Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 405/385/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 13.04.2023. Зареєстровано: 13.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2023.
Дата набрання законної сили: 02.05.2023
Номер судового провадження: 1-кс/405/1125/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022120000001015

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 405/385/23
		провадження № 1-кс/405/1125/23 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11.04.2023 м. Кропивницький
		                        
		 
		слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання слідчого ВР ЗСГСД СУ ГУНП в Кіроворградській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 грудня 2022 року № 12022120000001015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 201-2 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Київ, українцю, громадянину України, ФОП, неодруженому, маючому на утриманні малолітню дитину-інваліда, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		слідчий ВР ЗСГСД СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 за погодженням з прокурором відділу Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб. При визначені розміру застави просив врахувати обставини кримінального правопорушення та визначити розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 214720,00 гривень. Просив покласти на підозрюваного обов`язки у разі внесення ним застави, а саме: прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та підозрюваною ОСОБА_8 ; здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		   В обґрунтуванняклопотання слідчийвказав,що слідчим відділом слідчогоуправління Головногоуправління Національноїполіції вКіровоградській області,за процесуальногокерівництва Кіровоградської обласноїпрокуратури,здійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№ 12022120000001015 від 07.12.2022, за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України. 
		Під час проведення досудового розслідування встановлено, що відповідно до вимог частини 1 статті І Закону України «Про гуманітарну допомогу» (надалі Закону) - гуманітарна допомога це цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують ї у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та ї захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
		Не відносяться до гуманітарної допомоги підакцизні товари, крім: транспортних засобів, що надходять у період проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях для отримання і використання Збройними Силами України, Національною гвардією України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Державною прикордонною службою України, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, Державною спеціальною службою транспорту, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України для забезпечення проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (пункт 2 частини 2 статті 3 Закону).
		Указом Президента України Володимира Зеленського № 64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України. В подальшому, Указом № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженим Законом України від № 2738-1X від 16.11.2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
		Разом з цим, 03.12.2022 у раніше знайомих між собою громадян України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел на власне збагачення шляхом отримання прибутку від продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги.
		Так, реалізуючи свій спільний корисливий умисел, направлений на незаконне використання (продаж) з метою отримання прибутку товарів (предметів) гуманітарної допомоги, усвідомлюючи, що вони діють під час воєнного стану, ОСОБА_5 в соціальній інтернет мережі «Instagram» на загальнодоступній сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_3 », розмістив оголошення про продаж транспортних засобів.
		В подальшому, 05.12.2022 свідок ОСОБА_9 підшукуючи транспортні засоби для подальшої передачі на потреби ЗСУ, побачив на сайті в соціальній інтернет мережі «Instagram» на загальнодоступній сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_3 » вище зазначене оголошення та воно його зацікавило, у зв`язку з чим останній домовився про зустріч з особою, яка розмістила вказане оголошення з метою огляду транспортних засобів.
		Так, відповідно до декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, 17.12.2022 громадянин іноземної держави Pauli Salokas здійснив перетин державного кордону України без сплати мит за розмитнення транспортного засобу, через пункт пропуску «Шигині» (зона діяльності митного поста Львівської митниці) та ввіз на територію України транспортний засіб марки «Hyundai Santa Fe», 2005 року виробництва, іноземної реєстрації, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , як гуманітарну допомогу.
		Крім того, відповідно додекларації проперелік товарів,що визнаютьсягуманітарною допомогою, 24.12.2022громадянка України ОСОБА_8  здійснила перетин державного кордону України без сплати мит за розмитнення транспортного засобу, через пункт пропуску «Шигині» (зона діяльності митного поста Львівської митниці) та ввезла на територію України транспортний засіб марки «Nissan Pathfinder», 2005 року виробництва, іноземної реєстрації, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , як гуманітарну допомогу для ЗСУ.
		Разом з цим, відповідно до декларації про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, 15.01.2023 громадянин іноземної держави Seger Visa-Pekka здійснив перетин державного кордону України без сплати мит за розмитнення транспортного засобу, через пункт пропуску «Рава-Руська» (зона діяльності митного поста Львівської митниці) та ввіз на територію України транспортний засіб марки «Mitsubishi Outlander», 2007 року виробництва, іноземної реєстрації, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 , як гуманітарну допомогу для.
		У подальшому, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці вище вказані транспортні засоби потрапили у користування ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , які усвідомлюючи, що вказані транспортні засоби являються гуманітарною допомогою, за попередньою змовою між собою, вирішили здійснити продаж свідку ОСОБА_9 транспортні засоби «HyundaiSantaFe»,2005року виробництва,«MitsubishiOutlander»,2007року виробництвата «NissanPathfinder»,2005року виробництва, з метою отримання прибутку.
		З метою придбання вищевказаних транспортних засобів, 05.01.2023 свідок ОСОБА_9 передав ОСОБА_8 та ОСОБА_5 заздалегідь обумовлений між ними завдаток у розмірі 1000,00 доларів США, шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на банківську картку ОСОБА_8 №  НОМЕР_7 , що еквівалентно 36568,6 гривень за офіційним курсом НБУ.
		У подальшому, 18.01.2023 близько 16 год 45 хв., знаходячись на території АЗС «ОККО», розташованій за адресою: Кіровоградська область, місто Кропивницький, вулиця Короленка, будинок 137, ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 , з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на отримання прибутку, діючи умисно, з корисливих мотивів, під час дії воєнного стану, достеменно розуміючи, що вищевказані транспортні засоби ввезені на територію України як гуманітарна допомога, цільового надходження для потреб Збройних сил України, продала свідку ОСОБА_9 транспортні засоби марки «Hyundai Santa Fe», 2005 року виробництва, іноземної реєстрації, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , марки «Mitsubishi Outlander», 2007 року виробництва, іноземної реєстрації, реєстраційний номер НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 та марки «Nissan Pathfinder», 2005 року виробництва, іноземної реєстрації, реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , загальною ринковою вартістю 557376,05 гривень, за грошові кошти в розмірі 16 500 доларів США, тим самим отримавши прибуток від продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги.
		Таким чином, своїми протиправними діями,  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 201-2 КК України, тобто продаж товарів (предметів) гуманітарної допомоги, з метою отримання прибутку, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, у значному розмірі, під час воєнного стану.
		Слідчий в клопотанні просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід - тримання під вартою, посилаючись на обґрунтування пред`явленої підозри, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та неможливість їх запобіганню, шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу. 
		Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими клопотання підтримав та просив задовольнити.
		Слідчий клопотання підтримав.
		Підозрюваний та захисник у судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання. Вважали, підозру необґрунтованою, ризики не доведеними, але просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби.
		     Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку прокурора, слідчого, захисника та підозрюваного, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
		Встановлено, що слідчим відділом слідчогоуправління Головногоуправління Національноїполіції вКіровоградській області,за процесуальногокерівництва Кіровоградської обласноїпрокуратури,здійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№ 12022120000001015 від 07.12.2022, за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України (а.к. 5  витяг з ЄРДР).
		В рамках вказаного кримінального провадження 29.03.2023  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1  вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-2 КК України (а.к 39-42).
		Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом (ст. 2 КК України).
		 
