримати в установі.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2022 зупинено провадження у справі №922/2993/21 на час проведення експертизи до отримання висновку експертизи.
		18.01.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України надійшов лист з додатками (вх.№716), зокрема було отримано висновок експерта №23002 від 09.01.2023.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 поновлено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 22.03.2023 о 09:00 год., за адресою: 61058, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань №132. Повідомлено учасників справи про дату, час та місце розгляду справи. Роз`яснено учасникам справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, з міркувань безпеки та враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату. Запропоновано учасникам справи заздалегідь визначитися із бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні, про що письмово повідомити Східний апеляційний господарський суд. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи, надсилати документи (заяви, клопотання тощо) з використанням програми «Електронний суд» (за умов відповідної реєстрації) або скеровувати їх з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду inbox@eag.court.gov.ua.
		Представником позивача - адвокатом Чорноусом А.Г. було надано суду апеляційної інстанції заяву (вх.№2672ел.4283 від 08.03.2023) про участь у судовому засіданні, призначеному на 22.03.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.03.2023 задоволено заяву представника позивача - адвоката Чорноуса А.Г. про його участь у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/2993/21, яке відбудеться 22.03.2023 о 09:00 год. у залі судового засідання №132 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву. Судове засідання у справі №922/2993/21, яке відбудеться 22.03.2023 о 09:00 год. ухвалено провести за участю представника позивача - адвоката Чорноуса А.Г. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів вказаного представника.
		Від адвоката Донця Артема Анатолійовича надійшли письмові пояснення (вх.№2994 від 16.03.2023), в яких 1-ий відповідач, зокрема, зазначив наступне:
		- висновок експерта №23002 від 09.01.2023 не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ у частині надання відповіді на питання №2, оскільки тлумачення поняття «оціночні судження» є питанням права, які суд повинен вирішувати самостійно;
		- позивач ніяким чином не доводить у відповідності до вимог ГПК України порушення його особистого немайнового права, а саме наявності шкоди його діловій репутації та причинно-наслідкового зв`язку, через що правопорушення - відсутнє.
		Від адвокатського об`єднання «Донець і партнери» надійшли письмові пояснення (вх.№2995 від 16.03.2023), в яких 2-ий відповідач, зокрема, заначив наступне:
		- висновком експерта було здійснено відповідь на питання права, що виходить за межі відповідної компетенції особи, яка володіє спеціальними знаннями;
		- позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту завдання шкоди його особистим немайновим правам (діловій репутації) із зазначення причинно-наслідкового зв`язку між порушенням права та відповідною шкодою.
		Від представника позивача надійшли додаткові пояснення (вх.№3172ел.5055 від 21.03.2023), в яких зазначає наступне:
		- належність та допустимість експертних висновків судових експертиз при розмежуванні оціночних суджень та фактичних тверджень як доказів підтверджується судовою практикою, зокрема Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.12.2019 у справі №910/11074/18, в якій судом враховано як доказ висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України 28.05.2019 №28259/28260/18-39, за результатами проведеної судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, на розгляд якої було, зокрема, поставлено питання чи є висловлювання фактичним твердженням або оціночним судженням;
		- недостовірність негативної інформації є правовою презумпцією і саме на відповідача у такій категорії спорів покладено обов`язок довести її достовірність. Позивач має право, а не обов`язок подати докази недостовірності поширеної інформації та повинен довести тільки факт її поширення відповідачами, а також те, що внаслідок цього було порушено особисті немайнові права позивача;
		- позивач звертає увагу суду, що предметом спору у даній справі є не стягнення реальних збитків або упущеної вигоди, а стягнення саме моральної шкоди, яка полягає у порушенні особистого немайнового права.
		Представники позивача та відповідача-2 до судового засідання Східного апеляційного господарського суду 22.03.2023 не з`явилися, про судове засідання повідомлялися шляхом надсилання копії ухвали від 13.02.2023 рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (позивач трекінг Укрпошти 6102271876776, вручено 28.02.2023; відповідач-2 трекінг Укрпошти 6102271876750, вручено 24.02.2023). Та згідно картки обліку вихідних документів №1460 від 14.02.2023 шляхом направлення на електронні адреси, які учасниками провадження у справі були зазначені як контактні, про що в системі «Діловодство спеціалізованого суду» міститься додаток про успішне доставлення електронних листів.
