Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 532/426/23 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 24.04.2023. Зареєстровано: 25.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2023.
Дата набрання законної сили: 21.06.2023
Результат оскарження 21.06.2023 Другий апеляційний адміністративний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2-а/532/14/2023

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		532/426/23 
		2-а/532/14/2023
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		 
		 
		11 квітня 2023 р. м. Кобеляки
		Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Макарчука С.М., з участю секретаря судового засідання Демидюк О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки за відсутності сторін адміністративний позов ОСОБА_1 до лейтенанта поліції СРПП ВП № 2 ПРУП ГУНП в Полтавській області Ткаченка Костянтина Андрійовича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа - відділення поліції № 2 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
		   
		Встановив:
		 
		08 березня 2023 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 у якій позивачка прохає скасувати постанову лейтенанта поліції СРПП ВП № 2 ПРУП ГУНП в Полтавській області Ткаченка Костянтина Андрійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 147195, від 02 березня 2023 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 850 гривень за частинами 5, 6 статті 121 КУпАП та закрити провадження.
		У позові ОСОБА_1 посилається на те, що 02 березня 2023 року вона, керуючи автомобілем BYD F3, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить її колишньому чоловіку ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , рухалася з дотриманням правил дорожнього руху по вул. Шевченка у м. Кобеляки Полтавського району Полтавської області.
		Під час руху по вказаній вулиці о 06 год. 20 хв. 02 березня 2023 року співробітник поліції подав позивачці сигнал зупинитися, що позивачкою було виконано.
		Після зупинки співробітником поліції не було поінформовано і не вказано про конкретну причину зупини транспортного засобу ОСОБА_1 , тому позивачка вважає зупинку незаконною.
		Натомість співробітник поліції попросив пред`явити посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що позивачкою було виконано, хоча ОСОБА_1 і вважає таку вимогу безпідставною, оскільки її не було поінформовано про причину перевірки документів та з огляду на відсутність визначених законом підстав для цього.
		Після цього, за відсутності акту перевірки технічного стану автомобіля на підтвердження наявності газової установки на авто, в порушення вимог ст.ст. 251, 280 КУпАП, позивачці було запропоновано пройти до службового автомобіля, після чого складено постанову про накладення на неї адміністративного стягнення за ч.5,6 ст. 121 КУпАП за керування автомобілем без використання пасивних засобів безпеки та керування автомобілем, в якому не було зареєстровано газове обладнання в установленому законом порядку.
		Позивачка вказує, що вона на час зупинки була пристебнута ременями безпеки, та вважає, що постанова винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства щодо її змісту та процедури складення, є незаконною та підлягає скасуванню.
		При цьому позивачка посилається на пп. "в" п.2.3, п.2.4 ПДР України, норми ст.ст. 32, 35 Закону України "Про національну поліцію", п.21.2 ст. 21 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", п.1 ч.2 ст. 247 КУпАП, п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 № 14.
		Позивачкою до позову долучено копію паспорта на її ім`я; копію картки фізичної особи - платника податку на її ім`я; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копію постанови БАД № 147195 від 02.03.2023; квитанцію про сплату судового збору.
		 
		Відповідачами відзив на позов не поданий.
		Третьою особою письмові пояснення щодо позову не подані.
		На виконання ухвали про відкриття провадження від 13.03.2023 відділенням поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надано копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення за постановою серії БАД № 147195 від 02.03.2023 (копія супровідного листа; копія постанови; DVD-диск, на якому міститья файл "00000_00000020230302064125_0001А.МР4").
		Будь-які інші заяви, клопотання з приводу позовних вимог чи з процесуальних питань від відповідачів та третьої особи до суду не надходили.
		 
		Ухвалою від 13 березня 2023 року відкрито провадження у справі за цією позовною заявою, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження на 23 березня 2023 року, роз`яснено учасникам справи, що відповідно до статті 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив) та роз`яснено, що відповідачі до початку розгляду справи, мають право подати обґрунтовані письмові заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 162 КАС України.
		Ухвалою від 23 березня 2023 року продовжено строки розгляду справи до 11 квітня 2023 року та відкладено судове засідання на 11 квітня 2023 року.
		У судове засідання 11 квітня 2023 року сторони не з`явилися, повідомлені про дату, час і місце розгляду справи в порядку, визначеному ст. 268 КАС України.
		Представником позивача подано клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача та підтримання позовних вимог.
		Відповідачі та третя особа про причини неприбуття в судове засідання не повідомляли.
		 
