Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 287/203/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 25.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2023.
Дата набрання законної сили: 20.04.2023
Номер судового провадження: 51-4046км22
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018060000000118

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 квітня 2023 року 
		м. Київ
		справа № 287/203/19
		провадження № 51-4046км22
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
		суду у складі:
		головуючого                       ОСОБА_1 ,  
		суддів                                   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового
		засідання                             ОСОБА_4 , 
		прокурора                           ОСОБА_5 ,
		засудженого                       ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
		захисника                            ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Олевського районного суду Житомирської області від 10 серпня 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018060000000118, за обвинуваченням
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Слобідка Літинського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком суду  ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 366 КК до покарання у виді штрафу в розмірі двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 4250 грн з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків на строк 2 роки. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК  ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строків давності. 
		Згідно з вироком суду  ОСОБА_6 , обіймаючи посаду Радовельського сільського голови, будучи службовою особою, склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи, за таких обставин.  
		Так, згідно з актом проведеної позапланової виїзної ревізії з окремих питань фінансово-господарської діяльності Радовельської сільської ради (від 6 липня 2017 року), встановлено факти розтрати сільським головою  ОСОБА_6 бюджетних коштів, що призначались на виконання комплексу робіт по капітальному ремонту об`єктів на загальну суму 322 399, 71 грн, чим завдано збитки об`єднаній територіальній громаді в особі Радовельської сільської ради на вказану суму.
		Ознайомившись 10 липня 2017 року з цим актом  ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, з метою уникнення негативних наслідків для себе, вирішив скласти та видати завідомо неправдиві офіційні документи.
		Тоді, він перебуваючи у приміщенні сільської ради (вул. Київська, 1 у с. Радовель Олевського району Житомирської області) надав вказівку секретарю ради ОСОБА_8 , яка перебувала в його підпорядкуванні, виготовити протокол засідання та рішення виконавчого комітету ради від 24 липня 2017 року «Про усунення порушень законодавства». 
		При цьому, у тексті документів  ОСОБА_6 наказав внести дані про розгляд на засіданні виконавчого комітету інформації про результати вищезгаданої перевірки та прийняти комітетом рішення про зобов`язання ПП «Будпослуги № 1» та ПП «Поліссяенергобуд» вжити заходів щодо усунення порушень та недоліків, шляхом відшкодування виконаними роботами чи повернення коштів на розрахунковий рахунок ради. При цьому  ОСОБА_6 було достовірно відомо, що таке засідання виконавчого комітету ради не відбувалося та вказане питання на ньому не обговорювалось.  
		24 липня 2017 року приблизно о 9:00 секретар ради ОСОБА_8 , не будучи обізнаною про злочинний умисел  ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні ради, за допомогою комп`ютерної техніки виготовила протокол засідання виконавчого комітету ради «Про усунення порушень законодавства» (від 24 липня 2017 року), куди внесла відповідний текст за вимогою ОСОБА_6 , та передала проекти документів останньому.
		Цього ж дня ОСОБА_6 , перебуваючи в приміщенні ради, достовірно знаючи, що відомості зазначені в протоколі засідання виконавчого комітету є недостовірними, підписав вказані документи, скріпивши їх відтиском печатки ради, таким чином склав і видав завідомо неправдиві офіційні документи. 
		Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу засудженого, а вирок суду - без зміни.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і закрити кримінальне провадження. Зазначає, що з мотивувальної частини вироку убачається, що установлено факти розтрати сільським головою бюджетних коштів, однак судом безпосередньо не встановлено, що кримінальне правопорушення вчинив він. Стверджує, що протокол та рішення засідання виконавчого комітету ради не є офіційними документами, він їх не складав і не видавав, а докази, на які послався суд у вироку, є недопустимими, та вони не підтверджують його винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Вказані порушення залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, тому його рішення не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК і також підлягає скасуванню.
		Позиції учасників судового провадження
		Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги. 
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Відповідно до ст. 94 КПК оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. 
		Статтею 374 КПК визначено, що у мотивувальній частині вироку в разі визнання особи винуватою, крім іншого, зазначаються формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення; статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
		Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суд першої інстанції дотримався зазначених вимог закону.
		Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 у службовому підробленні, відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими доказами.
		Суд першої інстанції дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення та на підтвердження винуватості  ОСОБА_6 обґрунтовано послався на показання останнього, свідків, висновки експертиз, а також на інші письмові докази, наявні в матеріалах кримінального провадження. 
		Зокрема, суд зазначив, що як убачається з рішення першої сесії сьомого скликання Радовельської сільської ради Олевського району Житомирської області № 6 від 6 листопада 2015 року, був утворений виконавчий комітет в складі:  ОСОБА_6 (сільський голова), ОСОБА_9 (заступник), ОСОБА_8 (секретар виконкому), ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (члени виконкому). 
		При цьому, з протоколу № 7 від 24 липня 2017 року видно, що у засіданні виконавчого комітету сільської ради взяли участь ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 та ОСОБА_12 . 
