Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/268/23 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань; про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 18.04.2023. Зареєстровано: 19.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2023.
Дата набрання законної сили: 17.04.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
		УХВАЛА
		м. Київ
		17.04.2023Справа №  910/268/23
		За скаргоюФонду гарантування вкладів фізичних осібна дії старшого державного виконавця Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїу справі№910/268/23за позовомФонду гарантування вкладів фізичних осібдоОСОБА_1 простягнення 45 979 796 953,50 грн.Суддя  Босий В.П.
		Представники учасників справи: не викликалися. 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 45  979  796  953,50 грн.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фондом гарантування вкладів фізичних осіб під час здійснення процедури ліквідації Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» встановлено вчинення відповідачем як особою, яка мала вирішальний вплив на діяльність банку, дій, що призвели до нанесення збитків вкладникам та іншим кредиторам.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 задоволено заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та вжито заходи забезпечення позову.
		14.04.2023 до Господарського суду міста Києва від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшла скарга на дії старшого державного виконавця Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
		За змістом ст. 339, 342 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
		Крім того, відповідно до ст. 341 Господарського процесуального кодексу України  скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
		Отже, в даному випадку, скаржник обмежений десятиденним строк для звернення до суду із відповідною скаргою.
		За твердженням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про порушення прав стягувача він дізнався 27.03.2023, а відтак подати відповідну скаргу мав не пізніше 06.04.2023, проте дана скарга була направлена до суду засобами поштового зв`язку 10.04.2023, тобто з порушенням процесуального строку.
		В той же час, скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку, яке обґрунтоване тим, що дана скарга була подана в межах процесуального строку, проте повернута судом без розгляду з підстав не направлення копії такої скарги на адресу відповідача, що було негайно виправлено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.
		Пунктом 9 частини 2 статті 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
		При цьому, будь-яких виключень або делегування регулювання даних правовідносин іншим нормам законодавства Конституція України не містить.
		До того ж, наведені приписи ст. 124 та 129 Конституції України були розглянуті Конституційним Судом України, який у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
		Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
		З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.
		У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» №9 від 01.11.1996 вказано, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України №475/97 від 17.07.1997, передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Агрокомплекс проти України» від 06.10.2011 міститься висновок, що існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу. 
		Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу (справа «Юрій Миколайович Іванов проти України», рішення від 15.10.2009).
		У своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних  право  на  суд  було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
		Тобто, практика Європейського суду з прав людини однозначно свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.
		Таким чином, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та наведеною практикою Європейського суду з прав людини, а також статтею 124 Конституції України, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку для подання скарги та поновити його.
		За таких обставин, клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про поновлення строку для звернення до суду із скаргою підлягає задоволенню.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 234, 339, 341, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		1. Задовольнити клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про поновлення пропущеного строку.
		2. Поновити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб строк для подання скарги на дії старшого державного виконавця Горішньоплавнівського відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
		3. Призначити розгляд скарги на 26.04.23 о 10:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №  6 (корпус Б).
		4. Повідомити Горішньоплавнівський відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про подання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб скарги на дії старшого державного виконавця Ковтун Наталії Андріївни щодо відмови в прийнятті до виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 03.03.2023 у справі №910/268/23.
		5. Запропонувати стягувачу, боржнику, Горішньоплавнівському відділу державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити відповідно до вимог, викладених у статті 60 Господарського процесуального кодексу України, та надати суду документи, що підтверджують повноваження представників.
		6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
		 
		 
		Суддя                                                                                                                      В.П. Босий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...