Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 904/62/19 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; підряду.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2023. Зареєстровано: 28.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 01.05.2023.
Дата набрання законної сили: 31.10.2024 (частково)
Результат оскарження 31.10.2024 Центральний апеляційний господарський суд: скасовано рішення місцевого суду частково та ухвалено нове рішення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
		E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17.04.2023м. ДніпроСправа № 904/62/19За позовом Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", м. Дніпро 
		до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне космічне агентство України, м. Київ
		про визнання недійсними пунктів додаткової угоди до контракту та стягнення 120 327 067,71 грн.
		та
		за зустрічним позовом  Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро
		до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", м. Дніпро 
		про недійсність відмови від контракту № 6-32/003, викладеної у претензії від 27.06.2022 та припинення зловживання правом
		Суддя  Євстигнеєва Н.М.
		Секретар судового засідання Чернявська Е.О.
		Представники:
		Від позивача: Панич О.В., адвокат  
		Від відповідача: Монастирьов В.В., адвокат; Чирський Ю.В., адвокат 
		Від третьої особи: не з`явився
		С У Т Ь    С П О Р У :
		Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, яким з урахуванням змін підстав позову (вх. №11981/19 від 14.03.2019) просить:
		- визнати недійсним підпункт 1.2 пункту 1 укладеної між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" додаткової угоди №25 від 14.04.2014 до контракту №6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006;
		- визнати недійсним пункт 2 укладеної між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" додаткової угоди №25 від 14.04.2014 до контракту №6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006;
		- стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" суму невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн., неустойку у розмірі 6 965 400,00 грн., 3% річних у розмірі 4 171 607,00 грн., пеню у розмірі 44 600 187,72 грн., інфляційні витрати у розмірі 18 153 872,99 грн.
		Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов контракту №6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006 та додаткової угоди №25 від 14.04.2014 до нього. 
		Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує,  надав до суду відзив на позовну заяву мотивований тим, що оспорювані пункти Додаткової угоди повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, а наведені позивачем норми цивільного закону не є підставами для визнання недійсним вказаного правочину. Також, відповідач заперечує проти стягнення авансу на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, оскільки норми цієї статті застосовуються до позадоговірних зобов`язань.
		Разом з цим, повернення авансу, отриманого виконавцем за договором, не є грошовим зобов`язанням, строк його виконання не встановлений і, як наслідок, не може бути порушений. Враховуючи відсутність письмово вчиненого правочину про забезпечення виконання зобов`язання з повернення авансу неустойкою, нарахування позивачем пені на суму неповернутого авансу є неправомірним. 
		Відповідач вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, оскільки сума сплачена в якості авансу, що згодом повертається в силу певних причин, не індексується і 3 % на неї не нараховуються.
		Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2019 справу №904/62/19 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.01.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26.02.2019.
		22 лютого 2019 року від АТ "Дніпроважмаш" до господарського суду надійшло клопотання (а.с. 60-64 том 1), в якому просить залишити позов ДП "КБ "Південне" у справі №904/62/19 про визнання недійсними пунктів додаткової угоди до контракту, стягнення авансу та штрафних санкцій без розгляду.
		З 26.02.2019 відкладено підготовче засідання на 14.03.2019, з 14.03.2019 на 28.03.2019.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.03.2019 зупинено провадження у справі №904/62/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №904/325/18 за позовом Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі позивача-1: Державного космічного агентства України, позивача-2: Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" до Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення 46 436 000,00 грн.
		Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.06.2021 у справі №904/325/18 позовні вимоги задоволено у повному обсязі; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" аванс у розмірі 46 436 000,00грн. за Контрактом № 6-32/003 від 31.08.2006 та судовий збір у розмірі 616 700,00грн. 
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 22.02.2022 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 у справі №904/325/18 скасовано повністю та ухвалено нове рішення:
		"У позовних вимогах керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Державного космічного агентства України до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення суми 46436000 грн. 00 коп. авансу за Контрактом №6-32/003 від 31.08.2006 - відмовити.
		Позовні вимоги керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К.Янгеля" до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення суми 46436000 грн. 00 коп. авансу за Контрактом №6-32/003 від 31.08.2006 - залишити без розгляду".
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2022 поновлено провадження у справі №904/62/19 та призначено підготовче засідання на 05.07.2022. 
		30.06.2022 від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
		Ухвалою суду від 30.06.2022 в задоволенні клопотання відмовлено у зв`язку з відсутністю у суду технічної можливості.
		01.07.2022 електронною поштою та 05.07.2022 від позивача до господарського суду надійшло клопотання про поновлення йому процесуального строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи копії наступних документів: претензію Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", вих. № 14/1197 від 18.06.2021, фіскальний чек від 18.06.2021 та опис вкладення у цінний лист під 18.06.2021; претензію за вих. № 14/2218 від 28.16.2022, фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист від 28.06.2022.
		04.07.2022 від відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.
		05 липня 2022 року від позивача до господарського суду надійшла заява про зміну підстав позову (а.с.40-51 том 18), в якій просить:
		- визнати недійсним підпункт 1.2 пункту 1 укладеної між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" додаткової угоди № 25 від 14.04.2014 до контракту № 6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006;
		- визнати недійсним пункт 2 укладеної між Державним  підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля"   та   Публічним   акціонерним товариством "Дніпроважмаш" додаткової угоди № 25 від 14.04.2014 до контракту № 6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006;
		- стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Державного підприємства  "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" суму невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн., неустойку у розмірі 6 965 400,00 грн., 3% річних у розмірі 4 171 607,00 грн., пеню у розмірі 44 600 187,72 грн., інфляційні втрати у розмірі 18 153 872,99 грн., та витрати на сплату судового збору у розмірі 648 550,00 грн.
		Ухвалою суду від 05.07.2022 задоволено клопотання Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи; долучено до матеріалів справи докази, подані позивачем; відкладено підготовче засідання на 01 серпня 2022 року.
