Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/3176/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 14.04.2023.
Дата набрання законної сили: 05.04.2023
Номер судового провадження: 61-3372ск22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		05 квітня 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 361/3176/20
		 
		провадження № 61-3372 св 22
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю.,                       Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ;
		відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто»;
		треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович, ОСОБА_2 ;
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича - Іванченко Анастасії Валеріївни на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2021 року у складі судді Радзівіл А. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року у складі колегії суддів: Слюсар Т. А., Білич І. М., Коцюрби О. П.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.     Описова частина 
		 
		 
		Короткий зміст заяви 
		 
		У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовомдо товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто» (далі - ТОВ «ЛК «Ваш Авто»), треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов В. В., ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на автомобіль. 
		 
		Позовна заява мотивована тим, що 08 липня 2016 року між нею і ТОВ «ЛК  «Ваш Авто» було укладено договір фінансового лізингу № 005159 (який не був посвідчений нотаріально), відповідно до якого ТОВ «ЛК «Ваш Авто» зобов`язалося придбати у власність предмет лізингу (транспортний засіб) та передати його у користування на строк та на умовах, передбачених договором, з подальшим переоформленням права власності. Предметом договору фінансового лізингу від 08 липня 2016 року, з урахуванням додаткового договору від 29 липня 2016 року, є автомобіль марки КІА Sportage, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
		Вказувала, що на виконання зобов`язань за договором вона сплатила ТОВ «ЛК «Ваш Авто» в повному обсязі передбачені договором платежі, комісії, відшкодування та викупну вартість предмета лізингу у загальному розмірі 382 149, 94 грн, але відповідач не здійснив на неї реєстрацію права власності на автомобіль. 17 травня 2017 року між нею і ТОВ «ЛК «Ваш Авто» укладено договір № 124 купівлі-продажу транспортного засобу - автомобіля марки КІА Sportage, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який нотаріально посвідчений не був.
		У квітні 2018 року співробітниками патрульної поліції в Житомирській області було затримано та вилучено автомобіль марки КІА Sportage, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв`язку із перебуванням його у розшуку на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В. В., прийнятої в рамках виконавчого провадження по стягненню заборгованості з ТОВ «ЛК «Ваш Авто».
		Вказувала, що між нею та відповідачем було досягнуто домовленостей щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу автомобіля, зокрема визначено предмет і ціну договору, умови подальшого переоформлення транспортного засобу. Вона виконала всі умови договору та фактично набула право власності на предмет лізингу, проте відповідач умисно ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу автомобіля та переоформлення транспортного засобу.
		Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати дійсним договір купівлі-продажу від 17 травня 2017 року № 124, укладений між нею                              і ТОВ «ЛК «Ваш Авто»; визнати за нею право власності на автомобіль марки KIA Sportage, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 . 
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено.
		Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 17 травня 2017 року № 124, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ «ЛК «Ваш Авто».
		Визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки KIA Sportage, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 .
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки договір фінансового лізингу від 08 липня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 і ТОВ «ЛК «Ваш Авто» нотаріально не посвідчувався, він є нікчемним. Водночас ОСОБА_1 як лізингоодержувач повністю виконала умови договору, сплатила грошові кошти за придбане майно - автомобіль марки KIA Sportage, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 , про що свідчить і зміст укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 17 травня 2017 року № 124, фактично набула право власності на спірний автомобіль і правомірно володіє ним, проте не може здійснити переоформлення транспортного засобу через ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання договору купівлі-продажу автомобіля від 17 травня 2017 року дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України та визнання за ОСОБА_1 права власності на вказаний автомобіль. 
		 
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року апеляційну скаргу адвоката Іванченко А. В. в інтересах приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В. В. залишено без задоволення.
		Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2021 року залишено без змін.
		 
		Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що позивачем доведено належними та допустимими доказами виконання усіх істотних умов договору та факт ухилення ТОВ «ЛК «Ваш Авто» від нотаріального посвідчення договорів фінансового лізингу від 08 липня 2016 року та купівлі-продажу автомобіля від 17 травня 2017 року, що позбавляє позивача можливості зареєструвати набуте право власностіна автомобіль марки KIA Sportage, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_3 . З урахуванням фактичного виконання договору сторонами в повному обсязі, є правильними висновки суду першої інстанції, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання договору купівлі-продажу автомобіля від 17 травня 2017 року дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України та визнання права власності позивача на автомобіль.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У лютому 2022 року представник приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В. В. - Іванченко А. В. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року й ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		 
		Підставами касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказувала, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2022 року у справі № 369/7225/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 694/523/18, від 22 вересня 2021 року № 221/5196/16 тощо (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу № 361/3176/20 із Броварського міськрайонного суду Київської області.
		 
		У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2023року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. 
		 
