Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 905/2030/19 (905/133/20) : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 25.04.2023. Зареєстровано: 26.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2023.
Дата набрання законної сили: 18.04.2023
Номер судового провадження: 347 Д

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		18 квітня 2023 року                                     м. Харків            Справа № 905/2030/19 (905/133/20)  
		 
		          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
		головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В. , суддя  Слободін М.М.
		за участю секретаря судового засідання - Яковенко В.С.
		та за участю представників сторін: 
		від позивача - Левченко Ю.В. (довіреність № 215 від 22.12.2021) - поза межами приміщення суду;
		від третьої особи - не з`явився;
		від відповідача 1- не з`явився;
		від відповідача 2- Куренний С.В. (Ордер серія АА № 1220162 від 09.07.2022);
		від третьої особи - не з`явився; 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Геркулес» (вх. № 347Д)
		          на рішення Господарського суду Донецької області від 15.02.2023 (повний текст складено 15.02.2023)
		          у справі № 905/2030/19 (905/133/20)
		          за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро»,
		          третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство «Український продукт»,
		          до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Провінція Плюс»,
		          відповідача 2 Приватного акціонерного товариства «Геркулес»,
		          третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погорєлов Б.С., 
		          про визнання недійсним договору
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		16.08.2019 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» надійшла позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Провінція Плюс» та Приватного акціонерного товариства «Геркулес» про:
		- визнання недійсним укладеного 20.02.2016 між ПАТ «Геркулес» та ТОВ «Провінція плюс» договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: цілісного майнового комплексу загальною площею 2834 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 822452914129), який складається з: А, а, п/д - нежила будівля, площею 887,9 кв.м; Б - склад, площею 864,2 кв.м; В - склад, площею 853,9 кв.м; Г - гараж, площею 228 кв.м; 1-3 - огорожа; І-ІІ - змощення, що розташоване за адресою: вул. Остапа Вишні, 22, м. Краматорськ, Донецька область (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №380);
		- визнання недійсним укладеного 22.02.2016 між ПАТ «Геркулес» та ТОВ «Провінція плюс» договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: нежитлові будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 356881463101), які складаються із: літера А-1 площею 360,0 кв.м., літера Б-1 площею 265,8 кв.м., літера Г-2 площею 22,3 кв.м., літера Е-2 площею 426,3 кв.м., що розташовані за адресою: вул. Ревкомівська, 62-В, м. Харків (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №389);
		- визнання недійсним укладеного 22.02.2016 між ПАТ «Геркулес» та ТОВ «Провінція плюс» договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 444 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 853999214123), яке складається із нежитлової будівлі літ. Б-2, нежитлової прибудови літ. Б1-2, щитової літ. Б-1, рампи з навісом літ 61-1, що розташовані за адресою: вул. Червонофлотська, 119-А, м. Маріуполь, Донецька область і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №388);
		- визнання недійсним укладеного 22.02.2016 між ПАТ «Геркулес» та ТОВ «Провінція плюс» договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди загальною площею 597,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 426267412101), які складаються із: адміністративної будівлі, Б-2, Б1-1, б, 61, загальною площею 597,3 кв.м., насосної станції, М, приймача зливних стоків № 18, замощення (асфальтобетон) І, загальною площею 7180 кв.м., навісу Ф, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Саранська, 61 (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №387);
		- визнання недійсним укладеного 22.02.2016 між ПАТ «Геркулес» та ТОВ «Провінція плюс» договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 118404412110), який складається із: господарчої будівлі А-1 площею 1730,30 КВ.М., господарчої будівлі Б площею 128,6 кв.м., господарчої будівлі Г площею 145,4 кв.м., гаражу Ж площею 86,6 кв.м., замощення І, паркану 1, що розташовані за адресою: вул. Телевізійна, буд. 3- Е. м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №385);
		- визнання недійсним укладеного 19.03.2016 між ПАТ «Геркулес» та ТОВ «Провінція плюс» договору дарування 46/50 часток нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: .26291014132), а саме: А-1 будівля контори, загальною площею 238,2 кв.м., а1 - тамбур, а1-1 - ганок, а2-1 - ганок, аЗ-1 - котельня, а4 - 1 веранда, а5-1 - ганок, 1/25 Пд-1 - підвал, пд1-1 - навіс, Б-1 - склад, загальною площею 128,8 кв.м., В1-склад, загальною площею 67,7 кв.м., в1 - навіс, Г1 - автомийка спецавтотранспорту, загальною площею 121,2 кв.м. г1 - оглядова яма, Д1 - навіс, №1 - огорожа, №2 - ворота, І - вимощення, що розташовані за адресою: Донецька область, м. Красноармійськ (Покровськ), вул. Артема (Шосейна) 135 (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №643).
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/11174/19, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 24.09.2019; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1: Приватне підприємство «Український продукт» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Погорєлова Броніслава Сергійовича.
		 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 ухвалено:
		- роз`єднати позовні вимоги у справі №910/11174/19, виділивши їх в самостійні провадження.
		- виділити позовну вимогу про визнання недійсним укладеного 20.02.2016 між ПАТ «Геркулес» та ТОВ «Провінція плюс» договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: цілісного майнового комплексу загальною площею 2834 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 822452914129), який складається з: А, а, п/д - нежила будівля, площею 887,9 кв.м; Б - склад, площею 864,2 кв.м; В - склад, площею 853,9 кв.м; Г - гараж, площею 228 кв.м; 1-3 - огорожа; І-ІІ - змощення, що розташоване за адресою: вул. Остапа Вишні, 22, м. Краматорськ, Донецька область (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №380) в самостійне провадження, матеріали справи в зазначеній частині позовних вимог передати за виключною підсудністю до Господарського суду Донецької області (61022, м. Харків, пр. Науки, 5).
		- виділити позовну вимогу про визнання недійсним укладеного 22.02.2016 між ПАТ «Геркулес» та ТОВ «Провінція плюс» договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: нежитлові будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 356881463101), які складаються із: літера А-1 площею 360,0 кв.м., літера Б-1 площею 265,8 кв.м., літера Г-2 площею 22,3 кв.м., літера Е-2 площею 426,3 кв.м., що розташовані за адресою: вул. Ревкомівська, 62-В, м. Харків (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №389) в самостійне провадження, матеріали справи в зазначеній частині позовних вимог передати за виключною підсудністю до Господарського суду Харківської області (61000, м. Харків, майдан Свободи, 5/1).
		- виділити позовну вимогу про визнання недійсним укладеного 22.02.2016 між ПАТ «Геркулес» та ТОВ «Провінція плюс» договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 444 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 853999214123), яке складається із нежитлової будівлі літ. Б-2, нежитлової прибудови літ. Б1-2, щитової літ. Б-1, рампи з навісом літ 61-1, що розташовані за адресою: вул. Червонофлотська, 119-А, м. Маріуполь, Донецька область і посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №388) в самостійне провадження, матеріали справи в зазначеній частині позовних вимог передати за виключною підсудністю до Господарського суду Донецької області (61022, м. Харків, пр. Науки, 5).
		- виділити позовну вимогу про визнання недійсним укладеного 22.02.2016 між ПАТ «Геркулес» та ТОВ «Провінція плюс» договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди загальною площею 597,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 426267412101), які складаються із: адміністративної будівлі, Б-2, Б1-1, б, 61, загальною площею 597,3 кв.м., насосної станції, М, приймача зливних стоків № 18, замощення (асфальтобетон) І, загальною площею 7180 кв.м., навісу Ф, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Саранська, 61 (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №387) в самостійне провадження, матеріали справи в зазначеній частині позовних вимог передати за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1А).
		- виділити позовну вимогу про визнання недійсним укладеного 22.02.2016 між ПАТ «Геркулес» та ТОВ «Провінція плюс» договору купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: комплексу (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 118404412110), який складається із: господарчої будівлі А-1 площею 1730,30 кв.м., господарчої будівлі Б площею 128,6 кв.м., господарчої будівлі Г площею 145,4 кв.м., гаражу Ж площею 86,6 кв.м., замощення І, паркану 1, що розташовані за адресою: вул. Телевізійна, буд. 3- Е. м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №385) в самостійне провадження, матеріали справи в зазначеній частині позовних вимог передати за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1А).
		- виділити позовну вимогу про визнання недійсним укладеного 19.03.2016 між ПАТ «Геркулес» та ТОВ «Провінція плюс» договору дарування 46/50 часток нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: .26291014132), а саме: А-1 будівля контори, загальною площею 238,2 кв.м., а1 - тамбур, а1-1 - ганок, а2-1 - ганок, аЗ-1 - котельня, а4 - 1 веранда, а5-1 - ганок, 1/25 Пд-1 - підвал, пд1-1 - навіс, Б-1 - склад, загальною площею 128,8 кв.м., В1-склад, загальною площею 67,7 кв.м., в1 - навіс, Г1 - автомийка спецавтотранспорту, загальною площею 121,2 кв.м. г1 - оглядова яма, Д1 - навіс, №1 - огорожа, №2 - ворота, І - вимощення, що розташовані за адресою: Донецька область, м. Красноармійськ (Покровськ), вул. Артема (Шосейна) 135 (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №643) в самостійне провадження. матеріали справи в зазначеній частині позовних вимог передати за виключною підсудністю до господарського суду Донецької області (61022, м. Харків, пр. Науки, 5).
		 
