Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 607/3133/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 19.04.2023. Зареєстровано: 20.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2023.
Дата набрання законної сили: 21.12.2023
Результат оскарження 21.12.2023 Апеляційний суд Тернопільської області: скасовано вирок повністю із закриттям провадження в справі
Номер судового провадження: 1-кп/607/408/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42019210220000063

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		19.04.2023 Справа №607/3133/20   провадження № 1-кп/607/408/2023 
		Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
		в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
		при секретарях судового засідання: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019210220000063 від 09.04.2019, щодо
		ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Тернопіль, громадянин України, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , має вищу освіту, не одружений, працює головним спеціалістом сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області, раніше не судимий, 
		який обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
		за участі:
		прокурорів: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,
		потерпілої ОСОБА_19 , 
		захисників - адвокатів: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 ,
		обвинуваченого ОСОБА_15 ,
		установив:
		 
		головний спеціаліст сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення Управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області (далі УДМС України у Тернопільській області) ОСОБА_15 04.04.2019 (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у приміщенні УДМС України у Тернопільській області, що розташоване за адресою: вул. Текстильна, 6, м. Тернопіль, діючи з прямим умислом, корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, підбурив ОСОБА_19 , ОСОБА_22 та ОСОБА_23 шляхом висловлення вимог ОСОБА_19 до надання 300 (триста) дол. США, що згідно з курсом Національного Банку України станом на 04.04.2019 становило 8 124 грн., неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище - завідувачу сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС України у Тернопільській області ОСОБА_24 , за його ( ОСОБА_15 ) посередництва за нездійснення перешкод у видачі ОСОБА_22 посвідки на тимчасове проживання в Україні, не маючи на меті передавати вказані кошти ОСОБА_24 .
		Також, ОСОБА_15 18.04.2019 приблизно о 16:25, перебуваючи на сходовій клітці, яка веде до приміщення УДМС України у Тернопільській області, що розташоване за адресою: вул. Текстильна, 6, м. Тернопіль, діючи з прямим умислом, корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та заволодіння чужими грошовими коштами, одержав від ОСОБА_19 грошові кошти в сумі 100 (сто) дол. США, що станом на 18.04.2019 згідно з курсом Національного банку України було еквівалентом 2 669 грн., які привласнив собі, ввівши ОСОБА_19 в оману щодо наявності у нього ( ОСОБА_15 ) та ОСОБА_24 повноважень перешкодити видачі ОСОБА_22 посвідки на тимчасове проживання в Україні, а також подальшої передачі вказаних коштів як неправомірної вигоди завідувачу сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС України у Тернопільській області ОСОБА_24 . Та в подальшому, ОСОБА_15 19.04.2019 приблизно о 16:10, перебуваючи на сходовій клітці, що веде до приміщення УДМС України у Тернопільській області, що розташоване за адресою: вул. Текстильна, 6, м. Тернопіль, продовжуючи свій злочинний намір, діючи з прямим умислом, корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та заволодіння чужими грошовими коштами, одержав від ОСОБА_19 грошові кошти в сумі 200 (двісті) дол. США, що станом на 19.04.2019 згідно з курсом Національного банку України було еквівалентом 5 368 грн., які привласнив собі, ввівши ОСОБА_19 в оману щодо наявності у нього ( ОСОБА_15 ) та ОСОБА_24 повноважень перешкодити видачі ОСОБА_22 посвідки на тимчасове проживання в Україні, а також подальшої передачі вказаних коштів як неправомірної вигоди завідувачу сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС України у Тернопільській області ОСОБА_24 .
		Обвинувачений ОСОБА_15 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень не визнав. 
		Надав суду показання про те, шо станом на квітень 2019 року він займав посаду головного спеціаліста сектору організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення в УДМС України у Тернопільській області. До його посадових обов`язків належало: протидія незаконній (нелегальній) міграції, притягнення за порушення міграційного законодавства, складання протоколів, формування рішень про примусове повернення, супровід рішень про примусове видворення та інші питання, пов`язанні з нелегальною міграцією. Будь-які дії щодо видачі посвідок на тимчасове або постійне проживання належать до компетенції відділу у справах іноземців та осіб без громадянства, він до того відношення не мав. Тим більше, не мав впливу на прийняття рішення та оформлення даних посвідок. З працівниками зазначеного відділу мав лише службові відносини. На початку квітня 2019 року він, разом з ОСОБА_26 , в підпорядкуванні якого він той час був, оскільки останній займав посаду керівника сектору, у якому він працював, йшли по коридору в приміщенні УДМС України у Тернопільській області, що знаходилось за адресою: вул. Текстильна, 6, м. Тернопіль, де побачили іноземного громадянина ОСОБА_22 , в якого вирішили перевірити документи в межах своїх повноважень, а саме, чи легально він перебуває на території України. З даним іноземцем вони спілкувались українською мовою, однак зрозумівши, що він їх не розуміє, перейшли на англійську мову. Після зазначених дій, вони запитали в нього, з якою метою він знаходиться в приміщенні УДМС, на що той відповів що прийшов подавати документи на отримання посвідки про тимчасове проживання. Через деякий час на другий поверх піднялась дружина, ОСОБА_19 , яка підійшла до них. Зазначив, що раніше з нею знайомий не був, однак вказав, що міг бачити її десь раніше. Вони запитали в неї, з якою метою вона знаходиться в приміщенні державної міграційної служби, на що остання відповіла, що допомагає іноземним громадянам виготовляти посвідки на тимчасове проживання, подавати документи на їх отримання, так як вони не розуміють української мови та не розуміють українського законодавства. В свою чергу ОСОБА_19 запитала в них, чому вони цікавляться, на що вони відповіли, що мають на це повноваження, та перевіряли документи. Однак зазначили, що жодного відношення до видачі посвідок вони не мають, та для отримання цієї адміністративної послуги необхідно звернутись в кабінет, де знаходяться працівники відділу у справах іноземців та осіб без громадянства. А також пояснили, до якого сектору вони належать, та що саме входить до їх посадових обов`язків, на що ОСОБА_19 сказала, що в неї є багато знайомих іноземців, і що можливо колись їй буде необхідно допомога скласти на когось з них протокол, у зв`язку з чим попросила в нього номер телефону. В цьому він нічого поганого не бачив, та продиктував свій номер, після чого їхня розмова, яка відбувалась в коридорі приміщенні УДМС України у Тернопільській області, завершилась. Жодних пропозицій чи розмов про допомогу у виготовленні посвідки не було.
		В подальшому, приблизно 18.04.2019 вони знову випадково зустрілись в приміщенні УДМС України у Тернопільській області, на другому поверсі. ОСОБА_19 підійшла до нього та почала цікавитись виготовленням посвідки для громадянина Туреччини, якого вона раніше супроводжувала. Він одразу їй почав пояснювати, що не займається виготовленням посвідок, та будь-якого відношення до цього не має, а тому не володіє потрібною для неї інформацією, тому порадив підійти до дівчат з відділу у справах іноземців та осіб без громадянства, які нададуть відповіді на її питання, та показав в якому кабінеті вони знаходяться. Наголосив, що під час їхнього спілкування не було жодних розмов та натяків на вимагання неправомірної вигоди. Після тієї розмови ОСОБА_19 пішла до дівчат, яких він їй рекомендував, і на тому їхня розмова в той день завершилась. 19.04.2019 (п`ятниця) до нього на телефон подзвонила колега з його сектору ОСОБА_27 , яка повідомила, що до них в кабінет прийшла жінка, яка його шукає. Так як його на той момент не було на робочому місці, остання сказала жінці зачекати, якщо її питання є терміновим. Через деякий час він повернувся в приміщення УДМС України у Тернопільській області та ОСОБА_19 почала цікавитись в нього про готовність посвідки для раніше згаданого громадянина Туреччини, на що він їй знову пояснив, що це не належить до його компетенції і цю інформацію вона може дізнатись лише в дівчат з відповідного відділу. Після цього їхня розмова завершилась. Під час того спілкування розмов про вимагання неправомірної вигоди не було. Після того як ОСОБА_19 пішла з приміщення, через деякий час, на сходинковому майданчику між першим та другим поверхами до нього підійшли, як пізніше з`ясувалось, працівники СБУ, які викрутили йому руки, завдали удару в область черевної порожнини та притиснули обличчям до стіни, пояснивши, що його затримано у зв`язку з вчиненням злочину. Потім почали обшукувати його, питати де він заховав кошти та казати йому, щоб він видав їх. В положенні, притиснутим до стіни, він пробув близько 5-10 хвилин. Після проведення обшуку приїхали слідчі Державного бюро розслідувань, які не роз`яснивши йому право на захист та інших прав, передбачених Конституцією України та КПК України, а також не надавши йому належної допомоги, у зв`язку з його поганим самопочуттям, повели його в частину приміщення УДМС України у Тернопільській області, де розташовувався його сектор. Там вони його обшукували, освідували, що відбувалось без присутності адвокатів. В ході проведення даних слідчих дій в нього різко почав боліти живіт, через захворювання (виразка шлунку), яке його турбувало і раніше. На погіршення його стану здоров`я працівники правоохоронних органів не звертати уваги. До проведення вказаних слідчих дій не допускали нікого, та не дозволяли іншим працівникам міграційної служби покинути приміщення. Його захисники приїхали пізніше. Вказані події відбували до третьої години ночі. Вважає, що проведення слідчих дій було проведено з грубими порушеннями процесуальних норм. Заперечив те, що він проковтнув грошові кошти, оскільки навколо нього постійно були працівники правоохоронних органів, а під час просвічування його порожнини рота будь-яких слідів в ній не було виявлено. Вказав, що йому не відомо, чому на одному з робочих столів в кабінеті працівники СБУ знайшли ксерокопію паспорта ОСОБА_19 , та не знає звідки вона там взялась, однак сказав що доступ до кабінету мають й інші працівники УДМС України у Тернопільській області та будь-хто міг поставити йому на стіл дану ксерокопію. Показання ОСОБА_19 заперечив, сказавши, що вони були не правдивими, зокрема в частині їхньої першої розмови в туалеті та зазначив, що він не мав повноважень зайти в кабінет, де знаходились ОСОБА_22 та його дружина, та сказати працівнику відділу у справах іноземців та осіб без громадянства вчиняти або не вчиняти певні дії, пов`язані з виконанням її посадових обов`язків. Ініціатором розмов між ним та ОСОБА_19 завжди виступала остання. А також заперечив факт отримання від ОСОБА_19 грошових коштів.
		У судових дебатах та в останньому слові просив визнати його невинуватим.
