Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/1982/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про поновлення на роботі, з них.
Надіслано для оприлюднення: 12.04.2023. Зареєстровано: 13.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2023.
Дата набрання законної сили: 12.04.2023
Номер судового провадження: 22-ц/812/310/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		12.04.23
		22-ц/812/310/23
		Єдиний номер справи 487/1982/22 
		Провадження 22-ц812/310/23             Головуючий по 1 інстанції Кузьменко В.В. 
		                Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю.
		 
		П О С Т А Н О В А 
		І м е н е м У к р а ї н и
		 
		12 квітня 2023р.                         м. Миколаїв
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі: 
		Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О. 
		 
		секретар судового засідання  Біляєва В.М., 
		 
		за участі: позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Гриненко Т.В., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу
		 
		за апеляційною скаргою Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» 
		 
		на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 січня 2023р.
		 
		за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» про визнання наказу незаконним, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
		 
		встановила:
		 
		   У червні 2022р. ОСОБА_1 пред`явив позов до КП ММР «Миколаївелектротранс», який уточнив 14 жовтня 2022р. про визнання незаконним наказу №95 від 29 березня 2022р. про призупинення дії трудового договору, поновлення на посаді начальника юридичного відділу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з 01 квітня 2022р. по 20 липня 2022р.
		   Позивач вказував, що з 09 липня 2021р. працює на посаді начальника юридичного відділу КП ММР «Миколаївелектротранс». 
		29 березня 2022р. директором КП ММР «Миколаївелектротранс» видано наказ №95 «Про призупинення дії трудових відносин», яким з 01 квітня 2022р. на час дії воєнного стану призупинено дію, в тому числі із ним трудового договору.
		Підставою для такого рішення зазначено абсолютну неможливість надання роботодавцем та виконання працівником роботи обумовленої укладеним трудовим договором з посиланням наст.13 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Після ознайомлення з текстом вказаного наказу він 31 березня 2022р. подав до керівника свої заперечення з проханням скасувати вказаний наказ, оскільки підприємство працювало у звичному режимі (крім обмеження руху транспорту) та що він має можливість виконувати роботу за посадою, а відповідач може надати йому роботу.
		На момент винесення оскаржуваного наказу підприємство працювало в звичайному режимі, діяльність та фінансування КП ММР «Миколаївелектротранс» не зупинялись, прибуток отримувався, структурні підрозділи були забезпечені роботою і виконували свої завдання, в провадженні судів перебувало більше 20 справ за участі відповідача, а він в юридичному відділі є єдиним адвокатом.
		Вказаний наказ є незаконним, оскільки не було відсутності необхідності виконання роботи віднесеної до його посадових обов`язків, так само не було і в нього неможливості виконання своїх посадових обов`язків, а відповідно до роз`яснень Мінекономіки України головною умовою для призупинення дії трудового договору є одночасна абсолютна неможливість надання роботодавцем працівнику роботи, та не неможливість її виконання працівником.
		Є сумніви і щодо законності порядку (процесу) визначення кола осіб, з якими вирішено призупинити дію трудових договорів, так як оскаржуваний наказ не містить жодних обґрунтувань чи посилань на висновки комісій, як і не містить обґрунтувань відповідного управлінського рішення керівника у випадку одноосібного прийняття рішення (наказу).
		Також оскаржуваний наказ за формою та змістом не відповідає вимогам чинного законодавства. Назва наказу №95 «Про призупинення дії трудових відносин», в той час як згідно з абз.3 ч.1ст.13 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а сама ж стаття регламентує призупинення дії саме трудового договору, а не відносин. У наказі не зазначено причини (підстави) неможливості надання роботи (активні бойові дії, зупинення виробництва, пошкодження майна, відсутність замовлень, тощо), а також про зобов`язання бухгалтерії на час призупинення дії трудового стану нараховувати заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати та фіксувати розмір ЄСВ, який підлягав би виплаті із сум заробітної плати та компенсаційних витрат.
		   Рішенням Заводськогорайонного судуміста Миколаєвавід 05січня 2023р.позов задоволено.Постановлено визнатинезаконним таскасувати наказКП ММР«Миколаївелектротранс» від29березня 2022р.№95«Про призупиненнядії трудовихвідносин» вчастині,що стосується начальникаюридичного відділу КП ММР «Миколаївелектротранс» ОСОБА_1 . Поновлено з 01 квітня 2022р. дію трудового договору начальника юридичноговідділу Луцишина Я.М. Стягнуто з КП ММР «Миколаївелектротранс» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 квітня 2022р. по 20 липня 2022р. в розмірі 94663,33 грн.
		В апеляційній скарзі КП ММР «Миколаївелектротранс», посилаючись на незаконність рішення суду, просило його скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову. 
		ОСОБА_1 ,в поданомувідзиві наапеляційну скаргу,вважає рішеннясуду законнимі обґрунтованим. 