		29 липня 2022 року від відповідача до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням змін підстав позову від 04.07.2022. Відповідач зазначає, що:
		- не порушив прав ДП КБ "Південне" при виконанні робіт по етапу № 2, підетапу № 3.1 та № 3.2 етапу № 3;
		- АТ "Дпіпроважмаш" провело успішне демонстраційне випробування стартового комплексу (СК), який складається з агрегатів, виготовлених товариством в рамках Етапу N2 контракту № 6-32/003, що підтверджується, зокрема протоколом перемовин від 18.05.2012 "На заводському випробувальному комплексі (ЗВК) на території АТ "Дніпроважмаш;
		- пунктом 2 додаткової угоди № 25 сторони цілком і повністю звільнили одна одну від контрактних зобов`язань за контрактом №6-32/003, що свідчить про припинення в порядку ст. 601 ЦК України з 14.04.2014 зобов`язань АТ "Дніпроважмаш" продовжувати роботи по етапам 2, 3 за контрактом №6-32/003;
		- вимоги ДП КБ "Південне" у справі 904/62/19 про невиконання АТ "Дніпроважмаш" за Календарним планом на 2006-2013 роки (додаткова угода № 23 до контракту, додаток № 2) робіт по етапу № 2 у строк до 28.12.2012, робіт по підетапу 3.1. етапу № 3 після виготовлення вантажного макету, робіт по підетапу № 3.2 етапу № 3 на протязі двох місяців після виконання етапу №2, заявлені ДП КБ "Південне" до суду у позовній заяві від 29.12.2018 та підтримані у позовній заяві (уточненій) з урахуванням змін підстав позову від 21.02.2019, позовній заяві з урахуванням змін підстав позову від 04.07.2022, після спливу трирічного строку позовної давності. Отже, строк позовної давності для вимог ДП КБ Південне про виконання АТ "Дніпроважмаш" робіт по етапу № 2 або про повернення невикористаного авансу (у разі доведення) за етап №2 сплив 28.12.2015, а для вимог по етапу №3 сплив 28.02.2016;
		- АТ "Дніпроважмаш" заперечує проти тверджень ДП КБ "Південне" про те, що аванс у розмірі 46 436 000,00 грн. не був використаний АТ "Дніпроважмаш" при виконанні контракту № 6-32/003. 
		Згідно даних затвердженого ДКАУ, ДП КБ "Південне", АТ "Дніпроважмаш" Звіту про доцільність укладення контракту від 17.05.2012, розмір понесених основних витрат АТ "Дніпроважмаш" за контрактом № 6-32/003, станом на 17.05.2012 складав 12 208 341,13 доларів США, що за курсом НБУ на цю дату складало 97 544 645,63 грн. Після складання Звіту про доцільність укладення нового контракту від 17.05.2012, ДП КБ "Південне" здійснило авансовий платіж на суму 309 996,00 грн. (платіжне доручення № 4923 від 17.07.2012), який відповідає розміру прийнятих робіт за актом здачі приймання №4 від 30.06.2012 на суму 309 996, 00 грн;
		- у господарській справі № 904/325/18 від 07.08.2020 був складений Висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 328/329-20. За результатами дослідження наданих матеріалів, судові експерти дійшли висновку, що: обсяг фактично виконаних ПАТ "Дпіпроважмаш" робіт за контрактом №6-32/003 на загальну суму 117 667 538,38 грн. (з врахуванням адміністративних витрат 18 %, прибутку від власних робіт 15% та ПДВ 20 %); вартість фактично понесених ПАТ "Дніпроважмаш" витрат по виконанню робіт за контрактом № 6-32/003 на загальну суму 76 038 227,65 грн;
		- в порядку ст. 267 ЦК України АТ "Дніпроважмаш" заявляє про застосування наслідків спливу позовної давності до вимог про повернення невикористаної частини авансу у розмірі 46 436 000,00 грн., тому що сплили строки вимог з виконання АТ "Дніпроважмаш" робіт по етапу № 2, підетапу № 3.1 та № 3.2 етапу № 3, контрактні зобов`язання сторін припинились з 14.04.2014, сторони припинили дію контракту 31.12.2015;
		- розірвання контракту відбулось за згодою сторін 31.12.2015. Контрактні зобов`язання сторін припинились з 14.04.2014. Вказаний факт ДП КБ "Південне" визнає у позовній заяві від 29.12.2018;
		- в претензії від 18.02.2019 ДП КБ "Південне" повідомило АТ "Дніпроважмаш" про рішення розірвати контракт № 6-32/003. В подальших претензіях від 18.06.2021, від 28.06.2022 ДП КБ "Південне" продовжує заявляти про відмову від робіт АТ "Дніпроважмаш" за контрактом № 6-32/003 з підстав ч. 4. ст. 849 ЦК України. Такі дії замовника з посиланням на ч. 4. ст. 849 ЦК України мають наслідком розірвання договору підряду. За претензіями від 18.02.2019, від 18.06.2021, від 28.06.2022 ДП КБ "Південне" безпідставно заявляє про розірвання контракту, який припинився 31.12.2015 (додаткова угода № 26), а контрактні зобов`язання сторін припинились 14.04.2014 (додаткова угода № 25).
		На думку АТ "Дніпроважмаш", ДП КБ "Південне" зловживає правами на відмову від контракту та його розірвання в односторонньому порядку. 
		29 липня 2022 року до Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі надійшла зустрічна позовна заява Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", в якій просить (а.с.83-98 у томі 22): 
		визнати недійсним правочин щодо односторонньої відмови від контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи № 6-32/003 від 31.08.2006, укладеного Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш", що вчинений Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" у претензії від 27.06.2022 (за вих. № 14/2218 від 28.06.2022);
		- зобов`язати Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" припинити зловживання своїми правами, шляхом вчинення правочинів щодо односторонньої відмови від контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи № 6-32/003 від 31.08.2006, укладеного Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш".