		Незважаючи на невизнання ОСОБА_15 вини згідно обвинувачення, суд приходить до переконання про доведення його винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень такими доказами, які разом з іншими матеріалами досудового розслідування, були дослідженні під час судового розгляду:
		- показаннями, наданими суду потерпілою ОСОБА_19 , про те, що вона не була знайома з ОСОБА_15 до подій, які зазначені в обвинувальному акті. Познайомилась з останнім у приміщенні УДМС України у Тернопільській області, що знаходиться за адресою: вул. Текстильна, 6, м. Тернопіль. Вона прийшла до даної установи, щоб допомогти своїм знайомим ОСОБА_22 та ОСОБА_23 подати документи на посвідку про тимчасове проживання. Знаходячись на 2 поверсі вказаного приміщення, біля 1-го кабінету, вона побачила ОСОБА_15 разом зі своїм колегою ОСОБА_24 , які йшли у напрямку туалету. Їх вона неодноразово бачила в даній установі та знала, що вони є працівниками УДМС України у Тернопільській області, однак посади, які вони обіймають їй не були відомі. Побачивши її, ОСОБА_15 зайшов в кабінет, в якому знаходились ОСОБА_22 та ОСОБА_30 , які в цей час подавали документи на отримання посвідки, та попросив останніх вийти з кабінету, а дівчину, яка приймала документи, щоб та зачекала і не брала в них документи, що стало причиною вважати, що ОСОБА_15 має відношення до видачі посвідок. Після цього, ОСОБА_15 попросив її пройти за ним. Зайшовши до туалету, ОСОБА_15 запитав в неї, що вона робить в УДМС у Тернопільській області та сказав щоб вона дала йому 300 доларів за те, щоб в ОСОБА_22 не було проблем з отриманням посвідки, а також зазначив, що в наступні рази, коли вона буде знову когось приводити, їй необхідно давати за кожного по 300 доларів, оскільки в них будуть проблеми з отриманням посвідки. Надалі, ОСОБА_24 , який в цей час був разом з ними в туалеті, ОСОБА_15 та вона пішли у кабінет, де останні їй сказали, що вона не вийде з нього, поки не дасть їм гроші. Через те, що в неї не було при собі стільки коштів, вона подзвонила до знайомого ОСОБА_31 , якому пояснила ситуацію, та якого попросила все переказати ОСОБА_22 , оскільки він не розумів української мови, а лише турецьку. Однак, в останніх теж не було при собі такої суми. Повідомивши ОСОБА_15 та ОСОБА_24 те, що в неї та її знайомих не має такої суми грошей, вони домовились, що вона принесе їх на наступний день. Надалі вона поїхала на ринок, де знаходились її знайомі ОСОБА_32 та ОСОБА_33 , яким вона розповіла все, що з нею трапилось, на що ОСОБА_33 порекомендував їй звернутись до правоохоронних органів, на що вона погодилась. ОСОБА_33 зателефонував до СБУ, та в телефонній розмові вона повідомила, що відбулось та домовилась про зустріч. На наступний день вона зустрілась з працівниками СБУ в кафе «Маяк», що розташований на масиві «Дружба», яким ще раз детально розповіла все, що з нею сталось. На наступний день вона знову зустрілась з ними та написала відповідну заяву. Працівники СБУ прийняли заяву та сказали, що зателефонують до неї, коли в них будуть гроші, щоб вона віддала їх ОСОБА_15 . В подальшому, на наступний день до неї подзвонив ОСОБА_15 та нагадав їй, що вона має йому принести грошові кошти, на що вона відповіла, що поки ще не зайшла грошей і як тільки будуть, вона принесе їх йому. Через тиждень, до неї подзвонили працівники СБУ, та сказали, що вона може прийти отримати кошти. Під час вручення їй грошових коштів в сумі 100 дол. США працівники СБУ начепили на неї відеокамеру та склали відповідний процесуальний документ. Надалі вона подзвонила до ОСОБА_15 , з яким домовилась про зустріч, щоб віддати кошти. Прибувши до приміщення УДМС України у Тернопільській області, що розташоване в м. Тернополі, вона зайшла в кабінет до ОСОБА_15 , однак його на робочому місці ще не було, тому дівчина, яка сиділа в тому кабінеті, подзвонила до останнього, щоб запитати через який час він приїде. Через 15 хвилин до даної установи приїхав ОСОБА_15 разом із ОСОБА_24 . ОСОБА_15 одразу пішов з нею на сходинковий майданчик, між першим та другим поверхами, де вона йому віддала грошові кошти в сумі 100 доларів США, а інші сказала що принесе через деякий час, а також запитала чи не буде більше проблем в ОСОБА_22 з оформленням документів на отримання посвідки, на що останній сказав, що все буде добре. Після цього, як вона вийшла з приміщення УДМС України у Тернопільській області, працівники СБУ зняли з неї відеокамеру, та перевірили чи наявна в неї купюра, яку вони дали їй раніше. Через декілька днів до неї знову подзвонили працівника СБУ, які повідомили, що вона може забрати решту коштів. Отримавши в них кошти, вона подзвонила до ОСОБА_15 . Прибувши до приміщення УДМС України у Тернопільській області, вона зустрілась з останнім на сходинковому майданчику, між першим та другим поверхами та віддала йому 200 дол. США, а ОСОБА_15 пообіцяв, що в ОСОБА_22 більше не буде проблем з отриманням посвідки, після чого вони попрощались і вона поїхала додому. Будь-яких зобов`язань між нею та ОСОБА_22 та ОСОБА_23 не було, вона просто їм допомагала з подачею документів. А також, зазначила, що вона неодноразово безкорисно допомагала іншим людям з подачею документів на отримання посвідки. Вважає себе потерпілою в даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_15 вимагав в неї кошти, чим була завдано їй моральної шкоди, про що написала заяву про визнання її потерпілою в даному кримінальному провадженні. В судових дебатах ОСОБА_19 висловилась лише про те, що підтримує прокурора;
		- показаннями свідка ОСОБА_35 , яка в судовому засіданні повідомила, що в квітні 2019 року перебувала на посаді провідного спеціаліста відділу у справах іноземців та осіб без громадянства в УДМС України у Тернопільській області, що знаходиться за адресою: вул. Текстильна, 6, м. Тернопіль. До повноважень відділу, у якому вона працює, належить прийом документів для видачі посвідки та видача посідки на тимчасове проживання. Зокрема, для отримання посвідки на тимчасове проживання іноземцю, чи особі без громадянства необхідно подати такі документи: паспорт, переклад паспорта, документи що підтверджують мету отримання посвідки (свідоцтво про шлюб, паспорт дружини або чоловіка) та оплата. Керівником даного відділу на той час була ОСОБА_36 , яка приймала рішення щодо видачі або відмови у видачі посвідок. ОСОБА_15 , який працював в іншому секторі УДМС України у Тернопільській області, до якого також входили ОСОБА_27 та ОСОБА_24 , який був керівником їхнього сектору. Будь-якого відношення до видачі посвідок не мали та вплинути на осіб, що приймали участь в видачі посвідки на тимчасове проживання, не могли. Про отримання ОСОБА_15 неправомірної вигоди їй нічого не відомо. 19.04.2019 вона перебувала на своєму робочому місці та почула незвичний шум. Згодом її та інших колег перевели до окремого кабінету, де вони сиділи до закінчення слідчої дії, однак що саме в той день відбувалось їй не відомо;
		- показаннями свідка ОСОБА_36 , яка суду пояснила, що в квітні 2019 року вона займала посаду заступника начальника Управління - начальника відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС України у Тернопільській області. До її повноважень входила реалізація державної політики в сфері міграції на території Тернопільської області, зокрема все те, що стосується правового захисту іноземців та осіб без громадянства. ОСОБА_15 станом на квітень 2019 року був її підлеглим та займав посаду головного спеціаліста сектору організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення УДМС України у Тернопільській області. Пояснила, що для отримання посвідки на тимчасове проживання особі-іноземцю необхідно звернутись до ДМС з відповідною заявою-анкетою, до якої він долучає відповідні документи. Надалі, після прийняття даної заяви, керівником даного відділу, приймається рішення про передання справи особі, яка буде здійснювати перевірку за даною заявою та готувати документи до підпису. Крім того, в УДМС України у Тернопільській області реалізовано поділ фронт-офіс та бек-офіс, завдяки чому особи, що відповідають за прийом документів, жодним чином не дотичні до осіб, що приймають рішення по заяві-анкеті. За результатами розгляду заяви та проведення відповідних перевірок працівником бек-офісу готується рішення про видачу посвідок або відмову у їх видачі, після чого керівник даного відділу приймає відповідне рішення. Дана адміністративна послуга виконується в термін до 15 робочих днів. ОСОБА_15 , станом на квітень 2019 року, жодного відношення щодо видачі посвідок на тимчасове проживання не мав, оскільки виконував виключно функції протидії нелегальної міграції та видворення. ОСОБА_22 звернувся до УДМС України у Тернопільській області із заявою про видачу йому посвідки на тимчасове проживання 04.04.2019, на підставі якої було відкрито справу та проведено відповідну перевірку, в результаті якої 12.04.2019 прийнято рішення про видачу останньому посвідки на тимчасове проживання. ОСОБА_15 не звертався до працівників відділу у справах іноземців та осіб без громадянства з проханням прискореного розгляду заяви-анкети та видачі посвідки ОСОБА_22 . З приводу вчинення ОСОБА_15 кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, їй нічого не відомо. Під час проведення обшуку в приміщенні УДМС України у Тернопільській області вона була присутня, однак прибула до даної установи після того, як розпочалась слідча дія. Будь-яких процесуальних документів, на підставі яких проводилась слідча (розшукова) дія, їй не зачитувались. Документи, які були вилучені під час обшуку, знайшли в приміщенні кабінету №1 вищезазначеної установи. По завершенню проведення слідчої дії, розписалась про вилучення речей та документів;
		- показаннями свідка ОСОБА_27 , яка в судовому засіданні суду пояснила, що станом на квітень 2019 року вона займала посаду головного спеціаліста сектору організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення в УДМС України у Тернопільській області, до функціональних обов`язків якого входить документування нелегальних мігрантів, складання рішення про їх примусове повернення та складання протоколів, інших документів, пов`язаних з ними. Видача посвідок на тимчасове проживання належить до компетенції іншого сектору. Вона, та інші працівники вищезазначеного сектору під час виконання своїх повноважень можуть лише перевірити з спеціальному реєстрі наявність даної посвідки в особи. Завідувачем даного сектору був ОСОБА_24 , ОСОБА_15 був її колегою, який виконував такі ж самі повноваження як і вона. Особу ОСОБА_22 , який є громадянином Туреччини, не знає, так само як і не знає громадянку ОСОБА_23 . Крім того повідомила, що в той день, коли в приміщенні УДМС України в Тернопільській області було проведено обшук, до неї в кабінет зайшла невідома жінка, яку вона бачила вперше, та запитала чи буде на робочому місці ОСОБА_15 . Для з`ясування цієї інформації, вона подзвонила до останнього, який повідомив, що буде пізніше. Після цього, через деякий час з`явились працівники поліції. Чи зачитували працівники поліції ухвалу чи інший документ, на підставі якого було проведено обшук, не пам`ятала. До проведення даної слідчої дії її залучено не було;
