Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 161/11468/22 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
Надіслано для оприлюднення: 26.04.2023. Зареєстровано: 27.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2023.
Дата набрання законної сили: 21.04.2023
Номер судового провадження: 11-кп/802/296/23
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12022030000000079

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 161/11468/22  Провадження №11-кп/802/296/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1  Доповідач:                 ОСОБА_2 
		 
		ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		21 квітня 2023 року                                                                 місто Луцьк
		Волинський апеляційний суд у складі:
		головуючого судді -                  ОСОБА_2 ,
		суддів -                          ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю секретаря -          ОСОБА_5 ,
		прокурора -                          ОСОБА_6 ,
		обвинуваченого -                  ОСОБА_7 ,
		захисника -                          ОСОБА_8 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12022030000000079 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 січня 2023 року щодо  ОСОБА_7 ,
		В С Т А Н О В И В:
		Вироком суду першої інстанції  ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Камінь-Каширський Волинської області, мешканця: АДРЕСА_1 , громадянин України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні троє дітей, працюючого на посаді лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня», не судимого
		визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.190 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
		Також вказаним вироком ОСОБА_7 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.1 ст.369, за ч.2 ст.15 ч.1 ст.332 КК України та виправдано на підставі п.1 ч.1 ст.373 КПК України, у зв`язку з недоведеністю, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа (відсутність події злочину).
		Вироком вирішено долю речових доказів, арештованого майна та процесуальних витрат.
		Обвинуваченого ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він в період з 25.05.2022 по 23.06.2022, перебуваючи на посаді лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня» /наказ № 211-ос від 28.11.2016/, будучи відповідно до Наказу вищевказаного підприємства №346-од від 13.09.2021 членом позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, що виразився у повідомленні ОСОБА_9 завідомо неправдивих відомостей про необхідність надання йому грошових коштів в сумі 1 800 доларів США для ніби-то подальшої їх передачі начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , завідуючому поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_11 і завідувачу психіатричним відділенням № 11 - члену військово-лікарської комісії вищевказаної установи ОСОБА_12 , за прийняття ними рішення щодо поставлення діагнозу про наявність у нього психічного захворювання для подальшого визнання непридатним для військової служби під час воєнного стану.
		Так, 25.05.2022 перебуваючи в смт.Маневичі Волинської області, у невстановлені органом досудового розслідування місці та час, ОСОБА_9 будучи тимчасово переміщеною особою, якій в обов`язковому порядку необхідно було стати на облік як військовозобов`язаному у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 та пройти військово-лікарську комісію, маючи певні проблеми із здоров`ям, будучи визнаним непридатним до військової служби у мирний час, звернувся до лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_7 , який є членом військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , для проведення консультації.
		В ході її проведення у обвинуваченого ОСОБА_7 виник умисел на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 шляхом обману. З цією метою він повідомив останньому завідомо неправдиві відомості, про те, що він зможе вирішити питання щодо визнання його непридатним до військової служби.
		Він же, продовжуючи свої шахрайські дій, повідомив ОСОБА_13 , що наявне у нього захворювання не звільняє його він мобілізації до Збройних сил України під час воєнного стану, однак він зможе посприяти йому у визнанні його непридатним до військової служби, оформивши на нього одне із психічних захворювань, яке звільняє від проходження військової служби під час воєнного стану, за умови надання йому коштів в сумі 1800 доларів США, для подальшої їх передачі ніби-то службовим особам за прийняття ними рішення, щодо наявності в нього психічного захворювання. Однак реального наміру робити це не мав та приховав від ОСОБА_9 ту обставину, що він не може впливати на рішення членів комісії, оскільки рішення приймаються колегіально за наслідками обстеження, а також, що він в цей період не брав участь у роботі військово-лікарської комісії, оскільки відповідно до Наказу КНП «Маневицька багатопрофільна лікарня» № 69-в від 05.05.2022 перебував у щорічній відпустці, чим цілеспрямовано викликав у ОСОБА_9 неправильне уявлення про обставини, знання яких суттєво могло вплинути на прийняття ним рішення про передачу коштів.
		27.05.2022 близько 10.38 год. обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи в АДРЕСА_2 , умисно, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 шляхом обману, з метою власного протиправного збагачення, заздалегідь не маючи на меті реально виконувати свої обіцянки та впливати на рішення членів комісії, отримав від останнього грошові кошти в сумі 100 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення становило 2 925, 49 грн, ніби-то для подальшої їх передачі начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , за надання направлення до Комунального підприємства «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» для проходження обстеження, хоча насправді їх передавати не мав, а їх привласнив, оскільки надання направлення на додаткове обстеження (за потреби), передбачено «Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затверджену Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008.
		При цьому, ОСОБА_7 продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , шляхом обману, повідомив останньому завідомо неправдиві відомості про необхідність передання коштів в сумі 1 200 доларів США для подальшої передачі в якості неправомірної вигоди завідувачу поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_11 та завідувачу психіатричного відділення №11 ОСОБА_12 , які будуть проводити його додаткове обстеження для поставлення ними діагнозу про визнання непридатним для військової служби під час воєнного стану, в зв`язку із психічним захворюванням, чим увів останнього в оману.