		Обґрунтовуючи зустрічний позов Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" зазначило, що:
		- у Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" відсутні правові підстави в односторонньому порядку розривати контракт № 6-32/003, який припинився. За частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України наслідком односторонньої відмови є саме розірвання контракту. Відповідно до частини 1 ст.202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відтак, одностороння відмова Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" від контракту № 6-32/003 не створює правових наслідків за частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України, а саме розірвання контракту, оскільки цей контракт вже припинився на час вказаної односторонньої відмови від контракту;
		- якщо Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" вперше заявляє про розірвання контракту у претензії від 18.02.2019, то наступні претензії від 10.06.2021, від 18.06.2021 та від 27.06.2022 (за вих. № 14/2218 від 28.06.2022) про розірвання контракту №6-32/003, не можуть породжувати правових наслідків для сторін контракту, а є недобросовісними діями Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля".
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2022 зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (вх. №2099/22 від 29.07.2022) і додані до неї документи повернуто без розгляду.
		З 01.08.2022 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 08.08.2022.
		08 серпня 2022 року від відповідача до господарського суду надійшли:
		- клопотання про долучення доказів (вх. № 25403/22) та поновлення строку для їх подання, а саме копії: листа НКАУ №864/10-3 від 19.02.2009 щодо повноважень ДПГЗ; рішення НКАУ від 21.07.2009 щодо повноваження ДПГЗ; Сумісного рішення ДКАУ, ДП КБП, ДВМ від 28.09.2009 про передачу робіт; наказу НКАУ від 27.05.2011 про утворення ОТГ з забезпечення реалізації проекту "Циклон-4"; листа ДП КБП №155/7775 від 17.11.2011 до БК АЦС щодо підвищення ціни контракту №6/АСS/2011; листа ДП КБП №155/350 від 16.01.2012 до ДВМ щодо передачі контрактів БК АЦС; угоди про передачу робіт та припинення контрактів від 25.02.2012; висновку ДПГЗ ДКАУ №463 від 08.05.2012 щодо проекту контракту між ДВМ та АЦС; Сумісного Звіту ДПГЗ, ДП КБП та ДВМ від 17.05.2012 за підсумками переговорів з БК АЦС про доцільність прямого контракту між ДВМ та БКАЦС; протоколу перемовин між ДМВ та БК АЦС від 18.05.2012 щодо укладення контракту; рішення ДПГЗ ДКАУ та ДВМ від 07.06.2012 про доробку агрегатів; листа БК АЦС №304 від 12.09.2012 щодо питання припинення контракту №6/АСS/2011; листа ДП КБП №539/9 від 12.10.2012 щодо додаткової угоди до контракту №6/АSС/2011; листа ДП КБП №155/2269 від 16.07.2014 до БК АЦС щодо прискорення укладення прямого контракту з ДВМ; протоколу технічної наради ДВМ, ДП КБП та ДПГЗ ДКАУ від 05.09.2014 щодо виконання контрактів проекту "Циклон-4"; листа КБП №155/12593П від 08.04.2015 щодо продовження строків контрактів №6-32/003 та №6-32/005 до 31.12.2015; листа АСS №70/АСS/DG/2015 від 02.09.2015 щодо зупинення робіт за контрактом №13/АСS/2013 від 25.06.2013; листа КБП №381/9 від 28.10.2015 до ДВМ щодо денонсації БФР міжнародної угоди; листа КБП №155/4075 від 25.06.2016 до ДВМ щодо підсумкового акту №155/238 за контрактами №6-32/003 та №6-32/005;
		- клопотання про витребування у Державного космічного агентства України та ДП "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" доказів (належним чином засвідчені копії): документи і матеріали про результати проведеної інвентаризації і результати аналітичної роботи з визначення механізму взаєморозрахунків між підприємствами виробниками за активами і пасивами в рамках реалізації проекту створення космічного ракетного комплексу "Циклон-4", що були підготовлені Державним космічним агентством України на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2017 року № 653-р; контракт №АСS-22/2009 від 14.09.2009 з додатковими угодами, додатками, доповненнями до цього контракту; контракт №6/АСS/2011 від 25.07.2011 з додатковими угодами, додатками, доповненнями до цього контракту; листи Державного космічного агентства України, Державного підприємства "Конструкторське Бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" і Бінаціональної компанії "Апкантара Циклон Спейс" щодо припинення реалізації проекту "Циклон-4"; листи Державного космічного агентства України, Державного підприємства "Конструкторське Бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" і Бінаціональної компанії "Апкантара Циклон Спейс" щодо припинення виконання Контракту №АСS-22/2009 від 14.09.2009; листи Державного космічного агентства України, Державного підприємства "Конструкторське Бюро "Південне ім. М.К. Янгеля", Бінаціональної компанії "Алкантара Циклон Спейс" щодо припинення контракту №6/ АСS/2011 від 25.07.2011; рішення про доопрацювання агрегатів СК після проведення демонстраційно-приймальних випробувань на ЗВК Циклон 4.04.2805.56 РТС, погодженого першим заступником начальника Дніпропетровського ПГЗ-ДКАУ Д.А. Немченко 07.06.2012 (вх. № 25406/22).
		Зазначені докази, на думку відповідача, спростовують твердження ДП КБ "Південне" про невиконання АТ "Дніпроважмаш" робіт по етапу № 2, підетапу № 3.1 та № 3.2 етапу № 3 в обумовлений календарним планом строк (додаток № 2 додаткової угоди № 23 від 25.06.2012 до контракту №6-32/003). Також вказані докази спростовують доводи ДП КБ "Південне" про невикористання АТ "Дніпроважмаш" авансу у розмірі 46 436 000,00 грн., оскільки доводять виконання АТ "Дніпроважмаш" роботи по етапу №2. Докази, що витребовуються за цим клопотанням, дозволяють встановити фактичні обставини з фінансування робіт по контракту №6-32/003, мету додаткової угоди № 25 (припинення контрактних зобов`язань) та додаткової угоди № 26 (припинення дії контракту) до контракту №6-32/003.
