Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/2160/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 17.04.2023. Зареєстровано: 18.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 19.04.2023.
Дата набрання законної сили: 13.07.2023 (частково)
Результат оскарження 13.07.2023 Перший апеляційний адміністративний суд: скасовано судове рішення частково і ухвалено нове судове рішення у відповідній частині
Номер судового провадження: п/360/2214/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		17 квітня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/2160/22
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		29 грудня 2022 року до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Луганського апеляційного суду (далі - відповідач 1 або ЛАС), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 2 або ДСА України), в якому просить:
		1)          визнати призупинення дії трудового договору стосовно позивача згідно наказу Луганського апеляційного суду від 26.09.2022 №168-к/тр/а «Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 » негативними заходами впливу на викривача; 
		2)          визнати протиправним і скасувати наказ Луганського апеляційного суду від 26.09.2022 №168-к/тр/а «Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 »;
		3)          визнати протиправною бездіяльність ДСА України щодо не розгляду в повному обсязі в межах своєї компетенції звернення ОСОБА_1 від 30.08.2022, поданого в порядку Закону України «Про запобігання корупції» та зобов`язати ДСА України здійснити перевірку у відповідності з цим Законом;
		4)          визнати протиправною бездіяльність ДСА України щодо невиконання обов`язку по контролю за виконанням Луганським апеляційним судом за період з 02.10.2018 по 30.08.2022 вимог наказу ДСА України №790 від 06.07.2019 «Про затвердження Порядку встановлення стимулюючих виплат, преміювання та надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань керівникам апаратів Верховного Cуду, вищих спеціалізованих, апеляційних і місцевих судів та їх заступникам, начальникам територіальних управлінь ДСА України, їх заступникам» та зобов`язати ДСА України здійснити його перевірку, з урахуванням доводів позивача, викладених у зверненні від 30.08.2022;
		5)          визнати дії ДСА України щодо направлення до голови Луганського апеляційного суду листом від 05.09.2022 №К1592-22-1589/22 доручення щодо перевірки фактів порушень з боку керівника апарату Луганського апеляційного суду, викладених у зверненні позивача від 30.08.2022 (повідомлення про корупцію), без дозволу та повідомлення останньої про означений факт неправомірними, такими, що порушили право викривача на конфіденційність, гарантованих ст.53-5 Закону №1700-VII;
		6)          стягнути з Луганського апеляційного суду заробітну плату за час вимушеного прогулу з моменту призупинення дії трудового договору.
		В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 02.10.2018 позивач перебуває в трудових відносинах з Луганським апеляційним судом і обіймає посаду начальника відділу забезпечення діяльності судових палат з розгляду кримінальних та цивільних справ, являється державним службовцем категорії «Б» 5 рангу.
		Наказом голови Луганського апеляційного суду від 24.02.2022 №8-од/с оголошено простій, а іншим наказом від 22.03.2022 №27-к/тр/с встановлені умови оплати простою згідно до Постанови КМУ №221 від 07.03.2022 «Деякі питання оплати праці працівникам державних органів місцевого самоврядування, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, в умовах воєнного стану».
		26.09.2022 Луганським апеляційним судом був виданий наказ №168-к/тр/а «Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 » в паперовій формі.
		Вказане управлінське рішення відповідача про призупинення дії трудового договору вважає незаконним та таким, що не відповідає вимогам ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» №2136-IX від 15.03.2022 зі змінами, ч.6 ст. 32 КЗпП України, ст.53-4 Закону України «Про запобігання корупції».
		Зазначила, що наказ має індивідуальний характер, тобто видавався лише стосовно позивача. Строк призупинення дії трудового договору не носить конкретний характер. В наказі зазначено, що дія трудового договору призупинена «до відновлення можливості надати і виконувати роботу або до припинення чи скасування воєнного стану». Зі змісту пункту першого оскаржуваного наказу відновлення можливості надати та виконувати роботу може вийти за межі припинення чи скасування воєнного стану, що суперечить вимогам ч.1 ст.13 Закону №2136-IX, де прямо зазначено, що призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану.
		В пункті четвертому спірного наказу зазначено, що «відділу з питань персоналу повідомити про призупинення дії трудового договору шляхом надсилання копії наказу електронною поштою або іншим засобом комунікації». Даний пункт не відповідає вимогам Закону.
		Будь-якої домовленості між позивачем та роботодавцем про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації в період воєнного стану не було. Такий спосіб комунікації міг бути встановлений між роботодавцем і нею лише при виконанні приписів ч.2 ст.7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
		Позивач є об`єктом упередженого ставлення першого відповідача в особі керівника апарату Луганського апеляційного суду ОСОБА_2 .
		Зазначила, що 30.08.2022 вона направила звернення в ДСА України, яке містило фактичні дані, що вказували на можливі вчинення корупційних правопорушень або пов`язаних з корупцією правопорушень, та які на її переконання були достовірними і стосувалися окремих посадових осіб Луганського апеляційного суду. Зокрема колишнього голови суду ОСОБА_3 , в.о. голови суду - заступника голови суду ОСОБА_4 , керівника апарату ОСОБА_2 , в.о. керівника апарату - заступника керівника апарату Беззубенка К.Ю., начальника відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ОСОБА_5 .
		При цьому, у зверненні вказувалось на порушення вимог Наказу голови ДСА №790 від 06.07.2019 «Про затвердження Порядку встановлення стимулюючих виплат, преміювання та надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань керівникам апаратів Верховного Cуду, вищих спеціалізованих, апеляційних і місцевих судів та їх заступникам, начальникам територіальних управлінь ДСА України, їх заступникам», яке в силу п. 6 п.п.24, п.6 п.п.7. Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого Рішенням ВРП 17.01.2019 №141/0-15-19 (зі змінами), зобов`язує ДСА України забезпечувати в межах повноважень, визначених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції та контролю з фінансових питань в тому числі шляхом проведення внутрішнього аудиту (планового, позапланового) на підприємствах, організаціях, установах, що належать до сфери її управління.
		Звернення до ДСА України від 30.08.2022 за своєю сутністю та змістом є повідомленням про можливе вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, поданим позивачем у відповідності до вимог Закону №1700-VII. 
		Інформація викладена в повідомленні від 30.08.2022 є достовірною, конкретно ґрунтується на системному аналізу даних, а саме: - наказах Луганського апеляційного суду, в тому числі наказах №109-к/тр/с, №110-к/тр/с від 26.11.2021, підписаних т.в.о. голови суду Луганською В.М. про преміювання та встановлення надбавок, наказах виданих нею стосовно помічників суддів за листопад 2021 року, реєстрація яких здійснена в автоматизованій системі документообігу суду; - наказу голови ДСА №790 від 06.07.2019 «Про затвердження Порядку встановлення стимулюючих виплат, преміювання та надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань керівникам апаратів Верховного Cуду, вищих спеціалізованих, апеляційних і місцевих судів та їх заступникам, начальникам територіальних управлінь ДСА України, їх заступникам»; - Положення про преміювання працівників апарату Луганського апеляційного суду, затвердженим наказом №1 від 25.10.2018; - Положенням про помічника судді, затвердженим Рішенням Ради суддів України від 18.05.2018 №21; - Типового положення про преміювання державних службовців органів державної влади, інших державних органів, їхніх апаратів (секретаріатів), затвердженого Наказом Міністерства соціальної політики України 13.06.2016 №646 (у редакції наказу Мінсоцполітики від 06.05.2019 №683), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2016 за № 903/29033 (далі - Типового положення про преміювання державних службовців); - судового рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 (справа №360/3203/20 - за позовом ОСОБА_6 до Луганського апеляційного суду), що вступило в законну силу та оприлюднено в ЄДРСР, яким встановлено факти видачі наказів про преміювання, встановлення надбавок, на власний розсуд головою Луганського апеляційного суду, а не керівником апарату, що суперечило вимогам Закону України «Про державну службу» та Типовому положенню про преміювання державних службовців).
		Зазначила, що Другий відповідач неправомірно розглянув звернення відповідно до Закону «Про звернення громадян», стаття 12 якого, зокрема, містить застереження що цей закон не застосовується до правовідносин, які регулюються Законом України «Про запобігання корупції», Закону України «Про судоустрій і статус суддів», трудовим законодавством тощо.
		Відповідачем - ДСА України не дотримано положень ст.53-2 Закону №1700-VII, яка визначає порядок здійснення перевірки за повідомленням викривача з огляду і на те, що інформація по суті порушених у зверненні від 30.08.2022 питань листом відповідача від 05.09.2022 №К1592-22-1589/22 направлялася голові Луганського апеляційного суду для дослідження, чим порушені конфіденційні права позивача як викривача, закріплені в п.6 ч.2 ст.53-3 Закону №1700-VII.
