Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 577/3181/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 21.04.2023. Зареєстровано: 21.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 24.04.2023.
Дата набрання законної сили: 31.10.2023
Результат оскарження 31.10.2023 Сумський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/577/99/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                        Справа № 577/3181/22
		Провадження № 2/577/99/23  
		 
		               
		                        
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 
		 
		12 квітня 2023 року   Конотопський міськрайонний суд Сумської області 
		 
		у складі головуючого судді      Галяна С.В.
		за участю секретаря судового засідання    Іваненко Н.В.
		позивача        ОСОБА_1 
		представника позивача     ОСОБА_2 
		представника відповідача     Захарова М.І.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в  м. Конотопі Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів банківських послуг, стягнення безпідставно списаних коштів,-
		 
		                                                                       В С Т А Н О В И В : 
		Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства  комерційний банк  «Приват Банк»  та, уточнивши свої позовні вимоги,  просить зобов`язати Акціонерне  товариство комерційний банк «ПриватБанк» повернути йому суму грошових коштів, знятих з його картки 25.05.2022 року з розрахункового рахунку  НОМЕР_1 в сумі 117 000 грн. (сто сімнадцять тисяч гривень) шляхом відновлення їх на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 . 
		Вимоги обґрунтовує тим, що він має відкритий розрахунковий рахунок    НОМЕР_1 . Договір SAMDNWFC00016059438 від 27.03.2015 року, в АТ КБ «ПРИВАТБАНК». 25 травня 2022 року з його рахунку, без його відома, були здійснені два перекази з його картки на суму 57 000 грн. та 60 000 грн. Однак, вищевказані транзакції він не підтверджував, не направляв на адресу Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» ніяких SMS-паролів, та не здійснював відповідні платежі зі свого рахунку на суму 57 000 грн. та 60 000 грн. Також ні картки, ні піни та паролі від карти та його онлайн ресурсу «Приват24» він не втрачав та не передавав іншим особам. Після того, як він дізнався про списання коштів з його рахунку 25.05.2022 року, він відразу (протягом 10 хвилин) зателефонував у Акціонерне Товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та повідомив про несанкціоноване списання коштів з його рахунку, як того вимагає пункт 1.1.2.1.21. Негайно повідомляти Банк шляхом дзвінка до Колцентру (протягом 15 хвилин) информацію, що стала відома Клієнту про втрату/викрадення Карти, Стікеру PayPass, сімкарти мобільного телефону, несанкціоновані транзакції по його рахунках (а також по рахунках 3-іх осіб).
		Згідно положень Постанови Правління НБУ №705 від 05.11.2014 року (надалі - Постанова №705), саме Відповідач несе ризики збитків від вказаної вище платіжної операції. Пунктом 6 розділу VI Постанови №705 встановлено, що користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Тобто тільки клієнт може ініціювати списання коштів, а банк в свою чергу зобов`язаний ідентифікувати його особу. Встановлення, що власник рахунка та ініціатор списання коштів є однією особою - запорука належного виконання банком умов договору. Саме тому у випадку допущення працівником банку халатності, внаслідок чого незаконно списуються гроші з поточного рахунку клієнта, фінансова установа повинна нести відповідальність. Окремо також хочу звернути увагу суду на те що, пунктом 9 розділу VI Постанови №705 встановлено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН-у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. 
		Відповідно до ст.1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Отже, положення ЦК України передбачає прямий обов`язок банку в разі виявлення незаконного списання коштів повернути їх на рахунок клієнта. 
		У відповідності до ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» суб`єкти переказу зобов`язані виконувати встановлені законодавством України та правилами платіжних систем вимоги щодо захисту інформації, яка обробляється за допомогою цих платіжних систем. 
		У відповідності до п. 32.3.2 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувана, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором. Відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Згідно з Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» неналежний переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. 
		Неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів. Згідно зі ст. 7 та п. 38.1 і 38.4 ст. 38 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», режим обслуговування клієнта банків полягає у зберіганні коштів, здійсненні розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів та створенні системи захисту інформації, яка повинна забезпечувати безперервний захист інформації щодо переказу коштів на усіх етапах її формування, обробки, передачі та зберігання. 
		Аналіз наведених вище норм вказує, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів. 
