Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/1921/23 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 24.04.2023. Зареєстровано: 25.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 26.04.2023.
Дата набрання законної сили: 24.04.2023
Номер судового провадження: 1-кс/711/593/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022250000000243

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Придніпровський районний суд м.Черкаси    
		Справа № 711/1921/23
		Номер провадження 1-кс/711/593/23
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 квітня 2023 року                                                                        
		м.Черкаси
		 
		Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 
		за участю: 
		секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
		прокурора -                         ОСОБА_3 ,
		підозрюваного -                 ОСОБА_4 ,
		захисника -                         ОСОБА_5 ,
		захисника - ОСОБА_6 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Черкаської обласної прокуратури  ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12022250000000243 від 12.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.332, ч.3 ст.369-2 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Прокурор відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Черкаської обласної прокуратури  ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням подане в рамках кримінального провадження №12022250000000243 від 12.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.332, ч.3 ст.369-2 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12022250000000243 від 12.09.2022 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 369-2 КК України.
		Під час досудового розслідування встановлено, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану» №2102-ІХ від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, строком на 30 діб.
		У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
		Строк дії введеного воєнного стану продовжено 14.03.2022 Указом Президента України № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2119-ІХ від 15.03.2022 з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року, строком на 30 діб.
		Крім того, строк дії введеного воєнного стану продовжено 18.04.2022 Указом Президента України № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2212-ІХ від 21.04.2022 з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року, строком на 30 діб.
		Крім цього, строк дії воєнного стану продовжено 17.05.2022 Указом Президента України № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2263-ІХ від 22.05.2022 з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року, строком на 90 діб.
		Крім того, строк дії воєнного стану продовжено 12.08.2022 Указом Президента України № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2500-ІХ від 15.08.2022 з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року, строком на 90 діб.
		Крім цього, строк дії воєнного стану продовжено 07.11.2022 Указом Президента України № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №2738-ІХ від 16.11.2022 з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року, строком на 90 діб.
		Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
		Відповідно до Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини 2 статті 102 пунктів 1, 17, 20 частини 1 статті 106 Конституції України оголошено загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ, організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку зокрема: своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.
		Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію», затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 2105-ІХ від 03.03.2022 відповідно до якого загальна мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності зазначеного Указу.
		Крім цього, строк проведення загальної мобілізації продовжено 17.05.2022 Указом Президента України № 342/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» №2264-ІХ від 25.05.2022 відповідно до якого загальна мобілізація продовжується протягом 90 діб із дня набрання чинності зазначеного Указу.
		Крім того, строк проведення загальної мобілізації продовжено 12.08.2022 Указом Президента України № 574/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» №2501-ІХ від 15.08.2022 відповідно до якого загальна мобілізація продовжується протягом 90 діб із дня набрання чинності зазначеного Указу.
		Крім того, строк проведення загальної мобілізації продовжено 07.11.2022 Указом Президента України № 758/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» №2739-ІХ від 16.11.2022 відповідно до якого загальна мобілізація продовжується протягом 90 діб із дня набрання чинності зазначеного Указу.
		Згідно з ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27 - річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу. Організація підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу здійснюється міськими (районними) державними адміністраціями (виконавчими органами міських рад) у взаємодії з відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, а відповідно до ст. 22 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» граничний вік перебування на військовій службі (в тому числі в резерві), встановлюється для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду - до 60 років та 65 років в залежності від рангу.
		Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених Указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в`їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
		Відповідно до пунктів 2-8 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 у разі введення в Україні воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил,  інших  утворених  відповідно  до  законів України військових формувань,  а  також  населення  України,  через  державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за  наявності відповідних  рішень  про  виїзд  за  межі  України, виконання   правил  перетину  державного  кордону  України  та за наявності   інформації   про  особу  у  відповідній  інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека «Шлях».
		Рішення про виїзд за межі України  водіїв, що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України  військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Мінінфраструктури або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у листах від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів: військових, правоохоронних органів; військових адміністрацій; медичних закладів; відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.
		Мінінфраструктури або обласні, Київська міська військові адміністрації надсилають до Адміністрації Держприкордонслужби рішення про виїзд за межі України осіб для врахування під час їх виїзду за межі України.