		08 серпня 2022 року від позивача до господарського суду надійшли:
		- письмові заперечення щодо долучення до справи наданих відповідачем нових доказів (вх. № 25411/22), а саме: копії висновку ДПГЗ ДКАУ на матеріали проекту контракту між БК АЦС та АТ "Дніпроважмаш" на виготовлення, випробування і поставку механо-технологічного обладнання ТК РН і ТК КА і ГБ і наземного технологічного обладнання стартового комплексу від 11.01.2014; копії висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 328/329-20 у господарській справі № 904/325/18 від 07.08.2020;
		- письмові заперечення щодо витребування доказів (вх. №25409/22). Клопотання про витребування доказів заявлено відповідачем з порушенням встановлених чинним процесуальним законодавством строків. У встановлений ухвалою суду строк (до 18.02.2019) відповідач не повідомляв про необхідність подання/витребування відповідних доказів, не вказував причин, з яких докази не можуть бути подані у зазначений строк, як і не надав доказів здійснення усіх залежних від нього дій на отримання доказів. Позивач вважає безпідставними доводи відповідача про те, що документи, які останній просить витребувати, можуть засвідчити факт виконання відповідачем робіт по етапу № 2, підетапу № 3.1 та № 3.2 етапу № 3, використання отриманого авансу. Розділом 4 контракту № 6-32/003 від 31.08.2006 сторони погодили порядок здачі та приймання науково-технічної продукції. Відповідач зобов`язаний надати позивачу акт здачі-приймання і звітні матеріали за виконаний етап або роботу в цілому, за 10 днів до обумовленого в календарному плані строку робіт (п. 4.2 контракту). Позивач на протязі 10 робочих днів після приймання робіт відповідного етапу надсилає відповідачу підписаний акт здачі-приймання, або мотивовану відмову від приймання робіт (п. 4.3 контракту).
		Отже, належним доказом підтвердження виконання відповідачем етапів робіт за контрактом № 6-32/003 від 31.08.2006, є підписаний сторонами акт здачі-приймання. Факт виконання відповідачем робіт за етапом № 2, підетапу № 3.1 та № 3.2 етапу № 3 контракту № 6-32/003 від 31.08.2006 може бути підтверджений виключно актом здачі-приймання. Відтак, інші контракти, листування з різними підприємствами, документи і матеріали про результати проведених інвентаризацій і результати аналітичних робіт та інші документи, які відповідач просить суд витребувати, не можуть бути доказами належного виконання відповідачем робіт за етапом № 2, підетапу № 3.1 та № 3.2 етапу № 3 контракту. Зазначені документи не є належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 74, 76 ГПК України. Крім того, відповідач не заперечує той факт, що акт здачі-приймання і звітні матеріали в підтвердження виконання ним етапу № 2, підетапу № 3.1 та № 3.2 етапу № 3 даного контракту, останнім на адресу позивача не надсилались, що відповідно також свідчить про те, що відповідач в установленому порядку не спростував факт невиконання робіт за даним етапом;
		- відповідь на відзив (вх. №25446/22). Позивач вважає, що доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву не спростовують обґрунтованість та правомірність позовних вимог позивача, з огляду на таке:
		- згідно пункту 2 додаткової угоди № 25 до контракту сторони цілком і повністю звільнюють один одного від контрактних зобов`язань, окрім тих, що викладені у пунктах 1.1 і 1.2 нинішньої додаткової угоди № 25, а також відмовляються від будь-яких судових та позасудових розглядів відносно оплат, фіскальних чеків, претензій та компенсацій, пов`язаних з контрактом. Проте, у відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. А тому, пункт 2 цієї додаткової угоди, суперечить вимогам закону;
		- факт виконання відповідачем етапів робіт за етапом № 2, підетапу № 3.1 та № 3.2 етапу № 3 контракту може бути підтверджений виключно актом здачі-приймання. А тому, багаторазові демонстраційні випробування, які зафіксовані фото - відеотехнікою, будь-які протоколи переговорів, інші контракти, листування з різними підприємствами, документи і матеріали про результати проведених інвентаризацій і результати аналітичних робіт, тощо, не можуть бути доказами належного виконання відповідачем робіт за етапом № 2, підетапу № 3.1 та № 3.2 етапу № 3 контракту;
		- позивач не заявляв такої позовної вимоги як - невиконання відповідачем за календарним планом на 2006-2013 роки (додаткова угода № 23 до контракту) робіт по етапу № 2 у строк до 28.12.2012, робіт по підетапу № 3.2 етапу № 3 після виготовлення вантажного макету, робіт по підетапу № 3.2 етапу № 3 на протязі двох місяців після виконання етапу № 2 заявлені ДП КБ "Південне";
		- наданий відповідачем звіт не відноситься до судових рішень, а тому обставини, про які зазначено у ньому, і на які відповідач посилається в обґрунтування свого відзиву на позовну заяву, мають бути доведені належними та достовірними доказами.
		Зазначена у звіті про доцільність укладення контракту від 17.05.2012 сума 12 208 341,13 дол. США являється сумою затрат, понесених на виконання, випробування та поставку тринадцяти агрегатів згідно додатку № 1 "Специфікація на поставку обладнання" до контракту № 6/АСS/2011 від 25.07.2011. Разом з тим, предметом даного позову є стягнення з відповідача невикористаної частини авансу по Контракту № 6-32/003 від 31.08.2006, а не по контракту № 6/АСS/2011 від 25.07.2011.