		14.01.2020 до Господарського суду Донецької області надійшла справа за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Провінція Плюс», Приватного акціонерного товариства «Геркулес», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Приватне підприємство «Український продукт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача-1 - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Погорєлов Броніслав Сергійович, про визнання недійсним договорів відчуження нерухомого майна.
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 04.11.2020 у справі №905/2030/19 (905/133/20) відмовлено у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Провінція Плюс», Приватного акціонерного товариства «Геркулес», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Приватного підприємства «Український продукт» та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Погорєлов Броніслав Сергійович, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.02.2016, а саме: будівлі та споруди загальною площею 597,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 426267412101), які складаються із: адміністративної будівлі, Б-2, Б1-1, б, б1, загальною площею 597,3 кв.м., насосної станції, М, приймача зливних стоків № 18, замощення (асфальтобетон) І, загальною площею 7180 кв.м., навісу Ф, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Саранська, 61 (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №387).
		Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 рішення Господарського суду Донецької області від 04.11.2020 у справі №905/2030/19 (905/133/20) залишено без змін.
		Мотивуючи зазначені рішення суди зазначили, що посилання позивача на дію арешту з 23.03.2015 по 11.03.2016 на все рухоме і нерухоме майно ПАТ «Геркулес» спростувано тим, що виконавчі дії в межах ВП НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, які здійснювались на підставі судових рішень, прийнятих Господарським судом Дніпропетровської області в межах розгляду справи №904/2301/15, як заходи забезпечення цього позову, визначені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/2301/15 від 20.03.2015 та наказі, скасовані рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.11.2015 у справі №904/2301/15.
		Також вказали, що посилання позивача на недійсність договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.02.2016 не доведено належними та допустимими доказами, оскільки:
		- іпотечний договір щодо нерухомого майна, позивачем та відповідачем-2 не укладався;
		- на час укладання договору купівлі-продажу 22.02.2016 судове рішення щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника ПП «Український продукт» та ПАТ «Геркулес» (як поручителя) позивачем суду не надане;
		- рішення Апеляційного господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2016, на яке посилається позивач, за яким відмовлено в задоволенні позову АТ «Банк Кредит Дніпро» до ПАТ «Геркулес» про стягнення заборгованості, прийняте Апеляційним господарським судом Дніпропетровської області 15.02.2016, тобто до укладання між відповідачами спірного правочину - договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.02.2016;
		- з огляду на оплатний характер укладеного відповідачами договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.02.2016 у суду відсутні підстави вважати, що вчинення цього правочину зменшило розмір активів ПАТ «Геркулес».
		Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.02.2022 у справі №905/2030/19 (905/133/20) рішення Господарського суду Донецької області від 04.11.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.02.2021 скасовано, справу направлено для подальшого розгляду до Господарського суду Донецької області.
		Мотивуючи зазначену постанову судом зазначено, що суди попередніх інстанцій обмежилися лише з`ясуванням обставин відсутності арештів та заборон на здійснення відчуження ПАТ «Геркулес» на користь ТОВ «Провінція плюс» майна, посиланням на відплатність оскаржуваного договору і недоведеність порушення цивільних прав й інтересів позивача діями відповідачів у справі та усунулися від фактичного з`ясування обставин, на які посилався позивач упродовж всього розгляду справи про те, що ПАТ «Геркулес» здійснило відчуження свого майна, що фактично призвело до неможливості здійснювати свою господарську діяльність, оскільки дії боржника щодо відчуження свого майна є сумнівними в контексті їх добросовісності та містять ознаки фраудаторного правочину. Відтак, колегія суддів суду касаційної інстанцій зазначила про передчасність висновків про необґрунтованість посилань позивача про те що оскаржуваний правочин укладений з метою уникнення майнової відповідальності по кредитним зобов`язанням. При цьому, звернуто увагу на висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17, відповідно до якого вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора.
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.02.2023 позов задоволено, визнано недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.02.2016, а саме: будівлі та споруди загальною площею 597,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 426267412101), які складаються із: адміністративної будівлі, Б-2, Б1-1, б, б1, загальною площею 597,3 кв.м., насосної станції, М, приймача зливних стоків № 18, замощення (асфальтобетон) І, загальною площею 7180 кв.м., навісу Ф, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Саранська, 61 (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №387), та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Геркулес» на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» судовий збір в сумі 1921,00 грн.
		 
