Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 370/179/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку; Порушення законів та звичаїв війни.
Надіслано для оприлюднення: 20.04.2023. Зареєстровано: 21.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2023.
Дата набрання законної сили: 22.05.2023
Номер судового провадження: 1-кп/370/202/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 22022101110000191

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Димитрія ростогвського, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		"20" квітня 2023 р.        Справа № 370/179/23              
		 
		Макарівський районний суд Київської області у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 , 
		із секретарями судового засідання  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,  
		прокурора  ОСОБА_4 , 
		захисника  ОСОБА_5 ,
		потерпілого  ОСОБА_6 , 
		розглянувши в порядку спеціального судового провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Макарів Київської області кримінальне провадження №22022101110000191 від 17.06.2022 року, за яким 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , командир танку 5-ї окремої гвардійської танкової Тацинської Червоного прапора ордена Суворова бригади (5ОТБр) (військова частина НОМЕР_1 ), що перебуває у складі НОМЕР_2 загальновійськової армії Східного військового округу РФ (місце дислокації: РФ, АДРЕСА_1 ), зареєстрований та проживає по АДРЕСА_2 ,   
		обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України,
		в с т а н о в и в :
		24.10.1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26.06.1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).
		До складу ООН входять Україна, Російська Федерація (далі - РФ) та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.
		Відповідно до частини 4 статті 2 Статуту ООН, усі Члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із Цілями Об`єднаних Націй.
		Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09.12.1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21.12.1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24.10.1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16.12.1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки, та № 3314 (XXIX) від 14.121974 року, що містить визначення агресії, - установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.
		Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 року № 3314 (XXIX) серед іншого визначено, що ознаками агресії є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави, застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.
		Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:
		- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;
		- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;
		- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави; 
		- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;
		- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;
		- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;
		- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.
		У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
		Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.
		Незалежність України визнали держави світу, серед яких і РФ.
		Згідно з пунктами 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 року РФ, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтвердили Україні своє зобов`язання згідно з принципами Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 року поважати незалежність і суверенітет та існуючі кордони України, зобов`язалися утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде використовуватися проти України, крім цілей самооборони, або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом ООН.
		Відповідно до опису і карти державного кордону, які є додатками до Договору між Україною та Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року (ратифікований РФ 22.04.2004 року), територія Автономної Республіки Крим (далі - АР Крим), м. Севастополя, Донецької і Луганської областей відноситься до території України.
		Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
		Статтею 73 Конституції України закріплено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України. 
		Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 2 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української PCP «Про ратифікацію Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни» від 03.07.1954 (далі - Конвенція), ця Конвенція застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо одна з них не визнає стану війни.
		Відповідно до ст. З Конвенції у разі збройного конфлікту, який не має міжнародного характеру й виникає на території однієї з Високих Договірних Сторін, кожна сторона конфлікту зобов`язана застосовувати як мінімум такі положення, зокрема з особами, які не беруть активної участі в бойових діях.
		Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб, в тому числі насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури; захоплення заручників; наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження.
		Статтею 6 Закону України «Про правонасгупництво України» від 12.09.1991 року Україна підтверджує свої зобов`язання за міжнародними договорами, укладеними Українською PCP до проголошення незалежності України.
		Згідно ч. 1 ст. 4 зазначеної Конвенції, особами, що перебувають під захистом цієї Конвенції, є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 6 зазначеної Конвенції, вона повинна застосовуватися з самого початку будь-якого конфлікту або окупації, зазначених у статті 2-й цієї Конвенції. На території сторін конфлікту застосування Конвенції припиняється після загального припинення бойових дій. На окупованій території застосування цієї Конвенції припиняється через рік після загального припинення бойових дій.
		Згідно зі ст. 13 зазначеної Конвенції, положення частини II цієї Конвенції щодо загального захисту населення від деяких наслідків війни стосуються всього населення країн, які перебувають у конфлікті, без будь-якої дискримінації за ознакою, зокрема, раси, національності, релігійних або політичних переконань, і спрямовані на полегшення страждань, спричинених війною.
		Згідно з ч. 1 ст. 27 Конвенції, особи, що перебувають під захистом, мають право за будь-яких обставин, на особисту повагу, повагу до своєї честі. До них завжди слід ставитися гуманно й захищати їх, зокрема, від будь-якого акту насильства, залякування, від образ та цікавості натовпу.
		Крім того, відповідно ст. 29 Конвенції сторона конфлікту, під владою якої є особи, що перебувають під захистом, відповідає за поводження своїх представників із цими особами, причому це не знімає особистої відповідальності з таких представників.
		Відповідно до ст. ст. 31-32 вказаної Конвенції забороняється, зокрема: жодний примус фізичного чи морального порядку не може застосовуватися до осіб, які перебувають під захистом, зокрема з метою отримання від них або від третіх осіб якихось відомостей; застосування будь-яких заходів, які можуть завдати фізичних страждань або призвести до знищення осіб, що перебувають під захистом, які є під їхньою владою. Ця заборона поширюється не лише на вбивства, тортури, тілесні покарання, калічення та медичні чи наукові досліди, які не викликані потребою лікування особи, що перебуває під захистом, а й на будь-яке інше брутальне поводження з боку як цивільних, так і військових властей.
		Відповідно до ст. 33 Конвенції пограбування забороняються.
		Відповідно до ст. 34 Конвенції захоплення заручників забороняється.
		Згідно з преамбулою Додаткового протоколу від 08.06.1977 до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) (далі - Протокол) Високі Договірні Сторони підтверджуючи далі, що положення Женевських конвенцій від 12.08.1949 року ( 995 151, 995 152, 995 153, 995 154 ) та цього Протоколу повинні за всіх обставин цілком застосовуватися до всіх осіб, які перебувають під захистом цих документів, без яких-небудь несприятливих відмінностей, що полягають у характері чи походженні збройного конфлікту або у причинах, що висуваються Сторонами в конфлікті чи приписуються їм.
		Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 51 Протоколу цивільне населення й окремі цивільні особи користуються загальним захистом від небезпек, що виникають у зв`язку з воєнними операціями. З метою здійснення цього захисту, на доповнення до інших застосовуваних норм міжнародного права, за всіх обставин слід додержувати таких норм.
		Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об`єктом нападів. Заборонено акти насильства чи загрози насильства, що мають головною метою тероризувати цивільне населення.