		Вважає, що другий відповідач ДСА України, при розгляді звернення позивача, як викривача, від 30.08.2022 поданого з додержанням вимог Закону України «Про запобігання корупції» проявив бездіяльність та не розглянув його по суті, і направив на адресу останньої лист-відповідь від 23.09.2022 на підставі Закону України «Про звернення громадян», який не підлягав застосуванню, чим порушив її охоронювані Законом України «Про запобігання корупції» права та інтереси, як позивача та викривача.
		Після отримання від ДСА України відповіді від 23.09.2022, вже на наступний робочий день 26.09.2022 Луганським апеляційним судом за підписом керівника апарату ОСОБА_2 був виданий спірний наказ №168-к/тр/а про призупинення дії трудового договору.
		Позивач стверджує, що причиною видання спірного наказу про призупинення дії трудового договору, наслідком чого вона втратила заробіток як джерело для існування в умовах воєнного стану, послужив саме її статус викривача у розумінні ст. 1 Закону «Про запобігання корупції», що також супроводжувалося прихованим покаранням, та є негативним заходом впливу за наявності набутого імунітету.
		Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
		Луганський апеляційний суд позов не визнав, про що 07 лютого 2023 року подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.
		В обґрунтування заперечень проти позову відповідач 1 зазначив, що 26 вересня 2022 року наказом керівника апарату Луганського апеляційного суду №168-к/тр/а «Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 » у зв`язку із відсутністю організаційних і технічних умов для діяльності Луганського апеляційного суду у повному обсязі, у тому числі здійснення судочинства, що виключає можливість надання та виконання роботи працівниками апарату Луганського апеляційного суду призупинено дію трудового договору. Вказаний наказ був погоджений із Сєвєродонецькою міською військово-цивільною адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області як того передбачає частина 2 статті 13 Закону № 2136-IX.
		Зазначив, що з 24 лютого 2022 року Луганський апеляційний суд зупинив свою роботу із здійснення правосуддя в зв`язку із збройною агресією та повномасштабним вторгненням з боку російської федерації, що не заперечується позивачем. З серпня 2022 року в Луганському апеляційному суді відсутні судді, які б здійснювали свої повноваження з розгляду справ (в зв`язку з відрядженням), а справи, які перебували на розгляді, передані за підсудністю до Дніпровського апеляційного суду.
		Щодо виконання вимог частини першої статті 13 Закону №2136-IX про повідомлення робітника-позивача у разі відновлення дії трудового договору зазначив, що наразі відсутні правові підстави для прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану із працівниками суду, оскільки військовий стан в Україні триває, роботу Луганського апеляційного суду задля здійснення правосуддя за іншою адресою на підконтрольній території України не відновлено, а тому це питання є «передчасним». У разі прийняття такого управлінського рішення та видання наказу про скасування призупинення дії трудового договору і відновлення його дії керівництвом суду всі норми та вимоги ч.1 ст.13 Закону №2136-IX щодо завчасного повідомлення про час стати робітнику до роботи будуть неодмінно виконані. Обставини які ще не настали не можуть бути зазначені в розпорядчих документах, в цьому випадку в оспорюваному наказі. 
		Твердження позивача з приводу упередженого ставлення з боку керівництва суду до неї є надуманими та не відповідають дійсності з наступних підстав.
		Посилання позивача на те, що Луганський апеляційний суд через керівника апарату суду на протязі 2022 року неодноразово піддавав її негативним заходам впливу, не відповідає дійсності і є втручанням в організаційну роботу суду.
		Зазначив, що задля належного прийняття судових справ від суддів Луганського апеляційного суду в липні 2022 року ОСОБА_1 , як начальника відділу забезпечення діяльності судових палат з розгляду кримінальних та цивільних справ, разом з іншими працівника відділу наказом керівника апарату було відкликано з простою та переведено на дистанційну роботу (наказ №102-к/тр/а від 11.07.2022). Всі працівники відділу забезпечення діяльності судових палат, секретарі судових засідань та працівники інших відділів, на відміну від начальника відділу - позивача ОСОБА_1 , прибули до міста Кропивницький для належного оформлення та отримання судових справ, занесення інформації до автоматизованої системи документообігу Луганського апеляційного суду КП «Д-3», складання відповідних актів. ОСОБА_1 повідомила, що перебуває на лікарняному і прибути не має змоги. Відмова позивача не була розцінена керівництвом суду як ухиляння від виконання своїх посадових обов`язків, тим паче в умовах впровадження військового стану в країні. 
		Згодом, задля належної передачі справ Луганського апеляційного суду за підсудністю до Дніпровського апеляційного суду керівником апарату суду було організовано працівників задля цієї передачі і знов було залучено начальника відділу забезпечення діяльності судових палат з розгляду кримінальних та цивільних справ Луганського апеляційного суду ОСОБА_1 та інших працівників суду для виконання цього завдання. ОСОБА_1 знов ухилилась від виконання покладених на неї обов`язків, знехтувала розпорядженням керівника апарату суду, яке було ухвалене задля організаційної роботи суду в умовах дії військового стану. 
		З метою зняти з себе відповідальність за невиконання розпоряджень керівника апарату суду двічі, як безпосереднього керівника позивача, ОСОБА_1 зверталась до Державної судової адміністрації України із скаргами на дії керівництва суду, тобто з метою самозахисту. 
		Після з`ясування обставин та розгляду звернень позивача до ДСА України було надано відповідь у відсутності будь-яких порушень з боку керівництва Луганського апеляційного суду.
		Щодо непогодження із позивачем шляхів комунікації з приводу надсилання інформації зазначив, що частиною 1 статті 7 Закону №2136-IХ передбачено, що у період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.
		Єдиним і основним способом електронної комунікації в Луганському апеляційному суді із працівниками та іншими установами є офіційна електронна адреса суду: inbox@lga.court.gov.ua. З часів початку функціонування цієї електронної скриньки всі офіційні документи керівництва доводились до відома працівників суду саме цим шляхом комунікації. 
		Ніяких скарг та клопотань щодо неотримання офіційних повідомлень та документів з боку позивача висловлено не було, позивач не заперечує, що отримала оскаржуваний наказ саме в електронний спосіб.
		Головним спеціалістом відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_7 на виконання своїх посадових обов`язків та вказівки керівника апарату суду 26 вересня 2022 року з офіційної електронної пошти суду на адресу електронної пошти позивача ОСОБА_1 було надіслано наказ «Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 » від 26.09.2022 року № 168- к/тр/а, про що було складено протокол доведення інформації до відома, шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку. Який отримано та ознайомлено позивачем 26 вересня 2022 року, тому спірний наказ вважається таким, що доведений до відома позивача ОСОБА_1 належним чином.
		Щодо посилання ОСОБА_1 на начебто повідомлення в.о. керівника апарату Луганського апеляційного суду Беззубенка К.Ю. зазначив, що документ поданий позивачем має назву «пояснювальної записки», за змістом і формою викладений в якості пояснень, про це зазначає і сама позивач у позові і не був розцінений як документ поданий в порядку Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року, оскільки за текстом він мав пояснення з боку позивача з приводу незадоволення наданій їй премії за листопад 2021 року.
		Дана пояснювальна записка за змістом і формою була розцінена саме як «пояснення», а відповідно до цього вказаному документу і була надана певна юридична оцінка. Тобто, пояснювальну записку позивача від 06.12.2021 року не було внесено до Єдиного порталу повідомлень викривачів, і крім того, встановлено, що вона не відповідає вимогам Закону  № 1700-VII щодо повідомлень, а тому питання про статус викривача є передчасним.
		Щодо набуття позивачем статусу викривача вказав. Позивач, згідно з позовною заявою, тричі повідомляла про корупційні факти: -06.12.2021 на ім`я в.о керівника апарату Луганського апеляційного суду Беззубенка К.Ю. (вх. 5552/21) відповідь не отримала; 21.02.2022 в НАЗК України, відповідь отримала 11.05.2022 вих. №23-02/11581-22; 30.08.2022 в ДСА України (вх. №К1592-22) відповідь отримала ( вих. К1592-22- 1831/22). Проте жодного разу її повідомлення не були про факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень.
		З відповіді НАЗК від 11.05.2022 вих. №23-02/11581-22, викладеній в позовній заяві ОСОБА_1 вбачається, що зміст повідомлення не відноситься Законом до компетенції НАЗК, а використання особою службових повноважень чи свого службового становища з метою одержання неправомірної вигоди може містити ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України. Зазначене вказує про відсутність у цьому повідомленні інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень. Національним агентством з питань запобігання корупції рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до ДБР.
		Інформація про звернення ОСОБА_1 до інших правоохоронних органів або прокуратури і чи внесені відомості до ЄРДР про вчинення корупційного кримінального правопорушення відсутня, також позивач не вказала про це в позовній заяві.
		Зазначив, що в позовній заяві позивач вказала, що 30.08.2022 направила звернення в ДСА України. Вказане звернення ДСА України розглянуто в порядку передбаченому Законом України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР. Зазначене свідчить, що у зверненні були відсутні факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, тому воно розглядалося в порядку передбаченому Законом №393/96-ВР. 