		Щодо обґрунтованості підозри:
		 
		Слідчий суддя приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.201-2 КК України. Його причетність до оголошеної підозри підтверджується протоколом додаткового допиту свідка від 12.12.2022 (а.к. 10-12), протоколом додаткового допиту свідка від 06.01.2023 (а.к. 14-16), протоколом огляду місця події від 18.01.2023 (а.к. 17-19), протоколом додаткового допиту свідка від 19.01.2023 (а.к. 21-23), повідомленням про підозру (а.к. 39-42), протоколом про проведення НСРД (а.к. 52-69).
		Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
		Слідчий суддя також зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває поняття обґрунтованості підозри, враховуючи ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри  це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
		Необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Відповідно до ч. 4 ст.193КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. В світлі конкретних обставин даного клопотання досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.
		Таким чином, наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 201-2 КК України.
		ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 201-2 КК України, яке відповідно статті 12 КК України належать до тяжких кримінальних правопорушень, за яке передбачено покарання позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
		У відповідності до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно зч. 1ст.7КПК України змістта формакримінального провадженняповинні відповідатизагальним засадамкримінального провадження,до яких,зокрема,відносяться: верховенствоправа; законність; рівність передзаконом ісудом; повага долюдської гідності; презумпціяневинуватості тазабезпечення доведеностівини; змагальність сторінта свободав поданніними судусвоїх доказіві удоведенні передсудом їхпереконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів.
		 
