Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/9788/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Злочини проти основ національної безпеки України; Державна зрада.
Надіслано для оприлюднення: 14.04.2023. Зареєстровано: 15.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2023.
Дата набрання законної сили: 16.05.2023
Номер судового провадження: 1-кп/308/763/22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022070000000017

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 308/9788/22
		 
		В И Р О К 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		14 квітня 2023 року                                м. Ужгород
		 
		Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в порядку спеціального судового провадження за відсутності обвинуваченого (in absentia) обвинувальний акт у кримінальному провадженні №22022070000000017, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2022 року, відносно:
		ОСОБА_7 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кушниця Іршавського району Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання не встановлено, раніше засудженого вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.09.2019 року за ч.1ст.109(вредакції Закону№ 767-VІІвід 23.02.2014року),ч.2ст.110(вредакції Закону№ 2341-ІІІвід 05.04.2001року),ч.2ст.110(вредакції Закону№ 1183-VІІвід 08.04.2014року),ч.1ст.111(вредакції Закону№ 2341-ІІІвід 05.04.2001року)КК України доостаточного покаранняу виді12років позбавленняволі, у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.110 та ч.2 ст.111 Кримінального кодексу України,-
		УСТАНОВИВ:
		Історія провадження.
		До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Закарпатської обласної прокуратури надійшов для розгляду обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022070000000017, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.02.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.110 та ч.2 ст.111 Кримінального кодексу України.
		Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 серпня 2022 року у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
		Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.09.2022  року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні №2202207000000017 від 27.02.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7  у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.110 та ч.2 ст.111 Кримінального кодексу України. Повідомлено обвинуваченого ОСОБА_7 про здійснення спеціального судового провадження стосовно нього шляхом розміщення цієї інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду. Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_7 та інформацію про процесуальні документи постановлено надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.
		Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.10.2022 у даному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
		Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
		Громадянин України ОСОБА_7 , видаючи себе за Прем`єр-міністра віртуальної держави «Республіка Підкарпатська Русь» та координатора так званого центру «Матица Русинов», будучи активним користувачем мережі Інтернет, а саме: на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відеохостингу «YouTube», усвідомлюючи той факт, що вказаний відеоресурс « ОСОБА_8 » є загальнодоступним і публічним для його користувачів, а опубліковані матеріали користувачами даного ресурсу формують певні ідеї і погляди, направленні на схилення інших користувачів до вчинення активних дій, розуміючи, що у відповідності до ст. 69 Конституції України народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії, а також, що у відповідності до ст. 73 Конституції України виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України, який згідно вимог ст. 72 Конституції України призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їх повноважень, встановлених цією Конституцією та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області, а також, що у відповідності до ст. 2 Конституції України Україна є унітарною державою, територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканою, згідно ч. 2 ст. 133 Конституції України до складу України входить, серед інших, Закарпатська область, а згідно ст.1 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України  суші, вод, надр, повітряного простору і, у відповідності до ч. 1 ст.2 цього ж Закону Державний кордон України, визначається Конституцією України та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свої дій, оскільки 30 вересня 2019 року був засуджений Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області, за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 110 та ч. 1 ст. 111 КК України, повторно розмістив та поширив в публічний доступ свій матеріал із закликами, направленими до вчинення дій з метою зміни меж території та державного кордону України.
		Так, ІНФОРМАЦІЯ_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи на території російської федерації, а саме: в м. москва, ОСОБА_7 розмістив в мережі Інтернет, а саме на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відеохостингу «YouTube» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_5 ) публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », в якій міститься звернення від імені русинів до Президента РФ ОСОБА_9 з проханням утворення на території Західної України непередбаченого Конституцією України територіального утворення так званої «Підкарпатської Русі». 
		У данному відеозверненні автор заявляє (мовою оригіналу): 
		«Глубоко уважаемый ОСОБА_10 обращаюсь к вам от имени руководителя с 2014 года Русинства!
		Русины как никто другой пострадали от геноцида начиная от массового австро-венгерского 1914-1918 годов белее 120 тысяч русинов были замучены в конц-лагерях талергов в Трези, не меньшим гонениям Русины подверглись за православную веру чего стоит только один Сигет мараморский процесс 1914 года гонением Русинов за свою веру православных. 1946 году за одну ночь всех русинов сделали Украинцами, все школы с русинским языком были переведены на украинский язык преподавания. В 2008 году Украина провела массовое анти русинское судилище по криминальному делу номер 499 за законные требования русинов реализовать итоги Закарпатского областного референдума от 1 декабря 1991 года, на котором 78% Закарпатцев проголосовали за самоуправляемую территорию, не входящую в ни в какие иные территориальные образования. То что на Украине началось на Майдане в 2013 году для русинов началось в августе 2008 года, русины испили чашу широкомасштабного, многовековыми геноцидами гонения за свою веру за свой язик, за свою самоидентификацию за свое явление на референдуме и в 1996 году Украина приняла государственный план по решению вопроса Украинцев русинов, а фактически по 10-ти пунктам план мероприятий по уничтожению русинов! Но русины живы и твердо стояли ногами на своей земли и наделенные правами, титулами, согласно Сенджермендского договора 1919 года территория русинов на юг от Карпат признана 57 государствами мира включая все страны большой Антанты. Нынешняя ситуация вокруг Украины близка к развязке, а от того как она будет решена в очень многом будет зависеть и дальнейшая судьба самой России. Русины официально поддержали позицию руководства РФ по Украине в контексте принуждения Украины к миру и Федерализации земель предлагаем Западную Украину преобразовать в Карпатскую Русь на правах мандатах, титулах Русинов. Если западная Украина останется в том виде в котором она находится сейчас то под вопросим стратегия нацбезопасности РФ, Русофобия, ликвидация источник терроризма, дебандеризация, денацификация, форпост на Западе Руси в котором он являлся более 1200 лет, надеемся что решение этих вопросов через Карпатскую Русь органично пишется в стратегию Нацбезапасности РФ».
		Отже, ОСОБА_7 учинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 110 КК України, а саме: розповсюдив матеріали із закликами до вчинення умисних дій з метою змін меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, чим вчинив посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, повторно.
		Окрім того, громадянин України ОСОБА_7 , видаючи себе за Прем`єр-міністра віртуальної держави «Республіка Підкарпатська Русь» та координатора так званого центру «Матица Русинов», будучи прихильником ідей так званого «руського мира», точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи на території Російської Федерації з 2014 року, надав іноземній державі допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.
		Так, 14 березня 2022 року громадянин України ОСОБА_7 , перебуваючи з у м. москва російської федерації, розмістив на каналі «Ussr rpr» відеохостингу «YouTube» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_7 ) відеоматеріал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », у якому він в якості так званого голови Міжнародного центру «Матица русинов» звернувся до президента російської федерації ОСОБА_9 з рекомендацією не завершувати спеціальну військову операцію на території України без урахування ряду факторів стосовно Закарпатської області.
		Зокрема, у своєму зверненні ОСОБА_7 зазначає (пряма мова): «…в последнее время целый ряд принятых Украиной решений говорят о том, что все готовится к тому, что после завершения проводящейся Россией военной спецоперации по денацификации и демилитаризации Украины, Правительство Украины продолжит действовать, но уже из-за заграницы, через так называемое «правительство Украины в изгнании», о котором уже заявили в США». 
		Також, ОСОБА_7 додав, що «Несмотря на то, что так называемое правительство будет находиться за границей, это не будет логичным завершением операции без учета следующих факторов: Закарпатье является основными воротами Европы, через которые поставляется вся военная техника с Запада. Закарпатье является газовым хабом ЕС на Румынию, Венгрию, Словакию. В Закарпатье же находится Карпатский горный хребет, представляющий собой естественную фортификацию. В Закарпатье возможно восстановление всех бывших военных баз. Закарпатье  это испокон веков наша земля, мы, русины, как автохтонные титуляры являемся учредителями УССР 1936 года».