		Таким чином, матеріалами справи підтверджується належне повідомлення сторін про призначення справи до слухання.
		Ураховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи шляхом надіслання копій ухвал про призначення справи до розгляду на юридичні адреси учасників справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, а також положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
		В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 22.03.2023 присутній представник відповідача-1 надав свої пояснення у справі.
		Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.
		Як свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Гловоапп Україна» (позивач), діє в Україні як франчайзі іспанської компанії Glovoapp23, S.L. (податковий номер компанії (CIF): B66362906) на підставі Угоди про франшизу від 01 жовтня 2019 року (надалі - Угода).
		Основною діяльністю компанії Glovoapp23, S.L. є розробка та управління платформою, що дозволяє за допомогою мобільного та/або веб-додатку деякими місцевими закладами пропонувати або розміщувати свої товари або послуги для подальшого продажу користувачам, а користувачам - здійснювати пошук та замовлення таких товарів або послуг (надалі - платформа).
		Відповідно до пункту 1 Угоди (предмет угоди) франшизодавець (іспанська компанія Glovoapp23, S.L.) зобов`язується надати франшизоотримувачу на користь останнього протягом строку дії цієї Угоди та за умови дотримання передбачених нею конкретних умов: (і) послугу доступу до платформи, а також право на використання торгової марки та торгової назви, зазначених у додатку ІІ, з метою здійснення своєї діяльності; (іі) технічну інформацію або Ноу-хау, розроблені франшизодавцем; та (ііі) постійно надавати франшизоотримувачу технологічну, комерційну та технічну допомоги, а також певні послуги підтримки на час дії Угоди.
		Згідно з додатком ІІ Угоди, іспанська компанія Glovoapp 23, S.L. є власником, з-поміж інших, комбінованого знаку для товарів та послуг «Glovo» (номер міжнародної реєстрації знаку для товарів та послуг - 1412099), дата реєстрації - 23 квітня 2018 року, строк дії - по 23 квітня 2028 року.
		Позивач має право на використання на території України міжнародного знаку для товарів та послуг Glovo.
		Як зазначає у позові позивач та не заперечується відповідачем (адв. Донець А.А.), 14 травня 2021 року адвокат Донець Артем Анатолійович поширив в мережі Інтернет шляхом опублікування на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook (https://www.facebook.com/AdvocatDonets), яка доступна широкому загалу, повідомлення (пост) наступного змісту (повідомлення розміщене за посиланням https://www.facebook.com/AdvocatDonets/posts/2896605917265464):
		«Glovo - доставка смерті.
		Шукаємо свідків, які готові виступити в суді і розкрити подробиці схеми ухилення компанії Глово від виконання вимог податкового та трудового законодавства. Конфіденційність гарантуємо!
		В першому коментарі посилання на відео, яке роз`яснює що відбувається, і чому європейська компанія в Україні діє не по-європейськи. Чому у будь-якій біді Глово завжди від тебе відвернеться і залишить сам на сам.
		Зверніть увагу, Міністерство соціальної політики України Державна служба України з питань праці Головне управління Держпраці у Харківській області Головне управління Держпраці у Київській області, Юрій Корсунов.
		За жовтими яскравими рюкзаками, які ми зустрічаємо щодня, сховані люди, обличчя яких ми часто навіть не помічаємо. Люди, які так само, майже щодня стають жертвами застарілого законодавства та безвідповідальності компанії, бренд якої везуть на своїх плечах.
		Більшість робочого часу кур`єри перебувають у постійному русі, курсуючи містом, перебуваючи в небезпеці потрапити в дорожньо-транспортну пригоду. Серед кур`єрів існує дуже умовна і, звісно, неофіційна статистика: ДТП - щодня, смертність - близько 20 осіб на рік. Причин безліч: халатність учасників дорожнього руху, непристосована для руху велосипедистів інфраструктура або проблемні ділянки на дорозі. Крім того, кур`єру необхідно працювати за будь-якої погоди, будь то ожеледиця, дощ, сніг чи туман.