		Крім того, згідно додаткової угоди № 25 від 14.04.2014 відповідач визнав той факт, що сума невикористаного відповідачем авансу по контракту становить саме 46 436 000,00 грн.;
		- порядок повернення невикористаної частину авансу по контракту встановлено додатковою угодою № 25 від 14.04.2014 до контракту, а тому, відповідно, невірними є доводи відповідача про те, що такий строк настав 28.12.2012;
		- постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2022 у справі № 904/8119/21 за позовом Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" про визнання недійсною відмови від контракту відмовлено з огляду на те, що якщо зобов`язання з виконання підрядних робіт визначених умовами контракту № 6-32/003 від 31.08.2006 (тобто того контракту, на підставі якого позивач просить стягнути з відповідача суму невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн.) позивачем у повному обсязі не виконане, то закінчення строку дії даного контракту не звільняє АТ "Дніпроважмаш" від обов`язку їх виконання у повному обсязі, як і не позбавляє ДП КБ "Південне" права на односторонню відмову від цього контракту до закінчення виконання робіт на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України;
		- оскільки договір між Україною та Федеративною Республікою Бразилія про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія "Циклон-4" на пусковому центрі Алкантара, підписаного 21 жовтня 2003 року у м. Бразилія і ратифікованого Законом України від 4 лютого 2004 року № 1429-ІV було припинено 16.07.2016, саме з цієї дати слід відраховувати строк позовної давності. Після припинення цього договору стало розуміло, що відповідачем не буде укладено новий контракт на виготовлення, випробування та поставку НТО ТК та СК для КРК "Циклон-4" з новим замовником і отримання першого авансового платежу.
		Оскільки позивач звернувся з позовом 29.12.2018, то відповідно, станом на день звернення з цим позовом, трирічний строк позовної давності не сплив.
		З 08.08.2022 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 12.09.2022.
		Ухвалою суду від 12.09.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне космічне агентство України; поновлено Акціонерному товариству "Дніпроважмаш" строк для подання доказів, які перелічені в клопотанні від 08.08.2022 (а.с. 1-6 том 19) та долучено докази до матеріалів справи; відкладено підготовче засідання у справі на 12 жовтня 2022 року.
		Ухвалою суду від 12.10.2022 продовжено строк для надання АТ "Дніпроважмаш" додатку до відзиву на позовну заяву з урахуванням змін підстав позову від 04.07.2022 з питаннями до Державного космічного агентства України; долучено до матеріалів справи додаток до відзиву на позовну заяву з урахуванням змін підстав позову від 04.07.2022; відмовлено в задоволенні клопотання АТ "Дніпроважмаш" про зобов`язання Державного космічного агентства України надати письмові відповіді на запитання викладені у додатку до відзиву на позовну заяву з урахуванням змін підстав позову від 04.07.2022.
		З 12.10.2022 підготовче засідання відкладено на 01.11.2022. З 01.11.2022 оголошено перерву до 16.11.2022.
		01 листопада 2022 року від Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов запит про витребування справи №904/62/19 у зв`язку з надходженням касаційної скарги АТ "Дніпроважмаш" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2022 у справі № 904/62/19.
		Ухвалою суду від 02.11.2022 зупинено провадження у справі № 904/62/19 до повернення матеріалів справи до Господарського суду Дніпропетровської області.
		16 листопада 2022 року від відповідача до господарського суду надійшло клопотання (вх. №39611/22 а.с. 15-17 том 22), в якому просить визнати відсутніми підстави, наведені Державним космічним агентством України у поясненнях від 01.11.2022 та зобов`язати Державне космічне агентство України надати письмові відповіді на запитання АТ "Дніпроважмаш", викладені у додатку до відзиву на позовну заяву з урахуванням змін підстав позову від 04.07.2022.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2022 поновлено провадження у справі №904/62/19 та призначено підготовче засідання на 04.01.2023, явку учасників справи визнано судом обов`язковою.
		Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2022 прийнято зустрічний позов до розгляду разом із первісним позовом та призначено його розгляд у судове засідання на 04 січня 2023 року.
		20.12.2022 від Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" до господарського суду надійшло клопотання, в якому просить забезпечити:
		- представництво АТ "Дніпроважмаш" у справі адвокатом Монастирьовим В.В., адвокатом Леоновим Ю.М., адвокатом Чирським Ю.В.;
		- участь адвоката Монастирьова В.В. в судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області;
		- участь представникам АТ "Дніпроважмаш": адвокату Леоновим Ю.М. та адвокату Чирському Ю.В. в судових засіданнях в режимі відеоконференції за їх окремими заявами.
		21.12.2022 від Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" до господарського суду надійшло клопотання, яким просить об`єднати справи №904/62/19 та №904/8119/21 в одне провадження.
		28.12.2022 відповідач надав клопотання, в якому просив роз`яснити права та обов`язки щодо участі представників в підготовчому засіданні як в режимі відеоконференцзв`язку, так і в приміщенні суду, та щодо обов`язкової явки АТ "Дніпроважмаш" в підготовче засідання.
		Ухвалою суду від 04.01.2023 відмовлено Акціонерному товариству "Дніпроважмаш" в задоволенні клопотання: про визнання відсутніми підстав, які наведені ДКАУ у поясненнях від 01.11.2022 та зобов`язання ДКАУ надати письмові відповіді на запитання АТ "Дніпроважмаш", викладені у додатку до відзиву на позовну заяву з урахуванням змін підстав позову від 04.07.2022; про роз`яснення судом прав та обов`язків; про об`єднання справ № 904/62/19 та № 904/8119/21 в одне провадження; задоволено клопотання АТ "Дніпроважмаш" про забезпечення представництва АТ "Дніпроважмаш" у справі представниками: адвокатом Монастирьовим В.В., адвокатом Леоновим Ю.М., адвокатом Чирським Ю.В. В іншій частині клопотання залишено без задоволення.
