Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 953/819/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; продовження строків тримання під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 13.04.2023. Зареєстровано: 14.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2023.
Дата набрання законної сили: 06.04.2023
Номер судового провадження: 11-сс/818/501/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022220000003577

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                   
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		__________________________________________________________________
		Справа №: 953/819/23                           Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1 
		Провадження №: 11-сс/818/501/23              Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2 
		Категорія: продовження запобіжного заходу
		 
		У Х В А Л А
		                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурора ОСОБА_6 , з участю захисника ОСОБА_7 , без участі всіх інших учасників по даній справі, а саме підозрюваної ОСОБА_8 , належним чином повідомленої про розгляд справи, за умови, що заяв про відкладення розгляду справи від неї не надходило, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за клопотанням про поновлення строку на оскарження та апеляційною скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_8 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 27 03 2023 року,-
		В С Т А Н О В И Л А:
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
		Вказаною ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 27 03 2023 року задоволено клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області ОСОБА_9 по кримінальному провадженню №22022220000003577 від 13.12.2022 за ч. 5 ст. 111-1, ч. 3 ст. 111-1 КК України, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Петропавлівка Куп`янського району Харківської області, з вищою освітою, маючу на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
		ОСОБА_8 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 36 діб, до 01 травня 2023 року, включно.
		Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали.
		На зазначену ухвалу слідчого судді захисник підозрюваної ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження вказаної ухвали слідчого судді та скасувати ухвалу і постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу.
		В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилається на те, що висновок слідчого судді про існування перелічених в ухвалі ризиків, ґрунтується на суперечливих підґрунтях, оскільки з самого початку слідства, з моменту звільнення м. Куп`янськ, підозрювана залишалася за місцем мешкання, не переховувалася, неодноразово давала свідчення співробітниками правоохоронних органів. Зазначає, що судом не було в достатній мірі досліджено особу підозрюваної та обставини справи, а також не було допитано жодного свідка, з прийняттям рішення щодо обґрунтованості підозри без безпосереднього дослідження доказів, оскільки вважає, що показання свідків при пред`явленні особи для впізнання не можуть бути покладені в основу підозри. Вказав, що протоколи огляду документів не містять відомостей, що ОСОБА_8 добровільно погодилася зайняти посаду у незаконному органі виконавчої влади, а у судовому засіданні нею було зазначено, що вона погодилася на посаду заступника начальника відділу освіти у незаконному органі виконавчої влади через погрози життю її дитини. Проте, на думку захисника, вказані свідчення були не враховані судом. 
		Захисник просив поновити строк на оскарження судового рішення, посилаючись на те, що останній день оскарження рішення  01.04.2023, припав на вихідний день 
		       Позиції учасників апеляційного провадження.
		Захисник підтримав доводи апеляційної скарги підозрюваної, просив її задовольнити в повному обсязі. 
		Прокурор заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду залишити без змін.
		Підозрювана в судове засідання не з`явилась, була, відповідно до вимог, зазначених в ч.1 ст.135 КПК України, належним чином повідомлена про дату та час та місце розгляду справи, будь-яких заяв про неможливість розгляду справи за її відсутності, не надала.
		Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого суддіза відсутністюпідозрюваної,оскількице відповідає вимогам ст.401 КПК України, так як апеляційна скарга підозрюваної не стосується погіршення її становища. 
		Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом 3 відділення СВ УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022220000003577 від 13.12.2022 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.111-1 КК України, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території та ч.3 ст.111-1 КК України, тобто вчинення дій, спрямованих на впровадження стандартів освіти держави-агресора у закладах освіти.
		Як встановлено досудовим розслідуванням, у громадянки України ОСОБА_8 , яка перебувала на території м. Куп`янськ Харківської області, у невстановлений досудовим слідством час, але не пізніше червня 2022 року, виник злочинний умисел, направлений на добровільне зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих функцій у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території Харківської області, реалізуючи який, вона добровільно зайняла посаду у незаконному органі виконавчої влади, а саме посаду «заместителя начальника» т.зв. «Отдела образования ВГА Купянского района Харьковской области», де приступила до виконання своїх посадових обов`язків.
		Обіймаючи вказану посаду, ОСОБА_8 проводила наради з трудовим колективом, на яких надавала вказівки підлеглим працівникам щодо впровадження стандартів освіти РФ у навчальних закладах на тимчасово окупованій території Куп`янського району Харківської області, організовувала проходження вчителями курсів перекваліфікації та/або переатестації у відповідності до освітніх стандартів РФ на території РФ, надавала вказівки на впровадження у навчальних закладах на тимчасово окупованій території Куп`янського району Харківської області підручників російською мовою за російськими освітніми програмами, надавала підлеглим працівниками методичні та консультаційні матеріали щодо впровадження освітніх стандартів РФ у навчальних закладах.
		01.02.2023 ОСОБА_8 затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч.3, ч.5, ст. 111-1 КК України. та. повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.3, ч.5, ст. 111-1 КК України.
		02.02.2023 на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, а саме по 31.03.2023 включно, без визначення розміру застави.
		20.03.2023 постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_11 строк досудового розслідування у даному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 01.05.2023 включно.
