Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 357/8270/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 21.04.2023.
Дата набрання законної сили: 19.04.2023
Номер судового провадження: 61-4635ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		19 квітня 2023 року
		м. Київ
		 
		справа № 357/8270/20
		провадження № 61-4635св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., 
		Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи: 
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідач - приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Савчук Наталія Іванівна,
		особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду 
		від 24 лютого 2021 року у складі колегії суддів Таргоній Д. О., Голуб С. А., Ігнатченко Н. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Савчук Н. І. про зобов`язання нотаріуса вчинити нотаріальну дію.
		 
		Позовну заяву мотивувала тим, що 20 листопада 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , від імені якого як законний представник діяла мати ОСОБА_1 , укладено договори дарування, відповідно до умов якого батько ОСОБА_2 подарував своєму сину ОСОБА_3 земельну ділянку та розташовану на ній нежитлову будівлю, які знаходяться на АДРЕСА_1 . Зазначені договори дарування посвідчила приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Савчук Н. І. Один примірник договорів зберігається у нотаріуса, а другий був виданий позивачу як представнику обдарованого. 
		 
		Зазначає, що внаслідок викрадення оригіналів договорів дарування, позивач 21 лютого 2020 року в порядку статті 53 Закону України «Про нотаріат» звернулась із заявою про видачу дублікатів зазначених договорів дарування.
		03 березня 2020 року від приватного нотаріуса Савчук Н. І. надійшов лист повідомлення про відкладення вчинення нотаріальної дії строком на 1 місяць для витребування додаткових відомостей.
		 
		29 березня 2020 року від приватного нотаріуса Савчук Н. І. надійшло повідомлення про відсутність підстав для видачі дублікатів документів, оскільки оригінали договорів знаходяться у ОСОБА_2 , які він пред`явив безпосередньо нотаріусу, а тому зазначені документи не є втраченими або зіпсованими.
		 
		07 серпня 2020 року відповідач на підставі заяви ОСОБА_1 
		від 04 серпня 2020 року винесла постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії на підставі того, що оригінали вказаних договорів дарування знаходяться у батька малолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_2 .
		 
		Позивач вважала, що відсутність оригіналів зазначених договорів дарування у неї як законного представника обдарованого позбавляє можливості належним чином виконувати свої батьківські обов`язки та порушує права і законні інтереси малолітньої дитини.
		 
		Просила суд визнати протиправною бездіяльність приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Савчук Н. І., яка полягає у безпідставній відмові у вчиненні нотаріальної дії, а саме - видачі дублікатів договорів дарування від 20 листопада 2015 року та зобов`язати відповідача вчинити нотаріальну дію у порядку статті 53 Закону України «Про нотаріат» і видати дублікати вищезазначених договорів дарування.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		 
		27 жовтня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Ярмоли О. Я. ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково.
		Зобов`язав приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Савчук Н. І. видати ОСОБА_1 дублікат договору дарування нежитлової будівлі літ. «В», розташованої за адресою: 
		АДРЕСА_1 , складеного на ім`я малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 20 листопада 2015 року та дублікат договору дарування земельної ділянки для розміщення цеху з виробництва меблів, складу магазину з продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту для будівництва та обслуговування будівель торгівлі для розміщення цеху з виробництва меблів, складу магазину з продажу промислових товарів з влаштуванням платної стоянки автотранспорту (кадастровий номер 3210300000:06:007:0045), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , складеного на ім`я малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20 листопада 2015 року.
		Стягнув з приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Савчук Н. І. в дохід держави судові витрати у справі в сумі 840,80 грн.
		У решті позову відмовив.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимога позивача про визнання протиправною бездіяльності приватного нотаріуса щодо невидачі дублікатів договорів є безпідставною з огляду на те, що приватний нотаріус вчинила нотаріальні дії, шляхом винесення двох повідомлень та постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії. 
		Проте, нотаріус діяла всупереч вимогам статей 49 та 53 Закону України «Про нотаріат» під час винесення постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки встановлена нотаріусом відсутність /викрадення/ у сторони обдарованого оригіналу договору дарування слід розцінювати як втрату оригіналу документу, що є підставою, з огляду на частину першу статті 53 Закону України «Про нотаріат», для видачі дублікатів договорів.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 
		 
		На рішення суду першої інстанції, ОСОБА_2 , який не брав участі у справі, звернувся до суду з апеляційною скаргою.
		 
		Постановою від 24 лютого 2021 року Київський апеляційний суд апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив.
		Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 
		від 27 жовтня 2020 року скасував та ухвалив нове рішення про відмову у позові.
		 
