Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/23221/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 12.04.2023. Зареєстровано: 13.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2023.
Дата набрання законної сили: 11.04.2023
Номер судового провадження: 854/1050/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		___________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 522/23221/21Головуючий в 1 інстанції: Абухін Р. Д.
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		судді-доповідача Домусчі С.Д..
		суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І.,
		розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування п`яти постанов у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив суд:
		- визнати протиправними та скасувати постанови Державної служби України з безпеки на транспорті по справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування ( місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ №00001130 від 15.11.2021 року, серії АМ № 00001328 від 18.11.2021, серії ВМ № 00001368 від 18.11.2021, серії ВМ № 00001369 від 18.11.2021, серії ВМ № 00001458 від 22.11.2021, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 132-1 КУпАП та кожною з яких накладено штраф у розмірі 8500 грн.
		- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 20000 грн.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в нього відсутня відповідальність за встановлені в оскаржуваних постановах правопорушення, оскільки вантаж був сипучим та допустиму масу для контейнеровоза 44 тони та з 2018 року транспортні засоби позивача перебувають в користуванні інших осіб.
		Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11 січня 2023 року у задоволені позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовлено.
		Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19 січня 2022 року.
		Скасовано зупинення стягнення з ОСОБА_1 штрафів на підставі постанов Державної служби України з безпеки на транспорті по справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування ( місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ №00001130 від 15.11.2021, серії АМ № 00001328 від 18.11.2021, серії ВМ № 00001368 від 18.11.2021, серії ВМ № 00001369 від 18.11.2021, серії ВМ № 00001458 від 22.11.2021.
		Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає про неврахування судом першої інстанції того факту, що у контексті спірних правовідносин, відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, максимально допустима для контейнеровозів фактична маса складає 44 тони, а не 40 тон.
		Також, апелянт вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що предметом перевірки у цій справі є питання правомірності притягнення позивача до відповідальності за допуск руху транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів навантаження транспортного засобу, а не правомірність перевезення сипучого вантажу без тари.
		Решта доводів апеляційної скарги відтворюють зміст позову.
		У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач, послався на правомірність оскаржуваного рішення та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції  без змін.
		Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Суд встановив, що 14.11.2021 о 11 год. 56 хв. за адресою Р-03 Північно-східний обхід м. Києва, км. 19+543, зафіксовано транспортний засіб DAFXF 95.480, державний номер НОМЕР_1 відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України загальної маси транспортного засобу на 5,4 % (6.862 тон).
		Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічногозасобу марки WIM4.4 № 35-02/6017,60188 свідоцтво про повірку технічного засобу N 6019.6020 дійсне до 26 жовтня 2022 року.
		За вказане правопорушення відносно ОСОБА_1 , була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті ВМ №00001130 видана 15.11.2021, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.
		Також, 18.11.2021 о 11 год. 30 хв. за адресою Р-03 Північно-східний обхід м. Києва, км. 19+543, зафіксовано транспортний засіб DAFXF 95.480, державний номер НОМЕР_2 відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України загальної маси транспортного засобу на 7,4 % (7.134 тон), відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM4.4 № 35-02/6017,60188 свідоцтво про повірку технічного засобу No6019.6020 дійсне до 26 жовтня 2022 року.
		За вказане правопорушення відносно ОСОБА_1 , була винесена Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті ВМ №00001369 видана 18.11.2021, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.
		Також 20.11.2021 о 11 год. 30 хв. за адресою Р-03 Північно-східний обхід м. Києва, км. 19+543, зафіксовано транспортний засіб DAFXF 95.480, державний номер НОМЕР_1 відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України загальної маси транспортного засобу на 5,9 % (6.83 тон), відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Вищевказане правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM4.4 № 35-02/6017,60188 свідоцтво про повірку технічного засобу № 6019.6020 дійсне до 26 жовтня 2022 року.
		За вказане правопорушення відносно ОСОБА_1 , була винесена Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті ВМ № 00001458 видана 22.11.2021, якою останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн.
		Зі змісту Постанови ВМ №00001328 від 18.11.2021 вбачається, що 18.11.2021 о 00 год 43 хв., за адресою M-05 Київ - Одеса, км 36+303 зафіксовано транспортний засіб DAFXF 95.480, д.н.з. НОМЕР_1 , при вимірюванні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, відповідальна оcоба допустила рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 6.5% (7.363 тон), відповідальність за яке передбачена Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Головний спеціаліст відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Блажко Є.М., розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM5, 5, постановив притягнути ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 (вісім тисяч п`ятсот) грн.
		Зі змісту Постанови ВМ № 00001368 від 18.11.2021 вбачається, що 18.11.2021 о 11 год 30 хв., за адресою Р-03 Північно-східний обхід м. Києва, км 19+543 зафіксовано транспортний засіб DAF 95 XF 430, д. н. з. НОМЕР_3 , при вимірюванні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: України: загальної маси транспортного засобу на 5.1% (6.745 тон), відповідальність за яке передбачена Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Головний спеціаліст відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті, ОСОБА_2 , розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM4, 4, постановила притягнути ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 (вісім тисяч п`ятсот) грн.
		Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що на розміщеному на спеціалізованому напівпричепі-контейнеровозі знаходився контейнер із відповідним маркуванням. Натомість у позовній заяві зазначено та підтверджується товарно-транспортними накладними, що товар який перевозився був сипучим, що свідчить про перевезення без використання контерйнеру.
		Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку.
		Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-XII учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
		Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
		Частиною 2 ст. 29 Закону України від 30.06.1993 року №3353-ХІІ передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Згідно із ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 року №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
		Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
		Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
		Згідно із п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
		Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
		Слід враховувати, що механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначає Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року №1174.