		Здавалося б, кур`єри, які виконують важку роботу та регулярно стикаються з ризиками, мають бути додатково захищеними. Проте, попри всі небезпеки, компанія влаштовує працівників неофіційно, називаючи їх просто користувачами програмного забезпечення, але аж ніяк не працівниками компанії. Це означає, що працівникам не надають жодного страхування чи компенсацій у разі виникнення надзвичайних ситуацій. Виглядає так, що гловери для компанії не люди, а звичайний ресурс. Якщо щось станеться - ти сам на сам з проблемами, а компанія від тебе відвернеться.
		Нам відомо безліч трагічних історій, жертвами яких стали кур`єри Glovo, однак, коли до нас звернувся (@Valentin Ivanov ми нe змогли залишитись осторонь і вирішили боротися за відновлення справедливості.
		В боротьбі за правду і справедливість, ми шукаємо свідків які можуть розповісти, як працює Глово. Тож якщо ви готові - просимо звернутися до нас будь-яким зручним способом.
		І звісно нагадуємо законодавцю, що його обов`язок створювати законодавчу базу, яка покликана ефективно захищати людей, а поки цього не станеться - країна отримуватиме все нові й нові жертви, серед яких молоде, талановите майбутнє)» (надалі разом - публікація).
		При цьому, як зазначає позивач та не заперечується відповідачами, автором перших чотирьох абзаців публікації є відповідач (адв. Донець А.А.), а 5 - 10 абзаци публікації первісно опубліковані на офіційній Facebook-сторінці Адвокатського об`єднання «Донець і партнери» (https://www.facebook.com/donets.partners) 14 травня 2021 року (посилання на первісну публікацію відповідача АО «Донець А.А.» в Facebook: https://www.facebook.com/211900875874544/posts/1249074228823865/?d=n).
		Сторінка в соціальній мережі Facebook, яка доступна широкому загалу за посиланням: https://www.facebook.com/AdvocatDonets належить саме відповідачу (адв. Донець А.А.), що підтверджується роздруківкою із Єдиного реєстру адвокатів України, яка міститься в матеріалах справи.
		10.06.2021 адвокат позивача звернувся до ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» із запитом на проведення експертизи змісту публікації та щодо інформаційного наповнення ресурсу посилання в мережі Інтернет, медіаматеріалу.
		На підтвердження фіксування змісту публікації в соціальній мережі Facebook позивачем до позовної заяви додано висновок експерта №75/21 щодо інформації оприлюдненої у глобальній комп`ютерній мережі Інтернет від 16.06.2021, складений судовим експертом першого кваліфікаційного класу Центру судових експертиз «Альтернатива» Усковим Кирилом Юрійовичем, відповідно до якого зміст веб-сторінки за адресою: https://www.facebook.com/AdvocatDonets/posts/2896605917265464 та медіаматеріал, на який є посилання зі сторінки (https://www.youtube.com/watch?v=QC02IDm0W0c), додаються до висновку у додатках: Б, В - сторінки у друкованому вигляді; А - у електронному вигляді (знімки головного вікна браузера та відеозапис).
		24.06.2021 позивачем отримано висновок експерта Центру судових експертиз «Альтернатива» Фраймович Людмили Володимирівни №76/21 від 24.06.2021 за результатами проведення семантико-текстуального дослідження (надалі - «Висновок експерта № 76/21»), згідно з яким:
		1. «Текст посту у соціальній мережі «Facebook», розміщеного за посиланням https://www.facebook.com/AdvocatDonets/posts/2896605917265464, містить висловлювання, в яких наявна негативна інформація щодо компанії, яка використовує торгову марку « Glovo » (Самі висловлювання наведено у п. 1 дослідницької частини Висновку).