		27.05.2022 ОСОБА_9 під час проходження військово-лікарської комісії, відповідно до попередньо отриманих настанов обвинуваченого ОСОБА_7 , повідомив про наявність проблем із психічним здоров`ям, в зв`язку з чим був скерований на огляд до лікаря-невропатолога Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_14 (наказ № 346-од від 13.09.2021 про підміну на час відсутності лікаря-психіатра ОСОБА_7 ), де ОСОБА_9 вказав про наявність проблем із психічним здоров`ям, в зв`язку чим йому, відповідно до «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, було видано направлення для проходження додаткового обстеження у лікаря-психіатра КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк».
		При цьому, ОСОБА_7 , продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на незаконне заволодіння грошовими коштами потерпілого, повідомив ОСОБА_9 завідомо неправдиві відомості про те, що дане направлення було виписане внаслідок передачі ним начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 грошових коштів в сумі 100 доларів США, що не відповідало дійсності, оскільки ОСОБА_7 вказані грошові кошти останньому не передавав, а заволодів ними.
		Так, 15.06.2022 близько 11.30 год. перебуваючи в АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 , умисно, продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , шляхом обману, повідомив останньому завідомо неправдиві відомості про те, що він ніби-то спілкувався з завідувачем психіатричного відділення №11 КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_12 щодо постановлення діагнозу, внаслідок якого він буде визнаний непридатним до проходження військової служби в ЗСУ, і що їй за це необхідно передати грошові кошти в сумі 1200 доларів США, що не відповідало дійсності, оскільки вищевказаної розмови не було.
		23.06.2022 близько 16.11 год. обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи на території КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк», що по вул. Теремнівська, 98 с. Липини, умисно, продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на заволодіння шляхом обману коштами ОСОБА_9 , отримав від останнього грошові кошти в розмірі 1200 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення становило 35 100 гривень, ніби-то для подальшої їх передачі завідувачу поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_11 та завідувачу психіатричним відділення №11 вищевказаної установи ОСОБА_12 за прийняття рішення щодо визнання непридатним ОСОБА_9 до військової служби, що не відповідало дійсності, оскільки не мав наміру їх передавати, а хотів заволодіти ними.
		ОСОБА_7 , з метою введення в оману потерпілого та створення в нього враження щодо їх передачі завідувачу поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_11 та завідувачу психіатричним відділення №11 вищевказаної установи ОСОБА_12 , зателефонував до ОСОБА_15 , який проходив лікування у вказаній установі за його направленням та передав йому вказані грошові кошти, демонстративно повідомивши останньому про необхідність їх передання завідувачу психіатричним відділенням ОСОБА_12 , хоча достовірно знав, що остання на даний час відсутня на роботі, а вказані грошові кошти мав на меті забрати через деякий час та заволодіти ними.
		Таким чином, ОСОБА_7 створив оманливе враження у ОСОБА_9 , що отримані від нього грошові кошти в сумі 1200 доларів США, він передасть через ОСОБА_15 вищевказаним службовим особам КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк».
		Того ж дня близько 16.50 год. обвинувачений ОСОБА_7 , умисно, продовжуючи свої шахрайські дії, спрямовані на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 , шляхом обману, що виразився у повідомленні завідомо неправдивих відомостей щодо попередніх домовленостей із завідувачем поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_11 та завідувачем психіатричного відділення №11 вищевказаної установи ОСОБА_12 , знаходячись в приміщенні автозаправної станції «Чіпо», що за адресою: с. Липини Луцького району, вул. Окружна, 32а, отримав від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 500 доларів США, що згідно курсу НБУ на момент вчинення становило 14 625 гривень, за позитивне вирішення питання у визнанні його непридатним до військової служби, однак свої шахрайські дії направлені на незаконне заволодіння даними коштами не довів до кінця з причин та обставин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками Національної поліції України.
		Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на вчинення шахрайства, тобто у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 ч.1 ст.190 КК України.
		Окрім цього, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він в період з 25.05.2022 по 23.06.2022 перебуваючи на посаді лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня», на яку був призначений відповідно до Наказу № 211-ос від 28.11.2016, а також являючись відповідно до Наказу вищевказаного підприємства №346-од від 13.09.2021 членом позаштатної постійно-діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , підбурював ОСОБА_9 до надання йому неправомірної вигоди в сумі 1800 доларів США, для подальшої їх передачі начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , а також завідуючому поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_11 та завідувачу психіатричним відділенням №11 - члену військово-лікарської комісії вищевказаної установи ОСОБА_12 , за прийняття ними рішення щодо поставлення діагнозу психічного захворювання ОСОБА_9 , внаслідок якого той буде визнаний непридатним для військової служби під час воєнного стану.
		25.05.2022 в смт. Маневичі ОСОБА_9 , будучи тимчасово переміщеною особою, якій необхідно було стати на облік як військовозобов`язаному у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 , маючи певні проблеми із здоров`ям та будучи визнаним непридатним до військової служби у мирний час, звернувся за консультацію з даного приводу до лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_7 , який одночасно являвся членом військово-лікарської комісії.
