Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/5354/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 13.04.2023. Зареєстровано: 14.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2023.
Дата набрання законної сили: 13.04.2023
Номер судового провадження: 11-кп/4820/316/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021243000002573

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		13 квітня 2023 року
		м. Хмельницький
		 
		Справа № 686/5354/22
		Провадження № 11-кп/4820/316/23
		   
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
		Хмельницького апеляційного суду
		в складі:    судді-доповідача  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретаря  ОСОБА_4 ,
		з участю:    прокурора  ОСОБА_5 , 
		потерпілого  ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_7 ,
		       захисника  ОСОБА_8 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в режимі відеоконференції з ДУ «Хмельницький слідчий ізолятор», кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудового розслідування 18 грудня 2021 року за №12021243000002573 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України за апеляційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_8 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 січня 2023 року,  
		в с т а н о в и л а :
		Цим вироком
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницького, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню та одну малолітню доньку, з середньою освітою, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого,
		 
		визнано винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України та призначено йому покарання у виді 7 років позбавлення волі.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 ухвалено рахувати з моменту вступу вироку в законну силу.
		На підставі та в порядку ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_7 в строк відбуття покарання час його попереднього ув`язнення з 18.12.2021 року до дня набрання вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_7 залишено попередній  тримання під вартою.
		Питання стосовно речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
		Накладені ухвалами слідчих суддів Хмельницького міськрайонного суду арешти на речові докази  скасовано.
		Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави 12928 грн. 81 коп. процесуальних витрат.
		 