		Звернувшись до слідчого судді з клопотанням про продовження підозрюваній ОСОБА_8 запобіжного заходу, сторона обвинувачення посилалась на продовження існування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України та обґрунтованість підозри, яку підтверджувала зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: показаннями свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які містяться в протоколах їх допитів відповідно; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками ОСОБА_20 , ОСОБА_15 , ОСОБА_19 ; протоколами огляду речей і документів від 11.01.2023, 16.01.2023, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Слідчий зазначав, що строк тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні спливає 31.03.2023, але з метою закінчення досудового розслідування необхідно виконати низку процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, а також досягнення його мети, а саме: встановити та допитати в якості свідків осіб, які працювали в разом з ОСОБА_8 в окупаційній адміністрації Куп`янського району Харківської області, та обізнані щодо можливих фактів застосування заходів примусу з боку представників окупаційних військ щодо ОСОБА_8 ; встановити та допитати в якості свідків осіб з числа мешканців будинку в якому проживає ОСОБА_8 та мешканців сусідніх будинків, які обізнані щодо можливих фактів застосування заходів примусу з боку представників окупаційних військ щодо ОСОБА_8 ; отримати відповідь на запит від ГУНП в Харківській області щодо фактів звернення ОСОБА_8 до органів поліції з приводу застосування до неї заходів примусу з боку представників окупаційних військ; здійснити інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування та прийняття рішення в порядку ст. 283 КПК України.
		Вказані процесуальні дії не були завершені раніше у зв`язку із особливою складністю кримінального провадження, яка полягає у необхідності виконання значного обсягу слідчих та процесуальних дій, а також тим, що місцем вчинення кримінального правопорушення та місцем мешкання свідків у кримінальному провадженні є територія Куп`янського району Харківської області на якій наразі здійснюються активні бойові дії та постійні обстріли російськими окупаційними військами.
		Оскільки виконання всіх вище перелічених процесуальних та слідчих дій потребує додаткового часу, що охоплений строком досудового розслідування в межах 3-х місяців, сторона обвинувачення просила продовжити стосовно підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, на підставі положень, зазначених в ч.4 ст.183 КПК України.
		Продовжуючи ОСОБА_8 запобіжний захід, слідчий суддя суду першої інстанції вважав обґрунтованою підозру, повідомлену їй у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.111-1, ч.3 ст.111-1 КК України,а також врахував вагомість наявних доказів про вчинення нею інкримінованих їй кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винною у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вона підозрюється; а також відомості про особу підозрюваної, яка має вищу освіту, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судима, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , має батьків пенсійного віку - ОСОБА_21 , 1955 року народження, ОСОБА_22 , 1954 року народження. 
		Суд вважав встановленими ризики, передбачені п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування або вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 , в тому числі, тяжкого кримінального правопорушення в сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчиненого в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, а також ту обставину, що ОСОБА_8 не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, а за час тримання підозрюваної під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності. 
		На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування, на 36 днів, до 01.05.2023 включно, врахувавши при цьому, позитивні характеристики ОСОБА_8 та відсутність даних щодо неможливості застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров`я.
		Колегія суддів погоджується з вказаними висновками слідчого судді з наступних підстав.
		Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
		Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
		Згідно практики Європейського суду з прав особи, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав особи, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав особи зазначив "що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред`явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
		Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами та пред`явленою підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.111-1, ч.3 ст.111-1 КК України. Характер висунутої ОСОБА_8 підозри, який вчинений під час дії воєнного стану, дає достатні підстави вважати, що вона може здійснити дії, запобігання яким шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим. Докази, що надані суду, вказують на доведеність вказаних у клопотанні ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
		Враховуючи тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання винуватою за вчинення двох кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 111-1, ч. 3 ст. 111-1 КК України, а також відомості і конкретні обставини вчинення злочину, який їй інкримінується, виходячи зі змісту формулювання підозри, зокрема обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, існує можливість, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому, колегія суддів бере до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
		Оскільки підозрювана не працює та не має офіційних джерел заробітку, то є ймовірність того, що злочинна діяльність ОСОБА_8  може бути для неї єдиним джерелом прибутку, що може свідчити про можливість вчинення нею нового кримінального правопорушення та її підвищену суспільну небезпеку, а тому, колегія суддів вважає, що у цьому кримінальному провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства та окремих громадян. 
		У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
		Зважуючи на такий обсяг відомостей, матеріали судового провадження об`єктивно свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваної, як вжиття запобіжних заходів у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні у матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_8  до вчинення кримінальних правопорушень, згідно підозри.
		У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальноїсправи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).
		Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
		Вказане свідчить про достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити дії, що передбачені п. п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, для запобігання яких, в даному випадку, застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу буде неефективним. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_8 інкримінується вчинення злочину вчиненого під час дії воєнного стану, на підставі ст.ст.177,178 КПК України, визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні відповідно до положень п.1 ч.4 ст.183 КПК України неможливе.
		Отже, враховуючи вищенаведені відомості у колегії суддів не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими прокурор обґрунтовує в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді, необхідність продовження застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, оскільки на момент розгляду апеляційної скарги ризики, які існували на час обрання цього запобіжного заходу, не зменшилися, а їх доведеність об`єктивно вбачається з системного аналізу відомостей, що стосуються особи обвинуваченої та обставин кримінального провадження.
		З огляду на значимі для цього провадження обставини, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції постановив рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких постановив відповідне рішення.
		За таких обставин, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченою її процесуальних прав та обов`язків та не будуть ефективними для досягнення завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
		З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та відсутності на цей час підстав для зміни чи скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги обвинуваченої.
		Керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 404, 405, 407 ч. 3 п. 1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, - 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		Клопотання захисника підозрюваної про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції задовольнити, поновивши апелянту строк на апеляційне оскарження, як пропущений з поважних причин.
		Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 27 03 2023 року про продовження щодо підозрюваної за ч.ч.3,5 ст.111-1 КК України   ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 01.05.2023 року, включно, з визначенням застави,  залишити без змін.
		Апеляційну скаргу захисника підозрюваної  залишити без задоволення.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
		Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		____________ _______________ ____________
		ОСОБА_2 ОСОБА_4     ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...