Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/8196/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.04.2023. Зареєстровано: 14.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2023.
Дата набрання законної сили: 06.04.2023
Номер судового провадження: 22-ц/802/373/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 161/8196/22 Головуючий у 1 інстанції: Пушкарчук В. П. Провадження № 22-ц/802/373/23    Доповідач: Киця  С. I.
		 
		 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		   
		06 квітня 2023 року                          місто Луцьк
		       
		   Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого судді Киці С. І.,
		суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,
		секретар судового засідання Трикош Н. І.,
		з участю представників відповідача Шиби Б. П., ОСОБА_1 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства "Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про визнання незаконним призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, за апеляційною скаргою відповідача Державного підприємства "Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2023 року
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Позивач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 у червні 2022 року звернувся в суд з позовом до відповідача Державного підприємства «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (далі  ДП «Волиньстандартметрологія») про визнання незаконним призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Позовна заява обґрунтована тим, що він тривалий час перебуває у трудових відносинах з відповідачем, у тому числі перебуваючи на посаді уповноваженого з антикорупційної діяльності, виконував свою роботу добросовісно, дисциплінарних стягнень не мав. Відповідач 25 березня 2022 року видав наказ №5-к «Про призупинення дій трудового договору», яким призупинив дію трудових договорів з рядом працівників, включно із ним, з 28 березня 2022 року на строк до 24 квітня 2022 року без виплати заробітної плати. Він подав 30 березня 2022 року відповідачу заяву про надання йому щорічної оплачуваної відпустки строком 10 календарних днів та відпустку як батькові двох малолітніх дітей віком до десяти років строком 10 календарних днів в період з 30 березня 2022 року по 18 квітня 2022 року. Однак така заява була залишена відповідачем без належного реагування. Відповідач 22 квітня 2022 року видав новий наказ №7-к «Про призупинення трудового договору», згідно якого відповідач призупинив дії трудових договорів з 25 квітня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу через відсутність замовлень та неможливість виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану з рядом працівників, у тому числі з позивачем. Вважає таке систематичне призупинення дій трудового договору незаконним. Він виконував не лише обов`язки уповноваженого з антикорупційної діяльності, але й з 19 червня 2017 року додаткові обов`язки. Тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним договором є правом, а не обов`язком роботодавця. Тягар доказування кваліфікуючої обставини щодо події військової агресії проти України як виключення можливості надання та виконання роботи лежить саме на відповідачу щодо кожного конкретного працівника, дія трудового договору з яким призупинена. Оскаржувані накази достатньої мотивації у цьому контексті не містять. Головною умовою для призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи. Відповідач продовжує здійснювати господарську діяльність, яка не виключала можливості здійснення позивачем посадових обов`язків на усіх займаних ним посадах. Станом на 25 березня 2022 року дія 86% трудових договорів залишалась не призупиненою, станом на 24 квітня 2022 року  90%. Вважає, що на вибір роботодавцем того чи іншого працівника для призупинення дії укладеного із ним трудового договору повинні випливати не лише розмір заробітної плати, але і посадові обов`язки працівника, а роботодавець повинен мотивувати причини та критерії вибору того чи іншого працівника, з яким призупиняється договір. Призупинення дії трудового договору, укладеним із уповноваженим з антикорупційної діяльності може мати наслідком те, що діяння, яке містить ознаки корупції в роботодавця в період воєнного стану залишиться непідконтрольним. Фактичне призупинення виконання обов`язків уповноваженого з антикорупційної діяльності на державному підприємстві, як і його звільнення, повинне відбуватись за погодженням з Національним агентством з питань запобігання корупції за аналогією закону, оскільки інститут призупинення дії трудового договору є новелою в трудовому законодавстві. У зв`язку із призупиненням дії трудового договору він поніс моральні страждання, які полягали у усвідомленні немотивованого включення його до переліку працівників, дія трудового договору з якими призупиняється, оскільки не визначив прозорих та доступних для розуміння усім критеріїв вибору того чи іншого працівника для включення його до списку осіб, з якими призупиняється трудовий договір. Керівництво підприємства знівелювало задекларовану державою антикорупційну політику у період воєнного стану. Незаконне призупинення дії трудового договору фактично призвело до тривалої кількамісячної втрати ним свого основного джерела доходу та поставила перед ним необхідність виживати, просити у друзів та знайомих грошей на прожиття на невизначений строк. Просив визнати незаконним призупинення ДП «Волиньстандартметрологія» дії трудового договору з ОСОБА_2 , оформлене наказами відповідача №5-к від 25 березня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору» та №7-к від 22 квітня 2022 року «Про призупинення трудового договору»; зобов`язати відповідача ДП «Волиньстандартметрологія» допустити ОСОБА_2 до виконання своїх посадових обов`язків; стягнути з ДП «Волиньстандартметрологія» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 березня 2022 року по день проголошення рішення; стягнути з ДП «Волиньстандартметрологія» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
		Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2023 року позов задоволено частково. Визнано незаконним призупинення ДП «Волиньстандартметрологія» дії трудового договору з ОСОБА_2 , оформлене наказами № 5-к від 25 березня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору» та № 7-к від 22 квітня 2022 року «Про призупинення дії трудового договору». Стягнуто з ДП «Волиньстандартметрологія» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 квітня 2022 року по 01 грудня 2022 року у сумі 125 101, 20 грн. Стягнуто з ДП «Волиньстандартметрологія» на користь ОСОБА_2 . cудовий збір у розмірі 992, 40 грн. та на користь держави - 258,60 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 100 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Додатковим рішенням від 15 лютого 2023 року заяву ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ДП «Волиньстандартметрологія» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. 
		Відповідач ДП «Волиньстандартметрологія» 03 березня 2023 року подав апеляційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2023 року, яке обґрунтовував тим, що воно є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, а саме неправильно здійснено тлумачення закону та не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Згідно п.2 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» главу ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України доповнено пунктом 2 наступного змісту: «Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Статтею 13 цього закону, в редакції, що була чинна на день видання оспорюваних наказів, та яка стала підставою видачі оспорюваних наказів, визначено, що роботодавцям надано можливість призупиняти дію трудового договору в умовах дії воєнного стану. Вважає, що судом неправильно застосовано положення ч.1 ст.13 вищевказаного Закону. Суд зазначив, що умовою призупинення дії трудового договору є абсолютна неможливість через збройну агресію роботодавцем надати роботу, а працівником  виконувати її. Така позиція суду взята з листа Міністерства економіки України від 09 травня 2022 року № 4712-06/22838-09, однак листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативними актами, мають лише інформаційних характер та не встановлюють правових норм. На час прийняття оспорюваних наказів не існувало жодних роз`яснень чи тлумачень щодо правильного застосування положень ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (в редакції, що була чинною на день видання оспорюваних наказів). В період прийняття оскаржуваних наказів з уповноваженим з антикорупційної діяльності ОСОБА_2 антикорупційної програми ДП «Волиньстандартметрологія» на 2022 рік не було затверджено, а антикорупційна програма на 2021 рік втратила свою чинність 01 січня 2022 року, жодних дій щодо розробки програми на 2022 рік уповноваженим не здійснювалося. ОСОБА_2 фактично самоусунувся від виконання покладених на нього обов`язків, оскільки з 28 лютого 2022 року подавав заяви на відпустки. Призупинення трудового договору з ОСОБА_2 відбулось із дотриманням чинного на той момент законодавства. В порушення вимог ч.3 ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» накази не оскаржувались позивачем до центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або до його територіального органу, тому такий спір не може бути предметом розгляду в суді. Тягар доказування лежить на позивачу. Просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
		До Волинського апеляційного суду 20 березня 2023 року надійшов відзив позивача ОСОБА_2 , поданий представником ОСОБА_3 , на апеляційну скаргу, в якому вказано, що позивач вважає доводи відповідача безпідставними та надуманими. Відповідач жодним чином не довів причинно-наслідкового зв`язку про те, що на підприємстві дійсно були відсутні замовлення і це пов`язано саме із військовою агресією проти України. На підприємстві є велика кількість працівників, з якими трудові договори призупинені не були. Не зрозумілим є механізм вибірковості працівників, з якими договори були призупинені. Щодо спеціального порядку оскарження наказів про призупинення дії трудових договорів, то ч.3 ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено можливість, а не обов`язок оскаржувати такі накази саме до вищестоящого органу влади, і не означає, що позивач не мав права звернутись до суду із цим позовом. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
		В судовому засіданні в апеляційному суді представники відповідача ДП «Волиньстандартметрологія» Шиба Б. П. та Комарницька О. Ю. просили задовольнити апеляційну скаргу з викладених у ній підстав.
		Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені апеляційним судом про час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення відповідно 27 березня 2023 року та 23 березня 2023 року. Від представника позивача ОСОБА_4 04 квітня 2023 року надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю його явки в судове засідання, яке він обґрунтував тим, що він приймає участь як захисник обвинуваченого у кримінальній справі, в якій судове засідання призначене на 06 квітня 2023 року о 14 год у м. Володимир Волинської області.
		При вирішенні даного клопотання та можливості розгляду справи колегія суддів виходить з такого.
		В силу положень частини 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
		Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, №11681/85, §35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").
		Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
		Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч.2ст.372 ЦПК України). 
		Відповідно до ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. 
		Представник позивача, мотивуючи свою заяву неможливістю взяти участь у судовому засіданні зайнятістю в іншому процесі не подав доказів поважності причин неявки у дане судове засідання. Разом з тим, колегія суддів зауважує, що участь представника позивача в іншому судовому засіданні, яке призначене 04 квітня 2023 року на 14 год 06 квітня 2023 року не перешкоджала його явці в судове засідання апеляційної інстанції на 11 год, навіть з врахуванням віддаленості населених пунктів. Справа в суді апеляційної інстанції призначена задовго до відкладення іншої справи в суді першої інстанції, на яку посилається представник, і про розгляд справи в апеляційному суді представник позивача був повідомлений завчасно 23 березня 2023 року, при відкладенні 04 квітня 2023 року судом іншої справи на 06 квітня з його участю, міг повідомити про зайнятість у іншому процесі. Колегія суддів ураховує, що представник позивача висловив свою позицію у відзиві на апеляційну скаргу. 
		Виходячи звищенаведеного,колегія суддівухвалила визнатинеявку позивачата йогопредставника всудове засіданняапеляційної інстанціїбез поважнихпричин,відмовити уклопотанні представникапозивача провідкладення розглядусправи,проводити розглядсправи увідсутності позивачата йогопредставника,належним чиномповідомлених продату,час імісце судовогозасідання. 
		Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача необхідно задовольнити.
		Судом встановлено, що з 01 червня 2017 року ОСОБА_2 було прийнято на роботу в ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» на посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності, про що в.о. генерального директора Підприємства видано відповідний наказ № 22-к від 31 травня 2017 року.
		25 березня 2022 року ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» видано наказ № 5-к «Про призупинення дії трудового договору», відповідно до якого з працівниками, у тому числі й з позивачем, як уповноваженим з антикорупційної діяльності, було призупинено дії трудових договорів на строк з 28 березня 2022 року до 24 квітня 2022 року без виплати заробітної плати. 22 квітня 2022 року ДП «Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» видано наказ № 7-к «Про призупинення дії трудового договору», яким дії трудових договорів працівників, у тому числі й з позивачем, як уповноваженим з антикорупційної діяльності, була призупинена з 25 квітня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу через відсутність замовлень та неможливістю виконання роботи, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану.
		Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбачені статтями 43-46 Конституції України.
		Відповідно до статті 64Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
		Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Згідно з пунктом 3 Указу у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Указами Президента України від 14 березня 2022 року за № 133/2022, від 18 квітня 2022 року за № 259/2022, від 17 травня 2022 року за № 341/2022, від 12 серпня 2022 року за № 573, від 07 листопада 2022 року за № 757/2022, від 6лютого 2023року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні. Згідно із вказаними вище Указами Президента України, воєнний стан введено на всій території України.