		Цивільні особи користуються захистом, передбаченим цим розділом, за винятком окремих випадків і на такий період, поки вони беруть безпосередню участь у воєнних діях.
		Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 52 Протоколу цивільні об`єкти не повинні бути об`єктом нападу або репресалій. Цивільними об`єктами є всі ті об`єкти, які не є воєнними об`єктами, як вони визначені в пункті 2.
		Напади повинні суворо обмежуватися об`єктами. Що стосується об`єктів, то воєнні об`єкти обмежуються тими об`єктами, які через свій характер, розміщення, призначення або використання вносять ефективний вклад у воєнні дії і повне або часткове руйнування, захоплення чи нейтралізація яких за існуючих у даний момент обставин дає явну воєнну перевагу.
		У разі сумніву в тому, чи не використовується об`єкт, який звичайно призначений для цивільних цілей, наприклад, місце відправлення культу, житловий будинок, чи інші житлові будови або школа, для ефективної підтримки бойових воєнних дій, передбачається, що такий об`єкт використовується в цивільних цілях.
		Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 75 Протоколу тією мірою, якою їх торкається ситуація, зазначена у статті 1 цього Протоколу, з особами, які перебувають під владою сторони, що бере участь у конфлікті, і не користуються сприятливим ставленням згідно з Конвенціями (995 151, 995 152, 995 153, 995 154) або згідно з цим Протоколом, за всіх обставин поводяться гуманно, і вони, як мінімум, користуються захистом, передбаченим у цій статті, без будь- якої несприятливої різниці, заснованої на ознаках раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії чи віросповідання, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, народження чи іншого статусу або на яких-небудь інших подібних критеріях. Кожна сторона має з повагою ставитися до особи, честі, переконань та релігійних обрядів усіх таких осіб. Заборонені й будуть залишатися забороненими в будь-який час і в будь-якому місці такі дії, незалежно від того, чиняться вони представниками цивільних чи воєнних органів: а) насильство над життям, здоров`ям і фізичним та психічним станом осіб, зокрема: а.1) вбивство; а.2) катування всіх видів - фізичні чи психічні; а.3) тілесні покарання; а.4) каліцтво; а.5) знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження, примус до проституції чи непристойне посягання в будь-якій його формі; с) взяття заручників; в) колективне покарання; с) погрози вчинити будь-яку з вищезазначених дій.
		19.02.2014 року представники Російської Федерації (далі - РФ), які проходили військову службу у збройних силах, органах поліції, органах державної безпеки, розвідувальних органах РФ, особи яких встановлюються, зайняли об`єкти нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України, перелік яких визначено постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2022 № 945 «Про затвердження переліку об`єктів нафтогазовидобування в межах континентального шельфу України, які є окупованими Російською Федерацією».
		З 20.02.2014 року всупереч вимогам пунктів 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994 року, принципам Заключного акта Наради з безпеки і співробітництва в Європі і вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і декларацій Генеральної Асамблеї ООН від 09.12.1981 року №36/103, від 16.12.1970 року №2734 (ХХУ), від 21.12.1965 року № 2131 (XX), Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 року № 3314 (XXIX), ст.ст. 1, 2 Конституції України на територію України, а саме на територію півострова Крим розпочато збройне вторгнення збройних сил РФ (далі - ЗС РФ), приховане твердженням керівників РФ про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту РФ та іншими підрозділами ЗС РФ здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об`єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечили військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя. 18.03.2014 року РФ оголосила про офіційне включення Криму до її території. З того часу РФ продовжує здійснювати ефективний контроль над цією територією.
		Протягом березня та на початку квітня 2014 року, паралельно до подій у Криму, під безпосереднім керівництвом та контролем невстановлених на цей час представників влади та ЗС РФ представники нерегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією взяли під контроль будівлі, в яких знаходилися органи місцевої влади та місцеві органи виконавчої влади України, військові об`єкти України в окремих районах Донецької та Луганської областей України. 07 квітня 2014 року в м. Донецьку створено терористичну організацію «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»), а
		27 квітня 2014 року в м. Луганську - терористичну організацію «Луганська народна республіка» (далі - «ЛНР»), у складі яких утворені незаконні збройні формування (далі - НЗФ), які функціонують і по теперішній час.
		Організовані збройні групи «ДНР», «ЛРІР» з моменту утворення перебували під відповідальним командуванням, яке своєю чергою контролювалося і координувалося РФ. Вказані групи, починаючи з квітня 2014 року, систематично брали участь у військових діях проти СБУ, ЗСУ та інших Сил оборони України. Громадяни РФ, які були представниками збройних сил, органів поліції, органів державної безпеки, розвідувальних органів РФ, брали активну участь в організації та керівництві діяльністю НЗФ «ДНР», «ЛРІР». На початку квітня 2014 року на території Донецької області України створено непередбачене законами України збройне формування, яке мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, було озброєне вогнепальною зброєю, вибухівкою, тяжким військовим озброєнням та військовою технікою. В зазначеному формуванні було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, в кожному структурному підрозділі ставились завдання щоденної діяльності, яка полягала в здійсненні методами військових операцій силової підтримки незаконно створених структур «ДНР», придушення організованого опору населення на окупованій території, депортації населення Донецької області, встановлення режиму воєнного стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх живої сили та матеріальних засобів, а також скоєння інших тяжких та особливо тяжких кримінальних правопорушень. Підрозділи вказаного формування 12 квітня 2014 року захопили м. Слов`янськ, м. Краматорськ та низку менших населених пунктів Донецької області. Надалі ці підрозділи дислокувались в різних населених пунктах і місцевостях Донецької області та мали загальну координацію керівництва. З початком антитерористичної операції 14.14.2014 року ці незаконні збройні формування вступали в збройні сутички з СБУ та ЗСУ за контроль над частинами території України. Зоною проведення антитерористичної операції було охоплено Донецьку і Луганську області (з 14.04.2014 року), а також Ізюмський район та м. Ізюм Харківської області (з 14 квітня по 7 вересня 2014 року та з 2 грудня 2015 року). Внаслідок військових дій у період з травня по серпень 2015 року Уряду України вдалося повернути під свій контроль деякі території Донецької та Луганської областей, але з того часу певні частини цих регіонів залишилися непідконтрольними Уряду.