		Відповідно до п. 18.3 статті 18 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» при прийманні електронних документів на переказ має бути дотримана відповідна процедура перевірки електронного цифрового підпису, що дає можливість пересвідчитися у цілісності та достовірності електронного документу. У разі недотримання зазначених вимог, банк або інша установа - член платіжної системи, несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу. 
		Згідно з п. 39.2.3 ст. 39 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» відповідач не забезпечив дотримання вимог законодавства та не виконав зобов`язань перед позивачем, як володільцем банківського рахунку.
		Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 13.05.2015 року у справі № 6-71цс15: «...не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, відсутні підстави для цивільно-правової відповідальності позичальника».
		Крім того, згідно з положеннями частини другої статті 614 ЦК України саме банк має довести відсутність своєї вини, а не перекладати це на клієнта банку, споживача послуг, що відповідає й вимогам статей 76, 81 ЦПК України.
		Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , кожен окремо, в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та прохали їх задовольнити.
		    Представник відповідача  АТ КБ «ПриватБанк» Захаров М.І. в судовому  засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у відзиві, згідно якого: відповідно до анкети-заяви від 27.03.15р. (копія додається) ОСОБА_1 погодився на укладення договору з Відповідачем та з Умовами і правилами надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк", які розміщені на офіційному сайті за адресою: www.privatbank.ua а також зобов`язався регулярно ознайомлюватись з їх змінами. Таким чином, Позивач тим самим уклав з Відповідачем договір, який відповідно до ст. 634 ЦК України є договором приєднання. У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. При оформленні кредиту заява на отримання кредиту, підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання ч. 2 п.1 ст. 30 ЦК України), якою підтверджується, що Позичальник ознайомлений з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами. Укладання Договору здійснюється за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 Цивільного кодексу). Підписанням заяви Позичальник приєднується до запропонованих банком Умовами та Тарифами. У заявах підписаних Позивачем вказані персональні дані, адреса проживання, та інша додаткова інформація необхідна для укладання угод. Тобто, сторонами при укладенні договору були обговорені усі істотні умови. Приймаючи до уваги те, що за ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, то відсутність підпису Позивача в Умовах, при наявності його письмового свідчення про те, що він ознайомлений у письмовому вигляді та згідний з Умовами та Тарифами, що Заява разом із Умовами та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, не є підставою вважати, що Умови укладені поза межами договору та є не допустимими доказами. Вищевказана позиція суду відповідає аналогічній позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 07 березня 2018 року по справі № 755/18246/15-ц. Відповідно до умов договору приєднання від 27.03.15р., ОСОБА_1 отримав електронний платіжний засіб (карту), для здійснення платіжних операцій по рахунку. Згідно Постанови НБУ від 17.12.2003г. «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» п. 2.2. Ідентифікація клієнта не є обов`язковою, якщо клієнт вже має рахунки в цьому банку і був раніше ідентифікований відповідно до вимог законодавства України. Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів. Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом Мін`юсту від 12.04.12 р. № 578/5 (далі - Перелік № 578/5), згідно якого до первинних документів, які фіксують факт виконання госоперації та служать підставою для записів у регістрах бухобліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок. У позовній заяві Позивач підтверджує, а також це вбачається з виписки по рахунку (додається), що 25.05.22р., кошти з карти № НОМЕР_2 і НОМЕР_3 (картрахунок НОМЕР_4 ) двома платежами 60000 грн. і 57000 грн. у загальній сумі 117000 грн., були переведені на інші рахунки через сторонній сервіс monobank (MONODIRECT) з введенням секретних персональних даних клієнта і даних карт (номерів карт, CVV2 коду і строків дії карт). Для здійснення переказів, були коректно введені особисті дані клієнта для авторизації у сервісі Приват24 і здійснено перевипуск карти. Крім того, транзакції було підтверджено 3D secure (додаткового коду, що надсилається на фіінансовий номер клієнта або у П24 (у даному випадку) для підтвердження фінансових операцій). Встановлено, що клієнт перейшов за посиланням на невідомому сайті для отримання допомоги, що підтверджується аудіозаписом розмови оператора call-center з клієнтом (додається), після чого з його карткового рахунку були здійснені вищевказані платежі. Для детального з`ясування обставин у справі, просимо дослідити аудіозапис у судовому засіданні. Необхідно зауважити, що переказ коштів з особистого рахунку клієнта, можливо здійснити лише за допомогою використання фінансового номеру телефону та іншої особистої інформації (даних по карті, ПІН коду, паролів входу у Приват24). Фінансовим номером ОСОБА_1 був зареєстрований номер НОМЕР_5 і у подальшому не змінювався, що не заперечується Позивачем. Пароль входу у Приват24 в день операції не змінювався. Слід зауважити, що переказ коштів відбувся 25.05.2022р. о 15 год 27 хв., і 15 год. 30 хв., тоді як з`єднання з оператором call-center відбулося о 16 год 10 хв., після чого карти клієнта було заблоковано, тобто вже після списання коштів. Відповідно до п. 2.1.1.3.3 Договору, Позивач доручив Банку списувати з карткового рахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених ним операцій, а також вартість послуг, визначену Тарифами Банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п.п. 2.1.1.12.9 Договору, списувати з будь-якого рахунку відкритого в Банку (у т.ч. з карткового рахунку) грошові кошти для здійснення платежу з метою повного або часткового погашення боргових зобов`язань, у тому числі Мінімального обов`язкового платежу. Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку. Платіж за умовами Договору включає плату за користування кредитом, передбачену Тарифами і частину заборгованості по кредиту. У разі несвоєчасного або не в повному обсязі внесення щомісячного мінімального платежу сума кредиту вважається простроченою. У відповідності до частини 2 статті 9 Закону «Про споживче кредитування» №1734-VIII, до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. 
		Відповідно до п. 1.1.1.39. Умов, ідентифікацією клієнта в Приват24 є введення імені користувача і пароля. Згідно п. 1.1.1.130 Умов, Фінансовий телефон клієнта - це номер мобільного телефону, який зазначений і підтверджений клієнтом як номер телефону, за допомогою якого можуть проводитись фінансові операції. Підтверджується клієнтом під час активації продукту за допомогою POS-терміналу співробітника (у відділенні Банку), в банкоматі, терміналі самообслуговування з підтвердженням ПІН-коду картки і СМС-паролем, а також в Приват24 (у разі зміни логіна користувача). Відповідно до п. 1.1.2.12 Умов, клієнт зобов`язується вживати заходів щодо запобігання втраті (викраденню) карток, стікера PayPass, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на картку і магнітну смугу, або їхньому незаконному використанню. Пунктом 1.1.5.5. Умов передбачено, що Банк не несе відповідальності у випадку, якщо інформація про рахунки Клієнта, Карту, контрольну інформацію Клієнта, відправленому в SMS - повідомленні ПІН - коді, Ідентифікаторі користувача, паролях системи Приват24 або проведених Клієнтом операціях стане відомо іншим особам внаслідок несумлінноговиконання Клієнтом умов їхнього зберігання і використання та/або прослуховування або перехоплення інформації у каналах зв`язку під час використання цих каналів. 1.1.5.13 Клієнт несе відповідальність у повному обсязі за всі операції супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви Клієнта про блокування картки / рахунку / на рух коштів, номера мобільного телефону на надання банківських послуг. 1.1.5.14 Клієнт відповідає за усі операції в повному обсязі, здійснені у підрозділах Банку, через пристрої самообслуговування, систему MobileBanking, систему Приват-24 з використанням передбачених цими Умовами засобів його ідентифікації та аутентифікації.
		Згідно п. 1.2.7.3.4.1. клієнт зобов`язаний, не повідомляти ПІН, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію, не передавати Картку (її реквізити) для здійснення операцій іншими особами, вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення Карти; Також клієнт зобов`язується нести відповідальність за операціями, здійсненими з використанням ПІНа, постійного пароля, одноразових паролів.
		Відповідно до п.2.3.2.3.3.3 Умов клієнт зобов`язаний не розголошувати відомостей про логін та пароль третім особам згідно з Умов.
		Пунктом 2.3.2.6.2 Умов передбачено, що Банк не несе відповідальності за збереження коштів Клієнта у разі розголошення останнім відомостей про Логін та Пароль.
		Позивач ставерджує, що усі його картки постійно знаходились при ньому, він нікому їх не передавав, так само, як і секретні дані до них. Номер фінансового номеру він не змінював. Пароль входу у Приват24 в день операції не змінювався, його було змінено лише 26.05.2022р., тобто вже після здійснення транзакцій.
		Щодо цивільно-правової відповідальності банку: 
		Згідно із статтями 1066, 1068 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрямки використання грошових коштів та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.