		Статтею 1Закону Українивід 15березня 2022року «Проорганізацію трудовихвідносин вумовах воєнногостану» передбачено, що цей Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43,44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
		Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 6Закону України«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану» в Указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Згідно із пунктом 2 розділу «Прикінцевіположення» ЗаконуУкраїни «Проорганізацію трудовихвідносин вумовах воєнногостану» главу XIX«Прикінцеві положення»КЗпП України доповнено пунктом 2 такого змісту: «Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		З огляду на вищевикладене положення Закону України«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану» які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законівпро працю мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. 
		За змістом статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (в редакції, яка діяла станом на час винесення оскаржуваних наказів), призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
		Закон України«Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану» надав право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, та не виплачувати у період призупинення заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати працівникам.
		Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що стороною відповідача не було доведено наявності передбачених законом підстав для призупинення дії трудового договору, які б свідчили про неможливість виконання відповідачем виробничих завдань та функцій підприємства, призупинення його діяльності, а також про неможливість виконання позивачем визначених трудовим договором завдань. 
		Колегія суддів з таким висновком не погоджується, оскільки судом неправильно застосовано норму матеріального права, залишено поза увагою обґрунтування, наведеним у відзиві на позовну заяву та не надано оцінки приєднаним до неї доказам. 
		Частиною першою статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», в редакції від 15 березня 2022 року, що була чинною станом на дні винесення оскаржуваних наказів, законодавцем було визначено умову для реалізації роботодавцем права на призупинення дії трудового договору з працівником  «у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи». 
		Стаття 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» набула нової редакції з 19 липня 2022 року у зв`язку із внесенням змін Законом України «Про внесення зміндо деякихзаконодавчих актівУкраїни щодооптимізації трудовихвідносин».У такійредакції нормачастини першоїцієї статтівизначала призупинення дії трудового договору як тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором. Призупинення діїтрудового договоруможе здійснюватисяза ініціативиоднієї ізсторін настрок небільше ніжперіод діївоєнного стану.У разіприйняття рішенняпро скасуванняпризупинення діїтрудового договорудо припиненняабо скасуваннявоєнного стануроботодавець повиненза 10календарних днівдо відновленнядії трудовогодоговору повідомитипрацівника пронеобхідність статидо роботи.  Призупиненнядії трудовогодоговору нетягне засобою припиненнятрудових відносин.  Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.
		У період виникнення спірних правовідносин законодавством було визначено право роботодавця на тимчасове призупинення забезпечення працівника роботою і право працівника на тимчасове призупинення виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Обов`язковість поєднання умов щодо неможливості надання роботи та її виконання на час видання оспорюваних наказів не була передбачена законом. 
		Норма ст.13згаданого Законув редакціїстаном на25березня 2022року,22квітня 2022року немістила всобі такоїумови,як абсолютнанеможливість у зв`язку з військовою агресією проти України надання та виконання роботи.
		Отже неможливість обох сторін трудового договору виконувати покладені на них обов`язки у зв`язку з військовою агресією проти України як умова призупинення дії трудового договору передбачена редакцією норми закону, яка не була чинною на час видачі наказів про призупинення трудових відносин з позивачем. Тому посилання суду першої інстанції в мотивувальній частині рішення на абсолютну неможливість надавати роботу та виконувати її як на обов`язкову умову призупинення дії трудового договору, є неправильним трактування закону, що підлягав застосуванню до спірних правовідносин.
		Також, на думку колегії апеляційного суду, хибним є висновок суду першої інстанції, що законодавець передбачив одночасне настання неможливості надати роботу і неможливості виконувати роботу працівником. За змістом норм закону, який діяв на час видання оспорюваних наказів, призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативою однієї із сторін, про що вони мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Як роботодавець, так і працівник, кожен окремо, міг призупинити дію трудового договору у зв`язку з військовою агресією.
		Відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 Статуту ДП «Волиньстандартметрологія» визначено, що підприємство утворено з метою забезпечення реалізації економічних інтересів держави, задоволення потреб населення та суб`єктів господарювання будь-якої форми власності в продукції, роботах, послугах у сферах стандартизації, метрології, оцінки діяльності, оцінки відповідності та захисту прав споживачів згідно з вимогами законодавства та отримання прибутку. Предметом діяльності підприємства є надання підприємствам, установам, організаціям і громадянам послуг у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, оцінки відповідності та захисту прав споживачів; здійснення наукової, науково-технічної, науково-організаційної та іншої діяльності у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, оцінки відповідності та захисту прав споживачів; виконання робіт, надання послуг у сфері стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, оцінки відповідності, а також в інших сферах діяльності, що не заборонені законодавством та передбачені цим Статутом тощо.
		ДП «Волиньстандартметрологія» створене та функціонує з метою отримання прибутку.
		Обґрунтовуючи неможливість надання роботи позивачу відповідач ДП «Волиньстандартметрологія» зазначив, що у зв`язку з військовим широкомасштабним вторгненням на територію України військ Російської Федерації 24 лютого 2022 року підприємство втратило дві третини замовлень на наступні місяці (наведено дані щодо отриманих прибутків у період з лютого до квітня 2022 року в порівнянні з цими ж місяцями у 2021 році), оскільки суб`єкти господарювання відмовлялись укладати договори, посилаючись на невизначеність у строках та масштабах військової агресії. Вважає таку обставину об`єктивною та такою що настала внаслідок обставин непереборної сили.
		Згідно копії довідки Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1, останньою засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану на території України та які є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними для суб`єктів господарської діяльності по договорах, і виконання яких є неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин. 
		Колегією суддів встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України № 412 «Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану» від 05 квітня 2022 року установлено, що позитивні результати періодичної, позачергової повірки та повірки після ремонту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, засвідчені відбитком повірочного тавра на таких засобах чи записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційних документів та/або оформлені свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, строк дії яких закінчився у період воєнного і надзвичайного стану та протягом місяця після його припинення чи скасування, чинні на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування на всій території України або в окремих її місцевостях.
		Такі документи були чинним на період видачі оскаржуваних наказів, позивачем не заперечувалися, а тому необґрунтовано залишені судом першої інстанції поза увагою.
		У період виникнення спірних відносин господарська діяльність ДП «Волиньстандартметрологія» зазнала впливу форс-мажорних обставин, унаслідок чого істотно скоротилась кількість замовлень на виконання робіт, надання послуг, що унеможливило надання раніше визначеному обсягу працівників роботи та необхідність в економії заробітної плати.
		Не досліджено судом і ту обставину, що станом на день виникнення спірних правовідносин чинним законодавством не було встановлено обмежень для призупинення трудових договорів з такою категорією посадових осіб як уповноважений з антикорупційної діяльності, а також те, що у зв`язку із введенням воєнного стану виконання певних функцій таких посадових осіб відстрочено.
		Відповідно доч.ч.1-2ст.13-1Закону України«Про запобіганнякорупції» з метоюорганізації таздійснення заходівіз запобіганнята виявленнякорупції,передбачених цимЗаконом,утворюються (визначаються)уповноважені підрозділи(уповноваженіособи)з питаньзапобігання тавиявлення корупції,у томучислі напідприємствах,в установахта організаціях,що належатьдо сфериуправління державногооргану (крімюридичних осіб,у якихвідповідно доцього Законузатверджуються антикорупційніпрограми).Частиною 3статті 13-1закону визначенощо керівникуповноваженого підрозділу(уповноваженаособа)підзвітний іпідконтрольний керівникувідповідного державногооргану абооргану місцевогосамоврядування.  Керівник відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування забезпечує гарантії незалежності уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) від впливу чи втручання у його роботу.
		При цьому надання згоди Національним агентством відповідно до ч.4 ст.13-1 цього закону є обов`язковим виключно при вирішенні питання про звільнення уповноваженого з антикорупційної діяльності.
