Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 753/11924/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2023. Зареєстровано: 20.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2023.

Номер судового провадження: 1-кп/753/201/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42014000000001715

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
		справа № 753/11924/18
		провадження № 1-кп/753/201/23
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"18" квітня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі колегії:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		при секретарі ОСОБА_4 ,
		за участю:
		прокурора ОСОБА_5 ,
		захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
		представника потерпілого ОСОБА_11 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
		в с т а н о в и в:
		На розгляді в Дарницькому районному суді м. Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
		Під час судового розгляду захисниками ОСОБА_6 та ОСОБА_8 заявлені клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		На обґрунтування клопотань захист вказав, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні переданий до суду за межами строків досудового розслідування, визначених кримінальним процесуальним законом. 
		В судовому засіданні захисники та обвинувачені підтримали клопотання про закриття провадження з підстав, які наведені в клопотаннях.
		Прокурор та представник потерпілого заперечували проти задоволення клопотань захисників та закриття кримінального провадження у зв`язку із необґрунтованістю та невмотивованістю заявлених клопотань, зазначивши, що після повернення обвинувального акту прокурору строки для складання нового обвинувального акту у КПК не визначені. Представник потерпілого крім цього вважав, що у даному кримінальному провадженні закон, на підставі якого ставиться питання про закриття провадження у справу не має зворотну дію у часі.
		Заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.
		Положеннями ст. 219 КПК України визначено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення у ЄРДР до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч. 1 ст. 219 КПК України); досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину (п. 4 ч. 3ст. 219 КПК України).
		Також кримінальний процесуальний закон передбачає можливість продовження строків досудового розслідування (ч. 4 ст. 219 КПК України). Однак строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає (ч. 5 ст. 294 КПК України).
		Відповідно до матеріалів кримінального провадження 7 березня 2014 року Головним слідчим управлінням МВС України зареєстроване кримінальне провадження № 12014000000000113 за фактом заволодіння службовими особами ПАТ «Брокбізнесбанк» шляхом зловживання службовим становищем коштами на загальну суму 650 млн. грн. при видачі кредиту ТОВ «Віртус-ХХІ» за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 30 липня 2014 року відділом з розслідування особливо важливих справ управління правозахисної діяльності, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Головного управління захисту прав і свобод громадян та інтересів держави, протидії корупції та злочинності у сфері транспорту Генеральної прокуратури України зареєстровано кримінальне провадження № 42014000000000699 про заволодіння у період лютого 2014 року шляхом зловживання становищем групою осіб під загальним керівництвом першого заступника Голови правління національного банку України ОСОБА_9 у співучасті із головою правління ПАТ «Аграрний фонд» (100% статутного капіталу якого належить державі Україна) ОСОБА_10 та службовими особами ПАТ «Брокбізнесбанк» коштами ПАТ «Аграрний фонд» на загальну суму 2 069 194 000 грн., що є особливо великим розміром, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Вказані матеріали досудових розслідувань об`єднані прокурором в одне провадження під єдиним номером № 12014000000000113 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України. 
		31 липня 2014 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
		22 грудня 2014 року старшим прокурором другого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Генеральної прокуратури України ОСОБА_12 з матеріалів кримінального провадження № 12014000000000113 в окреме провадження виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 22 грудня 2014 року під номером №42014000000001715. У даному провадженні постановою першого заступника Генерального прокурора України 17.03.2015 року строк досудового розслідування було продовжено до 10 місяців. 
		Також у вказаному провадженні досудове розслідування зупинялося з 08.04.2015 до 14.05.2015 року.
		14 травня 2015 року ОСОБА_9 змінено раніше повідомлену підозру та повідомлено про нову підозру, уточнено обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а 20 травня 2015 року було змінено раніше повідомлену підозру ОСОБА_10 
		30 липня 2015 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10 був затверджений прокурором і скерований до суду, однак протягом 2015-2016 років неодноразово в порядку ст. 314 КПК України повертався прокурору як такий, що не відповідає вимогам закону.
		30.11.2017 року ухвалою Дарницького районного суду, якому було визначено підсудність апеляційним судом (ухвала колегії суддів Київського апеляційного суду від 26.01.2017 року), вкотре обвинувальний акт було повернуто прокурору.
		Апеляційним судом м. Києва 14 березня 2018 року вказана ухвала суду залишена без змін.
		Генеральною Прокуратурою України кримінальне провадження отримано 10.04.2018 року (вх.15/1/2-30 к/п).