		Не погодившись з рішенням, ухваленим господарським судом першої інстанції, до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Приватне акціонерне товариство «Геркулес», яке просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 15.02.2023 у справі 905/2030/19 (905/133/20) повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
		Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.02.2023 у справі № 905/2030/19 (905/133/20) для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 витребувано у Господарського суду Донецької області матеріали справи № 905/2030/19 (905/133/20).
		07.03.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Господарського суду Донецької області надійшли матеріали справи № 905/2030/19 (905/133/20).
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Геркулес» (вх. № 347Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 15.02.2023 у справі № 905/2030/19 (905/133/20) залишено без руху. Встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме: надати до Східного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у розмірі 2881, 50 грн.
		15.03.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Геркулес» надійшла заява про усунення недоліків з додатками, а саме: доказами сплати судового збору у розмірі 2881, 50 грн.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Геркулес» (вх. № 347Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 15.02.2023 у справі № 905/2030/19 (905/133/20). Учасникам справи встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів, з урахуванням поштового перебігу, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Відзив має бути оформлено у відповідності до вимог статті 263 ГПК України, якою, зокрема, передбачено, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Встановлено сторонам строк до 14.04.2023 для подання заяв, клопотань тощо. Призначено справу до розгляду на 18.04.2023 об 14:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №  132. 
		27.03.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 задоволено заяву Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 905/2030/19 (905/133/20) призначене на 18.04.2023 о 14:45 год., та інші судові засіданні у справі, ухвалено провести за участю представника Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» Левченко Ю.В., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів.
		02.04.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника Приватного акціонерного товариства «Геркулес» надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства «Геркулес» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Судове засідання у справі № 905/2030/19 (905/133/20) призначене на 18.04.2023 о 14:45 год., та інші судові засіданні у справі, ухвалено провести за участю представника Приватного акціонерного товариства «Геркулес» Куренного С.В., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EаsyCon», з використанням власних технічних засобів.
		05.04.2023 на адресу Східного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Геркулес» залишити без задоволення, оскаржуване рішення без змін.
		Присутній у судовому засіданні (поза межами приміщення суду) представник апелянта (відповідача 2) подану апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 15.02.2023 у справі 905/2030/19 (905/133/20) повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, з підстав викладених у апеляційній скарзі.
		Присутній у судовому засіданні (поза межами приміщення суду) представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
		Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, явку своїх повноважних представників не забезпечили, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, шляхом направлення копії ухвали суду від 20.03.2023 на поштову та електронну адресу останніх.
		Крім того, з метою належного повідомлення всіх учасників справи на веб-сайті «Судова влада України» здійснено публікацію ухвали Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2023.
		Відповідно до ч. 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. 
		Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача 1 та третіх осіб, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.
		 