		Вказане звернення свідчить про те, що ОСОБА_7 , який з лютого 2014 року перебуває на території російської федерації та за надання допомоги іноземній державі, іноземній організації у проведенні підривної діяльності проти України засуджений в Україні до 12 років позбавлення волі (вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 вересня 2019 року, який набрав законної сили 27 квітня 2021 року) продовжує виконувати злочинні завдання іноземної держави.
		Так, ОСОБА_7 , видаючи себе за лідера русинського руху та будучи головою Міжнародного центру «Матица русинов», погодився надавати іноземній державі російській федерації допомогу у проведенні підривної діяльності проти України, зокрема проводити діяльність, пов`язану з розпалювання сепаратистських настроїв серед населення Закарпатської області, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, а саме: закликав ОСОБА_11 не завершувати «спеціальну військову операцію в Україні» без врахування ряду факторів, які, на думку ОСОБА_7 , свідчать про важливу геополітичну роль Закарпатської області.
		Отже, ОСОБА_7 учинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.111 КК України, а саме: державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці: надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, в умовах воєнного стану.
		Позиції сторін судового провадження; обґрунтування чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей провадження in absentia.
		Прокурор у судовому засіданні обставини, визначенні в обвинувальному акті, підтримала у повному обсязі, в обґрунтування винуватості обвинуваченого зазначила, що подані письмові докази підтверджують протиправність злочинних дій ОСОБА_7 , а кваліфікація кримінальних правопорушень є вірною для того, щоб довести винуватість ОСОБА_7 поза розумним сумнівом.
		Відтак, прокурор просила суд визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України, та призначити йому покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна; винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, та призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна. На підставі ч.2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 2 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, яке буде призначене цим вироком, приєднати частину невідбутого ОСОБА_7 покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.09.2019 року у виді позбавлення волі строком на 12 роки та остаточно призначити ОСОБА_7 покарання в виді довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна.
		Судовий розгляд у межах даного кримінального провадження здійснювався за відсутності обвинуваченого (in absentia) ОСОБА_7 , який показань суду не надавав, та будь-яких клопотань від останнього на адресу суду також не надходило.
		Відповідно до ухвали суду 30.09.2022 року постановлено здійснювати спеціальне судове провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110 КК України та ч.2 ст. 111 КК України,
		Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_7 у судові засідання, а також інформація про процесуальні документи надсилались та публікувались відповідно до вимог ст. 323 КПК України, зокрема шляхом надіслання судових повісток на останню відому адресу проживання обвинуваченого та шляхом розміщення відповідних оголошень у газеті «Урядовий кур`єр», повідомлень на офіційному веб  сайті суду. Додатково судові повістки надсилалися для передання ОСОБА_7 Керецьківській сільській раді Хустського району Закарпатської області, на території якої зареєстровано останнє відоме місце проживання обвинуваченого. Інформація про процесуальні документи публікувалася у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, на офіційному веб-сайті суду; процесуальні документи вручалися захиснику обвинуваченого. 
		Таким чином, суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову ОСОБА_7 , який в свою чергу повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри від ухилення від кримінальної відповідальності.
		У той же час, ухилення обвинуваченого ОСОБА_7 від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» п. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст. 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.
		Водночас, це кримінальне провадження здійснювалось за обов`язковою участю захисника, який був забезпечений державою з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
		Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні категорично заперечила вину свого підзахисного у вчиненні інкримінованих йому злочинів. Звернула увагу суду на те, що наданий прокурором в якості доказу витяг з ЄРДР не доводить вину обвинуваченого; в матеріалах справи зображенні фотокартки певної особи, проте такі фотокартки не завірені у встановленому законом порядку, прокурором не доведено, що на них зображений саме ОСОБА_7 . 
		Вказувала, що матеріали справи не містять докази того, що ОСОБА_7 надавав допомогу, тобто сприяв іншим співучасникам порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь, усуненням перешкод у проведенні підривної діяльності щодо України. Вважає недопустимим висновок експерта № 54/15/6-146 від 24.03.2022 як доказ, з тих підстав, що об`єкти дослідження містилися у конверті, в якому зазначено «додаток до постанови від 27.02.2022 у кримінальному провадженні № 22022070000000016», на її думку експертом відеозвернення ОСОБА_7 від 25.02.2022 не досліджено; призначена була судово  лінгвістична експертиза, експертом самостійно було прийнято рішення про проведення семантико  текстуальної експертизи усного мовлення. 
		Докази на підтвердження встановлених обставин та їх оцінка судом.
		Загальновідомими є такі факти, що 24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі  ООН).
		До складу ООН входять Україна, Російська Федерація та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 9 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями  № 2131 (ХХ) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН;
		№ 2734 (ХХV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та № 3314 (ХХІХ) від 14 грудня 1974 року, що містить Визначення агресії,  установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (ХХІХ) серед іншого визначено, що ознаками агресії є:
		- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;
		- застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
		- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
		- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;
		- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
		- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
		- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
		- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.
		Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав були закріплені також у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року, який підписаний СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація. 
		Статтями 1 та 2 III Конвенції про відкриття воєнних дій від 18 жовтня 1907 року, яка вступила в дію 26 січня 1910 року та 7 березня 1955 року визнана СРСР, правонаступником якого є Російська Федерація, передбачено, що військові дії між державами не повинні починатися без попереднього та недвозначного попередження у формі або мотивованого оголошення війни, або ультиматуму з умовним оголошенням війни. Про існування стану війни має бути без зволікання оповіщено нейтральним державам, і він матиме для них дійсну силу лише після отримання оповіщення.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі  Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави  України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і Російська Федерація.
		Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 5 грудня 1994 року Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 1 серпня 1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Відповідно до пунктів 3, 8 Меморандуму про підтримку миру та стабільності в Співдружності Незалежних Держав від 10 лютого 1995 року, що укладений між державами СНД, серед яких є Україна та Російська Федерація, держави підтвердили непорушність існуючих кордонів один одного та зобов`язалися виступати проти будь-яких дій, що підривають їхню непорушність, а також вирішувати усі суперечки, що виникають з питань кордонів і територій, тільки мирними засобами. Держави також зобов`язалися не підтримувати на території інших держав-учасниць сепаратистські рухи, а також сепаратистські режими, якщо такі виникнуть; не встановлювати з ними політичних, економічних та інших зв`язків; не допускати використання ними територій і комунікацій держав-учасниць Співдружності; не надавати їм економічної, фінансової, військової та іншої допомоги.
		31 травня 1997 року, відповідно до положень Статуту ООН і зобов`язань згідно із Заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі, Україна та Російська Федерація уклали Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (ратифікований Законом України від 14 січня 1998 року №13/98-ВР та Федеральним Законом Російської Федерації від 2 березня 1999 року № 42ФЗ). Відповідно до статей 2  3 зазначеного Договору, Російська Федерація зобов`язалася поважати територіальну цілісність України, підтвердила непорушність існуючих між ними кордонів та зобов`язалася будувати відносини одна з одною на основі принципів взаємної поваги, суверенної рівності, територіальної цілісності, непорушності кордонів, мирного врегулювання спорів, незастосування сили або погрози силою, у тому числі економічні та інші способи тиску, права народів вільно розпоряджатися своєю долею, невтручання у внутрішні справи, додержання прав людини та основних свобод, співробітництва між державами, сумлінного виконання взятих міжнародних зобов`язань, а також інших загальновизнаних норм міжнародного права. 
		Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований Російською Федерацією 22 квітня 2004 року), територія Автономної Республіки Крим, м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
		Статтями 1  2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. 
		Згідно зі статтею 5 Конституції України, носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. 
		Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.
		Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
		Відповідно до статей 132134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь. Місто Севастополь має спеціальний статус, Автономна Республіка Крим (далі - АР Крим) є невід`ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.
