Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/6852/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано судом: 19.04.2023. Зареєстровано: 20.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2023.

Номер судового провадження: 2/638/196/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 638/6852/18
		Провадження № 2/638/196/23
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		06 квітня 2023 року                            м. Харків
		Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
		головуючого судді - Подус Г.С.,
		при секретарі   - Веліток Н.С.,
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні уприміщені Дзержинськогорайонного судуміста Харковацивільну справуза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Дежгеокадастру у Харківській області, Державна екологічна інспекція у Харківській області про захист права на безпечне довкілля, 
		встановив:
		18.05.2018 року до Дзержинського районного суду м. Харкова звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовом до ОСОБА_3 , треті особи: Головне управління Дежгеокадастру у Харківській області, Державна екологічна інспекція у Харківській області про захист права на безпечне довкілля, в якому просили суд: зобов`язати ОСОБА_3 здійснити ліквідацію сміттєзвалища на належній йому земельній ділянці кадастровий номер 632205900:00:003:1793 площею 0,6 га, яка розташована на території селища Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області шляхом вивезення наявних на земельній ділянці хімічних побутових, будівельних та інших видів відходів, а також засмічених токсичними відходами мас ґрунту на легальні сміттєві полігони.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 632205900:00:003:1793 площею 0,6 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 і знаходиться у безпосередній близькості із домоволодінням позивачів. З березня 2018 року відповідач на думку позивачів, на належній йому земельній ділянці грубо порушив встановлені законом заборони щодо цільового призначення земельної ділянки, розпочав будівництво промислового об`єкту, а саме як він повідомив на зборах громади 25.04.2018 року він веде будівництво стоянки вантажного автотранспорту. В ході протиправного будівництва, ймовірно з метою вирівнювання ділянки, яка має значний природний нахил, відповідачем завезено на ділянку декілька сотень тон хімічних, побутових і будівельних відходів. Щоденно близько десятка вантажних авто скидали сміття на вказану ділянку. Вимоги мешканців АДРЕСА_1 , які на зборах громади 24.05.2018 року вимагали від відповідача припинити звалювання сміття і вивезти його, були проігноровані останнім. Більше того, на зборах громади 25.04.2018 року були присутні посадові особи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, які надали роз?яснення про повну протиправність дій відповідача і необхідність їх негайного припинення. Ці вимоги також були цинічно проігноровані відповідачем. На день подання даного позову протиправне будівництво триває. 3 метою приховання протиправних дій відповідач засипає сотні тон хімічного, побутового та будівельного сміття грунтом (створює шар ґрунту поверху сміттєзвалища) з метою приховання скоєного правопорушення і продовження протиправного будівництва. На даний час сотні тон хімічного, побутового і будівельного сміття поховані відповідачем під шаром грунту завтовшки 0,5 - 1 м. Очевидним чином на протязі значного проміжку часу, який вимірюється десятиліттями, ці хімічні відходи будуть труїти мешканців селища, оскільки ця частина сел. Мала Данилівка не має централізованого водопостачання, всі мешканці користуються
		колодязями. Після закінчення будівництва посеред зони житлової забудови виникне промисловий об?єкт (ймовірно, стоянка вантажних автомобілів), яка очевидним чином стан самостійним джерелом шкоди (хімічної, акустичної тощо). 
		В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
		Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, також в матеріалах справи наявний відзив, окремо відповідач наголосив, що наразі на його земельній ділянці відсутнє сміттєзвалище, а тому предмета позову також немає.
		Інші учасники процесу будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.
		Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків. 
		Статтею 2 ЦПК Українивстановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Частиною першоюстатті 4 ЦПК Українивстановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Згідно з частиною першою статті15, частиною першою статті16 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
		Згідно зістаттею 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
		Відповідно до частин першої-третьоїстатті 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
		ОСОБА_3 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6322055900:00:003:1793 площею 0,6 га, яка розташована на території АДРЕСА_1 , що не оспорювалось учасниками справи.
		Статтею 91 ЗК Українивстановлено, що власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та дотримуватися правил добросусідства.
		Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив) (частини перша та другастатті 103 ЗК України).
		Інститут земельних відносин добросусідства є нормативно встановленими обмеженнями щодо здійснення прав на землю (включаючи право власності), які мають на меті забезпечити захист інтересів власників (землекористувачів) сусідніх володінь від можливих порушень при використанні земельних ділянок.
		Відповідно до ч. 2. ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
		Відповідно до ст.50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.
		За змістом ст.9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Кожний громадянин України має право на:
		а) безпечне для його життя та здоров`я навколишнє природне середовище;
		б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об`єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань;
		в) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;
		г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;
		д) об`єднання в громадські природоохоронні формування;
		е) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;
		є) участь у громадських обговореннях з питань впливу планованої діяльності на довкілля;
		ж) одержання екологічної освіти;
		з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров`ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище;
		и) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом;
		і) участь у процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки.
		Законами України можуть бути визначені й інші екологічні права громадян.
		У ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
		Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у:
		а) порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;
		б) порушенні норм екологічної безпеки;
		в) порушенні вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля, у тому числі поданні завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи висновку з оцінки впливу на довкілля;
		г) неврахуванні у встановленому порядку результатів оцінки впливу на довкілля та невиконанні екологічних умов, визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля;
		е) порушенні екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об`єктів;
		є) допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище;
		ж) перевищенні лімітів та порушенні інших вимог використання природних ресурсів;
		з) самовільному спеціальному використанні природних ресурсів;
		і) невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;
		ї) невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам;
		й) порушенні природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, знешкодженні та захороненні хімічних засобів захисту рослин, мінеральних добрив, токсичних радіоактивних речовин та відходів;
		к) невиконанні вимог охорони територій та об`єктів природно-заповідного фонду та інших територій, що підлягають особливій охороні, видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;
		л) відмові від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, а також про джерела забруднення, у приховуванні випадків аварійного забруднення навколишнього природного середовища або фальсифікації відомостей про стан екологічної обстановки чи захворюваності населення;
		м) приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя і здоров`я;
		н) порушенні природоохоронних вимог під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами;
		о) порушенні вимог законодавства України при здійсненні стратегічної екологічної оцінки.
		Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
		Відповідно до ч. 2 ст. 293 Цивільного кодексу України діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності. Діяльність фізичної та юридичної особи, яка завдає шкоди довкіллю, може бути припинена за рішенням суду.
		Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Предметом доказування в рамках даної цивільної справи є порушення прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на безпечне для життя та здоров`я довкілля з боку відповідача ОСОБА_3 . Враховуючи заявлені позовні вимоги, на позивачів покладено обов`язок довести, що таке порушення не лише має місце, а і те, що воно відбулося в наслідок утворення відходів від ОСОБА_3 . Крім того, позивачу слід довести, що порушені права будуть ефективно захищені у випадку задоволення позовних вимог.
		Основним доказом позивачів на підтвердження факту порушень правил екологічної безпеки з боку відповідача слугує акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом перевірки - земельної ділянки Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 11 травня 2018 р. № 198-ДК/223/АП/09/01/-18, яким встановлено, що на земельній ділянці, власником ОСОБА_3 , влаштоване звалище непобутових відходів, будівельних відходів, ґрунту невідомого походження. Звалище розділено на дві ділянки. Одна ділянка звалища має конфігурацію прямокутного трикутника з довжинами сторін 21 м, 42 м та 45 м. Друга ділянка звалища має конфігурацію прямокутника з довжинами сторін 21 м та 23 м.
		Стосовно долучених фотознімків, та відеозаписів, суд критично оцінює дані докази з огляду на те, що з них не вбачається місце та час їх вчинення, також дані докази не підтверджують головного, а саме те, що дані дії (правопорушення) вчинено саме відповідачем.
		Відповідач вказує, та не спростовано позивачами, що він є власником земельної ділянки з 16.02.2018 року, і після виявлення сміттєзвалища на ній він привів її у відповідний належний стан.
		Будь-яких ознак ведення робіт, які відносяться до підприємницької діяльності та використання праці найманих осіб не встановлено компетентними органами.
		На підтвердження того, що земельна ділянка приведена у відповідність до її цільового призначення відповідачем надано Агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки з кадастровим номером 6322055900:00:003:1793, Договором про надання послуг №263-С від 24.05.2018 року, Додатком №1 до Договору послуг, Додатком №2 до Договору послуг, рахунком оплати №288 від 24.05.2018 року, талонами на розміщення будівельних відходів.
		Окрім іншого, матеріали справи містять Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом перевірки  земельної ділянки від 30.01.2019 року за №14-ДК/29/АП/09/01/-19, яким встановлено, що зазначена земельна ділянка (кадастровий номер 6322055900:00:003:1793 використовується за цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», порушень вимог земельного законодавства України, за які передбачена відповідальність за ст. 211 Земельного Кодексу України не встановлено в період здійснення заходів державного контролю з 10.01.2019 року по 30.01.2019 року. Під час перевірки здійснювалась фото фіксація, фотографії на 8 ми аркушах долучені до матеріалів.
		Отже, станом на момент проведення перевірки Управлінням з контролю за використанням та охороною земель станом на 30.01.2019 року жодного порушення з боку відповідача ОСОБА_3 виявлено не було.
		Факт відсутності порушень також встановлено актом обстеження земельної ділянки від 15.01.2019 року №14-ДК/14/АО/10/01/-19.
		В частині акту обстеження складеного Депутатом 10 округу, суд критично відноситься до даного доказу, з огляду на те, що даний акт є лише носієм певної інформації, однак не є таким, що створює юридичні наслідки. З огляду на те, що він не є компетентним органом який може складати акти обстеження земельних ділянок.
		Звернення «мешканців селища Мала Данилівка» не може бути оцінено судом як доказ у розумінні вимог чинного законодавства, з огляду на відсутність підтвердження місця проживання (місця реєстрації цих осіб). Також дане звернення не містить конкретизуючи даних а саме прізвища ім`я та по батькові, адреси проживання, що в свою чергу позбавляє суд можливості ідентифікувати цих осіб. Одночасно суд звертає увагу, що представником позивача клопотання про допит цих осіб у якості свідків не заявлявся.
		Стосовно посилання представника позивачів на те, що в документах дослідження земельної ділянки вбачаються перевищення в пробах ґрунту інших речових, а саме нафтопродуктів та сульфатів, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачами не доведено, що саме дії відповідача призвели до забруднення земельної ділянки, адже відсутні дослідження ґрунту до 16.02.2018 року (тобто до моменту того як дана земельна ділянка надійшла у власність ОСОБА_3 ), що в свою чергу змогло б підтвердити обґрунтоване припущення, про походження забруднюючих речових і особи, яка сприяла такому забрудненню.
		Крім того, по справі неодноразово призначалися експертизи, які в подальшому не були проведені з вини самих позивачів.
		Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Позивачі скористалися своїм правом на судовий захист, однак, не надав суду переконливих, достатніх та достовірних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.
		Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.
		На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст.3,16, 293 ЦК України , ст.ст. 12, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,-
		ухвалив:
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,треті особи:Головне управлінняДержгеокадастру уХарківській області,державна екологічнаінспекція уХарківській областіпро захистправа набезпечне довкілля  відмовити.
		Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 23.07.2018 року.
		Рішенняможе бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду до або через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повний текст рішення виготовлено 17.04.2023 року.
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...