Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/505/23 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2023.
Дата набрання законної сили: 12.04.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		справа № 758/505/23
		провадження № 33/824/1671/2023
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 квітня   2023 року                                                                                                  м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд в складі судді Кирилюк Г. М.,  при секретарі Кошель К. А.,  розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ганжи Андрія Олексійовича на постанову Подільського районного суду м. Києва від 27 січня 2023 року в складі судді Ікорської Є. С., в справі про притягнення ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 ,  громадянина  України,  проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,  до  адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
		встановив:
		 
		Постановою Подільського районного суду м. Києва від 27 січня 2023 року  ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого  ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вид штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на  1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1  на користь держави судовий збір у розмірі 536,80 грн.
		Не погодившись із вказаною постановою, 03.03.2023 захисник ОСОБА_1 - адвокат Ганжа А. О. подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Подільського районного суду м. Києва від 27 січня 2023 року скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		Апеляційна скарга  містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що  про оскаржувану постанову   ОСОБА_1   стало  відомо лише 07 лютого 2023 року  та 14 лютого  2023  року  подано  апеляційну  скаргу.  З огляду на те,  що  до апеляційної скарги не було надано  витяг  з договору  про  надання  правової допомоги,  апеляційну  скаргу  постановою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року було повернуто. 
		Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з таких підстав.
		Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
		Як вбачається  з матеріалів справи,  ОСОБА_1   не  був  належним чином  повідомлений про  розгляд справи,  копію оскаржуваної постанови  отримав його представник 07.02.2023 та 14.02.2023  подав апеляційну  скаргу.  
		З огляду  на  причини, які слугували підставою для  повернення  апеляційної скарги - відсутність  витягу  з договору,  у якому зазначено   повноваження або  обмеження  прав на вчинення  окремих процесуальних дій як захисника,  засвідченого   підписами сторін,  ту обставину,  що  особа   негайно після  отримання   копії  ухвали суду  про  повернення  апеляційної скарги  повторно  її подала   з  наданням   відповідних   доказів  на  підтвердження  повноважень  представника,  з метою  забезпечення  особі  права на  доступ  до правосуддя,  наявні  підстави для поновлення  строку на  апеляційне оскарження.  
		Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що всупереч вимогам ч.1 ст.268 КУпАП суд  першої  інстанції  розглянув справу без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, чим порушив її право на захист, не  дотримався  вимог   щодо  всебічного, повного та об`єктивного  дослідження  обставин  вчиненого  адміністративного  правопорушення. 
		На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого  ч.1 ст. 130  КУпАП,  в матеріалах справи міститься  результат тесту з технічного приладу «Драгер» (0, 40 проміле); дата  проведення  тесту - 2022 рік; час  - 18:06:41.  При цьому  в протоколі про  адміністративне  правопорушення   зазначено,  що  останнє  вчинено   10.12.2022  о  18 год. 15 хв. Отже,   результати  тесту  з технічного  приладу  поліцейські отримали раніше,  ніж ОСОБА_1   нібито  вчинив  адміністративне  правопорушення. 
		Зазначив, що  поліцейські безпідставно  зупинили ОСОБА_1 , оскільки в  матеріалах справи відсутній рапорт поліцейського щодо підстави зупинення.  В порушення  закону,  без попереднього огляду на стан алкогольного сп`яніння,  поліцейським  складено  протокол про адміністративне правопорушення.
		Як зазначено   в протоколі  про   адміністративне правопорушення,   в графі пояснення  особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення зазначено: «вживав ліки, високий тиск, другого освідчення не було, визвали швидку».   Тобто,  поліцейські не провели огляду особи на стан алкогольного сп`яніння в порядку,  встановленому законом, проте склали протокол про адміністративне правопорушення за порушення п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху. В протоколі відсутня згода водія ОСОБА_1 з результатами такого огляду, якого по суті не  було,  дії поліцейських мають  сприйматися як фальсифікація обставин адміністративного правопорушення.
		Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не містить жодних відомостей, щодо результатів огляду установлення стану сп`яніння, тобто протокол суперечить вимогам Інструкції №1452/735 та складений з недотриманням її приписів.
		Переглянувши відеозапис, який міститься в матеріалах справи, очевидно, що безперервність відеозапису порушена, зокрема на відліку часу 0:45:31 та 1:31:08. Це свідчить про те, що відеозапис змінювався (редагувався) особою, яка копіювала відеозапис та диск, що прямо заборонено Інструкцією №100. Враховуючи те, що доданий до протоколу відеозапис змінювався або редагувався, а тому існують сумніви в автентичності оригіналу, у зв`язку із чим, доданий до протоколу відеозапис слід визнати неналежним та недопустимим доказом по справі.
		У зв`язку з неможливістю   визначити достовірність   показників технічного  приладу,  через   суперечливість  у часі,  показники  приладу не  можуть  вважатися належними доказами  підтвердження  стану  алкогольного  сп`яніння. 
		В судовому засіданні ОСОБА_1 та його  захисник  - адвокат Ганжа А. О. апеляційну скаргу підтримали  та просили її  задовольнити.
