Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/5501/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 24.04.2023. Зареєстровано: 25.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 25.04.2023.
Дата набрання законної сили: 13.02.2024
Результат оскарження 13.02.2024 Київський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/359/255/2023
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12021111100000571

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 359/5501/22 
		Провадження № 1-кп/359/255/2023
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		24 квітня 2023 року                                            м. Бориспіль
		Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:        
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарях судового засідання ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , потерпілої ОСОБА_7 , представників потерпілої - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , свідків: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , експерта ОСОБА_15 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12021111100000571, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2021 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ворзель Київської області, громадянина України, українця, одруженого, зареєстрованого за адресою:  АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою:  АДРЕСА_2 , раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 , -
		по обвинуваченню у скоєнні ним кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 128 КК України, 
		в с т а н о в и в :
		ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України, за наступних обставин.
		Так, станом на 12.06.2021 року ОСОБА_4 утримував на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , розплідник «Ostrov Tibetov» з трьома собаками сторожової породи тибетський мастиф: віком 9 років на прізвисько Балу , віком 7 років на прізвисько Ардан та віком 5 років на прізвисько Злата .
		12.06.2021 року у вечірній час ОСОБА_4 залишив утримуваних ним собак на самовигулі на території свого домоволодіння, знаючи про належність собак до сторожової породи, а також про можливість збоїв у роботі електричних воріт огорожі, внаслідок яких ворота відчиняються без допомоги сторонніх осіб, не забезпечив надійного їх закриття або не помістив собак у вольєру, що унеможливило би вихід собак за територію домоволодіння та виключило б можливість їх нападу на перехожих, чим проявив необережність у формі кримінальної протиправної недбалості.
		Отже, ОСОБА_4 не передбачив можливість відкриття воріт та виходу вказаних собак за територію домоволодіння та настання суспільно-небезпечних наслідків у виді нападу собак на перехожих та спричинення їм тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг це передбачити, оскільки знав про ненадійність закриття електричних воріт, а також про фізичні дані собак і їх потенціальну небезпеку для людей. 
		У невстановлений час в ніч з 12.06.2021 року на 13.06.2021 року електричні ворота огорожі домоволодіння відчинились внаслідок технічних збоїв і кримінальної протиправної недбалості ОСОБА_4 , який їх надійно не зафіксував, і собаки самовільно вийшли на вулицю. 
		13.06.2021 року приблизно о 6 год. по вул. Бузковій в СТ «Острів» с. Вишеньки Бориспільського району проходила по своїх справах ОСОБА_7 .
		Побачивши ОСОБА_7 напроти будинку 9, належні ОСОБА_4 собаки на прізвиська Балу , Ардан та Злата , які на той час перебували на вулиці, напали на неї внаслідок кримінальної протиправної недбалості ОСОБА_4 , нанесли їй не менше 51 укусу, спричинивши тілесні ушкодження у виді численних рвано-укушених ран в ділянках верхніх та нижніх кінцівок, тулуба та правої вушної раковини, які є середньої тяжкості тілесними ушкодженнями.
		Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке полягає у необережних середньої тяжкості тілесних ушкодженнях, тобто чинив злочин, передбачений ст. 128 КК України.
		Судовий розгляд даного кримінального провадження здійснено шляхом дослідження доказів, показів обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та експерта ОСОБА_15 .
		За наслідками такого розгляду судом встановлено доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні указаного кримінального правопорушення із зазначеним формулюванням обвинувачення згідно обвинувального акту.
		Допитаний у судовому засіданні 16.01.2023 року обвинувачений ОСОБА_4  зазначив, що вину не визнає. Пояснив, що 13.06.2021 року приблизно о 06 год. 00 хв. прокинувся, підвівся з ліжка та почав вдягатись. Вікно у спальні було відчинене та він почув крик жінки, яка просила допомогу. Виглянув у вікно та через москітну сітку нічого не побачив, вирішив, що крики доносяться з сусідньої вулиці. Вдягнувся у шорти з футболкою та спокійно спустився у низ. По суботам та неділям намагається заводити собак у будинок аби не заважати сусідам спати, так як ходить багато собачників та починається лай. Коли спустився побачив, що з лівої сторони привідчинені ворота та зрозумів, що щось сталось. Відчинив хвіртку та побачив собак на дорозі зліва та лежачу жінку, як виявилось пізніше це була ОСОБА_19 . Дві собаки були біля ОСОБА_19 , а третя була ближче до нього. Крикнув собакам аби йшли додому, вони одразу відбігли від ОСОБА_19 та побігли до нього. Так як ворота були привідчинені намагався запихнути собак через них, а самому потрібно було обійти аби закрити їх, однак поки обходив собаки знову вибігали. Крикнув дружині аби вона піднімалась оскільки у них виникли проблеми. В кінці-кінців закрив ворота, захлопнув хвіртку, собак залишив у дворі, крикнув дружині аби зачинила їх у вольєрі, а сам побіг до ОСОБА_19 . Коли підбіг до ОСОБА_19 там вже був ОСОБА_20 та хлопець ОСОБА_21 , вони стояла. Він одразу взяв ОСОБА_19 на руки та побачив, що вона дуже покусана та їй дуже погано. ОСОБА_19 повідомила що їй холодно, тому ОСОБА_20 виніс плед. Він досі тримав ОСОБА_19 на руках. Коли ОСОБА_20 повідомив, що у нього є качалка, вони поклали ОСОБА_19 спочатку на плед, потім на качалку та повезли до нього додому через хвіртку. Почали до них сходиться люди та надавати допомогу, а його дружина додзвонилась до сина ОСОБА_19 та повідомила йому що трапилось. Хотіли на машині везти ОСОБА_19 у лікарню на Червоний хутір, однак зрозуміли, що їй буде важко сидіти в машині, почали викликати швидку допомогу. Довго сперечались якої саме клініки швидку викликати. В результаті викликали швидку Бориспільської ЦРЛ. Син ОСОБА_19 - ОСОБА_23 повідомив що у неї була якась операція і наразі вона на відновлювальному процесі та обов`язково потрібно зробити МРТ хребта. Зробили дане МРТ, все оплатили, завезли ОСОБА_19 до лікаря, її довго оперували та зашивали, вони докуповували нитки та знаходились у лікарні. Потім ОСОБА_19 завезли у палату в травматології та його дружина постійно була з нею. Він відходив, коли приїжджали працівники поліції та брали покази. Також, сином ОСОБА_19 було прийнято рішення про переведення її в Олександрівську лікарню так як ОСОБА_23 на той час там працював. ОСОБА_23 організував перевезення та поїхав разом з ОСОБА_19 , а він з дружиною їздили провідати ОСОБА_19 на наступний день або через день, однак він не підіймався, а чекав на дружину у машині. Дружина залишила гроші ОСОБА_19 . За весь час приїжджали провідати ОСОБА_19 один-два рази оскільки його дружина мала теж лягати у лікарню на операцію, а теща була після інсульту та залишати її одну не виходило. Коли дружина провідувала ОСОБА_19 , то побачила, що серед ліків, які використовують для лікування є кроворозріджуючі. Саме тому просила ОСОБА_23 дати номер телефону лікаря аби з ним поспілкуватись з приводу цих ліків, оскільки такі препарати не використовуються при лікуванні укусів собак, а до лікуючого лікаря вже виникали питання стосовно щеплення. Так як вони з дружиною собачники, офіційно розплідник зареєстровано в кінологічному союзі України, то їм відомо, що згідно протоколу є лише 4 ліків, які використовуються при лікуванні після укусів. Додатково зазначив, що дві собаки, а саме Балу та Ардан офіційно зареєстровані на ньому, а третя на дружині. На ліки ними було виділено достатньо коштів і надалі б виділялись на те, що стосується саме даного інциденту. ОСОБА_23 не сподобалось те, що вони хотіли поговорити з лікарем, сприймаючи це як необхідність звітувати перед ними. Після цього ОСОБА_23 прислав табличку з розрахунками та нормальне спілкування між ними завершилось.