		- показаннями свідка ОСОБА_38 , яка суду пояснила, що станом на квітень 2019 року вона займала посаду головного спеціаліста відділу у справах іноземців та осіб без громадянства в УДМС України у Тернопільській області. До функціональних обов`язків даного відділу належало, зокрема, видача посвідок на тимчасове проживання, що передбачало розгляд справи за заявою особи - іноземця, проведення необхідних перевірок по даній особі, після чого керівником даного відділу, якою на той час була ОСОБА_36 , приймалось відповідне рішення. Видається посвідка на 7-ий день після прийому документів, в разі необхідності проведення додаткових перевірок - на 10-ий день. Працівниками даного відділу, окрім неї були ще ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_35 , та ОСОБА_42 . ОСОБА_15 до їхнього відділу не належав, а також не міг вчиняти будь-які дії чи проводити будь-яку перевірку, що б була необхідна для його роботи, в даному відділі. Особу ОСОБА_22 , який є громадянином Туреччини, не знає. Так само як і не знає громадянку ОСОБА_23 . В день проведення обшуку в приміщенні Державної міграційної служби України вона перебувала у відпусті;
		- показаннями свідка ОСОБА_24 , який в судовому засіданні суду пояснив, що станом на квітень 2019 року займав посаду завідувача сектору організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення в УДМС України у Тернопільській області, що знаходилось за адресою: вул. Текстильна, 6, м. Тернопіль. В даному секторі окрім нього працювало ще двоє працівників ОСОБА_27 та ОСОБА_15 . До функціональних обов`язків даного сектору входило виявлення порушення міграційного законодавства, притягнення до відповідальності, прийняття рішення про примусове повернення та підготовка позовів про примусове видворення іноземців за кордон та подання їх до суду, також вони могли притягувати до відповідальності громадян України, які допомагали іноземцям нелегально перебувати на території України. Видача посвідок на тимчасове проживання не належить до компетенції їхнього сектору. Будь-які дії щодо видачі посвідок на тимчасове проживання належать до компетенції відділу у справах іноземців та осіб без громадянства. Працівники його сектору не могли будь-яким чином пришвидшити видачу посвідок. Однак, складання протоколу на іноземця, який порушив правила перебування в Україні, могло вплинути на видачу посвідки. Громадянин Туреччини ОСОБА_22 та його дружина ОСОБА_23 йому не відомі, однак знає останнього візуально. ОСОБА_19 знає лише візуально, однак особисто не знайомий з нею. Після подій, що стались 19.04.2019, чув під правників УДМС України у Тернопільській області, що вона часто приходила з іноземними громадянами та допомагала їм з отриманням посвідок на тимчасове проживання. Крім того, не пам`ятає як говорив з останньою в квітні того року та йому не відомо чи проходила остання 18.04.2019 чи 19.04.2019 у приміщення УДМС України у Тернопільській області до ОСОБА_15 . А також зазначив, що був з останнім весь час впродовж робочого дня, однак йому не відомо чи отримував ОСОБА_15 від когось грошові кошти, не чув, щоб він в когось їв вимагав. Так само не могло бути і того, що він разом з ОСОБА_15 запрошували ОСОБА_19 пройти з ними в туалет або до себе в кабінет, де вимагали в неї неправомірну вигоду за вчинення певних дій, або ж просити через ОСОБА_22 , щоб остання заплатила їм кошти. Повідомив, що 19.04.2019 знаходився в кабінеті за своїм робочим місцем, коли в кабінет зайшли двоє чоловіків, які не представившись, сказали йому йти за ними, на що він відмовився, оскільки не знав їх. Після чого вони взяли його по під руки та вивели з кабінету на сходинковий майданчик. Там працівники СБУ затримали ОСОБА_15 та тримали його за зап`ястя руки за спиною, а він сам був прижатий лицем до стіни. Після цього, останнього вивели на коридор, де він сидів на стільці, та почали проводити обшук, під час якого він був присутній, однак перед її початком будь-яких процесуальних документів щодо правомірності проведення даної слідчої дії не надали, лише сказали, що ОСОБА_15 вчинив злочин, а також не роз`яснили їм їхні права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та КПК України. Пам`ятає як ОСОБА_15 стало погано. Також вказав, що останній не міг поставити собі до рота грошові кошти та з`їсти їх, оскільки біля нього постійно були працівники служби безпеки України, які за ним спостерігали та тримали його за руки та знімали на камеру. Під час проведення обшуку у ОСОБА_15 вилучили речі та світили руки. Інші працівники міграційної служби в той момент також знаходились в даному приміщенні, однак їх не випускали на коридор та забороняли покидати приміщення УДМС України у Тернопільській області. Вказав, що йому не відомо, чому на його робочому столі працівники СБУ знайшли ксерокопію паспорта ОСОБА_19 , та не знає звідки вона там взялась;
		- показаннями свідка ОСОБА_44 , яка в судовому засіданні пояснила, що станом на квітень 2019 року займала посаду головного спеціаліста відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС України у Тернопільській області. Станом на той час до її посадових обов`язків належало оформлення та видача дозволів на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, що включало перевірку та підготовку документів. Документи ОСОБА_22 не бачила та не перевіряла, а також зазначила що їй не відома дана людина та його дружина ОСОБА_23 . ОСОБА_19 вона інколи бачила в приміщенні УДМС України у Тернопільській області, так як вона допомагала іноземцям з подачею документів на отримання посвідки на тимчасове проживання. ОСОБА_15 працював в секторі організації запобігання нелегальної міграції, реадмісії та видворення в УДМС України у Тернопільській області. До його обов`язків належала підготовка рішень щодо примусового повернення та видворення нелегальних мігрантів. Будь-якого відношення та впливу ОСОБА_15 та працівники сектору, в якому останній працював, щодо видачі посвідок на тимчасове проживання та перевірки документів на їх отримання не мали. 19.04.2019 вона разом ОСОБА_45 та ОСОБА_24 знаходилась в своєму кабінеті в приміщенні УДМС України у Тернопільській області, коли в кабінет зайшли двоє чоловік, які не представившись, одразу підійшли до ОСОБА_24 та сказали, щоб він пішов з ними. Ніхто не зрозумів що відбувається, оскільки дані чоловіки взяли останнього попід руки та вивели його з кабінету. Вона одразу ж почала йти за ними, та побачила як його вели на сходинковий майданчик, де було багато людей та ОСОБА_15 , якого двоє чоловік тримали в заді за кисті рук, які були заломлені за спину, та який був притиснутий лицем до стіни. Після чого до неї прийшов один з тих чоловіків, який показав посвідчення працівника Служби безпеки України, та який закрив перед нею двері та сказав, щоб ніхто не виходив з кабінету;
		- показаннями свідка ОСОБА_46 , яка суду пояснила, що станом на квітень 2019 року займала посаду головного спеціаліста відділу у справах іноземців в УДМС України у Тернопільській області. До її посадових обов`язків належало оформлення та видача дозволів на імміграцію іноземцям та особам без громадянства, що включало перевірку та підготовку документів. Працівниками даного відділу, окрім неї були ще ОСОБА_38 , ОСОБА_40 , ОСОБА_44 , ОСОБА_47 та ОСОБА_36 , яка, на той час, була керівником відділу. ОСОБА_15 будь-якого відношення до їхнього відділу не мав та не був наділений повноваженнями видавати довідки на тимчасове проживання чи вчиняти будь-які інші дії в даному відділі. ОСОБА_19 не знає, а також не знає особу ОСОБА_22 та ОСОБА_23 19.04.2019 вона знаходилась в своєму кабінеті та перед закінченням робочого часу почула як на коридорі щось відбувається. Відкривши двері кабінету, побачила ОСОБА_15 , розвернутого до стіни та невідомих осіб, які стояли біля нього. Надалі її та колег завели назад до кабінету, та не дозволяли виходити протягом 3-х годин. Що саме відбувалось протягом цього часу їй не було відомо, також не знала з приводу чого дані дії відбувається. Про те, чи звертався ОСОБА_15 до когось з працівників відділу у справах іноземців та осіб без громадянства щодо видачі посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_22 їй не відомо;
		- показаннями свідка ОСОБА_47 , яка в судовому засідання пояснила, що станом на квітень 2019 року займала посаду головного спеціаліста сектору централізованого оформлення документів для іноземців та осіб без громадянства відділу у справах іноземців та осіб без громадянства УДМС України у Тернопільській області, що знаходиться за адресою: вул. Текстильна, 6, м. Тернопіль. Робоче місце знаходилось у приміщенні даної установи в кабінеті №1 на другому поверсі. До її посадових обов`язків входило: прийом заяв та документів від громадян, які звернулися за отриманням адміністративної послуги з приводу отримання посвідки на тимчасове та постійне проживання та видача даних посвідок. Працівниками даного відділу, окрім неї були ще ОСОБА_38 , ОСОБА_49 ОСОБА_44 та ОСОБА_36 , яка, на той час, була керівником відділу. Працівники інших відділів, зокрема ОСОБА_15 , будь-якого відношення до їхнього відділу не мали, та не були наділені повноваженнями видавати довідки на тимчасове проживання чи вчиняти будь-які інші дії у даному відділі, та не могли будь-яким чином впливати на видачу такої посвідки. Відносин підпорядкування з ОСОБА_15 в неї не було. ОСОБА_22 приходив разом зі своєю дружиною подавати заяву та інші необхідні документами для отримання посвідки про тимчасове проживання. ОСОБА_19 вона особисто не знає, однак не заперечила, що остання заходила до неї в кабінет та питала щодо готовності посвідок про тимчасове проживання, а також питала чи присутні на своєму робочому місці ОСОБА_15 та ОСОБА_24 . Зазначила, що не пам`ятає як ОСОБА_15 зайшов до неї в кабінет, коли в ньому знаходились ОСОБА_22 та його дружина, які подавали документи на отримання посвідки про тимчасове проживання, та сказав їй, щоб вона зупинила прийом документів в даних осіб. Також вказала, що ОСОБА_15 та ОСОБА_24 не звертався до неї з приводу видачі посвідки на тимчасове проживання та щодо пришвидшення даної процедури будь-кого з іноземців, оскільки вони не наділенні такими повноваженнями. 19.04.2019, ближче до завершення робочого дня, вона знаходилась в кабінеті своїх колег, коли почула незвичний шум в коридорі. Після цього їх закрили в даному кабінеті та не дозволяли його покидати. Що саме відбувалось протягом цього часу їй не було відомо, також не знала з приводу чого дані дії відбувається;
