Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/26678/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: 14.04.2023. Зареєстровано: 15.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 17.04.2023.
Дата набрання законної сили: 20.09.2023
Результат оскарження 29.09.2023 Київський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/761/920/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 761/26678/22
		Провадження № 2/761/920/2023
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       20 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді: Мальцева Д.О.
		при секретарі: Панчоха Д.А.
		позивач ОСОБА_1 
		представник позивача ОСОБА_2 
		представники відповідача Панченко О.О. , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Сінема-Центр» про скасування наказу по зупинення трудового договору та зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату, 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Шевченківського районного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінема-Центр» (далі по тексту - відповідач), відповідно до якого просила скасувати п. 54 Додатку № 2 до Наказу № 45-к від 24.03.2022, виданого ТОВ «Сінема-Центр» в частині застосування його до позивача та зобов`язати відповідача виплатити позивачу заробітну плату за березень 2022 року у сумі 10 731, 78 грн. та заробітну плату за період з квітня 2022 року по листопад 2022 року включно у сумі 103 600, 00 грн.
		Позиція позивача. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працювала на посаді менеджера з реклами рекламного відділу відокремленого підрозділу ТОВ «Сінема-Центр» згідно з наказом № 1-к від 02.01.2013. Місце роботи позивача знаходилось в ТРЦ «Ocean Plaza» м. Київ, вул. Антоновича, 176, в якому розміщувався кінотеатр «Сінема Сіті» (відокремлений підрозділ ТОВ «Сінема-Центр»). Позивач пояснила, що після початку воєнного стану 24.02.2022 позивач за повідомленням від керівництва не працювала, жодної інформації щодо початку роботи від відповідача не отримувала. Лише в серпні 2022 року на офіційне звернення позивача остання отримала довідку про доходи за 2021-2022 роки, з якої позивачу стало відомо про нарахування заробітної плати за люти 2022 року у розмірі 11900, 00 грн. та нарахування за простій у розмірі 1400, 00 грн. та 7200, 00 грн. за лютий і за березень 2022 року. У подальшому 07.09.2022 позивачу стало відомо про зупинення трудового договору з нею відповідно до наказу № 45-к від 24.03.2022 по підприємству ТОВ «Сінема-Центр» м. Полтава «Про призупинення дії трудового договору з працівниками».
		Позивач не була обізнана про наявність вказаного наказу, відповідач її не повідомляв, своєї згоди на призупинення трудового договору не надавала. При цьому, позивач належним чином з оскаржуваним наказом не ознайомлена, її підпис відсутній на тексті вказаного наказу.
		Отже, позивач вважає, що відповідачем було порушено трудове законодавство під час видачі вказаного наказу, оскільки він не відповідає вимогам ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Позивач також зверталась до Управління Держпраці, однак належний захист своїх прав позивач не отримала, а тому звернулась до суду з вказаним позовом.
		Крім того, вказала, що враховуючи Довідку ТОВ «Сінема-Центр» за вих. № 91 від 29.08.2022, про заробітну плату позивача, середньомісячна заробітна плата позивача складає 12 950, 00 грн. З урахуванням положень чинного законодавства, борг по заробітній платі відповідача за період з квітня по листопад 2022 року становить 103 600, 00 грн., за березень 2022 року - 10 731, 78 грн. (нарахована, але не виплачена заробітна плата 7200, 00 грн.+ 3531, 78 грн. борг з 24.03.2022 за 6 робочих днів).
		Позиція відповідача. Представник відповідача у своєму відзиві заперечував проти позовних вимог у повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні з підстав недоведеності та необґрунтованості. У зв`язку із введенням воєнного стану з 24.02.2022, відповідачем з 24.02.2022 по 28.02.2022 строком на 30 діб було оголошено простій не з вини працівника. У подальшому з 01.03.2022 по 31.03.2022 було оголошено простій не з вини працівника. За вказаний період позивачу було нараховано заробітну плату за час простою.
		15.03.2022 ВР України було прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набув чинності 24.03.2022.
		У зв`язку з цим відповідачем з 24.03.2022 було припинено простій не з вини працівника та прийнято наказ № 45-к від 24.03.2022, відповідно до якого з позивачем та іншими працівниками було призупинено дію трудового договору до припинення або скасування воєнного стану.
		Відповідачем було повідомлено позивача про призупинення дії трудового договору.
		Крім того, як пояснив представник відповідача, робоче місце позивача знаходилось в орендованому в м. Києві у ТОВ «Конкорд Кіно» приміщенні в ТРЦ «Ocean Plaza». Разом з тим відповідач був змушений розірвати з ТОВ «Конкорд Кіно» договір суборенди, оскільки приміщення, де був розташований кінотеатр, належало особам, які були громадянами Російської Федерації, у зв`язку з чим майно вказаних осіб було арештоване.