		Додатково зазначив, що ОСОБА_19 повідомила, що бачила собаку Балу завчасно та не змінила траєкторію свого руху, вважаючи, що собака її не зачіпатиме. Він, в свою чергу, просив пробачення у ОСОБА_19 ще коли вона лежала на качалці. Спілкувався з дресувальниками з приводу агресивних дій собак та вони повідомили, що мала бути якась провокація, щось, що собаки сприйняли це як загрозу та напали. Обвинувачений зазначив, що дуже шкодує, що виникла така ситуація та йому шкода ОСОБА_19 . Собаки утримувались на ділянці, в вольєрі закривались під час пологів, або коли до них приїздили гості, весь інший час вони вільно гуляли по території ділянки, на вулицю ніколи не випускали та йому не відомо як вони опинились за межами воріт того дня. Ніколи їх собаки не перестрибували через паркан та ніколи не наносили тілесні ушкодження оточуючим. Після даного випадку собак приспали. За час спілкування з потерпілою на лікування давали 1000 $. З цивільним позовом не згоден.
		Допитаний у судовому засіданні 07.12.2022 року свідок ОСОБА_10  пояснив, що 13.06.2021 року приблизно о 06 год. 00 хв. йому зателефонували з номеру телефону, який належить його матері та повідомили, що її покусали собаки. На той час його мати перебували на дачі в дачному кооперативі «Острів». По приїзду побачив мати, яка лежала у дворі власників собак на металевому щиті, була покусана повністю, окрім обличчя, голови та шиї, їй намагались надати первинну допомогу сусіди та власники собак, які на неї напали. Рани були рвані як після укусу собак. Були покусані руки, груди, живіт, спина, плечі та весь тулуб був вкритий рваними ранами від собачих зубів. З лівого стегна та сідниць звисав кусок м`яса з шкірою. Викликали швидку допомогу, відвезли матір у Бориспільську ЦРЛ, там їй було проведено первинну хірургічну обробку ран під місцевою анестезією та переведено у палату. Зазначив, що оскільки на той момент він являвся працівником Олександрівської клінічної лікарні та вважає, що там рівень лікування кращий, організував приватну перевозку та його мати було транспортовано у дану лікарню та там було продовжено лікування. Зазначив, що ОСОБА_24 намагався якось «зам`яти» дане питання, медикаменти не купляв, тільки дав 100 $ на лікування коли перевозили матір з Бориспільської ЦРЛ до Олександрівської клінічної лікарні. Він особисто займався закупівлею медикаментів, а його матір лікував завідуючий відділенням. Кроворозріджуючі препарати для матері не купляв, міг деякі препарати брати у відділенні. Перші три дні його мати фактично не рухалась, потім з великими обмеженнями. Після даного випадку ОСОБА_25 не бачив. Зазначив, що по закінченню лікування його матері необхідно було подальше лікування, яке полягало у відновленні, реабілітації та фізіотерапії, оскільки були проблеми з рукою. Згодом розрахунок суми, яка була приблизно 15 тис. доларів, направив ОСОБА_25 та повідомив, що далі потрібно буде дивитись чи будуть додаткові витрати. На дане повідомлення ОСОБА_25 почав його ображати, тому він сказав, що буде вирішувати дане питання через суд. Інша сума ОСОБА_25 йому не була запропонована.
		Допитаний у судовому засіданні 07.12.2022 року свідок ОСОБА_11  пояснив, що з ОСОБА_25 знайомий приблизно з 2012 року як сусіди, потерпілу не знає. Влітку, точної дати не пам`ятає, приблизно о 06 год. 00 хв. почули з дружиною крики про допомогу. Хвилин через 5, одягнувшись вибіг на вулицю, відкрив хвіртку та побачив за забором двох собак коричневу та сіру, які ходили навколо жінки. На той момент сусід кидав камінням у собак. Він, в свою чергу, взяв палку та розбив її об одну з собак, після цього вони почали бігти в бік їх будинку та більше не повертались. Після цього з`явився власник собак - ОСОБА_25 . Потерпіла жінка лежала у розірваному одязі, у крові, була притомна та казала що у неї болить спина. Її поклали на саморобну каталку та відвезли у подвір`я ОСОБА_25 де всі разом надавали першу допомогу. Повідомив, що ніколи не бачив аби собаки ОСОБА_25 гуляли самі без нагляду, власники ніколи їх не випускали на вулицю.