		За вироком суду, ОСОБА_7 , 18 грудня 2021 року близько 21 год., перебуваючи в дворі будинку АДРЕСА_2 , знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, реалізовуючи свій умисел, спрямований на вбивство ОСОБА_6 , на ґрунті неприязних відносин, діючи умисно, тримаючи в правій руці господарського ножа, наніс ним три удари в різні ділянки розташування життєво важливих органів області грудної клітини та її надключичної ділянки потерпілого, однак свій злочинний намір, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_6 , не довів до кінця із причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_6 залишившись у свідомості та маючи можливість вчиняти активні дії, з метою самозахисту, з прикладанням сили, обома руками відштовхнув ОСОБА_7 , який, в свою чергу, розпочав тікати від потерпілого, залишивши місце злочину, не виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.
		Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_7 , потерпілому ОСОБА_6 , причинено тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани шкіри і м`яких тканин медіальної частини лівої надключичної ділянки грудної клітини з ушкодження лівої підключичної артерії (arteria subsclavia sinistra) на рівні її сполучення із другою аорти, гострої зовнішньої кровотечі, геморагічного шоку 2-3 ст., які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя в момент заподіяння, не проникаючої колото-різаної рани шкіри і м`яких тканин переднє-правої поверхні грудної клітини по середнє-ключичній лінії в 4-му міжребер`ї без ушкодження парієнтальної плеври, не проникаючої колото-різаної рани шкіри і м`яких тканин лівої бокової поверхні грудної клітини по лівій середнє-підмишечній лінії в 6-му міжребер`ї без ушкодження парієнтальної плеври, різаної рани і м`яких тканин лівого плеча в нижній третині, які за своїм характером відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричиняють короткочасний розлад здоров`я.
		Не погоджуючись з вироком суду, захисник ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій просить його змінити, перекваліфікувати дії обвинуваченого ОСОБА_7 з ч. 3 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України. Вважає вирок суду незаконним, таким, що ухвалений з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Акцентує увагу, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що він не мав наміру позбавляти життя потерпілого, оскільки наносив удари в ході суперечки, хаотично, в темну пору на обмеженому освітленні, не маючи на меті завдати такі саме в життєво-важливі органи. Стверджує, що при призначенні обвинуваченому покарання не враховано, що він визнав обставини вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, розкаявся у скоєному, визнав вину та відшкодував моральну шкоду без заявленого цивільного позову, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, з посиланням на зазначені в ній доводи, потерпілого та прокурора, які вважають, що законні підстави для задоволення апеляційних вимог відсутні, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, з`ясування обставин у провадженні та перевірка їх доказами проведено з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, таких порушень цього закону, які були б істотними і тягнули за собою скасування судового рішення, у кримінальному провадженні не допущено, а висновок суду про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам провадження та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
		Доводи апеляційної скарги захисника про те, що з`ясування обставин у провадженні та перевірка їх доказами проведено упереджено, без з`ясування обставин, які мають значення для встановлення істини, є необґрунтованими і спростовуються зібраними у провадженні та дослідженими судом доказами.
		Зокрема,в процесісудового таапеляційних розглядів ОСОБА_7 не заперечувавта ствердивобставини конфлікту18грудня 2021року вдворі будинку АДРЕСА_2  з потерпілим ОСОБА_6 , його перебування в стані алкогольного сп`яніння, нанесення удару ножем в ділянку грудної клітини потерпілого, однак викладав свою версію подій.
		Показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який прямо вказав на обвинуваченого ОСОБА_7 , як на особу, яка перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, 18 грудня 2021 року в дворі будинку АДРЕСА_2 , за допомогою ножа, в процесі конфлікту, наніс йому три удари в ділянку грудної клітини спричинивши численні тілесні ушкодження.
		Показаннями свідка ОСОБА_10 , яка ствердила обставини конфлікту 18 грудня 2021 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , з`ясування між ними стосунків за результатами яких виявила ОСОБА_6 з видимими тілесними ушкодженнями.