		Крім того, представник відповідача пояснив, що доступ до приміщення кінотеатру з 24.02.2022 був неможливий. Також місто Київ з 24.02.2022 неодноразово піддавалось масованим ракетним обстрілам.
		Вказані вище обставини виключали та виключають можливість надання роботодавцем роботи і її виконання у повному обсязі, а також забезпечення безпечних умов праці через військову агресію проти України, що стало підставою для призупинення трудових договорів з працівниками, а у подальшому підставою для прийняття відповідачем рішення про вивільнення працівників, у тому числі і позивача з 03.04.2023.
		З огляду на це відповідач не міг надати роботу позивачу, а позивач не могла її виконувати,а тому призупинення трудового договору з позивачем на підставі наказу № 45-к «Про призупинення дії трудового договору з працівниками» від 24.03.2022 є законним.
		Також представник відповідача вказав, що позивач пропустила строки звернення з вказаним позовом до суду, визначені ч. 1 ст. 233 КЗпП України. Так про оскаржуваний наказ їй стало відомо у квітні 2022 року та неодноразово повідомлялось і у подальшому. Позивач звернулась до із скаргою до Управління Держпраці лише у вересні 2022 року після того, як їй було надіслано 07.09.2022 на телефону за допомогою мобільного додатку «Вайбер» копію оскаржуваного наказу.
		02.12.2022 ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
		09.01.2023 ухвалою суду по справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, встановлено учасникам справи строки для надання заяв по суті справи.
		06.03.2023 від представника відповідача надійшли відзив та заперечення на відповідь на відзив.
		08.03.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.
		Позивач, представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.
		Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні.
		Суд, заслухавши пояснення сторони позивача, сторони відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
		Положеннями ч. 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.
		Згідно з вимогами п. 1-3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
		Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		У судовому засіданні встановлено, що позивач, ОСОБА_1 , згідно з наказом № 1-к від 02.01.2013, перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем та працювала на посаді менеджера з реклами рекламного відділу відокремленого підрозділу ТОВ «Сінема-Центр» 
		З 01.02.2022 відповідно до наказу № 45-к/к від 31.01.2022 була переведена за її згодою на посаду менеджера з реклами Кінотеатру «Сінема-Сіті» ТОВ «Сінема-Центр», за основним місцем роботи.
		Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який у подальшому неодноразово було породжувався та триває на момент розгляду справи.
		У зв`язку із цим відповідачем прийнято наказ № 43-к 24.02.2022 «Про оголошення простою», відповідно до якого було оголошено простій не з вини працівників з 24.02.2022 по 28.02.2022 працівникам відокремленого підрозділу ТОВ «Сінема-Центр» кінотеатру «Сінема-Сіті Київ» та працівникам структурних підрозділів Товариства з оплатою у розмірі 2/3 посадового окладу.
		У Додатку № 1 до Наказу, який містить Список працівників ВП ТОВ «Сінема-Центр» кінотеатру «Сінема-Сіті Київ», яким оголошено простій зазначено, у тому числі і позивача.
		Розпорядженням № 1 від 01.03.2022 «Про оголошення простою» Товариством, у зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для господарської діяльності товариства під час воєнного стану та керуючись ст. 113 КЗпП України було оголошено простій не з вини працівників з 01.03.2022 по 31.03.2022 працівникам відокремленого підрозділу ТОВ «Сінема-Центр» кінотеатру «Сінема-Сіті Київ» з оплатою у 2/3 посадового окладу. 
		У Додатку № 1 до Розпорядження, який містить Список працівників ВП ТОВ «Сінема-Центр» кінотеатру «Сінема-Сіті Київ», яким оголошено простій зазначено, у тому числі і позивача.
		15.03.2022 Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», метою якого є врегулювання окремих питань трудових відносин між працівником та роботодавцем в умовах воєнного часу.
		Вказаний Закон набрав законної сили 24.03.2022.
		Керуючись положеннями ст. 13 Закону, у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи, відповідачем був постановлений наказ № 45-к «Про призупинення дії трудового договору з працівниками», відповідно до якого з 25.03.2022 з працівниками Товариства до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше дня припинення або скасування воєнного стану з працівниками ТОВ «Сінема-Центр» та доручено інспектору з кадрів повідомити працівників про призупинення дії трудових договорів у будь-який доступний спосіб.
		У Додатку № 2 до Наказу, який містить Список працівників ВП ТОВ «Сінема-Центр» кінотеатру «Сінема-Сіті Київ», зазначено, у тому числі і позивача.