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що укладений між сторонами договір фінансового лізингу від 08 липня 2016 року юридично є нікчемним в цілому з огляду на порушення імперативних вимог щодо його обов`язкового нотаріального посвідчення та, відповідно, не створює жодних правових наслідків. Договір купівлі-продажу автомобіля від 17 травня 2017 року є похідним від договору фінансового лізингу від 08 липня 2016 року, який в даному випадку є нікчемним, а тому не може бути самостійною підставою для виникнення у ОСОБА_1 права власності на спірний транспортний засіб. Також договір купівлі-продажу автомобіля не передбачає обов`язкового нотаріального посвідчення, тому вимоги про визнання його дійсним відповідно до частини другої статті 220 ЦК України у зв`язку з ухиленням відповідача від нотаріального посвідчення цього договору, є безпідставними. 
		Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спірний автомобіль, суди попередніх інстанцій не врахували можливого порушення інтересів стягувачів за виконавчими провадженнями, у яких приватним виконавцем було накладено арешт на майно боржника ТОВ «ЛК «Ваш Авто». 
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов. 
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		08 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЛК «Ваш Авто» укладено договір фінансового лізингу № 005159 (який не був посвідчений нотаріально), за умовами якого ТОВ «ЛК «Ваш Авто» зобов`язалось придбати автомобіль відповідно до визначеної специфікації та передати цей транспортний засіб в її користування з наступним переоформленням права власності. На виконання умов цього договору, з урахуванням додаткового договору від 29 липня 2016 року, був придбаний автомобіль марки КІА Sportage, 2016 року випуску, кузов НОМЕР_3 (а. с. 13-14, 15, т. 1).
		 
		У рахунок виконання умов договору фінансового лізингу від 08 липня 2016 року ОСОБА_1 сплатила на користь ТОВ «ЛК «Ваш Авто» платежі на загальну суму 382 149, 94 грн, а саме: 08 липня 2016 року - 60 000 грн авансового платежу; 15 липня 2016 року - 286 788 грн авансового платежу; 18 липня 2016 року - 16 709, 40 грн комісії за передачу предмета лізингу; 01 серпня 2016 року - 13 171, 15 грн на відшкодування витрат, пов`язаних із реєстрацією предмета лізингу; 01 серпня 2016 року - 3 944, 85 грн на відшкодування витрат, пов`язаних із реєстрацією предмета лізингу; 01 серпня 2016 року - 1 536, 54 грн на відшкодування витрат, повязаних із страхуванням, що підтверджується банківськими квитанціями (а. с. 18-20, т. 1).
		 
		02 серпня 2016 року сторонами договору підписано акт приймання-передачі предмета лізингу, згідно з яким ТОВ «ЛК «Ваш Авто» передало                             ОСОБА_1 автомобіль марки КІА Sportage, номер кузова НОМЕР_3 , вартістю 556 920 грн, та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 27 липня 2016 року (а. с. 16, т. 1).
		 
		Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 27 липня 2016 року ТОВ «ЛК «Ваш Авто» є власником автомобіля марки КІА Sportage, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 (а. с. 17, т. 1).
		 
		17 травня 2017 року між ТОВ «ЛК «Ваш Авто» і ОСОБА_1 укладено договір № 124 купівлі-продажу транспортного засобу - автомобіля марки КІА Sроrtagе, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , який нотаріально посвідчений не був                   (а. с. 21, т. 1). 
		 
		У пункті 3.1. договору № 124 купівлі-продажу транспортного засобу                         від 17 травня 2017 року зазначено, що лізингоодержувач здійснив оплату вартості транспортного засобу у повному обсязі згідно умов договору за ціною домовленості шляхом здійснення доплати необхідних лізингових платежів.
		 
		20 травня 2017 року директор ТОВ «ЛК «Ваш Авто» Холодзинський Р. С. склав розписку про те, що отримав від ОСОБА_1 платіж                                  у сумі 556 920 грн готівкою за продаж транспортного засобу - автомобіля марки КІА Sроrtagе, 2016 року випуску. Підпис директора ТОВ «ЛК «Ваш Авто» Холодзинського Р. С. засвідчено печаткою ТОВ «ЛК «Ваш Авто»                  (а. с. 22, т. 1).
		 
		Постановою про опис та арешт майна (коштів) боржника, винесеною Печерським районним відділом державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві 12 липня 2017 року по виконавчому провадженню № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 465/1501/16-ц, виданого 16 лютого 2017 року Франківським районним судом м. Львова про стягнення з ТОВ «ЛК «Ваш Авто» на користь ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 65 650 грн, встановлено, що ОСОБА_1 є лізингоодержувачем транспортного засобу - автомобіля марки КІА Sроrtagе, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказаний транспортний засіб описано та накладено арешт, відповідальним зберігачем призначено ОСОБА_1 (а. с. 25-26, т. 1).
		 
		Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В. В. від 15 березня 2018 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_5 про примусове виконання виконавчого листа № 750/3978/16-ц від 19 травня 2016 року, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова, про стягнення з ТОВ «ЛК «Ваш Авто» на користь                           ОСОБА_4 275, 60 грн сплаченого судового збору та 2 233,60 грн витрат на правову допомогу, а всього 2 509, 20 грн (а. с. 27, т. 1).
		 
		Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В. В. від 15 березня 2018 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_6 про примусове виконання виконавчого листа № 750/3978/16-ц від 19 травня 2016 року, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова, про стягнення з ТОВ «ЛК «Ваш Авто» на користь                           ОСОБА_4 110 000 грн, сплачених за договором фінансового лізингу від 22 лютого 2016 року (а. с. 28, т. 1).
		 
		Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В. В. від 27 березня 2018 року об`єднано виконавчі провадження № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 у зведене виконавче провадження № НОМЕР_7 (а. с. 29, т. 1).
		 
		Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва                        Корольова В. В. від 30 березня 2018 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 накладено арешт на 11 транспортних засобів, зареєстрованих за ТОВ «ЛК «Ваш Авто», у тому числі і на автомобіль марки КІА Sроrtagе, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а. с. 30, т. 1).
		 
		Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В. В. від 10 квітня 2018 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_5 оголошено розшук майна боржника ТОВ «ЛК «Ваш Авто», у тому числі, і автомобіля марки КІА Sроrtagе, 2016 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а. с. 31,т. 1). 
		 
		17 квітня 2018 року інспектором УПП в Житомирській області складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, згідно з яким здійснено тимчасове затримання транспортного засобу марки КІА Sроrtagе, реєстраційний номер НОМЕР_1 , шляхом доставлення для зберігання на спеціальний майданчик/стоянку, розташовану на вул. Покровській, 96 у м. Житомирі у зв`язку з виконавчим провадженням № НОМЕР_5 (а. с. 32, т. 1).
		 
		2.     Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Касаційна скарга представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В. В. - Іванченко А. В. підлягає задоволенню.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
		 
		Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		 
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій не відповідають.
		 
		Відповідно до статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
		 
		Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг».
		 
		За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.
		 
		Виходячи з аналізу норм чинного законодавства договір фінансового лізингу за своєю правовою природою є змішаним і містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу.
		 
		Отже, з урахуванням того, що на договір фінансового лізингу розповсюджуються норми ЦК України, які регулюють відносини з приводу купівлі-продажу, тому відповідно до статті 203 ЦК України такий договір укладається у письмовій формі, а у випадку участі в ньому фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
		 
		За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.
		 
		Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то, згідно з частиною другою статті 799 ЦК України, договір підлягає нотаріальному посвідченню.
		 
		Відповідно до частини першої статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
		 
		Нікчемний договір не породжує тих прав і обов`язків, настання яких бажали сторони, і визнання такого договору недійсним судом не вимагається.
		 
		Подібні правові висновки викладені Верховним Судом України у постановах від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-1551цс16, від 18 січня 2017 року у справі № 6-648цс16, Верховним Судом у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 404/4702/18-ц (провадження № 61-8629св19).
		 
		Аналізуючи викладені вище положення цивільного законодавства України, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, дійшов висновку про те, що договір фінансового лізингу від 08 липня 2016 року є нікчемним, оскільки сторонами не додержано вимог закону про нотаріальне посвідчення договору.
		 
		На нікчемність договору фінансового лізингу від 08 липня 2016 року позивач посилалась і у своїй позовній заяві.
		 
		Нікчемний правочин розглядається з точки зору права як такий, що юридично не мав місця, не створив будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з його недійсністю. Нікчемний договір є недійсним разом з усіма його умовами та не створює для сторін зобов`язань, що в ньому закріплені.
		 
		Відповідно до статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а у випадку неможливості такого повернення (зокрема, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі) необхідно відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		 
		Нормами матеріального законодавства передбачена можливість визнавати у судовому порядку нікчемні договори дійсними, зокрема на підставі частини другої статті 220 ЦК України.
		За правилами частини другої статті 220 ЦК України у випадку, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
		 
		Зазначена частина друга статті 220 ЦК України застосовується до правовідносин у разі, коли сторони вчинили правочин у встановленій законом письмовій формі, зміст якого відповідав волі сторін, які дійшовши згоди щодо усіх істотних умов договору, виконали такий договір повністю чи частково, і лише не було дотримано вимоги про нотаріальне посвідчення такого договору через ухилення однієї сторони договору.
		 