		РФ для забезпечення вказаної діяльності НЗФ навесні 2014 року здійснила концентрацію військової техніки та розгортання відповідної військової інфраструктури та логістичних вузлів РФ біля кордону з Україною. У травні- червні 2014 року підтримувані РФ НЗФ разом із ЗС РФ захопили контроль над частиною державного кордону України з РФ і утримують його до цього часу. З 2014 року РФ здійснювала поставку важкої зброї та іншого військового обладнання до НЗФ «ДНР» та «ЛНР», а також фінансування НЗФ «ДНР», «ЛНР». На території РФ були створені навчальні табори для представників НЗФ «ДНР» та «ЛНР». РФ надавала місця позбавлення волі, зокрема СІЗО, лікувальні заклади для досягнення цілей НЗФ «ДНР», «ЛНР». На території РФ відбувається набір та вербування осіб для участі у збройному конфлікті на боці НЗФ «ДНР», «ЛНР». З серпня 2014 року представників ЗС РФ та окремі підрозділи ЗС РФ брали безпосередню участь у військових діях на території України, а територія РФ використовується для здійснення безпосередніх нападів на територію України. Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-УІІ встановлено, що окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 7 квітня 2014 року.
		З 30.04.2018 року по 24.02.2022 року відповідно до Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» Об`єднаним оперативним штабом ЗСУ проводилася Операція Об`єднаних сил, спрямована на військову протидію діяльності збройних формувань РФ та проросійських незаконних збройних формувань на сході України.
		24.02.2022 року президент РФ оголосив початок т.зв. «спеціальної військової операції». Після цього, близько четвертої години ранку, ЗС РФ та інші збройні формування РФ здійснили ракетно-артилерійські удари, бомбардування авіацією по всій території України, а також розпочали широкомасштабне військове вторгнення на територію України, увійшовши з боку РФ, Білорусі та тимчасово окупованої території АРК, у якому беруть активну участь також представники іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців так званих «ДНР» та «ЛНР», створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих РФ. З того моменту Україна здійснює збройну відсіч вздовж всієї лінії фронту.
		Закони та звичаї війни (міжнародне гуманітарне право) застосовуються з моменту виникнення збройного конфлікту або часткової чи цілковитої окупації держави, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив (ст.ст. 2(1), 2(2), 3(1) спільні для Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12.08.1949 року, які ратифіковані Україною із застереженнями Указом ПВР УРСР від 03.07.1954 та з подальшим зняттям застережень Законом України № 3413-ІУ від 08.02.2006 року).
		Відповідно до юридичної позиції Конституційного Суду України щодо принципу дружнього ставлення до міжнародного права мають враховуватися приписи чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та практику тлумачення і застосування цих договорів міжнародними органами, юрисдикцію яких визнала Україна (абз. 3 п.п. 2.3 п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 № 2-рп/2016 у справі № 1-1/2016).
		Зокрема, на підставі ст. 12(3) Римського статуту Міжнародного кримінального суду заявами від 09.04.2014 року, 08.09.2015 року Україна визнала юрисдикцію цього міжнародного юрисдикційного органу; як держава-член ООН, зважаючи на резолюції 808(1993) від 22.02.1993 року та 827(1993) від 25.05.1993 року, ухвалені Радою Безпеки ООН, Україна визнала юрисдикцію Міжнародного трибуналу для судового переслідування осіб, відповідальних за серйозні порушення міжнародного гуманітарного права, вчиненні на території Югославії (далі - МТКЮ).
		Відповідно до рішення Апеляційної палати МТКЮ у справі щодо ОСОБА_8 від 02.10.1995 року, збройний конфлікт існує щоразу, коли існує застосування збройної сили між державами (міжнародний збройний конфлікт) або тривале збройне насильство між державними органами влади та організованими збройними групами або між такими групами всередині держави (збройний конфлікт неміжнародного характеру). До моменту досягнення загального миру після припинення військових дій; або, у випадку збройного конфлікту неміжнародного характеру - до досягнення мирного врегулювання міжнародне гуманітарне право продовжує застосовуватися на всій території воюючих держав або, у випадку внутрішніх конфліктів, на всій території, яка знаходиться під контролем сторони, незалежно від того, чи відбуваються там фактичні бойові дії.
		Збройний конфлікт, що відбувається на території держави, «може стати міжнародним - або, залежно від обставин, мати міжнародний характер поряд із внутрішнім збройним конфліктом - якщо (і) інша держава втручається в цей конфлікт через свої війська (пряме втручання), або (ії) деякі учасники внутрішнього збройного конфлікту діють від імені іншої держави (непряме втручання)».
		Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі, яке є додатком до IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18.10.1907 року, що набрала чинності для України 24.08.1991 року, територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника, окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.
		До моменту досягнення загального миру після припинення військових дій; або, у випадку збройного конфлікту неміжнародного характеру - до досягнення мирного врегулювання міжнародне гуманітарне право продовжує застосовуватися на всій території воюючих держав або, у випадку внутрішніх конфліктів, на всій території, яка знаходиться під контролем сторони, незалежно від того, чи відбуваються там фактичні бойові дії.
		Викладене дозволяє зробити висновок, що з моменту установлення РФ з застосуванням збройних формувань контролю над об`єктами нафтогазовидобувания України 19.02.2014 року та над територією АРК та м. Севастополя, включаючи військові об`єкти та органи державної влади, видачу РФ розпоряджень населенню, що проживає на території АРК та м. Севастополя та подальшу заміну державної влади на вказаній території Російською Федерацією, розміщення РФ військових сил на вказаній території з метою забезпечення влади РФ з 20.02.2014 року розпочався міжнародний збройний конфлікт між Україною та РФ і наразі територія Криму знаходиться в стані продовжуваної військової окупації РФ. Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-УІІ встановлено, що датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України є 19.02.2014 року; Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20.02.2014 року. Факт окупації Російською Федерацією частини території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя встановлено і засуджено Генеральною Асамблеєю ООН, зокрема резолюціями 71/205 від 19.12.2016 року, 72/190 від 19.12.2017 року, 73/263 від 22.12.2018 року, 74/168 від 18.12.2019 року, 75/192 від 16.12.2020 року про ситуацію з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь, Україна, а також резолюціями 73/194 від 17.12.2018 року, 74/17 від 09.12.2019 року про проблему мілітаризації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, Україна, а також районів Чорного та Азовського морів. Також Європейським судом з прав людини встановлено, що з 27.02.2014 року Російська Федерація здійснювала ефективний контроль над Кримом (п. 335 рішення Великої Палати ЄСПЛ у справі «Україна проти Російської Федерації» від 16.12.2022, заяви №№ 20958/14,38334/18).