		Ухвалою суду від 12 квітня 2023р. доповнення до апеляційної скарги залишені без розгляду на підставі ст.ст.126,354 ЦПК, у зв`язку із пропуском строку на їх подання. 
		Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як встановленосудом івбачається зматеріалів справи, ОСОБА_1 з  09 липня 2021р. працював на посаді начальника юридичного відділу КП ММР «Миколаївелектротранс». 
		24 лютого 2022р. директором КП ММР «Миколаївелектротранс» видано наказ №81 «Про обмеження руху міського електротранспорту та режиму роботи на підприємстві» за яким на період дії воєнного стану на підприємстві створюється спеціальна комісія, для чого затверджується її склад окремим наказом по підприємству. До повноваження комісії відносяться питання: встановлення можливості надання протягом дії воєнного часу відпустки бажаючим працівникам (основні щорічні, соціальні, залишки щорічних відпусток); з метою встановлення простою, який визнається таким, що виник не з вини працівників, комісією визначаються працівники, які можуть прибути на роботу але при цьому підприємство з об`єктивних причин не може надати їм роботу, передбачену їх посадовими (робочими) інструкціями. Час простою не з вини працівника, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Працівникам які не надали підтверджень щодо поважності причин їх відсутності на робочому місці, заробітна плата не виплачується. Поважність підстав, які унеможливлюють прибуття на робоче місце працівників підприємства встановлюється комісією. Для працівників, які виконують свої трудові обов`язки на своїх робочих місцях оплату проводити в загальному порядку.
		03 березня 2022р. директором КП ММР «Миколаївелектротранс» видано наказ №86 «Про створення та затвердження складу комісії щодо роботи підприємства в умовах воєнного стану» на підприємстві створено комісію з регулювання робочого часу та оплати працівникам в умовах функціонування частини структурних підрозділів підприємства.
		29 березня 2022р. директором КП ММР «Миколаївелектротранс» видано наказ №95 «Про призупинення дії трудових відносин» з начальника юридичного відділу ОСОБА_1 призупинено дію трудового договору з 01 квітня 2022р. з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України, що тягне за собою абсолютно неможливе надання роботодавцем та виконання працівниками роботи, обумовленої укладеними трудовими договорами з посиланням наст.13 Закону від 15 березня 2022р. №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		31 березня 2022р. ОСОБА_1 подав директору КП ММР «Миколаївелектротранс» заперечення щодо наказу №95 від 29 березня 2022р., відповідно до якого просив його скасувати. Зазначав, що підприємство на даний час функціонує у звичайному режимі (окрім обмеження руху транспорту), він має можливість виконувати свої трудові обов`язки та вважає, що підприємство може надати йому роботу.
		20 липня 2022р. директором КП ММР «Миколаївелектротранс» видано наказ №328/К-тр про звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі п.1 ст.40 КЗпП  скорочення штату. 
		Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбаченіст.ст.43-46 Конституції України.
		Відповідно дост.64 Конституції Українив умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені ст.ст.24,25,27,28,29,40,47,51,52,55,56-63 Конституції України.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022р. № 64/2022, затвердженогоЗаконом від24лютого 2022р.№102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022р. строком на 30 діб. 
		Відповідно до змін, внесених Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022р. № 2119-ІХпродовжено строк дії воєнного стану в Україніз 05 години 30 хвилин 26 березня 2022р. строком на 30 діб.
		Згідно з п.3 названого Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст.30-34,38,39,41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першоюст.8 Закону «Про правовий режим воєнного стану».
		Статтею 1 Закону від 15 березня 2022р. №2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»(далі - Закон № 2136-ІХ, тут і далів редакції, яка була чинною на день видання оспорюваного наказу) передбачено, що цейЗаконвизначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей43,44 Конституції України.
		У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
		Відповідно до п.п.5 п.1ст.6 Закону № 2136-ІХв указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Згідно із пунктом 2 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 2136-ІХглаву XIX «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю Українидоповнено пунктом 2 такого змісту: «Під час дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановленіЗаконом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		З огляду на вищевикладене положенняЗакону№2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніжКодекс законів про працю- мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положеннямЗакону № 2136-ІХтакож можуть або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.
		Частиною 1статті 13 Закону № 2136-ІХвизначено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
		Частиною 2 вказаної статті передбачено, що про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
		Згідно із частиною 3статті 13 Закону №2136-ІХвідшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
		Таким чином,Закон №2136-ІХнадав право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, та не виплачувати у період призупинення заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати працівникам.