		Щодо ризиків передбачених ст. 177 КПК України:
		 
		метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Перевіряючи доводипрокурора таслідчого напредмет наявностіризиків,передбачених ст.177КПК України,слідчий суддяприходить довисновку пронаявність підставвважати,що зогляду наобставини кримінальногопровадження татяжкість інкримінованогопідозрюваному кримінального правопорушення,на данийчас існуютьризики того,що підозрюваний ОСОБА_5  усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка може бути до нього застосована, у разі ухвалення обвинувального вироку може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 передбачене ч. 3 ст. 201-2 КК України за класифікацією статті 12 КК України належать до тяжких кримінальних правопорушень, відповідальність за вчинення якого передбачено покарання позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
		Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, що узгоджується із позицією ЄСПЛ у справі "Ілійков проти Болгарії", в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
		Так, у рішенні ЄСПЛ по справі "Бессієв проти Молдови" суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
		Таким чином, слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні слідчого обставини у сукупності дають достатні підстави вважати наявним та обґрунтованим ризик переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
		Також, підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності може знищити, підробити, створити нові або спотворити наявні документи, в тому числі шляхом внесення дописок, виправлень, підчисток тощо, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
		Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. 
		Оцінюючи обґрунтованість даного ризику, слідчий суддя виходить із передбаченої кримінальним процесуальним законом процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК), оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Так, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
		За таких обставин, оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то слідчий суддя погоджується з тим, що доведеним є ризик незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_5 на свідків в даному кримінальному провадженні, з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
		Також,слідчим уклопотанні пропродовження запобіжногозаходу тапрокурором усудовому засіданніз розглядуданого клопотаннядоведено наявністьризиків передбаченихп.п.4,5ч.1ст.177КПК України:підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме укривати від слідства дійсні обставини підготовки до злочину, його скоєння та обставини необхідні для встановлення істини у провадженні, в т.ч. інформацію щодо своєї ролі та конкретних дій, а також про інші факти чи об`єкти, що мають значення, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, в тому числі стосовно осіб, які дають покази підтверджуючі його вину, будучи особою, яка обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
		Таким чином, під час розгляду клопотання, слідчий суддя встановив наявність ризиків, передбачених п.п.1,2, 3,4,5 ч.1 ст. 177 КК України.
		Разом з тим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження оцінив в сукупності всі обставини: вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюванимкримінального правопорушення; тяжкістьпокарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється;вік тастан здоров`япідозрюваного; міцністьсоціальних зв`язківпідозрюваного вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; рідзанять,майновий станпідозрюваного; відомості щодо складу його сім`ї та вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини, як того вимагають положення ст.178 КПК України.
		Отже,прокурором таслідчим підчас розглядуклопотання доведенонаявність обґрунтованоїпідозри пред`явленої ОСОБА_5 та ризиків,передбачених ч.1ст.177КПК України,а також те, що більш м`які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
		Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.
		Згідно зп.4ч.2ст.183КПК Українизапобіжний західу виглядітримання підвартою неможе бутизастосований,окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		    Частиною5статті 182КПК України встановлено, що розмір заставивизначаєтьсяутаких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Аналізуючи вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, що регулює застосування інституту застави, зокрема виключно повноваження слідчого судді у вирішенні цього питання при застосуванні даного запобіжного заходу як альтернативи триманню під вартою, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 його суспільну небезпеку, майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність утриманців, стан здоров`я, інші дані про його особу, як того вимагають вимоги ч.4 ст.182 КПК України, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, слідчий суддя приходить до висновку про визначення підозрюваному ОСОБА_5 як альтернативу, застави в розмірі, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням у разі внесення застави обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, в саме: прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та підозрюваною ОСОБА_8 ; здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Саме такий розмір застави та зазначені вище обов`язки у разі її внесення, на думку слідчого судді, не є непомірним з урахуванням всіх обставин справи, тяжкості злочинів, що інкримінуються підозрюваному, і забезпечить стимулюючий ефект цього запобіжного заходу, належну процесуальну поведінку підозрюваного під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання підозрюваним обов`язків (вказаний висновок відповідає правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеному у рішенні по справі «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009).
		Окремо слід зауважити, що на підставі ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
		Таким чином, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вказаних обставин справи, серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, характеризуючи даних на підозрюваного, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.
		З урахуванням зазначеного клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
		Керуючись ст.ст.176-197, 369-372 КПК України,  
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Клопотання слідчого задовольнити частково.
		Застосувати до підозрюваного  ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід  тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто з 12 год. 30 хв. 11.04.2023 року до 12 год. 30 хв. 29.05.2023 року. 
		Визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 214 720 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12022120000001015 від 07.12.2022 року.
		При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 - з-під варти звільнити.
		У разівнесення застави,покласти на ОСОБА_5 в строк до 29.05.2023 наступні обов`язки:
		1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді та суду за першою вимогою;
		2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
		4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні та підозрюваною ОСОБА_8 ;
		5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		 
		Роз`яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
		Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
		ОСОБА_5 взяти під варту в залі суду негайно.
		Строк дії ухвали визначити до 12 год. 30 хв. 29.05.2023 року.
		Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
		Ухвала можебути оскарженадо Кропивницькогоапеляційного судупротягом 5днів здня їїоголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		Слідчий суддя                                ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...