		З позовної заяви позивача вбачається, що 06.12.2021 на ім`я в.о керівника апарату Луганського апеляційного суду Беззубенка К.Ю. ніби то надійшло повідомлення про корупційні правопорушення. Проте ОСОБА_1 звернулася до в.о керівника апарату Луганського апеляційного суду Беззубенка К.Ю. з пояснювальною запискою, а не повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень. 
		Проте, 26.09.2022, при виданні наказу №168-к/тр/а «Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 », керівник апарату Луганського апеляційного суду не був обізнаний про наявність будь-яких звернень ОСОБА_1 , пов`язаних, начебто з порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції». 
		Тому, вказане рішення про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 не пов`язане із її зверненнями та не є прихованим покаранням, іншими заходами впливу, крім того, не тягне за собою припинення трудових відносин.
		Зазначив, що не залучення до участі у справі керівника апарату Луганського апеляційного суду, як суб`єкта владних повноважень державної служби, що видав спірний наказ, в якості співвідповідача або третьої особи, не врахування специфіки роботи апеляційного суду в частині видання розпорядчих документів (наказів) та посадових обов`язків керівництва суду призводить до порушення норм матеріального та процесуального права.
		Також, звернув увагу суду, що  позивачем не здійснювались заходи досудового врегулювання спору передбачені статтею 13 Закону №2136-IX, та не залучено до участі у справі Сєвєродонецьку міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області, яка відповідно до статті 13 Закону №2136-IX погоджувала оскаржуваний наказ.
		На підставі вищезазначеного, просив у задоволенні позовних вимог, відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.
		13.02.2023 від позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив першого відповідача, в якій додатково зазначила, що в наказі №168-к/тр/а від 26.09.2022 вказано, що в Луганському апеляційному суді відсутні організаційні та технічні умови для діяльності у повному обсязі, у тому числі здійснення судочинства, що виключає можливість надання та виконання роботи працівниками апарату Луганського апеляційного суду. Натомість, зміст наказу свідчить, що у Луганському апеляційному суді відсутня абсолютна непрацездатність установи, оскільки продовжують працювати відділи: відділ планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності, та відділ з питань персоналу. Відповідач при складанні наказу ухилився від будь-якого обґрунтування в цій частині конкретними обставинами, які впливають на оцінку та усвідомлення правомірності видання такого наказу. Не зрозуміло за яким принципом відбувалося призупинення дії трудового договору, оскільки в наказі викладені підстави призупинення, які носять загальний характер.
		Законних підстав для погодження наказу про призупинення дії трудового договору з позивачем та іншими працівниками апарату суду, які не можуть вважатися посадовими особами, в розумінні ст.2 Закону №889-VIII, не було. Відповідач не надав жодних доказів того, що особи вказані в списку в листі погодженні від 26.09.2022 є посадовими особами у розумінні ст.2 Закону №889-VIII. Вказане свідчить, що Луганський апеляційний суд при виданні спірного наказу вкотре допустив порушення вимог ст.13 Закону №2136-IX.
		Зазначила, що позивач не була згодна з тим, що в.о. голови суду замість в.о. керівника апарату Беззубенка К.Ю. видала накази №109-к/тр/с, №110-к/тр/с від 26.11.2021 про преміювання та встановлення надбавок. 
		Також, що іншим наказом (номер їй не відомий) від 26.11.2021 в.о. голови суду Луганська В.М., перевищуючи свої повноваження, видала наказ на виплату коштів помічникам суддів, в якому були надбавки, що значно перевищували встановлені надбавки в порівнянні з державними службовцями. 
		Вважає, що зазначене, не відповідало критеріям справедливості та рівноправності працівників суду, а також явно не відповідало принципу законності, не узгоджувалося з приписами ст.22 Закону «Про запобігання корупції».
		В.о. голови суду ОСОБА_4 при визначенні розміру преміювання, надбавок, які є складовою заробітної плати працівників апарату, всупереч законодавчим і нормативно-правовим актам перебрала на себе повноваження, віднесені ч.5 ст.155 Закону «Про судоустрій і статус суддів», ч.6 ст. 52 Закону №889-VIII, до виключних повноважень керівника апарату суду. На власний розсуд встановлювала розмір премій, надбавок працівникам апарату суду.
		Замість того, щоб здійснити первинний розгляд та організувати перевірку повідомлення, ДСА України в обхід установленого порядку, та порушуючи Закон №1700--VII , зареєструвала звернення позивача від 30.08.2022 не як повідомлення про можливі факти корупційних правопорушень, а як звернення громадян, про що свідчить реєстраційний індекс документу.
		Більш того, як свідчить зміст листа ДСА України №К1592-22-1831/22 від 23.09.2022, в розгляді звернення позивача приймав участь перший відповідач - Луганський апеляційний суд, дії працівників якого підлягали перевірці, чим були порушені права позивача як викривача.
		Таким чином, позивач вважає, що пункт 3 частини 1 статті 28 Закону №1700-VII містить імперативну норму про заборону вчиняти дії та приймати рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Цю норму було порушено першим відповідачем під час перевірки інформації викладеної листом ДСА України від 05.09.2022 №К1592-22-1589/22 про факти порушень вказаних в зверненні позивача від 30.08.2022 працівниками, в тому числі і щодо керівника апарату та в.о. голови суду ОСОБА_4 , та надання відповіді Державній судовій адміністрації України про не підтвердження фактів порушень (лист 08.09.2022 вих. №1-11-2022). 
		Крім того, підставою незаконності спірного наказу про призупинення дії трудового договору, на думку позивача, є те, що його видання відбулось в умовах реального конфлікту інтересів, тобто спірний наказ підписаний керівником апарату, щодо якого позивачем було повідомлено про можливе корупційне правопорушення, який не був врегульований в установленому Законом №1700-VII порядку. 
		Зазначила, що  22.12.2022 на адресу ТУ ДБР, розташованого у м. Краматорську, позивачем, як особою яка надає допомогу в запобіганні і протидії корупції та перебуває під захистом держави, була направлена заява про корупційне кримінальне правопорушення відносно працівників керівної ланки Луганського апеляційного суду з попередньою кваліфікацією за ч.1 ст.364 КК України. 30.12.2022 вказана заява отримана підрозділом ДБР, розташованого у м. Краматорську, отже, позивач отримала статус викривача у розумінні п.16-2 ч.1 ст.3 КПК України з 30.12.2022.
		Через суттєву затримку органом досудового розслідування реєстрації заяви в ЄРДР позивачем 09.01.2023 до суду була подана скарга в порядку ст.303 КПК України. 
		При розгляді вищезазначеної скарги та дослідження вказаної заяви про кримінальне правопорушення Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області ухвалою від 24.01.2023 було встановлено, що у заяві, яка надійшла до ТУ ДБР 31.12.2022 слідує, що ОСОБА_1 наведено виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення злочину. Зазначила, що станом на день складання відповіді на відзив дані у позивача про реєстрацію заяви в ЄРДР відсутні.
		20.02.2023 від Луганського апеляційного суду надійшли заперечення щодо наведених у відповіді на відзив пояснень позивача, в яких додатково зазначено, що наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні). Враховуючи вищевикладене, посилання позивача на порушення вимог ст.13 Закону №2136-IX є необґрунтованими.
		Зазначив, що позивач стверджує, що начебто набув статусу викривача 30.12.2022 і наказ про призупинення трудового договору є негативним заходом впливу з боку керівництва Луганського апеляційного суду, що не відповідає дійсності, адже наказ про припинення трудового договору був підписаний керівником апарату Луганського апеляційного суду ще 26.09.2022, а в.о. голови Луганського апеляційного суду ОСОБА_4 була відправлена у відрядження до іншого суду ще у серпні 2022 року.
		24.02.2022 головою Луганського апеляційного суду видано наказ «Про тимчасове призупинення роботи Луганського апеляційного суду». Розпорядженням Голови Верховного Суду від 06.03.2022 №1/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», враховуючи неможливість Луганського апеляційного суду здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ на Дніпровський апеляційний суд.
		Вказане рішення про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 не пов`язане із зверненнями ОСОБА_1 , не є прихованим покаранням, іншими заходами впливу, крім того, не тягне за собою припинення трудових відносин.
		22.02.2023 від позивача надійшло клопотання про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження та клопотання про витребування доказів.
		Відповідач 2 - Державна судова адміністрація України позов не визнав, про що через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» 1 березня 2023 року подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.
		В обґрунтування заперечень проти позову відповідач 2 зазначив, що на електронну адресу Державної судової адміністрації України 30.08.2022 надійшло звернення начальника відділу забезпечення діяльності судових палат з розгляду кримінальних та цивільних справ Луганського апеляційного суду Алли Ковальової щодо неправомірних управлінських рішень керівника апарату Луганського апеляційного суду ОСОБА_2 та його заступника, що слугувало не ефективній роботі Позивача та її підлеглим працівникам.