		В ході вищевказаної консультації ОСОБА_7 повідомив, що наявне у ОСОБА_9 захворювання не звільняє його він мобілізації до Збройних сил України під час воєнного стану, однак він може посприяти йому у визнанні його непридатним до військової служби, оформивши на нього одне із психічних захворювань, яке звільняє від проходження військової служби під час воєнного стану.
		При цьому, ОСОБА_7 повідомив ОСОБА_9 , що він готовий посприяти йому за умови надання йому коштів в сумі 1800 доларів США, в якості неправомірної вигоди, для подальшої їх передачі начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , завідуючому поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_11 та завідувачу психіатричним відділенням № 11 - члену військово-лікарської комісії вищевказаної установи ОСОБА_12 , за прийняття ними відповідного рішення щодо наявності в нього психічного захворювання, чим підбурював до надання неправомірної вигоди.
		Таким чином, ОСОБА_7 створив умови за яких ОСОБА_9 , будучи переконаним в наявності реальної можливості бути мобілізованим до Збройних Сил України, змушений був погодитися з його пропозицією про надання йому коштів в якості неправомірної вигоди, для подальшої їх передачі вищевказаним службовим особам, у зв`язку із небажанням бути мобілізований.
		Так він, 27.05.2022 близько 10.38 год., перебуваючи в АДРЕСА_2 , умисно, продовжуючи свої дії спрямовані на підбурення до надання неправомірної вигоди, отримав від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 100 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 2925,49 грн. в якості неправомірної вигоди, ніби-то для подальшої передачі начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 , за надання направлення до Комунального підприємства «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» для проходження додаткового обстеження.
		Він же, продовжуючи свої дії направлені на підбурення до надання неправомірної вигоди, повідомив ОСОБА_9 про те, що в подальшому йому необхідно надати ще грошові кошти в сумі 1200 доларів США для подальшої їх передачі в якості неправомірної вигоди завідувачу поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_11 та завідувачу психіатричного відділення №11 вищевказаної установи ОСОБА_12 , які будуть проводити його обстеження, для постановлення ними діагнозу щодо наявності в нього психічного захворювання та визнання, таким чином, ОСОБА_9 непридатним для військової служби під час воєнного стану.
		27.05.2022 ОСОБА_9 звернувся у ІНФОРМАЦІЯ_5 , де за № 1143, отримав направлення на проходження військово-лікарської комісії, в ході проходження якої, відповідно до отриманих настанов ОСОБА_7 , повідомив, що має проблеми із психічним здоров`ям, в зв`язку з чим його направили на огляд до лікаря-невропатолога Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_14 , яка відповідно до наказу № 346-од від 13.09.2021 підміняла лікаря-психіатра ОСОБА_7 на час його відсутності. ОСОБА_9 , відповідно до настанов ОСОБА_16 , заявив про наявність у нього проблем із психічним здоров`ям, у зв`язку із чим лікар-невропатолог ОСОБА_14 видала направлення для проходження додаткового обстеження у лікаря-психіатра у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк».
		15.06.2022 близько 11.30 год. в смт. Маневичі, під час чергової зустрічі ОСОБА_9 з лікарем-психіатром ОСОБА_7 , останній умисно, продовжуючи свої дії направлені на підбурення ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди, повідомив останньому завідомо неправдиві відомості про те, що він спілкувався з завідувачем психіатричного відділення №11 КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_12 щодо поставлення йому відповідного діагнозу, внаслідок якого той буде визнаний непридатним до проходження військової служби в ЗСУ і що останній за це необхідно передати грошові кошти в якості неправомірної вигоди в сумі 1200 доларів США.
		23.06.2022 близько 16.11 год. в с. Липини, ОСОБА_7 умисно, продовжуючи свої дії, направлені на підбурення ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди, перебуваючи на території КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк», що знаходиться по вул. Теремнівська, 98, отримав від останнього грошові кошти в розмірі 1200 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 35 100 гривень, в якості неправомірної вигоди для подальшої їх передачі завідувачу поліклінічним відділенням КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк» ОСОБА_11 та завідувачу психіатричним відділення №11 вищевказаної установи ОСОБА_12 , за прийняття ними рішення щодо наявності у ОСОБА_9 психічного захворювання, внаслідок якого він буде визнаний непридатним до військової служби.
		Таким чином, ОСОБА_7 своїми протиправними діями підбурював ОСОБА_9 до надання грошових коштів в сумі 1200 доларів США, для подальшої їх передачі в якості неправомірної вигоди службовим особам КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцьк», а саме: ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
		В подальшому він же, 23.06.2022 близько 16.50 год., знаходячись в приміщенні автозаправної станції «Чіпо», що за адресою: с.Липини Луцького району, вул. Окружна, 32а, умисно, продовжуючи свої дії, направлені на підбурення до надання неправомірної вигоди, отримав від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 500 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 14 625 гривень, в якості неправомірної вигоди за позитивне вирішення питання у визнанні непридатним останнього до військової служби, після чого був затриманий працівниками Національної поліції України.
		Такі дії обвинуваченого ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.1 ст.369 КК України як підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням службового становища.