		Відповідно до статті 1073 ЦК України встановлено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		За правилами ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що значаться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
		Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначає: споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22); продукція - це будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб (пункт 19); послугою є діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб (пункт 17); виконавець - це суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги (пункт 3).
		Аналіз наведених норм закону свідчить про те, що позивач по справі є споживачем фінансових послуг, а банк (ідповідач по справі) - їх виконавцем та несе відповідальність за неналежне надання цих послуг. При цьому, неналежним наданням послуг з боку банку в розумінні статті 1073 ЦК України вважається несвоєчасне зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставне списання банком з рахунка клієнта (тобто списання всупереч умовам укладеного між банком та клієнтом договору) або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка.
		Згідно із пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 223 від 30 квітня 2010 року (надалі - Положення № 223), банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Отже, вищевказані норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням» підлягають застосуванню лише в тому разі, якщо користувач (платник) не вчинив дій або не допустив бездіяльності, які сприяли незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції (неналежні перекази). Якщо у здійсненні неналежного переказу винен не тільки ініціатор переказу, а й платник, то вищевказані норми права не можуть бути застосовані.
		Необхідно також зауважити, що Позивачем не представлено судового рішення, що набрало законної сили, у кримінальному провадженні ЄРДР № 12022205450000175 від 25.05.2022р.
		Виходячи з вищенаведеного, переказ грошових коштів з рахунку ОСОБА_1 відбулися внаслідок його необачної поведінки і/або навмисних дій третіх осіб, до суду ним не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення банком правил проведення розрахункових операцій в процесі переказу грошових коштів з його карткового рахунку.
		Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 712/4463/16-ц (провадження № 61-22267св18), від 01.07.2020р. у справі № 712/9107/18 (провадження № 61-9877св19) від 10 липня 2019 року у справі № 522/22780/15-ц (провадження № 61-23040св18), від 17 червня 2020 року, у справі № 201/15185/16-ц (провадження № 61-41264св18), від 07 грудня 2020р. у справі № 182/5175/16-ц (провадження № 61-1599ІСВІ9).
		Відповідачем у цивільному процесі є особа, яка своїми діями або бездіяльністю, порушила право та до якої Позивач направляє свої позовні вимоги. Тобто, Відповідач - це особа, яка за позовною заявою притягається до відповідальності за порушення чи оспорювання її прав та охоронюваних законом інтересів.
		Вважаємо, що АТ КБ "ПриватБанк" не є належним Відповідачем по справі, оскільки банк жодним чином не порушував прав та охоронюваних законом інтересів Позивача. Враховуючи викладене, просить відмовити в задоволенні позову  в повному обсязі.
		       Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_4 , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та має картковий рахунок НОМЕР_1 , даний картковий рахунок був приєднаний до фінансового номеру телефону: НОМЕР_5 .
		25 травня 2022 року із карткового рахунку НОМЕР_1 позивача були зняті грошові кошти, а саме: 57 000 грн. та 60 000 грн.
		Загальна сума грошових коштів, які були зняті 25 травня 2022 року з рахунків позивача, становить 117 000 грн.
		25 травня 2022 року позивач повідомив банк про несанкціоновані транзакції.
		26.05.2022 року звернувся до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
		Цього ж дня, 26 травня 2022 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022205450000175 за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України про те, що 25 травня 2022 року близько 15:00 год невідома особа, шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами у сімі 117 000 грн., належними ОСОБА_1 (а.с. 9).
		        Позивач отримав від ПриватБанку відповідь про те, що банк не може повернути кошти з наступних підстав: встановлено, що  в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Bankinq Приват24 було здійснено випуск віртуальної картки для виплат GOLD № НОМЕР_3 . В «Приват24» було надіслано повідомлення: картка перевипущена та автоматично оновлена в Google Pay. 25.05.2022 року з картки для виплат GOLD № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2 було здійснено фінансові операції на сторонньому ресурсі MONODIRECT  за  допомогою введення даних карток (номера, cvv коду, термін дії). Транзакція покупки  в Internet, за якою була попередня автентифікація в 3-D Secure. Пароль від «Приват24» в день операції не було змінено. Пароль було змінено після  проведення транзакцій 26.05.2022 року. Міжнародна платіжна система MasterCard International та Visa International не проводить оскарження операцій при авторизації яких були введені конфіденційні дані картки (ПІН-код, CVC2) та ОТП-пароль/3D-secure та інші. У випадку впевненості в наявності шахрайських дій щодо списання грошових коштів, рекомендуємо звернутися до правоохоронних органів. Для безпечного використання послуг Банку радять змінити ПІН-код платіжної картки, фінансовий телефон та пароль входу в Приват24. Банк постійно працює над вдосконаленням своїх послуг, в тому числі, у сфері захисту своїх клієнтів від шахрайських дій (а.с. 8).