		ДСА України звернулася до голови ЛАС для встановлення всіх обставин справи та в разі виявлення зазначених у зверненні порушень прийняти відповідні заходи для їх усунення та притягнення до відповідальності винних осіб.
		За інформацією ЛАС наданої листом від 08.09.2022 №1-11-2022, щодо порушень з боку керівника апарату ЛАС зазначена Позивачем у зверненні не знайшла свого підтвердження, про що було повідомлено Позивача.
		Крім того, ураховуючи те, що викладені у зверненні питання досліджено за результатами аналізу наданих матеріалів в. о. голови Луганського апеляційного суду, відсутня необхідність проведення у Луганському апеляційному суді позапланового аудиту з відповідних питань. 
		Зазначив, що заходи внутрішнього аудиту здійснюються ДСА України на підставі зведеного операційного плану діяльності з внутрішнього аудиту, затвердженого наказом ДСА України від 12.01.2022 № 9. Проведення внутрішнього аудиту в Луганському апеляційному суді у 2022 році зведеним операційним планом діяльності з внутрішнього аудиту не передбачено.
		Враховуючи зазначене, ДСА України в межах своїх повноважень визначених законодавством України, повно та всебічно розглянула звернення ОСОБА_1 надавши останній обґрунтовану та змістовну відповідь. 
		Щодо визнання протиправною бездіяльність ДСА України щодо невиконання обов`язку по контролю за виконанням судом вимог наказу ДСА України №790 від 06.07.2019 відповідач 2 зазначив.
		Наказом ДСА від 06 липня 2017 року № 790 затверджено Порядок встановлення стимулюючих виплат, преміювання та надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань керівникам апаратів Верховного Суду, вищих спеціалізованих, апеляційних і місцевих судів та їх заступникам, начальникам територіальних управлінь ДСА, їх заступникам (далі - Порядок №790).
		Відповідно до пункту 3 цього Порядку, надбавки за інтенсивність праці та за виконання особливо важливої роботи керівникам апаратів Верховного Суду, вищих спеціалізованих і апеляційних судів та їх заступникам встановлюються керівниками апаратів цих судів шляхом видання наказу (розпорядження) за письмовим погодженням з Головою ДСА відповідно до обґрунтованого подання голів Верховного Суду, вищого спеціалізованого, апеляційного суду з врахуванням критеріїв та наявності економії фонду оплати праці.
		Згідно з пунктом 4 Порядку № 790 рішення про преміювання та розмір премії керівників апаратів Верховного Суду, вищих спеціалізованих і апеляційних судів та їх заступників приймається керівниками апаратів цих судів шляхом видання наказу (розпорядження) за письмовим погодженням з Головою ДСА відповідно до подання Верховного Суду, вищого спеціалізованого, апеляційного суду із зазначенням розміру преміювання та наявності економії фонду оплати праці. 
		Пунктом 5 Порядку № 790 встановлено, що рішення про надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань керівникам апаратів Верховного Суду, вищих спеціалізованих і апеляційних судів та їх заступників приймається головами відповідних судів шляхом видання наказу (розпорядження) у межах затвердженого фонду оплати праці. 
		На виконання вищезазначеного наказу ЛАС направляв на адресу ДСА України подання про встановлення надбавки за інтенсивність та про преміювання праці керівника апарату та його заступників, а тому інформація Позивача в цій частині  не знайшла свого підтвердження.
		Щодо думки позивача про порушення ДСА України прав ОСОБА_1 як викривача зазначив, що розділом VІІІ Закон - № 1700-VII визначено вимоги щодо віднесення особи до викривача корупції, гарантії захисту викривачів, забезпечення умов для здійснення повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень чи інших порушень Закону України «Про запобігання корупції». 
		При цьому законодавство України розрізняє заявників та викривачів. Різниця між ними полягає в тому, що будь-яка людина може повідомити про корупцію, якщо переконана, що її інформація є достовірною. Але не завжди той, хто повідомив про корупцію, є викривачем. 
		Наказом ДСА України від 30.07.2021 №262 "Про організацію роботи з повідомленнями про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону України "Про запобігання корупції" запроваджено захищені анонімні канали зв`язку для отримання повідомлень про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень вимог Закону № 1700-VII та визначено відповідальну особу по роботі із викривачами. 
		Також, даним наказом було затверджено форму та схему розгляду повідомлень про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", що надходять захищеними анонімними каналами зв`язку.
		Як вбачається з матеріалів справи звернення ОСОБА_1 отримано ДСА України електронною поштою без жодних позначок «Про корупцію», тим більше без використання жодного створеного ДСА України каналу та затвердженою формою, а тому розглядалося в порядку визначеному Законом України «Про звернення громадян».
		Вважає, що ДСА України не здійснила будь-яких протиправних дій або бездіяльності стосовно Позивача та діяла в межах своїх повноважень визначених законодавством України.
		07.03.2023 від позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив відповідача 2, в якій зазначила, що посилання другого відповідача на відсутність на зверненні відмітки «Про корупцію» є необґрунтованим, оскільки чинним законодавством взагалі не передбачено проставляння такої відмітки на зверненні (повідомленні). Частиною другою ст. 53-3 Закону №1700-VII визначено, що вимоги до повідомлень (у тому числі анонімних) про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону та порядок їх розгляду визначаються цим Законом. Повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що вказують на можливе вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені.
		Надіслане позивачем у зверненні від 30.08.2022 повідомлення відповідало вимогам ч.2 ст.53-2 Закону №1700-VII, наведена у ньому інформація щодо протиправного використання бюджетних коштів містила фактичні дані, що вказували на можливе вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, яке може бути перевірено. 
		Верховний Суд у постанові від 26.09.2022 у справі №361/8080/18 (провадження №61- 354св22) надаючи тлумачення пункту 3 ч.1 ст.28, ч.3 ст.53 Закону України «Про запобігання корупції» зазначив, що …(викривач набуває свого статусу з моменту, коли він здійснив всі залежні від нього дії для повідомлення про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, щоб відповідна інформація надійшла до адресата). 
		Як перший так і другий відповідач не довели належними і допустимими доказами, що повідомлення позивача від 06.12.2021, 30.08.2022, не відповідали вимогам ч.2 ст.53- 2 Закону №1700-VII, а також, що позивач не мав статусу викривача у розумінні ч.1 ст.1 вказаного Закону.  
		Залишаючи звернення позивача від 30.08.2022 з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, що обґрунтовані приписами ст.22 Закону №1700-VII без розгляду по суті, та складаючи лист-відповідь від 23.09.2022 №К1592-22-1831/22, другий відповідач не діяв у спосіб та у порядку визначеному законом. Тому така бездіяльність є неправомірною, оскільки порушує права, свободи та законні інтереси позивача, гарантовані державою права викривача.
		Вважає, що перший відповідач (суб`єкт владних повноважень) не довів належними і допустимими доказами відсутність причинного зв`язку між виданням спірного наказу №168-к/тр/а «Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 » від 26.09.2022 і діяльністю позивача, як викривача. А тому твердження другого відповідача про необґрунтованість позову не заслуговує на увагу.
		27.03.2023 від першого відповідача надійшли витребувані ухвалою суду від 20.03.2023 документи.
		28.03.2023 від позивача надійшло клопотання/заява щодо прийняття уточнених позовних вимог до розгляду, з урахуванням якого позивач з прохальної частини позову вилучив перший, четвертий та п`ятий пункти позовних вимог.
		Другий, третій та шостий пункти позовних вимог позивач залишає без змін, саме просить: 
		- визнати протиправним і скасувати наказ відповідача Луганського апеляційного суду від 26.09.2022 №168-к/тр/а «Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 »;
		- визнати протиправною бездіяльність другого відповідача - ДСА України щодо не розгляду в повному обсязі в межах своєї компетенції звернення позивача від 30.08.2022, поданого в порядку Закону України «Про запобігання корупції», та зобов`язати відповідача здійснити його перевірку у відповідності з цим Законом;
		- стягнути з першого відповідача - Луганського апеляційного суду заробітну плату за час вимушеного прогулу з моменту призупинення дії трудового договору.
		Таким чином, з урахуванням уточнення позовних вимог, якими скористався позивач під час підготовчого провадження, судом вирішено розглядати справу відповідно до клопотання/заяви позивача від 28.03.2023.
		29.03.2023 від другого відповідача надійшли витребувані ухвалою суду від 20.03.2023 документи.
		30.03.2023 від Луганського апеляційного суду надійшло клопотання про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
		31.03.2023 від Державної судової адміністрації України надійшла заява про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
		03.04.2023 від позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшло клопотання/заява в якому просила доводи викладені у відзиві другого відповідача - Державної судової адміністрації України від 28.02.2023 не приймати до уваги при розгляді справи по суті. Доводи викладені першим відповідачем - Луганським апеляційним судом у відзиві від 06.02.2023 вих. №5-12-2023, та запереченнях від 17.02.2023 вих. №5-15-2023 не приймати до уваги при розгляді справи по суті. Клопотання подане «представником Луганського апеляційного суду Щербиною П.О.» від 29.03.2023 залишити без розгляду.