		Окрім того, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується і у тому, що він в період з 25.05.2022 по 23.06.2022, перебуваючи на посаді лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня» /згідно наказу № 211-ос від 28.11.2016/, а також являючись відповідно до наказу вищевказаного підприємства №346-од від 13.09.2021 членом позаштатної постійно-діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , сприяв незаконному переправленню ОСОБА_9 через державний кордон України, шляхом усунення перешкод.
		Зокрема, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан. Законом України від 24.02.2022 №2102-IX затверджено вищевказаний Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Законами України від 15.03.2022 № 2119-IX, від 21.04.2022 № 2212-IX, від 22.05.2022 №2263-IX , затверджено Укази Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
		Указами Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 та від 17.05.2022 №342/2022 в Україні оголошено проведення загальної мобілізації до Збройних Сил України, з урахуванням чого запроваджено обмеження виїзду за межі України громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років.
		На підставі вищевказаних Указів Президента України, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зокрема, виїзд за межі країни громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років забороняється.
		ОСОБА_7 , відповідно до наказу Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня» Маневицької селищної ради «Про утворення позаштатної постійно-діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 № 346-од від 31.09.2021, включений як лікар-психіатр до основного складу військово-лікарської комісії та, в силу виконання ним своїх службових обов`язків, був обізнаний з вищевказаними нормативними актами та умовами виїзду за кордон у воєнний час.
		25.05.2022 в смт.Маневичі ОСОБА_9 , будучи тимчасово переміщеною особою, якій необхідно було стати на облік як військовозобов`язаному у першому відділі ІНФОРМАЦІЯ_4 , маючи певні проблеми із здоров`ям та будучи визнаним непридатним до військової служби у мирний час, звернувся за консультацію з даного приводу до лікаря-психіатра Комунального некомерційного підприємства «Маневицька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_7 , який одночасно являвся членом військово-лікарської комісії.
		В ході вищевказаної розмови ОСОБА_7 знаючи, що ОСОБА_9 є громадянином України та являється особою призовного віку, повідомив, що зможе посприяти у визнанні його непридатним до військової служби, оформивши на нього одне із психічних захворювань, яке звільняє від проходження військової служби під час воєнного стану, а також знаючи про намір останнього перетнути державний кордон України та потрапити до Республіки Польща, повідомив, що при наявності документально оформленого діагнозу про психічне захворювання, той зможе виїхати за межі України.
		Так він, 27.05.2022 близько 16.10 год., перебуваючи в смт. Маневичі, вул.100-річчя Маневич, під час зустрічі з ОСОБА_9 , в ході якої обговорював питання щодо визнання його непридатним для військової служби під час воєнного стану, знаючи що він є військовозобов?язаним громадянином України і в період дії правового режиму воєнного стану та загальної мобілізації йому заборонено залишати територію України, продовжуючи свої дії направлені на сприяння в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, шляхом усунення перешкод, повторно надав роз`яснення ОСОБА_9 , що на підставі отриманого недостовірного діагнозу про наявність в нього психічного захворювання, йому буде надана довідка з ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо його непридатності до військової служби, згідно якої, він зможе безперешкодно перетнути державний кордон України.
		Він же, 03.06.2022 близько 12.05 год., перебуваючи в смт.Маневичі, вул.Незалежності, під час чергової зустрічі з ОСОБА_9 , продовжуючи свої дії направлені на сприяння в незаконному переправленні осіб через державний кордон України, повідомив останньому, що йому буде поставлений діагноз про наявність в нього психічного захворювання, який усуне перешкоди для виїзду за кордон.
		Однак свій умисел, спрямований на сприяння в незаконному переправленні ОСОБА_9 через державний кордон України, шляхом усунення перешкод у вигляді заборони виїзду, у зв`язку із його допомогою у визнанні непридатним до військової служби, шляхом постановленням недостовірного діагнозу про наявність психічного захворювання не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки 23.06.2022 був затриманий працівниками Національної поліції України.
		Такі дії обвинуваченого ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.1 ст.332 КК України як закінчений замах в сприянні незаконного переправлення осіб через державний кордон України, шляхом усунення перешкод.
		Проте суд першої інстанції прийшов висновку, що стороною обвинувачення не було надано достатніх належних та допустимих доказів, кожен з яких окремо та разом у їх сукупності, свідчили б про вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.1 ст.369, ч.2 ст.15 ч.1 ст.332 КК України, що вказує на відсутність самої події злочину.
		Не погодившись з вироком суду, обвинувачений подав апеляційну скаргу у зв`язку істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
		На переконання апелянта, зі сторонни правоохоронних органів та потерпілого ОСОБА_9 наявна провокація, у звязку з цим наявні в матеріалах справи докази є недопустимими. 
		Насамперед про провокацію зі сторони потерпілого свідчить його надмірна наполегливість у спілкуванні, зокрема, ініціатором зустрічей та протизаконних дій був саме ОСОБА_9 , який сам назвав суму коштів за яку він готовий вирішити питання. Також при допиті потерпілого, останній підтвердив, що усвіломлено мав умисел схилити обвинуваченого шляхом неправомірної вигоди у видачі фіктивної довідки для ухилення від мобілізації. 