		Допитаний у судовому засіданні 07.12.2022 року свідок ОСОБА_13  пояснила, що літом, дату не пам`ятає, прокинулась зранку на дачі приблизно о 07 год. 00 хв. та почула крики про допомогу та гавкіт собак. Вибігла на вулицю та побачила як собаки у різні сторони тягають людину, окружили її. Коли зрозуміла, що потерпіла жива, почала теж кликати на допомогу, бо сама не могла допомогти, оскільки собак було 3. Також телефонувала в управління дачного кооперативу. Відстань від неї до місця події було в 4 будинки. Після цього вирішила сісти у машину та під`їхати до потерпілої аби якось допомогти та розігнати собак. Поки знайшла ключі від машини та сіла аби їхати, вийшли сусідки та забрали собак. Це були собаки ОСОБА_25 . Коли підійшла то побачила що це ОСОБА_19 , її поклали на ноші. На ОСОБА_19 було дуже багато укусів. Потім почали викликати швидку допомогу, також приїхала голова дачного кооперативу «Острів». Додатково повідомила, що власники собак їх не випускають без нагляду. Як вийшли собаки з подвір`я їй не відомо, але чула що хтось в той момент казав, що через перебої світла відкрилась сама хвіртка.
		Допитаний у судовому засіданні 07.12.2022 року свідок сторони захисту ОСОБА_12  пояснила, що 13.06.2021 року дуже рано, коли спали почули крики про допомогу. Коли з чоловіком вибігли з хати побачили, що перед воротами сидить жінка в рваному одязі з ранами, а навколо неї ходить дві собаки. Чоловік вхопив у дворі віник з держаком, навпроти вискочив інший сусід та кидав камінням у собак, та так вдарив собаку, що держак розламався. Через пару хвилин побачили що іде сусід ОСОБА_25 , який покликав собак і ті побігли до нього. У дворі взяли покривало, саморобну каталку, переклали ОСОБА_19 на каталку та завезли у двір до ОСОБА_25 , де надавали першу допомогу: промивали рани та протирали. Дзвонили у швидку, ОСОБА_25 одразу пропонував везти у лікарню, що на Червоному хуторі, ОСОБА_19 наполягала на клініці «Борис», в результаті викликали швидку з Борисполя . Потім приїхала швидка, син ОСОБА_19 та вони разом з ОСОБА_25 та його дружиною поїхали до лікарні. Додатково повідомила, що з потерпілою до цього знайома не була, вона була при свідомості та казала що бачила собаку здалека. До цього, з моменту купівлі ділянки на цьому дачному кооперативі, подібних інцидентів не було.
		Допитаний у судовому засіданні 07.12.2022 року свідок сторони захисту ОСОБА_14  пояснила, що з потерпілою в даному кримінальному провадженні до цього не була знайома. 13.06.2021 року приблизно о 05 год. 45 хв. прокинулась від лаю собак. Коли вибігла з кімнати, чоловік вже вибігав на вулицю на ходу вдягаючись та повідомив що сусідку покусали собаки, яких на той момент він вже закрив. Вона за межі власного подвір`я не виходила, оскільки перебувала у піжамі, та де була на той момент потерпіла не бачила. Сусід разом з чоловіком на саморобній тачці завезли потерпілу ОСОБА_19 до них у подвір`я та вони почали усі разом надавати їй першу допомогу: обмивали рани та обтирали, оскільки ОСОБА_19 була в крові та на ній були укуси. Одночасно намагались викликати швидку допомогу, хотіли з лікарні, яка знаходиться на Червоному хуторі, потерпіла наполягала на клініці «Борис», однак туди не беруть такого роду потерпілих від укусу собак, тому вирішили викликати швидку з Бориспільської ЦРЛ. Коли приїхала швидка допомога вона з чоловіком ОСОБА_25 поїхали до лікарні разом з ОСОБА_19 . У лікарні ОСОБА_19 обробляли рани, за все розраховувались та просили аби додатково зробили щеплення від столбняка, однак не було такої вакцини. Потерпіла просила аби їй зробили щеплення від сказу, на твердження що собаки виставочні та вакциновані, думку ОСОБА_19 не змінила. Ірині зробили 2 МРТ руки та МРТ спини, оскільки потерпіла скаржилась на болі. Згодом за результатом МРТ спини лікар повідомив, що укусом собак спину ОСОБА_19 не травмовано, це старі проблеми, пов`язані з аварією у яку ОСОБА_19 потрапила до цього. Враховуючи, що син ОСОБА_19 працював на той момент у Олександрівській лікарні, ОСОБА_19 забрали туди. Також вони хотіли додатково зробити щеплення від сказу. Вони з чоловіком домовились з сином ОСОБА_19 , що не поїдуть в Олександрівську лікарню разом з ними, коли ОСОБА_19 перевозили, оскільки мали зайнятись питанням приспання собак. Син ОСОБА_19 на це погодився, додатково дали йому 500 $. 17.06.2021 року вона не їздила до ОСОБА_19 у лікарню, оскільки завчасно була запланована у неї операція на коліні, про що вона попередила сина ОСОБА_19 . Коли приїхала до ОСОБА_19 залишила їй ще 500 $ та повідомила що собаки приспані, а вона лягає у лікарню, тому будуть на зв`язку в телефонному режимі. Серед ліків, які використовували для її лікування помітила кроворозріджуючі, що її дуже здивувало, оскільки вони не використовуються при укусах собак. Більше до ОСОБА_19 у лікарню не їздила, так як її виписали 21 числа. З чоловіком постійно телефонували та питали чи потрібні кошти на що син ОСОБА_19 казав, що поки вистачає, а потім підсумують усе та повідомлять. Через деякий час син ОСОБА_19 скинув на телефон рахунок у сумі 15000 $, в якому було зазначено масаж, санаторій 3 тижні, таксі та ще багато чого, однак 1000 $, яку вони давали під час лікування врахована не була. Коли чоловік подзвонив до сина ОСОБА_19 та запитав чи немає там помилки, останній пригрозив що якщо подасть до суду то буде більша сума. З сумою у 15000 $ вони були не згодні, готові були ще дати на лікування 2000 $.
		Додатково зазначила, що своїх собак вони ніколи не випускали та без нагляду вони не перебували. Під час розмови з потерпілою остання повідомила що собаку на прізвисько Балу бачила завчасно, однак не змінила напрямок свого руху сподіваючись що собака її не чіпатиме. Спочатку собака просто підійшла та пішла назад, потім вибігло всі три собаки та напали на неї. 