		Організованість незаконних збройних формувань «ДНР», «ЛНР» з моменту утворення та перебування під відповідальним командуванням та інтенсивність участі вказаних формувань у збройних зіткненнях з силами правопорядку та ЗСУ вказує на те, що на початку квітня 2014 року ситуація на Сході України досягла рівня збройного конфлікту. Цей збройний конфлікт був міжнародним, на що вказує здійснення РФ загального контролю над НЗФ «ДНР», «ЛНР». Так, вказані групи, починаючи з квітня 2014 року, систематично брали участь у військових діях проти СБУ, ЗСУ та інших Сил оборони України. РФ визначально здійснювала загальний контроль як над керівниками т.зв. «ДНР» та «ЛНР», так і над їх незаконними збройними формуваннями, на що вказують участь РФ в організації та плануванні військових операцій недержавних збройних формувань (через участь громадян РФ, які були представниками збройних сил, органів поліції, органів державної безпеки, розвідувальних органів РФ, в організації та керівництві діяльністю НЗФ «ДНР», «ЛНР»; концентрацію військової техніки та розгортання відповідної військової інфраструктури та логістичних вузлів РФ біля кордону з Україною навесні 2014 року), фінансування недержавних збройних формувань, забезпечення зброєю та іншим обладнанням (через поставку РФ важкої зброї та іншого військового обладнання до «ДНР» та «ЛНР»; фінансування РФ НЗФ «ДНР», «ЛНР»); навчання членів недержавних збройних формувань, забезпечення операційною підтримкою недержавних збройних формувань (через створення на території РФ навчальних таборів для представників НЗФ «ДНР» та «ЛНР»); поділ спільного кордону з державою, де діють недержавні збройні формування (у травні-червні 2014 року підтримувані РФ НЗФ разом із ЗС РФ захопили контроль над частиною державного кордону України з РФ і утримують його до цього часу); надання власної інфраструктури недержавним збройним формуванням (місць позбавлення волі та СІЗО, доступу до фінансової та судової системи, до лікування представників НЗФ «ДНР», «ЛНР» тощо); з серпня 2014 року безпосередню участь у збройному конфлікті беруть представники ЗС РФ та окремі підрозділи ЗС РФ та інших військових формувань РФ, з серпня 2014 року встановлена безпосередня участь у збройному конфлікті представників ЗС РФ; на території РФ відбувається набір та вербування осіб для участі у збройному конфлікті на боці «ДНР», «ЛНР»; територія РФ використовується для здійснення безпосередніх нападів на територію України. Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207-УІІ встановлено, що окремі території України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, є окупованими Російською Федерацією (у тому числі окупаційною адміністрацією Російської Федерації) починаючи з 07.04.2014 року.
		Факт широкомасштабних збройних зіткнень України з РФ через військове вторгнення РФ на територію України з 24.02.2022 року як з території РФ, так і з території Республіки Білорусь визнається РФ як «спеціальна військова операція». Факт вказаного вторгнення встановлено також рішеннями міжнародних організацій (резолюцією Генеральна асамблея ООН ЕБ-П/І від 02.03.2022 року «Про агресію проти України», п.п. 1, 3 Висновку 300(2022) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Наслідки агресії Російської Федерації проти України», п.п. 17, 18 Наказу від 16.03.2022 року за клопотанням про вжиття тимчасових заходів у справі «Звинувачення в геноциді відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього» (Україна проти РФ) та інші)».
		Так, 24.02.2022 року старший сержант ОСОБА_7 , обіймаючи посаду командира танку Т-72Б, бортовий номер НОМЕР_3 , заводський номер НОМЕР_4 у складі 5-ї окремої гвардійської танкової Тацинської Червоного прапора ордена Суворова бригаді (50ТБр) військової частини НОМЕР_1 , що перебуває у складі  НОМЕР_2 загальновійськової армії Східного військового округу РФ (місце дислокації: РФ, АДРЕСА_1 ) з метою воєнної окупації частини території України, шляхом ведення бойових дій на території Київської області, перетнув державний кордон України в районі м. Прип`ять Київської області.
		У подальшому, у достовірно невстановлений слідством день та час наприкінці лютого 2022 року, під час виконання бойових завдань в районі с. Копилів Макарівського району Київської області, підрозділ ОСОБА_7 , зазнав вогневого ураження зі сторони Збройних сил України, під час якого йому вдалось покинути місце проведення бойових дій та сховатись в лісі Макарівської територіальної громади Бучанського району Київської області.
		В цей час у ОСОБА_7 , який достовірно усвідомлював, що існує збройний конфлікт в якому він бере безпосередню участь як комбатант, зокрема брав участь у вказаних військових діях на території Київської області, був обізнаним з нормами міжнародного гуманітарного права, виник злочинний умисел, направлений на порушення законів та звичаїв війни, шляхом нападу на цивільне населення, його захоплення та позбавлення волі, незаконного заволодіння майном, з метою сприяння в уникненні зіткнення із представниками Збройних сил України та безпечного виходу до місця розташування підрозділів ЗС та інших військових формувань РФ.
		Реалізуючи свій злочинний умисел 02.03.2022 року близько 19 год. ОСОБА_7 , перебуваючи поряд з територією ТОВ «Беррі Органікс», що по вул. Грузецькій у с. Фасова Макарівської ТГ Бучанського району Київської області, впевнившись, що вказаний об`єкт є цивільним, відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, не віднесений до військових цілей та у ньому відсутні військовослужбовці Збройних сил України, в порушення вимог ст.ст. 3, 27, 31, 32, 33, 34 Конвенції та ст.ст. 51, 52, ч.ч. 1, 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977 року, усвідомлюючи явну злочинність власних дій, вирішив здійснити напад на даний об`єкт та незаконно затримати і позбавити волі цивільну особу, яка у ньому перебувала.