		Крім цього, у показаннях ОСОБА_9 , наданих вперше та при повторному допиті, містяться розміжності щодо належності коштів, які він передав як неправомірну вигоду. Так при первинному допиті потерпілий повідомив, що кошти для неправомірної вигоди йому надали працівники поліції, його особистих було лише 300 доларів США, однак при повторному допиті ствердив про належність йому всієї суми. Апелянт зауважує, що повторний дипит потерпілого відбувся в порушення ст.352 КПК України, оскільки його повторно допитували з тих самих підстав по яких він вже давав покази, а не щодо інших обставин. 
		ОСОБА_7 наголошує, що саме через неоднаразові наполегливі вмовляна ОСОБА_17 погодився надати йому консультацію щодо можливості напавлення його до Волинської обласної психіатричної лікарні для проходження обстеження та ніяких коштів у нього не вимагав.
		З приводу заволодіння ним коштами в сумі 1200 доларів США то апеллянт стверджує, що вказані кошти в присутності ОСОБА_9 передав ОСОБА_12 через свідка ОСОБА_15 , наміру заволдодіти вказаними коштами ц нього не було.
		Також на підтвердження вчинення провокації свідчить і те, що 27.05.2022 під час передачі ОСОБА_9 йому 100 доларів США, його правоохоронними органами затримано не було.
		Враховуючи наведене, ОСОБА_7 просить оскаржуваний вирок скасувати, ухвалити новий, яким визнати його невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.190 КК України.
		Потерпілий в судове засідання не з`явились, хоча повідомлявся належним чином про час і місце розгляду справи у відповідності до положень КПК України, будь-яких заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги на інший день та відомості про поважність причин його неявки від останнього не надходило. Учасники кримінального провадження, які з`явилися в судове засідання, не заперечували щодо продовження розгляду справи у відсутності потерпілого. Його неприбуття не перешкоджає розгляду кримінального провадження відповідно до вимог ч.4 ст.405 КПК України.
		Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, міркування обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, прокурора, який щодо задоволення апеляційної скарги заперечив, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд доходить наступного висновку.
		Висновки суду про виправдування ОСОБА_7 за ч.4 ст.27 ч.2 ст.15 ч.1 ст.369, ч.2 ст.15 ч.1 ст.332 КК України ніким з учасників судового провадження не оспорюються, а тому апеляційний суд відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України в цій частині оскаржуваний вирок не перевіряє.
		Відповідно до вимог ст. 370 КПК України  як обвинувальний, так і виправдувальний вирок повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.  Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		За положеннями ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню : 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);  2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;  3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;  4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;  5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;  6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення .
		Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
		Згідно зі ст.94 КПК України суд, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Вказаних вимог закону місцевим судом при ухваленні вироку дотримано.
		Ухвалюючи обвинувальний вирок щодо ОСОБА_7 за ч.2 ст.15 ч.1 ст.190 КК України, суд першої інстанції проаналізував зібрані у кримінальному провадженні докази для вирішення питань, зазначених у ст.368 КПК України.
		Обставини, встановлені у вироку, ґрунтуються на повному, всебічному та неупередженому дослідженні доказів, зібраних у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку. 
		Так, суд першої інстанції дав належну юридичну оцінку показанням самого ОСОБА_18 , який визнав винуватість у закінченому замаху на вчинення шахрайства, фактично не заперечив перебігу подій з його участю за обставин, викладених в обвинуваченні, пояснив порядок своїх дій щодо вчинення кримінального правопорушення, однак зазначив, що такі дії вчинив внаслідок провокативних дій самого потерпілого, який наполегливо пропонував гроші та хотів вирішити це питання саме у такий спосіб.
		Надані покази обвинуваченого щодо перебігу подій за його участі узгоджується з наданими показами в судовому засіданні місцевого суду потерпілим ОСОБА_9 . Так потерпілий вказав, що звернувся до ОСОБА_7 за порадою особи, яка дала номер обвинуваченого, з метою отримання допомоги в ухиленні від служби в армії. Обвинувачений ОСОБА_7 , у свою чергу, в поясненнях вказав, що дійсно до нього зателефонував його знайомий та повідомив про переселенеця - ОСОБА_9 , який приїхав в смт.Маневичі та запитував чи можна вирішити питання «ухилення від проходження військової служи в армії». Він погодився допомогти, після чого йому зателефонував потерпілий і вони домовились про зустріч.
		Потерпілий також ствердив, що ОСОБА_7 розповідав йому про зустрічі з військовим комісаром, лікарями, неодноразово він при ньому ніби-то телефонував лікарю, окрім того вони разом їздили в лікарню, де обвинувачений передав 1200 доларів США хлопцю, який ніби-то мав передати гроші медсестрі та лікарям. 