		Представники влади РФ та службові особи з числа керівництва ЗС РФ організували та реалізували протягом лютого-березня 2014 року анексію АР Крим та м. Севастополя, а також протягом березня-квітня 2014 року на території Донецької і Луганської областей України організували та сприяли у створенні терористичних організацій «Донецька народна республіка» і «Луганська народна республіка» (далі - «ДНР» та «ЛНР»), чим розв`язали війну на сході України та проведення протягом 8 років антитерористичної операції (операції об`єднаних сил).
		В подальшому, у зв`язку із невідворотним стремлінням України до членства в Європейському союзі та Північноатлантичному альянсі (НАТО), 21.02.2022 Російська Федерація визнала незалежність «ДНР» та «ЛНР» та 24.02.2022 близько 05 год. 00 хв. ЗС РФ розпочали ракетні обстріли військових об`єктів на території України та широкомасштабне військове вторгнення на територію України, зокрема, в Київську, Чернігівську, Харківську, Сумську, Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області.
		У зв`язку із військовою агресією РФ проти України Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на території України з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.
		На підтвердження винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 КК України та ч.2 ст.111 КК України стороною обвинувачення надано наступні документи, відеозаписи, які досліджені судом:
		1.Рапорт начальника ГВЗНД Управління СБ України в Закарпатській області ОСОБА_12 про вчинене кримінальне правопорушення від 26.02.2022 року /т.1, а.с.136-137/.
		2.Акт огляду веб - сторінки мережі Інтернет, складений 26.02.2022 року співробітником Управління Служби Безпеки України в Закарпатській області ОСОБА_13 , яким встановлено, що 25.02.2022 року на «YouTube» каналі розміщено відеоматеріал « ІНФОРМАЦІЯ_6 », в якому ОСОБА_7 позиціонується з самопроголошеним «прем`єр  міністром» так званого уряду Республіки Підкарпатська Русь, заявив, пряма мова: «Глубоко уважаемый ОСОБА_10 обращаюсь к вам от имени руководителя с 2014 года Русинства! Русины как никто другой пострадали от геноцида начиная от массового австро-венгерского 1914-1918 годов более 120 тысяч русинов бьли замучены в конц-лагерях талергов в Трези, не меньшим гонениям Русины подверглись за православную веру чего сmoum только один Сигет мараморский процесс 1914 года гонением Русинов за свою веру православных. 1946 году за одну ночь всех русинов сделали Украинцами, все школи с русинским язиком были переведены на украинский язик преподавания. В 2008 году Украина провела массовое антирусинское судилище по криминальному делу номер 499 за законные требования русинов реализовать итоги Закарпатского областного референдуми от 1 декабря 1991 года на котором 78% Закарпатцев проголосовали за самоуправляемую территорию, не входящую в ни в какие иние территориальние образования. То что на Украине началось на Майдане в 2013 году для русинов началось в августе 2008 года, русины испили чашу широкомасштабного, многовековими геноцидами гонения за свою веру за свой язык, за свою самоидентификацию за свое явление на референдуме и в 1996 году Украина приняла государственный план по решению вопроса Украинцев русинов, а фактически по 10-ти пунктам план мероприятий по уничтожению русинов! Но русины живы и твердо стояли ногами на своей земли и наделенные правами, титулами, согласно Сенджермендского договора 1919 года территория русинов на юг от Карпат признана 57 государствами мира включая все страны большой Антанты. Нынешняя ситуация вокруг Украины близка к развязке, а от того как она будеш решена в очень многом будеш зависеть и дальнейшая судьба самой России. Русины официально поддержали позицию руководства РФ по Украине в контексте принуждения Украины к миру и Федерализации земель предлагаем Западную Украину преобразовать в Карпатскую Русь на правах мандатах, титулах Русинов. Если западная Украина останешся в том виде в котором она находишся сейчас то под вопросом стратегия нацбезопасности РФ, Русофобия, ликвидация источник терроризма, дебандеризация, денацификация, форпост на Западе Руси в котором он являлся более 1200 лет, надеемся что решение этих вопросов через Карпатскую Русь органично пишешся в стратегию Нацбезanасности РФ» /т.1, а.с. 138-142/.
		Відповідно до змісту обвинувального акту зазначено, що 26.02.2022 року на «YouTube» каналі розміщено відеоматеріал « ІНФОРМАЦІЯ_6 », проте згідно досліджених в судовому засіданні наданих сторонами кримінального провадження доказів, відеоматеріал «Обращение к Президенту РФ В.В. Путіну от Русинов!» було розміщено на «YouTube» каналі ІНФОРМАЦІЯ_9 , що не заперечувалось сторонами кримінального провадження в судовому засіданні. Зазначення датою розміщення 26.02.2022 року на «YouTube» каналі даного відеоматеріалу суд вважає технічною опискою, що не впливає на встановлені безпосередньо під час судового розгляду обставини. Наявність описки в одному з абзаців обвинувального акту, де помилково зазначено що 26.02.2022 року на «YouTube» каналі розміщено відеоматеріал « ІНФОРМАЦІЯ_6 », не впливають на доведеність винуватості особи та на суть пред`явленого обвинувачення в цілому, оскільки підтверджують безпосередньо встановлені обставини вчинення кримінального правопорушення та не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. 
		3.Рапорт начальника ГВЗНД Управління СБ України в Закарпатській області ОСОБА_12 про вчинене кримінальне правопорушення від 15.03.2022 року /т.1, а.с.143-144/.
		4.Акт оглядувеб -сторінки мережіІнтернет СлужбиБезпеки Українивід 15.03.2022року,яким встановлено,що 14.03.2022року на«YouTube» каналірозміщено відеоматеріал« ІНФОРМАЦІЯ_10 »,в якому ОСОБА_7 позиціонується зсамопроголошеним «прем`єр міністром»так званогоуряду РеспіблікиПідкарпатська Русь,заявив,пряма мова «...впоследнее время целый рядпринятых Украинойрешений говорято том,что всеготовится тому,что послезавершення проводящейсяРоссией военнойспецоперации поденацификации идемилитаризации Украины,Правительство Украиныпродолжит действовать,но ужеиз-зазаграницы,через такназываемое правительствоУкраины визгнании»,о которомуже заявилив США.Несмотря на то,что такназаваемое правительствобудет находитьсяза границей,это небудет логичнымзавершением операциибез учетаследующих факторов:Закарпатье являєшсяосновними воротамиЕвропы,через которыепоставляєшся и вся воєнная техникас Запада.Закарпатье являєшсягазовим хабомЕС наРуминию,Венгрию,Словакию.В Закарпатьеже находишсяКарпатский горныйхребет,представляющий собойестественную фортификацию.В Закарпатьевозможно восстановление всех бывших военных баз. Закарпатье - это испокон веков наша земля, мы, русини, как автохтонние титуляри являемся учредителями УССР 1936 года. С уважением председатель международного центра матица русинов ОСОБА_14 » /т.1, а.с. 145-146/.
		5.Постанова про об`єднання матеріалів досудового розслідування від 29.03.2022 року, відповідно до якої матеріали кримінального провадження, відомості про які внесено до ЄРДР за №22022070000000017 від 27.02.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.110 КК України, та матеріали кримінального провадження, відомості про які внесено до ЄРДР за №22022070000000032 від 16.03.2022 року за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.111 КК України, об`єднано в одне кримінальне провадження, яке зареєстровано в ЄРДР за №22022070000000017 від 27.02.2022 року за ознаками складу кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.110 КК України та ч.2 ст.111 КК України /т.1, а.с.147-149/.
		6.Постанова про зупинення досудового розслідування від 24.05.2022 року, якою досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022070000000017 від 27.02.2022 року зупинено на підставі п.2 ч.1 ст.280 КПК України /т.1, а.с.150-151/.