		В цей же час, проникнувши на територію зазначеного цивільного об`єкту, ОСОБА_7 , у форменому одязі ЗС РФ, з розпізнавальним знаком у вигляді білої пов`язки на правій руці, будучи озброєним достовірно невстановленою автоматичною зброєю, помітив на території ферми неозброєну цивільну особу - громадянина України ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що він не являється комбатантом, оскільки був неозброєним та перебував у цивільному одязі, тобто є особою яка не бере активної участі в бойових діях та перебуває під захистом Конвенції, погрожуючи застосуванням зброї, незаконно затримав та позбавив його волі, а також керуючись корисливим мотивом, заволодів при цьому майном останнього, а саме мобільним телефоном марки «Redme 6 pro» ІМЕІ: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 з сім-карткою № НОМЕР_7 , вартістю 5500 гривень та годинником «AmazfitStratos 3», вартістю 1150 гривень.
		Далі, діючи в межах свого злочинного умислу, ОСОБА_7 , в порушення ч. ч. 1, 2, 3 ст. 51 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977 року, незаконно позбавивши волі ОСОБА_6 , погрожуючи застосуванням зброї, змусив останнього вчиняти дії на переховування його на території ферми та прилеглих до неї територіях, а також сприяти у безпечному переміщенні до підрозділів збройних сил РФ, розташованих поблизу с. Копилів Макарівського району Київської області.
		При цьому ОСОБА_7 , з метою придушення волі ОСОБА_6 , до спротиву і переконання останнього виконувати зазначені вимоги, в порушення вимоги ч.ч. 1, 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977 року, у денний час доби, одного разу 03.03.2022 року та двічі 04.03.2022 року, перебуваючи на ділянці місцевості з координатами НОМЕР_19"НОМЕР_20, розташованій на території Макарівської територіальної громади Бучанського району Київської області, неодноразово знімав із запобіжника наявну у нього автоматичну зброю, приводячи її в бойову готовність та вчиняв демонстративні дії щодо дійсних намірів її застосування, наводячи зброю на потерпілого, таким чином вчиняючи погрози вбивством. 
		Продовжуючи діяти в межах свого злочинного умислу, 04.03.2022 року, близько 20 год., ОСОБА_7 , погрожуючи вогнепальною зброєю, незаконно позбавивши волі ОСОБА_6 , подавивши його волю до спротиву, змусив останнього показати безпечну дорогу до с. Копилів Макарівського району Київської області, де на його переконання перебував підрозділ збройних сил РФ, до якого ОСОБА_7 , мав намір приєднатись.
		Далі ОСОБА_7 , разом з потерпілим вирушили в напрямку с. Копилів Макарівського району Київської області, однак дорогою ОСОБА_6 вдалось втекти.
		Таким чином, ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил Російської Федерації, в порушення ч.ч. 1, 2, 3 ст. 52 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977 року, здійснив напад на цивільний об`єкт та в порушення ст.ст. 3, 31-32 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року та ч. 2 ст. 51 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І) від 08.06.1977 року жорстоко повівся з цивільною особою, шляхом незаконного позбавлення волі громадянина України ОСОБА_6 , який перебував під захистом Конвенції, та у порушення ст. 33 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року незаконно заволодів його майном.
		А також, за вищевказаних обставин в порушення вимоги ч.ч. 1, 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977 року, погрожував вбивством потерпілому ОСОБА_6 , який перебував під захистом Конвенції.
		Відповідно до ч. 5 ст. 323 КПК України стосовно обвинуваченого ухвалено здійснення спеціального судового провадження за його відсутності (in absentia), а тому відповідно до ч. 4 ст. 349 КПК України допит обвинуваченого не здійснювався.
		Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованих йому діянь підтверджується наступними доказами, дослідженими у судовому засіданні та наведеними нижче.
		Показами допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6 , який повідомив суду, що 02.03.2022 року перебував на території ферми ТОВ «Беррі органікс», що по вул. Грузецькій у с. Фасова Макарівського району Київської області та почув лай собаки. Потім побачив військовослужбовця рф у форменному одязі та зі зброєю, який направив цю зброю на нього і наказав зняти верхній одяг, забрав його документи і телефон. Постійно наставляв на нього зброю та змушував його слухати. В подальшому вс рф утримував його на території ферми і о 5 годині ранку наступного дня змусив його разом з ним покинути ферму. В цей же день військовослужбовець рф забрав у нього годинника.
		Вказана ферма не має відношення до ЗСУ, зброї у нього не було і він був у цивільному одязі. З розмови він дізнався, що військовослужбовця рф звати ОСОБА_6 .
		Також повідомив, що військовослужбовець рф постійно говорив по телефону з дружиною та своїм командуванням. Він чув його розмову з командиром, який наказував його вбити. Вказаний військовослужбовець 3 рази його розвертав, наставляв зброю та хотів убити.
		Коли покидали територію ферми, військовослужбовець рф йшов позаду зі зброєю, наказував показувати напрямок. Коли вони перейшли дорогу сполученням Макарів-Бишів, пішли в сторону с. Копилів. Військовослужбовець рф постійно дивився в телефон потерпілого а саме в навігаційні програми. В один момент вночі він засліпив телефоном очі військовослужбовця рф і побіг. Пострілів чи криків у свою сторону не чув. Пробіг близько 5 км та вибіг у с. Фасова зі сторони с. Пашківка, потім відпочив і пішов по центральній дорозі в сторону ферми.
		Наступного дня близько 6 години ранку приїхали представники ГУР МО , яким він давав пояснення з приводу того, що з ним трапилось.
		Щодо військовослужбовця рф може сказати, що він був національності - бурят; у нього була автоматична зброя, боєкомплект, 2 гранати, пістолет, без розпізнавальних знаків. Він не мав бронежилета та шолома, а тому вважає, що військовослужбовець належить до танкістів. З його розмови чув, що його керівником був нібито-то полковник ОСОБА_11 , однак це не точно. Також військовослужбовець рф розповідав йому, що їх розбили на Житомирській трасі і він утік.  
		Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_13 , який повідомив суду, що 25.02.2022 року отримав автоматичну зброю та вступив в територіальну оборону Бучанського району і почав виконувати свій обов`язок по захисту Батьківщини.
		03.03.2022 року в село заїхали представники ГУР МО , які шукали капітана танкіста зс рф. 
		Коли ТРО заїхали на ферму у с. Грузьке 03.03.2022 року, то охоронця вже не було, а двері були відкриті. На наступний день ОСОБА_6 , також не було на фермі, але двері вже були закриті.
		05.03.2022 року представники ГУР МО привезли ОСОБА_6 , і він розповідав, що прийшов бурят, забрав у нього телефон і ніч тримав його на фермі. О 5 ранку наступного дня бурят повів його в посадку за полем і цілий день вони сиділи там, а на вечір верталися на ферму. Потім вночі бурят під зброєю повів його в сторону с. Мотижин і він в один момент засліпив його телефоном та втік. В цей час бурят побоявся стріляти в нього. 