		03 січня 2023 року електронною поштою до господарського суду надійшло клопотання позивача (за первісним позовом) про заміну найменування відповідача (за первісним позовом) у справі Публічне акціонерне товариство "Дніпроважмаш" на нове найменування - Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" (м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, код ЄДРПОУ 00168076).
		04 січня 2023 року від відповідача (за первісним позовом) до господарського суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №904/62/19 до вирішення справи № 904/8119/21, та набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/8119/21.
		Клопотання мотивоване тим, що вимоги у справі за зустрічним позовом № 904/62/19 та вимоги у справі № 904/8119/21, пов`язані між собою підставою виникнення. ДП "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" незаконно вчиняє дії щодо односторонньої відмови від контракту № 6-32/003 від 31.08.2006 та розірвання контракту за претензіями від 18.02.2019, 10.06.2021, 18.06.2021, 27.06.2022.
		У підготовчому засіданні 04.01.2022 суд оголосив перерву до 31 січня 2023 року.
		11.01.2023 від позивача надійшли письмові заперечення щодо задоволення заяви відповідача про залишення позову без розгляду.
		16.01.2023 від АТ "Дніпроважмаш" надійшло клопотання про зобов`язання ДП "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" виконати ухвалу суду від 12.09.2022 в частині надання документів та встановити строк для їх надання.
		17.01.2023 до суду від АТ  "Дніпроважмаш" надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов.
		24.01.2023 від ДП "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" надійшли письмові пояснення щодо наведених АТ  "Дніпроважмаш" у відповіді на відзив пояснень (а.с.95 том 23).
		24.01.2023 від ДП "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" до господарського суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" в межах суми стягнення - 120 327 067,71грн (сто двадцять мільйонів триста двадцять сім тисяч шістдесят сім грн. 71коп.), які знаходяться на всіх рахунках та у всіх банківських та інших фінансово-кредитних установах.
		25.01.2023 від ДП "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" надійшли письмові заперечення щодо задоволення клопотання АТ "Дніпроважмаш" про зобов`язання вчинити дію.
		Ухвалою суду від 26.01.2023 відмовлено Державному підприємству "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
		30.01.2023 від АТ "Дніпроважмаш" надійшла заява про застосування наслідків пропуску позовної давності до усіх вимог ДП КБ "Південне" ім. М.К. Янгеля" (а.с.103-104 том 23).
		30.01.2023 ДП КБ "Південне" надало до суду письмові заперечення щодо наведених відповідачем доводів у заяві про застосування наслідків пропуску позовної давності (а.с.109-110 том 23).
		31.01.2023 від ДП КБ "Південне" надійшли письмові заперечення щодо клопотання відповідача зобов`язати виконати ухвалу суду від 12.09.2022 в частині надання документів.
		Ухвалами суду від 31.01.2023 відмовлено:
		- в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про зупинення провадження у справі №904/62/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 904/8119/21;
		- в задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про зобов`язання ДП "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" виконати ухвалу суду від 12.09.2022 в частині надання документів та встановлення строку для їх надання.
		Ухвалою суду від 31.01.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 28.02.2023.
		14.02.2023 від ДП "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" надійшли письмові пояснення з приводу наведених відповідачем у зустрічному позові доводів.
		24.02.2023 АТ "Дніпроважмаш" надало клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи.
		Позивач проти заявленого клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи заперечує.
		Суд залишає клопотання відповідача про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи без задоволення, як такі, що подані з пропуском встановленого строку для їх подання. Крім того, як вбачається з наданих до клопотання листів ДКАУ, ДП КБ "Південне", БКАЦС, ці листи адресовані у тому числі й відповідачу, стосуються контракту № 6/ACS/2011. Обгрунтованих пояснень неможливості провести додаткову перевірку документів з реалізації проекту "Циклон-4" та своєчасно надати ці докази відповідачем не наведено.
		27.02.2023 КБ "Південне" надало письмові пояснення з приводу наявних в матеріалах справи документів.
		У судове засідання 28.02.2023 третя особа не з`явилась.
		У судовому засіданні 28.02.2023 оголошено перерву до 28.03.2023, з 28.03.2023 до 31.03.2023, з 31.03.2023 до 17.04.2023.
		12.04.2023 відповідач надав клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення їх до матеріалів справи; долучити до матеріалів справи копію Акта про виконання робіт по етапу № 1.1. Графіка виконання робіт "Закупка матеріалів та комплектуючих" контракту № 6/ACS/2011 від 25.07.2011, від 19.12.2011. Клопотання залишається судом без розгляду, як таке, що подане з порушенням строку його подання. До складу членів комісії, які підписали вказаний акт включені заступник директора та головний конструктор проекта АТ "Дніпроважмаш". Тож, обгрунтованих доказів неможливості подати цей доказ в установлені строки відповідачем не надано. Що стосується Висновку ДПГЗ ДКАУ від 12.05.2012, в якому міститься посилання на Акт від 19.12.2011, то цей доказ був долучений до матеріалів справи саме відповідачем (а.с.2-17 том 2). Крім того, Акт від 19.12.2011 стосується виконання робіт, передбачених етапом 1.1. Графіка виконання робіт по контракту № 6/ACS/2011 від 25.07.2011.
		14.04.2023 від позивача надійшла заява, в якій позивач відмовився від частини позовних вимог, виклав пункт 2 прохальної частини позову в такій редакції: визнати недійсним пункт 2 Додаткової угоди № 25 від 14.04.2014 до контракту № 6-32/003 на виконання дослідно - конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006 в частині відмови сторін від будь-яких судових та позасудових розглядів відносно оплат, фіскальних чеків, претензій та компенсацій, пов`язаних з контрактом. В іншій частині позовні вимоги залишаються без змін.
		Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
		У судовому засіданні 17.04.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представників позивача та відповідача, господарський суд, -
		В С Т А Н О В И В:
		Між Україною та Федеративною Республікою Бразилія 21.10.2003 було укладено Договір про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія Циклон-4 на пусковому центрі Алкантара.