		7.Постанова про відновлення досудового розслідування 13.07.2022 року, якою досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022070000000017 від 27.02.2022 року відновлено /т.1, а.с.152/.
		8.Повідомлення про підозру від 11.05.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_7 підозрюється за ч.2 ст.110 КК України та ч.2 ст.111 КК України /т.1, а.с.154-157/.
		9.Протокол про вручення процесуальних документів від 11.05.2022 року, відповідно до якого ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який є братом ОСОБА_7 , отримав примірник повідомлення про підозру громадянину України ОСОБА_7 від 11.05.2022 року; пам`ятку про права та обов`язки підозрюваного; три повістки щодо виклику ОСОБА_7 на допит в якості підозрюваного /т.1, а.с.153/.
		10.Повідомлення начальника 2-го Управління СВ Управління ОСОБА_16 про те, що 11.05.2022 в рамках кримінального провадження №22022070000000017 від 27.02.2022 року письмове повідомлення про підозру, складене щодо ОСОБА_7 , за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.110 КК України та ч.2 ст.111 КК України, вручене його брату /т.1, а.с.165/.
		11.Корінці повісток про виклик ОСОБА_7 на 10 год. 16.05.2022, на 10 год. 18.05.2022, на 10 год. 20.05.2022 до слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області для участі у допиті /т.1, а.с.162-164/.
		12.Протокол про вручення процесуальних документів від 13.07.2022, відповідно до якого захисник підозрюваного ОСОБА_6 отримала процесуальні документи /т.1, а.с.166-167/.
		13.Ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.07.2022 року, якою надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_7 для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою /т.1, а.с. 168-171/.
		14.Ухвала слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.07.2022 року, якою надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №22022070000000017 від 27.02.2022 року за підозрою громадянина України ОСОБА_7 /т.1, а.с.172-178/.
		15.Постанова про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_7 від 03.05.2022 року /т.1, а.с.179-180/;.
		16.Повідомлення начальника ГВ ЗНД УСБУ в Закарпатській області ОСОБА_12 від 07.07.2022 року, відповідно до даних якого встановлено, що ОСОБА_7 переховується в м. Москва Російської Федерації та не планує повертатися на територію України у зв`язку з його розшуком, про який йому відомо /т.1, а.с.181/.
		17.Інформація щодо розшуку ОСОБА_7 /т.1, а.с.182/.
		18.Лист начальника слідчого управління СБУ в Закарпатській області № 58/6/2339 від 07.07.2022 з проханням розмістити на офіційному сайті СБУ в розділі «У розшуку» фотокартку з даними підозрюваного ОСОБА_7 /т.1, а.с.183/.
		19.Фотопідтвердження розміщення на офіційному сайті СБУ в розділі «У розшуку» фотокартки з даними підозрюваного ОСОБА_7 /т.1, а.с.184/.
		20.Повідомлення т.в.о. помічника начальника Управління СБ України в Закарпатській області № 58/10-1620 від 08.07.2022 про розміщення на офіційному веб-сайті СБУ в розділі «У розшуку» інформації стосовно розшуку громадянина України ОСОБА_7 ; також наведений перелік засобів масової інформації, що оприлюднили інформацію щодо розшуку ОСОБА_7 /т.1, а.с.185/.
		21.Повідомлення начальника 2 відділення слідчого відділу Управління СБУ в Закарпатській області № 58/6/2521 від 21.07.2022, адресоване редакції газети «Урядовий кур`єр», про розміщення інформації про ухвалення слідчим суддею рішення про здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_7 та повістки про виклик ОСОБА_7 /т.1, а.с.186/.
		22.Фотодокази розміщення в газеті «Урядовий кур`єр» інформації про ухвалення слідчим суддею рішення про здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_7 та повістки про виклик ОСОБА_7 /т.1, а.с.187-188/.
		23.Опис вкладення у поштове відправлення «Укрпошта  експрес» від 21.07.2022, відповідно до якого ОСОБА_7 скеровувалися на адресу АДРЕСА_2 , повідомлення про підозру, пам`ятка про права підозрюваного, повістки про виклик на допит /т.1, а.с.189/.
		24.Інформація про поштове відправлення  накладна № 8800019724366 від 21.07.2022 /т.1, а.с.190/.
		25.Корінці повісток про виклик ОСОБА_7 на 10 год. 25.07.2022, на 10 год. 26.05.2022, на 10 год. 27.05.2022 до слідчого відділу УСБУ в Закарпатській області для участі у допиті /т.1, а.с.191-193/.
		26.Протокол огляду від 27.02.2022, а саме: огляд відеохостингу «YouTube» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_5 ), на якому виявлено публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 ». На вказаному каналі ІНФОРМАЦІЯ_9 розміщено відео тривалістю 4 хв. 10 сек., де особа чоловічої статі, на вигляд 55-60 років одягнута в сорочку синього кольору та краватку, також синього кольору, сидячі за столом на якому розміщено два прапори (один Російської Федерації, а інший так званих «Русинів Закарпаття») виголошує промову наступного змісту (мовою оригіналу): «Глубоко уважаемый ОСОБА_10 обращаюсь к вам от имени руководителя с 2014 года Русинства! Русины как никто другой пострадали от геноцида начиная от массового австро- венгерского 1914-1918 годов более 120 тысяч русинов били замученыв конц-лагерях талергов в Трези, не меньшим гонениям Русини подверглись за православную веру чего cmoum только один Сигет мараморский процесе 1914 года гонением ОСОБА_17 за свою веру православних. 1946 году за одну ночь всехрусинов еделали Украинцами, все школи с русинским язиком были переведены на украинский язык преподавания. В 2008 году Украина провела массовое анти русинское судилище по криминальному делу номер 499 за законные требования русинов реализовать итоги Закарпатского областного референдуми от 1 декабря 1991 года на котором 78% Закарпатцев проголосовали за самоуправляемую территорию, не входящую в ни в какие иные территориальние образования. То что на Украине началось на Майдане в 2013 году для русинов началось в августе 2008 года, русини испили чашу широкомасштабного, многовековими геноцидами гонения за свою веру за свой язык, за свою самоидентификацию за свое явление на референдуме и в 1996 году Украина приняла государственный план по решению вопроса Украинцев русинов, а фактически по 10-ти пунктам план мероприятий по уничтожению русинов! Но русины живи и твердо стояли ногами на своей земли и наделенные правами, титулами, согласно Сенджермендского договора 1919 года территория русинов на юг от Карпат признана 57 государствами мира включая все страни большой Антанти. Нынешняя ситуация вокруг Украины близка к развязке, а от того как она будет решена в очень многом будет зависеть и дальнейшая судьба самой России. Русины официально поддержали позицию руководства РФ по Украине в контексте принуждения Украйни к миру и Федерализации земель предлагаем Западную Украйну преобразовать в Карпатскую Русь на правах мандатах, титулах Русинов. Если западная Украина останешся в том виде в котором она находишся сейчас то под вопросом стратегия нацбезопасности РФ, Русофобия, ликвидация источник терроризма, дебандеризация, денацификация, форпост на Западе Руси в котором он являлея более 1200 лет, надеемся что решение отих вопросов через Карпатскую Русь органично пишешся в стратегию Нацбезапасности РФ» /т.1 а.с.194-195/.
		27.Відеозапис /т.1, а.с.196/.