		Показами допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_14 , який повідомив суду, що з 2018 року працює директором ТОВ «Беррі органікс» у с. Фасова, де ОСОБА_6 , працює охоронцем. Після вторгнення військ рф в Україну, власник ферми попросив його віддати автомобіль для потреб ТРО. Він зв`язався з ОСОБА_6 , який той час був на фермі, щоб той підготував автомобіль. Вранці наступного дня представники ТРО приїхали на ферму і зателефонували йому, що нікого немає, на що він дозволив розбити скло в підсобному приміщенні і взяти ключі від автомобіля та забрати автомобіль. Через кілька днів йому зателефонував знайомий, сказав, що ОСОБА_6 , знайшли, він був у полоні у військовослужбовця рф. Після цього він забрав ОСОБА_6 , з речами з ферми і перевіз його до села в безпечніше місце. Самого ОСОБА_6 , не розпитував про деталі, щоб не травмувати його психіку, а пізніше дізнався всі обставини події від слідчих. ОСОБА_6 , характеризує як доброго, порядного та чесного працівника. 
		Витягом з ЄРДР №12022060000000219 від 03.06.2022 року, згідно якого цього дня надійшла заява від ОСОБА_6 ,  про те, що 02.03.2022 року близько 19 години, перебуваючи на території ТОВ «Беррі органікс», що по вул. Грузецькій у с. Фасова Макарівського району Київської області, військовослужбовець зс рф, погрожуючи вогнепальною зброєю та вбивством, захопив його в заручники, після чого вчиняв спроби його вбити за вказівкою командира, яку той віддав в ході телефонної розмови.   
		Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.06.2022 року, згідно якого ОСОБА_6 , заявив про вчинення щодо нього злочину військовослужбовцем рф та просив притягнути його до відповідальності. До вказаного протоколу у якості додатків додано копію паспорта ОСОБА_6 , його ідентифікаційного коду та документи на телефон.
		Рапортом оперативного працівника від 03.06.2022 року, згідно якого ним було встановлено, що під час військової агресії російської федерації проти України один з військовослужбовців армії рф у березні 2022 року перебуваючи поблизу села Фасова, Макарівського району, Київської області, погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї, взяв у полон цивільну особу та в подальшої утримував її проти волі на одному з фермерських господарств, розташованого поблизу вказаного села та в подальшому відкрито заволодів її особистими речами, а саме мобільним телефоном та смарт-годинником. В подальшому, шляхом особистого пошуку, встановлено, що даним військовослужбовцем ЗС рф являється: - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.: рф, республіка Бурятія, м. Улан-Уде, 24.02.2022 незаконно перейшов через державний кордон України в м. Прип`ять, Київської області з метою ведення бойових дій на території України, користувався абонентським номером російського мобільного оператора НОМЕР_8 , з 14.02.2022 по 05.03.2022 фіксувався в зоні дії базових станцій мобільних операторів на території Київської та Житомирської областей. Крім цього, під час моніторингу соціальної мережі «Вконтакте», встановлено, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 використовує наступні сторінки у вказаній соціальній мережі, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 де було виявлено фото останнього.
		Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_6 , від 03.06.2022 року, згідно якого останній впізнав на фотознімку №2, на якому було зображено ОСОБА_7 , як особу, яка погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї, взяв у полон цивільну особу та в подальшої утримував її проти волі на одному з фермерських господарств, розташованого поблизу вказаного села та в подальшому відкрито заволодів її особистими речами, а саме мобільним телефоном та смарт-годинником.
		Протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_6 , від 03.06.2022 року, згідно якого останній розповів та показав, як під час військової агресії російської федерації проти України один з військовослужбовців армії рф у березні 2022 року перебуваючи поблизу села Фасова Макарівського району Київської області, погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї, взяв його у полон, в подальшому утримував його проти волі та заволодів його особистими речами. Під час проведення вказаної слідчої дії було здійснено відеозйомку, запис якої на диску долучено до вказаного протоколу. До вказаного протоколу також додано план-схему з умовними позначеннями напрямків переміщення ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 .
		Оглянутими у судовому засіданні відеозаписами з камер відеоспостереження ТОВ «Беррі органікс», наданими потерпілим ОСОБА_15 , на якому вбачається, що 03.03.2022 року у різні проміжки часу  на території ферми ТОВ «Беррі органікс», два чоловіки, ОСОБА_6 , заходять та виходять з прибудови-котельні. Другий чоловік (бурят) рухається позаду, тримаючи в правій руці предмет схожий на автоматичну зброю, на ньому видно військову амуніцію. Обидва чоловіки ходять по території ферми. В подальшому, бурят з предметом, схожим на автомат, ходить за ОСОБА_6 , та переміщається у зоні видимості камери, весь час бурят спостерігає за діями ОСОБА_6 , з наведеним на нього предметом, схожим на автоматичну зброю. 
		DVD-R диск білого кольору марки «MEDIA» наданий потерпілим ОСОБА_6 , на якому містяться 6 відеофайлів з назвами:
		20220603101814266_f6fe35411 d294e80a80daf00603 8с6се JE27656315;
		20220603102308628_f6fe3541 ld294e80a80daf006038c6ce_E27656315;
		20220603102635114_f6fe3 5411 d294e80a80dafD0603 8c6ce_E27656315 ;
		20220603102853948_f6fe35411d294e80a80daf006038c6ce_E27656315 ;
		20220603103231013_f6fe35411d294e80a80daf006038c6ce_E27656315 ;
		20220603103448199_f6fe3 5411 d294e80a80daf00603 8c6ce_E27656315 ,
		Визнано у даному кримінальному провадженні речовим доказом та приєднано до матеріалів справи.
		Протоколом огляду слідчим диску DVD-R диск білого кольору марки «MEDIA», наданий потерпілим ОСОБА_6 , на якому містяться 6 відеофайлів з камер відеоспостереження ТОВ «Беррі органікс».
