Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 344/16496/17 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано для оприлюднення: 20.04.2023. Зареєстровано: 21.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2023.
Дата набрання законної сили: 06.05.2023
Номер судового провадження: 6/344/69/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                               Справа № 344/16496/17 
		Провадження № 6/344/69/23 
		 
		У Х В А Л А
		 
		20 квітня 2023 року м. Івано-Франківськ 
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі: 
		головуючого  судді Пастернак І.А.
		секретаря Дементьєвої А.О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання заступника начальника відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузика І.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу 
		В С Т А Н О В И В: 
		Заступник начальника відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузик І.І. звернувся з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 . Заява обґрунтована тим, що на виконанні знаходиться виконавче провадження №63253049 з виконання виконавчого листа №344/16496/17, який виданий 16.03.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Леверідж" заборгованість в розмірі 4943402,69 грн. Подання мотивував тим, що боржником рішення суду в добровільному порядку не виконується. Станом на 17.04.2023 року з боржника стягнуто 16 882,86 грн. Зазначив, що державний виконавець вичерпав наділені йому права Законом України Про виконавче провадження, а тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзді за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання рішення.
		Заінтересовані особи в судове засідання не викликались, враховуючи необхідність негайного розгляду подання, діючи з метою захисту прав та інтересів стягувача, суд вважає, що розгляд подання слід провести без участі цих осіб, в порядку частини 4 статті 441 ЦПК України.
		Вивчивши матеріали подання, суд вважає наступне. 
		Судом встановлено, що на примусовому виконанні у відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавчий лист №344/16496/17, виданий Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області 16 березня 2020 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Леверідж», інфляційних втрат за період з 03 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року у розмірі 4 019 381, 69 грн. та 3% річних за період з 03 червня 2016 року по 31 жовтня 2017 року у розмірі 924 021 грн, а всього 4 943 402, 69 грн. 
		08 жовтня 2020 року державним виконавцем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 63253049. 
		Одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження боржнику було направлено пам`ятку про його права та обов`язки, а також виклик державного виконавця з вимогою надати відомості про майно, доходи, кошти, місце роботи.
		Однак, боржник не виконав законні вимоги державного виконавця декларацію подано з приховуванням майна, а саме 1/4 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 , що подається відповідно до Закону України «Про виконавче провадження достовірні (повні)відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності, достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права.
		28.02.2023 року заступником начальника відділу сформовано подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. 
		Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 02.03.2023 року подання задоволено.
		Постановою Івано-Франківського міського суду від 12.04.2023 року скасовано ухвалу Івано-Франківського міського суду від 02.03.2023 року. В задоволення поданні державного виконавця відмовлено.
		Згідно п. 19 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
		Нормоюст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України»встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.
		Відповідно до вказаної правової норми громадянину України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон.
		Такі обмеження прав громадян України на виїзд за кордон у конкретно визначених законом випадках мають тимчасовий характер і зумовлені необхідністю забезпечення захисту прав і законних інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		Відповідно дост. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
		Згідно роз`яснень Верховного суду України від 01 лютого 2013 року, викладених у судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.
		Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує приватний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.
		Відповідно до положення ст. 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.
		Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.
		Статтею 33 Конституції України гарантовано кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
		Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку , запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
		У справі «Гочев проти Болгарії» («Gochev v. Bulgaria» від 26.11.2009 року) Європейський суд з прав людини сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. 3 ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості.
		Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.
		Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України євинятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, та має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
		Аналізуючи матеріали справи та надані суду докази, суд вважає, що в поданні державного виконавця йдеться лише про наявність боргових зобов`язань та що вони повністю не погашені, але ні доводів, ні доказів, які саме дії свідчать про ухилення боржника від виконання цих зобов`язань, доведення яких є обов`язковою умовою для встановлення для боржника тимчасового обмеження права виїзду за межі України, як в поданні, так і в матеріалах справи немає. Надані докази свідчать про проведення виконавчих дій, що не є безумовною підставою для обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон.
		Доводи державного виконавця про те, що ним вичерпано наділені йому права Законом України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання виконавчого провадження щодо боржника ОСОБА_1 , а тимчасове обмеження останнього у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення, а також те, що боржник може виїхати за межі України у майбутньому щоб уникнути сплати заборгованості не звільняють державного виконавця відповідно до вимог чинного законодавства надати докази того, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, що підлягає примусовому виконанню. 
		З урахуванням наведеного, особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що в поданні державного виконавця про обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 слід відмовити, так як державним виконавцем необґрунтовано необхідность вжиття такого заходу.
		На підставі викладеного, керуючисьст. 33 Конституції України,ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»,ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», ст. ст.12,441 ЦПК України 
		У Х В А Л И В :
		В задоволенні подання начальника відділу державної виконавчої служби у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кузика І.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документу  відмовити. 
		Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
		Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. 
		 
		Суддя Пастернак І.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...