		28.Протокол огляду від 23.03.2022 року, а саме: огляд відеохостингу «YouTube», на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_12 » (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_7 ) на якому виявлено публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », На вказаному каналі 14.03.2022 року розміщено відео тривалістю 1 хв. 46 сек., де особа чоловічої статі, на вигляд 55-60 років одягнута в костюм чорного кольору, сорочку синього кольору та краватку чорного кольору, сидячі на стільчику з білим фоном позаду виголошує промову наступного змісту (мовою оригіналу): «Обращение к президенту российской федерации ОСОБА_18 от Международного центра «Матица русинов». Глубоко уважаемый ОСОБА_19 в последнее время целый ряд принятых Украиной решений говорят о том, что все готовится к тому, что после завершення проводящейся Россией военной спецоперации по денацификации и демилитаризации Украины, Правительство Украины продолжит действовать, но уже из-за заграницы, через так называемое «правительство Украины в изгнании», о котором уже заявили в США. Несмотря на то, что так называемое правительство будет находиться за границей, ото не будет л етичним завершением операции без учета следующих факторов: Закарпатье является основними воротами Европы, через которые поставляется вся военная техника с Запада. Закарпатье является газовим хабом ЕС на Румынию, Венгрию, Словакию. В Закарпатье же находится Карпатский горний хребет, представляющий собой естественную фортификацию. В Закарпатье возможно восстановление всех бывших военних баз. Закарпатье - зто испокон веков наша земля, мы, русины, как автохтонние титуляры являємся учредителями УССР 1936 года. С уважением председатель международного центра матица русинов ОСОБА_14 » /т.1, а.с.197-198/.
		29.Відеозапис /т.1, а.с.199/.
		30. Висновок судово  лінгвістичної семантико  текстуальної експертизи №54/15/6-146 від 24.03.2022 року, зміст якого відповідає статті 102 КПК України і згідно із яким встановлено, що у результаті семантико-текстуального аналізу змісту, наданого на дослідження відеоролика під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », від 25.02.2022 року, що починається словами «Глубоко уважаемый ОСОБА_20 ! Обращаюсь к Вам «…» та завершується словами: «Надеемся, что решение этих вопросов через Закарпатскую Русь органично пишется в стратегию Нацбезапасности РФ» розміщуваного за гіперпосиланням ІНФОРМАЦІЯ_5  та зафіксованого у протоколі огляду від 27.02.2022 року, встановлено наявність публічного заклику до умисних дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України. Ілюстративний текстовий фрагмент: «Предлагаем Западную Украйну преобразовать в Карпатскую Русь на правах, мандатах, титулах Русинов». Заклик реалізовано перформативом «предлагаем», згідно словникового тлумачення «предлагать» - висловлювати побажання з наміром залучити до певної дії, радити як діяти, вимагати виконання чого-небудь. Мовець публічно закликає президента РФ ОСОБА_9 , перетворити / трансформувати Західну Україну у [згідно контексту, закономірно - незалежну від України, підпорядковану русинам, лояльну до Росії державу] Карпатську Русь, тобто здійснити дію, у результаті якої відбудеться втрата Україною її західних територій, а отже зміна меж території та державного кордону України. Оскільки заклик адресований до ОСОБА_9 , президента Російської Федерації, з огляду на заявлений у тексті факт підтримки русинами окупаційних дій РФ щодо України та інформування щодо готовності до колаборації, очікування близької розв`язки, підтекстово - завершення війни на користь цілей Російської Федерації, можна констатувати намір / очікування мовцем реалізації зміни меж території та державного кордону України не конституційним способом [загальновідомо] у результаті всеукраїнського голосування, а насильницьким - унаслідок успішного для РФ завершення агресивної війни проти України, а отже всупереч порядку, встановленому Конституцією України /т.1, а.с.200-214/.
		31.Довідка № 84 фактичної вартості проведення судової лінгвістичної експертизи за висновком № №54/15/6-146 від 24.03.2022 року, відповідно до якої фактичні витрати на виконання експертизи становлять 5 633,1 грн. / т.1, а.с.215/.
		32.Відповідь на доручення начальника ГВЗНД Управління СБ України в Закарпатській області ОСОБА_12 з якого встановлено, що ОСОБА_7 з 2014 року переховується в м. Москва Російської Федерації, за час свого перебування в Російській Федерації неодноразово, на виконання домовленостей з представниками іноземних організацій РФ здійснював антиукраїнські інформаційні акції з метою дестабілізації ситуації в Україні /т.1, а.с.216-118/.
		33.Інформація начальника ГВЗНД Управління СБ України в Закарпатській області ОСОБА_12 від 25.07.2022 року щодо виконання доручення, в якій зазначено, що слідчим було отримано додаткові дані, які свідчать про використання російськими спеціальними службами громадянина України ОСОБА_7 в проведенні антиукраїнської діяльності на шкоду національним інтересам нашої держави та її територіальної цілісності /т.1, а.с.219/.
		34.Протокол огляду від 25.07.2022 року, яким встановлено, що 24.07.2022 року о 22 год. 21 хв. в соціальному месенджері «Telegram», на русинському каналі «матица русинов» опубліковано відеоматеріал під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_8 » по Руському Союзу» /т.1, а.с.220-223/.
		35.Інформація начальника ГВЗНД Управління СБ України в Закарпатській області ОСОБА_12 від 18.04.2022 року щодо виконання доручення, в якій зазначено, що ОСОБА_7 з 2014 року переховується у м.москва російської федерації, за час свого перебування в російській федерації неодноразово, на виконання домовленостей з представниками іноземних організацій РФ здійснював антиукраїнські інформаційні акції з метою дестабілізації ситуації в Україні /т.1, а.с.224-226/.
		36.Інформація начальника ГВЗНД Управління СБ України в Закарпатській області ОСОБА_12 від 23.03.2022 року, відповідно до якої отримано додаткові дані, які свідчать про використання російськими спеціальними службами громадянина України ОСОБА_21 в проведенні антиукраїнської інформаційної атаки /т.1, а.с.227/.
		37.Протокол огляду від 22.03.2022 року, яким встановлено, що 21.03.2022 року на «YouTube» каналі розміщено відеоматеріал під назвою на « ІНФОРМАЦІЯ_10 » /т.1, а.с.228-237/.
		38.Інформація УІЗ ГУ НП в Закарпатської області, відповідно до якої ОСОБА_7 раніше засуджений вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.09.2019 року за ч.2 ст.110 КК України та ч. 2 ст.111 КК України до 12 років позбавлення волі /т.1, а.с.238/.
		39.Повідомлення КНП «Іршавська міська лікарня» Іршавської міської ради Закарпатської області від 31.05.2022 року, відповідно до якої ОСОБА_7 у період з 01.01.2022 по 30.05.2022 року на стаціонарному лікуванні в КНП «Іршавська міська лікарня» не перебував /т.1, а.с.229/.
		40.Довідка виконавчого комітету Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області №02-06/66 від 24.05.2022 року, відповідно до якої ОСОБА_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , однак більше 10 років за вказаною адресою не проживає /т.1, а.с.230/.
		41.Відповідь Головного управління держаної міграційної служби України в Закарпатській області №850 від 18.05.2022 року, відповідно до якої ОСОБА_7 значиться з 12.01.1996 року зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , по паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим Іршавським РВ ГУ ДМС в Закарпатській області 14.01.2014 року; інформація щодо виходу із громадянства України ОСОБА_7 в ГУ ДМС в Закарпатській області, відсутня /т.1, а.с.231-232/.
		42.Супровідний лист Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.05.2022 /т.1, а.с. 233/.
		43.Вирок Мукачівського міськрайонного судуЗакарпатської областівід 30.09.2019,яким ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 109 (в редакції Закону № 767- VІІ від 23.02.2014 року), ч.2 ст. 110 (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року), ч.2 ст. 110 (в редакції Закону № 1183-VІІ від 08.04.2014 року), ч.1 ст. 111 (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року) КК України та призначено йому покарання за ч.1 ст. 109 КК України у виді 7 (семи) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 110 (в редакції Закону № 2341-ІІІ від 05.04.2001 року) у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі; за ч.2 ст. 110 (в редакції Закону № 1183-VІІ від 08.04.2014 року) у виді 8 (восьми) років позбавлення волі; за ч.1 ст. 111 КК України у виді 12 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 12 років позбавлення волі /т.2, а.с. 1-27/.