		- даними заяви ОСОБА_19 від 09.04.2019 за № 3-78-312/22, у якій вона повідомляє заступнику начальника Управління - начальнику ВБКОЗ УСБУ в Тернопільській області про те, що 04.04.2019 працівник міграційної служби ОСОБА_15 їй вказав на надання йому та ОСОБА_24 грошових коштів в сумі 300 дол. США за отримання посвідки на проживання (т. 2 а.п. 80-83);
		- відомостями, що містяться у протоколі обшуку від 19.04.2019 (т. 2 а.п. 155-163), згідно якого 19.04.2019 впродовж 16:05-19:41 слідчим, в присутності зокрема понятих, прокурора, спеціалістів, ОСОБА_15 та інших учасників, у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) до постановлення ухвали слідчого судді, з метою врятування майна (яке було здобуте в результаті вчинення злочину та має значення для кримінального провадження як речові докази) провів обшук. Особам, які беруть участь у проведенні обшуку роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 66 КПК України та про застосування технічних засобів фіксації. Перед початком обшуку працівники правоохоронних органів увійшли до коридору адміністративного приміщення УДМС України у Тернопільській області, що за адресою: м. Тернопіль, вул. Текстильна, 6, де на сходовій клітці між першим та другим поверхом було виявлено ОСОБА_15 , котрий стояв обличчям до стіни та поруч з ним перебували працівники УСБ України у Тернопільській області. На запитання чи отримував він неправомірну вигоду від будь-кого за вчинення дій, що входять до його компетенції чи інших дій, пов`язаних із його перебуванням на службі у вказаній установі, останній заперечив та повідомив, що такої вигоди не отримував. В подальшому у зв`язку із наявністю достатніх підстав вважати, що в адміністративному приміщенні УДМС України у Тернопільській області, що за вказаною вище адресою, можуть зберігатися грошові кошти як предмет неправомірної вигоди, наданої ОСОБА_15 , інші предмети, документи, які можуть бути речовими доказами та вказувати на вчинення останнім, а також іншими службовими особами злочину, з метою їх переслідування та документування злочинних дій, врятування майна, дотримуючись вимог ст.ст. 223, 233, 234, 236 КПК України, провів обшук зазначеного адміністративного приміщення УДМС України у Тернопільській області за вказаною адресою, а саме у відділі у справах іноземців та осіб без громадянства, секторі централізованого оформлення документів для іноземців та осіб без громадянства, секторі організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення, відділі обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання. Перемістившись зі сходової клітки до коридору управління, учасникам було роз`яснено їхні права та обов`язки, мету та підстави обшуку. Приміщення УДМС України у Тернопільській області розташоване на другому поверсі адміністративної будівлі за вказаною адресою, тут розташовані службові кабінети по обидві сторони коридору. На початку слідчої дії, перебуваючи в коридорі, було прийнято рішення про проведення особистого обшуку ОСОБА_15 , для чого залучено спеціаліста, котрий одягнув нові медичні гумові рукавички, які розпакував в присутності учасників. Перед цим його долоні, упаковка та рукавички були просвічені з допомогою спеціального пристрою, який випромінює ультрафіолетове світіння для виявлення спецхімречовини, в результаті чого характерного світіння не виявлено. ОСОБА_15 було запропоновано добровільно викласти на крісло речі, які знаходяться у кишенях його одягу, на що той погодився та поклав на крісло свою чоловічу сумочку чорного кольору, з матеріалу, схожого на шкіру, грошові купюри в гривневому еквіваленті. Далі ОСОБА_15 різко зловився за живіт та присів напівпочіпки, повідомивши, що йому погано, став просити води. Далі йому було надано крісло, де той нахилився вперед, практично торкаючись головою колін та тримаючись за живіт. Йому було принесено води. В подальшому спеціалістом було оглянуто сумочку ОСОБА_15 , в задній кишені якої виявлено мобільний телефон. При освічуванні внутрішньої частини задньої зовнішньої кишені сумочки ОСОБА_15 з допомогою спеціального пристрою, який випромінює ультрафіолетове світіння, для виявлення спецхімречовини, було виявлено характерне світіння барвника світло-зеленого кольору на матерчатій її частині. В сумці знаходилось службове посвідчення ОСОБА_15 , банківські картки, ключі, інші особисті речі, документи, фотокартки іноземців. Дану сумку було вилучено та упаковано в пакет, верх якого зв`язано ниткою, кінці якої скріплено паперовою биркою з характеризуючими написами, відтиском мастичної печатки «Для пакетів № 1 ТУ ДБР у м. Львові», підписами слідчого, понятих та ОСОБА_15 . Зауважень до пакування не поступало. Перед поміщенням сумки до пакету, його було освічено спецпристроєм, де характерного світіння виявлено не було. Далі спецпристроєм було просвічено зовнішню частину куртки, в яку був одягнений ОСОБА_15 , після чого останньому запропоновано її зняти. При просвічуванні кишень, на внутрішніх матерчатих частинах лівої та правої нижніх зовнішніх кишень куртки було виявлено характерне світіння барвника світло-зеленого кольору. Дану куртку було вилучено, поміщено до поліетиленового пакету чорного кольору, верх якого зв`язано ниткою, кінці якої скріплено паперовою биркою з характеризуючими написами, відтиском мастичної печатки «для пакетів № 1 ТУДБР у м. Львові», підписами слідчого, понятих та ОСОБА_15 . Зауважень до пакування не поступало. Перед поміщенням куртки до пакету його було освічено спец пристроєм, де характерного світіння виявлено не було. Також були вилучені рукавички, в котрих спеціаліст проводив особистий обшук ОСОБА_15 , які упаковані аналогічним чином до паперового конверту, за винятком того, що ОСОБА_15 відмовився від його підпису.
		О 16:39 19.04.2019 обшук було призупинено для проведення освідування ОСОБА_15 , після чого о 17:01 19.04.2019 його було продовжено. Відеозапис здійснювався безперервно. Під час освідування на нижній частині передпліччя та пальцях лівої руки ОСОБА_15 було виявлено характерне світіння світло-зеленого кольору, про що складено окремий протокол освідування особи. О 17:20 19.04.2019 прибули адвокати ОСОБА_20 та ОСОБА_21 для представлення інтересів зокрема ОСОБА_15 , яких було допущено до участі у слідчій дії. Далі було проведено візуальний огляд сходової клітки між першим і другим поверхом, в ході якого нічого не вилучалось. Також був проведений особистий обшук та освідування присутнього ОСОБА_24 , в ході якого нічого не вилучалось. Також був проведений обшук у службовому кабінеті, в котрому здійснює діяльність ОСОБА_15 та ОСОБА_24 , під час якого нічого не вилучалось. Заступниця начальника управління - начальник відділу у справах іноземців та осіб без громадянства ОСОБА_36 на пропозицію добровільно видати посвідку на тимчасове проживання та документи, які стали підставою для її видачі, на особу іноземця ОСОБА_22 , вказала на робоче місце у кабінеті сектору централізованого оформлення документів для іноземців та осіб без громадянства, який розташований першим зліва від входу в коридор, звідки в одній із шухляд було виявлено прозорий поліетиленовий файл, в котрому знаходилась посвідка на тимчасове проживання на імя ОСОБА_22 ( ОСОБА_22 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , видана 15.04.2019, фотокартка останнього та копії документів, які стали підставою для видачі посвідки, на 24 арк., які було вилучені. Крім цього, в протоколі зафіксовано про те, що при детальному перегляді відеозаписів фіксації слідчої дії було виявлено дії ОСОБА_15 під час перебування в коридорі приміщення, котрі не були зауважені в ході слідчої дії, а саме виявлено як ОСОБА_15 , тримаючи якийсь предмет в долоні лівої руки, швидким рухом поміщає його до ротової порожнини та проковтує. При цьому, видно кілька рухів м`язами рота щодо жування цього предмету.
		Тому суд погоджується із доводами прокурора, що наведена обставина є однією із тих (поряд з даними протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 19.04.2019, протоколу освідування від 19.04.2019), що дають розумні підстави вважати, що це були грошові кошти, одержані від ОСОБА_19 ;
		- даними відеозаписів, що містяться на носіях Kingston micro CD 32GB та Apacen micro 16 GB, що додані до протоколу обшуку від 19.04.2019, та у яких містяться відомості про обставини проведення обшуку, відображені у вказаному протоколі обшуку. 
		З приводу позиції сторони захисту про недопустимість протоколу обшуку як доказу, суд відмічає, що згідно з ч. 1 ст. 234 КПК, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб. Частиною 1 ст. 233 КПК України встановлено, що ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді. Під іншим володінням особи, згідно ч. 2 сказаної статті, розуміються також й інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи. Винятком із ч. 1 ст. 233 КПК України є невідкладні випадки, пов`язані з врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.
		Як вбачається із ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 23.04.2019 у справі № 463/3275/19 (т. 2 а.п. 167), слідчий суддя задовольнив відповідне клопотання слідчого від 20.04.2019 (т. 2 а.п. 164-166) та погодив проведення обшуку у приміщенні УДМС України у Тернопільській області, що за адресою: м. Тернопіль, вул. Текстильна, 6, який проведений слідчим 19.04.2019 та під час якого виявлено та вилучено: чоловічу сумку чорного кольору з матеріалу, схожого на шкіру, яка належить ОСОБА_15 ; куртку чорного кольору з матеріалу, схожого на шкіру, яка належить ОСОБА_15 ; гумові медичні рукавички, в яких проводився особистий обшук ОСОБА_15 ; посвідку на тимчасове проживання на ім`я ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фотокартку та копії документів, які стали підставою для її видачі, на 24 арк. Підставою для прийняття такого рішення слідчий суддя визнав те, що у слідчого були достатні підстави для проникнення до приміщення без ухвали слідчого судді з метою безпосереднього переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. Таким чином, рішення слідчого про проведення невідкладного обшуку в УДМС України в Тернопільській області було предметом оцінки слідчого судді в порядку судового контролю, який встановив наявність достатніх підстав для проведення невідкладного обшуку.
