Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/559/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту.
Надіслано для оприлюднення: 12.04.2023. Зареєстровано: 13.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2023.
Дата набрання законної сили: 09.08.2023
Номер судового провадження: П/520/601/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		Харків 
		28 березня 2023 року № 520/559/22 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі: 
		головуючого судді  Зінченко А.В. 
		при секретарі  Цикало А.О.
		за участі сторін:
		позивача - ОСОБА_1 
		представника позивача ОСОБА_2 - Верещака Н.В.
		представника позивача ОСОБА_3 - Волкова І.М.
		представника відповідача МОН - Остапенко Ю.О.
		представників відповідача ДБТУ - Вац О.І., Микитюк В.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовами ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , код НОМЕР_3 ) до Міністерства освіти і науки України (просп. Перемоги, буд. 10,м. Київ,01135, код ЄДРПОУ 38621185), Головної виборчої комісії з проведення виборів ректора Державного біотехнологічного університету (вул. Алчевських, буд. 44,м. Харків,61002), Організаційного комітету з проведення виборів ректора Державного біотехнологічного університету (вул. Алчевських, буд. 44,м. Харків, 61002), Державного біотехнологічно університету (вул. Алчевських, буд. 44,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ 44234755) про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування наказу,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивачі звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просили суд:
		-визнати дії Державного біотехнологічного університету з організації проведення виборів ректора Державного біотехнологічного університету, які відбулися 29 грудня 2021 року, протиправними та визнати вибори ректора Державного біотехнологічного університету, які оформлені протоколом № 8 від 29 грудня 2021 року головної виборчої комісії з проведення виборів ректора Державного біотехнологічного університету, недійсними.
		-визнати протиправною бездіяльність Міністерства освіти і науки України під час організації та проведенні виборів ректора Державного біотехнологічного університету, які відбулися 29 грудня 2021 року;
		- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України під час організації та проведенні виборів ректора Державного біотехнологічного університету, які відбулися 29 грудня 2021 року;
		-скасувати Наказ Міністерства освіти і науки України від 31.12.2021 р. №513-к Про призначення на посаду ректора та Наказ Міністерства освіти і науки України від 31.12.2021 р. № 514-к Про призупинення дії контракту з ректором Державного біотехнологічного університету;
		- скасувати протокол № 8 від 29 грудня 2021 року головної виборчої комісії з проведення виборів ректора Державного біотехнологічного університету.
		В обґрунтування позовних позивачі зазначили, що 29.12.2021 року відбулись вибори ректора Державного біотехнологічного університету (ДБТУ). Претендентами на посаду ректора Державного біотехнологічного університету були визначені Міністерством освіти і науки України: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_3 , що підтверджується листом МОН України №1/21862- 21 від 13.12.2021 року.
		Вказані вибори, на думку позивачів, відбулись із значними порушеннями норм чинного законодавства закріплених в Законі України «Про вищу освіту» та Постанові КМУ від 05 грудня 2014 ро № 726 «Деякі питання реалізації статті 42 Закону України «Про вищу освіту»», а також такими, що суперечать іншим нормам законодавства України. Більше того, в результаті ци виборів було порушено право співробітників, науковців, студентів на вільне волевиявлення, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
		Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 відкрито провадження по даній справі.
		Позивач ОСОБА_1 та Представники позивачів Нанки О.В. та Ульянченко О.В. в судовому засіданні позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. 
		Представник відповідача МОН в судовому засіданні протии позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити, надав відзив на позов з обгрунтуванням своєї правової позиції.
		Представники відповідача ДБТУ в судовому засіданні протии позову заперечували, просили в задоволенні позовних вимог відмовити, надали відзив на позов з обгрунтуванням своєї правової позиції.
		Суд, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає наступне.
		Міністерство освіти і науки України проти позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з іетупних підстав.
		Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Положенням про Міністерство освіти і науки України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 630 , визначено, що МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері світи або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
		Щодо визнання недійсними результатів виборів ректора Державного геотехнологічного університету суд зазначає наступне.