		Відповідно до п. 1 дослідницької частини висновку експерта №76/21 цими висловлюваннями є:
		1.1. «Glovo - доставка смерті (заголовок публікації);
		1.2. «Шукаємо свідків, які готові виступити в суді і розкрити подробиці схеми ухилення компанії глово від виконання вимог податкового та трудового законодавства. Конфіденційність гарантуємо!»;
		1.3. «В першому коментарі посилання на відео, яке роз`яснює що відбувається, і чому європейська компанія в Україні (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку « Glovo ») діє не по-європейськи.»;
		1.4. «За жовтими яскравими рюкзаками, які ми зустрічаємо щодня, сховані люди, обличчя яких ми часто навіть не помічаємо. Люди, які так само, майже щодня стають жертвами застарілого законодавства та безвідповідальності компанії, бренд якої везуть на своїх плечах (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку «Glovo»).»;
		1.5. «Проте, попри всі небезпеки, компанія (за контекстом - компанія, яка використовує торгову марку « Glovo ») влаштовує працівників неофіційно, називаючи їх просто користувачами програмного забезпечення, але аж ніяк не працівниками компанії. Це означає, що працівникам не надають жодного страхування чи компенсацій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
		Виглядає так, що гловери для компанії не люди, а звичайний ресурс. Якщо щось станеться - ти сам на сам з проблемами, а компанія від тебе відвернеться»;
		1.6. «Нам відомо безліч трагічних історій, жертвами яких стали кур`єри Glovo, однак, коли до нас звернувся @Valentin Ivanov ми не змогли залишитись осторонь і вирішили боротися за відновлення справедливості.
		В боротьбі за правду і справедливість, ми шукаємо свідків які можуть розповісти, як працює Глово. Тож якщо ви готові - просимо звернутися до нас будь-яким зручним способом.».
		2. Висловлювання негативного характеру щодо компанії, яка використовує торгову марку « Glovo », наявні у тексті посту у соціальній мережі «Facebook», розміщеного за посиланням: https://www.facebook.com/AdvocatDonets/posts/2896605917265464, викладені у формі фактичних тверджень.
		Також позивач у позовній заяві вказує, що заснований у 2015 році в Барселоні сервіс Glovo - одна з передових технологічних платформ, яка уможливлює організацію надання послуг з доставки. На цей час сервіс Glovo присутній у 22 країнах. В Україні сервіс оперує використовуючи послуги позивача починаючи з 2018 року, вже присутній у 31 місті та має більше 3000 підключених партнерів. Glovo має потужну ІТ-інфраструктуру, її діяльність опосередковано впливає на економічний розвиток ІТ галузі в Україні. Успішна робота сервісу значно залежить від розвитку інфраструктури міст та, зокрема, транспортної інфраструктури, адже збільшення кількості доставок матиме наслідком підвищенням кількості двоколісного та автотранспорту на дорогах.
		З 2020 року позивач є великим платником податків, присутність якого має не аби який вплив на економіку України. Зокрема, ТОВ «Гловоапп Україна» включено до Реєстру великих платників податків на 2021 рік, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 25.09.2020 №520.
		До того ж позивач зазначає, що в процесі господарської діяльності позивача в Україні останній в повній мірі дотримується вимог податкового, трудового та іншого застосовного законодавства і аж ніяк не ухиляється «від виконання вимог податкового та трудового законодавства», як про це неправдиво ствердив адвокат Донець А.А.
		Опублікована та поширена відповідачами інформація про те, що позивач нібито використовує «схеми ухилення … від виконання вимог податкового та трудового законодавства», «влаштовує працівників неофіційно, називаючи їх просто користувачами програмного забезпечення, але аж ніяк не працівниками компанії» є ствердженням фактів вчинення позивачем порушень трудового та податкового законодавства, що є неприпустимим для міжнародної технологічної компанії, яка уважно ставиться до дотримання вимог законодавства та захисту прав працівників та користувачів додатку Glovo.
		Позивач у позові заперечує інформацію про те, що серед кур`єрів Glovo «смертність - близько 20 осіб на рік», оскільки з 2018 року, тобто з моменту запуску сервісу Glovo в Україні, серед кур`єрів Glovo всього мало місце два летальні випадки.