		Суд апеляційної інстанції постанову мотивував тим, що позивач 
		ОСОБА_1 не є стороною договорів дарування, а діє лише як законний представник малолітнього сина. Оригінали договорів дарування пред`явлені приватному нотаріусу Савчук Н. І. батьком ОСОБА_3 - 
		ОСОБА_2 , отже оригінали документів не втрачені.
		Відсутність оригіналів договорів у матері обдаровуваного не свідчить про їх втрату, а факт наявності між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 спору стосовно управління майном спільної неповнолітньої дитини, який вбачається зі змісту пояснень, наданих стороною позивача, не може бути підставою для визнання дій нотаріуса незаконними.
		За відсутності підстав вважати оригінали договорів втраченими або зіпсованими, приватний нотаріус обґрунтовано відмовив ОСОБА_4 у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі їх дублікатів.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
		 
		У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Касаційну скаргу мотивовано тим, що в апеляційній скарзі та у постанові апеляційного суду не викладено мотивів щодо вирішення судом першої інстанції питання про права, свободи та інтереси ОСОБА_2 . Позивач зауважує, що суд першої інстанції не вирішував питання про права, свободи та інтереси ОСОБА_2 , оскільки надання позивачу нотаріусом дублікатів документів не може вплинути на його права чи інтереси, а тому апеляційне провадження слід було закрити. Зазначає, що предметом спору є відмова нотаріуса у видачі дублікатів документів та правомірність дій нотаріуса, у повноваження якого не входить вирішення питання щодо управління майном чи рівності прав батьків,тобто спірні правовідносини виникли лише між заявником (матір`ю малолітнього власника майна) та нотаріусом. Посилається на те, що постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії є незаконною, оскільки відсутність у неї оригіналів договорів дарування унаслідок їх втрати зумовлює видачу нотаріусом дублікатів цих правочинів. Наявність у ОСОБА_2 оригіналів договорів матеріалами справи не підтверджено та не може свідчити про відсутність підстав для видачі їх дублікатів позивачу як законному представнику обдарованого.
		 
		 
		 
		 
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, а ухвалою від 30 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Розпорядженням Верховного Суду від 24 березня 2023 року у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Мартєва С. Ю. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
		 
		На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 березня 2023 року, справу призначено судді-доповідачеві Білоконь О. В.
		 
		Відзив на касаційну скаргу та пояснення
		 
		У червні 2021 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому приватний нотаріус Савчук Н. І. просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін, та зазначила, що договори дарування не втрачені.
		 
		У липні 2021 року до суду надійшли додаткові пояснення на касаційну скаргу, у яких ОСОБА_1 просила врахувати, що ОСОБА_2 помер, а тому договори дарування на даний момент є втраченими для позивача як законного представника малолітнього ОСОБА_3 .
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		20 листопада 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від імені якого як законний представник діяла мати ОСОБА_1 , укладено договори дарування, відповідно до умов якого батько ОСОБА_2 подарував своєму сину ОСОБА_3 земельну ділянку та розташовану на ній нежитлову будівлю, які знаходяться на АДРЕСА_1 . Один примірник договорів зберігається у нотаріуса, а другий був виданий позивачу як представнику обдарованого. 
		 
		Зазначені договори дарування посвідчила приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Савчук Н. І. 
		 
		21 лютого 2020 року ОСОБА_1 у порядку статті 53 Закону України «Про нотаріат» звернулась із заявою про видачу дублікатів зазначених договорів дарування до приватного нотаріуса Савчук Н. І.
		 
		03 березня 2020 року приватний нотаріус Савчук Н. І. склала повідомлення про відкладення вчинення нотаріальної дії строком на 1 місяць для витребування додаткових відомостей.
		 
		16 березня 2020 року приватний нотаріус Савчук Н. І. направила позивачу повідомлення про відсутність підстав для видачі дублікатів документів та зазначила, що оригінали договорів знаходяться у ОСОБА_2 , які він пред`явив для огляду безпосередньо нотаріусу, а тому ці документи не є втраченими або зіпсованими.
		 
		04 серпня 2020 року ОСОБА_1 знову звернулась на адресу приватного нотаріуса Савчук Н. І. із заявою про видачу дублікатів договорів дарування в порядку статті 53 Закону України «Про нотаріат».
		07 серпня 2020 року приватний нотаріус Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Савчук Н. І. винесла постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, яка обґрунтована тим, що оригінали договорів дарування перебувають у батька малолітнього ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , що є підставою для відмови у видачі дублікату документів.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 
		2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		 
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Відповідно до статті 7 Закону України «Про нотаріат»(тут і далі - в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови) нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а на території Республіки Крим, крім того, - законодавством Республіки Крим, наказами Міністра Юстиції України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Нотаріуси у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також укладених Україною міждержавних угод.
		 
		Частиною сьомою статті 8 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка.
		 
		Відповідно до статті 49 Закону України «Про нотаріат» нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1) вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2) не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3) дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4) є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5) з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6) правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; 8-1) особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників; 9) в інших випадках, передбачених законом.
		 
		Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим у статті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьою статті 47 цього Закону.
		 
		Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
		 
		На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
		 
		У частині першій статті 53 Закону України «Про нотаріат» визначено, що у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування, за письмовою заявою осіб, перелічених у першому реченні частини п`ятої статті 8 цього Закону, видається дублікат втраченого документа (фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії).
		 
		Аналогічний порядок видачі дубліката втраченого документа нотаріусом визначений у главі 22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
		 
		Перелік підстав видачі дубліката документа є вичерпним і розширювальному тлумаченню не підлягає.
		 
		Статтею 242 ЦК України передбачено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.
		 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (стаття 81 ЦПК України).
		Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність 
		і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним 
		у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		 
		Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що правовстановлюючі документи - договори дарування нежитлового приміщення та земельної ділянки від 20 листопада 2015 року втрачено чи зіпсовано.
		 
		Суд апеляційної інстанції правильно відхилив аргументи позивача про викрадення у неї примірників договорів дарування з посиланням на витяг з ЄРДР про внесення відомостей за заявою ОСОБА_1 щодо вчинення кримінального правопорушення від 13 січня 2017 року, а також протокол допиту потерпілого від 08 жовтня 2018 року, оскільки така обставина свого підтвердження не знайшла.
		При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що оригінали договорів дарування були пред`явлені приватному нотаріусу Савчук Н. І. батьком ОСОБА_3 - ОСОБА_2 як законним представником дитини.
		 
		Відсутність оригіналів договорів дарування у позивача не свідчить про їх втрату або зіпсування, оскільки вони наявні у іншого законного представника малолітнього - його батька ОСОБА_2 . 
		 
		Суд правильно зазначив, що факт наявності між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 спору стосовно управління майном своєї неповнолітньої дитини не може бути підставою для визнання дій нотаріуса незаконними.
		 
		Посилання у касаційній скарзі на те, що рішенням суду першої інстанції не вирішено питання про права та інтереси ОСОБА_2 є помилковими, оскільки останній як законний представник дитини ОСОБА_3 зобов`язаний дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах (частина перша статті 177 СК України).
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_2 втратив після дарування усі права на подароване майно, а тому зберігання ним оригіналів правовстановлюючих документів є неправомірним, безпідставні, оскільки як правильно зазначив суд апеляційної інстанції статус ОСОБА_2 , як дарувальника у вищевказаних договорах дарування, вичерпано їх укладанням, однак у подальшому у правовідносинах, в яких стороною є малолітній ОСОБА_3 , 2012 року народження, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обидва виступають як його законні представники, отже наявність у батька малолітнього ОСОБА_3 правовстановлюючих документів узгоджується із його статусом законного представника малолітньої дитини.
		 
		Таким чином, відмовляючи   у видачі позивачу дублікатів договорів дарування від 20 листопада 2015 року, нотаріус діяв відповідно до вимог чинного законодавства, отже позовні вимоги є безпідставними.
		 
		Також колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 березня 2021 року у справі № 761/36415/18, відповідно до яких суд не може зобов`язати нотаріуса вчиняти нотаріальні дії, оскільки такі дії вчиняються нотаріусом відповідно до Закону України «Про нотаріат»і належать до його компетенції. Особа, права та інтереси якої стосуються нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, має право оскарження таких дій чи актів. У справі, що переглядається, суд першої інстанції неправильно задовольнив позовну вимогу про зобов`язання приватного нотаріуса видати дублікати договорів дарування, що також свідчить про законність прийнятої судом апеляційної інстанції постанови.
		 
		Колегія суддів враховує, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після розгляду справи судами попередніх інстанцій, а тому позивач, будучи єдиним законним представником малолітньої дитини ОСОБА_3 , не позбавлена права у разі неможливості отримати оригінали договорів дарування, звернутися повторно до нотаріуса про видачу дублікатів цих правовстановлюючих документів. 
		 
		Верховний Суд зазначає, що ОСОБА_2 , який не брав участі у справі, але суд вирішив питання про його права і обов`язки, після відкриття апеляційного провадження за його апеляційною скаргою набув процесуальних прав і обов`язків учасника справи в силу частини третьої статті 352 ЦПК України.
		 
		Оскільки спірні правовідносини стосуються прав ОСОБА_2 як законного представника малолітнього ОСОБА_3 і не допускають правонаступництва, суд не вбачає підстав для залучення правонаступників 
		ОСОБА_2 до участі у справі.
		 
		З аналогічних міркувань суд не знаходить підстав для скасування законного та обґрунтованого судового рішення у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 у правовідносинах, що не допускають правонаступництва (частина третя статті 414 ЦПК України).
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		Суд апеляційної інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, оскаржуване судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків суду обставинам справи, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд 
		у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, 
		а постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року - без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                 Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                                            О. В. Білоконь
		 
		О. М. Осіян
		 
		Н. Ю. Сакара
		 
		В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...