		Свідок ОСОБА_11 підтвердила неодноразові телефонні дзвінки ОСОБА_7 . ОСОБА_10 та погрози фізичною розправою.
		Такі її показання узгоджуються із даними протоколу огляду предмета від 14 січня 2022 року з яких вбачається, що в процесі телефонної розмови ОСОБА_7 погрожував фізичною розправою потерпілому (а.п. 80-86, т.2). 
		Крім того, факт вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення об`єктивно стверджується даними протоколів огляду місця події з ілюстративними таблицями від 18 та 19 грудня 2021 року, з яких вбачається, що на території будинку АДРЕСА_2 , тобто там, де відбувався конфлікт між обвинуваченим та потерпілим, були виявлені, в тому числі, плями бурого кольору та предмет, ззовні схожий на ніж (а.п. 88-104, т. 1, а.п. 38-41, т. 2).
		Даними протоколу слідчого експерименту від 26 січня 2022 року за участю потерпілого ОСОБА_6 стверджується, що потерпілий з застосуванням відеозйомки, що виключало вчинення на нього будь-якого тиску та примусу, в деталях вказав місце, спосіб та механізм спричинення йому тілесних ушкоджень обвинуваченим із застосуванням ножа (а.п. 222-226, т. 1).
		Із даних протоколів огляду компакт-дисків з камер спостереження від 17 та 18 січня 2022 рокута фототаблиць до них підтверджується перебування ОСОБА_7 в дворі будинку АДРЕСА_2 18 грудня 2021 року, наявність у нього предмета із блискучою поверхнею подовгастої форми, ззовні схожою на лезо ножа, який він помістив до правої кишені штанів (а.п. 1-23, 28-37, т. 2).
		Даними протоколу огляду предмета від 15.02.2022 року стверджується, що предметом огляду був мобільний телефон «Samsung», моделі «SG-G355H», який належить ОСОБА_7 , згідно якого встановлено факт телефонних дзвінків 18 січня 2022 року на абонентські номери, якими користувалась ОСОБА_10 (а.п.61-77, т. 2).
		Із змісту висновку експерта № СЕ-19/123-22/436-БД від 03 лютого 2022 року вбачається, що на поверхні представлених на експертизу марлевих тампонах зі змивами виявлено кров людини. Сліди крові на марлевих тампонах можуть належати особі (особам) з групою 0(І) з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВО, в тому числі і потерпілому ОСОБА_6 , належність їх від підозрюваного ОСОБА_7 , виключається (а.п. 112-118, т. 1).
		Із даних протоколу огляду речей від 18 грудня 2021 року вбачається, що на особистих речах потерпілого ОСОБА_6 , в тому числі верхньому одязі, в якому він перебував в момент скоєння кримінального правопорушення обвинуваченим, містять плями бурого кольору, схожі на кров (а.п.120-135, т. 1).
		Відповідно до даних висновку експерта № 30 від 18 лютого 2022 року вбачається, що особистих речах потерпілого ОСОБА_6 , в тому числі верхньому одязі виявлені наскрізні ймовірно колото-різані пошкодження ниток трикотажного полотна. При порівняльному медико-криміналістичному дослідженні ймовірно колото-різаних пошкоджень трикотажу, що були виявлені відповідно на лицевій поверхні як верхньої і середньої третин обох половин переду та середньої третини лівої половини спинки светра «Roven», так і верхньої та середньої третин обох половин переду і середньої третини лівої половини спинки футболки «Zip» потерпілого ОСОБА_6 шляхом їхнього зіставлення між собою було встановлено, що вказані пошкодження по своїй кількості та локалізації, за умови пошарового розташування обох зазначених предметів чоловічого верхнього плечового одягу один на одному, співпадають між собою, а це відповідно дає змогу вважати, що вони скоріш за все були заподіяні в наслідок трьох окремих механічних дій одного і того ж самого або декількох різних травмуючих предметів (а.п.158-166, т. 1).
		Згідно висновку експерта № 179 від 14 лютого 2022 року у ОСОБА_6 мають місце тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани шкіри і м`яких тканин медіальної частини лівої надключичної ділянки грудної клітини з ушкодження лівої підключичної артерії (arteria subsclavia sinistra) на рівні її сполучення із другою аорти, не проникаючої колото-різаної рани шкіри і м`яких тканин переднє-правої поверхні грудної клітини по середнє-ключичній лінії в 4-му міжребер`ї без ушкодження парієнтальної плеври, не проникаючої колото-різаної рани шкіри і м`яких тканин лівої бокової поверхні грудної клітини по лівій середнє - підмишечній лінії в 6-му міжребер`ї без ушкодження парієнтальної плеври, різаної рани шкіри і м`яких тканин лівого плеча в нижній третині, гострої зовнішньої кровотечі, геморагічного шоку 2-3 ст.