		У свою чергу обвинувачений ствердив, що про позитивне проходження комісії, видачі направлення для проходження додаткового обстеження, постановлення відповідного діагнозу, прийняття рішення про визнання непридатним до військової служби ні з ким не домовлявся, просто консультував потерпілого як себе поводити, що розповідати лікарям, коштів жодному з них не передавав та не мав такого наміру, так як хотів їх всі привласнити. Також показав, що своїми діями, в тому числі і у випадку з ОСОБА_15 , телефонуючи у його присутності до ОСОБА_12 , з якою розмовляв на загальні теми або ж більше імітував такі розмови, він намагався переконати потерпілого, що може вирішити ці питання, робив це, щоб надати більше пафосу та щоб потерпілий не сумнівався у його можливості вирішити ситуацію з якою він звернувся.
		У свою чергу, свідок ОСОБА_15 підтвердив факт передання ОСОБА_7 через нього грошових коштів ОСОБА_12 , яка їх не прийняла та виставила його з кабінету.
		Вказане вище спростовує заперечення обвинуваченого щодо заволодіння ним грошовими коштами в сумі 1200 доларів США, які йому надав потерпілий ОСОБА_9 для лікарям Волинської обласної психіатричної лікарні.
		Також, винуватість ОСОБА_7 підтверджується іншими доказами, які суд першої інстанції усебічно, повно, об`єктивно дослідив та правильно оцінив.
		Насамперед про наявність у ОСОБА_7 умислу щодо вчинення шахрайскихх дій щодо заволодіння грошовими коштами потерпілого ОСОБА_9 свідчать показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , які в судовому засіданні місцевого суду надали пояснення, що обвинувачений не звертався та не просив сприяти у визнанні будь-яких осіб (в тому числі і потерпілого) непридатними до військової служби.
		Протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - про хід і результати негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту та про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 01.06.2022, 06.06.2022 стверджується факт зустрічей - 27.05.2022, 03.06.2022 в смт.Маневичі ОСОБА_9 з ОСОБА_7 та проведення ними розмов з приводу процедури встановлення діагнозу для визнання непридатним до проходження військової служби у військовий час, досягнення домовленостей з цього приводу та передання частини грошових коштів.
		З протоколів за результатами проведення негласних слідчих дій - аудіо контролю за особою від 17.06.2022 вбачається факт зустрічей 03.06.2022, 13.06.2022 (в смт.Маневичі) та 15.06.2022 в приміщенні КНП «Маневицька профільна лікарня» (смт.Маневичі, вул.Незалежності, 1) ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , їх розмови з приводу досягнення домовленостей щодо постановлення діагнозу про наявність психічного захворювання, з посиланням ОСОБА_7 на звернення до лікарів ВОПЛ та необхідності передачі лікарям грошових коштів.
		Крім того як слідує з протоколу за результатом проведення негласної слідчої дії - контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 27.06.2022 року 23.06.2022 о 16.03 год. ОСОБА_9 зустрівся з ОСОБА_7 на АЗС «Chipo», що в с.Липини Луцького району, вул.Окружна, 32А, після чого поїхали до КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м.Луцьк» за адресою: с.Липини Луцького району, вул.Теремнівська, 98, о 16.10 год. ОСОБА_9 передав грошові кошти в сумі 1200 доларів США ОСОБА_7 (поклав у паспорт гр.України) з метою ніби-то подальшої передачі службовим особам КП «Волинської обласної психіатричної лікарні м.Луцьк». Під час руху по території лікарні ОСОБА_7 розповідає кому із числа службових осіб даного закладу та в яких сумах отримає грошові кошти та здійснює дзвінок до завідувача психіатричного відділення №11 ОСОБА_12 . О 16.33 год. ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні лікарні зустрічаються з ОСОБА_15 , якому ОСОБА_7 залишає грошові кошти в сумі 1200 доларів США ніби-то для передачі ОСОБА_12 , яка, з його слів - попереджена про це. О 16.44 год. ОСОБА_7 та ОСОБА_9 їдуть на АЗС «Chipo» (с.Липини Луцький район, вул.Окружна,32А), де о 16.49 год. ОСОБА_9 передає ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 500 доларів США за ніби-то виконану ним роботу (останній кладе їх у паспорт громадянина України).
		Під час проведення обшуку у палаті №5 відділення №11 (корпус 5) КП «ВОПЛ м.Луцька» у ОСОБА_15 вилучено грошові кошти в сумі 1200 доларів США та папір, у які вони були загорнуті. Встановлено наявність на грошових коштах світіння світло-зеленого кольору, а також їх повне співпадіння (купюри, серії та номери) з тими, що надавались ОСОБА_9 , відповідно до протоколу від 23.06.2022, вказане зафіксоване у протоколі обшуку від 24.06.2022.
		Під час проведення освідування особи ОСОБА_7 зроблено змиви з рук останнього. Жодних зауважень від учасників з приводу проведення вказаної дії не надходило, що засвідчено їх особистими підписами у протоколі від 23.06.2022.
		Під час огляду місця події 23.06.2022 в приміщення автозаправки «Чіпо» за адресою: с.Липини Луцького району, вул.Окружна, 32а, було виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 500 доларів США (в паспорті ОСОБА_7 ), паспорт гр.України на прізвище ОСОБА_7 , мобільний телефон «Samsung Galaxsi». Встановлено наявність на грошових коштах світіння світло-зеленого кольору, а також їх повне співпадіння (купюри, серії та номери) з тими, що надавались ОСОБА_9 , відповідно до протоколу від 23.06.2022.