		В зазначеній відповіді викладено загальний порядок списання грошових коштів.
		Згідно із статтею 1071 ЦК України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.
		Відповідно до положень статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Пунктами 1.15, 1.23, 1.24, 1.32 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначені умови, за яких рух коштів вважається неналежним (неправомірним) переказом, а саме: ініціатором такого переказу має бути особа, яка не є платником, тобто якій не належить рахунок, з якого ініціюється платіж (неналежний платник), а кошти мають бути списані з рахунку неналежного платника помилково або неправомірно та зараховані на рахунок неналежного отримувача, тобто особи, яка не має законних підстав на одержання переказу.
		Ініціювання переказу коштів може, в тому числі, здійснюватися шляхом використання держателем електронного платіжного засобу, тобто платіжної картки (стаття 21 вказаного Закону).
		Відповідно до пунктів 6 - 9 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління НБУ від 05 листопада 2011 року № 705, користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк.
		Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів.
		Емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, встановлених договором.
		Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, не можна стверджувати, що зняття коштів відбулось з вини клієнта банка.
		Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд бере до уваги і правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15, згідно з якою, не встановивши обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, відсутні підстави для висновку про його вину, як підставу цивільно-правової відповідальності.
		Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
		Отже, аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що вина банку у знятті коштів з рахунків клієнта виключається лише у разі доведення, що саме клієнт банку своїми діями чи бездіяльністю посприяв у втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		З огляду на викладене та, беручи до уваги обставини того, що грошові кошти були списані з рахунків позивача за ініціативою не встановлених осіб внаслідок недозволеної платіжної операції, а відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» не було вчинено жодних дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин списання коштів з карткового рахунка ОСОБА_1 , суд погоджується з обґрунтованістю заявлених вимог про зобов`язання банку повернути на рахунки позивача кошти у загальному розмірі 117 000 гривень за рахунок власних коштів.
		Відповідач не надав жодних доказів, які б безспірно підтверджували, що ОСОБА_1 своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН - коду або іншої особистої інформації, яка б дала змогу ініціювати платіжні операції.
		Посилання банку на Умови та правила надання банківських послуг не заслуговують на увагу, оскільки банком не надано до суду доказів, що вказані Умови та правила є частиною укладеного сторонами договору про надання банківських послуг, докази ознайомлення позивача з їх змістом, а також їх підписання у матеріалах справи відсутні.
		        Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги грунтуються на законі , а наслідком їх вирішення є ухвалення рішення про їх задоволення. 
		             Витрати повязані зі сплатою судового збору у розмірі 992,40  грн., враховуючи те, що позивач був звільнений від його сплати відповідно до норм ЗУ «Про захист прав споживачів», відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України мають бути стягнені з відповідача на користь держави.
		На підставі викладеного, керуючись п.п. 8, 9, 10 Розділу 6 Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затверджених Постановою правління Національного банку України № 705 від 05.12.2014 р., ч. 3 ст. 203, ст.ст.215, 1051 ЦК України, ст.ст. 12,81,141,263-265 ЦПК України , суд,-
		                      
		                                                                           УХВАЛИВ :
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1   - задовольнити.
		Зобов`язати Акціонерне  товариство комерційний банк «ПриватБанк» повернути ОСОБА_1 суму грошових коштів, знятих 25.05.2022 року з розрахункового рахунку  НОМЕР_1 в сумі 117 000 грн. (сто сімнадцять тисяч гривень) шляхом відновлення їх на розрахунковому рахунку НОМЕР_1 . 
		Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір в розмірі 992,40 грн.
		Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повне судове рішення складено 21 квітня 2023 року.
		Повне найменування сторін:
		Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ).
		    Відповідач: Акціонерне товариство комерційний Банк «Приват Банк» (місцезнаходження:  м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570). 
		 
		 
		 
		       Суддя Галян С.  В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...