Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 335/595/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 18.04.2023. Зареєстровано: 19.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 20.04.2023.
Дата набрання законної сили: 15.05.2023
Номер судового провадження: 2/335/142/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    1Справа № 335/595/22  2/335/142/2023 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       
		       10 квітня 2023 року                                                         м.Запоріжжя
		 
		        Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Огнев`юк Н.В., представника позивача Шубіна О.П., представника відповідача Якушева С.О. ,розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		       20.01.2022 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої позивач просить суд зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» відновити залишок коштів на рахунках № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , відкритих на ім`я ОСОБА_1 , станом на 01 годину 00 хвилин 22.08.2020 року.
		       Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 22.08.2020 приблизно о 01 годині 00 хвилин у позивача було таємно викрадено телефон Iphone 7 plus і в цей же день через мобільний додаток «Приват24» було збільшено кредитний ліміти до 50 000,00 грн. та виведено шляхом переказів на інші карткові рахунки 37 000,00 грн. Також цього ж дня, після відновлення сім карти, позивачу прийшло повідомлення про зняття коштів з її карти, вона одразу зателефонувала на гарячу лінію АТ КБ «ПриватБанк» з метою блокування переказів та коштів. Проте блокування картки одразу не відбулось і кошти відповідач не повернув на карткових рахунок.
		       За даним фактом 22.08.2020 року позивач звернулась до Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР №12020085050000276 та розпочате досудове розслідування за ч.1 ст.185 КК України. На даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває. Особи, які вчинили кримінальне правопорушення не встановлені.
		       28.08.2020 позивач звернулась до відповідача з претензією про повернення коштів знятих шахрайським способом, в якій прописала: провести службове розслідування та надати інформацію по його результатам; скасувати всі операції, які були проведені по її картковим рахункам та повернути суму втрачених нею коштів внаслідок шахрайських дій та недбалості співробітників банку 22.08.2020 у період часу з 12 год. 48 хв. до 13 год. 32 хв., у розмірі 37 000,00 грн. Так як вона ці платежі не робила і зробила все від неї залежне, щоб запобігти розкраданню коштів.
		       Листом АТ КБ «ПриватБанк» від 28.08.2020 відмовлено у задоволені претензії ОСОБА_1 та рекомендовано звернутись до правоохоронних органів.
		       Позивач вважає, що представники АТ КБ «ПриватБанк», в свою чергу, не встановили та не перевірили особистість позичальника, надали кредит іншій особі, що призвело до відповідних наслідків.
		       24.01.2022 ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя позовну заяву ОСОБА_1 до АТ КБ «Приватбанк» про захист прав споживачів залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
		       18.02.2022 через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 24.01.2022.
		       Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.02.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи.
		        У відзиві на позовну заяву від 09.08.2022 представник відповідача зазначив, що згідно висновку проведеної співробітниками банку службової перевірки, на час здійснення спірних транзакцій (22.08.2020) у банка були відсутні будь-які заяви від клієнта та правові підстави для нездійснення платежів клієнта. Банківські операції здійснено за допомогою правильно веденого паролю в мобільному додатку «Приват24» в фінансовому телефоні, зміни паролю входу не було, так і вхід разом з більшістю операції підтверджувалися IVR-дзвінками на фінансовий номер телефону клієнта, тому відповідальність за завдану клієнтові шкоду банк не несе, бо вважається, що всі транзакції вчинені самим клієнтом. Саме бездіяльність ОСОБА_1 по захисту власних персональних даних та власного мобільного фінансового телефону, дало змогу третім особам отримати вільний доступ до карток ПриватБанка в системі «Приват24». Згідно ст. ст. 1066, 1068 ЦКУ банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку. банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунку. На час здійснення спірних транзакцій у Банка були відсутні будь-які заяви від клієнта та правові підстави для нездійснення цих платежів клієнта, а тому з боку Банка не було вчинено жодних порушень у зв`язку з чим, просить суд в позові відмовити. Також зазначає, що саме банк (з власної ініціативи) заблокував картку 22.08.2020 р. о 13:36:34, а ОСОБА_1 звернулась до банку лише 22.08.2020 р. о 18:39:43, тобто після здійснення всіх спірних операцій.
		       03.04.2023 від представника позивача - адвоката Кабанцова О.Ю. надійшла заява про долучення до матеріалів цивільної справи письмових доказів. 
		       У судовому засіданні представник позивача - адвокат Шубін О.П. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.
		       Представник відповідача - адвокат Якушев С.О. проти задоволення позовних вимог заперечував, з підстав зазначених у відзиві.
		       Суд, заслухавши думку учасників судового засідання, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
		       Так, судом встановлено, що 26.03.2010 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладений договір про надання банківських послуг № б/н на підставі підписаної позивачем анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, яка складається з цієї заяви, Пам`ятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифами.
		       Підпис ОСОБА_1 у вказаній анкеті-заяві стоїть під наступним текстом: «Я згодна з тим, що ця заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між мною та Банком договір про надання банківських послуг. Я ознайомилася та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банк у , які були надані мені для ознайомлення в письмовому вигляді... Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанка www.privatbank.ua. Я зобов`язуюсь виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їхніми змінами на сайті ПриватБанка www.privatbank.ua.»
		       У подальшому, 08.06.2018 між Банком та ОСОБА_1 підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
		       На підставі вищевказаних анкет-заяв Банком видані клієнтові декілька платіжних карток: «картка для виплат» для нарахування та отримання виплат, а також кредитні картки.
		       На час здійснення спірних операцій діяла кредитна картка за номером НОМЕР_1 - дата відкриття 08.06.2018 зі строком дії 05/22, тобто до кінця травня 2022 року.