		Відповідно до статті 42 Закону України «Про вищу освіту», засновник або уповноважений орган зобов`язаний:
		оголосити конкурс на заміщення посади керівника закладу вищої освіти не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка займає цю посаду;
		протягом двох місяців з дня оголошення конкурсу на посаду керівника закладу вищої освіти приймає пропозиції щодо претендентів на посаду керівника закладу вищої освіти;
		протягом 10 днів з дня завершення терміну подання відповідних пропозицій вносить кандидатури претендентів, які відповідають вимогам Закону України «Про вищу освіту», до закладу вищої освіти для голосування.
		Далі керівник закладу вищої освіти обирається шляхом таємного голосування строком на п`ять років у порядку передбаченим Закону України «Про вищу освіту» та статутом закладу вищої освіти.
		З особою (кандидатурою), яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, засновник або уповноважений ним орган укладає контракт строком на п`ять років не пізніше одного місяця з дня її обрання.
		Відповідно до Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 року № 726, вибори керівника закладу вищої освіти проводяться з дотриманням таких принципів: відкритості, гласності, таємного та вільного волевиявлення, добровільної участі у виборах, демократичності, забезпечення рівності прав учасників виборів.
		Усі кандидати на посаду керівника закладу вищої освіти мають рівні права.
		В пункті 12 Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника вищого навчального закладу затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2014 року № 726 зазначено, що засновник або уповноважений орган зобов`язаний провести перевірку відповідності претендентів вимогам до керівника, що встановлені частиною першою статті 42 Закону України Про вищу освіту».
		Відповідно до Методичних рекомендацій - вибори проводяться в приміщенні навчального закладу.
		Пунктом 23 Методичних рекомендацій зазначено, що керівник навчального закладу протягом семи календарних днів з дати публікації оголошення про проведення конкурсу видає наказ про організацію виборів, у якому, зокрема, визначається: персональний склад організаційного комітету з проведення виборів; персональний склад виборчої комісії; кінцевий строк обрання представників для участі у виборах з числа інших штатних працівників закладу вищої освіти, які не є науковими, науково-педагогічними та педагогічними працівниками, а також виборних представників з числа студентів.
		Організаційний комітет і виборча комісія діють відповідно до статуту закладу вищої освіти та положень про них, які затверджуються вченою радою закладу вищої освіти за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації закладу вищої освіти.
		Згідно з пунктом 34 Методичних рекомендацій під час голосування та підрахунку голосів мають право бути присутніми не більше двох спостерігачів від кожного кандидата, а також не більше трьох громадських спостерігачів, акредитованих організаційним комітетом, а в разі утворення виборчих дільниць - не більше двох спостерігачів від кожного кандидата і трьох громадських спостерігачів на кожній виборчій дільниці.
		Порядок акредитації громадських спостерігачів визначається організаційним комітетом.
		Відповідно до статей 1 та 32 Закону України «Про вищу освіту» діяльність закладу вищої освіти провадиться на принципах автономії та самоврядування. Автономія закладу вищої освіти - це самостійність, незалежність і відповідальність закладу вищої освіти у прийнятті рішень стосовно розвитку академічних свобод, організації освітнього процесу, наукових досліджень, внутрішнього управління, економічної та іншої діяльності, самостійного добору і розстановки кадрів.
		Згідно зі статтею 34 Закону України «Про вищу освіту» керівник закладу вищої освіти організовує та здійснює безпосереднє управління його діяльністю, затверджує його структуру і штатний розпис, видає накази і розпорядження, дає обов`язкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу і структурними підрозділами закладу вищої освіти доручення, визначає функціональні обов`язки та здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників, забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку, забезпечує створення умов для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу вищої освіти.
		Пунктом 26 Методичних рекомендацій визначено, що керівник навчального закладу зобов`язаний забезпечити створення належних умов для роботи організаційного комітету та виборчої комісії, надавати інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них завдань, а також надати організаційному комітетові та виборчій комісії окремі придатні для роботи приміщення, забезпечити наявність у таких приміщеннях необхідних засобів зв`язку, оргтехніки тощо.