		44.Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 показав, що являється студентом Дрогобицького інституту. Протягом тривалого часу від початку війни в 2014 році на Донбасі слідкував за публікаціями ОСОБА_7 в соціальних мережах, таких як «Фейсбук», «Вконтакте», «Ютуб». Після того, як ОСОБА_7 публічно звернувся до ОСОБА_9 з проханням очолити частину території України після захоплення, свідок на своїй сторінці у соціальній мережі «Фейсбук» опублікував заяву  заперечення проти публічних виступів обвинуваченого з тим контекстом, що ОСОБА_7 не уповноважений нікого представляти, він не являється лідером. З заявою про вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення свідок до правоохоронних органів не звертався.
		45.Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показав, що обвинувачений ОСОБА_7 являється його родичем, а саме: рідним братом його матері. З останнім не спілкується з 2008 року, з тих пір як ОСОБА_7 не прийшов на його весілля. За публікаціями ОСОБА_7 особисто не слідкував, всі публікації йому показували працівники СБУ. На цих публікаціях фігурував ОСОБА_7 , якого свідок впізнав за зовнішніми ознаками, в тому числі за кольором очей, залисиною. 
		Також свідок показав, що на фотокартці, що наявна в матеріалах справи, зображений саме ОСОБА_7 .
		Стороною захисту суду докази не надавались. 
		Оцінка наданих стороною обвинувачення доказів, а також висновки суду щодо доведеності винуватості обвинуваченого у пред`явленому обвинуваченні.
		Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення матеріали досудового розслідування (п. 2,4,26-30,41,43-45), суд дійшов висновку про те, що вони є належними доказами, оскільки прямо та непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність та можливість чи неможливість використання інших доказів.
		Крім того, суд також вважає, що надані державним обвинуваченням докази є допустимими, оскільки зібрані у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, та отримані без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, чи завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
		Доводи захисника адвоката ОСОБА_6 щодо необхідності визнання недопустимим доказом висновок судово  лінгвістичної семантико  текстуальної експертизи №54/15/6-146 від 24.03.2022 року суд вважає безпідставними. 
		Так, вищезазначений висновок з дотриманням вимог статей 101, 102 КПК України складений провідним судовим експертом експертного сектору Українського науково  дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби Безпеки України в Управлінні Служби Безпеки України у Волинській області ОСОБА_24 , яка має стаж роботи з 2015 року, являється кваліфікованим експертом з правом проведення судових експертиз за спеціальністю 1.4 «Семантико  текстуальне дослідження письменного та усного мовлення», була попереджена про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України.
		При описі отриманих експертом матеріалів останнім зазначено, що матеріали справи та об`єкти дослідження надійшли запаковані у паперовий конверт коричневого кольору, опечатаний бирками з відтисками круглої печатки синього кольору «Служба безпеки України*Управління в Закарпатській області*для пакетів № 6»; на лицевому боці конверту рукописним способом нанесено напис «Додаток до постанови № 27.02.2022 у кримінальному № 22022070000000016».
		Враховуючи те,що експертудля проведенняекспертизи стороноюобвинувачення булинадані втому числікопія актуогляду від26.02.2022,копія протоколуогляду від27.02.2022,з додаткомкомпакт диском DVD-R,на якомунаявний відеозапис«Обращение кПрезиденту РФВ.В.Путину отРусинов»,які являютьсядоказами самеу кримінальномупровадженні №22022070000000017від 27.02.2022,напис налицевому боціконверту «……укримінальному №22022070000000016»суд вважаєтехнічною помилкою, яка не впливає на доведеність винуватості особи та на суть пред`явленого обвинувачення в цілому, оскільки підтверджують безпосередньо встановлені обставини вчинення кримінального правопорушення та не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		Також експертом зазначено, що «….. на підставі постанови слідчого про призначення судово  лінгвістичної експертизи від 27.02.2022 …….виконана судово  лінгвістична семантико  текстуальна експертиза …». 
		Разом з тим, відповідно до абзацу 1 глави 2 розділу I Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/3 від 08.10.1998 р (в редакції Наказу Міністерства юстиції № 2770/5 від 05.08.2021), у межах лінгвістичної експертизи мовлення проводяться авторознавчі та сематико-текстуальні дослідження. Об`єктом дослідження лінгвістичної експертизи мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений у писемній або в усній формі (зафіксований у відео-, фонограмі). Лінгвістична експертизамовлення поділяєтьсяна авторознавчуекспертизу писемногомовлення тасемантико-текстуальнуекспертизу писемногота усногомовлення (абз. 1 пункту 2.1 глави 2 розділу I Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень).
		В висновку експертизи №54/15/6-146від 24.03.2022року відображено,що слідчим на вирішення експерта були поставлені питання яке визначення мають певні терміни, чи містяться у відеороліку публічні заклики до вчинення будь  яких дій, в тому числі до вчинення умисних дій, вчинених з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, які характер і форми вираження таких закликів тощо. Зазначені питання вирішуються у межах семантико-текстуального дослідження, а тому є логічним виконання експертом саме сематико-текстуального дослідження як виду лінгвістичної експертизи. 
		Вказані вище обставини, спростовують твердження сторони захисту про перевищення експертом своїх службових повноважень.
		Надання експерту для проведення дослідження копії акту огляду від 26.02.2022, копії протоколу огляду від 27.02.2022, з додатком компакт  диском DVD-R, на якому наявний відеозапис «Обращение к Президенту РФ В.В. Путину от Русинов», без надання стенограми такого відеозвернення, являється достатнім для проведення сематико-текстуального дослідження; відповідних клопотань про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи експерт не заявляв.
		Будь-які відомості, які б вказували на службову або іншу залежність провідного судового експерта експертного сектору Українського науково  дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби Безпеки України в Управлінні Служби Безпеки України у Волинській області ОСОБА_24 від сторони обвинувачення, в матеріалах кримінального провадження відсутні.
		Окрім того, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією із загальних засад кримінального провадження. Так, частинами 1 і 2 ст.22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом; сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.2 ст.101 КПК кожна сторона кримінального провадження має право надати суду висновок експерта, який ґрунтується на його наукових, технічних або інших спеціальних знаннях.
		З урахуванням зазначених положень, сторона захисту не позбавлена була можливості вжити заходів щодо залучення експертної установи, експерта чи експертів для проведення експертизи для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, та надати такий висновок суду. Проте сторона захисту не скористалась таким правом. Схожі висновки сформульовані у постанові Верховного Суду від 12 липня 2022 року у справі № 466/7138/17.
		За таких обставин суд вважає висновок судово  лінгвістичної семантико  текстуальної експертизи №54/15/6-146 від 24.03.2022 року допустимим доказом.
		Інші документи, які надані стороною обвинувачення, не є доказами, а лише процесуальними рішеннями, відомостями, що характеризують особистість обвинуваченого чи інші рішення, які вирішують певні процедурі питання досудового розслідування, встановлюють чи визначають певні процесуальні статуси, або їх затверджують тощо. Тому суд їх не оцінював відповідно до положень ст. 94 КПК України.
		Проведеним у судовому засіданні дослідженням доказів судом також встановлено, що надані державним обвинуваченням докази є достовірними та достатніми, оскільки не протирічать один одному, та у своїй сукупності надають можливість суду зробити висновок про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у передбаченому законом порядку.
		Щодо позиції захисника про сумніви у дотриманні процедури вручення ОСОБА_7 повідомлення про підозру, суд зазначає наступне.
		За змістом ч.1 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення, у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень. 
		При цьому, в чинному КПК не конкретизовано випадки, про які йдеться в ч.1 ст.278, тобто не сформульовано причини, з яких вручення повідомлення про підозру можна вважати неможливим.
		Проте, частиною 1 ст.42 КПК України встановлено, що статусу підозрюваного особа набуває внаслідок вжиття заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, лише в одному випадку якщо складене повідомлення про підозру неможливо вручити через не встановлення місцезнаходження особи.