		Крім цього, суд вважає, що за обставин цієї справи, на момент проведення обшуку існували такі обставини, які унеможливлювали отримання слідчим попередньо в порядку, передбаченому КПК України, відповідного дозволу слідчого судді до проведення слідчої дії, оскільки будь-яке зволікання із проведенням обшуку після завершення 19.04.2019 контролю за вчиненням злочину, могло призвести до залишення ОСОБА_15 місця отримання коштів. Крім цього, згідно доказів, наданих стороною обвинувачення, ОСОБА_15 не затримували, протокол про це не складався. Так, відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК України, слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. 
		Згідно з ч. 5 ст. 236 КПК України за рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження. Обшук особи здійснюється особами тієї самої статі у присутності адвоката, представника на вимогу такої особи. Як вбачається із вказаних протоколу обшуку та відеозаписів, ОСОБА_15 не висловлював вимогу про присутність під час його особистого обшуку адвоката. Як зазначено вище, адвокати ОСОБА_20 та ОСОБА_21 були допущені до місця проведення обшуку після їх прибуття.
		Як того вимагає ч. 10 ст. 236 КПК України, обшук фіксувався за допомогою аудіо-та відеозапису, долученого до протоколу обшуку. Підстав для визнання цього запису, як невід`ємного елементу протоколу обшуку, недостовірним, судом не встановлено.
		Як вбачається із протоколу обшуку слідчим запрошено для проведення цієї слідчої дії спеціалістів, що дозволено ч. 1 ст. 236, ч. 1 2 ст. 71 КПК України.
		Щодо одного із зауважень у протоколі обшуку про те, що один із понятих фактично разом з іншими працівниками правоохоронних органів проводив обшук сходової клітки, то як вбачається із відеозапису, на цьому місці нічого не було виявлено та вилучено.
		З наведених встановлених обставин проведення обшуку, суд не вбачає порушень КПК України, які б імперативно вимагали визнати дані, що містяться у протоколі обшуку від 19.04.2019, недопустимим доказом, про що просить сторона захисту;
		- відомостями, що містяться у протоколі освідування ОСОБА_15 від 19.04.2019 (т. 2 а.п. 169-170), згідно яких 19.04.2019 слідчим в присутності понятих та спеціалістів, на підставі постанови прокурора від 18.04.2019 про проведення освідування ОСОБА_15 та доручення його проведення слідчим (т. 2 а.п. 168), провів освідування ОСОБА_15 , під час якого останній повідомив, після прочитання вказаної постанови, що бажає добровільно пройти освідування. Проведеним освідуванням встановлено: спеціаліст надав для огляду медичні рукавиці, які були запаковані у фабричний пакет, порушень цілісності не було виявлено. При освітленні лампою ультрафіолетового світіння рук спеціаліста та медичних рукавиць, жодних слідів світіння світло-зеленого кольору не було виявлено. В подальшому спеціалістом проведено освічування ліхтариком ультрафіолетового світіння правої руки ОСОБА_15 , в ході якого жодних слідів світіння світло-зеленого кольору не було виявлено. Після цього спеціалістом проведено освічування ліхтариком ультрафіолетового світіння лівої руки ОСОБА_15 , в ході якого на внутрішній стороні долоні, пальцях та нижній частині передпліччя (зап`ястя) цієї руки виявлено характерне світло-зелене світіння. Після цього, спеціалістом розпаковано моток стерильного медичного бинту, який знаходився у фабричній упаковці, порушень цілісності якої не виявлено. При освітленні лампою ультрафіолетового світіння ані на упаковці, ані на бинті слідів світіння світло-зеленого кольору не було виявлено. Після цього, спеціалістом відірвано відрізок бинта, яким проведено змив із долоні та пальців лівої руки ОСОБА_15 . Вказаний змив (відрізок бинта) поміщено в паперовий конверт, який попередньо в середині просвічено ліхтариком ультрафіолетового світіння та зафіксовано відсутність світло-зеленого світіння, та який в подальшому належним чином заклеєний із проставленням підписів слідчого та понятих. ОСОБА_15 відмовився в присутності понятих від підпису конверту. Зауваження зі сторони захисту у протоколі, зокрема про те, що зміст протоколу не відповідає виконаним діям, спростовуються даними вказаного вище відеозапису обшуку;
		- даними протоколу від 10.05.2019 огляду документів, які вилучені під час обшуку приміщення УДМС України в Тернопільській області (т. 2 а.п. 175-176), які визнані постановою слідчого від 10.05.2019 речовими доказами у кримінальному провадженні № 42019210220000063 (т. 2 а.п. 177);
		- документами, що стосуються отримання ОСОБА_22 посвідки на тимчасове проживання: заявою-анкетою № НОМЕР_1 від 04.04.2019, згідно якої ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин Туреччини, житель АДРЕСА_2 , 04.04.2019 звернувся до УДМС України в Тернопільській області для отримання посвідки на тимчасове проживання з підстави возз`єднання сім`ї з громадянином України (на підставі шлюбу), зазначені у заяві-анкеті відомості звірено із наданими документами уповноваженою особою ОСОБА_47 04.04.2019, подані документи 04.04.2019 передано для перевірки ОСОБА_35 , прийняте рішення заступником начальника УДМС України у Тернопільській області ОСОБА_36 - оформити посвідку на тимчасове проживання строком до 11.04.2020, № посвідки НОМЕР_2 від 15.04.2019; відомостями із ІП «Облік іноземців та біженців»; копією паспорту ОСОБА_23 ; копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ; Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, № витягу 00022541952 від 05.04.2019; квитанціями про здійснення 04.04.2019 сплати ОСОБА_22 : адміністративного збору, державного мита та оплати за посвідку; згодою ОСОБА_22 на збір та обробку персональних даних від 04.04.2019; копією паспорту ОСОБА_22 ; перекладом паспорту; договором добровільного медичного страхування від 29.03.2019 ОСОБА_22 ; фотокарткою; копією посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_22 (т. 4 а.п. 16-40, 75-76);
		- даними, що містяться у протоколі, складеному слідчим, від 18.04.2019 огляду предметів із додатком - грошових коштів на загальну суму 300 дол. США, в кількості: дві купюри номіналом по 100 дол. США (серії НВ25521666І, серії НG4843517В), дві купюри номіналом по 50 дол. США (серії ID03066422A, серії JВ46868992В), які були заздалегідь ідентифіковані та скопійовані за допомогою копіювальної техніки (т. 2 а.п. 180-181);
		- відомостями, що у протоколі, складеному ст. оперуповноваженим в ОВС відділу БКОЗ Управління СБУ в Тернопільській області ОСОБА_54 , від 19.04.2019 за результатами аудіо, -відеоконтролю особи - ОСОБА_15 , із додатками дисками DVD-R №№ 257 та 258 від 18.04.2019 (т. 2 а.п. 182-186). Так згідно цього протоколу та дисків, 18.04.2019 о 16:25 у приміщенні УДМС України у Тернопільській області, що за адресою: м. Тернопіль, вул. Текстильна, 6, відбулася зустріч між ОСОБА_15. - П , та ОСОБА_19 - З, і зміст розмови між ними такий: «З: То ви ОСОБА_15 чи ОСОБА_75? П : ОСОБА_15. З: ОСОБА_15 . Дивіться я з ними зустрілася, вони приїхали. П: Ага. З: Вони по ідеї дев`ятнадцятого мають забирати... П: - Ага. З: Він мені дав половину, і казав що решта потім бо тому що він каже, а в друг мені не віддасте документів... П: Ага. З: Якщо вам підходить, то я вам дам ту, ну то шо вони мені дали, а завтра заберу... чи коли то дев`ятнадцяте, завтра? П: Ага. З: І тоді половину, просто я їх так не знаю сильно щоб я вимагала від них всі зразу... П: Ага. То вони завтра прийдуть забирати? З: Так, то вони завтра прийдуть... я хотіла подивитися в ОСОБА_57 і цей... прізвище забула... ну чи готова... ну там в принципі було написано що дев`ятнадцятого числа. П: Добре. Давайте. З: А там завтра не знаю... як ви скажете коли там... Передає грошові кошти. П: Ага. З: - І там вони заберуть тоді... Шо? Перераховує та демонструє що там тільки сто доларів. П: Сто! З: - Так. Сто. Тоді підійду до вас... чи як...? П: Добре, тоді давайте завтра, після другої години. З: Завтра?! Добре бо в мене якраз обід в садочку, бо я завтра працюю. П: Домовились. З: - Добре, всьо, дякую. До побачення».
		19.04.2019 в 15 год. 55 хв. в приміщенні УДМС України в Тернопільській області, яке знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Текстильна, 6, відбулася зустріч між ОСОБА_15 та ОСОБА_19 . У ході розмови беруть участь: З -. ОСОБА_19 , П - ОСОБА_15 , Працівниця УДМСУ: «З: Добрий день. Є там хтось? Працівниця УДМСУ: Ні, немає. З: А де? Будуть? Працівниця УДМСУ: Я не знаю, я дзвонила... З: Ніхто не бере? Подзвоніть будь ласка... я поки тут з роботи вискочила... хотіла знати... Працівниця УДМСУ: розмовляє по телефону" - Ви будете? Тут жінка прийшла, каже до ОСОБА_15 . З: ОСОБА_60 . Працівниця УДМСУ: розмовляє по телефону - ОСОБА_61 . Працівниця УДМСУ: десять хвилин почекайте. З: Почекати десять хвилин? Добре. Я швиденько бо я ще на роботу вертаюся... договорились.. Ви сьогодні повністю в п`ятницю робите, чи нє? Працівниця УДМСУ: До за п`ятнадцяте!, ну тобто у вас є скорочений в кінці тижня. А в понеділок... коли ви були там то в понеділок не працювали? Працівниця УДМСУ: В управлінні...(Не розбірливо). З: А тут ви працюєте.. .добре, добре... (виходить в коридор, та очікує). П: Забрали? З: Ні не забрали, я сама, він буде в понеділок. П: Ага. З: Але я хочу віддати ..., я на роботі потім маму ще буду везти в цей.. .А ви не знаєте чи вона готова? Ви не заходили..? П: Фамілію скажіть. З: Ой чекайте... Ке.. ..ОСОБА_22.. .Господи, чекайте тільки що пам`ятала...зараз чекайте бо величезне слово то вилетіло з голови... Ки, Ки. Чекайте в блокноті маю десь записано.. П: Йдем нижче (спускаються по сходах). З: Ходіть. П: І копії його якогось документа нема? З: Ні, я не маю, в мене телефон сів, якби я... то я маю фотографую... я вам тоді фотографію лишала. П: Треба цей, треба знати фамілію. З: То я вам подзвоню.. .ну вже як взнаю... бо забула і телефон сів, я зараз вертаюся на роботу. П: То напишете мені або подзвоните то вже як полупиться. Я взнаю і скажу. З: Добре. Бо я з понеділка потім не буду мала часу з ним ходити і цей... П: Ага. З: - Сто і сто і вчора... (передає грошові кошти). П: Ага, так. З: Я надіюся шо там все буде добре... П: Все буде добре. З: Я в понеділок зателефоную і ви мені скажете... П - Добре. Киньте мені есемеску я подивлюся і видзвонюся і скажу. З: Добре. На той номер шо ви мені давали. П: Всьо домовилися. З: - Добре ».