		У відповідності до статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		Як встановлено судом, 19.06.2013 між Публічним акціонерним товариством «Банк Кредит Дніпро» (позивач) та Приватним підприємством «Український продукт» (позичальник) було укладено генеральний договір на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ (далі - генеральний договір), відповідно до якого визначаються загальні умови надання банком кредитів (траншів) позичальнику у майбутньому. Конкретний порядок, істотні умови надання кредитів визначається кредитним договором, що укладається сторонами в рамках цього договору і є його невід`ємною частиною (п.2.2 генерального договору).
		Відповідно до п. 2.4 генерального договору банк надає позичальнику послуги по здійсненню кредитних операцій в межах загальної суми ліміту кредитування в розмірі 15000000, 00 гривень; строки користування кожним окремим кредитом визначаються відповідним кредитним договором; заборгованість за кредитами має бути погашена в строки, вказані у відповідних кредитних договорах, але не пізніше 18 червня 2014 року, що відповідає строку дії цього договору.
		В якості забезпечення виконання позичальником зобов`язань за генеральним договором №190613-КЛВТ від 19.06.2013, між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Приватним акціонерним товариством «Геркулес» укладено договір поруки №190613-П від 19.06.2013, за яким ПАТ «Геркулес» зобов`язався солідарно відповідати перед АТ «Банк Кредит Дніпро» за виконання зобов`язань позичальника за генеральним договором №190613-КЛВТ від 19.06.2013 - Приватним підприємством «Український продукт».
		Предметом договору поруки №190613-П від 19.06.2013 є зобов`язання поручителя перед кредитором солідарно відповідати за виконання зобов`язань Приватного підприємства «Український продукт» за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ від 19.06.2013 із всіма змінами та доповненнями до нього або які можуть виникнути на підставі нього в майбутньому, укладеного між кредитором та позичальником та з кредитних договорів, які будуть укладені в майбутньому в рамках генерального договору, а саме:
		- по поверненню кредитів в сумі 15000000, 00 гривень відповідно до п. 2.4 генерального договору зі строком повернення отриманих кредитів у строки, вказані у відповідних договорах про надання кредиту (траншу), але не пізніше 18 червня 2014 року, відповідно до п.2.4 генерального договору, зі строком дії генерального договору до 18 червня 2014 року, відповідно до п.п.2.4, 5.1 генерального договору;
		- по сплаті пені, комісії і штрафних санкцій відповідно до п.2.9, 3.4.3, 6.1 генерального договору, розділу 6 генерального договору, а також здійснювати всі інші платежі в порядку та на умовах, що визначені генеральним договором та кредитним договором, та/або цим договором (далі - основне зобов`язання ) (п.1.1 договору поруки).
		Відповідно до п. 2.1.2 договору поруки №190613-П від 19.06.2013 ПАТ «Геркулес» зобов`язався повідомляти позивача про будь-які дії впродовж п`яти днів щодо змін своєї організаційно-правової форми, предмету та напрямків діяльності, проведені перереєстрації в органах державної влади, зміни адреси, створення або встановлення учасником нових осіб, зміни структури складу засновників/учасників, укладення з третіми особами будь - яких угод про спільну діяльність, якими передбачено розподіл прибутку поручителя або передача його власного майна у спільну діяльність, або інших змін, що можуть вплинути на виконання поручителем зобов`язань за цим договором поруки.
		Іпотечний договір щодо нерухомого майна, між позивачем та відповідачем-2 не укладався.
		22.02.2016 між ПАТ «Геркулес» та ТОВ «Провінція Плюс» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди загальною площею 597,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 426267412101), які складаються із: адміністративної будівлі літ. Б-2, Б1-1, б, б1, загальною площею 597,3 кв.м., насосної станції літ. М, приймача зливних стоків № 18, замощення (асфальтобетон) літ. І, загальною площею 7180 кв.м., навісу Ф, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Саранська, 61 (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №387).
		Згідно з п. 2.1 договору купівлі-продажу продаж нежитлових будівель вчиняється між сторонами за 123896, 96 грн з урахуванням ПДВ в розмірі 20649, 49 грн. Зазначена ціна відповідає волевиявленню продавця та покупця та є остаточною і змінам не підлягає.
		На виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.02.2016 (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №387) продавець (відповідач-2) передав, а покупець (відповідач-1) прийняв продане у власність 22.02.2016 нерухоме майно - будівлі та споруди загальною площею 597,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 426267412101), які складаються із: літ. Б-2, Б1-1, б, б1 - адміністративна будівля, загальною площею 597,3 кв.м., літ. М - насосна станція, №18 - приймач зливних стоків, літ. І - замощення (асфальтобетон), площею 7180 кв.м., Ф - навіс, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Саранська, 61, про що свідчить складений та підписаний відповідачами акт приймання-передачі нерухомого майна від 22.02.2016.
		У свою чергу, ТОВ «Провінція Плюс» платіжним доручення №111 від 11.03.2016 перераховано ПАТ «Геркулес» вартість нерухомого майна у розмірі 123896, 96 грн, яка обумовлена розділом 2 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.02.2016.
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення при укладенні договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.02.2016 (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №389) Закону України «Про нотаріат», оскільки у відповідності ч. 2 статті 55 даного Закону (в редакції, чинній на лютий 2016 року) зазначено, що при посвідченні угод про відчуження або заставу житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна та що, вказаний договір відчуження (купівлі-продажу) нерухомого майна укладений з метою уникнення майнової відповідальності ПАТ «Геркулес», як поручителя, перед АТ «Банк Кредит Дніпро» за генеральним договором на здійснення кредитних операцій №190613-КЛВТ від 19.06.2013, з урахуванням договору поруки №190613-П від 19.06.2013.
		Позивач зазначає, що станом на дату укладання оскаржуваного правочину - договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.02.2016 (посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №389), на майно ПАТ «Геркулес», на його думку, було накладено арешти згідно:
		- постанови Амур-Нижньодніпровським ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 23.03.2015 в рамках виконавчого провадження НОМЕР_1 (чинність арешту в рамках виконавчого провадження, як зазначає позивач, підтверджується, на його думку, інформацією з сайту Міністерства юстиції України, ідентифікатор доступу на сторінці Автоматизованій системі виконавчого провадження НОМЕР_4);
		- постанов відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 25.05.2015 в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2 та від 04.11.2015 в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3 (чинність арешту в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2 та НОМЕР_3 станом на 19.03.2016 підтверджується, на його думку, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2016 по справі №904/2301/15 та матеріалами справи по оскарженню бездіяльності органів ДВС).
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 15.02.2023 позов задоволено, визнано недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.02.2016, а саме: будівлі та споруди загальною площею 597,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 426267412101), які складаються із: адміністративної будівлі, Б-2, Б1-1, б, б1, загальною площею 597,3 кв.м., насосної станції, М, приймача зливних стоків № 18, замощення (асфальтобетон) І, загальною площею 7180 кв.м., навісу Ф, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Саранська, 61 (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №387), та стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Геркулес» на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» судовий збір в сумі 1921,00 грн.
		Мотивуючи зазначене рішення суд виходив з того, що наявні критерії, які кваліфікують укладений відповідачами договір саме, як фраудаторний правочин, оскільки договір купівлі-продажу від 22.02.2016 укладено в «підозрілий» період. На думку суду, враховуючи наявні судові спори, фактично договір купівлі-продажу від 22.02.2016 укладений відповідачами після настання строку виконання відповідачем 2 своїх зобов`язань перед кредитором (банком) за договором поруки та після відкриття провадження у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19.06.2013 № 190613-КЛВТ, в період розгляду судами різних інстанцій судових справ пов`язаних саме з виконанням відповідачем 2 та ПП «Український продукт» умов кредитного договору.
		Судом вказано, що вчинення ПАТ «Геркулес», який виступав поручителем ПП «Український продукт» перед банком за виконання зобов`язань за кредитним договором, відчуження нерухомого та рухомого майна на користь ТОВ «Провінція Плюс» призвело до неможливості здійснення господарської діяльності, виконання зобов`язань перед кредиторами, а посилання відповідача 2 на оплатність оспорюваного правочину, продаж майна за завищеною вартістю спростовуються самим фактом відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача 2.
		Також судом зазначено, що відчужувач та набувач майна є пов`язаними особами, оскільки зареєстровані за однією адресою.
		Щодо заяви про застосування позовної давності судом вказано, що такий строк переривався, оскільки 27.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до Приватного акціонерного товариства «Геркулес» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Провінція Плюс» про визнання недійсним договору відчуження нерухомого майна за ознаками вчинення фіктивного правочину. Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що укладений між відповідачами договір купівлі-продажу нерухомого майна, не спрямований на реальне настання правових наслідків та є фіктивним.
		 