		У постанові Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року (провадження № 6-1288цс17) викладено правовий висновок, про те, що однією з умов застосування частини другої статті 220 ЦК України та визнання правочину дійсним в судовому порядку є встановлення судом факту безповоротного ухилення однієї із сторін від нотаріального посвідчення правочину та втрата стороною можливості з будь-яких причин нотаріально посвідчити правочин. При розгляді справи про визнання правочину дійсним суд повинен з`ясувати, чому правочин не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. При цьому саме по собі небажання сторони нотаріально посвідчувати договір, її ухилення від такого посвідчення з причин відсутності коштів на сплату необхідних платежів та податків під час такого посвідчення не може бути підставою для застосування частини другої статті 220 ЦК України.
		 
		У постанові Верховного Суду від 18 серпня 2021 року у справі № 305/1468/16-ц (провадження № 61-9087св21), зазначено, що визнання дійсним договору (конвалідація) на підставі частини другої статті 220 ЦК України допускається тільки для нікчемних правочинів (тобто для яких недотримання письмової форми пов`язується саме з відсутністю нотаріального посвідчення і це зумовлює їх нікчемність). Згідно з частиною другою статті 220 ЦК України конвалідація можлива за наявності таких умов: досягнення між сторонами згоди щодо усіх істотних умов договору; наявність письмових доказів досягнення домовленості щодо всіх істотних умов договору; повне або часткове виконання договору; ухилення однією зі сторін від його нотаріального посвідчення.
		 
		Водночас, звертаючись до суду з позовом у цій справі, ОСОБА_1 просила визнати дійсним на підставі частини другої статті 220 ЦК України  саме договір купівлі-продажу від 17 травня 2017 року, укладений на підставі договору фінансового лізингу від 08 липня 2016 року, посилаючись на те, що вона і ТОВ «ЛК «Ваш Авто» дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору та відбулося виконання договору з обох сторін, але ТОВ «ЛК «Ваш Авто» ухилялось від нотаріального посвідчення вищезазначеного договору.
		 
		З вимогами про визнання дійним договору фінансового лізингу від 08 липня 2016 року позивач не зверталась.
		 
		Разом з тим, оскільки договір фінансового лізингу від 08 липня 2016 року є нікчемним, він не створює правових наслідків, тобто не породжує (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків для його сторін, в тому числі й щодо переходу права власності на предмет договору фінансового лізингу. 
		 
		Оскільки договір купівлі-продажу від 17 травня 2017 року є похідним від договору фінансового лізингу від 08 липня 2016 року, який в даному випадку є нікчемним та не породжує жодних правових наслідків, він не може бути самостійною підставою для виникнення у ОСОБА_1 права власності на спірний транспортний засіб. 
		 
		Колегія суддів вважає за необхідне також звернути увагу на таке.
		 
		Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		 
		Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		 
		Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		 
		Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		 
		Враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту у порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.
		 
		Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).
		 
		Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
		 
		Відповідно до статті 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.
		 
		Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
		 
		Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій не врахували, що законом не встановлено обов`язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу рухомого майна і наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору не підлягають застосуванню до вказаного договору.
		 
		У матеріалах справи відсутні докази про домовленість сторін щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу автомобіля                                    від 17 травня 2017 року, що свідчить про відсутність підстав для визнання оспорюваного договору дійсним відповідно до вимог частин другої статті 220 ЦК України через ухилення відповідача від нотаріального посвідчення цього договору.
		 
		Крім того, договір купівлі-продажу автомобіля від 17 травня 2017 року не містить істотних умов, які є обов`язковими для укладення договору купівлі-продажу, а фактично є містить умови щодо передачі транспортного засобу ОСОБА_1 . 
		 
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		Згідно з частиною першою статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		 
		Оскільки у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи судом апеляційної інстанції встановлено повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, тому колегія суддів прийшла до висновку про задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанцій, не передаючи справи на новий розгляд, змінює або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		За загальним правилом, при розподілі судових витрат у резолютивній частині судового рішення за результатами розгляду та вирішення справи встановлюється обов`язок сторони, не на користь якої ухвалено таке судове рішення, відшкодувати (компенсувати) іншій стороні понесені судові витрати із вказівкою на чіткий розмір відповідних судових витрат.
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Оскільки за подання касаційної скарги приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов В. В. сплатив 11 006,18 грн судового збору, тому вказана сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 ..
		 
		Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційногоцивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вячеславовича - Іванченко Анастасії Валеріївни задовольнити.
		 
		Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року скасувати та прийняти нове рішення.
		 
		Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш Авто», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Корольов Вадим Вячеславович, ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля, визнання права власності на автомобіль.
		 
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова Вадима Вікторовича судовий збір у розмірі 11 006,18 грн (одинадцять тисяч шість) гривень 18 копійок.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                     Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                                               О. В. Білоконь 
		 
		                                                                                                О. М. Осіян
		 
		                                                                                                Н. Ю. Сакара
		 
		                                                                                         В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...