		Вказані тілесні ушкодження виникли від одноразового пошкоджуючого впливу на ліву надключичну ділянку грудної клітини ОСОБА_6 твердого, плоского предмету із жорсткою конструкцією та колюче-ріжучими пошкоджуючими властивостями, по типу клинка ножа, по строку свого виникнення можуть відповідати 18 грудня 2021 року, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, а саме як такі, що в момент заподіяння (завдання), чи в клінічному перебігу, через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються, чи можуть закінчитись смертю. 
		Тілесне ушкодження у ОСОБА_6 у вигляді «не проникаючої колото-різаної рани шкіри і м`яких тканин переднє-правої поверхні грудної клітини по середнє-ключичній лінії в 4-му міжребер`ї без ушкодження парієнтальної плеври», виникло від одноразового пошкоджуючого впливу на переднє-праву ділянку грудної клітини ОСОБА_6 твердого, плоского, предмету із жорсткою конструкцією та колюче-ріжучими пошкоджуючи ми властивостями, по типу клинка ножа, по строку свого виникнення може відповідати 18 грудня 2021 року, по своєму характеру відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров`я. 
		Тілесне ушкодження у ОСОБА_6 у вигляді «не проникаючої колото-різаної рани шкіри і м`яких тканин лівої бокової поверхні грудної клітини по лівій середнє-підмишечній лінії в 6-му міжребер`ї без ушкодження парієнтальної плеври»,- виникло від одноразового пошкоджуючого впливу на ліву бокову ділянку грудної клітини ОСОБА_6 твердого, плоского, предмету із жорсткою конструкцією та колюче-ріжучими пошкоджуючи ми властивостями, по типу клинка ножа, по строку свого виникнення може відповідати 18 грудня 2021 року, по своєму характеру відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров`я.
		Тілесне ушкодження у ОСОБА_6 у вигляді «різаної рани шкіри і м`яких тканин лівого плеча в нижній третині»,- виникло від одноразового дотичного, пошкоджуючого впливу на нижню третину лівого плеча ОСОБА_6 твердого, плоского, предмету із жорсткою конструкцією та колюче-ріжучими пошкоджуючими властивостями, по типу клинка ножа, по строку свого виникнення може відповідати 18 грудня 2021 року, по своєму характеру відноситься до категорії легкого тілесного ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров`я.
		Вказані тілесніушкодження у ОСОБА_6 виникли неменш яквід трьохдій твердого,плоского,предмету ізжорсткою конструкцієюта колюче-ріжучимипошкоджуючи мивластивостями,по типу клинка ножа (а.п. 216-221 т.1).
		Згідно висновку експерта № 180 від 15 лютого 2022 року, тілесні ушкодження у ОСОБА_6 цілком могли виникнути в строк, за обставин та по механізму, на які вказав, показав та відтворив потерпілий ОСОБА_6 , при проведенні із ним слідчого експерименту 26 січня 2022 року (а.с. 229-231 т. 1).
		Проаналізувавши названі висновки експертів, в сукупності з іншими дослідженими доказами, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що виявленні в дворі будинку АДРЕСА_2 , одязі потерпілого, сліди крові, належать саме потерпілому ОСОБА_6 . Оскільки саме в даному дворі, перебуваючи у вказаному одязі ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, спричиненні обвинуваченим внаслідок ударів ножем, що супроводжувалося значною крововтратою.
		Доказів, які б стверджували протилежне ні обвинуваченим, ні його захисником не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
		Даними висновку судово-психіатричної експертизи № 11 від 02 лютого 2022 року, стверджується, що ОСОБА_7 , на період інкримінованого йому кримінального правопорушення та на теперішній час психічним захворюванням не страждає, міг усвідомлювати свої дії, передбачати їхні наслідки та керувати ними. Застосування до нього примусових заходів медичного характеру не потребує (а.п.178-180, т. 2).
		Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що ОСОБА_7 є осудним.
		Перебування ОСОБА_7 в стані алкогольного сп`яніння підтверджується довідкою лікаря КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради від 19 грудня 2021 року, згідно якої ОСОБА_7 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (а.п. 171, т. 2).
		Про наявність умислу в діях ОСОБА_7 на позбавлення життя ОСОБА_6 свідчить спосіб, характер та механізм заподіяння тілесних ушкоджень, локалізація поранень, а саме: за допомогою ножа в грудну клітку та її надключичної ділянки, тобто виключно в життєво важливі органи. 
		Про наявність умислу в діях ОСОБА_7 , колегія суддів враховує дані про інтенсивність нападу, що дії обвинуваченого були спрямовані на умисне вбивство ОСОБА_6 свідчать дані щодо кількості, локалізації поранень, нанесення ряду ударів в область виключно життєво-важливих органів ножем. 
		 