		Тобто, на усій території України, з 24.02.2022 до даного часу, під час дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації діє заборона на виїзд за межі державного кордону України військовозобов`язаних чоловіків громадян України, призовного віку, придатних до військової служби за винятком окремих категорій, а саме: чоловіків, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років; чоловіків, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років; чоловіків, які здійснюють супровід осіб (дітей) з інвалідністю або осіб, які потребують постійного догляду; чоловіків-військовослужбовців, які їдуть на лікування внаслідок поранень на війні; чоловіків, які постійно проживають за кордоном; чоловіків, які мають робочу візу країни ЄС; чоловіків, які заброньовані за підприємствами; держслужбовців у зв`язку з службовим відрядженням; чоловіків-водіїв та волонтерів; народних депутатів України. При цьому на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладено організацію підготовки та проведення призову громадян України на строкову військову службу.
		Встановлено, що липні-серпні 2022 року, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , будучи обізнаним про дію воєнного стану та проведення загальної мобілізації в Україні, за невстановлених у ході проведення досудового розслідування обставин, вступив у попередню злочинну змову з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та іншими невстановленими особами щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, усуненням перешкод у цьому для військовозобов`язаних чоловіків громадян України призовного віку за грошову винагороду шляхом забезпечення протиправного внесення відомостей до Єдиного комплексу інформаційних систем «Шлях».
		У першій декаді вересня, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, військовозобов`язаний громадянин України призовного віку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який через втрату постійного місця проживання у смт Якимівка Запорізької області у зв`язку з тимчасовою окупацією, бажав виїхати за межі України для працевлаштування, дізнався від знайомого про те, що ОСОБА_7 організовує виготовлення документів, необхідних для виїзду за кордон, у період дії воєнного стану в Україні. 
		Після чого в першій декаді вересня, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено,  ОСОБА_9 зателефонував на мобільний номер ОСОБА_7 , та в ході розмови дізнався, що останній може допомогти у питанні перетину кордону, однак у категоричній формі відмовився від особистої зустрічі. ОСОБА_7 запевняв, що документи необхідні для перетину державного кордону України надасть через 3 - 4 дні, за умови надання грошової винагороди в сумі 2 500 доларів США та попередивши, що подальше спілкування буде здійснюватися з ОСОБА_8 , при цьому ОСОБА_7 наголосив, що особа буде внесена до Єдиного комплексу інформаційних систем «Шлях». 
		       Так, 14.11.2022, близько 13:06 години, у ході телефонної розмови ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_7 про те, що він підготував необхідні документи, на що ОСОБА_7 відповів, що з ним зв`яжеться ОСОБА_8 .
		       Того ж дня, близько 14:15 години, ОСОБА_9 на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_8 та сказав надіслати йому за допомогою месенджера фотокопії паспорту громадянина України (перший, другий аркуші та реєстрацію), реєстраційного номеру облікової картки платника податків, паспорта громадянина України для виїзду за кордон та посвідчення водія, наголосивши при цьому про необхідність перерахування на банківський рахунок коштів у сумі 40 500 гривень (еквівалент 1000 доларів США). 
		       Цього ж дня, о 14:14 годині, ОСОБА_8 надіслав ОСОБА_9 на месенджер «Telegram» повідомлення із зазначенням номера банківської картки НОМЕР_1 та повідомлення « ОСОБА_7 ». Після отримання вказаних повідомлень ОСОБА_9 попрямував до центрального відділення АТ КБ «ПриватБанк», що в м. Черкаси по вул. Байди Вишневецького, 40, де за допомогою терміналу самообслуговування перерахував на банківську картку НОМЕР_1 кошти в сумі 40 500 гривень, після чого сфотографував квитанцію про здійснення переказу та надіслав за допомогою месенджера «Telegram» ОСОБА_8 .
		ОСОБА_4 діючи разом та за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, отримавши документи ОСОБА_9 та завдаток у сумі 40 500 гривень, використовуючи свої зв`язки, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, протиправно домігся включення останнього в перелік осіб, яким дозволено виїзд за межі державного кордону України. 
		16.11.2022, о 17:34 годині, ОСОБА_8 надіслав ОСОБА_9 на месенджер «Телеграм» файл PDF формату у якому містився Наказ Львівської обласної військової адміністрації № 254/22 від 16.11.2022 «Про виїзд за межі України в умовах правового режиму воєнного стану» та додаток до наказу «Список водіїв, яким надано право виїзду за межі України відповідно до протоколу засідання комісії з питань виїзду за межі України водіїв в умовах воєнного стану від 16.11.2022 №114», у додатку до наказу під порядковим номером 70 значиться прізвище ОСОБА_9 , з кінцевою датою бронювання для виїзду - 16.12.2022.