		Організація проведення голосування, підтримання порядку у приміщенні для голосування та забезпечення таємності голосування покладаються на виборчу комісію або дільничну виборчу комісію.
		Процес голосування і підрахунку голосів підлягає фіксуванню за допомогою відеозасобів. При цьому таке фіксування не може порушувати таємницю голосування.
		Бюлетень для голосування заповнюється виборцем особисто в кабіні для таємного голосування. Під час заповнення бюлетенів забороняється присутність у кабіні для таємного голосування інших осіб, здійснення фото- та відеофіксації у будь- який спосіб.
		Судом встановлено, що 08.10.2021 р. № 412-к затверджений наказ МОН «Про оголошення конкурсів на заміщення посад керівників закладів вищої освіти», яким адміністрації Університету доручено організувати проведення виборів ректора відповідно до вимог статті 42 Закону України «Про вищу освіту» та з дотриманням законодавства України в частині запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID  19, що підтверджено копією, долученої до матеріалів справи.
		Листом від 13.12.2021 р. № 1/21862-21 МОН надало пропозицію щодо кандидатур претендентів на посаду ректора Державного біотехнологічного університету
		Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Університету в розділі «Вибори ректора» організаційним комітетом та виборчою комісією Університету були здійснені необхідні заходи щодо організації та проведення виборів ректора (розміщення наказів, положень, передвиборчих програм кандидатів на посаду ректора на сайті Університету; організація зустрічей кандидатів з трудовим колективом і студентами; складання списків виборців, у тому числі у відокремлених структурних підрозділах тощо).
		Листом Державного біотехнологічного університету від 28.12.2021 № 01- ЗЗЗ направлено на адресу Міністерства копію наказу від 28.12.2021. № 255 «Про організацію роботи дільниць з виборів ректора Державного біотехнологічного університету» .
		В судовому засіданні знайшло своє підтвердження, що вибори ректора Університету відбулись 29 грудня 2021 року. Міністерство освіти і науки України листом від 28.12.2021 № 15/304-21, що додається, звернулось до департаменту науки і освіти Харківської обласної державної адміністрації як уповноваженого органу засновника з проханням забезпечити участь представника департаменту науки і освіти у проведенні виборів ректора Університету.
		Листом від 29.12.2021 № 01-343 Державний біотехнологічний університет направив на адресу Міністерства підсумковий протокол, складений за результатами голосування на виборах ректора Державного біотехнологічного університету, що відбулися 29.12.2021 р. 
		Судом встановлено, що відповідно до протоколу № 8 головної виборчої комісії з виборів керівника Університету від 29.12.2021, що додається, голоси виборців розподілилися таким чином:
		ОСОБА_1 - 151 голос (11,85 % від кількості виборців);
		ОСОБА_2 - 88 голосів (6,91 % від кількості виборців);
		ОСОБА_4 - 840 голосів (65,93 % від кількості виборців);
		ОСОБА_3 - 36 голосів (2,83 % від кількості виборців);
		не підтримую жодного кандидата - 5 голосів (0,39 % від кількості виборців).
		Відповідно до статті 42 Закону України «Про вищу освіту», Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 171, стосовно ОСОБА_4 - переможця виборів ректора Університету - було проведено процедуру спеціальної перевірки.
		За результатами спеціальної перевірки наказом Міністерства освіти і науки України від 31.12.2021 № 513-к, що додається, ОСОБА_4 призначено ректором Державного біотехнологічного університету як обраного за конкурсом на умовах, викладених в контракті від 31.12.2021 № 1-118.
		Водночас, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 51.12.2021 № 514-к та додаткової угоди від 31.12.2021 № 1, дію контракту від 31.12.2021 № 1-118, укладеного між МОН та ОСОБА_4 , призупинено до складання ним повноважень народного депутата України; виконувачем обов`язків ректора Державного біотехнологічного університету з 31 грудня 2021 року призначено ОСОБА_5 .