		Допитана у судовому засіданні 15.11.2022 року потерпіла ОСОБА_7 , зазначила, що з обвинуваченим до даного інциденту знайома не була, бачила один раз на зборах кооперативу. Пояснила, що у неділю 13.06.2021 року, приблизно о 05 год. 30 хв. прокинулась та збиралась йти на дитячий пляж зустрічати світанок. Приблизно о 06 год. 00 хв., не доходячи 3 будинки до будинку ОСОБА_25 , з лівою сторони боковим зором помітила будинок без огорожі і на його ділянці побачила чорну собаку породи «Тибетський мастиф». Після побаченого зупинилась та через декілька секунд побачила з іншої сторони будинку руду собаку. Собаки її помітили та майже одночасно почали бігти до неї. В свою чергу вона почала відходити назад з метою захиститись біля воріт будинку біля якого стояла, руками поставила блок захищаючи обличчя. Напад собак був майже одночасним. Руда собака вчепилась у праву руку трішки вище ліктя, згодом у неї були 2 наскрізні дірки в руці, а чорна собака вчепилась у ліве стегно. Не витримавши натиску собак, вона впала на спину на бетонну підлогу біля воріт, кричала та звала на поміч. Відчула страшенний біль у спині, було відчуття, що щось зламалось у хребті. Чинити опір було майже неможливо, вона лише тримала руки білля обличчя. Собаки кусаючи відтягли її на середину дороги. Першим на її крик вийшов ОСОБА_27 з того будинку, де не було огорожі і де були собаки, кидав цеглу виглядаючи із-за кутка будинку. Потім ОСОБА_28 , до воріт якого вона спочатку тулилась, виліз із-за паркану і почав кидати палки. Несподівано собак покликали і вони побігли додому. Лежачи на середині дороги вона почала повзти знову до воріт, продовжуючи кликати на допомогу, але собаки дуже швидко повернулись назад та їх вже було 3. Вона відчула сильний біль у голові та біль відкушеної частки вуха, 2 інші собаки ганьбили її тіло далі. Знову собак несподівано покликали та вони побігли додому, а вона залишилась лежати вся в крові та в роздертій одежі. Тіло, спина все було в ранах. В цей час почула голос жінки, яка бігла до неї, це була ОСОБА_29 . Потім до неї вийшов ОСОБА_30 , якого вона попросила викликати швидку та дати керімат, бо дуже було холодно від землі. Геннадій приніс каталку та підійшов власник собак. Вони разом переклали її на каталку та вирішили везти на подвір`я ОСОБА_25 . У неї була сильна біль у спині, терпіти не було силі лежати на спині було сильно боляче. Підійшов син ОСОБА_31 , при підняв її майже поки не приїхала швидка допомога тримав її на руках. Також, прийшла ОСОБА_32 , яка являється головою кооперативу «Острів», та повідомила, що швидка рекомендувала обробити до їх приїзду рани звичайним милом. До Бориспільської лікарні разом з ними їхав ОСОБА_25 з дружиною та вмовляли її сина не починати судові справи, оскільки вони будуть допомагати в лікуванні і відновлюванні його матері. Коли її забрала швидка у Бориспільську лікарню, медсестра зробила їй знеболюючий укол. Потім її дуже довго зашивали, однак не очистили рани від щебеню та піску та це вже зробили в Олександрівській лікарні м. Києва, куди її забрав син, оскільки умови у Бориспільській лікарні були аварійні. Дружина ОСОБА_25 приїхала до Олександрівської лікарні її провідати через декілька днів, привезла з собою абрикоси, черешню та розповідала, що собак приспали. Також дружина ОСОБА_25 принесла 500 $ та поклала в тумбочку, оскільки вона була вся перемотана. На її твердження, що даної суми вистачить на пару днів дружина ОСОБА_25 повідомила, що у Бориспільській лікарні вони дали її сину теж 500 $ і цього досить. Після цього вона не бачила ані їх, ані грошей від обвинуваченого. Повідомила, що вона пролежала у лікарні 10 днів. Усе тіло, окрім обличчя і шиї було перев`язане, кожен ранок їй робили перев`язку. У неї права рука була нерухома, в ній було 2 дірки та всі гадали, що собака перекусила їй нерви та м`язи. Ліва нога від коліна до стегна була зжерта чорною собакою, тому вона наразі з западинками і потрібно робити пластичну операцію. Також, повідомила, що вона виписувалась з лікарні стрибаючі на одній правій нозі з однією лівою рукою і діючими 3 пальцями. Так як обійти себе не могла, допомагали друзі та сусіди. Права рука її дуже хвилювала, боліла, припухла і не працювала, пальці теж, тому вона зателефонувала ОСОБА_25 та просила підвезти її у Інститут нейрохірургії, оскільки не могла пересуватись без допомоги, однак він відмовив. На прохання оплатити таксі відповідь була аналогічна.
		Додатково зазначила що період відновлення у неї був дуже тяжкий, в лівій нозі зявився гній, який їй відкачували на протязі трьох місяців, стояла трубка від коліна до стегна. В Інституті нейрохірургії лікар повідомив, що нерв та сухожилля цілі та рекомендував зайнятися розробкою руки та кисті у реабілітаційній клініці. З часом все зажило, до Нового року відкритих ран не було. Потім ходила на масаж та прибирала колоїдні стрижні від глибоких ран. В спині нічого не зламалось, було сильне забиття та спазм. Наразі теж відвідує реабілітаційну клініку. Даний інцидент залишив не лише фізичний слід на її тілі, а і моральний. Ходила до пластичного хірурга та він повідомив, що наразі нічого не може зробити їй пластичну операцію, оскільки є запалення. Зазначила, що ніколи не бачила цих собак, щоб вони гуляли самі.
		Допитаний у судовому засіданні 01.02.2023 року експерт ОСОБА_15  пояснив, що в результаті огляду потерпілої було виявлено ушкодження, які характерні від укусу собак. Гематома була наслідком травмуючого впливу. Виділення вмісту гематоми - є невід`ємний критерій, який враховується при встановленні тяжкості тілесних ушкоджень. Гематоми мають певний проміжок часу їх формування. Спочатку певний вміст крові, потім ділянка з цією гематомою відмирається, руйнується шар епітелію. Внаслідок цього формується порожнина з якої перевіряється розклад електролітів, далі формується гематологічна рідина, яка була виявлена під час комісії. Такого характеру гематоми можуть проявлятись через певний проміжок часу як наслідком розпадання цієї гематоми з формуванням порожнини, яка заповнюється гематомними електролітами і якщо пунктуально не видаляти цю кров з ділянки гематоми, може приєднуватись запалення і в подальшому ситуація буде тільки гірше. Очищення порожнини гематоми робиться для того щоб було її загоювання. Гематома могла проявитись на 12 день, а могла і ще пізніше. Підшкірна гематома не має строку формування. Формування такого характеру гематом можливе і через певний проміжок часу. Підшкірна гематома не могла виникнути внаслідок стаціонарного лікування, в тому числі і після приймання кроворозріджуючих препаратів, і внаслідок прийняття препарату «Фленокс» в тому числі. Додатково зазначив, що в даному випадку гематома виникла не від інвективного введення медичних препаратів. Запальний процес після зашитої рани залежить від характеру ушкодження.