		11 травня 2022 року в кримінальному провадженні № 22022070000000017 було складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 . Оскільки останній переховувався від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його точне місцезнаходження органу досудового розслідування не було відоме, повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, було вручено 11 травня 2022 його рідному брату ОСОБА_15 . Також повідомлення про підозру вручене захиснику ОСОБА_7 адвокату ОСОБА_6 , направлено на адресу сільської ради за останнім відомим місцем проживання ОСОБА_7 .
		Судом з дотриманням принципу диспозитивності та змагальності сторін було надано учасникам судового провадження можливість відстоювання своєї позиції, зокрема було задоволено клопотання сторони захисту про виклик та допит в якості свідка особи ОСОБА_15 , який, в судовому засіданні в порядку ст. 63 Конституції України відмовився давати показання, що стосуються його рідного брата обвинуваченого ОСОБА_7 .
		При цьому, суд враховує процесуальну поведінку сторони захисту на стадії досудового розслідування, зокрема стороною захисту не оскаржувалось в порядку передбаченому КПК України (п.16 ч.3 ст. 42, п.10 ч.1 ст. 303 КПК України) процесуальний порядок вручення повідомлення про підозру; при вирішенні слідчим суддею питання про здійснення спеціального досудового розслідування, при якому в порядку судового контролю слідчим суддею ретельно перевірялись обґрунтованість підозри, факт належного повідомлення ОСОБА_7 про кримінальне переслідування щодо нього, дотримання порядку вручення повідомлення, ухилення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, сторона захисту не заперечувала проти здійснення спеціального досудового розслідування, а тому суд приходить до висновку про набуття ОСОБА_7 статусу підозрюваного із дотриманням вимог КПК України. 
		При цьому, при доведеності винуватості ОСОБА_7 поза розумним сумнівом, суд відповідно до ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ураховує правову позицію Верховного суду, викладену у справі № 712/13361/15 (провадження № 51-1604км18, ЄДРСРУ № 74777387). у постанові від 12 червня 2018 року. Крім того, суд враховує правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 4 липня 2018 року у справі № 688/788/15-к (провадження № 51-597км17, ЄДРСРУ № 75286445). Зокрема при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК.
		Зокрема, наведені докази повністю підтверджують той факт, ІНФОРМАЦІЯ_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій, перебуваючи на території російської федерації, а саме: в м. москва, ОСОБА_7 розмістив в мережі Інтернет, а саме на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відеохостингу «YouTube» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_5 ) публікацію під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 », в якій міститься звернення від імені русинів до Президента РФ ОСОБА_9 з проханням утворення на території Західної України непередбаченого Конституцією України територіального утворення так званої «Підкарпатської Русі». 
		У данному відеозверненні автор заявляє (мовою оригіналу): 
		«Глубоко уважаемый ОСОБА_10 обращаюсь к вам от имени руководителя с 2014 года Русинства!
		Русины как никто другой пострадали от геноцида начиная от массового австро-венгерского 1914-1918 годов белее 120 тысяч русинов были замучены в конц-лагерях талергов в Трези, не меньшим гонениям Русины подверглись за православную веру чего стоит только один Сигет мараморский процесс 1914 года гонением Русинов за свою веру православных. 1946 году за одну ночь всех русинов сделали Украинцами, все школы с русинским языком были переведены на украинский язык преподавания. В 2008 году Украина провела массовое анти русинское судилище по криминальному делу номер 499 за законные требования русинов реализовать итоги Закарпатского областного референдума от 1 декабря 1991 года на котором 78% Закарпатцев проголосовали за самоуправляемую территорию, не входящую в ни в какие иные территориальные образования. То что на Украине началось на Майдане в 2013 году для русинов началось в августе 2008 года, русины испили чашу широкомасштабного, многовековыми геноцидами гонения за свою веру за свой язик, за свою самоидентификацию за свое явление на референдуме и в 1996 году Украина приняла государственный план по решению вопроса Украинцев русинов, а фактически по 10-ти пунктам план мероприятий по уничтожению русинов! Но русины живы и твердо стояли ногами на своей земли и наделенные правами, титулами, согласно Сенджермендского договора 1919 года территория русинов на юг от Карпат признана 57 государствами мира включая все страны большой Антанты. Нынешняя ситуация вокруг Украины близка к развязке, а от того как она будет решена в очень многом будет зависеть и дальнейшая судьба самой России. Русины официально поддержали позицию руководства РФ по Украине в контексте принуждения Украины к миру и Федерализации земель предлагаем Западную Украину преобразовать в Карпатскую Русь на правах мандатах, титулах Русинов. Если западная Украина останется в том виде в котором она находится сейчас то под вопросом стратегия нацбезопасности РФ, Русофобия, ликвидация источник терроризма, дебандеризация, денацификация, форпост на Западе Руси в котором он являлся более 1200 лет, надеемся что решение этих вопросов через Карпатскую Русь органично пишется в стратегию Нацбезапасности РФ».
		Згідно з висновком судово  лінгвістичної семантико  текстуальної експертизи №54/15/6-146 від 24.03.2022 року встановлено, що у результаті семантико-текстуального аналізу змісту наданого на дослідження відеоролика під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 25.02.2022 року, розміщуваного за гіперпосиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , зафіксованого в протоколі огляду від 27.02.2022, встановлено наявність публічного заклику до умисних дій, спрямованих на зміну меж території та державного кордону України.
		Отже, судом безперечно, тобто відповідно до ст. 17 КПК України - поза розумним сумнівом, встановлено, а стороною обвинувачення доведено, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 110 КК України, а саме: розповсюдження матеріали із закликами до вчинення умисних дій з метою змін меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, чим вчинив посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, вчинене повторно.
		Також доведеною є винуватість обвинуваченого і за пред`явленим обвинуваченням за ч. 2 ст. 111 КК України.
		Так, доведеним є той факт, що 14 березня 2022 року громадянин України ОСОБА_7 , перебуваючи з у м. москва російської федерації розмістив на каналі «Ussr rpr» відеохостингу «YouTube» (посилання: ІНФОРМАЦІЯ_7 ) відеоматеріал під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_8 », у якому він в якості так званого голови Міжнародного центру «Матица русинов» звернувся до президента Російської Федерації ОСОБА_9 з рекомендацією не завершувати спеціальну військову операцію на території України без урахування ряду факторів стосовно Закарпатської області.
		Зокрема, у своєму зверненні ОСОБА_7 , зазначає (пряма мова): «…в последнее время целый ряд принятых Украиной решений говорят о том, что все готовится к тому, что после завершения проводящейся Россией военной спецоперации по денацификации и демилитаризации Украины, Правительство Украины продолжит действовать, но уже из-за заграницы, через так называемое «правительство Украины в изгнании», о котором уже заявили в США». 
		Також, ОСОБА_7 додав, що «Несмотря на то, что так называемое правительство будет находиться за границей, это не будет логичным завершением операции без учета следующих факторов: Закарпатье является основными воротами Европы, через которые поставляется вся военная техника с Запада. Закарпатье является газовым хабом ЕС на Румынию, Венгрию, Словакию. В Закарпатье же находится Карпатский горный хребет, представляющий собой естественную фортификацию. В Закарпатье возможно восстановление всех бывших военных баз. Закарпатье  это испокон веков наша земля, мы, русины, как автохтонные титуляры являемся учредителями УССР 1936 года».
		Державна зрада - діяння, умисно вчинене громадянином на шкоду суверенітетові, територіальнійцілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці держави: перехід набік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, надання іноземній державі, іноземній організації (спецслужбі) або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти держави.
		Термін «підривна діяльність» вживається в Деклараціях Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 09 грудня 1981 року № 36/103, про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, обмеження їх незалежності й суверенітету від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ) та інших.
		Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду державній безпеці України. Підривною слід визнавати будь-яку діяльність, в тому числі пов`язану з втручанням у внутрішню політику.