		Вказаний міждержавний договір було ратифіковано Законом України №1429-ІV від 04.02.2004.
		Після підписання в 2003 році вказаного Договору в Україні, не чекаючи створення міждержавної структури по організації робіт на пусковому центрі Алкантара, почалася розробка конструкторської документації виготовлення наземного технологічного обладнання (НТО) за рахунок бюджетних коштів України.
		Між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", як Головним розробником КРК (надалі замовник), в 2006 році було укладено з АТ "Дніпроважмаш" (надалі виконавець) два контракти на створення НТО (від 01.02.2006 № 06-32/005 на створення механіко-технологічного обладнання, від 31.08.2006 № 06-32/003 на створення агрегатів стартового комплексу і стаціонарного стенда збірки головного блоку).
		Відповідно до п. 1.1. Контракту № 6-32/003 (а.с.20-32 том 1), замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати складові частини ДКР у складі: 1.Стаціонарний стенд зборки головного блоку (ГБ); 2.Пусковий стіл; 3. Транспортно-установчий агрегат; 4.Підйомно-установчий агрегат; 5. Платформа буферна; 6. Вантажний макет; Замовник зобов`язаний прийняти роботи і оплатити їх.
		Результати виконання є науково-технічною продукцією (НТП) за Контрактом.
		Згідно з п. 1.2. Контракту № 6-32/003, підставою для укладання Контракту був Держконтракт № 14- 01/04 від 09.04.2004.
		Пунктом 3.12. Контракту № 6-32/003 встановлено, що джерелом фінансування робіт за Контрактом були кредитні кошти, залучені під Гарантію Уряду України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 786-р.
		В серпні 2007 року з метою надання пускових послуг української ракети космічного призначення Циклон-4 з бразильського космодрому Алкантара було створено Бінаціональну компанію "Алкантара Циклон Спейс".
		Між ДП "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" та БК "Алкантара Циклон Спейс" було укладено Контракт № АС5-22/2009 від 14.09.2009 та № 6/АС5/2011 від 25.07.2011.
		Специфікація до контракту № 6/АСS/2011 включала в себе 13 агрегатів НТО ТК і СК, а саме:
		1. Монтажно-стикувальні візки 2Т10 згідно паспорта 2Т10 ПС (комплект) / Аssembly Dollies 2Т10 арр 2Т10 ПС (sеt);
		2. Вантажозахоплювальні засоби 2Т30 згідно паспорта 2Т30 ПС (комплект) /Load-Lifting Devicer 2Т30 (sеt);
		3. Засоби обслуговування 2Т50 згідно паспорта 2Т50 ПС (комплект) /Service Equipment 2Т50 арр 2Т50 ПС (sеt);
		4. Допоміжне обладнання 2Т60 згідно паспорта 2Т60 ПС (комплект)/ Auxiliary Equipment 2Т60 арр 2Т60 ПС (sеt);
		5. Вантажозахоплювальні засоби ГБ 2Т31 згідно паспорта 2Т31 ПС (комплект) / PLU Load-Lifting Device 2Т31 арр 2Т31 ПС (sеt);
		6. Засоби обслуговування ГБ 2Т51 згідно паспорта 2Т51 ПС (комплект) /PLU Service Equipment 2Т51 арр 2Т51 ПС (sеt);
		7. Рухомий стенд ГБ 2Т80 згідно паспорта 2Т80 ПС (комплект) / Mobile Stand for PLU Assembly app 2T80 FIC (set);
		8. Стаціонарний стенд збірки ГБ 2Т70 згідно формуляра 2Т70 ФО (комплект)/ (sеt); Fixed Stand for PLU Assembly 2T70 as per log book 2T70 ФО (sеt);
		9. Транспортно-установчий агрегат 2У50 згідно формуляра 2У50 ФО (Комплект) / Erector 2y50 as per log book 2y50 ФО (sеt);
		10. Підйомно-інсталяційний агрегат 2У60 згідно формуляра 2У60 ФО (Комплект) / Lifting and Adjusting Unit 2y60 as per log book 2у60 ФО (sеt);
		11. Пусковий стіл 2У20 згідно формуляра 2у20 ФО (комплект) /Launch pad 2y20 as per log book 2У20 ФО (sеt);
		12. Буферна платформа 2У30 згідно формуляра 2У30 ФО (комплект) /Buffer platform 2У30 аs реr log bооk 2У30 ФО (set);
		13. Вантажний макет 2У40 згідно формуляра 2У40 ФО (комплект) /Маss Simulator 2У40 аs реr log bооk 2у40 ФО (set).
		При цьому, фактичним виробником обладнання за контрактом №6/АС5/2011 є АТ "Дніпроважмаш". Також АТ "Дніпроважмаш" є розробником документації на зазначене обладнання за технічними завданнями ДП "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля".
		Отже, за контрактами з БК "Алкантара Циклон Спейс", ДП "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" прийняло на себе зобов`язання з виготовлення наземного технологічного обладнання (НТО) технічного комплексу (ТК) та стартового комплексу (СК), тобто того обладнання, яке було предметом Контракту № 6-32/003 віл 31.08.2006.
		В подальшому, додатковою угодою № 17 було змінено п.1.2. Контракту №6-32/003 та викладено у такій редакції:
		"П. 1.2. Підстава для укладення Контракту:
		1.2.1. По етапу 1 - Держконтракт № 14-01/04 від 09.04.2004,
		1.2.2. По етапах 2, 3 - Контракт між ДП "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" і Бінаціональною компанією "Алкантара Циклон Спейс" № АСS-22/2009 від 14.09.2009".