		19 червня 2018 року складено і затверджено новий обвинувальний акт, а 20 червня 2018 року обвинувальний акт було вручено підозрюваним ОСОБА_9 і ОСОБА_10 26 червня 2018 року він надійшов до Дарницького районного суду м. Києва. 
		Верховний Суд неодноразово зазначав, що кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, яке як етап кримінального провадження законодавець пов`язує у часі зі зверненням з обвинувальним актом до суду.
		Отже в рамках строку досудового розслідування обвинувальний акт має бути не лише складено, затверджено та вручено, а й безпосередньо направлено на адресу суду (постанови ВС від 26.05.2020 у справі №556/1381/18; від 01.07.2021 у справі № 752/3218/20, ухвали ВС від 26.05.2020 у справі №712/6375/18, від 21.04.2021 у справі №991/6516/20).
		Суд не може погодитись з думкою прокурора про те, що звернення до суду з обвинувальним актом, навіть якщо він згодом був повернутий прокурору, зупиняє сплив строку досудового розслідування, а тому на час, який минув з моменту повернення до моменту повторного направлення обвинувального акту до суду, не поширюються вимоги ст. 219 КПК.
		Верховний Суд у постанові від 08.11.2022 року (справа 636/336/21, провадження №51-5720км21, справа про обчислення строків після повернення акту прокурору) зазначив, що такий підхід до обчислення строків, запропонований прокурором, створює широкі можливості стороні обвинувачення шляхом направлення обвинувального акта, який не відповідає вимогам ст. 291 КПК, штучно зупиняти сплив строків, тим самим позбавляти правового значення вимоги розумних строків, яка отримала деталізоване регулювання у статті 219 КПК. Також суд вказав, що допускає, що в певних випадках повернення обвинувального акту стороні обвинувачення може поставити її в складне становище, особливо якщо він направлений до суду в останній день строку. Однак ВС вважає, що будь-яка сторона кримінального провадження має передбачати можливість несприятливого для неї розвитку подій у провадженні, у тому числі і ухвалення судових рішень, що вимагають додаткового часу для їх виконання, як, наприклад, рішення про повернення обвинувального акту прокурору. Виходячи з цих міркувань ВС вказав, що законодавець, встановлюючи граничні строки досудового розслідування, визначав їх з урахуванням подібних ускладнень, з якими може стикнутися сторона, і вона має враховувати можливість таких ускладнень при плануванні своєї діяльності.
		Верховний Суд у постанові від 15 вересня 2021 року в справі №711/3111/19 зазначив, що направлення прокурором обвинувального акта після закінчення досудового розслідування до суду поза межами строків досудового розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, які не є тяжкими чи особливо тяжкими проти життя та здоров`я, виключає набуття особою процесуального статусу обвинуваченого (підсудного), а, отже, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою його закриття на підставі п.10 ч. 1 ст. 284 КПК. Відповідно до висновку ВС у постанові від 16.03.2023 року справа № 589/1633/19 провадження №514113км22: якщо обвинувальний акт направлений прокурором в суд за межами строків досудового розслідування - особа, відносно якої він складений не набуває статусу обвинуваченого.
		У даному кримінальному провадженні, якщо робити розрахунок строків досудового розслідування з моменту повідомлення про підозру 31.07.2014р., до 31.05.2015 строк досудового розслідування продовжений неодноразово до 8 місяців, 31.05.2015 строк продовжено до 10 місяців. Досудове розслідування зупинялося 08.04.2015-14.05.2015 - 36 днів. До 08.04.2015 зі строку, продовженого 31.05.2015 року, слідством використано 8 днів (31.03-08.04.2015). До 03.07.2015 (дата направлення в суд обвинувального акту) використано з 31.05.2015 року - 32 дні. Станом на 14.03.2018 року (дата прийняття рішення апеляційним судом, яким залишено без зміни ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 30.11.2017 р. про повернення акту прокурору) у прокурора є економія процесуальних строків 36/39 днів. Разом з тим, суд вважає правильним рахувати економію процесуальних строків 36/39 на дату отримання матеріалів кримінального провадження Генеральною прокуратурою, а це 10.04.2018 року, хоча суд не виключає того факту, що прокуратурі було відомо про рішення апеляційного суду ще у день його прийняття судом, а це 14.03.2018 року.
		Отже, для складання нового обвинувального акту прокурором у квітні використано 21 день, у травні - 31 день; 25 днів - у червні 2018 року та направлено обвинувальний акт до суду 26 червня 2018 року, тоді як кінцевим строком досудового розслідування з урахуванням економії процесуальних строків у даному провадженні є дата 18.05.2018 року.