		Відповідно до частини 6 статті 162 та частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
		Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		За приписами частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		За змістом частини 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
		Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		 
		Враховуючи зазначене суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників на підставі наявних у ній доказів.
		 
		Дослідивши доводи позовної заяви та додані до неї докази, перевіривши матеріали оскаржуваної постанови, суд робить такі висновки.
		 
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		Положеннями частини шостої статті 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
		 
		Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
		 
		Частина 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		 
		Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		 
		Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		Згідно ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
		 
		Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу (ч. 3 ст. 283 КУпАП).
		 
		Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.
		 
		Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.
		 
		Окрім цього, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечними доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
		 
		Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 р. у справі №338/1/17.
		 
		Факт порушення ПДР має бути належним чином задокументованим та доведеним належними і допустимими доказами.
		 
		Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.03.2019 р. у справі № 686/11314/17.
		 
		Із наданих суду матеріалів вбачається, що 02 березня 2023 року о 06 год. 35 хв. в м. Кобеляки по вул. Шевченка, 38, інспектором СРПП ВП № 2 ПРУП ГУНП в Полтавській області лейтенантом поліції Ткаченком Костянтином Андрійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАД № 147195, стосовно ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .
		Відповідно до постанови, 02.03.2023 о 06 год. 20 хв. в м. Кобеляки по вул. Шевченка, 38, водій керував т.з. не користувався пасивними засобами безпеки та в якого не було зареєстровано газобалонне обладнання в установленому законом порядку, чим порушив пп. 2.3.в та 30.1 ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 121, ч.6 ст. 121 КУпАП.
		Також відповідно до цієї постанови прийнято рішення про застосування до ОСОБА_1 штрафу в розмірі 850 грн.
		Додатком до постанови зазначено відео з камери №1.
		Оскаржувана постанова не містить зазначення будь-яких інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 вказаних у постанові положень Правил дорожнього руху України.
		 
		Водночас суд зауважує, що відеозапис з файловим іменем "00000_00000020230302064125_0001А.МР4", який міститься на наданому суду як додаток до копії постанови DVD-диску, має тривалість лише 04 хв. 34 сек. та містить лише запис процесу складання самої постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
		 
		Оскільки інших доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, окрім відеозапису, відповідачами не зазначено і не надано, а у постанові працівником поліції не згадано, то слід дійти висновку, що факт порушення ПДР позивачкою не було ані належним чином задокументовано, ані доведено належними і допустими доказами.
		 
		Будь-яких доказів, які б дозволяли стверджувати, що зафіксовані у постанові правопорушення мали місце, відповідачами не надані.
		 
		У відповідності до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. 
		У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
		 
		Таким чином, оскільки судом встановлено, що на наявні матеріали не свідчать про скоєння позивачем правопорушення передбаченого пунктами 2.3.в та 30.1 Правил дорожнього руху України та правомірності притягнення позивача до відповідальності за ч. 5,6 ст. 121 КУпАП, суд вважає, що встановлені обставини свідчать про наявність підстав для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а тому позов підлягає задоволенню.
		 
		На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 19, 77, 242-246, 250, 286, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		 
		Ухвалив:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до лейтенанта поліції СРПП ВП № 2 ПРУП ГУНП в Полтавській області Ткаченка Костянтина Андрійовича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області, третя особа - відділення поліції № 2 Полтавського районного управління поліції ГУНП в Полтавській області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
		 
		Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 02 березня 2023 року, серія БАД № 147195, складену інспектором СРПП ВП № 2 ПРУП ГУНП в Полтавській області лейтенантом поліції Ткаченком Костянтином Андрійовичем, про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді штрафу в розмірі 850 гривень 00 копійок за частиною 5 статті 121, частиною 6 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення,  скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
		 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. 
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Повний текст рішення складено 11 квітня 2023 року.
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...