		- даними, що містяться у протоколі, що складений ст. оперуповноваженим в ОВС відділу БКОЗ Управління СБУ в Тернопільській області ОСОБА_54 , від 19.04.2019 за результатами аудіо,-відеоконтролю особи - ОСОБА_19 , в якому містяться аналогічні дані, викладені у попередньому протоколі від 19.04.2019 щодо ОСОБА_15 (т. 2 а.п. 187-189). 
		- відомостями, що містяться у висновку експерта від 20.06.2019 за № 8-137/19, згідно якого у відеозаписах, що збережені на носіях інформації, наданих на дослідження (DVD-R №№ 257 та 258), зафіксоване усне мовлення ОСОБА_15 , зміст якого описаний у протоколах про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо,- відеоконтролю особи ОСОБА_15 ; вислови, промовлені ОСОБА_15 та позначені як «П» згідно протроколу за результатами аудіо, відеоконтролю особи ОСОБА_15 від 19.04.2019 на 3 арк. показані у Таблиці 4 Дослідницької частини висновку; вислови, промовлені ОСОБА_15 та позначені як «П» згідно протоколу за результатами аудіо, відеоконтролю особи ОСОБА_15 від 19.04.2019 на 3 арк. показані у Таблиці 5 Дослідницької частини висновку. Крім цього, згідно висновку експерта, зафіксовані відеофайли на представлених носіях інформації, є неперервними та не піддавалися монтажу або будь-яким іншим змінам (т. 2 а.п. 221-228), що спростовує доводи захисника ОСОБА_20 про те, що на дисках містяться неправдиві відомості. 
		Даний висновок отриманий у відповідності до вимог КПК України на час досудового розслідування, в т.ч. на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06.06.2019 про призначення у кримінальному провадженні судової експертизи відеозвукозапису (т. 2 а.п. 216-217);
		- даними ухвали від 17.04.2019 за вих № 01477т слідчого судді Львівського апеляційного суду про надання дозволу на проведення у кримінальному провадженні № 42019210220000063 від 09.04.2019 негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_19 - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номера, що знаходиться у користуванні останньої, та аудіо, - відеоконтроль її (т. 2 а.п. 199);
		- даними ухвали від 17.04.2019 за вих. № 01478т слідчого судді Львівського апеляційного суду про надання дозволу на проведення у кримінальному провадженні № 42019210220000063 від 09.04.2019 негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_15 - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентського номера, що знаходиться у користуванні останнього, та його аудіо, - відеоконтроль (т. 2 а.п. 201);
		- даними доручення слідчого від 17.04.2019, адресоване заступнику начальника Управління - начальнику ВБКОЗ УСБ України у Тернопільській області про доручення підпорядкованому останньому оперативному підрозділу виконати вказані дві ухвали про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, здійснити фіксацію ходу і результатів цих дій з допомогою технічних та інших засобів та скласти протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т. 2 а.п. 202);
		- даними постанови прокурора від 17.04.2019 про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із використанням заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів - грошових коштів у сумі 300 дол. США, які ОСОБА_19 повинна передати зокрема ОСОБА_15 для відтворення ситуації та обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Цією ж постановою доручено проведення цієї слідчої дії співробітникам оперативного підрозділу УСБУ у Тернопільській області, а також залучено до проведення негласної слідчої (розшукової) дії ОСОБА_19 (т. 2 а.п. 203-205);
		- відомостями, які містяться у протоколі від 19.04.2019, складеному оперуповноваженим відділу УСБ України у Тернопільській області, про результати контролю за вчиненням злочину, у якому зафіксовано: огляд 18.04.2019 та 19.04.2019 грошових коштів в загальній сумі 300 дол. США; вручення 18.04.2019 двох купюр в загальній сумі 100 дол. США та 19.04.2019 - двох купюр на загальну суму 200 дол. США відповідно, ОСОБА_19 для подальшого використання під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту та викриття вимагання та одержання ОСОБА_15 неправомірної вигоди у загальній сумі 300 дол. США; опис дій перед врученням 19.04.2019 по обробці двох купюр по сто дол. США препаратом «Промінь-1»; вручення 18.04.2019 та 19.04.2019 ОСОБА_19 з метою аудіо, - відеоконтролю пристроїв (названі); відомості, які по суті відповідають даним, що у протоколі 19.04.2019 за результатами аудіо, -відеоконтролю особи - ОСОБА_15 щодо зустрічі ОСОБА_19 із ОСОБА_15 18.04.2019 та 19.04.2019 та передачі нею останньому грошових коштів.
		До протоколу долучено як додаток ксерокопії грошових коштів в загальній сумі 300 дол. США (т. 2 а.п. 206-209).
		Доводи захисника ОСОБА_20 про те, що оперуповноважений УСБ України у Тернопільській області ОСОБА_63 18-19.04.2019 особисто грошові купюри не оглядав, копії з них не виготовляв, тобто не виготовляв додатки до протоколу про результати контролю за вчиненням злочину, до уваги братись судом не можуть, оскільки КПК України не містить положень щодо порядку і способу виготовлення копій грошових коштів, що будуть використовуватись при проведенні контролю за вчиненням злочину. Лише у ч. 1 ст. 273 КПК України зазначено про необхідність їх ідентифікації та в ч. 1 ст. 252 цього Кодексу - про те, що за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. До вказаних протоколу огляду від 18.04.2019 та протоколу про результати контролю за вчиненням злочину від 19.04.2019 долучено додатки у вигляді ксерокопій грошових коштів. Навіть, якщо ці додатки були виготовлені одночасно (заздалегідь), це не означає, що уповноважена посадова особа не оглядала та не ідентифікувала грошові кошти у час, вказаний у протоколах. Тому, що ці додатки завірені підписом особи, яка складала відповідний протокол та їх ідентифікувала, тобто звірила виготовлену ксерокопію грошових коштів із самими грошовими коштами, зазначеними в протоколах;
		- даними листа заступника начальника Управління - начальника ВБКОЗ УСБ України у Тернопільській області про те, що грошові кошти в сумі 300 дол. США, які використовувалися для відтворення ситуації та обставин вчинення тяжкого кримінального правопорушення у рамках кримінального провадження № 42019210220000063 від 09.04.2019, належать Управлінню СБУ у Тернопільській області (т. 2 а.п. 212);
		- даними ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06.06.2019 про призначення у кримінальному провадженні криміналістичної експертизи спеціальних хімічних речовин (т. 2 а.п. 2233-234);
		- відомостями, що містяться у висновку експерта від 23.07.2019 за № 2.2-137/19, згідно якого на марлевому тампоні, яким робили змиви з лівої руки ОСОБА_15 , з упаковки № 1, на внутрішній поверхні лівого рукава з чоловічої куртки чорного кольору з упаковки № 2, на внутрішній поверхні задньої кишені чоловічої сумки чорного кольору з упаковки № 3, виявлені невидимі при денному (природному) освітленні нашарування речовини, подібної до спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в УФ-покриті; на поверхні медичних гумових рукавичок світло-коричневого кольору, які знаходились в упаковці № 4, нашарувань спеціальної хімічної речовини не виявлено; невидимі при денному (природному) освітленні: нашарування спеціальної хімічної речовини, що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в УФ-освітленні, які виявлені на марлевому тампоні, яким робили змиви з лівої руки ОСОБА_15 , з упаковки № 1, на внутрішній поверхні лівого рукава з чоловічої куртки чорного кольору з упаковки № 2, на внутрішній поверхні задньої кишені чоловічої сумки чорного кольору з упаковки № 3, мають між собою та зі зразком невидимої при денному освітленні спеціальної хімічної речовини (препаратом «Промінь-1»), який знаходився в упаковці № 5, що має люмінесценцію жовто-зеленим кольором в УФ-освітленні на поверхні аркуша паперу білого кольору прямокутної форми, спільну родову належність (по кольору люмінесценції і якісному складу компонентів) (т. 2 а.п. 238-250, т. 4 а.п. 1-8);
		- даними протоколу від 08.08.2019 огляду речей і предметів, які були предметами вказаного дослідження згідно висновку експерта № 2.2-137/19 (т. 4 а.п. 46-52);
		- відомостями, що містяться у речових доказах, які перелічені у постанові від 08.08.2019, які були оглянуті в судовому засіданні (т. 4 а.п. 77): чоловічу сумку чорного кольору з матеріалу, схожого на шкіру; куртку чорного кольору з матеріалу схожого на шкіру; гумові медичні рукавички, в яких проводився особистий обшук ОСОБА_15 до проведення його освідування; відрізок бинта, на який було зроблено змив з долоні, пальців та зап`ястя лівої руки останнього; два предметних скельця зі зразком препарату «Промінь-1» (т. 4 а.п. 53-55);
		- відомостями, що містяться у копіях документів, отриманих в Управлінні ДМС України в Тернопільській області (т. 3), зокрема особової справи ОСОБА_15 , яка містить відомості щодо обіймання ним посади головного спеціаліста сектору організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС України у Тернопільській області;
		- копією Положення про УДМС України у Тернопільській області, затвердженого наказом ДМС України № 28 від 18.07.2011 (у редакції наказу ДМС України № 19 від 14.02.2015), у якому визначені завдання УДМС України у Тернопільській області (т. 4 а.п. 59-67);
		- даними відповіді № 6101.7-15961/61.1-19 від 05.12.2019 начальника УДМС України у Тернопільській області про те, що вказане управління не заперечує щодо проведення слідчого експерименту у приміщенні управління (т. 4 а.п. 42); 
