Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 317/1157/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 24.04.2023. Зареєстровано: 24.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2023.
Дата набрання законної сили: 21.09.2023
Результат оскарження 21.09.2023 Апеляційний суд Запорізької області: скасовано рішення повністю та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: 2/317/18/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 317/1157/21
		Провадження № 2/317/18/2023
		 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 квітня 2023 року                                 м. Запоріжжя
		 
		Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
		головуючого судді                         Нікітіна В.В.
		за участі секретаря судового засідання             Вакуленко А.О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ощадбанк» про захист прав споживачів, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Позивач ОСОБА_1 звернулась до Запорізького районного суду з позовом до відповідача  АТ «Ощадбанк» про захист прав споживачів, виходячи з наступного.
		Між нею та відповідачем був укладений договір про відкриття та обслуговування поточного карткового рахунку № НОМЕР_1 , за умовами якого відкритий рахунок у національній валюті України за тарифним пакетом «Зарплатний».
		12 березня 2019 року протягом часу з 15 години 56 хвилин по 16 годину 17 хвилин з її карткового рахунку невідомими особами було знято грошові кошти в розмірі 21468 гривень (декількома транзакціями), хоча вона нікому не передавала свою картку. Після вказаних подій відповідач відмовляється обслуговувати картковий рахунок та видавати їй гроші.
		Враховуючи те, що зняття грошей з її карткового рахунку відбувалось без її участі, невідомими особами, позивач, з посиланням на норми Цивільного кодексу України та норми актів, що регулюють банківські правовідносини, просила суд задовольнити позов та стягнути з відповідача на її користь вказану суму.
		Відповідачем  АТ «Ощадбанк» до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, виходячи з наступного.
		Дійсно, між сторонами у справі 04 лютого 2015 року був укладений договір про відкриття та обслуговування поточного карткового рахунку на умовах тарифного пакету «Зарплатний». При цьому, підписуючи відповідну заяву, ОСОБА_1 (на той час мала прізвище ОСОБА_2 ) беззастережно приєдналась до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції, що була опублікована на сайті банку на день підписання. Крім того, відповідно до заяви клієнта, банком ОСОБА_1 була встановлена відновлювальна кредитна лінія з лімітом 14500 гривень.
		При цьому, відповідно до умов договору (п. 1.5), банк не несе відповідальності за збитки, завдані клієнту у разі розголошення (розкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів а також у разі розголошення клієнтом логіну та паролю до системи WEB-банкінг «Ощад 24/7» та/або ПІН-коду до системи Mobile-банкінг «Ощад 24/7» та отримання щомісячних виписок на адресу електронної пошти.
		При цьому документи, отримані банком від клієнта шляхом електронних засобів комунікації, мають таку ж юридичну силу, як і документи, підписані клієнтом власноруч та подані на паперовому носії (п. 3.4. Договору).
		Як зазначила позивав в позовній заяві, контроль над своїм номером телефону вона втратила ще 12 березня 2019 року, в той час як до банку вона звернулась лише 13 березня 2019 року, коли виявила відсутність грошей на її рахунку.
		Крім того, 13 березня 2019 року ОСОБА_1 було подано заяву до органу поліції, в якій вона сама зазначила, що невстановлена особа шляхом зловживання довірою дізналась інформацію щодо її платіжної картки та вивела звідти грошові кошти. Ця ж обставина підтверджується й звукозаписом її розмови з працівником банку, в якій вона повідомила про викрадення шахраями коштів з її рахунку.
		Перерахування коштів з рахунку позивача відбувалось через інтернет-ресурс WEB-банкінг «Ощад 24/7» з використанням її номеру мобільного телефону. Під час здійснення операцій було коректно введено ПІН-коди, які відомі лише ОСОБА_1 та були направлені на номер її мобільного телефону. Таким чином, при здійсненні зазначених операції була проведена повна ідентифікація клієнта та належного їй фінансового номеру телефону.
		В даному випадку заявлення ОСОБА_1 вимог до банку є необґрунтованим, а такі вимоги можуть бути заявлені до особи, яка фактично зняла кошти з її рахунку на підставі ст. 1212 ЦК України. 
		Враховуючи викладене, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги у повному обсязі та зазначила, що напередодні події вона розмістила в мережі «Internet» оголошення про продаж чоловічого костюму. Через деякий час їй подзвонив незнайомий чоловік та сказав, що купує костюм. При цьому, вона передала йому номер своєї банківської картки. Будь-яких інших реквізитів та паролів вона не передавала. Вказана переписка у месенджері була пред`явлена нею для огляду в судовому засіданні.
		Вказаний чоловік ще декілька разів телефонував їй з інших номерів.
		Згодом, в цей же день вона помітила, що на її телефон не відбуваються дзвінки. Наступного дня вранці вона хотіла зняти гроші зі своєї картки, однак при користуванні банкоматом виявила, що гроші з рахунку зникли. Після чого вона одразу звернулась до банку з відповідною заявою та в цей же день подала заяву до органів поліції.
		Зазначила, що вона передала незнайомому чоловіку лише номер своєї картки, на яку мала бути здійснена оплата. Будь-яких інших відомостей вона не передавала.
		Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позову та просив суд його задовольнити.
		Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
		Суд, дослідивши подані докази та вислухавши учасників справи, дійшов наступних висновків.
		Позивачкою до матеріалів справи додано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні № 12019080070000457, внесення якого до реєстру відбулось 13 березня 2019 року о 13 годині 55 хвилин. Кримінальне провадження розпочате за заявою ОСОБА_1 та кваліфіковане за ч. 1 ст. 190 КК України з фабулою: «невстановлена особа, шляхом зловживання довірою, дізналась в неї інформацію по банківській карті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та вивела звідти грошові кошти у розмірі 21468 гривень».