		Розпорядженням № 2 від 24.03.2022 «Про припинення простою», Товариством, керуючись ст. 13 вказаного Закону, припинено простій не з вини працівників з 24.03.2022 працівникам відокремленого підрозділу ТОВ «Сінема-Центр» кінотеатру «Сінема-Сіті Київ» у зв`язку з призупиненням дії трудового договору відповідно до наказу директора ТОВ «Сінема-Центр» від 24.03.2022 «Про призупинення дії трудового договору».
		Крім того зобов`язано відповідальну особу Товариства довести розпорядження до відмова працівників будь-якими доступними засобами зв`язку, за можливості ознайомити під підпис. 
		У Додатку № 1 до Розпорядження, який містить Список працівників ВП ТОВ «Сінема-Центр» кінотеатру «Сінема-Сіті Київ», зазначено, у тому числі і позивача.
		Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, і вказана обставина підтверджується матеріалами справи, позивача було повідомлено про призупинення дії трудового договору по телефону.
		Також представник відповідача пояснив, що у вересні 2022 року позивач звернулась до Товариства з проханням надіслати їй наказ № 45-к від 24.03.2022 та наказ № 43-к про оголошення простою з додатками, що і було зроблено відповідальною особою відповідача.
		У подальшому, як вбачається з матеріалів справи, позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача про призупинення дії трудового договору, звернулась з відповідною скаргою до Управління Держпраці у Полтавській області /№ЦА-2387/4/4.1.7-22а від 22.09.2022/.
		Відповідно до листа Управління Держпраці у Полтавській області своїм листом від 05.10.2022 за № ПЛ/1/493-ЦА-22 позивача повідомлено про те, що інспектором праці проведено інформаційно-роз`яснювальну роботу у ТОВ «Сінема-Центр» щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням.
		З вказаного листа також вбачається, що згідно розрахункового листа за березень 2022 року позивачу нараховано оплату за час простою з 01 по 24 березня 2022 року у сумі 7200, 00 грн, до виплати 5 796, 00 грн. (які на момент проведення перевірки не були виплачені позивачу у зв`язку з відсутністю коштів).
		Судом встановлено, на момент розгляду справи вказана оплата була виплачена позивачу.
		Представник відповідача у судовому засіданні також пояснив, що оскаржуваний позивачем наказ був прийнятий через введення у країні воєнного стану через військову агресію РФ проти України, а також у зв`язку з неможливістю надання відповідачем роботи і її виконання у повному обсязі та через неможливість забезпечити безпечні умови праці через ракетні обстріли.
		Суд враховує, що загально відомим та таким, що не потребує доказування є той факт, що з 24 лютого 2022 року російська федерація здійснила повномасштабну збройну агресію по відношенню до України, а інфраструктура та житловий фонд міста Київ зазнавали руйнувань внаслідок прямих ракетних ударів. Поряд із цим, через загрозу ракетних ударів, та разом із тим, у зв`язку із відсутністю транспортного сполучення, діяльність більшості підприємств була зупинена на певний період з метою збереження життя працівників та у зв`язку із неможливістю працівників прибувати до свої місць роботи. Крім того, з початку повномасштабного збройного вторгнення російської федерації, відбувалась евакуація цивільного населення, яке проживає на території міста Київ та Київської області на захід України.
		Відповідно до Довідки, виданої ТОВ «Інвестиційний союз «Либідь» за вих. № 31 від 15.02.2023 ТОВ «Конкорд Кіно», у період з 24.02.2022 по 21.11.2022 включно ТРЦ «Ocean Plaza» не працював. Починаючи з 22.11.2022 ТРЦ було відчинено для відвідувачів.
		Як вбачається з матеріалів справи, робоче місце позивача знаходилось в орендованому в м. Києві у ТОВ «Конкорд Кіно» приміщенні в ТРЦ «Ocean Plaza».
		Судом також встановлено, що 10.11.2022 між ТОВ «Сінема-Центр» та ТОВ «Конкорд Кіно» було укладено Угоду про розірвання Договору суборенди № 1 від 19.08.2021, за умовами якого сторони узгодили розірвати договір суборенди достроково з 01.08.2022.
		Представник відповідача пояснив, що був змушений розірвати з ТОВ «Конкорд Кіно» договір суборенди, оскільки приміщення, де був розташований кінотеатр, належало особам, які були громадянами Російської Федерації, у зв`язку з чим майно вказаних осіб було арештоване.
		Крім того, судом також було встановлено, що у відповідача заплановано вивільнення працівників з 03.04.2023, оскільки на період воєнного стану у Товаристві немає можливості зберегти штат у зв`язку з відсутністю фінансово-господарської діяльності внаслідок розірвання всіх договорів суборенди приміщень кінотеатрів «Сінема Сіті».