		При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень статті 269 ГПК України та враховуючи висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
		Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України, статтею 42 КУзПБ.
		Відповідно до положень статей 14, 74 ГПК України тягар доведення порушеного права у спорі про визнання недійсним правочину покладений на заявника цих вимог.
		Тобто, позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого він не є, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і залежно від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (правова позиція Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).
		Крім того, як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, а й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно сталося.
		Судова колегія зазначає, що банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано КУзПБ з 21.10.2019, а до вступу в дію цього Кодексу - Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 19.01.2013, що втратив чинність 21.10.2019, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ порівняно з іншими нормами законодавства.
		Безумовно, визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.
		Так, правочинами визнаються дії фізичних та юридичних осіб, спрямовані на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків.
		Правочин - це дія, яка вчиняється для досягнення дозволеної законом мети (набуття майна тощо), яка характеризується такими ознаками:
		- це завжди вольовий акт, тобто дії свідомі;
		- це правомірні дії, тобто вчиняються відповідно до закону;
		- спеціальна спрямованість на виникнення, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, тобто в правочину завжди присутня правова мета.
		Фраудаторними правочинами в юридичній науці та в останні роки в українській судовій практиці називають договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору.
		Цей термін походить від англ. «fraud» - шахрайство, підроблення, афера. Значення цього слова розкривається внутрішнім змістом тих категорій і понять, які вони називають.
		Стаття 13 ЦК України, у якій визначаються межі здійснення цивільних прав, встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, зокрема при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а також не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
		Межі є невід`ємною рисою будь-якого суб`єктивного права. Суб`єктивні цивільні права, будучи мірою можливої поведінки уповноваженої особи, має певні межі за змістом і за характером здійснення.
		Зокрема, зловживання правом - це особливий тип правопорушення, яке вчиняється правомочною особою при здійсненні нею належного їй права, пов`язаний з використанням недозволених конкретних форм в рамках дозволеного йому законом загального типу поведінки.
		За одним із сучасних визначень, під зловживанням правом розуміються випадки, коли суб`єкт цивільних правовідносин, якому належить певне суб`єктивне цивільне право, здійснює його неправомірно, коли суть здійснення права іде врозріз з його формальним змістом.
		Тобто, уповноважена особа, маючи суб`єктивне право і спираючись на нього, виходить за межі дозволеної поведінки. Слово «зловживання» за своїм буквальним змістом означає використання, вживання чого-небудь з метою заподіяння певного зла, шкоди, збитків кому б то не було.
		Семантичне тлумачення терміну «зловживання правом» призводить до висновку про те, що його основним змістом є використання належного уповноваженій особі суб`єктивного цивільного права на шкоду іншому учаснику цивільних відносин.
		Відтак, можна стверджувати, що учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини.
		У зв`язку з цим, слід дійти висновку, що межею реалізації принципу свободи договору має бути неприпустимість зловживання правом.
		Рішенням Конституційного Суду України від 28.04.2021 № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що ч. 3 статті 13, ч. 3 статті 16 ЦК України не суперечать ч. 2 статті 58 Конституції України та вказано, що «оцінюючи домірність припису ч. 3 статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису ч. 1 статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас, словосполука «а також зловживання правом в інших формах», що також міститься у ч. 3 статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що ч. 3 статті 13 та ч. 3 статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)».
		Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема, у банкрутстві (стаття 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (до введення в дію КУзПБ), стаття 42 КУзПБ), при неплатоспроможності банків (стаття 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»); у виконавчому провадженні (ч. 4 статті 9 Закону України «Про виконавче провадження»).
		Велика Палата Верховного Суду, кваліфікуючи правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам, як фраудаторні правочини, зробила такий правовий висновок:
		«Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
		Згідно із ч. 2 та 3 статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
		Не виключається визнання договору недійсним, направленого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 статті 13 ЦК України)» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц).
		Отже, договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора.
		Що ж до фраудаторного правочину як зловживання правом, то намір заподіяти зло є неодмінним і єдиним надійним критерієм шикани (зловживання правом).
		Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.
		Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.
		Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.
		Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:
		- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі;
		- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);
		- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.
		Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).
		Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною (така правова позиція викладена у постанові Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 905/2030/19 (905/2445/19).
		У дані справі, предметом спору є продаж відповідачем 2 нерухомості за наявності, за твердженням позивача, невиконаних зобов`язань за договором поруки.
		Однією із підстав визнання укладеного відповідачами договору купівлі-продажу від 22.02.2016, як фраудаторного правочину, суд першої інстанції вказав, що він укладений у  «підозрілий» період.
		Колегія суддів критично оцінює вказаний висновок суду першої інстанції, адже, чинне законодавство не містить такого поняття як «підозрілий період». 
		Приписи статті 42 КУзПБ визначають, що господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів.
		Тобто, законодавець чітко передбачив межі коли може визнаватись недійсним правочини. Такий період є обмеженим на минуле і необмеженим на майбутнє. Застосування статті 42 КУзПБ за межами трирічного строку до відкриття провадження у справі про банкрутство, як і відновлення такого строку, КУзПБ не передбачає. 
		З матеріалів справи вбачається, що спірний договір купівлі-продажу укладений між ПАТ «Геркулес» та ТОВ «Провінція Плюс» 22.02.2016.
		Водночас, провадження у справі про банкрутство ПАТ «Геркулес» відкрито лише 18.11.2019.
		Отже, з моменту укладання спірного правочину та відкриттям провадження у справі про банкрутство пройшло 3 роки і 9 місяців, що не може бути підставою для визнання недійсним спірного правочину у розумінні приписів статті 42 КУзПБ.
		 