		Також, 03.04.2023 від позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшли пояснення та клопотання/заява по справі, в яких зазначила, що витребуваний судом лист Луганського апеляційного суду №1-11-2022 від 08.09.2022 підтверджує, що другим відповідачем - ДСА України, як суб`єктом владних повноважень, була допущена протиправна бездіяльність, яка полягає у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь позивача, а саме - перевірці фактів, викладених у зверненні від 30.08.2022, які на підставі Закону України «Про запобігання корупції» віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. В листі-відповіді Луганського апеляційного суду від 08.09.202 вказані й інші свідомо спотворені, нічим не підтверджені, як документально так і нормативно, факти. А перевірка проводилась стосовно особи позивача, а не стосовно фактів, викладених у зверненні від 30.08.2022і була направлена на дискредитацію позивача.
		Просила зазначені доповнення та пояснення по справі долучити до матеріалів справи (копія наказу 109-к-тр-с та 110-к-тр-с) та врахувати при розгляді справи. Витребувати у відповідача 2 належним чином завірені копії всіх додатків до листа Луганського апеляційного суду від 08.09.2022 №1-11-2022.
		12.04.2023 від позивача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
		Також 12.04.2023 від позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшли пояснення та клопотання/заява по справі, які просила долучити до матеріалів справи та врахувати при розгляді справи по суті.
		12.04.2023 від відповідача по справі Луганського апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.
		14.04.2023 від відповідача по справі Луганського апеляційного суду надійшли письмові пояснення по справі.
		17.04.2023 від позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшло клопотання/заява про долучення до матеріалів справи в якості доказу копії відповіді Луганської обласної прокуратури від 14.04.2023 №31-245ВИХ-23 31-1320-23, та копії Витягу з ЄРДР про реєстрацію кримінального правопорушення за ч.1 ст.364 КК України внесеного до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 згідно з ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 №1-кс/183/338/23 про вчинення кримінальних правопорушень посадовими особами Луганського апеляційного суду, номер кримінального провадження 62023050020000039. 
		Процесуальні дії у справі.
		Ухвалою суду від 03 січня 2023 року позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачеві протягом семи календарних днів з дня отримання ухвали усунути зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви.
		Ухвалою суду від 10 січня 2023 року про відкриття провадження в адміністративній справі судом визнано поважною причиною пропуску строку звернення позивача до суду з позовом та ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче провадження здійснити в письмовому провадженні без виклику сторін. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для надання відзиву.
		Ухвалою суду від 17 січня 2023 року витребувано у позивача  докази, що підтверджують надіслання позовної заяви разом з додатками відповідачам (квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС). 
		Ухвалою суду від 20 січня 2023 року заяву відповідача - Луганського апеляційного суду щодо продовження строку для подання відзиву на позовну заяву задоволено. Продовжено Луганському апеляційному суду строк для подання відзиву на позовну заяву на п`ятнадцять днів з дати отримання копії позовної заяви та додатків до неї.
		Ухвалою суду від 20 січня 2023 року виправлено описку, допущену в ухвалі Луганського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 та 17.01.2023.
		Ухвалою суду від 02 лютого 2023 року клопотання Луганського апеляційного суду про витребування доказів у справі повернуто заявнику без розгляду.
		Ухвалою суду від 10 лютого 2023 року у задоволенні клопотання Луганського апеляційного суду про витребування доказів по справі відмовлено. Продовжено Державній судовій адміністрації України строк на подання відзиву на позовну заяву.
		Ухвалою суду від 27 лютого 2023 року клопотання позивача про витребування доказів у справі задоволено.
		Ухвалою суду від 03 березня 2023 року продовжено Луганському апеляційному суду строк до 10.03.2023 на подання витребуваних судом документів.
		У період з 06.03.2023 по 17.03.2023 суддя Тихонов І.В. перебував у щорічній відпустці.
		Ухвалою суду від 20 березня 2023 року клопотання позивача про витребування доказів у справі задоволено.
		Ухвалами суду від 31 березня 2023 року прийнято до розгляду уточнення позовних вимог, повернуто судовий збір позивачу та закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 квітня 2023 року на 09 год. 00 хв. у залі судових засідань Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Академіка Янгеля, буд. 4.
		Ухвалою суду від 17 квітня 2023 року в задоволенні клопотання позивача про не прийняття доводів викладених першим відповідачем - Луганським апеляційним судом у відзиві від 06.02.2023 та запереченнях від 17.02.2023, доводів викладених другим відповідачем - Державною судовою адміністрацією України у відзиві від 28.02.2023, клопотання позивача про витребування у другого відповідача - Державної судової адміністрації України належним чином завірених копій всіх додатків до листа Луганського апеляційного суду від 08.09.2022 №1-11-2022 у справі за позовом ОСОБА_1 до Луганського апеляційного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. 
		Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
		ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт серії: НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Луганській області від 06.12.2005;  зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування АДРЕСА_2 ). Відповідно до запису трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 15 грудня 2016 року та наказу № 90 ос/а від 14.09.2019 ОСОБА_1 призначена на посаду начальника відділу забезпечення діяльності судових палат з розгляду кримінальних та цивільних справ як переможець конкурсу зі збереженням шостого рангу державного службовця.
		Луганський апеляційний суд (код ЄДРПОУ: 42263208, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 16), зареєстрована як юридична особа дата запису 25.06.2018, номер запису:13831020000005103, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		Державна судова адміністрація України (код ЄДРПОУ: 26255795, м. Київ, вул. Липська 18/5), зареєстрована як юридична особа 29.08.2002, дата запису 16.05.2006. номер запису:10701200000019834, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		Головою Луганського апеляційного суду складений наказ від 24.02.2022 №8-од/с про тимчасове призупинення роботи Луганського апеляційного суду з метою збереження життя та здоров`я працівників Луганського апеляційного суду. 
		Наказано: тимчасово призупинити роботу Луганського апеляційного суду з 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської Федерації проти України. Проведення бойових дій поблизу міста Сєвєродонецька, та до минування реальної загрози життю та здоров`ю працівників суду.    
		26.09.2022 за №476ВС Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області на виконання пункту 2 частини 2 статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» надала погодження на призупинення дії трудових договорів, укладених з посадовими особами Луганського апеляційного суду, а саме з 32 працівниками, до такого переліку, серед інших, включено у тому числі і позивача - ОСОБА_1 (наказ Луганського апеляційного суду від 26.09.2022 № 170к/тр/а).
		Керівником апарату суду складений наказ від 26.09.2022 №168-к/тр/а «Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 » відповідно до ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 №2136-ІХ, Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Указу Президента України  від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку воєнного стану в Україні», у зв`язку з відсутністю організаційних і технічних умов для діяльності Луганського апеляційного суду у повному обсязі, у тому числі здійснення судочинства, що виключає можливість надання та виконання роботи працівниками апарату Луганського апеляційного суду.
		Пунктом 1 наказу ОСОБА_1 , начальнику відділу забезпечення діяльності судових палат з розгляду кримінальних та цивільних справ, призупинити дію трудового договору з 26 вересня 2022 року до відновлення можливості надати і виконувати роботу або до припинення чи скасування воєнного стану.
		Пунктом 2 наказу відділу планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку та звітності нарахувати, але не виплачувати ОСОБА_1 заробітну плату з передбаченими законодавством податками і зборами, гарантій і компенсаційні виплати та фіксувати розмір єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який підлягав би виплаті із сум заробітної плати та компенсаційних виплат.
		Пунктом 3 наказу відділу з питань персоналу забезпечити ведення табелю обліку використання робочого часу, невідпрацьованого у зв`язку із призупиненням дії трудового договору, час дії трудового договору не враховувати стаж роботи, який дає право для надання щорічних та додаткових відпусток.
		Пунктом 4 наказу відділу з питань персоналу повідомити працівників апарату суду про призупинення дії трудового договору шляхом надсилання копії наказу електронною поштою або іншим засобом комунікації.
		Копія наказу від 26.09.2022 №168-к/тр/а «Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 » Луганським апеляційним судом за підписом начальника відділу з питань персоналу - Олена Зьома було надіслано на електронну адресу начальника відділу забезпечення діяльності судових палат з розгляду кримінальних та цивільних справ ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією витягу з протоколу доведення інформації, документів до відома шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку).    
		Вважаючи наказ протиправним, а права порушеними, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
		Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
		Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
		Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
		Суд зазначає, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи щодо призупинення дії трудового договору в умовах воєнного стану. 
		Відповідно ч. 1, 2, 4, 7 статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
		24.02.2022  Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
		Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022. 
		Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022. 
		Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022. 
		Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022. 
		Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022. 
		Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно Указом Президента України №58/2023 від 06.02.2023.  
		Пунктом 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
		Особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено Законом України «Про  організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (відповідно до ст.1 цього Закону).
		Згідно з ч.2 ст.13 Закону України «Про  організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України.
		Згідно Прикінцевих положень Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", визначено початок набрання чинності Законом з дня, наступного за днем його опублікування. Доповнено Главу XIX "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України  пунктом 2 такого змісту: "2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Передбачено, також, що цей Закон діє протягом воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану, крім частини третьої статті 13 цього Закону, яка втрачає чинність з моменту завершення виплати державою, що здійснює військову агресію проти України, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам.
		У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом (частина 3 цього Закону).
		Зокрема, положеннями ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" встановлено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором. Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб. Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
		Таким чином, Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" надав право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, та не виплачувати у період призупинення заробітну плату, гарантійні та компенсаційні виплати працівникам.
		Статтею 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
		Як вбачається з аналізу положень частини 1 статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", право роботодавця на призупинення трудового договору настає за певних умов. Такими умовами призупинення трудового договору з працівником є абсолютна неможливість через збройну агресію: роботодавцем надати роботу, а працівником - виконувати її. До того ж побудова цієї норми закону вказує на те, що законодавець передбачив встановлення як неможливості роботодавцем надати роботу, так і неможливість виконувати цю роботу працівником, що має відбуватись саме у зв`язку із збройною агресією проти України.
		Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 1 липня 2022 року № 2352-IX, який набув чинності 19 липня 2022 року, було викладено текст статті 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" в новій редакції.
		Відповідно до п. 2 прикінцевих та перехідних положень указаного закону передбачено, що у разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору, виданим до набрання чинності цим Законом, таким працівником (працівниками) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про визнання відповідного наказу (розпорядження) таким, що втратив чинність.
		Посилання відповідача 1, що позивачем не здійснювались заходи досудового врегулювання спору передбачені статтею 13 Закону №2136-IX є безпідставними, оскільки обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб`єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту (п.4 розд.3 Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі № 1-2/2002 за конституційним зверненням ТОВ «Торговий Дім «Кампус Коттон клаб» щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів).
		Зміст нової редакції ст. 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" передбачає, що призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану.
		Як вбачається із нової редакції другого речення абзацу другого ч. 1 ст. 13 Закону №2136-IX, законодавець передбачив, що у разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.
		Тому враховуючи, що попередня редакція наведеної статті, хоч і не передбачала порядку скасування призупинення дії трудового договору, однак зміст Закону в цілому, як і положення ст. 13 цього Закону, визначають врегулювання трудових правовідносин за виключних обставин у період дії воєнного стану. 
		Таким чином, судом встановлено, що жодних заборон щодо можливості поновлення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану Закон №2136-IX не містить, тобто відповідач 1 при можливості може відновити дію трудового договору та повідомити відповідного працівника про необхідність стати до роботи. 
		Отже, спеціальна норма права передбачає право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. При цьому, роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, а працівник не може виконати роботу. Лише наявність правової норми яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору не є достатньою. Для сторін мають наступити відповідні наслідки за наявності обставин, що передбачає така норма права.
		З аналізу вказаних положень Закону вбачається, що законом надано право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками, що не припиняє трудових відносин, однак таке право роботодавця не є абсолютним. Головною умовою призупинення трудового договору з працівником, є абсолютна неможливість роботодавця надати роботу, а працівника - виконувати її.
		При цьому саме на керівництво підприємства покладаються дискреційні повноваження щодо визначення переліку працівників з якими необхідно призупинити дії трудових договорів, з самостійним визначенням відповідних трудових критеріїв для цього (певні посади, що можуть бути незадіяні в умовах зміненої господарської діяльності; кваліфікація окремих працівників, наявність у них певних знань, навичок та умінь, допущення певними працівниками порушень трудового розпорядку тощо).
		Так, судом встановлено, що Луганський апеляційний суд (місце роботи позивача) розташований за адресою: місто Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 16, Луганської області, неодноразово піддавався ракетним та бомбовим ударам, має пошкодження будівлі, що унеможливило можливість забезпечення працівникам безпечних умов праці.
		Матеріалами справи підтверджено, що 24 лютого 2022 року головою Луганського апеляційного суду складений наказ №8-од/с про тимчасове призупинення роботи Луганського апеляційного суду з метою збереження життя та здоров`я працівників Луганського апеляційного суду у зв`язку з військовою агресією російської Федерації проти України.
		26.09.2022 Сєвєродонецька міська військово-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області на виконання пункту 2 частини 2 статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» надала погодження на призупинення дії трудових договорів, укладених з посадовими особами Луганського апеляційного суду, а саме з 32 працівниками. 
		Згідно довідки Луганського апеляційного суду від 30.01.2023 №3 вбачається, що судді відповідного суду відрядженні до інших апеляційних судів України, починаючи з серпня 2022 року. 
		Також, судом встановлено, що головою Верховного Суду розпорядженням від 6 березня 2022 року № 1/0/9-22 визначено нову територіальну підсудність судів з охоплених бойовими діями районів України. Відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінена підсудність 16 судів Луганської області, включно з апеляційним судом. А усі справи передані до районних, міських судів Дніпропетровської області, а апеляційні - Дніпровському апеляційному суду.
		Таким чином,  на день видання оскаржуваного наказу №168-к/тр/а від 26.09.2022, всі справи які перебували у провадженні суду були передані за підсудністю до Дніпровського апеляційного суду, а тому робота відділу забезпечення діяльності судових палат з розгляду кримінальних та цивільних справ, начальником якого є позивач унеможливлена,  відсутня і можливість виконання роботи дистанційно.
		Твердження позивача, що оспорюваний наказ носить індивідуальний характер відносно позивача ОСОБА_1 начальника відділу забезпечення діяльності судових палат з розгляду кримінальних та цивільних справ Луганського апеляційного суду як викривача є хибним. 
		Як встановлено судом вище, аналогічні накази були видані відносно і інших працівників суду, у тому числі відносно начальників відділів діловодства та обліку звернень громадян, відділу судових розпорядників, а також працівників апарату суду, тобто не носить вибірковий характер, а застосовується і до інших працівників суду.
		Також, судом встановлено, що законом надано право роботодавцю призупиняти дію трудового договору з працівниками (наявності військової агресії росії проти України), що виключає можливість надання та виконання роботи, що не припиняє трудових відносин між сторонами та така вимушена роботодавцем дія не може бути розцінена по відношенню до позивача, як звільнення чи притягнення до дисциплінарної відповідальності з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу на позивача як викривача.
		Крім того, позивач у відповіді на відзив першого відповідача зазначає, що вона отримала статус викривача у розумінні п.16-2 ч.1 ст.3 КПК України з 30.12.2022, а оскаржуваний  наказ про припинення трудового договору підписаний керівником апарату Луганського апеляційного суду 26.09.2022, тобто відповідний наказ не може вважатися, як прихованим покаранням, іншим заходом впливу, який не тягне за собою припинення трудових відносин.
		Таким чином, видання цього наказу не перебуває у причинному зв`язку із діяльністю позивача, як можливого  викривача, а відтак твердження позивача, що видання вказаного наказу є загрозою до нього негативного заходу впливу є хибним та таким, що суперечить фактичним обставинам справи і не підтвердженим жодним доказам. 
		За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що оскаржуваний наказ відповідає вимогам ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» та об`єктивним фактичним реаліям, в яких позивач та відповідач 1 опинився внаслідок збройної російської агресії, не містить ознак дискримінації по відношенню до позивача (зокрема, на які посилається позивач, як такі, що були висунуті відповідачем позивачу, оскільки сам наказ посилання та такі обставини що має індивідуальний характер або як заходи впливу можливого викривача не має), підтвердженням чого є матеріали справи, а отже, підстави для визнання оспорюваного наказу незаконним та його скасування в суду відсутні.
		Оскільки судом не встановлено неправомірність постановленого наказу №168-к/тр/а від 26.09.2022, а самим наказом визначено, що на період призупинення дії трудових договорів нарахування заробітної плати працівникам призупинено, тому підстави для стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу з моменту призупинення дії трудового договору відсутні.
		Щодо тверджень позивача про надсилання електронного документу та непогодження із позивачем шляхів комунікації з приводу надсилання інформації, слід зазначити наступне.
		З  матеріалів справи встановлено,  що наказ Луганського апеляційного суду №168-к/тр/а від 26.09.2022 надійшов на електронну адресу позивача 26.09.2022 у вигляді фотокопії та не мав ознак електронного документу, оскільки був створений, роздрукований та підписаний у паперовому вигляді керівником апарату суду, що не заперечується сторонами по справі.