		Так, статтею 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що він визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.
		У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
		Згідно ст. 13 вказаного Закону (у первинній редакції, яка діяла до 19.07.2022) призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. 
		Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
		Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
		Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
		З 19.07.2022 ст. 13 Закону викладено в новій (розширеній) редакції. Зокрема у ч. 1 даної статті дане більш розширене визначення поняттю призупинення дії трудового договору та вказано, що це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.
		У частині 2 даної статі вказано, що наказ про призупинення дії трудового договору повинен містити кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові інші персональні данні відповідних працівників.
		Таким чином, законодавець прямо передбачив, що призупинення дії трудового договору може відбуватись не по відношенню до всього персоналу, а відносно конкретних працівників (наведених у відповідному переліку).
		При цьому умовами такого призупинення на тлі російської військової агресії є неможливість надання та виконання певної роботи (в новій редакції ст. 13 Закону неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором).
		Аналізуючи положення вказаного Закону, підставами для призупинення дії трудового договору відповідно до ст. 13 Закону може бути не лише абсолютна непрацездатність підприємства через його руйнування чи руйнування частини його інфраструктури, а й інші, викликані збройною агресією, фактичні та економічні чинники, які не дозволяють забезпечити працівника роботою, яку він виконував раніше, наприклад: скорочення замовлень чи обсягу послуг, які надаються підприємством, суттєве зниження доходів підприємства, неможливість виконання роботодавцем перед працівником зобов`язань з виплати заробітної плати та страхових внесків, неможливість продовжувати господарську діяльність за місцем роботи працівника.
		При цьому саме на керівництво підприємства покладаються дискреційні повноваження щодо визначення переліку працівників з якими необхідно призупинити дії трудових договорів, з самостійним визначенням відповідних трудових критеріїв для цього (певні посади, що можуть бути незадіяні в умовах зміненої господарської діяльності; кваліфікація окремих працівників, наявність у них певних знань, навичок та умінь, допущення певними працівниками порушень трудового розпорядку тощо).
		Крім того, як визначено положеннями вказаного Закону, призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а Законом визначено, що відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору в повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.
		Відтак судом встановлено, що оскаржуваний наказ відповідачем прийнято у зв`язку з тим, що встановлені у судовому засіданні обставини не дають можливості відповідачу надавати роботу, надавати можливість виконувати цю роботу у повному обсязі, а також неможливістю забезпечення безпечних умов праці через військову агресію проти України, а також відсутністю фінансово-господарської діяльності внаслідок розірвання всіх договорів суборенди приміщень кінотеатрів «Сінема Сіті».
		За таких обставин, суд дійшов до висновку про те, що оскаржуваний наказ в частині, що стосується позивача, відповідає вимогам ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та об`єктивним економічним реаліям, в яких відповідач опинився внаслідок збройної російської агресії, був доведений до відома позивача у спосіб, який був можливий на момент прийняття, про що свідчать матеріали справи та що не було спростовано позивачем, а тому підстави для визнання оспорюваного наказу незаконним та його скасування в частині, що стосується позивача, відсутні.
		Оскільки у судовому засіданні не було встановлено неправомірності оскаржуваного наказу № 45-к від 24.03.2022 в частині, що стосується позивача, а також у зв`язку з чтим, що відповідачем було виплачено належну до виплати за період простою оплату, не підлягає також задоволенню і позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заробітної плати за березень у сумі 10 731, 78 грн. та заробітної плати за період з квітня 2022 року по листопад 2022 року у сумі 103 600, 00 грн.
		Так, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00,  § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
		Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позову за його недоведеністю.
		Щодо строків на звернення до суду із вказаним позовом слід зазначити наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
		Згідно із статтею 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
		Відмовити у задоволенні позову через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише у тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог (Зазначений висновок узгоджується із висновками, викладеними в ухвалах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.01.2013 року № 6-44041св12 та від 03.06.15 року № 6-12356св15).
		Оскільки суд прийшов до висновку про те, що у задоволенні позову про поновлення на роботі слід відмовити у зв`язку із необґрунтованістю, то зазначене слугує самостійною підставою для відмови в позові навіть при пропуску строку звернення до суду.
		Виходячи з наведеного та керуючись ст. 94, 233, 234 КЗпП України, Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», ст. 4, 5,12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 275, 279, 352-355 ЦПК України, суд, 
		ВИРІШИВ:
		Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) до ТОВ «Сінема-Центр» (м.Полтава, вул.Європейська, 60-а, код ЄДРПОУ 33835003) про скасування наказу по зупинення трудового договору та зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату. 
		Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовомузасіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Дата складення повного тексту рішення суду 03.04.2023.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...