		Рапортом працівника оперативного підрозділу від 06.06.2022 року, згідно якого ним встановлено, що погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї, ОСОБА_7 , заволодів особистим майном ОСОБА_6 , а саме мобільним телефоном марки Realme 6 Pro, в якому знаходилася Сім-картка мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_13 та смарт- годинником марки Amazfit Stratos 3, якими в подальшому користувався для визначення координат місцевості де він перебував. Також, в ході проведення оперативних заходів стало відомо про те, що ОСОБА_7 , під час перебування на даному фермерському господарстві, тримаючи у заручниках цивільну особу ОСОБА_6 , неодноразово здійснював телефонні дзвінки до дружини - ОСОБА_16 , прож.: АДРЕСА_1 , має сторінки в соціальній мережі: «ВКонтакте» ІНФОРМАЦІЯ_10; «Інстаграм» ІНФОРМАЦІЯ_11, користується абонентським номером російського мобільного оператора НОМЕР_14 ; військовослужбовця армії рф - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прож.: рф, республіка Бурятія, м. Улан-Уде, має сторінки в соціальній мережі: «ВКонтакте» ІНФОРМАЦІЯ_9; «Одноклассники» ІНФОРМАЦІЯ_8; користується абонентським номером російського мобільного оператора НОМЕР_15 ; військовослужбовця армії рф - ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , прож.: рф, м. Челябінськ, має сторінки в соціальній мережі: «ВКонтакте» ІНФОРМАЦІЯ_7 користується абонентським номером російського мобільного оператора НОМЕР_16 . 
		В ході спілкування з даними особами ОСОБА_7 намагався домовитися з ними про те, щоб його приїхали забрали до місця розташування його бойового підрозділу, який на той час знаходився поблизу с. Копилів, Макарівського району, Київської області та повідомляв, що тримає у заручниках цивільну особу, на що військовослужбовець армії рф ОСОБА_18 наказував вбити заручника та йти до позицій його підрозділу.
		04.03.2022, зрозумівши, що за ним ніхто не приїде, у нічний час ОСОБА_7 , тримаючи у заручниках ОСОБА_6 , пішки вирушили в напрямку с. Копилів, Макарівського району, Київської області, де ОСОБА_6 в одному з лісових масивів вдалося здійснити втечу, після чого він повернувся до с. Фасова, Макарівського району, Київської області, при цьому викрадені у нього особисті речі мобільний телефон марки Realme 6 Pro, в якому знаходилася Сім-картка мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» № НОМЕР_13 та смарт-годинником марки Amazfit Stratos З залишилися у військовослужбовця армії рф ОСОБА_7 .
		Постановою про визначення підслідності від 07.06.2022 року, постановою про об`єднання матеріалів досудових розслідувань від 16.06.2022 року, постановою про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження від 17.06.2022 року, постановою про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування від 30.06.2022 року, витягом з ЄРДР №12022101110000191, з яких вбачається отримання доказів у даному кримінальному провадженні належним органом досудового розслідування у встановленому КПК України порядку.
		Довідкою УОТЗ ГУНП в Житомирській області від 17.07.2022 року та додані до неї 2 оптичних диски CD-R hp з інформацією від операторів мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна» про з`єднання, здійснені з абонентських номерів НОМЕР_8 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17,НОМЕР_9 , з яких було встановлено, що НОМЕР_15 (користувався військовослужбовець рф ОСОБА_17 ) на території України сім-карта не фіксувалась;
		НОМЕР_16 (користувався військовослужбовець рф ОСОБА_18 ) фіксувався на території України зі сторони м. Чорнобиль Вишгородського району лише 24.02.2022;
		НОМЕР_8 (користувався військовослужбовець рф ОСОБА_7 ) 24.02.2022 фіксувався на території України зі сторони м. Прип`ять Київської області;
		в подальшому користувач абонентського номеру НОМЕР_8 (військовослужбовець рф користувався ОСОБА_7 ) з 01.03.2022 по 05.03.2022 фіксувався в зоні дії базових станцій, які обслуговують територію Київської області, в тому числі с. Фасова, де 03.03.2022 року знаходився потерпілий ОСОБА_6 ; остання фіксація сім-карти НОМЕР_8 (користувався військовослужбовець рф ОСОБА_7 ) - 05:52 год. 05.03.2022 в зоні дії базової станції с. Високе, Брусилівського району, Житомирської області (аз. 110), після чого з абонентського номеру НОМЕР_13 (належав ОСОБА_6 ) зафіксовані вихідні дзвінки на номери рф, в тому числі і на абонентський номер НОМЕР_16 (користувався військовослужбовець рф ОСОБА_18 ), Остання фіксація сім- карти НОМЕР_13 (належала ОСОБА_6 , користувався військовослужбовець рф ОСОБА_7 ) в 08:29 год. 05.03.2022 в зоні дії базової станції с. Северинівка Бучанського району Київської області.
		Відповідь УСБУ в області від 18.07.2022 року на доручення слідчого, з якої встановлено, що 02.03.2022 року близько 19 години потерпілого ОСОБА_6 , захопив в заручники, вчиняв заходи насилля та здійснював спроби вбивства вс рф -  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , командир танку 5-ї окремої гвардійської танкової Тацинської Червоного прапора ордена Суворова бригади (5ОТБр) (військова частина НОМЕР_1 ), що перебуває у складі НОМЕР_2 загальновійськової армії Східного військового округу РФ (місце дислокації: РФ, АДРЕСА_1 ), зареєстрований та проживає по АДРЕСА_2 . Також встановлено, що надав наказ вчинити вбивство ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , його командир ОСОБА_18 .
		Ухвалою слідчого судді Житомирського апеляційного суду №1837б від 19.07.2022 року, згідно якої надано дозвіл на проведення негласних (слідчих) розшукових дій відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за абонентськими номерами  НОМЕР_8 ; НОМЕР_13 та відповідними ІМЕІ.
		Протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних інформаційних систем від 03.08.2022 року та Додаток до нього оптичний диск, на яких виявлено файли, зміст яких стосується проходження військової служби ОСОБА_7 , у в/ч НОМЕР_1 зс рф; 40 електронних файлів телефонних розмов ОСОБА_7 , зокрема, на яких він повідомляє, що перебуває на фермі у с. Фасова та взяв охоронця в полон; файли фотознімків проходження військової служби ОСОБА_7 , та скріншотів з телефону.
		Дозвіл на огляд на території ТОВ «Беррі Органікс» від 30.08.2022 року та протокол огляду місця події від 30.08.2022 року з фототаблицею до нього, згідно якого з 12 години 20 хвилин по 13 годину 15 хвилин було оглянуто територію ТОВ «Беррі Органікс».