		17.11.2022, о 12:20 годині, під час телефонної розмови ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_9 , що решту суми необхідно перераховувати на ту ж картку, що й минулого разу. Також на запитання ОСОБА_9 чи внесено його до бази «Шлях», на що ОСОБА_8 ствердно зазначив, що відомості про нього внесено до Єдиного комплексу інформаційних систем «Шлях». 
		Того ж дня, близько 12:30 години, ОСОБА_9 попрямував до центрального відділення АТ КБ «ПриватБанк», що в м. Черкаси по вул. Байди Вишневецького 40, де за допомогою терміналу самообслуговування перерахував на банківську картку НОМЕР_1  кошти в сумі 60 500 гривень (еквівалент 1500 доларів США).
		Таким чином, ОСОБА_4 діючи з корисливих мотивів разом та за попередньою змовою з ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, отримали від ОСОБА_9 грошові кошти в загальній сумі 100 500 гривень, після чого усунули перешкоди у його виїзді за межі України по всій території держави, шляхом забезпечення протиправного внесення його даних до наказу Львівської обласної військової адміністрації № 254/22 від 16.11.2022 «Про виїзд за межі України в умовах правового режиму воєнного стану», що підтверджується відповіддю отриманою від Державної служби України з безпеки на транспорті № 7489/2.3/15-22 від 02.12.2022, відповідно до якої відомості стосовно ОСОБА_9 внесено до Єдиного комплексу інформаційних систем «Шлях». 
		ОСОБА_4 29.03.2023 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому з корисливих мотивів.
		Причетність ОСОБА_4  до вчинення зазначеного злочину підтверджується: заявою ОСОБА_9  від 06.09.2022; протоколом допиту свідка ОСОБА_9  від 26.10.2022, 17.11.2022; відповіддю на запит Державної служби України з безпеки на транспорті № 7489/2.3/15-22 від 02.12.2022; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 17.11.2022; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 14.11.2022; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 17.11.2022; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 29.11.2022; протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 16.02.2023. 
		На цей час існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
		Зокрема, існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, підтверджується обставинами цього кримінального правопорушення та особистої поведінки підозрюваного. Також ризик переховування є актуальним, зважаючи на тяжкість ймовірного покарання, оскільки останній підозрюється у вчиненні корисливого кримінального правопорушення (злочину), яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дев`яти років з конфіскацією майна,не має міцних соціальних зв`язків, які б утримували його за місцем проведення досудового розслідування. Може використати свої зв`язки для переховування від органів досудового слідства та суду, оскільки має змогу незаконно перетнути кордон України.
		Ризик незаконного впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом. Крім того, в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування ще не встановлено повне коло осіб, які можуть бути причетними до встановлених слідством подій в даному кримінальному провадженні. Отже, наведене свідчить про те, що підозрюваний, перебуваючи на волі, зможе впливати на осіб, які можуть набути статусу свідків у даному кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
		З урахуванням інкримінованих йому дій, вбачається, що інкримінована незаконна діяльність мала систематичний характер та могла бути джерелом отримання незаконного прибутку підозрюваним. Це, в свою чергу, може спонукати його до продовження вчинення кримінального правопорушення чи вчинення іншого та свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки підозрюваного та необхідність застосування до нього суттєвих заходів процесуального примусу.
		Так, враховуючи особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування.
		Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до суду не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
		Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо спілкування підозрюваного з особами, які можуть набути статусу свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а також можливості вчинення інших протиправних діянь чи продовження вчиняти протиправні дії, в яких він підозрюється.
		Виходячи з усього вище перерахованого, жоден із м`якших запобіжних заходів не здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та запобігти наведеним вище ризикам, тому тримання під вартою ОСОБА_4 повністю виправдовується інтересами суспільства, які в даному випадку переважають інтереси підозрюваного щодо забезпечення поваги до особистої свободи.
		Під час досудового розслідування стороною обвинувачення вживались заходи до встановлення місцезнаходження ОСОБА_4 . Крім того, на виклик слідчого останній не прибув та про причини неприбуття не повідомив. Що свідчить про переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування.
		З урахуванням вище викладеного, ініціатор клопотання просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах троку досудового розслідування, що не перевищує 60 діб з утриманням у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».