		Перевіривши матеріали справи  та доводи апеляційної скарги,   суд апеляційної  інстанції  дійшов  висновку, що  апеляційна  скарга  підлягає  задоволенню з таких підстав. 
		Відповідно до  ст. 7  КУпАП  ніхто  не  може  бути підданий заходу впливу в зв`язку з  адміністративним правопорушенням інакше як на  підставах  і в порядку,  встановлених  законом.  Провадження  в справах  про  адміністративні  правопорушення  здійснюється  на  основі суворого  додержання  законності.
		Відповідно до ч.1  ст. 245 КУпАП  завданням   провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Відповідно до  ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
		Відповідно  до ст.252  КУпАП  орган  (посадова особа)  оцінює докази  за  своїм  внутрішнім  переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно зі ст. 62  Конституції  України обвинувачення  не   може  ґрунтуватися  на доказах,  одержаних  незаконним шляхом,  а також на  припущеннях.  Усі сумніви  щодо  доведеності вини особи тлумачаться на  її  користь.
		При розгляді  даної справи суд першої  інстанції,  дослідивши  протокол  про  адміністративне  правопорушення, дані   тесту з  технічного  приладу  Drager, висновок  щодо  результатів  медичного  огляду, дані  відеозапису,  які свідчать  про  згоду  водія  пройти  огляд  на  стан  сп`яніння, дійшов  висновку  про доведеність  вини вказаної особи  у  вчиненні адміністративного  правопорушення, передбаченого  ч. 1 ст.130 КУпАП.
		Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
		Зі  складеного  протоколу   про  адміністративне  правопорушення   серії ААД №068478   вбачається,  що 10  грудня 2022   року   о  18 год. 15  хв.  в м. Києві, вул.  Червонопільська, 7,  водій  ОСОБА_1 керував  транспортним засобом  Lexus Rx300, н. з.   НОМЕР_1 , в стані   алкогольного  сп`яніння, чим порушив  вимоги  п.  2.9 а ПДР,  за що передбачена  відповідальність   за  ч.1 ст. 130 КУпАП. Огляд    на стан   сп`яніння у встановленому  законом  порядку   проводився у лікаря нарколога за адресою:  м. Київ,  вул. Відпочинку,  18. 
		Відповідно  до  п.2 Розділу  І  Інструкції  про  порядок  виявлення  у водіїв  транспортних засобів  ознак алкогольного,  наркотичного  чи іншого  сп`яніння або перебування  під впливом  лікарських  препаратів,  що  знижують  увагу  та швидкість  реакції, затвердженою  наказом  Міністерства  внутрішніх справ України,  Міністерства охорони здоров`я України від  09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) , огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.
		У протоколі   про адміністративне правопорушення  не  зазначено  жодної    ознаки  алкогольного  сп`яніння,  наявність  яких   могла  слугувати  підставою  для   проведення  огляду  на стан сп`яніння. 
		До вказаного  протоколу  додано   роздруківку з приладу  Drager,  дата  та час: 10.12.2022 ,  18:06:41, що  свідчить  про те, що  вказаний тест  було  здійснено  до моменту часу вчинення   правопорушення,       результат   аналізу : 0, 40‰. 
		В протоколі   зазначено  пояснення  ОСОБА_1   по суті  порушення:  вживав  ліки, високий тиск,  другого  освідчення  не  було,   визивали швидку. 
		Відповідно   до висновку лікаря  щодо   результатів  медичного  огляду  з метою  виявлення  стану  алкогольного, наркотичного  чи іншого  сп`яніння або перебування  під впливом  лікарських препаратів, що знижують  увагу та швидкість  реакції №007212  від  10.12.2022,    дата та час огляду  10.12.2022  18:30  год.,  ОСОБА_1      перебуває  у стані  алкогольного  сп`яніння,  0, 40‰.  
		Як пояснив ОСОБА_1 в судовому  засіданні,  оскільки  він  не  вживав  алкогольні  напої та був  впевнений, що  тверезий,  він   погодився пройти тест на стан  алкогольного  сп`яніння.   Оскільки  з результатом   тесту   він не  погодився, попросив  провести  тест у лікаря. Перед початком   проходження  тесту  лікарем було   перевірено  тиск та повідомлено,  що  він  дуже високий та запропонувала   викликати швидку  допомогу.  Оскільки  його  самопочуття погіршилось  під  дією  стресу,   він  погодився щоб  викликали швидку допомогу. За результатом   вимірювання  рівню  алкоголю на приладі   Drager, лікар повідомила,  що  він  перебуває  в стані  алкогольного сп`яніння  : 0, 40‰. Також лікар  повідомила,  що  через  20  хв.  потрібно  зробити контрольний тест, як того вимагає  інструкція. В цей час приїхала  карета швидкої допомоги, йому поставили крапельницю, щоб негайно понизити тиск.  Після завершення  медичних маніпуляцій та зниження тиску,  він  повернувся з працівниками поліції до  лікаря  для повторного   (контрольного) тесту,  але йому його  не  зробили,  повідомивши, що  вже  склали акт про  перебування  в стані  алкогольного  сп`яніння.