		Позивач у позові зазначила, що наказ відповідача №168-к/тр/а від 26.09.2022 з штампом «копія» був спочатку виготовлений в паперовій формі, а потім сфотографований та надісланий електронною поштою, не може мати значення оригіналу електронного документа. Оскільки, сертифікат відкритого ключа підписувача ОСОБА_7 не містив даних державної установи. Використання фізичною особою кваліфікованого електронного підпису для підписання службових документів діючим законодавством не передбачено. Будь-якої домовленості між позивачем та роботодавцем про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації в період воєнного стану не було.
		Так, згідно зі ст. 7 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (у чинній на час розгляду судом спору) у період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці. У період дії воєнного стану сторони трудового договору можуть домовитися про альтернативні способи створення, пересилання і зберігання наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
		У ч. 3 ст. 29 КЗпП України також були внесені зміни, згідно з якими ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов`язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронних комунікаційних мереж з накладенням удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису. У трудовому договорі за згодою сторін можуть передбачатися альтернативні способи ознайомлення працівника, крім інформації, визначеної пунктом 4 частини першої цієї статті, що доводиться до відома працівників у порядку, встановленому цією статтею". 
		Закон № 2352-IX не містить будь-яких застережень щодо застосування йог змін до спірних правовідносин, оскільки він не змінює обсяг прав і обов`язків жодної із сторін, а фактично придав форму Закону щодо порядку обміну повідомленнями між працівниками і роботодавцями, які мають бути застосовані в умовах воєнного стану.
		З 24 лютого 2022 року з часу призупинення роботи Луганського апеляційного суду, до часу видання спірного наказу №168-к/тр/а від 26.09.2022, між сторонами не було висловлено або заявлено клопотань, заяв, чи будь-яких інших претензій з приводу альтернативного способу пересилання отримання чи неотримання документів від роботодавця та працівника в інший зручний для них спосіб, як засобами електронного зв`язку через електронну пошту. 
		Тобто, між сторонами діяли попередні домовленості щодо способу електронної комунікації між працівником і роботодавцем - за замовчуванням.
		Як зазначає відповідач 1, єдиним і основним способом електронної комунікації в Луганському апеляційному суді із працівниками та іншими установами є офіційна електронна адреса суду: inbox@lga.court.gov.ua. З часів початку функціонування цієї електронної скриньки всі офіційні документи керівництва доводились до відома працівників суду саме цим шляхом комунікації. Ніяких скарг та клопотань щодо неотримання офіційних повідомлень та документів з боку позивача висловлено не було. Крім того, позивач не заперечує, що отримала оскаржуваний наказ саме засобами електронного зв`язку через власну електронну пошту від Луганського апеляційного суду. 
		Згідно зі ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Для того, щоб електронний документ мав таку ж юридичну силу як і паперовий документ, він має бути складеним з усіма обов`язковими реквізитами та містити електронний підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
		Оскільки законодавець не регламентує порядок персонального доведення інформації до працівника, доцільним є застосування аналогії закону в тотожних правовідносинах, виходячи з реалій воєнного стану в Україні.
		У тотожних за змістом відносинах законодавством України передбачено алгоритм доведення до працівників документів та інформації засобами електронного зв`язку. 
		Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1042 затверджено "Порядок фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку". Порядок, зокрема визначає процедуру фіксації доведення інформації або документів до відома працівника шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку, зокрема, на його адресу електронної пошти чи за іншими контактними даними, які зазначені в його особовій справі. Факт доведення інформації або документів до відома державного службовця фіксується протоколом про доведення інформації або документів до відома державного службовця.
		Згідно роз`яснень Національного агентства України з питань державної служби від 16 березня 2022 року щодо можливості і правильності оформлення та надсилання кадрових документів (заяв про надання відпусток, переведення, звільнення тощо) в електронному вигляді або різними засобами телекомунікаційного зв`язку роз`яснено, що кадрові документи (зокрема, заяви про надання відпусток, звільнення тощо) можуть бути складені в будь-якій формі, проте мають містити чітке, однозначне і зрозуміле волевиявлення заявника. Письмові заяви також можуть подаватись в електронній формі з накладенням кваліфікованих електронних підписів. У разі коли і електронні кваліфіковані підписи недоступні, такі заяви можуть бути надані в письмовій формі будь-якими засобами телекомунікаційного зв`язку (електронна пошта, WhatsApp, Telegram тощо) без накладання згаданих підписів.
		Таким чином, діюче законодавство України не забороняє роботодавцю та позивачці поряд з традиційним поштовим зв`язком використовувати для персонального повідомлення засоби електронної комунікації.
		Також слід зазначити, що ст. 9 Законом України «Про державну службу» №889-VIII від 10 грудня 2015 року (із змінами) (далі - Закон №889-VIII) врегульовано порядок доведення до відома державного службовця інформації або документів, а саме: 
		доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
		інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними;
		державний службовець при вступі чи проходженні державної служби зобов`язаний повідомити службу управління персоналом про його засоби електронної пошти чи інші засоби телекомунікаційного зв`язку з ним з метою їх використання для доведення до відома державного службовця інформації або документів;
		інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв`язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п`ятий календарний день з моменту їх відправлення.
		Так, із матеріалів справи встановлено, що головним спеціалістом відділу діловодства та обліку звернень громадян ОСОБА_7 26.09.2022 з офіційної електронної пошти Луганського апеляційного суду на адресу електронної пошти позивача начальника відділу забезпечення діяльності судових палат з розгляду кримінальних та цивільних справ ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) надіслано копію наказу від 26.09.2022 №168-к/тр/а «Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 », що підтверджується копією витягу з протоколу доведення інформації, документів до відома шляхом використання засобів телекомунікаційного зв`язку.
		Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві не заперечує той факт, що вона 26 вересня 2022 року отримала вищезазначений наказ який направлений на адресу її електронної пошти та ознайомилась із його змістом. 
		Таким чином, Луганським апеляційним судом було дотримано вимоги законодавства щодо порядку доведення до відома  позивача як державного службовця  з наказом про призупинення дії трудового договору, тому спірний наказ вважається таким, що доведений до відома належним чином.
		У матеріалах справи наявні відповідні докази, які сторони надавали до своїх процесуальних заяв по суті спору у підтвердження наведених обставин.
		Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ДСА України щодо не розгляду в повному обсязі в межах своєї компетенції звернення ОСОБА_1 від 30.08.2022, поданого в порядку Закону України «Про запобігання корупції» та зобов`язання ДСА України здійснити перевірку у відповідності з цим Законом, суд вважає зазначити наступне.
		Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		З матеріалів справи встановлено, що 30.08.2022 ОСОБА_1 начальник відділу забезпечення діяльності судових палат з розгляду кримінальних та цивільних справ Луганського апеляційного суду, керуючись Законом «Про держану службу», Законом «Про судоустрій і статус суддів» та Положенням про ДСА України,  звернулась до Голови Державної судової адміністрації України із зверненням, в якому просила: 
		провести в Луганському апеляційному суді аудит ефективності використання бюджетних коштів за весь період суцільним методом за період діяльності керівника апарату ОСОБА_2 , з урахуванням наведених у зверненні фактів і доводів щодо системних порушень вимог чинного законодавства у сфері державної служби, забезпечення належних умов діяльності суду; 
		скасувати наказ керівника апарату Луганського апеляційного суду №3-од від 28.01.2019 «Про координацію секретарів судових засідань», як незаконний; за порушення законодавства застосувати заходи впливу до відповідальних посадових осіб;  
		при встановлені ознаки шахрайства, корупційних діянь або нецільового використання бюджетних коштів, марнотратства, зловживання службовим становищем та інших порушень фінансово-бюджетної дисципліни, які призвели до втрат чи збитків (шкоди) письмово інформувати про це правоохоронні органи з передачею їм відповідних матеріалів; 
		при підтвердженні фактів проявів не доброчесності з боку окремих суддів, які обіймають адміністративні посади Луганського апеляційного суду, в питаннях поводження з бюджетними коштами, інформувати про це Вищу раду правосуддя, усунути причини та умови, які призвели до звернення із зазначених питань в ДСА України.
		23.09.2022 за вих. № К-1592-22-1831/22 електронною поштою на ім`я позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) надіслана відповідь про розгляд звернення 30.08.2022 за підписом голови ДСА України з якої встановлено, що відповідач 2 листом від 05.09.2022 №К1592-22-1589/22 звернувся до голови Луганського апеляційного суду для надання інформації по суті порушених позивачем у зверненні питань.
		За інформацією Луганського апеляційного суду (лист від 08.09.2022 №1-11-2022), зазначені позивачем факти порушень з боку керівника апарату Луганського апеляційного суду не знайшли свого підтвердження.
		Одночасно повідомлено, що у разі внесення головою Луганського апеляційного суду відповідного подання до ДСА України, його буде розглянуто у встановленому закону порядку.
