Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 373/18/23 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 27.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 27.04.2023.
Дата набрання законної сили: 20.04.2023
Номер судового провадження: 51-633км23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022116240000237

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України 
		20 квітня 2023 року
		м. Київ
		справа № 373/18/23
		провадження № 51-633 км 23
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду  у складі:
		головуючого -                                           ОСОБА_1 ,
		суддів:                                                       ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		при секретарі                                            ОСОБА_4 ,
		за участю прокурора                                  ОСОБА_5 ,
		представника ОСОБА_6 - адвоката     ОСОБА_7 ,
		розглянув у судовому засіданні матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу Київського апеляційного суду від 13 січня 2023 року про відмову у відкритті провадження,
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою слідчого судді Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 січня 2023 року скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність керівника Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_8 та прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 залишено без задоволення.
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 13 січня 2023 року на підставі                            ч. 4 ст. 399 КПК України відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката    ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від                               05 січня  2023 року.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі адвокат  ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 , посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає висновки апеляційного суду про те, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, безпідставними та такими, що не відповідають Рішенню Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 у справі № 3-180/2018 (1644/18), згідно якого положення ч. 3 ст. 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, визнано неконституційними. Обґрунтовуючи касаційні доводи також посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 та від 24 квітня 2019 року у справі                   № 818/15/18.
		Позиції учасників судового провадження
		Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримав доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.
		Прокурор ОСОБА_5 вважав, що касаційна скарга підлягає задоволенню, ухвалу апеляційного суду слід скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Мотиви Суду
		Згідно з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		За ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Відповідно до положень ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК України ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Згідно вимог ч. 6 ст. 399 КПКУкраїни ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
		Статтею ст. 399 КПК України регламентовано дії судді-доповідача в процесі вирішення питання про прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції. Зокрема, в ч.  4 ст. 399 КПК України зазначено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
		Як вбачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 січня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність керівника Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_10 та прокурора Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 з мотивуванням прийнятого рішення.
		Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з обґрунтуванням апеляційних вимог, в якій зазначав про те, що ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області в порядку ст. 303 КПК України зі скаргою на бездіяльність керівника відділу та прокурора Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за кваліфікацією дій за ст. 15, ч. 3 ст. 152 КК України. Зазначав, що в провадженні дізнавача СД Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області знаходиться кримінальне провадження № 12022116240000237 від 02 листопада 2022 року за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Вказане вище провадження відкрито за заявою ОСОБА_6 про вчинення щодо неї кримінального правопорушення громадянами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Вказував, що крім зазначених в цьому провадженні дій вказаних вище осіб, значаться інші дії, які підлягають окремій кваліфікації та внесенню в ЄРДР.
		Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України, суд апеляційної інстанції послався на те, що адвокат ОСОБА_7 в інтересах  ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку.
		Однак, з таким висновком судді апеляційного суду колегія суддів не може погодитись.
		Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
		Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30 січня 2019 року у справі                         № 818/1526/18 та від 24 квітня 2019 року у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. 
		Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 214 КПКУкраїни, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. Виходячи зі змісту ст. 214 КПКУкраїни, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
		Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. До того ж законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч. 1 ст. 214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40, ч. 4 ст. 40-1 КПК України прокурор, слідчий та дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
		При цьому, нормами кримінального процесуального законодавства передбачено, які саме діяння є правопорушеннями (злочинами), в чому полягає об`єктивна та суб`єктивна сторона того чи іншого злочину, кваліфікуючі ознаки та інше.
		Разом з цим, передбачено необхідність попередньої оцінки слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
		У випадках, якщо в заяві чи повідомленні є ті чи інші об`єктивні дані, що свідчать про ознаки певного кримінального правопорушення, то є підстави вважати таку заяву чи повідомлення саме заявою чи повідомленням про кримінальне правопорушення, і тільки такі заяви і повідомлення повинні вноситись до ЄРДР за відповідною правовою кваліфікацією. Якщо ж у повідомленнях чи заявах таких ознак немає, то вони не можуть вважатись такими, які підлягають обов`язковому внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов`язання сторони кримінального провадження, якою є прокурор, слідчий чи дізнавач вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймаються уповноваженою особою самостійно.
		Відповідно до вимог ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Так, 17 червня 2020 року Конституційний Суд України ухвалив рішення                                № 4-р(ІІ)/2020, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини третьої статті 307 КПК України щодо заборони оскарження ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.
		Зі змісту вказаного рішення Конституційного Суду України вбачається, що воно ухвалене з метою забезпечення конституційного права на судовий захист особи, яка звертається до уповноважених державних органів із заявою, повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
		Зокрема, Конституційний Суд України зазначив про те, що судовий захист стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення, має бути забезпечений під час розгляду цього питання хоча б у двох судових інстанціях.
		Відповідно ж до висновку щодо застосування норм права, який міститься у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15  лютого 2021 року у справі № 133/3337/19, оскарженню в апеляційному порядку підлягають ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, які постановлені після визнання неконституційними положень ч. 3 ст. 307 КПК, тобто з 17 червня 2020 року. Якщо така ухвала слідчого судді постановлена до 17 червня 2020 року, і на час ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 та набрання ним чинності ще не закінчився встановлений у п. 3 ч. 2 та ч. 3 ст. 395 КПК строк апеляційного оскарження певною особою ухвали слідчого судді за результатами розгляду скарги на бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, то в такої особи виникає право апеляційного оскарження вказаної ухвали слідчого судді.
		Згідно з матеріалами провадження, ухвала слідчого судді Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 січня 2023 року була постановлена після визнання неконституційними положень ч. 3 ст. 307 КПК України.
		З огляду на зазначене, доводи адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження заслуговують на увагу. Ухвала слідчого судді Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 05 січня 2023 року підлягає оскарженню в апеляційному порядку, у зв`язку з чим рішення суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження є помилковим.
		Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Київського апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
		При новому розгляді апеляційному суду необхідно врахувати наведене та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив: 
		Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 13 січня 2023 рокупро відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою адвоката    ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від  05 січня  2023 рокускасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_1                                   ОСОБА_2                       ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...