		       Згідно банківської виписки на час списання кредитних коштів розмір кредитного ліміту дорівнював 50 000,00 грн. Станом на 22.08.2020 (на дату спірних списань коштів) по кредитній картці № НОМЕР_1 була заборгованість за кредитним лімітом: - 14 704,91 грн. Баланс на кінець періоду спірних списань коштів - 46 837,11 грн.
		       22.08.2020 ОСОБА_1 звернулась із заявою про вчинення злочину до Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, в результаті чого зазначені нею відомості було внесено до ЄРДР під №12020085050000276 за ч. 1 ст. 185 КК України, а саме про те, що невстановлена особа таємно, шляхом вільного доступу заволоділа мобільним телефоном заявниці та перевела через мобільний додаток грошові кошти.
		       Згідно із статтями 1066, 1068 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрямки використання грошових коштів та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
		       За правилами ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що значаться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
		       Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
		       Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що ОСОБА_1 є споживачем фінансових послуг, а банк - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг. При цьому, неналежним наданням послуг з боку банку в розумінні статті 1073 ЦК України вважається несвоєчасне зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставне списання банком з рахунка клієнта (тобто списання всупереч умовам укладеного між банком та клієнтом договору) або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка.
		       Порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, передбачений Положенням Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів затвердженим Постановою НБУ від 05.11.2014 року №705(далі - Положення) якою викладені загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками.
		       Користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції які не виконувалися користувачем (розділ 6 Постанову НБУ від 05.11.2014 року № 705 ).
		       Пунктом 2.1.4.18 Умов та Правил (загально доступні за посилання м https://privatbank.ua/terms) передбачено, що відповідальність за усі операції, зроблені в мережі Інтернет по Картках, прив`язаних до Карткового рахунку Клієнта, покладається на клієнта. У разі виявлення факту несанкційованого доступу до Карткового рахунку через Інтернет Клієнт повинен подати заяву до Банку з цього питання. Банк, у свою чергу, представляє інтереси Клієнта у Міжнародній Платіжній системі з питання повернення санкційовано списаної суми. Заперечування операції по кредитній-картці можливе не більше 3-х разів, після чого Картка підлягає переоформленню відповідно до тарифів Банку.
		       Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції, які супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки (рахунку) на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг.
		       Емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		       В позовній заяві позивач зазначає, що вона звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» 22.08.2020, однак вже після списання з її рахунку грошових коштів. 
		       Отже, списання коштів відбувалось з рахунку платника за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача та будь-яких порушень зі сторони Банку допущено не було.
		       При цьому, вищевказані Умови та Правила є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо саме ці Умови та Правила були чинними під час укладення договору. Доказів зміни Умов та Правила надання банківських послуг або існування цих Умов та Правил в іншій редакції станом на час укладення договору до суду не надано.
		       Положення передбачає обов`язок емітента (Банку) відновити залишок на рахунку клієнта у випадку здійснення помилкового або неналежного переказу.
		       Визначення поняття «помилковий переказ» та «неналежний переказ» міститься у п. 1.24 ст.1Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» , а саме:
		       - помилковий переказ це рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.
		       - неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі, тобто у випадках наявності вини банку або ініціатора переказу у здійсненні платежу.
		       В даному випадку списання коштів (та зняття в банкоматі) відбувалось з рахунку платника за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача, що в розумінні п. 1.24 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», не є неналежним переказом, а тому й п. 6.7 Положення, як підстава для негайного відновлення Банком залишку коштів на рахунку користувача, в даному випадку застосовано бути не може.
		       Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		       Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
		       Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		       Згідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		       Відповідно до п. 1.6, 1.7 постанови НБУ №22 від 21.01.2004 Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.
		       Кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.
		       Згідно п. 1.15. постанови НБУ №22 від 21.01.2004 доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України.
		       Відповідно до п. 1.19. постанови НБУ № 22 від 21.01.2004 Банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, Усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до законодавства України.
		       Спірні питання між банками та їх клієнтами розглядаються ними відповідно до законодавства України.
		       Відповідно до п.2.35 постанови НБУ № 22 від 21.01.2004 кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
		       Банк, що обслуговує неналежного отримувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.
		       Аналогічне обґрунтування закріплено в ст. 1212 ЦК України а саме: 
		       Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
		       Тобто, постановою НБУ №22 від 21.01.2004, та ст. 1212 ЦК України, чітко визначено, що відповідальність за незаконне отримання грошових коштів несе отримувач, а не особа яка їх обслуговує.
		       Відповідно до ст. 5.1 Про платіжні системи та переказ коштів в Україні Суб`єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем.
		       Згідно правової позиції ВСУ від 13.05.2015ру справі 6-71цс15, а саме:« Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010року №223 банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. ».
		       Пунктом 7 та 8 постанови НБУ від 05.11.2014 №705, визначено, що Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		       Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції.
		       З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що з наявних доказів, що містяться у матеріалах справи вбачається, що позивачем не доведено і в належній формі не обґрунтовано її вимоги, не надано жодного доказу відповідно вимог ст. 76-82 ЦПК України, яким підтверджуються її позовні вимоги, не наведено жодної норми матеріального права порушеного з боку відповідача, у кримінальному провадженні винної особи не встановлено
		       Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідач не заявляв про наявність у нього судових витрат, а отже судові витрати, які підлягають розподілу у цій справі відсутні.
		Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про зобов`язання відновити залишок коштів на рахунку, - залишити без задоволення.
		Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		       Повний текст рішення виготовлено: 14 квітня 2023 року.
		       
		 
		       Суддя                                                                                 Рибалко Н.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...