		Запитами про надання відомостей та документів (в порядку ч. 2 ст. 93 КІІК України) та відповідей на них, згідно яких з початку повномасштабного вторгнення на територію України, БТГр 5-ї окремої танкової бригади НОМЕР_2 загальновійськової армії східного військового округу сухопутних військ збройних сил російської федерації (в/ч НОМЕР_1 ), пункт постійної дислокації АДРЕСА_3 ), командир - полковник ОСОБА_19 , озброєння: танки - Т-72Б, Т-72БК, БМП-2, БТР-80; гармати - 152 мм. СГ 2СЗМ; РСЗВ - 122 мм. 9К51; міномети - 120 мм. М 2С12, дійсно перебували та здійснювали, артилерійські обстріли, обстріли зі стрілецької зброї та інші військові злочини проти цивільного населення та цивільної інфраструктури на території Київської області.
		Відомостями щодо потерпілого ОСОБА_6 , з місця роботи, а саме довідка, наказ про прийняття на роботу у ТОВ «Беррі Органікс», характеристика з місця роботи.
		Протоколом огляду місця події від 28.10.2022 року з додатками до нього - скріншотом з розташуванням лісової ділянки та фототаблицею до протоколу огляду місця події від 28.10.2022 року, згідно яких було оглянуто лісову ділянку, де переховувалися ОСОБА_6 , та військовослужбовець рф ОСОБА_7 .
		Довідками про вартість годинника та мобільного телефону, що належали ОСОБА_6 , та якими протиправно заволодів ОСОБА_7 .
		Протоколом огляду предметів від 20.08.2022 року, згідно якого було оглянуто оптичний носій інформації диск DVD-R № 57/1/142 від 28.06.2022, на який було скопійовано відомості про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем відносно ОСОБА_7 , по кримінальному провадженню, внесеного до ЄРДР № 22022101110000191 від 17.06.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.
		В ході завантаження DVD-R диску через вищезазначений службовий комп`ютер встановлено, що він містить електронну папку із назвою: «РОСО ХЗ NFC 1MEF -НОМЕР_18», в якій знаходяться електронні файли, що знаходилися на мобільному телефоні РОСОХЗ NFS ІМЕІ НОМЕР_18 та були отримані в ході проведення НСРД. Під час відкриття даної електронної папки в ній було виявлено файли фотокарток та скріншотів з телефона, аудіозаписи файлів телефонних розмов, фото та текстові файли, зміст яких стосується проходження військової служби ОСОБА_7 , у в/ч НОМЕР_1 зс рф; 40 електронних файлів телефонних розмов ОСОБА_7 , що стосуються незаконного вторгнення військ фр на територію України і, зокрема, на яких він повідомляє, що перебуває на фермі у с. Фасова та взяв охоронця в полон; файли фотознімків проходження військової служби ОСОБА_7 , та скріншотів з телефону,  (а.п. ____).
		Протоколом огляду предметів від 30.11.2022 року, згідно якого було оглянуто всесвітня мережа Інтернет, перегляд якої здійснюється з метою встановлення наявних соціальних сторінок у таких мережах як «Вконтакте», «Однокласники», «Інстаграм» та ін., військовослужбовця ЗС рф ОСОБА_7 , а також його близьких родичів.
		Ухвалою суду від 04.01.2023 року про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та ухвалою суду від 10.01.2023 року про обрання підозрюваному ОСОБА_7 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		Враховуючи викладене, суд визнає, що винуватість ОСОБА_7 , у вчиненні інкримінованого йому діяння доведена у судовому засіданні повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 438 КК України як порушення законів та звичаїв війни, а саме жорстоке поводження з цивільним населенням в порушення вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 51, ч.ч. 1, 2 ст. 75 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977 року, що виразились у незаконному затриманні та позбавленні волі, погрозах вбивством цивільної особи, яка перебуває під захистом Конвенції та інших порушеннях законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, що виразились у порушенні ч.ч. 1, 2, 3 ст. 52 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 08.06.1977 року, що виразилося у нападі на цивільний об`єкт за викладених вище обставин, у порушенні ст. 33 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року, що виразилось у незаконному заволодінні майном (пограбуванні) потерпілого ОСОБА_6 .
		При призначенні покарання ОСОБА_7 , суд враховує суспільну небезпечність вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, особу обвинуваченого, пом`якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини. 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , командир танку 5-ї окремої гвардійської танкової Тацинської Червоного прапора ордена Суворова бригади (5ОТБр) (військова частина НОМЕР_1 ), що перебуває у складі НОМЕР_2 загальновійськової армії Східного військового округу РФ (місце дислокації: РФ, АДРЕСА_1 ), зареєстрований та проживає по АДРЕСА_2 ,  має дружину.  
		Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено. Обтяжуючих покарання обставин відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено також. 
		На підставі викладеного суд вважає, що ОСОБА_7 , слід призначити покарання у межах санкції ч. 1 ст. 438 КК України у виді позбавлення волі, оскільки інших покарань санкцією вказаної норми не передбачено. 
		Долю речових доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України. Арешт на майно не накладався. Цивільний позов у межах кримінального провадження не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід, обраний ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 10.01.2023 року у виді тримання під вартою за клопотанням прокурора залишити без змін.
		Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,- 
		у х в а л и в :
		Визнати винним ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 11 (одинадцять) років.
		Речові докази у справі: 
		- диск DVD-R 4,7 GB з відеозаписом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_6 , від 03.06.2022 року, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити у справі.
		- диск DVD-R диск білого кольору марки «MEDIA», наданий потерпілим ОСОБА_6 , на якому містяться 6 відеофайлів з камер відеоспостереження ТОВ «Беррі органікс», який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити у справі.
		- оптичний диск з результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії знятгя інформації з електронних інформаційних систем, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити у справі.
		Строк покарання обраховувати з моменту затримання ОСОБА_7 .
		Запобіжний захід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою за ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 10.01.2023 року залишити без зміни.
		Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області, в порядку, передбаченому ст. 393 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених ст. 394 КПК України, у строки, встановлені ст. 395 КПК України. 
		Вирок набирає законної сили по закінченню строку на його апеляційне оскарження, якщо він не був оскаржений. В інакшому випадку - після його перегляду апеляційним судом.
		             
		 
		Суддя   ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...