		Окрім того,Законом України«Про захистінтересів суб`єктівподання звітностіта іншихдокументів уперіод діївоєнного стануабо станувійни» вредакції,що діяластаном наперіод винесеннянаказів пропризупинення діїтрудового договорувизначено,що:1)фізичні особи,фізичні особи-підприємці,юридичні особиподають облікові,фінансові,бухгалтерські,розрахункові,аудиторські звітита будь-якіінші документи,подання якихвимагається відповіднодо нормчинного законодавствав документальнійта/абов електроннійформі,протягом трьохмісяців післяприпинення чискасування воєнногостану абостану війниза весьперіод неподаннязвітності чиобов`язку податидокументи;  2) у період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення до фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та/або документів, визначенихпідпунктом 1цього пункту;  3) особи, які не мають фізичної можливості протягом строку, визначеного цим Законом, подати звітність чи документи, зазначені упідпункті 1цього пункту,у зв`язкуз безпосередніминаслідками їхучасті убойових діях,звільняються відадміністративної та/абокримінальної відповідальностіта подаютьзвітність чидокументи протягомодного місяцяз днязакінчення наслідків,які унеможливлювалиїх подання;  4) у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються.
		У період виникнення спірних правовідносин законодавством було визначено фактичне призупинення основних завдань уповноваженого, серед яких зокрема, передбачені безпосередньо Посадовою інструкцією уповноваженого з антикорупційної діяльності ДП «Волиньстандартметрологія» (п.п. 2.5, 2.3, 2.7, 2.9): перевірки факту подання декларацій суб`єктами декларування, повідомлення Національного агентства про випадки неподання та несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному законом порядку; надання методичної і консультаційної допомоги з питань додержання законодавства про запобігання корупції; здійснення підготовки звітів за результатами періодичного моніторингу та оцінки виконання антикорупційної програми, надання пропозицій щодо внесення змін до неї; надання консультаційної допомоги у заповненні декларацій працівниками, які є суб`єктами декларування тощо.
		З наданихпредставником відповідачадо відзивуна позовнузаяву копійдокументів встановлено,що антикорупційнапрограма підприємствабула розробленапозивачем тазатверджена генеральнимдиректором на2020та 2021роки.Антикорупційної програмина 2022рік позивачемне розроблено,хоча цевходить дойого повноважень,передбачених п.1ч.6ст.13-1Закону України«Про запобіганнякорупції» тап.п.2.1,2.6Посадової Інструкціїуповноваженого зантикорупційної діяльностіДП «Волиньстандартметрологія». 
		Встановлено, що з початку дії воєнного стану позивач не виконував трудових обов`язків з власної ініціативи. 
		Колегія суддів також звертає увагу на той факт, що позивач ОСОБА_2 перебував у щорічній відпустці у період з 01 березня по 15 березня 2022 року та у відпустці без збереження заробітної плати у період з 16 березня по 29 березня 2022 року, що підтверджується копіями наказів №21-в від 01 березня 2022 року та №36-в від 15 березня 2022 року. Позивач ОСОБА_2 також подав 29 березня 2022 року ДП «Волиньстандартметрологія» заяву про надання йому щорічної оплачуваної відпустки строком на десять календарних днів та відпустку як батькові двох малолітніх дітей віком до десяти років строком на десять днів у період з 30 березня 2022 року до 18 квітня 2022 року (вх. №169-в-14 від 30 березня 2022 року). 
		Апеляційний суд не оцінює правомірність ненадання позивачу відпустки за вищевказаною заявою, оскільки це не є предметом розгляду цієї справи. Однак враховує, що наказ №5-к про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_2 видано ДП «Волиньстандартметрологія» 25 березня 2022 року (на період з 30 березня по 24 квітня 2022 року), що було відомо позивачу, оскільки позовна заява та відзив на апеляційну скаргу не містять претензій щодо дотримання роботодавцем порядку ознайомлення із таким наказом.