		Протоколом огляду від 01.08.2022 оглянуто інформацію, яка знаходиться у мобільному телефоні марки «Samsung Galaxy A12» чорного кольору номер оператора мобільного зв`язку: НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 та встановлено наявність переписки та спілкування з абонентом № НОМЕР_4 - « ОСОБА_22 », яким користувався ОСОБА_9 .
		З висновку експерта №2103-Е від 14.07.2022 вбачається, що на поверхнях марлевих тампонів, на які 23.06.2022 під час проведення освідування зроблено змиви з лівої та правої руки ОСОБА_7 , грошових коштів, вилучених 23.06.2022 під час проведення огляду в сумі 500 доларів США, сторінок №2,3 паспорта гр.України на прізвище ОСОБА_7 , де знаходились вилучені кошти, а також грошові кошти в сумі 1200 доларів США, вилучені 24.06.2022 під час проведення обушку КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м.Луцька», аркуша паперу в якому вони знаходились є нашарування спеціальної хімічної речовини.
		Спеціальна хімічна речовина, яка виявлена на поверхнях банкнот (об.№№1-17), марлевих тампонів (об.№№18,19), паспорта (об.№20), аркуша паперу (об.№№21), має спільну родову належність з представленою на дослідження спеціальною хімічною речовиною «Світлячок-М», зразки якої було відібрано на марлеву медичну стерильну серветку 23.06.2022.
		Апеляційний суд вважає, що вищевказані докази були отримані в законний спосіб, тобто у порядку передбаченому чинним законодавством. 
		Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано поклав вказані вище документальні та інші докази, які на думку апеляційного суду є послідовними та узгоджуються між собою, а також містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню, в основу вироку, як такі, що вказують на причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.190 КК України, навівши при цьому переконливі мотиви свого рішення.
		При цьому, як вбачається з вироку суду, сам обвинувачений не заперечує фактичних обставин кримінального провадження, які стосуються того, що він особисто зустрівчався з потерпілим ОСОБА_9 з приводу визнання його непридатним до військової служби, отримував від нього грошові кошти, які в подальшому хотів привласнити.
		Проаналізувавши вищевказані докази колегія суддів вважає, що ними доводяться обставини, які підлягають доказуванню в порядку ст.91 КПК України.
		З врахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції, оцінивши зібрані під час досудового розслідування та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, обґрунтовано дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.190 КК України, повністю доведена в ході судового розгляду належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.85, 86 КПК України.
		Водночас, апеляційний суд критично відноситься до доводів сторони захисту в тій частині, що протиправні дії ОСОБА_7 вчинив лише внаслідок провокативних дій самого потерпілого та працівників правоохоронного органу, оскільки, вони належним чином перевірялися судом першої інстанції та обґрунтовано визнані безпідставними, адже суперечать дослідженим доказам у справі, не відповідають обставинам, встановленим під час судового провадження, а тому відповідно розцінюються як намагання уникнути чи пом`якшити відповідальності за вчинене.
		Так для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів судова практика виробила змістовний та процесуальний критерії. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
		Так, для встановлення факту провокації злочину визначальним є з`ясування питань: чи були дії правоохоронних органів активними, чи мало місце з їх боку спонукання особи до вчинення злочину, наприклад прояв ініціативи у контактах з особою, повторні пропозиції, незважаючи на початкову відмову особи, наполегливі нагадування, підвищення ціни вище середньої; чи було би скоєно злочин без втручання правоохоронних органів; чи були у правоохоронних органів об`єктивні дані про те, що особу було втягнуто у злочинну діяльність і ймовірність вчинення нею злочину була суттєвою.
		Вказані вимоги узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах «Банніков проти Російської Федерації» від 04 листопада 2010 року, «Веселов та інші проти Російської Федерації» від 02 жовтня 2010 року, «Матановіч проти Хорватії» від 04 квітня 2017 року, «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року.
		Судова колегія вважає, що доводи сторони захисту щодо провокативних дій зі сторони правоохоронних органів і потерпілого ОСОБА_9 крізь призму наведених вище критеріїв були перевірені судом першої інстанцій.
		Так, як вбачається з матреіалів справи ОСОБА_7 без вмовлянь зі збоку потерпілого ОСОБА_9 погодився на пропозицію останнього в допомозі йому ухилитися від служби в армії. Зі змісту розмов між обвинуваченим та потерпілим, які отриманні внаслідок проведенних НСРД, так і з наданих самим ОСОБА_7 показах в місцевому суді стверджується, що обвинувачений повідомив потерпілому, що якщо його визнати непридатним до служби через наявність психічного захворювання, то він зможе виїхати, розповів усю процедуру, яку мав пройти потерпілий. Також із зафіксованих розмов вбачається, що ОСОБА_7 неодноразово озвучував суми та осіб, яким ці кошти він має передати та для чого саме, в деталях розказував про послідовний порядок вчинення ним конкретних дій, створював відповідну обстановку (у випадку телефонних розмов з ОСОБА_12 на загальні теми, а не щодо питання з яким звернувся потерпілий), якою переконав ОСОБА_9 у виконанні ним всіх необхідних дій щодо ухилення останнього від військової служби.