		Сукупність всіх встановлених судом першої інстанції обставин вчинення кримінального правопорушення, механізм, спосіб, кількість, характер і локалізація поранень, причини припинення злочинних дій, поведінка обвинуваченого і потерпілого, що передувала події, їх стосунки, вказують про цілеспрямовані, обдумані і умисні дії ОСОБА_7 , спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_6 . Встановлені фактичні обставини провадження свідчать про те, що обвинувачений виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця,  настання смерті потерпілого (наніс ряд ударів ножем виключно в життєво важливі органи, не вживав жодних заходів для відвернення негативних наслідків своїх дій, в тому числі виклику медичної допомоги).
		Наведені докази повністю спростовують доводи апеляційної скарги сторони захисту про необґрунтованість порушення кримінального провадження та засудження ОСОБА_7 .
		Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації ні обвинуваченим, ні його захисником не надано.
		Більше того, дані твердження сторони захисту були предметом дослідження місцевого суду та ним детально проаналізовані.
		За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що докази вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 , які покладені судом в основу обвинувального вироку, були отримані з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.
		В провадженні не встановлено жодного належного, переконливого та об`єктивного доказу щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілого та свідків заборонених законодавством методів розслідування, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
		Таким чином, підстав вважати, що в процесі досудового розслідування зі сторони органів досудового розслідування на обвинуваченого, потерпілого чи свідків чинився тиск, в колегії суддів немає, не здобуто таких доказів і в процесі апеляційного розгляду.
		Колегія суддів відхиляє твердження обвинуваченого та його захисника в тій частині, що ОСОБА_7 умислу на позбавлення життя потерпілого не мав, оскільки вони є не послідовними, суперечливими, не відповідають фактичним обставинам провадження та спростовуються дослідженими в судовому засіданні, вищенаведеними доказами.
		В тому числі, показаннями потерпілого ОСОБА_6 , в процесі судового розгляду, де він послідовно, будучи допитаний судом, без будь-якого тиску та примусу, давав послідовні показання, якими в деталях повідомляв обставини нанесення йому тілесних ушкоджень та нанесення ударів ножем виключно в життєво важливі органи.
		Доводи апеляційної скарги про необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_7 на ч. 1 ст. 121 КК України, не знайшли свого підтвердження під час перегляду вироку апеляційним судом.
		Проаналізувавши вищенаведенідокази,що маютьзначення длявстановлення змістута спрямованостіумислу обвинуваченого ОСОБА_7 при скоєннікримінального правопорушення,колегія суддіввважає,що судправильно виходивіз сукупностівсіх обставинвчиненого діяннята врахувавспосіб,кількість,характер ілокалізацію тілеснихушкоджень,поведінку винногота потерпілого,що передувалаподії,їхні стосунки,ставлення обвинуваченогодо наслідківзлочину іобґрунтовано прийшовдо переконанняпро наявністьу ОСОБА_7 умислу навбивство потерпілого ОСОБА_6 з мотивівособистої неприязні,оскільки ОСОБА_7 ,усвідомлюючи суспільнунебезпечність своїхдій,передбачаючи їх наслідки, бажаючи їх настання, діючи умисно, наніс останньому цілеспрямовані численні удари колюче-ріжучим предметом (ножем) в життєво важливі органи (грудної клітки).
		Колегія суддів також враховує поведінку обвинуваченого і після вчинення кримінального правопорушення, а саме те, що ОСОБА_7 не надав та не намагався надати потерпілому медичної допомоги. 
		А тому, колегія суддів не вбачає підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 на ч. 1 ст. 121 КК України.
		Не може погодитися колегія суддів і з твердженнями сторони захисту, що обвинувачення ОСОБА_7 ґрунтується виключно на суперечливих показаннях потерпілого. Оскільки, його вина у вчиненні кримінального правопорушення доведена на підставі вищенаведених, здобутих органами досудового розслідування, досліджених та перевірених судом доказах у їх сукупності, в тому числі даних протоколів слідчих дій, висновках експертів, які підтверджують обставини та висновки встановлені судом та спростовують твердження обвинуваченого і його захисника. 
		Як органами досудового розслідування так і судом у встановленому законом порядку були вжиті та проведені всі належні заходи щодо визначення механізму спричинення потерпілому тілесних ушкоджень. 
		Зокрема, призначено та проведено судово-медичні дослідження вказаних обставин, які дали вичерпні відповіді на спірні питання, в тому числі сторони захисту. 
		Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації стороною захисту не надано.
		Більше того, дані твердження сторони захисту були предметом дослідження місцевого суду та ним детально проаналізовані.
		При цьому, колегія суддів вважає, що ряд питань щодо встановлення механізму спричинення потерпілому тілесних ушкоджень носять юридичний характер та знаходяться поза межами знань фахівців у галузі медицини та вирішені судом при ухвалені вироку. 
		Оголошена ОСОБА_7 підозра, кваліфікація його дій, з якою погодився суд, містить виклад фактичних обставин, в тому числі часу, місця, способу, мотиву та інших обставин вчинення кримінального правопорушення, наскільки вони відомі прокурору. Знайшли вони своє відображення і у вироку, тобто при його ухваленні суд повністю вирішив питання, зазначені в ст. 374 КПК України.
		Тому твердження сторони захисту, що органами досудового розслідування та судом не виконані вимоги ст. 91 КПК України не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню. 
		Ставлячи питання про зміну вироку суду, сторона захисту, конкретних фактів порушення прав та законних інтересів обвинуваченого органами досудового розслідування та судом не навела, а виключно обмежилися перерахунком та декларуванням норм процесуального права. Такі твердження носять абстрактний характер, а тому вони не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню.
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення в частині апеляційних доводів сторони захисту, колегією суддів не встановлено.
		Ретельно проаналізувавши докази в їх сукупності, суд дав їм належну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
		Колегія суддів вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_7 суд першої інстанції дотримався вимог ст. 65 КК України та визначив таке з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів та особи обвинуваченого.
		Зокрема, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його особливості, його особу, зокрема характеристики, сімейний стан, спосіб та механізм замаху на позбавлення життя потерпілого, думку потерпілого, який погоджується із призначеним покаранням у виді ізоляції від суспільства.
		Призначаючи обвинуваченому покарання, місцевий суд врахував, що ОСОБА_7 , який посередньо характеризується за місцем проживання, має утриманців, висловив розкаяння у вчиненому, вжив заходів щодо часткового відшкодування моральної шкоди потерпілому, визнаний винним у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, скоєння ним кримінального правопорушення в стані алкогольного сп`яніння, що обтяжує його покарання, прийшов до обґрунтованого висновку, що йому слід обрати покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, лише у виді позбавлення волі фактично в мінімальному розмірі.
		При цьому колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі ближче до мінімального розміру, при даних конкретних обставинах провадження та особі обвинуваченого є достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, тобто ґрунтується на вимогах закону.
		А тому, колегія суддів не може погодитись з твердженнями сторони захисту про призначення явно несправедливого покарання, внаслідок його суворості.
		З урахуванням наведеного, підстав для зміни чи скасування вироку місцевого суду в межах апеляційних вимог сторони захисту не вбачається.
		На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 407, 418 КПК України, колегія суддів,- 
		п о с т а н о в и л а :
		 
		Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 січня 2023 року щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_8  без задоволення. 
		Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою,  в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
		 
		 
		 
		Судді: 
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                  ОСОБА_2          ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...