		Вказаний протокол, як і рішення виконавчого комітету № 1 від 24 липня 2017 року «Про усунення порушень законодавства», підписано сільським головою ОСОБА_6 та скріплено гербовою печаткою сільської ради. 
		Згідно із висновком експерта від 18 липня 2018 року підписи від імені ОСОБА_6 у протоколі засідання виконавчого комітету № 7 від 24 липня 2017 року та рішенні комітету № 1 від 24 липня 2017 року «Про усунення порушень законодавства», виконані саме  ОСОБА_6 .
		Як визначено у регламенті роботи Радовельської сільської ради VII скликання, виконавчий комітет є виконавчим органом ради, утворюється сільською радою на строк її повноважень. Основною формою роботи комітету є його засідання, які скликаються сільським головою, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо у них беруть участь більше половини від загального складу комітету.
		В судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 пояснив, що засідання виконкому 24 липня 2017 року проводилось та на ньому були присутні члени виконкому. Підтвердив, що секретар веде протокол засідання виконкому та виготовляє проект рішення, яке підписує голова сільської ради та скріплює печаткою. 
		Разом із тим, судом першої інстанції було допитано: свідка ОСОБА_10 , котра підтвердила, що була членом виконкому сільської ради, проте у липні 2017 року на засіданні виконкому вона не була присутня, з порядком денним засідання не ознайомлювалась, с ОСОБА_6 спілкувалась лише телефоном; свідка ОСОБА_12 , котра також пояснила, що була членом виконкому, у липні 2017 року на засіданні були присутні п`ять учасників. Стосовно засідання їй телефонував ОСОБА_6 . Разом із цим на засіданні вони не голосували, а лише обговорювали питання відшкодування коштів ДП «Будпослуги», при цьому рішення не приймали; свідка ОСОБА_8 , яка зазначила, що 24 липня 2017 року проводились збори виконкому сільської ради, на ньому були присутні п`ять учасників, був кворум та вирішили, що ДП «Будпослуги» має відшкодовувати кошти. Протокол складався нею, по тексту протоколу голова ради зміни не вносив. В подальшому рішення віддали до ДП «Будпослуги»; свідка ОСОБА_11 , яка пояснила, що 24 липня 2017 року були проведені збори виконкому, скільки учасників були присутні не пам`ятає. Засідання було позапланове, оскільки потрібно було вирішити питання відносно коштів, ініціатором зборів був ОСОБА_6 ; свідка ОСОБА_9 , котра зазначила, що на засіданні, яке як вона стверджує відбулось у 2018 році, окрім неї були також інші члени виконкому; свідка ОСОБА_13 , котра у суді пояснила, що 24 липня 2017 року вона не була присутня на засіданні виконкому;
		Також судом було досліджено письмові докази, зокрема: заяву про вчинення кримінального правопорушення (службового підроблення ОСОБА_6 )  підписану головою загальних зборів ОСОБА_15 та секретарем зборів ОСОБА_16 ; протоколи прийняття заяв від вказаних осіб; акти позапланових виїзних ревізій; рішення ради про обрання ОСОБА_6 сільським головою та надання йому права підпису всіх юридичних документів, згідно наданих повноважень; розпорядження сільського голови про надання права розпорядження рахунками і права першого підпису платіжних, розрахункових та інших розпорядчих документів сільському голові ОСОБА_6 і секретарю ради ОСОБА_8 ; висновки експертиз від 18 та 24 липня 2018 року; протоколи обшуків приміщень сільської ради; постанови слідчого про визнання речей та документів речовими доказами; регламент роботи сільської ради; довідки стосовно деталізації з`єднань за абонентськими номерами за 24 липня 2017 року тощо.   
		Дослідивши безпосередньо докази у судовому засіданні, суд першої інстанції дійшов висновку, що вони вказують на те, що засідання виконавчого комітету сільської ради 24 липня 2017 року у зазначеному в протоколі складі не проводилося, голосування з питання відшкодування коштів не здійснювалось, а рішення з цього приводу не приймалось.
		При цьому, суд критично оцінив надані у судовому засіданні показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , зазначивши, що вказані свідки перебували у підпорядкуванні  ОСОБА_6 , є його близькими знайомими, тому наявні сумніви в об`єктивності наданих ними свідчень. 
		Таким чином суд, оцінивши показання засудженого та свідків у сукупності із іншими доказами, які є взаємоузгодженими, належними та допустимими й в своїй сукупності доповнюють один одного, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК. Кваліфікація дій засудженого є правильною. 
		В супереч твердження засудженого, вирок суду є законним, обґрунтованим та відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК.
		Суд апеляційної інстанції, переглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 , належним чином перевірив викладені в ній доводи про незаконність та необґрунтованість вироку, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, а також про недопустимість та неналежність доказів, які аналогічні доводам касаційної скарги засудженого, визнав їх безпідставними, мотивував своє рішення та зазначив підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Так, апеляційний суд зазначив, що досліджені в судовому засіданні докази, в своїй сукупності, підтверджують правильність висновків суду першої інстанції та спростовують доводи ОСОБА_6 про відсутність в його діях складу кримінального правопорушення. 