		За визначенням, наведеним у п. 2 Порядку від 27.12.2019 року №1174, автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті - комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером.
		Пунктом 8 Порядку від 27.12.2019 року №1174 передбачено, що вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №163.
		Згідно із п.п. 11, 12 Порядку від 27.12.2019 року №1174 автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
		Автоматичний пункт може забезпечувати:
		вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
		вимірювання загальної маси транспортного засобу;
		визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
		вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;
		визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
		вимірювання габаритів транспортного засобу;
		фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);
		фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
		фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
		первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування;
		автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
		Відповідно до п.п. 13, 14, 15 Порядку від 27.12.2019 року №1174 під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
		Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.
		Метадані повинні містити дані про:
		засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);
		місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
		найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
		дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);
		фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;
		відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
		За правилами п.п. 16, 17 Порядку від 27.12.2019 року №1174 посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли.
		Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
		У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
		Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
		Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП визначено, що перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
		У Примітці цієї статті передбачено, що підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
		За правилами ст. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
		За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з`ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
		Згідно із ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
		Також, за правилами ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
		Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.
		Виходячи з обставин справи, апеляційний суд враховує, що позивач є власником вантажних контейнеровозів та вантажного сідлового тягача, про що свідчать Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 , НОМЕР_1 та НОМЕР_2 (а.с. 53, 55, 57).
		Заперечуючи свою суб`єктність у виявленому правопорушенні, позивач посилається на укладення з ТОВ «ГАВАНЬ АГРО» Договорів найму (оренди) транспортних засобів від 28.07.2018 року (а.с. 58-64), посвідчених приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстрованого в Реєстрі за №2616 та №2617.
		Факт здійснення перевезень вказаним ТОВ «ГАВАНЬ АГРО» позивач доводить оформленням товарно-транспортних накладних від 18.11.2021 №А-02821 (а.с. 80), від 18.11.2021 №367 (а.с. 76-77), від 18.11.2021 №369 (а.с. 78-79), від 18.11.2021 №А-02822 (а.с. 82), від 17.11.2021 №А-02858 (а.с. 86) та від 20.11.2021 №А02829 (а.с. 88).
		Перевіривши представлені позивачем матеріали, апеляційний суд звертає увагу на ту обставину, що передача транспортних засобів не підтверджена відповідним актом, як це обумовлено у п. 3 Договорів найму (оренди) транспортних засобів від 28.07.2018 року.
		Також апеляційний суд зазначає, що на підтвердження здійснення саме ТОВ «ГАВАНЬ АГРО» автомобільних перевезень була надана копія договору від 01.07.2021 про надання послуг з перевезення вантажу №0107202101 (т. 1 а.с. 65-69), за умовами якого перевізником є ТОВ «ГАВАНЬ АГРО» від імені якого укладався договір, зокрема в особі директора  Побережника Руслана Валерійовича. 
		Вказані обставини свідчать, що на час виникнення спірних правовідносин апелянт був не тільки власником транспортних засобів, переданих в оренду ТОВ «ГАВАНЬ АГРО» за нотаріально посвідченими договорами, а й директором орендаря - ТОВ «ГАВАНЬ АГРО».
		У тому числі, позивач в установлений строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу не повідомляв про відповідні обставини орган, що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. Ці обставини компетентним органом в установленому порядку не перевірялись.
		Апеляційний суд враховує, що підставою для видання оспорюваної постанови про застосування до позивача адміністративного стягнення (штрафу) стали результати автоматичного вимірювання загальної маси транспортного засобу.
		Відповідно до цих результатів вагові параметри вказаних транспортних засобів перевищують нормативно допустимі загальні вагові обмеження.
		Слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
		Вказані положення Закону є спеціальними для автомобільного перевізника та свідчать про неможливість у спірному випадку підтвердження правомірності дій перевізника документом про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів. Натомість, ці положення визначають обов`язок перевізника одержати відповідний дозвіл.
		Не дотримання вказаних правил, відповідно до приписів ч. 2 ст. 132-1 КУпАП є підставою для застосування до автомобільного перевізника накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно).
		Водночас, апеляційний суд зазначає, що відповідно до положень ч. 1 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.
		Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 76 КАС України).
		Відповідно до ч. 3 та 5 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
		Водночас, за правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Апеляційний суд враховує, що суттєвим значенням для визначення міри відповідальності особи у цій сфері є результати габаритно-вагового зважування транспортного засобу.
		На недоведеності належними доказами відповідності вагового обладнання установленим стандартам зазначається позивачем як в адміністративному позові так і під час апеляційного провадження.
		Як свідчать обставини справи, на момент вирішення справи, відповідачем представлено суду матеріали стосовно габаритно-вагового обладнання, у тому числі Експертний висновок комплексу «Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ у русі (WIM); Сертифікати відповідності Приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі; Сертифікати перевірки типу Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі; Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки.
		Перевіривши ці матеріали та відомості стосовно характеристик автоматичного вагового обладнання, апеляційний суд зазначає, що вимірювальна техніка за своїми характеристиками відповідає вимогам ДСТУ, враховує гранично допустимі похибки при зважуванні.
		Виходячи із вказаних обставин справи та положень законодавства, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що враховані під час накладення стягнення показники вагового обладнання підтверджені належними доказами, а отже відповідачем доведено своє рішення на відповідність його критерію обґрунтованості та правомірності.
		Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували наведені висновки суду першої інстанції.
		У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
		Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін.
		Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-78, 139, 242, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України,
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11 січня 2023 року у справі №522/23221/21 - залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст судового рішення складено 11.04.2023.
		 
		Головуючий суддя  Домусчі С.Д.Судді    Семенюк Г.В.   Шляхтицький О.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...