		- відомостями, що містяться у протоколі із додатком (відеозаписом на носії Kingston micro CD 16 GB) від 12.12.2019 слідчого експерименту, з яких вбачається, що 12.12.2019 у приміщенні УДМС України у Тернопільській області, що за адресою: м. Тернопіль, вул. Текстильна, 6, слідчим за участі ОСОБА_19 , прокурора, понятих, проведено слідчий експеримент з метою перевірки та уточнення показань свідка ОСОБА_19 щодо надання грошових коштів у сумі 300 дол. США ОСОБА_15 . Зокрема, слідчий після залучення вказаних учасників, роз`яснив їм суть слідчої дії, процесуальні права, обов`язки та запропонував свідку ОСОБА_19 розповісти коротко про обставини вимагання у неї ОСОБА_15 грошових коштів за невжиття заходів щодо відмови іноземцю ОСОБА_22 посвідки на тимчасове проживання в Україні, про що вона вказувала раніше під час допитів. ОСОБА_19 на вказану пропозицію розповіла в деталях обставини справи, а саме про те як ОСОБА_15 у квітні 2019 року, точної дати не пригадує, побачивши її разом із іноземцем ОСОБА_22 та його дружиною ОСОБА_30 при подачі документів на оформлення посвідки про тимчасове проживання в Україні, перебуваючи разом зі своїм начальником відділу, покликав її у приміщення вбиральні на другому поверсі будівлі (де розташовані службові кабінети УДМС України у Тернопільській області), перебуваючи на якому висловив вимогу про необхідність передачі їм грошових коштів (поділитися), взамін за невжиття заходів з їх сторони щодо відмови у видачі відповідної посвідки, не створення штучних перепон тощо. Тоді ж ОСОБА_15 висловив рекомендацію надавати йому грошові кошти за кожну пару іноземців, яких в майбутньому свідок приведе до відповідного органу. Свідок повідомила про відсутність коштів та про те, що їй потрібно озвучити цю вимогу іноземцю та його дружині і в разі їх згоди, вона зможе надати такі кошти. Далі ОСОБА_15 та інша вказана особа запропонували пройти до їхнього службового кабінету, де ОСОБА_15 висловив вимогу про надання їм за те, «щоб у ОСОБА_22 було все добре з посвідкою», грошових коштів в сумі 300 дол. США. Далі заявниця повідомила, що запитає про все іноземця та його дружину, після чого пішла додому та вирішила повідомити про злочинні дії ОСОБА_15 працівників правоохоронних органів. В подальшому через деякий час у квітні 2019 року, точної дати не пригадує, діючи під контролем правоохоронних органів та на вимогу ОСОБА_15 свідок, перебуваючи у приміщенні УДМС України у Тернопільській області по вул. Текстильна, 6, на сходовій клітці між першим та другим поверхом, передала йому частину грошових коштів у сумі 100 дол. США двома купюрами по 50 дол., повідомивши, що іноземець та його дружина надали їй частину коштів на виконання вимоги ОСОБА_15 , та у разі надання решти суми вона її донесе. Домовились про зустріч наступного дня з приводу пояснення стадії виготовлення посвідки. Наступного дня свідок, прибувши у приміщення вказаного управління за цією ж адресою, зустрівшись з ОСОБА_15 , обговорили стан готовності посвідки, де останній пообіцяв з`ясувати відповідну інформацію та повідомити. Тоді ж під час розмови, перебуваючи на сходах між першим та другим поверхами УДМС України у Тернопільській області, свідок надала йому другу частину коштів у сумі 200 дол. США купюрами по 100 дол., котрі ОСОБА_15 поклав собі в кишеню чоловічої сумочки, одягненої через плече. Далі свідок на пропозицію слідчого показала, де саме в приміщенні УДМС України у Тернопільській області відбувалися описані події. Учасники слідчої дії увійшли до цього приміщення, де, піднявшись сходами на другий поверх, увійшли до коридору УДМС України у Тернопільській області. Там свідок запропонувала зайти у кабінет № 1 (сектор централізованого оформлення документів) та показала як вона зі ОСОБА_30 та ОСОБА_22 заходили туди з метою подачі необхідного пакету документів. Далі свідок вказала як ОСОБА_15 та його керівник покликали її на коридор та завели в приміщення вбиральні, де відбулася розмова з підозрюваним та вимога з його сторони надати кошти. Після цього свідок запропонувала пройти у кабінет № 4 (сектор запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення), де показала, що в цьому кабінеті ОСОБА_15 за присутності ОСОБА_24 повідомив їй про необхідність надання їм грошей в сумі 300 дол. США за відповідні дії. Після цього свідок показала місця, де безпосередньо відбувалася передача нею першої та другої частини грошових коштів ОСОБА_15 (т. 4 а.п.43-45а).
		Оцінивши ці докази та враховуючи інші наведені процесуальні документи, суд, керуючись законом, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до переконання про те, що подані стороною обвинувачення докази є належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність - достатньою, для визнання поза розумним сумнівом обвинуваченого винуватим у межах висунутого обвинувачення. Показання обвинуваченого в судовому засіданні щодо невизнання своєї винуватості та викладу власної версії подій суд вважає способом захисту від обвинувачення.
		Сторона захисту під час судового провадження скористалась своїм правом на подання суду скарг та клопотань, спрямованих на підтвердження позиції обвинуваченого про його невинуватість у інкримінованих кримінальних правопорушеннях. Частина з них наведена вище при оцінці того чи іншого доказу. Крім них:
		в судових дебатах захисник ОСОБА_21 просив надати в нарадчій кімнаті, з врахуванням поданих прокурором доказів, оцінку його твердженням, викладеним у клопотаннях про повернення обвинувального акту з причини суперечливості та необґрунтованості обвинувачення ОСОБА_15 (т. 2 а.п. 40-45) та про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (т. 1 а.п. 124-157), у задоволенні яких було відмовлено судом за результатами підготовчого судового засідання.
		Щодо таких тверджень про те, що обвинувачення є суперечливим, неконкретним, не відповідає правовій кваліфікації кримінального правопорушення, то вони спростовуються наведеною вище сукупністю доказів, якою доведено існування в діях обвинуваченого тих складів кримінальних правопорушень, щодо яких ОСОБА_15 висунуто обвинувачення. Виклад в обвинувальному акті статтей та їх частин КК України: ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, а не ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369, суд розцінює як спосіб їх написання, а не як невідповідність правовій кваліфікації кримінального правопорушення висунутого обвинувачення, оскільки таке обвинувачення викладене в обвинувальному акті наступним чином: підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за невчинення нею в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, якщо така вигода надавалася за попередньою змовою групою осіб, що узгоджується із встановленими обставинами справи та положеннями абз. другого п. 9 постанови Пленуму ВС України «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26.04.2002.
		За результатами судового розгляду суд залишається на позиції того, що відсутня передбачена п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України підстава для закриття кримінального провадження, на яку зсилається сторона захисту.
		Так, відповідно до вказаної норми кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.
		Згідно із ч. 1 ст. 219 КПК України (в редакції, котра діяла на час здійснення досудового розслідування в даному провадженні) строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до, зокрема, дня звернення до суду з обвинувальним актом. Досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
		Строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею (ч. 3 ст. вказаної статті).
		Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, 08.11.2019 ОСОБА_15 повідомлено про підозру, а 26.12.2019 йому та захиснику ОСОБА_21 повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження, відповідно із 09.11.2019 до 26.12.2019 строк досудового розслідування становив 1 місяць 17 днів.
		Починаючи із 27.12.2019 строк не враховується у двомісячний строк досудового розслідування після повідомлення про підозру відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України. Такий строк ознайомлення тривав для підозрюваного ОСОБА_15 та захисника ОСОБА_21 до 24.01.2020 включно (кінцевий термін встановлений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 14.01.2020 у справі № 463/4598/19).
		Згідно з даними постанови від 23.03.2023 Верховного суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, справа № 708/938/20, відповідно до вимог ч. 5 ст. 219 КПК строк ознайомлення сторони захисту з матеріалами кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України, починається з моменту складення повідомлення про завершення досудового розслідування.
		В даному випадку щодо захисника ОСОБА_20 - 24.01.2020. Саме цього дня, як вбачається із копії повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження, останнє було складене прокурором ОСОБА_16 вказаному захиснику, оскільки на цьому повідомленні зазначено вих. № від 24.01.2020 (т. 1 а.п. 146). Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 30.01.2020 у справі № 463/3223/19 (т. 1 а.п. 163-164) захиснику ОСОБА_20 до 13.02.2020 включно встановлено строк для ознайомлення із матеріалами кримінального провадження № 42019210220000063 від 09.04.2019.
		Тобто, строк досудового розслідування продовжив свій перебіг із 14.02.2020.
		Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні був складений слідчим та затверджений прокурором 14.02.2020, а направлений до суду 19.02.2020 за вих. № 35-126вих-20 (т. 1 а.п. 1) - тобто на 1 місяць 23 день строку досудового розслідування.
		Таким чином, судом не встановлено звернення до суду з обвинувальним актом після закінчення двомісячного строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, відповідно підстава для закриття кримінального провадження відсутня.
		Щодо доводів захисника ОСОБА_20 про те, що вказана ухвала слідчого судді від 30.01.2020 винесена з грубим порушенням вимог ч. 10 ст. 290 КПК України, оскільки він не був повідомлений про розгляд слідчим суддею клопотання про встановлення йому строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, відповідно було порушено право ОСОБА_15 на захист, то суд відмічає, що суд першої інстанції під час судового провадження з розгляду обвинувального акту неуповноважений КПК України на встановлення порушень норм КПК України, якими регламентується порядок розгляду слідчим суддею клопотань в рамках досудового розслідування. Для цього відсутні навіть можливості оглянути матеріали відповідної справи (в даному випадку № 463/3223/19 Личаківського районного суду м. Львова). Подані захисником копії матеріалів замінити для цього завдання оригінал справи не спроможні. 
		Відповідно до положень ч. 10 ст. 290 КПК України після спливу встановленого ухвалою слідчого судді строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, сторона кримінального провадження вважається такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів. Відповідно захисник ОСОБА_20 вважається таким, що реалізував право на доступ до матеріалів кримінального провадження № 42019210220000063 відповідно до ст. 290 КПК України.
		Тому, а також з врахуванням того, що захист ОСОБА_15 на досудовому розслідуванні здійснював також адвокат ОСОБА_21 , в суду відсутні беззаперечні обставини для висновку про порушення права обвинуваченого на захист. При цьому, що 28.09.2020 після встановлення порядку дослідження доказів задоволено клопотання захисника ОСОБА_20 про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження (т. 2 а.п. 61) та останній з ними ознайомився (т. 4 а.п. 237).