		Інші свідки сторони захисту не допитувались, зважаючи на відмову від їх допиту стороною захисту та неможливістю встановлення дійсного місця знаходження та подальшого їх допиту.
		Зважаючи на покази обвинуваченого, потерпілої, показів допитаних свідків, експерта, та з урахуванням досліджених письмових доказів, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України, доведеною з урахуванням наступного.
		Крім показів потерпілої ОСОБА_7 , допитаних свідків, експерта, особистих показів ОСОБА_4 , доказами вини останнього у вчиненні злочину передбаченого ст. 128 КК України є також наступні докази:
		-витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021111100000571, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.06.2021 року (том 2 а.с. 2-3), з якого вбачається, що розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України;
		-протокол огляду місця події від 12.07.2022 року за адресою: АДРЕСА_2 та №9, проведений слідчим слідчого відділу Бориспільського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_34 з ілюстративною таблицею (т. 2 а.с. 5-11). Згідно даного протоколу: вказана земельна ділянка використовується як дорога, має гравійне покриття, ширина приблизно 5-6 метрів. Будинок №9 огороджений парканом висотою близько 2 м. Вхід здійснюється через хвіртку, яка на момент огляду зачинена. Навпроти будинку АДРЕСА_3 знаходиться земельна ділянка, на якій розташовано будинок. Територія вказаного будинку не огороджена. Будинок №5 та присадибна територія будинку огороджені парканом висотою близько 2 м. На території домоволодіння є 2 входи. Перший вхід на територію здійснюється через металеву хвіртку висотою приблизно 2 м., яка на момент огляду зачинена. Другий вхід на територію домоволодіння здійснюється через ворота коричневого кольору з електричним підйомним механізмом. Ворота на момент огляду зачинені;
		-довідка Комунального некомерційного підприємства Бориспільської районної ради Київської області Бориспільської міської ради Київської області «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від 13.06.2021 року, видана ОСОБА_7 на підтвердження факту звернення за медичною допомогою 13.06.2021 року о 08 год. 50 хв. Діагноз множинні вкушені рани верхніх та нижніх кінцівок (т. 2 а.с. 12);
		-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 24.06.2021 року (т. 2 а.с. 13-14);
		-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 23.06.2021 року (т. 2 а.с. 15);
		-заява ОСОБА_7 від 31.08.2021 року про залучення до провадження як потерпілого (т. 2 а.с. 16);
		-протокол проведення слідчого експерименту від 12.07.2022 року з додатком - лазерним диском з маркуванням (т. 2 а.с. 17-19);
		-клопотання адвоката ОСОБА_35 від 31.08.2021 року про долучення в якості доказу матеріалів фотозйомки з копією фотознімків (т. 2 а.с. 20-29);
		-висновок експерта Комунального закладу Київської обласної Ради «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» ОСОБА_36 № 178д від 25.11.2021 року згідно якого при вивченні медичних документів гр. ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено ушкодження: рани на нижніх кінцівках (в області гомілок та стегон), сідничних ділянках, верхніх кінцівках (обидва передпліччя та плече праворуч), грудній клітці, підключичній ділянці ліворуч, правій вушній раковині, області попереку, забій поперекового відділу хребта та м`яких тканин в даній ділянці. Описані вище тілесні ушкодження (рани) могли утворитися від дії зубів тварин, забій м`яких тканин поперекового відділу хребта могли утворитися від дії тупих предметів або при падінні на такі. Описані вище тілесні ушкодження могли утворитися в час та за обставин указаних в постанові і згідно «Правил визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шести днів, але не більше 21 день (т. 2 а.с. 57-59);
		-висновок експерта КЗКОР «Київське обласне бюро судово-медичної експертизи» у складі експертної комісії № 156/К від 19.05.2022 року з додатками. Згідно даного висновку: за даними «Медичної карти стаціонарного хворого» №6701438 гр. ОСОБА_7 з 13.06. - 22.06.2021 року перебувала на лікуванні в хірургічному відділенні КНП «Олександрівської клінічної лікарні м. Києва» з діагнозом: «Множинні рвані рани кінцівок та тулуба».
		З 22.06.2021 року по 22.07.2021 року потерпіла продовжила амбулаторне лікування (дані медичної карти амбулаторного хворого) за місцем проживання, де під час огляду хірургом по задній поверхні лівого стегна в ділянці ран було виявлено підшкірну гематому (24.06.2021 р.) з послідуючою її пункцією та дренуванням.
		Згідно із даними наданої медичної документації на ім`я ОСОБА_7 1965 р.н. та результатів її огляду 29.12.2021 року членами комісії експертів в межах виконання цієї експертизи, встановлено, що у неї мали місце тілесні ушкодження у вигляді рвано-укушених ран в ділянках верхніх та нижніх кінцівок, тулуба та правої вушної раковини, наслідком загоєння яких є вищеописані рубці.
		Зазначені тілесні ушкодження спричинені тупими предметами, могли виникнути в строк та при обставинах, викладених у постанові, тобто 13.06.2021 року внаслідок укусів собаки (собак), та за критерієм тривалості розладу здоров`я, відповідно до п. 2.2.1. в «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6, відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як для загоєння ран такого характеру потрібен строк, більший за 21 день.
		Діагноз, зазначений у наданій медичній документації та у «Висновку експерта» № 178д: «забій поперекового відділу хребта та м`яких тканин в даній ділянці» - не підтверджений об`єктивними клінічними даними (в медичній документації відсутній опис травматичних змін мяких тканин в даній ділянці та об`єктивної клінічної симптоматики травматичного ушкодження поперекового відділу хребта), у зв`язку з чим не може враховуватися при визначенні наявності та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, відповідно до п.п. 4.6 та 4.13.1 вищевказаних «Правил…».