		Відсутність у період з виникнення спірних відносин (у зв`язку з військовою агресією проти України) в уповноваженого з антикорупційної діяльності фактичної роботи на підприємстві, яка передбачена Законом України «Про запобігання корупції» та його посадовою інструкцією, в поєднанні із тривалою відсутністю позивача ОСОБА_2 на підприємстві та зниженням прибутковості підприємства у зв`язку із форс-мажорними обставинами, спричинили достатні для ДП «Волиньстандартметрологія» умови для призупинення з ОСОБА_2 дії трудового договору на період воєнного стану, що дозволило зберегти за останнім робоче місце та уникнути припинення трудового договору. При цьому колегія суддів зауважує, що позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що він звертався до роботодавця із заявою про поновлення дії трудового договору, що свідчило б про його бажання чи готовність виконувати свої трудові обов`язки.
		Аргументи позивача про те, що він розцінює призупинення трудового договору з ним як приховане покарання слід відхилити, оскільки зі змісту оскаржених наказів №5-к від 25 березня 2022 року та 07-к від 22 квітня 2022 року встановлено, що не лише із ОСОБА_2 призупинено дію трудового договору, але із рядом інших працівників.
		Не заслуговують на увагу обґрунтування позивача щодо незастосування до нього переважного права залишення на роботі, оскільки таке правило застосовується роботодавцем виключно у порядку, визначеному ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників (припинення дії трудового договору) у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, а не у випадку призупинення дії трудового договору.
		Законом надано право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками. В умовах воєнного стану у роботодавця не було можливості досягнути поставленої легітимної мети шляхом застосування менш суворих заходів, ніж призупинення дії трудового договору із цим працівником.
		Водночас, в умовах запровадження воєнного стану в Україні, обмеження конституційних прав і свобод є необхідним та вмотивованим рішенням. Тому призупинення дії трудового договору з найманим працівником варто розглядати саме в контексті обмежень, що спричинені воєнним станом.
		Щодо порядку оскарження наказів про призупинення дії трудового договору.
		Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 1 липня 2022 року, який набув чинності 19 липня 2022 року, було викладено текстстатті 13Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"в новій редакції.
		Відповідно до п. 2 прикінцевих та перехідних положень указаного закону передбачено, що у разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору, виданим до набрання чинності цим Законом, таким працівником (працівниками) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про визнання відповідного наказу (розпорядження) таким, що втратив чинність.
		У наведених прикінцевих та перехідних положеннях не передбачено, що судові справи, які були відкриті за такими позовами до набрання чинності законом, мають бути закриті, тощо.
		Позовна заява ОСОБА_2 надійшла до суду 27 червня 2022 року, тобто до набрання чинностіЗаконом України«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», тому, враховуючи відсутність будь-яких застережень у законі, підлягала продовженню розгляду в суді.
		З огляду на вищенаведене, та враховуючи, що позивачем не надано суду об`єктивних доказів переконливого характеру про незаконність вказаних наказів, апеляційний суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для визнання незаконними наказів №5-к від 25 березня 2022 року та 07-к від 22 квітня 2022, оскільки вони видані у відповідності до вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який є приорітетним перед Кодексом Законів про працю. Позовні вимоги про допущення до виконання посадових обов`язків, стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди є похідними вимогами, а тому також не підлягають задоволенню.
		Рішення суду першої інстанції належить скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. До скасування підлягає і додаткове рішення у цій справі.
		Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
		За ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Враховуючи сплату позивачем при зверненні до суду з цим позовом судового збору у розмірі 992,40 грн та його звільнення від сплати судового збору за вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі, відмову в задоволенні позову у повному обсязі, суд залишає судові витрати за сторонами.
		Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2, п.п. 1, 3, 4 ч.1 ст. 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу відповідача Державного підприємства "Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" задовольнити. 
		Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 лютого 2023 року та додаткове рішення від 15 лютого 2023 року в цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.
		В задоволенні позову ОСОБА_2 до Державного підприємства "Волинський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" про визнання незаконним призупинення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
		 
		Головуючий 
		 
		   Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...