		Таким чином, прокурором обвинувальний акт у даному провадженні скерований до суду з порушенням присічених строків досудового розслідування, які закінчились і не підлягають поновленню.
		Відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
		Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
		Положення ч. 1 ст. 21 КПК України гарантують кожному право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
		Розумність строків - є однією із засад кримінального провадження, передбачених ст. 7 КПК України.
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
		Статтею 5 КПК України встановлено, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Допустимість доказів визначається положеннями цього Кодексу, які були чинними на момент їх отримання.
		Частина 2 ст. 113 КПК України передбачає, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
		Суд не може погодитись з доводами представника потерпілого про те, що п.10 ч.1 ст. 284 КПК України не має зворотної дії у часі, з огляду на наступне.
		Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають встановлюватися виключно Конституцією і законами України, переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).
		Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 надав офіційне тлумачення, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
		У п. 5.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, зокрема, визначено, що із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі.
		Велика палата ЄСПЛ у п. 68 рішення у справі Карт проти Туреччини (Kart v. Turkey, заява №8917/05) зазначила, що право на розгляд справи протягом розумного строку базується на необхідності гарантувати, що обвинуваченим доведеться залишатись занадто довго у стані невизначеності щодо результатів кримінальних звинувачень проти них. Так само ЄСПЛ у п. 18 рішення в справі Вемхофф проти Німеччини (Wemhoff v. Germany, заява №2122/64) вказував, що чітка мета відповідного положення п. 1 ст. 6 Конвенції у кримінальних справах полягає у забезпеченні того, щоби обвинувачені особи не перебували занадто довго під обвинуваченням та обвинувачення було визначене.
		Рішення колегії суддів Апеляційної палати ВАКС, викладене в ухвалі від 08 серпня 2022 року у справі № 303/1428/18, постановлено з прямим посиланням на ухвалу Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 725/5513/19, яким Апеляційна палата ВАКС скасувала вирок Вищого антикорупційного суду від 21 вересня 2021 року та закрила кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку із закінченням, після повідомлення особі про підозру, строку досудового розслідування, визначеного ст. 219 КПК України.
		Відповідно до висновків, викладених в ухвалі Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 725/5513/19 посилання прокурора про те, що судами не було надано належної оцінки тій обставині, що законодавчі зміни, якими доповнено ч. 1 ст. 284 КПК України п. «10», введені в дію з 15 березня 2018 року, а тому вказані положення закону не можуть застосовуватись до кримінального провадження №12018000000000076, відомості про яке були внесені до ЄРДР 14 лютого 2018 року, тобто до введення в дію цих змін, не є обґрунтованими, оскільки ч. 1 ст. 5 КПК України передбачає, що процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент прийняття такого рішення.
		Наведений підхід узгоджується із сталою практикою Конституційного Суду України, який неодноразово наголошував на необхідності неухильного дотримання принципу правової визначеності, як важливої складової конституційного принципу справедливості. Зокрема, наведена позиція знаходить своє відображення у рішеннях від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017 та інших.
		Таким чином об`єктивно встановлено, що направлення обвинувального акту відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до суду відбувалось поза межами строку досудового розслідування.
		Обговорюючи наявність підстав для розгляду клопотання захисника під час судового розгляду, суд також керується відповідними правовими позиціями Верховного Суду, який у постанові від 26.05.2020 у справі №556/1381/18 дійшов висновку, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить обмежень щодо закриття кримінального провадження на будь-якій стадії процесу (до виходу суду в нарадчу кімнату для постановлення рішення по суті). Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд і в ухвалі від 26.05.2020 у справі №712/6375/18, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора в кримінальному провадженні, закритому на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК судом першої інстанції, у зв`язку з направленням обвинувального акта до суду поза межами строку досудового розслідування.
		Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про те, що клопотання захисників про закриття кримінального провадження є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які обвинувачуються у скоєнні злочину, що не є тяжким чи особливо тяжким злочином проти життя та здоров`я особи з підстав, передбачених п. 10 частини першої статті 284 КПК України, а саме у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особам про підозру. 
		На підставі викладеного та керуючись ст. 219, п.10 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд 
		у х в а л и в:
		Клопотання захисників про закриття кримінального провадження - задовольнити.
		Кримінальне провадження № 420140000000001715 від 22.12.2014р. відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України - закрити на підставі п. 10 ч.1 ст. 284 КПК України у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування після повідомлення особи про підозру.
		Ухвала суду може бути оскаржена через Дарницький районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
		 
		Головуючий
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...