		27.09.2022 захисником ОСОБА_21 було подано клопотання (т. 4 а.п. 217-231) про визнання всіх доказів сторони обвинувачення у даному кримінальному провадженні очевидно недопустимими, оскільки вони зібрані не уповноваженими на це особами, а саме слідчими, які визначені для здійснення досудового розслідування всупереч вимогам ст.ст. 39, 110, 214 ч. 1 КПК України, тобто без винесення рішення про це у формі, яка повинна відповідати визначеним кримінальним процесуальним законом вимогам до процесуального рішення у формі постанови. Судом вирішено оцінити його доводи в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення у справі відповідно до ч. 1 ст. 89 КПК України. 
		Крім цього, 21.08.2020 захисником ОСОБА_21 подано скаргу на рішення про визначення слідчих, які здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019210220000063 (т. 2 а.п. 2-6), у якій просить визнати незаконним доручення в.о. начальника Третього слідчого відділу (відділу з розслідування військових злочинів) слідчого управління територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у м. Львові, ОСОБА_65 від 15.04.2019, про визначення таких слідчих. 
		В судових дебатах захисник ОСОБА_21 також обґрунтовував свої доводи зміною правової позиції Верховного суду у такому питанні в постанові від 24.01.2023 у справі № 663/3293/20 і тим, що вказане доручення від 15.04.2019 про визначення слідчих не відповідає вимогам до процесуального рішення у формі постанови, передбаченим ч. 5 ст. 110 КПК України, зокрема у дорученні не вказано, ні підстав, ні мотивів його видачі та їх обґрунтування, а також не зазначено відомостей, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 110 КПК України, які обов`язково відображаються у резолютивній частині постанови.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування уповноважений визначати слідчого (слідчих), який здійснюватиме досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою - визначати старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих.
		Згідно із положеннями ч.ч. 3, 5, 6 ст. 110 КПК України рішення слідчого приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, дізнавач, прокурор визнає це за необхідне. Постанова слідчого складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.
		Згідно останньої практики Верховного суду (постанова від 05.04.2023 у справі № 946/2971/21) суд касаційної інстанції стоїть на позиції про те, що, якщо процесуальне рішення про визначення слідчих (групи слідчих), які здійснюватимуть досудове розслідування, прийнято не у формі «постанови», а у формі «доручення», однак зміст, структура і обсяг викладеної у ньому інформації відповідають вимогам КПК, то потрібно констатувати, що у відповідному кримінальному провадженні є процесуальне рішення, яким належно визначено слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування. Верховному суду достатньо, що доручення містить ті самі реквізити, що й постанова: посаду особи керівника органу досудового розслідування, час і місце складання доручення, підстави для його винесення ( статті 39, 214 КПК), номер кримінального провадження, внесеного до ЄРДР, та вказівки щодо проведення всебічного, повного і неупередженого досудового розслідування.
		Як вбачається із доручення про проведення досудового розслідування від 15.04.2019, за підписом в.о. начальника Третрього слідчого відділу (відділу із розслідування військових злочинів) слідчого управління ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_65 , слідчим цього відділу ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 та ОСОБА_69 (т 2 а.п. 78), воно (доручення) містить необхідні названі вище реквізити: посаду в.о. керівника органу досудового розслідування, час і місце його складання, підстави для його винесення - ст.ст. 39, 214 КПК України, номер кримінального провадження - № 42019210220000063 від 09.04.2019, та вказівки щодо проведення всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, надання їм належної оцінки та прийняття законних процесуальних рішень у передбачені кримінально процесуальним законодавством строки.
		Таким чином, суд вважає безпідставними доводи сторони захисту про здійснення досудового розслідування не уповноваженими слідчими та не вбачає підстав для визнання доказів недопустимими.
		Також, захисником ОСОБА_21 під час судового провадження порушувалось питання про відвід прокурорів у кримінальному провадженні (т. 1 а.п. 103-123). Незважаючи на відмови суду у задоволенні двох таких заяв про відвід прокурорів (т. 1 а.п. 226-227, т. 2 а.п. 153-154), захисник просить надати судом їм оцінку в нарадчій кімнаті з огляду на дослідженні в суді процесуальні документи. Також, на його думку, підтримання державного обвинувачення в суді здійснювалось не уповноваженими на це законом прокурорами.
		Як вбачається із постанов, наданих стороною обвинувачення, Генеральним прокурором України 12.04.2019 винесено постанову про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42019210220000063 від 09.04.2019, у складі: начальника управління нагляду за додержанням законів, виконання судових рішень у кримінальному провадженні та при проведенні оперативно-розшукової діяльності військової прокуратури Західного регіону України ОСОБА_70 ; військового прокурора Тернопільського гарнізону ОСОБА_17 ; заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону ОСОБА_18 ; прокурорів військової прокуратури Тернопільського гарнізону ОСОБА_16 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , та ОСОБА_73 (т. 2 а.п. 85-86).
		Постановою від 05.11.2019 військового прокурора Західного регіону України у кримінальному провадженні № 62019140000001184 від 05.11.2019 (вказане провадження 05.11.2019 об`єднане із кримінальним провадженням № 42019210220000063 від 09.04.2019), визначено групи прокурорів у такому самому складі (т. 2 а.п. 89-90).
		Постановою керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону від 28.04.2021 (т. 2 а.п. 129), з огляду на припинення згідно наказу Офісу Генерального прокурора від 17.02.2021 № 3ш діяльності військової прокуратури Тернопільського гарнізону, натомість утворено Тернопільську спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері Західного регіону (на правах окружної), змінено групу прокурорів у кримінальному провадженні № 42019210220000063 від 09.04.2019 та визначено її складі: керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_17 ; керівника Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_18 ; прокурорів Тернопільської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_16 , ОСОБА_71 та ОСОБА_74 .
		Постановою від 10.04.2023 першого заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про визначення (зміну) групи прокурорів у кримінальному провадженні, у зв`язку із реорганізацією та штатними змінами, визначено групу прокурорів у даному кримінальному провадженні у складі прокурорів Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону: ОСОБА_16 , ОСОБА_71 та ОСОБА_74 .
		Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК України прокурором є особа, яка обіймає посаду, передбачену ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» та діє у межах своїх повноважень.
		Законом України «Про прокуратуру» визначено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави (ст. 1); єдність системи прокуратури України забезпечується: єдиними засадами організації та діяльності прокуратури, єдиним статусом прокурорів, єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів та ін. (ч. 5 ст. 7); прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі (ч. 2 ст. 15). Виходячи з системного аналізу зазначених вище норм, поняття «прокурор», яке вживається у КПК України, розглядається як посадова особа, яка займає відповідну посаду в органах прокуратури, які складають єдину систему, здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні та визначена у порядку ст. 37 КПК України, а також прокурори вищого рівня, визначених у ч. 4 ст. 36 КПК (Генеральний прокурор України, його перший заступник та заступники, керівники регіональної прокуратури, його перший заступник та заступники). Положення КПК України, на відміну від підслідності, визначеної у ст. 216 цього Кодексу, не закріплюють окремих правил щодо визначення прокурора у кримінальному провадженні (див. постанова від 05.04.2023 у справі № 450/658/19).
		Згідно ст. 37 КПК України прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті /ч.ч. 1, 2 ст. 37 КПК України/.
		Дослідженням наданих стороною обвинувачення джерел доказів та з огляду на учасників судового провадження, суд, з врахуванням наведених вище обставин щодо порушеного питання, вважає, що процесуальне керівництво на досудовому розслідуванні та підтримання обвинувачення в суді у даному кримінальному провадженні здійснювалось повноважними на це прокурорами.
		Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень та кваліфікує його дії за: 
		- ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України, як підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за невчинення нею в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища, якщо така вигода надавалася за попередньою змовою групою осіб; 
		- ч. 1 ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
		Призначаючи ОСОБА_15 покарання суд, з огляду на вимоги ст.ст. 50, 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також положення ст. 68 КК України.
		Так, ОСОБА_15 раніше не судимий (т. 4 а.п. 56), на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (т. 4 а.п. 57-58), працює. Відомостей про перебування обвинуваченого у шлюбі та наявність дітей чи інших утриманців суду не надано.
		Обставин, які б пом`якшували та обтяжували покарання, за результатами судового розгляду не встановлено.
		За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_15 : основного покарання у виді позбавлення волі у межах строку, визначеного санкцією ч. 3 ст. 369 КК України, а також про відсутність підстав для застосування до нього додаткового покарання, а за ч. 1 ст. 190 КК України - у виді обмеження волі.
		Таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_15 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так й іншими особами.
		При цьому, суд бере до уваги те, що під час усього судового розгляду обвинувачений не визнавав вину, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності сторона захисту не подавала, однак, враховуючи положення п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, станом на сьогодні закінчився строк давності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Тому, відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 КК України, ОСОБА_15 слід звільнити від призначеного покарання за цією статтею на підставах, передбачених ст. 49 цього Кодексу.
		Відповідно, підстава для призначення остаточного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень згідно ст. 70 КК України, як про це просить прокурор, відсутня.
		Процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_15 у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України. 
		Арешт майна слід скасувати, як того вимагає ч. 4 ст. 174 КПК України. 
		Долю речових вирішити згідно положень ст. 100 КПК України.
		Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_15 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
		На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_15 від покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки у зв`язку із закінченням строків давності.
		ОСОБА_15 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без конфіскації майна.
		Стягнути з ОСОБА_15 на користь держави витрати на залучення експертів в загальній сумі 5 181 (п`ять тисяч сто вісімдесят одну) грн. 33 коп.: 3 925,25 грн. за проведення судової експертизи відео, - звукозапису (т. 2 а.п. 220); 1 256,08 грн. за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (т. 2 а.п. 237).
		Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 24.04.2019 у справі № 463/3275/19 (т. 2 а.п. 174), - скасувати.
		Речові докази:
		*документи, які перелічені в постанові слідчого від 10.05.2019 про визнання предметів речовими доказами та передачу їх на зберігання (т. 2 а.п. 177-179), - залишити у матеріалах даного кримінального провадження;
		*чоловічу сумку чорного кольору з матеріалу, схожого на шкіру, та куртку чорного кольору з матеріалу схожого на шкіру, - повернути ОСОБА_15 ;
		*гумові медичні рукавички, в яких проводився особистий обшук ОСОБА_15 до проведення його освідування; відрізок бинта, на який було зроблено змив з долоні, пальців та зап`ястя лівої руки останнього; два предметних скельця зі зразком препарату «Промінь-1», - знищити.
		Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		Головуюча суддяОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...