Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/4332/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про встановлення батьківства або материнства.
Надіслано для оприлюднення: 17.04.2023. Зареєстровано: 17.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 18.04.2023.
Дата набрання законної сили: 12.05.2023
Номер судового провадження: 2/638/632/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 638/4332/21
		Провадження № 2/638/632/23
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		31 березня 2023 року                                                        м. Харків
		Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
		головуючого   судді                             - Подус Г.С.,
		при секретарі                                      - Веліток Н.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом  ОСОБА_1    до  ОСОБА_2    , третя особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання факту батьківства,
		встановив:
		В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1    до  ОСОБА_2    , третя особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання факту батьківства.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв?язку з неможливістю завагітніти природнім шляхом, в 2011 році ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 звернулись до Центру планування та репродукції людини ТОВ «САНА-МЕД» за лікуванням безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій.
		Застосування допоміжних репродуктивних технологій проводилось медичним закладом з 04.04.2011 по 11.05.2011. Перенос трьох ембріонів в порожнину матки позивачки відбувся 18.04.2011 року, 11.05.2011 року позивачці було проведено процедуру ультразвукового обстеження, в результаті якої була встановлена вагітність ембріонального строку - 3 тижні, акушерського строку - 5 тижнів, дихоріально-діамніотична двійня. При проведені програми екстракорпорального запліднення було використано біологічний матеріал, а саме сперму ОСОБА_3 . Ведення вагітності та пологи відбувались в КНП «МІСЬКИЙ ПЕРИНАТАЛЬНИЙ ЦЕНТР» Харківської міської ради, де 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 видане 05.01.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції);
		- ОСОБА_5 (свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 видане 05.01.2012 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції);
		На момент народження спільних дітей ОСОБА_1 з ОСОБА_3 (батьком дітей) не перебували в офіційному шлюбі, а ОСОБА_3 перебував у шлюбі з іншою особою. 3 власних та етичних міркувань позивачки, на підставі ч. ст. 135 СК України запис про батька дітей у Книзі реєстрації народжень було проведено за прізвищем матері ( ОСОБА_6 ), а ім?я та по батькові батька дітей було записано за вказівкою позивачки. Починаючи з листопада 2016 року позивачка разом з ОСОБА_3 та їх спільними дітьми проживали однією сім?єю за адресою: АДРЕСА_1 . До цього часу ОСОБА_3 проживав разом зі своєю бабусею ОСОБА_7 та доглядав за нею до самої її смерті за адресою: АДРЕСА_2 . З листопада 2016 року разом з позивачкою та ОСОБА_3 проживала мати позивачки - ОСОБА_8 . Позивачка разом із ОСОБА_3 вели спільне господарство, спільно виховували дітей, спільно утримували дітей, мали спільний бюджет, спільно подорожували, відпочивали, мали взаємні права та обов?язки та мали усі ознаки фактичної сімї. 
		За життя ОСОБА_3 визнавав та беззаперечно вважав себе батьком їх спільних дітей. Займався їх вихованням, розвитком та був найкращим батьком для них. Більш того, відповідач також знає та визнає, що батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є саме ОСОБА_3 і що ці діти є його онучками.
		В судове засідання представник позивача з`явився, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
		Відповідач в судове засідання з`явився, проти позову заперечував, надав суду свої пояснення в яких зазначив, що за декілька років до смерті сина він з ним спілкувався з приводу того, чому він не хоче усиновити дітей ОСОБА_1 , однак син сказав про те, що це його особиста справа. Про те, що його син проживав з ОСОБА_1 йому невідомо, лише зі слів сина знає, що вони разом відпочивали. Він вказав про те, що дійсно ОСОБА_3 , спілкувався з ОСОБА_1 та її дітьми, однак разом не проживав.
		Третя особа, відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, надав до суду письмові пояснення Вх. №8697 від 13.03.2023 року, в яких зазначили, що проти задоволення позовних вимог не заперечують, справу просять розглядати за їх відсутності.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , який є двоюрідним братом померлого ОСОБА_3 надав суду свої пояснення, та повідомив суду, що ОСОБА_3 відвозив дітей до школи та приїздив до нього працювати, працював дистанційно. У нього було двоє дітей: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Дітьми він займався, відвозив на гуртки, до смерті проживав разом із ОСОБА_1 , дітьми та матір`ю ОСОБА_1 .
		Свідок ОСОБА_12 повідомила суду, що вона працювала з ОСОБА_1 , їй відомо про те, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були спільні діти, ОСОБА_13 був дбайливим батьком. Також повідомила, що діти з`явилися в результаті еко.
		Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, дійшов наступних висновків.
		Статтею 51 Конституції України, ч. ч. 2 та 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
		Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (ч. 8 ст. 7 СК України).
		Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини та за рішенням суду.
		Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
		Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
		Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою одним із батьків. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України.
		Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
		Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
		Згідно ч. 1,2,3 ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
		Відповідно до ч. 3 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.
		Згідно ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
		Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
		Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Відповідно до ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 - у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК.
		З огляду на роз`яснення пункту 9 Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК ( 1618-15 ), згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
		У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
		Судом встановлено, 10.12.2011 року у ОСОБА_1 народилося двоє дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 відповідно.
		Інформація про батька ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до свідоцтв про народження внесена у порядку ст. 135 СК України.
		ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 .
		Відповідно до наданої Центром планування сімї та репродукції людини ТОВ «Сана-Мед» інформації за вих. №495/1 від 21.10.2020 року, ОСОБА_1 звернулася до Центру за наданням медичної допомоги разом із ОСОБА_3 . Лікування безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій проводилося з 04.04.2011 року по 11.05.2011 року. Перенос трьох ембріонів в порожнину матки ОСОБА_1 відбувся 18.04.2011 року. 11.05.2011 року було проведено процедуру ультразвукового обстеження, в результаті якої, була встановлена вагітність ембріонального строку - 3 тижні, акушерського строку - 5 тижнів, дихоріально-діамніотична двійня. 
		Крім того, в листі вказано «При проведенні програми екстракорпорального запліднення було використано біологічний матеріал, а саме сперму громадянина ОСОБА_3 ».
		Відповіно до виписки з компьютерної бази даних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в графі «спермо грама чоловіка» зазначені дані « ОСОБА_3 ».
		Крім того, відповідно до Довідки №1094 від 03.09.2020 року наданої КНП «міський перинатальний центр» ХМР, ОСОБА_1 з 10.12.2011 року по 15.12.2011 року перебувала в акушерському стаціонарі з приводу вагітності та пологів. При зборі анамнезу брак не зареєстрований, зі слів ОСОБА_1 її цивільний чоловік ОСОБА_3 . В обмінній картці є дані флюорографії її цивільного чоловіка ОСОБА_3 , який був обстежений для присутності на партнерських пологах.
		Судом також досліджено, копії закордонних паспортів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та дітей ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , з яких вбачається, що вони подорожували за кордон в один і той же період, що в свою чергу є обґрунтованим припущенням спільного відпочинку.
		Отже, враховуючи всі надані суду докази, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		Одночасно, суд звертає увагу, що хоча позивач і зазначає про спільне проживання разом із ОСОБА_3 , їх дітей та її матері, однак питання про встановлення факту спільного проживання чи проживання однією сім`єю не є предметом розгляду даної справи, а тому суд в цій частині не надавав оцінки жодним доказам, в тому числі і поясненням свідків в цьому питанні. 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 263-265,273 ЦПК України, суд,-
		ухвалив:
		Позовні вимоги  ОСОБА_1    до  ОСОБА_2    , третя особа: Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання факту батьківства - задовольнити.
		Встановити факт батьківства ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, місце народження: Україна, Харківська область, місто Харків, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), щодо ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянки України, місце народження: Україна, Харківська область, місто Харків).
		Виключити відомості про батьківство громадянина України ОСОБА_16 із актового запису No36, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 05 січня 2012 року про народження громадянки України ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: Україна, Харківська область, місто Харків).
		Внести зміни до актового запису №36, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 05 січня 2012 року про народження громадянки України ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: Україна, Харківська область, місто Харків), змінивши відомості про батька - з ОСОБА_16 на ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, місце народження: Україна, Харківська область, місто Харків, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
		???Встановити факт батьківства ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, місце народження: Україна, Харківська область, місто Харків, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ), щодо ОСОБА_17 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянки України, місце народження: Україна, Харківська область, місто Харків).
		Виключити відомості про батьківство громадянина України ОСОБА_16 із актового запису №35, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 05 січня 2012 року про народження громадянки України ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: Україна, Харківська область, місто Харків).
		Внести зміни до актового запису №35, складеного відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 05 січня 2012 року про народження громадянки України ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: Україна, Харківська область, місто Харків), змінивши відомості про батька - з ОСОБА_16 на ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, місце народження: Україна, Харківська область, місто Харків, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення виготовлено 11.04.2023 року.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...