		Для спричинення вищевказаних тілесних ушкоджень, виходячи із результатів огляду 29.12.2021 року гр. ОСОБА_7 , членами комісії експертів, необхідне не менше 51 травматичних впливів. В свою чергу, необхідно зазначити, що внаслідок одного травмую чого впливу можливе виникнення декількох ушкоджень.
		При огляді 29.12.2021 року гр. ОСОБА_7 членами комісії експертів наявності у неї колоїдних рубців не виявлено (т. 2 а.с. 60-86);
		-документація на собак (т. 2 а. с. 93-119);
		-медична документація гр. ОСОБА_7 тощо.
		Також в судовому засіданні суддею були дослідженні докази, що свідчать про особу обвинуваченого.
		Достовірність та об`єктивність наведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належні, допустимі та достатні, а сукупність зібраних доказів - достатніми та взаємозв`язаними між собою, тому суд покладає їх в основу обвинувального вироку.
		Під час промови у судових дебатах сторона захисту зазначила, зокрема, щодо недопустимості доказів обвинувачення. Суд звертає увагу, що наявність незначних порушень вимог КПК України при їх отриманні, не може свідчити про їх недопустимість в цілому, зважаючи на те, що такі докази в їх сукупності, без сумнівно встановлюють винуватість саме ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України. Очевидної недопустимості кожного з перелічених вище доказів, окремо, судом не встановлено 
		Розгляд кримінального провадження здійснювався суддею лише в межах пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення.
		Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд визнає, що доказами обвинувачення є як покази свідків, так і подані обвинуваченням письмові докази, є належними, допустимими та в сукупності достатніми для визнання винуватості ОСОБА_37 у вчиненні кримінального правопорушення, яке полягає у нанесенні необережних середньої тяжкості тілесних ушкодженнях ОСОБА_7 .
		Таким чином, основними доказами, на думку суду, є: покази свідків, потерпілої, експерта та вищеперераховані документи, надані стороною обвинувачення.
		При цьому, суддею не встановлено істотних порушень КПК України при отриманні всіх досліджених доказів обвинувачення, що зібрані органом досудового розслідування. Тому такі докази суду слід покласти в основну саме обвинувального вироку.
		З цього приводу, на думку суду, досліджених доказів достатньо для прийняття рішення про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ст. 128 КК України.
		Таким чином, суддя дійшов до переконання, що у кримінальному провадженні зібрана достатня кількість належних, допустимих та достатніх в їх сукупності доказів, які вказують на доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.
		Окремо, суд звертає увагу на те, що 2 собаки з 3, а саме: Ардан та Балу офіційно належать ОСОБА_4 , а третя собака його дружині ОСОБА_14 , а тому суд вважає правильним притягнення до кримінальної відповідальності саме ОСОБА_4 , не дивлячись на те, що під час досудового розслідування не встановлено яка із собак нанесла потерпілій тілесні ушкодження та у якій мірі, не свідчить про необхідність зміни обвинувачення та притягнення до відповідальності і дружини ОСОБА_4 - ОСОБА_14 , оскільки згідно Сертифікату Кінологічної спілки України у Міжнародній Кінологічній Федерації офіційно завод/розплідник «Ostrov Tibetov» зареєстрований за № 283/12 та його власником є ОСОБА_24 . 
		Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ст. 128 КК України, як нанесення необережних середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
		Таку кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.
		Так, станом на 12.06.2021 року ОСОБА_4 утримував на території свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , розплідник «Ostrov Tibetov» з трьома собаками сторожової породи тибетський мастиф: віком 9 років на прізвисько Балу , віком 7 років на прізвисько Ардан та віком 5 років на прізвисько Злата .
		12.06.2021 року у вечірній час ОСОБА_4 залишив утримуваних ним собак на самовигулі на території свого домоволодіння, знаючи про належність собак до сторожової породи, а також про можливість збоїв у роботі електричних воріт огорожі, внаслідок яких ворота відчиняються без допомоги сторонніх осіб, не забезпечив надійного їх закриття або не помістив собак у вольєру, що унеможливило би вихід собак за територію домоволодіння та виключило б можливість їх нападу на перехожих, чим проявив необережність у формі кримінальної протиправної недбалості.
		Отже, ОСОБА_4 не передбачив можливість відкриття воріт та виходу вказаних собак за територію домоволодіння та настання суспільно-небезпечних наслідків у виді нападу собак на перехожих та спричинення їм тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг це передбачити, оскільки знав про ненадійність закриття електричних воріт, а також про фізичні дані собак і їх потенціальну небезпеку для людей. 
		У невстановлений час в ніч з 12.06.2021 року на 13.06.2021 року електричні ворота огорожі домоволодіння відчинились внаслідок технічних збоїв і кримінальної протиправної недбалості ОСОБА_4 , який їх надійно не зафіксував, і собаки самовільно вийшли на вулицю. 
		13.06.2021 року приблизно о 6 год. по вул. Бузковій в СТ «Острів» с.Вишеньки Бориспільського району проходила по своїх справах ОСОБА_7 .
		Побачивши ОСОБА_7 напроти будинку 9, належні ОСОБА_4 собаки на прізвиська Балу , Ардан та Злата , які на той час перебували на вулиці, напали на неї внаслідок кримінальної протиправної недбалості ОСОБА_4 , нанесли їй не менше 51 укусу, спричинивши тілесні ушкодження у виді численних рвано-укушених ран в ділянках верхніх та нижніх кінцівок, тулуба та правої вушної раковини, які є середньої тяжкості тілесними ушкодженнями.
		Отже, за встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_4 , які полягали у не передбаченні можливості відкриття воріт та виходу вказаних собак за територію домоволодіння та настання суспільно-небезпечних наслідків у виді нападу собак на перехожих та спричинення їм тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг це передбачити, були протиправними, між цими діями і їх наслідками у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_7 необережних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, існував прямий причинний зв`язок. Тому ОСОБА_4 повинен відповідати за фактично спричинені його неумисними, однак протиправними діями, наслідки.
		З цього приводу, суд критично оцінює покази обвинуваченого в частині того, що він не вчиняв будь-яких протиправних дій, оскільки йому невідомо як його собаки опинились за межами подвір`я.
		Доказів тому, що права обвинуваченого були порушені чи недотримані при проведенні досудового розслідування, суду не надано.