		 
		В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, просив задовольнити на підставі доводів викладених у клопотанні, повідомив, що ОСОБА_4 підозрюється за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України - організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні їх вчиненню порадами, вказівками, усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб, вчиненому з корисливих мотивів. Вважає, що на цей час існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідка ОСОБА_9 у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Крім того, не встановлено коло осіб, які причетні до вчинення кримінального правопорушення. Вказав, що діяльність була корисною та носила системний характер, та підтверджує ризик повторного вчинення кримінального правопорушення. Просить задовольнити клопотання в повному обсязі та застосувати варту до підозрюваного.
		Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, вказав, що 29.03.2023 сторона обвинувачення підписує підозру та надає до суду підтвердження направлення за місцем прописки, підтвердження вручення адресату не надано. Цього ж дня, у якості свідка допитана мама ОСОБА_4 , однак їй копія підозри не вручена. Тами чином, вважає, що ОСОБА_4 статус підозрюваного не набув. Додав, що поведінка ОСОБА_4 повністю нівелює ризик переховування від органу слідства, так як він сам, добровільно з`явився до суду на розгляд клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Щодо можливості впливу на свідків, зазначає, що коло вказаних осіб встановлено матеріалами провадження, вважає, що даний ризик формально перелічений. Прокурор не довів, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання процесуальних обов`язків ОСОБА_4 , але поведінка останнього вказує на протилежне. Просить відмовити в задоволенні клопотання щодо тримання під вартою та просить застосувати заставу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що може забезпечити дотримання процесуальних обов`язків ОСОБА_4 . Даний запобіжний захід буде помірним, дану суму зможе забезпечити батько ОСОБА_4 .
		Адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання та повідомила, що довіритель навчається на денній формі навчання, проживає із дівчиною в орендованій квартирі у м. Львові, має велику кількість нагород. Додала. Що ризики, на які посилається прокурор не обґрунтовані. Просила у відмові клопотання сторони обвинувачення у повному обсязі, додала письмове клопотання та послалася на перелічені у ньому доводи.
		Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку своїх захисників.
		 
		Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши копії матеріалів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання та матеріали, які надані стороною захисту для спростування доводів, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
		Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
		Відповідно до приписів ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
		Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
		Виходячи зі змісту зазначених норм вбачається, що виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування таких заходів завжди пов`язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
		Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, яке, згідно ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого санкцією статті передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
		29.03.2023 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру в рамках кримінального провадження №12022250000000243 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України за допомогою засобів поштового зв`язку за адресою: АДРЕСА_4 , що відповідає письмовому повідомленню за останнім відомим місцем проживання та прописки підозрюваного. Дана процедура відхиляє посилання сторони захисту щодо необхідності вручення під розписку дорослому родичу підозрюваного у разі відсутності його за місцем проживання, при цьому враховано, що жоден із батьків не назвав місце перебування ОСОБА_4 , вказавши на відсутність спілкування між ними.
		31.03.2023 ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси  надано дозвіл на затримання підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні №12022250000000243, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.09.2022.
		Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які додані до матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу, обґрунтованість підозри визнається стороною захисту в судовому засіданні, що вказує на посилання необхідність застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж варта. 
		На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_10 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України є обґрунтованою. При цьому, слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
		Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
		З положень п.1 ч.1 ст.178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.
		Також, слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".
		Крім того у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
		Таким чином, слідчий суддя вважає, що висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.
		Також, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_4   переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;  незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином .
		При встановленні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує тяжкість покарання за вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому в провину злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. 
		Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів слідства та суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. 
		Слідчий суддя також бере до уваги й інформацію щодо особи підозрюваного, яку наводить сторона захисту, зокрема, що ОСОБА_11 має зареєстроване місце проживання, має позитивні характеристики та заохочення, навчається, проте у світлі наведених вище актуальних даних про існування ризику переховуватися, наявність зазначених стороною захисту обставин, не можуть бути вирішальними, що могло б знизити цей ризик до маловірогідного чи до його виключення. 
		Таким чином, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування ОСОБА_4 від слідства та суду, виходячи частково із міри покарання, передбаченої ч.3 ст.332 КК України. Також взято до уваги, що дії батьків вказували на сприяння такому переховуванню.