		При цьому, суд зазначив, що докази, на які послався у вироку суд підтверджують той факт, що засідання виконавчого комітету сільської ради 24 липня 2017 року у зазначеному у протоколі складі не проводилося, голосування з питання відшкодування коштів не здійснювалось, а рішення з цього приводу не приймалося. 
		Крім того, свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_12 вказали, що на засіданні виконавчого комітету присутні не були. Остання лише зазначила, що спілкувалась з головою сільської ради по телефону. Обговорювалось питання про вимогу відшкодувати кошти без голосування та прийнятті рішення, хоча з`єднань між цими абонентами 24 липня 2017 року не зафіксовано. До того ж, згідно регламенту можливості проводити голосування у такому режимі також не визначено. Показання свідків  ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , місцевим судом обґрунтованого оцінено критично, оскільки вказані особи були працівниками сільської ради та перебували у підпорядкуванні засудженого. 
		Також, судом враховано, що саме свідок ОСОБА_8 виготовила протокол та рішення, який містить недостовірні відомості, а тому її показання викликають сумніви. Свідок ОСОБА_9 дала показання, які суперечать вказаним документам, оскільки зазначала про свою присутність на виконавчому комітеті, проте зі змісту протоколу убачається, що остання таку участь не приймала. Крім того, вона вказувала, що засідання відбувалось у 2018 році, що не узгоджується зі змістом протоколу. 
		Доводи засудженого про відсутність предмету злочину, яким є лише офіційний документ, перевірялись судом апеляційної інстанції та визнані необґрунтованими. 
		Так, згідно з приміткою до ст. 358 КК, під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм і містять передбачені законом реквізити.
		При встановленні ознак офіційного документа, як предмета злочину, слід керуватися такими критеріями: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її професійної чи службової компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер - підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків. Невідповідність документа хоча б одному з наведених критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.
		Суд апеляційної інстанції обґрунтовуючи своє рішення зазначив, що виконавчий комітет сільської ради є виконавчим органом ради, основною формою роботи якого є його засідання. Виконавчий комітет, як виконавчий орган наділений власними самоврядними повноваженнями та йому можуть делеговані і інші повноваження, а тому документи, що складені та видані цим органом, посвідчені уповноваженою особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами, а також зафіксована в такому документі інформація, мають юридично значущий характер, оскільки здатні спричинити відповідні наслідки. У даному випадку, зокрема, могли бути підставою для повернення коштів будівельною організацією чи виконання нею робіт. З такими висновками погоджується і колегія суддів касаційного суду.
		Предметом перевірки апеляційного суду були також твердження засудженого про недопустимість доказів, зокрема актів позапланової виїзної ревізії, які були визнані судом необґрунтованими. 
		Так, суд не знайшов підстав для визнання недопустимими доказами акти ревізії, якими встановлено факти розтрати бюджетних коштів, оскільки дане провадженні здійснюється лише щодо обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 366 КК, по факту складання завідомо неправдивих офіційних документів. Дане кримінальне правопорушення є правопорушенням з формальним складом та визнається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї з інкримінованих дій, незалежно чи спричинили вони наслідки у вигляді матеріальної шкоди, а тому зазначені доводи засудженого не спростовують правильність висновків суду, оскільки ОСОБА_6 не інкримінується у цьому провадженні наслідки у вигляді матеріальної шкоди встановленої за результатами проведених ревізій. 
		Враховуючи викладене, не заслуговують на увагу й доводи засудженого про те, що підставою для проведення перевірок були ухвали слідчих суддів, що отримані у невстановленому КПК порядку, оскільки факти розтрати бюджетних коштів не є предметом розгляду у даному провадженні.
		Також, суд апеляційної інстанції зазначив про необґрунтованість доводів засудженого щодо здійснення у кримінальному провадженні процесуального керівництва прокурорами, які не мали на це повноважень, оскільки зміна групи прокурорів відбулася за постановою керівника регіональної прокуратури від 5 грудня 2018 року, в межах його повноважень визначених ст. 37 КПК, у зв`язку з підозрою у вчиненні кримінального правопорушення особою, яка перебувала на посаді голови сільської ради і можливістю здійснення повідомлення про підозру згідно п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК лише обмеженому колу прокурорів. 
		Враховуючи наведене, ухвала суду апеляційної інстанції є законною, обґрунтованою, вмотивованою та відповідає вимогам статей 370, 419 КПК. З наведеними в ній висновками щодо законності та обґрунтованості вироку суду першої інстанції погоджується й колегія суддів касаційного суду. Підстав для скасування судових рішень та закриття кримінального провадження, як про це зазначає засуджений, Судом не встановлено. 
		Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, судові рішення слід залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд
		ухвалив:
		Вирок Олевського районного суду Житомирської області від 10 серпня 2022 року та ухвалу Житомирського апеляційного суду від 21 листопада 2022 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - без задоволення.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1                                         ОСОБА_2                                                ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...