		Крім того, колегія суддів звертає увагу, що на момент укладання спірного договору були відсутні будь-які рішення суду щодо примусового стягнення заборгованості з ПАТ «Геркулес» на користь АТ «Банк Кредит Дніпро».
		Так, заочним рішенням Бабушкінського райсуду м. Дніпропетровськ від 04.02.2015 у справі № 200/14506/14-ц на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» стягнуто солідарно, зокрема, з ПП «Український продукт» та ПАТ «Геркулес» 15000000 грн кредиту та відсотків 836575, 33 грн за користування кредитом.
		Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.02.2016 рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 04.02.2015 скасоване в частині присуджених до стягнення з ПАТ «Геркулес» грошових сум заборгованості за кредитом та судового збору та змінено в частині розподілу судових витрат; відмовлено у задоволенні позову банку до ПАТ «Геркулес» про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.10.2015 у справі № 905/2309/15 задоволено позовні вимоги ПАТ «Геркулес» до ПП «Український продукт» та АТ «Банк Кредит Дніпро» про визнання поруки за договором поруки №190613-П від 19.06.2013 такою, що припинена; визнано припиненою поруку за договором поруки №190613-П від 19.06.2013.
		Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2015 у справі № 905/2309/15 рішення Господарського суду Донецької області від 22.10.2015 залишено в силі.
		Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України (подібні зі змістом приписи містить і стаття 273 ЦПК України) рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Тобто, станом на 08.12.2015 набрало законної сили рішення Господарського суду Донецької області від 22.10.2015, яким визнано припиненою поруку за договором поруки №190613-П від 19.06.2013, а з 15.02.2016 набрало законної сили рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ від 04.02.2015, яким відмовлено у задоволенні позову про стягнення з ПАТ «Геркулес» грошових сум заборгованості за кредитом.
		Спірний договір купівлі-продажу укладений між ПАТ «Геркулес» та ТОВ «Провінція Плюс» 22.02.2016, а отже, на момент коли судами було встановлено 2 юридичних факти: припинення договору поруки та відсутність заборгованості у ПАТ «Геркулес» перед АТ «Банк Кредит Дніпро».
		Посилання суду першої інстанції на постанову Вищого господарського суду України від 29.02.2016, яким рішення Господарського суду Донецької області від 22.10.2015 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2015 у справі №905/2309/15 скасовано, прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Геркулес» відмовлено, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки на момент вчинення оспорюваного правочину вказаної постанови не існувало.
		 