		Слідчий суддя вважає цілком обґрунтованим доводи слідчого та прокурора щодо наявності таких ризиків, як можливість незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, оскільки в даному кримінальному провадженні органом досудового розслідування ще не встановлено коло осіб, які можуть бути причетними до встановлених слідством подій в даному кримінальному провадженні. 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Окрім зазначеного, слідчий суддя вважає не доведеним існування ризиків, передбачених п.2, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, можливість формування даних ризиків виходить із особи підозрюваного та дій, які він вчиняє, однак, ОСОБА_4 навчається по спеціальності транспортні технології денної форми в національному транспортному університеті, вагомо закріплений соціальний статус, постійне місце проживання. Належних доказів для існування вказаних ризиків у судовому засіданні не доведено.
		Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
		Відповідно до п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини-обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
		Пункт 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
		В той же час, слід врахувати, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
		Так, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, особливості події кримінального правопорушення (місце, мету, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, тощо), вбачається, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного, оскільки його поведінка свідчить про нездатність самостійно додержуватись встановлених норм правопорядку та свідоме їх ігнорування. Також взято до уваги, що підозрюваному про наявність кримінального провадження відносно нього достаменно відомо тривалий проміжок часу.
		Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не може бути застосований до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.
		Домашній арешт не може бути застосований з огляду на те, що застосування такого запобіжного заходу не забезпечить гарантування усунення вищезазначеним ризикам, а особливо спілкування підозрюваного зі свідками у даному кримінальному провадженні, крім того можливість застосування саме такого запобіжного заходу не була встановлена. 
		Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним саме для нього.
		Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами 3 або 4 ст.183 цього Кодексу підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен, врахувавши положення ст.ст.177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. 
		При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2023 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 2 684 грн.
		За таких обставин, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 визначити заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 грн. 00 коп., яку підозрюваний має право у будь-який момент внести на спеціальний рахунок у порядку, визначеному КМУ, після чого може бути звільнений з-під варти та на нього можуть бути покладені обов`язки, передбачені в ст.194 КПК України і буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. На переконання слідчого судді, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваного на хід досудового розслідування, застава у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків, передбачених ст.194 КПК України. Вирішальним у прийнятті такого рішення також стала і поведінка підозрюваного, який самостійно явився до слідчого судді, що скасувало дію ухвали, яка надавала дозвіл на затримання останнього до міста Черкаси, прибувши зі Львову. Повідомлення орган прокуратури щодо явки до суду, а також, перенесення судового засідання із 11.04.2023 на 18.04.2023 та належне виконання покладених обов`язків підозрюваного за цей проміжок часу, повторну явку на повідомлену дату судового засідання щодо розгляду клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що знижує суспільну небезпеку останнього та доводить, що виконанням покладених обов`язків можна забезпечити не позбавляючи волі ОСОБА_4 .
		Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України,- 
		ПОСТАНОВИВ:
		Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Черкаської обласної прокуратури  ОСОБА_3 , подане в рамках кримінального провадження №12022250000000243 від 12.09.2022 за підозрою  ОСОБА_4  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України - задовольнити частково.
		Клопотання адвоката  ОСОБА_5  щодо застосування запобіжного заходу - задовольнити частково.
		Застосувати відносно підозрюваного  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 107 360 грн. 00 коп.
		Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України протягом встановленого строку:
		- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду, слідчого судді;
		- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, реєстрації та/або місця роботи;
		- не відлучатися із повідомленого місця проживання без дозволу слідчого, прокурора;
		- утриматися від спілкування у будь-якій формі з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
		Обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 Кодексу, покласти на підозрюваного в межах досудового розслідування, тобто до 04.06.2023 включно. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.
		Роз`яснити,  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави, тобто до 24 год. 00 хв. 22.04.2023, необхідно внести кошти у розмірі 107 360 грн. 00 коп. або забезпечити їх внесення застоводавцем за реквізитами: отримувача - UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) - 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12022250000000243 від 12.09.2022.
		З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний ОСОБА_4 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
		Роз`яснити ОСОБА_4 та заставодавцю (якщо його особа буде відмінна від ОСОБА_4 ), що у разі, якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов`язки, застава звертається в дохід держави. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом у порядку статті 182 Кодексу.
		Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
		Копію даної ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору.
		Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
		 
		 
		Слідчий суддя:  ОСОБА_1    
		Повний текст ухвали складено та проголошено 21.04.2023.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...