		До позовної заяви також надано копію виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий на ім`я ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище позивачки ОСОБА_4 ) за період з 11 лютого 2019 року по 13 березня 2019 року, яка була досліджена судом і в якій відображені всі транзакції за вказаний період. Також судом була оглянута переписка між ОСОБА_1 та АТ «Ощадбанк» з приводу зняття коштів з її рахунку, яка була долучена до матеріалів справи сторонами.
		Відповідачем до відзиву на позовну заяву додано заяву про приєднання № 976778 від 25 січня 2018 року, відповідно до якої ОСОБА_5 відкрила в АТ «Ощадбанк» банківський рахунок; паспорт кредиту та таблиця сукупної вартості кредиту, які були також досліджені судом.
		З інформації, наданої на ухвалу суду ПрАТ «ВФ Україна», судом встановлено, що 12 та 13 березня по абонентському номеру телефону (який співпадає з фінансовим номером позивачки ОСОБА_1 , зазначеним в договорі на відкриття банківського рахунку) були здійснені операції по віддаленій заміні СІМ-карти. Надано інформацію щодо номерів, з якими в цей період відбувався зв`язок.
		Судом також були досліджені протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 13 березня 2019 року та письмові пояснення ОСОБА_1 , надані нею в кримінальному провадженні № 12019080070000457 від 13 березня 2019 року, що надійшли від ВП № 5 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області на ухвалу суду. Вказаними документами встановлено, що ОСОБА_1 13 березня 2019 року звернулась до органу поліції з заявою про вчинення злочину викрадення невстановленими особами з її картки грошових коштів в розмірі 21468 гривень 00 копійок.
		Згідно з ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
		Статтею 1073 ЦК України передбачено, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин; далі за текстом  Закон) платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
		Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.
		Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі.
		Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
		За змістом статті 14 Закону, користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.
		Частиною 37.2 статті 37 Закону встановлено, що у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника, з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.
		Згідно з пунктом 2 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням (далі - Положення), затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року N 705 (в редакції, дійсній на час виникнення спірних правовідносин), емітент зобов`язаний надавати ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу, лише держателю електронного платіжного засобу.
		Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором: повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу, забезпечити користувачу можливість інформувати банк про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, реєструвати та протягом строку, передбаченого законодавством України для зберігання електронних документів, зберігати інформацію, що підтверджує факт інформування банком користувача та користувачем банку.
		Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.
		Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.
		Пунктами 7 та 8 розділу VI Положення визначено, що емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
		Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
		Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
		Наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності.
		Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені.
		В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.
		Таких висновків дійшов Верховний Суд в своїх постановах: по справі № 591/1866/20 від 12 грудня 2022 року та по справі № 179/1688/17 від 23 січня 2020 року. Суд не бачить підстав для не врахування зазначених висновків у даній справі.
		Судом встановлено, що списання грошових коштів з рахунку позивача ОСОБА_1 відбулось невстановленими особами без її волі через Mobile-банкінг «Ощад 24/7» без використання платіжної картки.
		В матеріалах справи відсутні беззаперечні докази того, що ОСОБА_1 своїми діями або бездіяльністю сприяла втраті або незаконному використанню свого фінансового номера, ПІН-коду або іншої інформації, яка б дала змогу ініціювати платежі з її картки. В судовому засіданні встановлено, що вона надала сторонній особі лише номер картки, що не може вважатись порушенням нею встановлених правил користування картковим рахунком.
		Як встановлено в судовому засіданні, доступ до фінансового номеру мобільного телефону ОСОБА_1 було здійснено сторонніми особами через віддалену заміну СІМ-картки, на що позивач ніяк не могла вплинути. Жодних паролів від банкінгу «Ощад 24/7» вона нікому не передавала.
		З письмових пояснень представника відповідача та з наданих ним пояснень у суді вбачається, що банк фактично не заперечує того факту, що оскаржені транзакції за платіжною картою позивача ініційовані не нею, а іншими невстановленими особами, шляхом використання перевипущеної сім-карти, тобто кошти списано унаслідок шахрайських дій невстановлених осіб. При цьому, саме по собі коректне введення даних для ініціювання транзакцій, через які з рахунку позивача були списані грошові кошти, не підтверджує ту обставину, що ці відомості були передані іншій особі саме позивачем.
		Таким чином суд приходить до висновку про недоведеність порушення позивачем ОСОБА_1 правил користування рахунком та, відповідно, про недоведеність тієї обставини, що саме внаслідок її дій або бездіяльності були здійснені транзакції по списанню з її карткового рахунку грошових коштів в сумі 21468 гривень.
		З таких обставин позов підлягає повному задоволенню.
		Враховуючи те, що ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору в силу закону, сума судового збору підлягає відшкодуванню відповідачем на рахунок держави.
		Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 24 квітня 2023 року.
		Керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд -
		 
		ВИРІШИВ:
		Позов  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ) до Акціонерного товариства «Ощадбанк» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г, ЄДРПОУ: 00032129) про захист прав споживачів задовольнити.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Ощадбанк» на користь ОСОБА_1 суму залишку грошових коштів в розмірі 21468 (двадцять одна тисяча чотириста шістдесят вісім) гривень 00 копійок.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Ощадбанк» на користь держави 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок судового збору.
		Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		 
		Суддя                            В.В. Нікітін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...