		Колегія суддів зауважує, що категорія фраудаторності у галузі банкрутства спрямована на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредиторами, зважаючи, що ч. 2 статті 96 ЦК України вимагає, щоб юридична особа відповідала за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Тобто, боржник має усвідомлювати повне виконання свого обов`язку перед кредитором. У зв`язку з цим можна розмежувати також критерії фраудаторності: об`єктивний   - коли вчиняється правочин цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку за наявності існуючої вже заборгованості; суб`єктивний - усвідомлення боржником появи боргу в результаті укладення правочину, що повинно аналізуватися через призму економічної мети договору, сумлінність та добросовісність дій боржника, які мають бути спрямовані на погашення боргу, а не навпаки, на неможливість виконання зобов`язання.
		З матеріалів справи вбачається, що майно було продане оплатно за вартістю, що була вище ринкової.
		Так, відповідно до п. 2.1. оспорюваного договору продаж нежитлових будівель вчиняється між сторонами за 123896, 96 грн з урахуванням ПДВ в розмірі 20649, 49 грн. Зазначена ціна відповідає волевиявленню продавця та покупця та є остаточною і змінам не підлягає.
		На виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.02.2016 (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погорєловим Б.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за реєстровим №387) продавець (відповідач-2) передав, а покупець (відповідач-1) прийняв продане у власність 22.02.2016 нерухоме майно - будівлі та споруди загальною площею 597,3 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 426267412101), які складаються із: літ. Б-2, Б1-1, б, б1 - адміністративна будівля, загальною площею 597,3 кв.м., літ. М - насосна станція, №18 - приймач зливних стоків, літ. І - замощення (асфальтобетон), площею 7180 кв.м., Ф - навіс, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Саранська, 61, про що свідчить складений та підписаний відповідачами акт приймання-передачі нерухомого майна від 22.02.2016.
		У свою чергу, ТОВ «Провінція Плюс» платіжним доручення №111 від 11.03.2016 перераховано ПАТ «Геркулес» вартість нерухомого майна у розмірі 123896, 96 грн, яка обумовлена розділом 2 договору купівлі-продажу нерухомого майна від 22.02.2016.
		При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що вартість майна є заниженою, або такою, що зменшила розмір активів ПАТ «Геркулес».
		Відтак, враховуючи, що майно відчужувалось за ціною вище оціночної, це означає, що угода забезпечила фактичний приріст активів ПАТ «Геркулес», що спростовує фраудаторність правочину.
		 