		Разом з тим, як вбачається з аналізу положень ч.1ст.13Закону таке право роботодавця настає за певних умов. Такими умовами призупинення трудового договору з працівником є абсолютна неможливість через збройну агресію: роботодавцем надати роботу, а працівником - виконувати її. До того ж диспозиція цієї нормизаконувказує на те, що законодавець передбачив одночасне настання як неможливості роботодавцем надати роботу, так і неможливість виконувати цю роботу працівником.
		Отже, спеціальна норма права передбачає право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. При цьому, роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, а працівник не може виконати роботу. Лише наявність правової норми яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору не є достатньою. Для сторін мають наступити відповідні наслідки за наявності обставин, що передбачає така норма права.
		Позивач у своєму запереченні на оспорюваний ним наказ вказав про готовність виконувати свої трудові обов`язки з огляду на функціонування підприємства.
		Щодо абсолютної неможливості надавати роботу та виконувати її, то роботодавець має перебувати в таких обставинах коли він не може надати роботу працівнику, в свою чергу, працівник - не може виконати роботу.
		Зокрема, про абсолютну неможливість надання роботодавцем роботи в контексті призупинення трудового договору може свідчити випадки неможливості забезпечувати працівників умовами праці, внаслідок того, що необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
		Тому за умови, що працівник бажає та може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору.
		За таких обставин суд першої інстанції, проаналізувавши надані сторонами докази, повно та всебічно встановив обставини справи, правильно визначився з характером спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову через недоведеність відповідачем передбаченихзакономпідстав для призупинення з позивачем дії трудового договору і, як наслідок, для невиплати позивачеві заробітної плати, а тому з метою поновлення порушених прав останнього визнав незаконним та скасував оскаржуваний наказ та стягнув неотриману заробітну плату.
		Посилання в апеляційній скарзі щодо неповідомлення позивачем керівника підприємства про своє місцезнаходження протягом місяця підлягають відхиленню, так як ці обставини мають юридичне значення для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. 
		Враховуючи те, що рішення суду щодо вирішення спору по суті постановлено відповідно до вимог матеріальногозакону, який регулює спірні правовідносини, та з дотриманням положень процесуальногозакону, відсутні підстави для його зміни у цій частині.
		Частиною 5статті 265 ЦПКпередбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається, зокрема, розподіл судових витрат.
		Суд, ухвалюючи рішення, таких приписів процесуальногозаконуне виконав та не вирішив питання розподілу судових витрат.
		В силу частини 1статті 141 ЦПКсудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Розмір та порядок сплати судового збору визначеніЗаконом «Про судовий збір».
		Відповідно до частини 1 статті 4 цього вказаногоЗаконусудовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини 2статті 4 Закону «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсотки ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Позивач звернувся до суду з позовом у червні 2022р., заявивши одну вимогу немайнового характеру та одну майнову вимогу (про стягнення 94663,33 грн. середнього заробітку), а тому виходячи із заявлених позовних вимог та прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленогозакономна 1 січня 2022р. (2481грн.), судовий збір за ставками, передбаченими підпунктами 1, 2 пункту 1 частиною 2статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви становить 1984 грн. 80 коп.
		Позивач при зверненні з позовною заявою судовий збір не сплачував.
		У зв`язку із тим, що позовні вимоги задоволені, з відповідача в дохід держави слід стягнути відповідно 1984 грн. 80 коп. судового збору за вирішення справи судом першої інстанції.
		Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч.13ст.141 ЦПК ).
		Оскільки рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог залишено апеляційним судом без змін, судові витрати покладаються на відповідача.
		З огляду на вищенаведені мотиви рішення суду у зв`язку із порушенням вимог процесуальногозаконущодо розподілу судових витрат на підставі п.4 ч.1ст.376ЦПК підлягає зміні шляхом доповнення висновком про розподіл судових витрат.
		Керуючись ст.ст.367,374-376,382 ЦПК, колегія суддів
		 
		п о с т а н о в и л а :
		 
		Апеляційну скаргу Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» залишити без задоволення.
		Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 05 січня 2023р. змінити, доповнивши його висновком про розподіл судових витрат.
		Стягнути з Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс», ЄДРПОУ: 03328468, в дохід держави 1984,80 грн. судового збору за вирішення справи судом першої інстанції.
		В іншій частині рішення суду залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбаченихст.389 ЦПКпідстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
		Повний текст постанови складено 12 квітня 2023р.
		 
		Головуючий:                Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...