		Позивач вважає, що інформація у публікації сформульована відповідачами способом категоричного висловлювання у формі існування конкретних обставин (фактів), при цьому за формою вираження вищезазначеної інформації публікація не містить критики або оцінки дій, виражена у формі твердження конкретних фактів (обставин), яких насправді ніколи не існувало.
		Відповідачі, розмістивши публікацію, здійснили поширення інформації про позивача, а саме вказали, що позивач, як компанія, яка використовує торгову марку « Glovo »:
		1) доставляє «смерть»:
		2) використовує «схеми ухилення … від виконання вимог податкового та трудового законодавства»;
		3) «влаштовує працівників неофіційно».
		На думку позивача ця інформація формує негативне враження суспільства про Glovo, позбавляючи при цьому суспільство можливості самостійно надати оцінку та скласти особисте та незалежне враження стосовно позивача, що порушує право позивача на недоторканність ділової репутації, гарантоване статтею 94 Цивільного кодексу України.
		Вищезазначене стало підставою для звернення позивача до суду.
		Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення дійшов наступних висновків:
		- позивачем не доведено, що висловлення відповідачів є твердженнями про факти, тобто такі висловлювання, які можуть бути перевірені на предмет їх достовірності чи недостовірності. Тому з огляду на характер висловлювань відповідачів, а також враховуючи відсутність доказів з боку позивача на користь протилежного, суд вважає, що у висловлюваннях відповідачів мають місце оціночні судження;
		- думка не була висловлена відповідачами в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що могла б принизити ділову репутацію позивача, а тому немає підстав для задоволення позовних вимог про визнання недостовірною викладеної інформації;
		- оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження наявної у нього позитивної ділової репутації як активу, ним не доведено наявність у нього порушеного права;
		- позивач не надав доказів наявності шкоди, протиправності діяння відповідачів, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням відповідачів, а також вини останніх в її заподіянні. З огляду на зазначені норми закону та зібрані у справі докази в їх сукупності, з урахуванням встановлення відсутності порушеного права позивача, що могло б потягнути завдання позивачу моральних страждань, суд вважає відсутніми підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача відшкодування моральної шкоди у сумі 150000,00 грн.
		Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, зазначає наступне.
		Кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації (частина четверта статті 32 Конституції України).
		Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказує на те, що суди повинні застосовувати під час розгляду справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Згідно зі статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і частинами другою та третьою статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
		Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.
		Відповідно до статті 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
		За положеннями статті 94 Цивільного кодексу України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
		Згідно з статтею 1 Закону України «Про інформацію», приписи якої кореспондуються з частиною 1 статті 200 Цивільного кодексу України, під інформацією розуміються будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді, під документом - матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі.
		Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина 1 статті 201 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
		Частинами 1, 2 статті 7 Закону України «Про інформацію» визначено, що право на інформацію охороняється законом. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
		Згідно із статтею 201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.
		Частиною 4 статті 32 Конституції України передбачено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
		За змістом частини першої статті 91 Цивільного кодексу України право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 Цивільного кодексу України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі як спосіб судового захисту проти поширення інформації, яка порушує право на ділову репутацію юридичної особи.
		При цьому суди повинні враховувати такі відмінності: а) при спростуванні поширена інформація визнається недостовірною, а при реалізації права на відповідь - особа має право на висвітлення власної точки зору щодо поширеної інформації та обставин порушення особистого немайнового права без визнання її недостовірною; б) спростовує недостовірну інформацію особа, яка її поширила, а відповідь дає особа, стосовно якої поширено інформацію.
		При розгляді справ зазначеної категорії необхідно враховувати, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Негативною необхідно вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
		В абзаці 5 пункту 15 постанови Пленуму Верхового Суду України від 27.02.2009 №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» також зазначено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
		Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
		Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.
		Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.
		Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Європейської конвенції з прав людини, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Крім того, поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів.
		Суду слід уважно розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії»).
		Так, особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбаченого статтею 10 Конвенції.
		У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року у справі «Українська прес-група проти України» (заява № 72713/01) зазначено, що навіть, якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний баланс для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшенням за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення DEHAES GIJSELS v. BELGIUM, параграф 47).