		Також, колегія суддів критично оцінює висновок суду першої інстанції про те, що продаж активів за оспорюваним договором призвів до неможливості здійснення господарської діяльності ПАТ «Геркулес» та виконанням останнім своїх зобов`язань перед кредиторами, а в подальшому і до банкрутства.
		Як вже було зазначено вище, з моменту укладання спірного правочину та відкриттям провадження у справі про банкрутство пройшло 3 роки і 9 місяців.
		Колегія суддів підкреслює, що період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника, у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, лише якщо вони вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.
		Сам по собі факт укладання правочину не свідчить про існування такого «негативного» зобов`язання, оскільки підлягає доведенню наявність причинного зв`язку між зобов`язанням та настанням стану неплатоспроможності.
		Доказів, які б свідчили про те, що продаж активів за оспорюваним договором призвів до банкрутства ПАТ «Геркулес» матеріали справи не містять, а відсутність доказів у даному випадку не може тлумачитися судом на користь позивача (кредитора), оскільки це суперечить як принципу змагальності, так і вимогам об`єктивності судочинства.
		 
		Щодо висновку суду про пов`язаність відчужувача та набувача майна, колегія суддів зазначає наступне.
		Так, згідно наданого до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру  станом на 11.02.2022 засновником та єдиним учасником ТОВ «Провінція Плюс» є ОСОБА_1 .
		За змістом безкоштовного запиту з ЄДР від 21.10.2008 було проведено державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
		Одночасно, згідно загальновідомих відомостей з сайту «youcontrol.com.ua» мережі Інтернет до 24.07.2016 єдиним кінцевим беніфенціарним власником ПАТ «Геркулес» був ОСОБА_2 , який також мешкав за адресою: АДРЕСА_1 .
		У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що факт реєстрації учасника набувача майна та кінцевого беніфенціарного власника відчужувача майна за однією адресою підтверджує пов`язаність цих осіб.
		Колегія суддів критично оцінює вказаний висновок суду першої інстанції, адже зазначені докази не підтверджують пов`язаність покупця та продавця станом на 22.02.2016 - дату вчинення правочину. Перелічені документи видані після дати укладання спірного договору.
		Також колегія суддів вважає, що сама по собі формальна пов`язаність осіб правочину, зокрема, реєстрація за однією адресою, автоматично не свідчить про фіктивність правочину та не доводить існування в осіб відповідної мети зловживання правом на шкоду майновим інтересам третьої особи, як одного з ключових критеріїв фіктивності фраундаторного правочину.
		Крім того, чинне законодавство не ставить критерієм визначення пов`язаності осіб факт реєстрації за однією і тією ж адресою.
		 
		Колегія суддів зауважує, що для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину (див. висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, постанові Великої палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17).
		Під час розгляду справи, судом апеляційної інстанції не встановлено, що договір купівлі-продажу від 22.02.2016 є фраудаторним і його укладення порушує права та охоронювані законом інтереси позивача. Адже, матеріали справи підтверджують, що на момент укладання спірного договору, були відсутні зобов`язання у відповідача перед позивачем, а отже і умисел на його укладання для уникнення відповідальності за договором поруки, крім того, оплатність правочину та продаж майна за ціною, вищою за ринкову, також підтверджують, що відповідач діяв добросовісно. Колегією суддів не встановлено пов`язаність відчужувача та набувача майна, а також те, що укладання спірного договору призвело до банкрутства ПАТ «Геркулес».
		На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		 
		Щодо заяви відповідача 2 про застосування позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.
		За змістом статей 256, 261 ЦК України застосування позовної давності можливе лише за наявності порушення відповідачем прав позивача. Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Якщо ж судом встановлено, що відповідачем не порушено право позивача, то застосування строку позовної давності неможливе, а необхідно відмовляти у задоволенні позовних вимог саме з підстав необґрунтованості позовних вимог.
		Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності, не відповідає вимогам закону.
		Аналогічні висновки викладено у постанові Великої палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі справа № 372/1036/15-ц, постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/1555/17, від 14.03.2018 у справі № 917/1150/17, від 21.03.2018 у справі № 910/27026/14, від 02.04.2019 у справі № 902/326/16, від 19.06.2019 у справі № 905/1331/18, та від 30.04.2020 у справі № 19/49-10.
		Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості, заява про застосування строку позовної давності розгляду не підлягає.
		 
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
		Враховуючи зазначене, судова колегія приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. 
		Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, за висновком апеляційного господарського суду вимоги скарги законні та обґрунтовані, тому вона підлягає задоволенню.
		Зважаючи на те, що колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати відповідача-2 по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на позивача, відповідно до статті 129 ГПК України.
		Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Геркулес» (вх. № 347Д) задовольнити.
		Рішення Господарського суду Донецької області від 15.02.2023 у справі № 905/2030/19 (905/133/20) скасувати.
		Прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
		Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, код ЄДРПОУ 14352406) на користь Приватного акціонерного товариства «Геркулес» (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Остапа Вишні, 22, код ЄДРПОУ 25117467) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2881, 50 грн.   
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.
		          У судовому засіданні апеляційної інстанції 18.04.2023 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 24.04.2023.
		 
		Головуючий суддя                                                                    І.А. Шутенко
		 
		Суддя                                                                                           Н.В. Гребенюк  
		 
		Суддя                                                                                           М.М. Слободін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...