		Загалом вчинення будь-яких діянь, передбачених ч. 1 ст. 111 КК України, заподіює шкоду національній безпеці України, і розцінюються як підривна діяльність проти неї. Згідно з законодавством України загрози національній безпеці  це наявні та потенційно можливі явища і чинники, що створюють небезпеку життєво важливим національним інтересам України.
		Таким чином, види підривної діяльності проти України можуть бути різноманітними. Різний вигляд може мати і допомога у проведенні такої діяльності. Вона може надаватися шляхом організації чи виконання конкретного злочину, схилення до державної зради інших осіб, усунення перешкод для вчинення певних діянь тощо.
		Кримінальним законом установлено, що надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду національній безпеці України.
		Суд в цій справі додатково зауважує, що надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України полягає у сприянні їх можливим чи дійсним зусиллям заподіяти шкоду державній безпеці України. 
		Підривною слід визнавати будь-яку діяльність яка створює загрози національній безпеці України.
		Слова "на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України" визначають суб`єктивну спрямованість дій винного і не є характеристикою суспільне небезпечних наслідків діяння.
		Факт заподіяння вказаної шкоди не має значення для кваліфікації діяння за ст. 111 КК.
		Мотивами державної зради можуть бути користь, помста, бажання полегшити виїзд на постійне місце проживання в іншій країні тощо.
		Відповідно до вимог Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
		Збройний конфлікт між Україною та Російською Федерацією розпочався 20 лютого 2014 року, він був викликаний російською агресією під час вторгнення окремих підрозділів Збройних Сил Російської Федерації через державний кордон України в районі Керченської протоки та використання Російською Федерацією своїх військових формувань, дислокованих у Криму для забезпечення ведення агресивної війни проти України.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року серед іншого визначено, що будь-яке з наступних дій, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії, зокрема : вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її; бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави; блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави; застосування збройних сил однієї держави, що знаходиться на території іншої держави за згодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди; засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, що носять настільки серйозний характер, що не рівнозначно переліченим вище актам.
		Фактично кожна із вищезазначених дій була вчинена Російською Федерацію по відношенню до України. 
		Згадані обставини є загальновідомим фактом та не підлягає доказуванню.
		ОСОБА_7 є громадянином України.
		Разом з тим, він, будучи громадянином України, не дотримався Конституції України та законів України та вчинив дії, які визнані судом доведеними з числа описаних в частині формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення цього вироку.
		Суд, враховуючи характер дій ОСОБА_7 , їх неодноразовість та послідовність, тривалість у часі та динаміку розвитку, переконаний, що ОСОБА_7 , який з лютого 2014 року перебуває на території російської федерації, звертаючись 14.03.2022 до президента рф з рекомендацією не завершувати спеціальну військову операцію на території України без врахування ряду факторів, які свідчать про важливу геополітичну роль Закарпатської області, втрутився у внутрішні справи держави Україна, її незалежність та суверенітет. Публікуючи своє відеозвернення, ОСОБА_7 умисно надавав іноземній державі допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, підтримував агресора, який 24.02.2022 розпочав повномасштабну агресивну війну проти України, у заподіянні шкоди державній безпеці України шляхом розпалювання сепаратистських настроїв серед населення Закарпатського регіону. 
		Зі змісту досліджених колегією суддів доказів видається очевидним, що усі дії ОСОБА_7 приймались ним особисто, тобто останній добровільно, умисно надавав допомогу іноземній державі, а саме: російській федерації, у здійснення підривної діяльності проти України. 
		Отже, ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.111 КК України, а саме: державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній безпеці: надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України шляхом розпалювання сепаратистських настроїв серед населенняЗакарпатського регіону, в умовах воєнного стану.
		Разом з тим, дотримуючись позиції щодо підвищеного порогу вимогливості до доказування, суд не вбачає правових підстав для поставлення обвинуваченому у провину тих діянь, які не підтверджені доказами обвинувачення.
		Так, керуючись правилами ч. 3 ст. 337 КПК України, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_7 посилання на нібито його причетність до надання допомоги іноземній організації або їх представникам, оскільки таких конкретних фактів не встановлено, протиправна діяльність ОСОБА_7 , яка спрямована на вчинення державної зради, охоплюється наданням з його боку допомоги іноземній держави (РФ) в цілому.
		Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_7 відповідно до статті 66 КК не встановлено.
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 відповідно до статті 67 КК не встановлено.
		Мотиви призначення покарання.
		Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_7 покарання ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.
		За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину.
		Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.
		Отже,обираючи видта строкпокарання обвинуваченому ОСОБА_7 ,суд відповіднодо ст.65КК Українивраховує ступіньтяжкості вчиненихзлочину,один зякий відноситьсядо тяжких,а іншийдо особливотяжких відповіднодо ст.12КК України,їх видта суспільнунебезпечність,бере доуваги вжевідомості проособу обвинуваченого,який настаціонарному лікуваннів КНП«Іршавська міськалікарня» уперіоді з01.01.2022по 30.05.2022не перебував,та вважає,що єпідстави дляпризначення ОСОБА_7 покарання зач.2ст.110КК Українив видіпозбавлення строкомна десятьроків,з конфіскацієюмайна,за ч.2ст.111КК Українив видіпозбавлення волістроком на п`ятнадцять років, з конфіскацією майна.Відповідно доч.1ст.70КК Україниза сукупністюзлочинів шляхомпоглинання меншсуворого покараннябільш суворимостаточно призначити ОСОБА_7 покарання ввиді позбавленняволі строкомна  п`ятнадцять років, з конфіскацією майна.
		При цьому, з огляду на вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбачених ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання, суд при призначенні покарання ОСОБА_7 не вбачає підстав для застосування положень ст. 69 КК України.
		Суд також ураховує, що ОСОБА_7 засуджений вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.09.2019 року за ч.1 ст.109 КК України, ч.2 ст. 110 КК України, ч.2 ст. 110 КК України, ч.1 ст.111 КК України, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 12 років, у зв`язку з чим до покарання в виді позбавлення волі за даним вироком відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КК України, враховуючи, що кримінальне правопорушенняза ч.2ст.111КК Україниє особливотяжким злочином, слідчастково приєднатиневідбуте покаранняза вирокомМукачівського міськрайонногосуду Закарпатськоїобласті від30.09.2019року,остаточно призначивши ОСОБА_7 покарання ввиді позбавленняволі строкомна  двадцять років, з конфіскацією майна.
		Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
		Запобіжний захід щодо ОСОБА_7 не обирався.
		Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
		Витрати по справі становлять 5 633,10 грн. за проведення судово-лінгвістичної експертизи. У відповідності до вимог ст.124КПК України документально підтверджені судові витрати по справі за проведення судово-лінгвістичноїекспертизи підлягають стягненню з ОСОБА_7 .
		Керуючись статтями 2, 7, 349, 368  371, 373, 374, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110 КК України та ч. 2 ст. 111 КК України та призначити йому покарання:
		-ч. 2 ст. 110 КК України у виді десяти років позбавлення волі, з конфіскацією майна;
		-ч.2 ст.111 КК України у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
		На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити  ОСОБА_7  остаточне покарання у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
		Відповідно до ч. 2 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, яке призначене цим вироком, приєднати частково невідбуте  ОСОБА_7  покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30.09.2019 року, остаточно призначивши  ОСОБА_7  покарання у виді двадцяти років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
		Строк відбування покарання  ОСОБА_7  обраховувати з моменту звернення вироку до виконання.
		Стягнути з  ОСОБА_7  на користь держави процесуальні витрати за проведену по справі експертизу в сумі 5 633,10 грн.
		На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
		Інформацію про ухвалений вирок, опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
		 
		Головуючий суддя      ОСОБА_25 
		 
		 
		 
		Судді       
		 
		 
		 
		ОСОБА_26 ФАЗИКОШ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...