Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 619/1577/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння.
Надіслано для оприлюднення: 20.04.2023. Зареєстровано: 20.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2023.
Дата набрання законної сили: 23.05.2023
Номер судового провадження: 1-кп/619/106/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12023220000000171

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		справа № 619/1577/23
		провадження № 1-кп/619/106/23
		 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		20 квітня 2023 року,
		м. Дергачі,
		Дергачівський районний суд Харківської області
		у складі:        головуючого        судді                                  -  ОСОБА_1 
		за участю:     секретаря судового засідання                        -  ОСОБА_2 
		розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12023220000000171 від 10.02.2023 за обвинуваченням:
		 
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Вільшани Дергачівського району Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, має на утриманні доньку  ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця строкової служби військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді гранатометника відділення охорони взводу охорони 1 зенітного ракетного дивізіону, проживає за адресою:АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
		Сторони кримінального провадження:
		прокурор                        -  ОСОБА_5 
		захисник                        -  ОСОБА_6 
		обвинувачений                 -  ОСОБА_3 
		потерпіла                        -  ОСОБА_7 .
		 
		Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
		09.02.2023 приблизно о 19 год 40 хв ОСОБА_3  керував автомобілем «ВАЗ 21063» р.н.  НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_8 , не маючи відповідних документів на право керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1 а), згідно з якими: «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: а) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії», перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а), згідно з якими: «Водієві забороняється, керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп 'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», та рухався у подвір`ї приватного домоволодіння АДРЕСА_2, діючи необережно, грубо порушив вимоги п. 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, згідно з якими: п. 10.1 ПДР України «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п. 10.9. ПДР України «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.». Перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, під час руху транспортного засобу заднім ходом створив небезпеку іншому учасникові руху, в результаті чого допустив наїзд на перешкоду у вигляді фундаменту вказаного будинку із послідуючим наїздом на пішохода ОСОБА_9 , який стояв на території подвір`я даного будинку, внаслідок чого останній від отриманих травм помер на місці ДТП. 
		Порушення п. 10.1 та 10.9 Правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_3 виразилися в тому, що він, керуючи автомобілем «ВАЗ 21063» р.н. НОМЕР_2 , рухаючись у подвір`ї приватного домоволодіння АДРЕСА_2 , перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, під час руху транспортного засобу заднім ходом створив небезпеку іншому учасникові руху, в результаті чого допустив наїзд на перешкоду у вигляді фундаменту вказаного будинку із послідуючим наїздом на пішохода ОСОБА_9 , що спричинило вищевказані тяжкі наслідки. Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 12-17/19-Дт/2023 від 29.03.2023 внаслідок вказаної дорожньо-транспортної         події пішоходу ОСОБА_9 спричинено закриту хребтово-спинномозкову травму в шийному відділі, у формі забою спинного мозку з формуванням вогнища контузії в проекції 7-го шийного хребця з розривами та крововиливами під тверду та м`які мозкові оболонки, з багато-уламковим переломом тіла та дужок 7-го шийного хребця зі зміщенням уламків як по радіусу, за межі хребтового стовбуру , так і в бік спинно-мозкового каналу, з компресією спинного мозку на його оболонок за наявністю крововиливів під передню поздовжню зв`язку на рівні 6-го - 7-го шийних хребців з обох боків , які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки. Причиною смерті ОСОБА_9 стала зазначена хребтово- спинномозкова травма в шийному відділі, що знаходиться в прямому причинному зв`язку між отриманими ушкодженнями та настанням смерті. Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121- 23/4474-ІТ 17.03.2023 дії водія автомобіля «ВАЗ 21063», р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_3 не відповідали вимогам п.10.1, п. 10.9 Правил дорожнього руху України та знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події.
		Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається обвинувачена.
		Своїми діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 286-1 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9 .
		Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердив факт і обставини його вчинення, так, як це зазначено вище та зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, засуджує свій вчинок, попросив пробачення у потерпілої, відшкодував завдану шкоду. 
		Оскільки учасники судового розгляду не заперечували, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу.
		При цьому судом з`ясовано, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні зазначеного злочину доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження і обвинуваченим не оспорюються.
		Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.
		Обставинами, що пом`якшують покарання, відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
		Обставин, які б обтяжували покарання, відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
		Мотиви призначення покарання.
		Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Так, згідно з роз`ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання  в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним  у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад  призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
		При призначенні покарання   ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який являється тяжким злочином, вираженим у формі необережності, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують покарання, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи яка вчинила злочин та попередження нових злочинів.
		Вивченням даних про особу   ОСОБА_3 установлено, що він є військовослужбовцем строкової служби військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді гранатометника відділення охорони взводу охорони 1 зенітного ракетного дивізіону, є учасником бойових дій, безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення АТО м. Слов`янськ Донецької області, раніше не судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Враховуючи наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, які наведено вище, ставлення винного до скоєного, дані про його особу, суд визнає можливим при призначенні покарання ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 286-1 КК України, застосувати ч. 1 ст. 69 КК України, і призначити основне покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією частини цієї статті, яке буде необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.
		Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
		Частиною 1 ст. 100 КПК України встановлено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
		Постановою слідчого від 10.02.2023 автомобіль ВАЗ 21063 р.н. НОМЕР_2 визнаний речовим доказом та переданий на зберігання на територію спеціального майдану зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 107.
		Відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13.02.2023 накладено арешт на автомобіль ВАЗ 21063 р.н. НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_8 .
		Як передбачено ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. 
		Враховуючи, що судовий розгляд по справі закінчено, арешт підлягає скасуванню, а речовий доказ - поверненню власнику.
		Згідно зі ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у загальній сумі 3775,60 грн.
		Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 суд вважає за доцільне до набрання вироком законної сили залишити без змін.
		Керуючись ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд 
		ухвалив:
		ОСОБА_3 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк п`ять років.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту фактичного затримання, тобто з 10 лютого 2023 року. 
		Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити незмінним - тримання під вартою.
		Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення судових експертиз №СЕ-19/121-23/3948-ІТ від 21.03.2023 в розмірі 2265,36 грн (код доходів 24060300), №СЕ-19/121-23/4474-ІТ від 17.03.2023 в розмірі 1510,24 грн (код доходів 24060300), а всього в сумі 3775,60 грн (три тисячі сімсот сімдесят п`ять гривень 60 копійок).
		Арешт майна, який накладено згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13.02.2023 (справа № 953/1080/23, провадження № 1-кс/953/1237/23) - скасувати.
		Речовий доказ: автомобіль ВАЗ 21063 р.н. НОМЕР_2 повернути власнику ОСОБА_8 .
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		 
		 
		 
		Суддя             ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...