		Щоб розрізнити твердження щодо фактів та оціночні судження необхідно враховувати обставини справи та загальний тон висловлювань (рішення ЄСПЛ у справі «Бразільє проти Франції» від 11.04.2006), оскільки судження з питань, які становлять суспільний інтерес, можуть на цій підставі становити оціночні судження, а не твердження щодо фактів (рішення ЄСПЛ «Патурель проти Франції» від 22.12.2005, «ТОВ «Інститут економічних реформ» проти України» від 02.06.2016).
		На думку позивача, відповідачі, розмістивши публікацію, здійснили поширення інформації про позивача, а саме вказали, що позивач, як компанія, яка використовує торгову марку «Glovo»:
		1) доставляє «смерть»:
		2) використовує «схеми ухилення … від виконання вимог податкового та трудового законодавства»;
		3) «влаштовує працівників неофіційно».
		Аналізуючи вказані вислови, колегія суддів зазначає, що вони є оціночним судженням, оскільки в них відсутня будь-яка конкретизація, а також критерії по яким можна стверджувати, що це недостовірна інформація.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Українська Прес- Група проти України» зазначено: 
		У своїй практиці суд розрізняє факти та оціночні судження. Якщо існування фактів може бути підтверджене, правдивість оціночних суджень є нездійсненною і порушує свободу висловлення думки як таку, що є фундаментальною частиною права, яке охороняється статтею 10 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
		Однак, навіть якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний базис для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшеним за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя.
		Інформацією є факти, які можна підтвердити, а підтвердження оціночних суджень є нездійсненим.
		Як зазначалось судом вище, в даній категорії спорів підлягає встановленню обставина чи має місце поширення в публікації інформації, яка не відповідає дійсності. Тобто вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд має визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням або оціночним судженням.
		Суд наголошує виходячи з приписів чинного законодавства, що саме позивач має довести суду, що кожне висловлювання в публікації є фактичним, а не оціночним, та надати суду відповідні докази з належним обґрунтуванням, оскільки закон не передбачає презумпцію фактичності будь якого висловлювання. Лише після того, як буде доведено щодо кожного спірного висловлювання, що воно є фактичним, слід з`ясувати чи є воно недостовірним.
		Суд зазначає, що при вирішенні спору про визнання недостовірною та спростування інформації підлягають застосуванню загальні приписи ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав визнання недостовірною та спростування інформації, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
		Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20.
		Дослідивши матеріали справи з метою вирішення питання, чи поширення інформації, завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, суд дійшов висновку, що позивач не довів що відомості (дані), з приводу яких виник спір, є інформацією, що принижує репутацію позивача та не надав доказів того, що внаслідок викладеної інформації відбулося зниження ділової активності позивача у сфері його діяльності, отже не довів негативного впливу інформації, яка містилася в публікації, на його ділову репутацію.
		В свою чергу суд наголошує, що позивач може негативно сприймати інформацію, яку поширив відповідач, проте зважаючи на заборону чинним законодавством вимагати спростування оціночних суджень, позаяк згідно ст. 15 Конституції України вимога спростувати достовірні висловлювання є незаконною, підстави для відповідальності за поширення негативної за сприйняттям позивача інформації, та спростування останньої, відсутні.
		Судом враховано, що згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені. У свою чергу, національна влада може втрутитися у процес реалізації норми статті 10 Конвенції, якщо, зокрема, це передбачено законом, направлено на захист репутації або інших прав осіб і є необхідним у демократичному суспільстві.
		Особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов`язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбачено статтею 10 Конвенції (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 20 березня 2019 року у справі № 758/14324/15-ц).
		Також суд вважає за необхідне зазначити, що підставою для задоволення позову у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи є сукупність усіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме:
		- поширення інформації, тобто, доведення її до відома хоча б однієї особи у будь-який спосіб;
		- поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто, позивача;
		- поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності;
		- поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
		За відсутності хоча б однієї з наведених обставин підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
		Частиною 1 статті 94 ЦК України передбачено право юридичної особи на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати. Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.