		Виходячи з зазначеного, апеляційний суд вважає, що доводи сторони захисту про провокацію не є слушними і спростовуються матеріалами провадження.
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 повідомляв потерпілого ОСОБА_9 , що він як лікар-психіатр домовиться з іншими лікарями, у тому числі у Волинській обласній психіатричній лікарні про постановку йому діагнозу із психічними розладами, у зв?язку з чим правоохоронні органи, маючи інформацію про можливе задіяння інших осіб до злочинної діяльності продовжили розслідування, після підтвердження факту передачі ОСОБА_9 . 27.05.2022 ОСОБА_7 грошових коштів у сумі 100 доларів США. Вказане стверджується наявними у матеріалах кримінального провадження ухвалами слідчих судів Волинського апеляційного суду щодо надання дозволу на проведення НСРД стосовно ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
		Таким чином повторна фіксація правоохоронними органами факту отримання ОСОБА_7 коштів не свідчить про провокацію вчинення злочину зі сторони органу досудового розслідування, який діяв в основному у пасивний спосіб.
		А тому, доводи сторони захисту про провокацію злочину з боку правоохоронних органів не знайшли свого підтвердження у ході перевірки матеріалів провадження судом апеляційної інстанції.
		Посилання обвинуваченого в апеляційній скарзі на порушення місцевим судом вимог ст.352 КПК України при повторному допиті потерпілого ОСОБА_9 є безпідставним. Із звукозапису судового засідання від 27.12.2022 вбачається, що повторний допит ОСОБА_9 було проведено місцевим судом з метою повноти та об?єктивності судового розгляду для усунення неточностей наявних у попередніх показаннях потерпілого. Так потерпілий пояснив суду, що неправильно висловився під час допиту в судовому засіданні 04.10.2022 щодо походження грошових коштів, які він надавав обвинуваченому ОСОБА_7 як неправомірну вигоду, оскільки він надавав працівникам поліції їх для помічення, а потім від них їх отримував для передачі обвинуваченому. Також вказав, що працівники поліції робили копії наданих ним купюр та склали протокол. Вказані пояснення узгоджуються з протоколом огляду, помічення та вручення зазделегіть ідентифікованих засобів - грошових купюр від 23.06.2022, відповідно до якого, виготовлено світлокопії грошових коштів, які добровільно надав ОСОБА_9 , а саме - долари США номіналом по 100 (сто) доларів США кожна, у кількості 17 (сімнадцяти) штук, загальна сума грошових коштів становить 1700 (одна тисяча сімсот) доларів США. 
		Складовою підстави кримінальної відповідальності за шахрайство є усвідомлення суб`єктом злочину того факту, що предмет злочину є для нього чужим, що він заволодіває чужим майном за відсутності будь-якого дійсного чи уявного права на нього. Кримінальна відповідальність за шахрайство пов`язана зі встановленням усвідомлення винним факту заволодіння чужим майном з метою його безоплатного, безповоротного обернення на свою користь (чи третіх осіб) за відсутності законних підстав, збільшення внаслідок цього власних або третьої особи майнових фондів. Усвідомлення винуватою особою, кому саме належить чуже майно та на яких підставах, чи заволодіває він майном, використавши оману власника цього майна, чи оману іншої особи, у володінні якої воно перебуває, не є вирішальним для встановлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Зазначені висновки були викладенні у постанові ВС від 04.08.2021 у справі №712/10080/15-к.
		Таким чином, уточнення потерпілим ОСОБА_9 показань щодо походження грошових коштів наданих ним обвинуваченому ОСОБА_7 не впливають на правильність викладених у вироку висновків суду щодо винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Також враховуючи вказане вище, не впливає на наявність в діях ОСОБА_7 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення і той факт, що сума неправомірної вигоди не була узгоджена на момент подання потерпілим ОСОБА_13 заяви про вчинення кримінального правопорушення. Слід зауважити, що законодавство України не передбачає особливих вимог або певної форми щодо складання заяви про вчинення кримінального правопорушення, така заява лише повинна містити конкретні відомості про вчинення злочину та прохання особи прийняти невідкладних дій щодо реєстрації даної заяви у ЄРДР та початку досудового розслідування, що і вбачається зі змісту заяви поданої ОСОБА_9 . 
		Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що вищенаведені та усі інші доводи сторони захисту, викладені в поданій апеляційній скарзі та наведені захисником в ході апеляційного розгляду справи, не спростовують висновків місцевого суду та не дають жодних підстав для скасування оскаржуваного вироку, як про це просить остання, оскільки спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, які при цьому, були предметом дослідження судом першої інстанції, і їм була надана відповідна юридична оцінка.
		Таким чином, апеляційна скарга обвинуваченого підлягає залишенню без задоволення.
		Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд
		У Х В А Л И В:
		Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 січня 2023 року щодо  ОСОБА_7  - без змін.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення її апеляційним судом. 
		 
		Головуючий
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...