		Як вбачається  з наданого на  запит  суду  копії  результату  вимірювання з  використанням  технічного  засобу   газоаналізатора   Drager Аlkotest 6820,  (тест  №8747),  лікарем  проведено  тест  10.12.2022  о  18:43,   результат тесту становив 0, 40‰.
		Відповідно  до  Акту  медичного  огляду  з метою  встановлення  стану  алкогольного, наркотичного  чи іншого   сп`яніння, або перебування   під впливом   лікарських препаратів, що знижують  увагу та швидкість  реакції № 007212,  10.12.2022  о  18.30  ОСОБА_1 був оглянутий лікарем КП  "Київська  міська наркологічна  лікарня  "Соціотерапія",  артеріальний тиск : 220/160  мм. рт. ст.  Викликано  бригаду  швидкої допомоги.  О  18:43 обстежено   на  приладі Drager,  результат  тесту - 0, 40‰. Через  20  хв.  обстеження  не  проводилось,  тривалий час, приблизно  50  хв.  знаходився в кареті швидкої допомоги,  приймав призначення  лікаря.   Висновок  за результатами огляду  -   стан    сп`яніння внаслідок   вживання  алкоголю,  0, 40‰.
		Разом  з тим, додаток 3  до  Інструкція №1452/735передбачає,  що  при обстеженні  особи   з використанням  технічних засобів для визначення наявності або вимірювання вмісту етилового спирту у видихуваному повітрі (відповідно до встановленого рівня),  через  20  хвилин   проводиться  повторне  обстеження. 
		Відповідно  до  долученого до  матеріалів справи відеозапису з нагрудної камери №472110,  який міститься на DVD-диску, та який  був переглянутий судом  апеляційної  інстанції,  вбачається, що   швидку  медичну  допомогу  ОСОБА_1 було викликано  лікарем-наркологом. О  19.00  год.   лікар-нарколог   зайшла  в карету  швидкої допомоги та запитала  у ОСОБА_1 , чи бажає він  "задутися", на що останній  погодився.   Разом з тим,  лікар  швидкої допомоги  заперечила,  повідомивши про  необхідність    закінчити  свою  роботу.   О  19:34  год.   ОСОБА_1 вийшов  з  машини швидкої допомоги та  попросив  повторно  "задутися",  на що отримав відповідь,  що  "задуватися потрібно  було    через 20 хвилин",  при цьому  лікар  повідомила, що  пройшло  45-50 хвилин,  тому висновок   він  отримає  "без задувки". 
		З огляду  на те, що  ОСОБА_1   погодився пройти повторне   обстеження  через  20  хв.,  проте  не зміг  його  пройти з  незалежних  від  нього  причин з огляду  на висновок   лікаря  швидкої  допомоги,  після  отримання  медичної допомоги    наполягав  на  проведенні  повторного  огляду,  яке   всупереч  Інструкції  №1452/735  проведено не було,  враховуючи,  що  з моменту  встановлення  підстав для  здійснення  огляду  до  моменту, коли ОСОБА_1   вийшов з  машини швидкої допомоги,  не   пройшло  двох годин,  суд апеляційної  інстанції  дійшов висновку   про  те, що  огляд особи на стан  алкогольного сп`яніння  було  проведено  без дотримання   вимог вищевказаної  Інструкції. 
		Відповідно  до ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
		Відповідно  до  п.39  постанови  Верховного  Суду  від 08.07.2020  у справі  №463/1352/16-а,  в силу  принципу  невинуватості, що підлягає  застосуванню  у справах  про адміністративні  правопорушення, всі сумніви  щодо події  порушення  та винності особи, що  притягується  до  відповідальності, тлумачаться на  її користь.  Недоведені  подія та вина  особи мають  бути прирівняні  до  доведеної  невинуватості  цієї особи.
		Зміст загальноприйнятого  європейського   стандарту доказування   «поза розумним сумнівом»,  сформульованого у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» та «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року,  полягає  в тому,  що  доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
		У  постанові    від  21 січня  2020  року  ( справа  №754/17019/17) Верховний Суд  зазначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
		Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
		Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
		Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.
		Наявні  в матеріалах справи   докази, на які суд першої  інстанції  посилався у своїй постанові, не дають підстав поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відтак постанова суду підлягає  скасуванню, а провадження у справі  закриттю за відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
		Керуючись  ст. 247, 284, 294 КУпАП  суд 
		 
		постановив:
		 
		Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Ганжі Андрію Олексійовичу строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 27 січня 2023 року.
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Ганжи Андрія Олексійовича задовольнити.
		Постанову Подільського районного суду м. Києва від 27 січня 2023 року скасувати. 
		Провадження  в справі про  адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_1   закрити на  підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю  складу  адміністративного правопорушення, передбаченого  ч. 1 ст. 130  КУпАП України. 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя                                                                                Кирилюк Г. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...