		Відповідно до ч. З ст. 42 закону «Про вищу освіту», з особою (кандидатурою), обраною керівником закладу вищої освіти відповідно до вимог цього Закону, засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) укладає контракт строком на п`ять років не пізніше одного місяця з дня її обрання, визначаючи у контракті цільові показники діяльності закладу вищої освіти, досягнення яких повинна забезпечити особа (кандидатура) на посаді керівника закладу вищої освіти в разі підписання контракту, механізми перевірки досягнення таких цільових показників, а також терміни для досягнення таких цільових показників.
		Отже, ОСОБА_4 до виконання обов`язків ректора Державного біотехнологічного університету не приступив.
		Верховним судом в своїй Постанові від 18.02.2020 у справі № 511/2078/17, зроблено висновок, що саме видання наказу про прийняття на роботу не є достатнім для висновку про укладення трудового договору і виникнення трудових правовідносин, якщо працівника фактично не допущено до її виконання або він сам не приступив до роботи.
		Крім того, згідно ст. 118 КЗпП, працівникам, звільненим від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (посада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.
		Відповідно до ч. 4 ст. 20 закону «Про статус народного депутата України», народному депутату після закінчення строку його повноважень, а також у разі дострокового їх припинення за особистою заявою про складення ним депутатських повноважень надається попередня робота (посада), а в разі неможливості цього - він Зараховується до резерву кадрів Головного управління державної служби України.
		Згідно наказу № 514-к від 31.12.21 на підставі особистою заяви контракт з ОСОБА_4 призупинено до складання ним депутатських повноважень, що відповідає вимогам законодавства.
		Суд вказує, що аналізуючи питання щодо можливості оскарження акту індивідуальної дії, Велика Палата Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 9901/415/18, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.05.2021 (справа № 640/11938/20) зазначили таке.
		Відповідно до частин першої та третьої статті 124 Основного Закону України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди; юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення; у передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
		При цьому обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
		Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
		Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
		При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.
		Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа Має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень.
		Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
		При цьому порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
		Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
		З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
		З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів позивача, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб`єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
		Індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто формально обов`язковим для персоніфікованим (чітко визначених) суб`єктів ; вміщують індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії у часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише у письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльністній (конклюдентній) формах.
		З огляду на вказане нормативно-правовий акт містить загальнообов`язкові правила поведінки (норми права), тоді як акт застосування норм права (індивідуальний акт) - індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; вимоги нормативно-правового акта стосуються всіх суб`єктів, які опиняються у нормативно регламентованій ситуації, а акт застосування норм права адресується конкретним суб`єктам і створює права та/чи обов`язки лише для цих суб`єктів; нормативно- правовий акт регулює певнии вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує дію фактами його застосування, тоді як дія акта застосування норм права закінчується у зв`язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
		Узагальнюючи вищевикладені висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, суд робить висновок, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень, у тому числі й індивідуальних актів, є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень Порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.
		В судовому засіданні судом не встановлено порушень діючого законодавства, яке могли вплинути на волевиявлення виборців.
		За відсутності заяв та актів про порушення діючого законодавства свідки також не підтвердили будь-яких порушень.
		Також суд робить висновок, що Міністерство світи і науки України не несе відповідальності за проведення виборів керівника закладу вищої освіти, оскільки виборчий процес відбувається, безпосередньо, у навчальному закладі, тим паче МОН виконало всі, покладені на нього чинним законодавством зобов`язання щодо оголошення виборів ректора та організації прийому документів від претендентів та подальшого внесення кандидатур претендентів для голосування.
		Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
		Суд вказує, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
		Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 139, 242 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Міністерства освіти і науки України, Головної виборчої комісії з проведення виборів ректора Державного біотехнологічного університету, Організаційного комітету з проведення виборів ректора Державного біотехнологічного університету, Державного біотехнологічно університету про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування наказу - залишити без задоволення.
		Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 
		Повний текст рішення виготовлено 07 квітня 2023 року
		 
		Суддя Зінченко А.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...