		Щодо можливості перевірки викладеної позивачем інформації, зокрема проведення ДСА України позапланового аудиту в Луганському апеляційному суді зазначено, що ураховуючи те, що викладені у зверненні питання досліджено за результатами аналізу наданих матеріалів в.о. голови Луганського суду, відсутня необхідність проведення у Луганському апеляційному суді позапланового аудиту з відповідних питань.
		Одночасно повідомлено, що заходи внутрішнього аудиту здійснюється ДСА України на підставі зведеного операційного плану діяльності з внутрішнього аудиту, затвердженого наказом ДСА України від 12.01.2022 №9.
		Проведення внутрішнього аудиту в Луганському апеляційному суду у 2022 році зведеним операційним планом діяльності з внутрішнього аудиту не передбачено.
		Керуючись зі статтями 15 і 19 Закону України «Про звернення громадян» роз`яснено, що в разі незгоди з рішенням, прийняти за результатами розгляду звернення позивача, він має право оскаржити його у встановленому Законом порядку.
		З даного порушення, суд зазначає наступне. 
		Закон України «Про звернення громадян» регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
		Поряд з цим, приписами ст. 12 Закону України «Про звернення громадян» закріплено, що дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про запобігання корупції», «Про виконавче провадження»
		Тобто в даному випадку відповідач 2 помилково посилався на Закон України «Про звернення громадян», який не підлягає застосуванню.
		Порядок розгляду заяв і скарг викривачів визначений в Розділі VIII Закону України «Про запобігання корупції».
		Відповідно до ч.1 ст.53-1 Закону України "Про запобігання корупції" державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права та юридичні особи, зазначені в частині другій статті 62 цього Закону, зобов`язані забезпечити функціонування внутрішніх каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону.
		Згідно з п.2 ч.2 ст.53-1 Закону України "Про запобігання корупції" при використанні особами будь-яких інших способів здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (направлення повідомлення, у тому числі анонімного, у паперовій або електронній формі чи здійснення повідомлення на особистому прийомі, через спеціальну телефонну лінію тощо) їм гарантуються дотримання умов конфіденційності та анонімності, а також внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів уповноваженими на це особами відповідних суб`єктів не пізніше наступного робочого дня з моменту її отримання.
		Таким чином, оскільки відповідно до норм вищезазначеного ЗУ "Про запобігання корупції" передбачений будь-який інший спосіб здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, у тому числі і  направлення повідомлення, у тому числі і електронній формі суд вважає, що посилання відповідача 2, що матеріали справи, а саме звернення ОСОБА_1 було отримано електронною поштою без позначок «Про корупцію», без використання жодного створеного ДСА України каналу та затвердженою формою, а тому розглядалась в порядку визначеному Закону України «Про звернення громадян», є необґрунтованим та таким, що підлягає відхиленню як безпідставним. 
		Крім того, відповідач 2  при розгляді звернення позивача від 30.08.2022, поданого з додержанням вимог Закону України «Про запобігання корупції», здійснив бездіяльність, направивши на адресу Луганського апеляційного суду лист-відповідь від 23.09.2022 на підставі Закону України «Про звернення громадян», який не підлягав застосуванню, чим порушив охоронювані Законом України «Про запобігання корупції» права та інтереси позивача щодо його гарантій дотримання умов конфіденційності та анонімності.
		Відповідно до ч. 2 ст. 11 Директиви Європейського Парламенту і Ради ЄС 2019/1937 від 23.10.2019 про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Європейського Союзу передбачено, що держави-члени забезпечують, щоб компетентні органи здійснювали добросовісне реагування на повідомлення, інформували особу, яка повідомляє про порушення, про заходи, яких було вжито, протягом розумних часових рамок, що не перевищували  3 або 6 місяців в належно обґрунтованих випадках.
		Разом з цим, у Постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 13.06.2017 визначено, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
		На підставі вищевикладеного, суд робить висновок, що вищезазначене звернення позивача до ДСА України від 30.08.2022 за своєю сутністю та змістом є повідомленням про можливе вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, поданим позивачем у відповідності до вимог Закону №1700-VII за наслідками розгляду якої відповідачем 2 надано відповідь за вих. № К-1592-22-1831/22 від 23.09.2022, на підставі інформації Луганського апеляційного суду (лист від 08.09.2022 №1-11-2022) та як наслідок зазначені позивачем факти порушень з боку керівника апарату Луганського апеляційного суду не знайшли свого підтвердження, то суд погоджується з твердженням позивача про те, що ДСА України неправомірно та передчасно розглянув звернення позивача відповідно до Закону «Про звернення громадян», оскільки відповідна норма закону не застосовується до правовідносин, які регулюються Законом України «Про запобігання корупції», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», трудовим законодавством тощо, чим порушив права та інтереси позивача як можливого викривача. 
		Щодо посилання відповідача 1 про не залучення до участі у справі керівника апарату Луганського апеляційного суду, як суб`єкта владних повноважень державної служби, що видав спірний наказ, в якості співвідповідача або третьої особи, не залучення до участі у справі Сєвєродонецьку міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області, яка відповідно до статті 13 Закону №2136-IX погоджувала оскаржуваний наказ, суд вважає заначити наступне.
		Предметом оскарження у даній справі є наказ Луганського апеляційного суду №168-к/тр/а від 26.09.2022 «Про призупинення дії трудового договору ОСОБА_1 ». В спірних правовідносинах керівник апарату суду виступає лише як посадова особа Луганського апеляційного суду, яка в силу своїх посадових обов`язків має право на прийняття та підписання такого виду наказів стосовно працівників апарату суду.
		Крім того, відповідно до закону України «Про державну службу» визначено поняття державний службовець це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
		Суд вважає, що у справах про поновлення на посаді державних службовців належним відповідачем є саме державний орган, який зареєстрований у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, тобто та установа, з якої державного службовця було звільнено, а не посадова особа яка прийняла наказ про звільнення.
		З урахуванням того, що позивач перебуває у відносинах публічної служби саме з Луганським апеляційним судом, а не з керівником апарату цього суду, яка в силу своїх посадових обов`язків має право на прийняття та підписання такого виду наказів стосовно працівників апарату цього суду та виступає лише як посадова особа цього суду. Отже, позивачем правомірно визначено як відповідача у справі саме Луганській апеляційної суд. Відповідна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №815/5133/16.
		Крім того, відповідно до пунктів 4, 5, 7 частини першої статті 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
		Враховуючи приписи статті 49 КАС України та предмет спору, суд вважає, що у зв`язку з прийняттям судового рішення в даній справі Сєвєродонецьку міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області, яка відповідно до статті 13 Закону №2136-IX погоджувала оскаржуваний наказ не буде наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому, що, в свою чергу, свідчить про відсутність правових підстав для залучення такої особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.
		Також, відповідачем 1 не наведено будь-яких мотивів, з яких Сєвєродонецька міська військова-цивільна адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області має бути залучена до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, яким чином рішення у даній адміністративній справі може вплинути на її права, інтереси або обов`язки.
		За таких обставин, у суду відсутні підстави для залучення до участі у справі керівника апарату Луганського апеляційного суду та Сєвєродонецьку міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області. 
		Положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
		При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
		Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
		Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що належним та ефективним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання відповідача 2 повторно розглянути та надати обґрунтовані письмові відповіді по суті звернення ОСОБА_1 від 30.08.2022, поданого в порядку Закону України «Про запобігання корупції», з урахуванням висновків суду.
		Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України», судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
		Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
		Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		З огляду на те, що відповідачем - ДСА України, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
		Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
		Пункт 9 ч.2 ст. 53-3 Закону України «Про запобігання корупції» надає особі, яка звернулася до суду для захисту її прав саме як викривача, гарантію, зокрема, повного повернення з Державного бюджету України судового збору сплаченого за подання позовної заяви незалежно від результатів судового вирішення спору.
		Ухвалою суду від 31.03.2023 повернуто ОСОБА_1 з Державного бюджету сплачений судовий збір при зверненні до Луганського окружного адміністративного суду на підставі квитанцій №0.0.2795460186.1 від 27.12.2022 у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок та №0.0.2802507041.1 від 03.01.2023 у розмірі 2977 (дві тисячі дев`ятсот сімдесят сім) гривень 20 копійок.
		Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд - 
		ВИРІШИВ:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,  РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Луганського апеляційного суду (код ЄДРПОУ: 42263208, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 16), Державної судової адміністрації України (код ЄДРПОУ: 26255795, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська 18/5) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково. 
		Визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не розгляду в повному обсязі в межах своєї компетенції звернення ОСОБА_1 від 30 серпня 2022 року, поданого в порядку Закону України «Про запобігання корупції».
		Зобов`язати Державну судову адміністрацію України повторно розглянути та надати обґрунтовані письмові відповіді по суті звернення ОСОБА_1 від 30 серпня 2022 року, поданого в порядку Закону України «Про запобігання корупції», з урахуванням висновків суду.
		У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		 
		Суддя                                                             І.В. Тихонов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...