		Водночас, ділова репутація набувається юридичною особою не з моменту створення останньої, а у процесі здійснення нею професіональної чи підприємницької діяльності, внаслідок чого формується позитивна громадська оцінка або широко розповсюджена думка відносно ділових якостей юридичної особи, іміджу, престижу та довіри до його діяльності.
		Отже, в силу того, що ділова репутація юридичною особою набувається з часом, юридична особа повинна довести, що поширена відносно неї недостовірна інформація вплинула на сформовану і широко розповсюджену позитивну думку відносно її діяльності.
		Так, позивачем не надано жодного документа, з якого б вбачалися ознаки зниження його ділової активності після появи оскаржуваної інформації. 
		З урахуванням викладеного, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, надавши належну правову оцінку зібраним по справі доказам суд дійшов висновку, що в ході судового розгляду позивачем не доведено факту вчинення відповідачами правопорушення, яке полягало саме в поширені інформації, яка у відповідності до вимог закону може мати статус «недостовірної», такої, що порушує особисті немайнові права, або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі позивача повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право, суду не доведено, що зазначені в публікації цитати спрямовані на поширення відповідачами недостовірної інформації щодо позивача, приниження його честі, гідності та ділової репутації, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.
		Також колегія суддів підкреслює, що відповідно до ст.104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
		Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного прав позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18). З огляду на те, що судова експертиза не може однозначно стверджувати про наявність повного складу правопорушення, відомості викладені в експертизі судом враховано з наведенням власної оцінки обставинами справи та правової кваліфікації спору.
		Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 150000,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
		Згідно з частиною першою статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		У пункті 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
		Таким чином, для настання цивільно-правової відповідальності відповідачів за заподіяння моральної шкоди позивачеві необхідно встановити наявність усієї сукупності зазначених ознак складу цивільного правопорушення (протиправність діяння, факт заподіяння шкоди (у даному випадку - саме моральної), причинний зв`язок між протиправним діянням і шкодою, вина заподіювача шкоди), тоді як відсутність хоча б однієї з цих ознак виключає настання відповідальності.
		Дослідивши матеріали справи, місцевим судом правомірно встановлено, що матеріали справи не містять та апелянтом не надано жодного доказу на підтвердження завдання позивачу саме моральної шкоди, а також враховуючи, що вимога про спростування недостовірної інформації задоволенню не підлягає, похідна вимога про стягнення моральної шкоди також правомірно залишена без задоволення.
		Ураховуючи вищевикладені обставини справи, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачами прав позивача та охоронюваних законом інтересів.
		Щодо надмірного формалізму з боку суду при оцінці доказів позивача, то колегія суддів дійшла наступного висновку.
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
		Зокрема, у рішенні від 4.12.95 у справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що ст.6 конвенції визначає гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданого національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.
		У рішенні від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та в рішенні від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» ЄСПЛ указав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням §1 ст.6 конвенції.
		Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що статтею 7 ГПК України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
		Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
		Згідно ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
		Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення суду вбачається, що суд першої інстанції у повній міри дослідів як доводи позивача, подані в обґрунтування позовних вимог так і заперечення відповідачів, докази позивача були досліджені, та спростовані, аргументація судового рішення відповідає вимогам процесуального закону.
		Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
		Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України). 
		З урахуванням викладеного вище, колегія суддів зазначає, що в ході апеляційного провадження позивачем не наведено обставин, які могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та задоволення позову.
		Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
		Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. 
		24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 20.05.2023 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 №2915-ІХ).
		Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
		При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.   
		На підставі вищевикладеного, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.248 ГПК України.
		Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,  -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гловоапп Україна» залишити без задоволення. 
		Рішення Господарського суду Харківської області від 10.11.2021 у справі №922/2993/21 залишити без змін.
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення Верховного Суду.
		 
		Повний текст постанови складено 11.04.2023. 
		 
		Головуючий суддя                                                                    Р.А. Гетьман
		 
		Суддя                                                                                           О.І. Склярук  
		 
		Суддя                                                                                           О.І. Терещенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...