		Так, незважаючи на те, що ОСОБА_4 не визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд вважає, що така вина доведена з урахуванням досліджених доказів в ході судового розгляду поза розумним сумнівом, а досліджених достатньо для прийняття рішення про винуватість саме обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України.
		При цьому, ОСОБА_4 повинен нести відповідальність за заподіяну шкоду собаками, дві з яких належать йому на праві власності, і які були у його віданні, як власника відповідного центру розплідника, де всі три собаки були зареєстровані.
		При цьому, не встановлення яка саме собака вчинила ушкодження і саме які в ході досудового розслідування, суд приймає до уваги. Зазначені обставини дійсно встановлені. Однак, вказане порушення не впливає на кваліфікацію правопорушення, вчинено ОСОБА_4 з необережності. Так, потерпіла зазначила, що саме всі три собаки заподіювали їй укуси та, відповідно, тілесні ушкодження. Визначитись, яка з них і які тілесні ушкодження спричинила, вона не має можливості, внаслідок больового шкоду та тривалості вчинення собаками укусів. У цьому зв`язку, на думку суду, немає особливого значення, яка саме собака здійснила конкретні укуси та спричинила відповідні тілесні ушкодження. Такі тілесні ушкодження становлять вцілому комплекс ушкоджень, внаслідок укусів собак, які належать завод/розплідник « ІНФОРМАЦІЯ_3 », власником якого є саме ОСОБА_4 . 
		Крім того, у цьому зв`язку, суд не має правових підстав для судового розгляду за межами пред`явленого обвинувачення, яке висунуто саме ОСОБА_4 , а не його дружині ОСОБА_14 , яка також є власницею однієї з собак, що вчинила напад на потерпілу. 
		Окремо, суд звертає увагу на доводи сторони захисту, а саме що стосується поняття безпритульних тварин та позицію захисника обвинуваченого щодо того, що на момент події, яка мала місце 13.06.2021 року собаки, які напали на потерпілу ОСОБА_7 вважались безпритульними, що виключає один із елементів складу кримінального правопорушення - суб`єкт, згідно Європейської конвенції про захист домашніх тварин від 13.11.1987 року.
		Так, дійсно, згідно ст. 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», безпритульні тварини - домашні тварини, що залишилися без догляду людини або утворили напіввільні угруповання, здатні розмножуватися поза контролем людини.
		Частиною першою статті 24 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» передбачено, що собаки, незалежно від породи, належності та призначення, у тому числі й ті, що мають нашийники з номерними знаками і намордники, але знаходяться без власника на вулицях, площах, ринках, у скверах, садах, на бульварах, пляжах, у громадському транспорті, дворах та інших громадських місцях, вважаються безпритульними і підлягають вилову.
		Європейська конвенція про захист домашніх тварин від 13.11.1987 року зазначає, що під домашньою твариною мається на увазі будь-яка тварина, яку утримує чи збирається утримувати людина, зокрема у своїй оселі для власного задоволення й товариства. Під безпритульною твариною мається на увазі домашня тварина, яка або не має притулку, або знаходиться за межами оселі свого власника чи хазяїна й не перебуває під контролем чи безпосереднім наглядом будь-якого власника чи хазяїна.
		Дійсно, в момент події 13.06.2021 року собаки перебували за межами домоволодіння, на вулиці, поза контролем чи безпосереднім наглядом власників.
		З цього приводу, суд вважає, що указані собаки не мали статусу безпритульних, оскільки мали господарів та місце утримання, яке було залишено ними не з волі таких господарів.
		Однак, даний факт, на думку суду, не виключає один із елементів складу кримінального правопорушення, а саме суб`єкт, як про це зазначає захисник обвинуваченого, оскільки згідно Сертифікату Кінологічної спілки України у Міжнародній Кінологічній Федерації офіційно завод/розплідник «Ostrov Tibetov» зареєстрований за № 283/12 та його власником є ОСОБА_24 . Відповідні документи долучені стороною обвинувачення до матеріалів справи, а тому суд вважає правильним як притягнення до кримінальної відповідальності саме ОСОБА_4 так кваліфікацію дій обвинуваченого за ст. 128 КК України.
		При цьому, ОСОБА_4 повинен нести відповідальність за завдані тілесні ушкодження як власник джерела підвищеної небезпеки, якими є собаки такої породи «Тибетський Мастіф». Так, зважаючи на ці обставини, на власника покладається додаткові обов`язки, пов`язані з вчиненням дій для забезпечення безпеки оточуючих осіб (які контактують з такими собаками), та враховувати можливі ситуації несанкціонованого доступу, так і самостійного виходу такого джерела (собак) за межі вольєру чи домоволодіння. Досвід розплідництва даної породи собак ОСОБА_4 свідчить про освідченість останнього з ризиками, пов`язаними з утриманням таких собак та їхніми можливими діями внаслідок агресії,як з боку них самих, так і із боку оточуючих. Саме у цьому зв`язку, на думку суду, ОСОБА_4 була допущена груба недбалість у вигляді не створення належних умов утримання трьох собак, що стало підставою їх вільного виходу за межі території домоволодіння та подальше ушкодження потерпілої ОСОБА_7 . 
		Крім того, судом не встановлено, що з боку потерпілої ОСОБА_7 здійснювались якісь агресивні дії, які б свідчили про її попередній напад на собак. Доказів цьому не здобуто.
		З огляду на ці обставини суд дійшов до переконання, що ОСОБА_4 повинен бути засуджений за ст. 128 КК України, тобто за нанесення необережних середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 . 
		Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ст. 128 КК України.
		До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, у відповідності до ст. 66 КК України, суд відносить часткове відшкодування потерпілій заподіяної шкоди.
		У відповідності до ст. 67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому не встановлено.
		Аналіз даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 вказує на те, що він має постійне місце реєстрації та проживання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, згідно характеристики за місцем фактичного проживання характеризується з позитивної сторони: спиртними напоями не зловживає, громадський порядок не порушує, з сусідами підтримує добросусідські відносини, з особами, що ведуть антигромадський спосіб життя відносин не підтримує, скарг на поведінку ОСОБА_4 не надходило. ОСОБА_4 раніше не судимий, одружений. Обвинувачений не є інвалідом та не являється військовослужбовцем. 
		Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та відношення останнього до скоєного ним.
		Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені. Також, суддею не встановлено і обставин, які б свідчили про необхідність обрання відносно ОСОБА_4 покарання пов`язаного з реальним відбуванням покарання та необхідності ізоляції від суспільства на певний строк.
		З цього приводу, суддя вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у виді мінімальної санкції, передбаченої ст. 128 КК України, а саме - 150 годин громадських робіт.
		Підсумовуючи все вищезазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого. Строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, визначені ст. 49 КК України, не минули. Перешкод для застосування саме визначеного судом покарання не встановлено.
		З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що саме таке покарання є пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи обставини вчиненого злочину, його тяжкість та дані про особу обвинуваченого.
		Також, до обвинувального акту, який надійшов на адресу суду, долучено позовну заяву потерпілої ОСОБА_7 про відшкодування шкоди завданої кримінальним правопорушенням. В подальшому, під час судового розгляду кримінального провадження, потерпілою 27.10.2022 року було подану заяву про збільшення позовних вимог, якою вона просить стягнути на її користь з обвинуваченого ОСОБА_4 в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди суму у розмірі 37 496 грн. 12 коп., моральної шкоди в розмірі 1 579 500 грн. та за понесені витрати на оплату правової допомоги у сумі 85 000 грн.
		З цього приводу потерпіла, її представник та прокурор підтримали заявлений цивільний позов та заяву про збільшення позовних вимог. Обвинувачений та його захисник цивільний позов потерпілої не визнали та надали відзив на позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог відповідно.
		Суд, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, заяви про збільшення позовних вимог, відзиву на них та заслухавши пояснення потерпілої та думку обвинуваченого, приходить до висновку, що позовна заява потерпілої ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. 
		Частиною 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
		Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Також, суд звертає увагу, що ВСУ у постанові по справі № 6-2808цс15 від 20.01.2016 р. зробив правовий висновок, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, тобто останній вправі одержати повне відшкодування шкоди безпосередньо від особи, яка її завдала, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність такої особи.
		У відповідності до ст. 1167 ЦК України фізична особа, яка зазнала душевних страждань, має право на відшкодування моральної шкоди. 
		Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» із змінами внесеними постановою № 5 від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.
		Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.
		Крім того, потерпілі мають право на відшкодування шкоди, завданої їм злочином.
		У цьому зв`язку, суд вважає наведені доводи позивача (потерпілої) частково обґрунтованими, виходячи з наступного.
		У позовній заяві, сума, яку бажає стягнути потерпіла ОСОБА_7 з обвинуваченого в рахунок відшкодування матеріальної шкоди становить 37 496 грн. 12 коп. (з вирахуванням еквіваленту суми 1000 $, яка була надана обвинуваченим потерпілій під час лікування), та 85 000 грн. за понесені витрати на оплату правової допомоги, згідно заяви про збільшення позовних вимог.
		Встановлено, що у зв`язку із завданими тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілою ОСОБА_7 витрачено кошти, доказами чому є відповідні квитанції та чеки на здійснені витрати (лікування та витрати у цьому зв`язку, поїздки для огляду в лікарні тощо). Також, потерпіла зверталась за правничою юридичною допомогою. Зважаючи на підтвердження здійснення таких витрат, останні підлягають відшкодуванню в сумі 37 496 грн. 12 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 85 000 грн. за понесені витрати на оплату правової допомоги за рахунок обвинуваченого (підтверджується доказами).
		В той же час, зазначений розмір правової допомоги, на думку суду, є завищеним, з урахуванням функцій здійснених представником в ході судового розгляду, та підготовкою відповідних процесуальних документів, і підлягає відшкодуванню частково, на суму 35000 грн. 
		Щодо вирішення заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що вони підлягають також частковому задоволенню з наступних підстав.
		Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. 
		Так, у відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.
		У цьому зв`язку, суд керується також рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 р. і вважає, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом Констатації Судом факту порушення.
		Крім того, в даному рішенні Європейський суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
		Встановлено, що у зв`язку з заподіянням тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілій, остання тривалий час лікувалися, мали проблеми зі станом свого здоров`я та погане самопочуття, була позбавлена можливості нормального спілкування з рідними та близькими, остання почала боятися собак та стидатись свого власного тіла. З цього приводу, суд вважає, що дійсно потерпіла ОСОБА_7 зазнала душевних переживань у зв`язку з неможливістю забезпечити нормального способу свого життя протягом тривалого часу та додаткових страждань з цього приводу. Однак, зважаючи на заявлений їх розмір, суд вважає, що вони є завищеними, а тому підлягають лише частковому відшкодуванню, в межах доведеного позивачем. 
		Тому, на думку суду, розмір моральної шкоди, яку належить відшкодувати ОСОБА_7 повинен становити 250 000 грн. 00 коп., за рахунок обвинуваченого. При цьому, суд враховує, що злочинна недбалість ОСОБА_4 не була умисною, та він не передбачав настання таких наслідків, хоча повинен був це передбачити і вжити додаткових заходів для забезпечення безпеки оточуючих осіб від можливого впливу його вихованців - собак.
		Визначений судом розмір відшкодування не перевищує відповідних засад розумності, виваженості та справедливості, визначених згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
		З матеріалів справи не вбачається достатньо переконливих доказів заподіяння такого розміру моральної шкоди, який передбачений позовом, а також такого матеріального стану відповідача, який би свідчив про його спроможність реально задовольнити вимоги позивача у заявлених розмірах грошового стягнення. Відтак, зазначений вище розмір задоволених позовних вимог, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а також не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілої, - з іншого.
		У цьому зв`язку позовна заява ОСОБА_7 підлягає частковому задоволенню. 
		Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, проте таких не встановлено. Процесуальні витрати відсутні.
		Запобіжний захід не обирався, підстав для обрання судом не встановлено.
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 127-129, 318, 322, 342-353, 356, 358, 363-368 КПК України, ст. 3, 50, 65-66, ст. 128 КК України, суд -
		у х в а л и в :
		ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст. 128 КК України, та призначити йому покарання у виді громадських робіт строком 150 (сто п`ятдесят) годин.
		Стягнути з ОСОБА_4  ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_2 ), - 37 496 (тридцять сім тисяч чотириста дев`яносто шість) грн. 12 коп. матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням та 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. за понесені витрати на оплату правової допомоги.
		Стягнути з ОСОБА_4  ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_2 ), - 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
		У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_7 відмовити.
		Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.
		Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити сторонам провадження.
		Суддя                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...