		Надалі, між ДП "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" та АТ "Дніпроважмаш" було укладено Додаткову угоду № 23 від 25.06.2012 до Контракту №6-32/003 від 31.08.2006. Пунктами 1, 2 Додаткової угоди № 23 встановлено:
		1. Виконання робіт етапу №1 Розробка РКД та технологічної документації для виготовлення агрегатів контракту № 6-32/003 від 31.08.2006, доповнити підетапом 1.3 "Корегування РКД на гідроустаткування та гідромагістралі ПУА".
		Фінансування робіт по підетапу 1.3 здійснюється у рамках контракту №АСS 22/2009 від 14.09.2009 між БК "Алкантара Циклон Спейс" та ДП "КБ Південне".
		2. Ввести в дію нову редакцію "Календарного плану, Відомості виконання робіт, Протоколу погодження договірної ціни".
		Головою Державного Космічного Агентства України, 06.02.012 було прийнято і затверджено Рішення про передачу виготовлення і постачання КУСК 2У70 для НК КРК Циклон-4 від ДП ВО "Південний Машинобудівний Завод" до АТ "Дніпроважмаш".
		У Звіті про доцільність укладення прямого контракту між Бінаціональною компанією "Алкантара Циклон Спейс" і АТ "Дніпроважмаш", замість укладеного раніше між БК "Алкантара Циклон Спейс" і ДП "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" контракту №6/АС5/2011 від 25.07.2011, Генеральний розробник (ДП "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля") підтвердив доцільність укладення прямого контракту між БК "Алкантара Циклон Спейс" і АТ "Дніпроважмаш". Також Генеральний розробник запропонував доповнити контракт з АТ "Дніпроважмаш" на виготовлення і поставку НТО ТК і СК виготовленням і постачанням Випробувального вантажу 2У20.08 і КуСК 2У70.
		За таких обставин, між ДП "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" та АТ "Дніпроважмаш" було укладено Додаткову угоду № 25 від 14.04.2014 до Контракту №6-32/003 від 31.08.2006. 
		Пунктами 1-4 Додаткової угоди № 25 визначено:
		1. Сторони домовились припинити дію контракту після виконання наступних умов:
		1.1. Виконавець поверне отримані від Замовника аванси по контракту у сумі 46 436 000,00 грн. з ПДВ.
		1.2. Повернення авансів у сумі 46 436 000,00 грн. з ПДВ повинно бути здійснено Виконавцем протягом 7 банківських днів після укладення ПАТ "Дніпроважмаш" контракту на виготовлення, випробування та поставку НТО ТК та СК для КРК Циклон-4 з новим Замовником і отриманням першого авансового платежу.
		2. Сторони цілком і повністю звільнюють один одного від контрактних зобов`язань, окрім тих, що викладені у пунктах 1.1 і 1.2 нинішньої Додаткової угоди № 25, а також: відмовляються від будь-яких судових та позасудових розглядів відносно оплат, фіскальних чеків, претензій та компенсацій, пов`язаних з контрактом.
		3. Сторони домовились про те, що дане розривання контракту відбувається без взаємного стягнення штрафів та санкцій.
		4. Нинішня Додаткова угода № 25 є невід`ємною частиною контракту №6-32/003 від 31.08.2006.
		Між сторонами, 28.05.2015 укладена Додаткова угода № 26 до Контракту № 6-32/003 від 31.08.2006.
		Пунктами 1, 2 Додаткової угоди № 26 визначено:
		1. Пункт 8.1 контракту № 6-32/003 від 31.08.2006 викласти в наступній редакції: Контракт набуває чинності з дня підписання і діє до 31 грудня 2015.
		2. Інші умови, не передбачені даною угодою, визначаються контрактом № 6-32/003 від 31.08.2006.
		Зазначені вище обставини встановлені постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2022 у справі № 904/554/22 за позовом АТ "Дніпроважмаш" до ДП "КБ Південне ім. М.К. Янгеля" про визнання недійсним правочину, вчиненого 18.02.2019, щодо односторонньої відмови від контракту № 6-32/003 від 31.08.2006, яка набрала законної сили.
		          Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Протоколом погодження договірної ціни на науково-технічну продукцію сторонами погоджено ціну контракту у розмірі 62 536 968,00грн.
		На виконання умов Контракту №6-32/003 від 31.08.2006 ДП "КБ Південне ім. М.К. Янгеля" перераховано відповідачу за період з 04.09.2006 по 17.07.2012 грошові кошти (аванс) на загальну суму 50345996,00 грн (з ПДВ) (платіжні доручення: № 130 від 04.09.2006 на суму 6678000,00грн, № 132 від 18.09.2006 на суму 6678000,00грн, № 92 від 08.12.2009 на суму 1080000,00грн, № 1 від 24.11.2011 на суму 20 000 000,00грн, № 3 від 16.12.2011 на суму 15600 000,00грн, № 4923 від 17.07.2012 на суму 309 996,00грн).
		В свою чергу, АТ "Дніпроважмаш" виконало робіт на загальну суму 3 909 996,00грн згідно Актів здачі-приймання:
		№ 1 від 04.12.2009 на суму 2 880 000,00грн, № 2 від 30.06.2010 на суму 600 000,00грн, № 3 від 29.08.2011 на суму 120 000,00грн, № 4 від 30.06.2012 на суму 309 996,00грн.
		Письмовою вимогою від 19.12.2018 позивач звертався до відповідача з проханням в найкоротший строк, але не пізніше семи днів з дня отримання даної вимоги, повернути Державному підприємству "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" суму невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн.
		Претензією від 18.02.2019 позивач повідомляв відповідача про те, що відмовляється від послуг відповідача з приводу виконання умов Контракту. Також цією претензією позивач просив відповідача на протязі трьох днів, з дня отримання вказаної претензії повернути йому суму невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн. 
		Претензіями від 18.06.2021 та від 28.06.2022 позивач повідомляв відповідача про відмову від послуг відповідача з приводу виконання умов Контракту та просив протягом трьох днів, з дня їх одержання, повернути невикористану частину одержаного авансу по Контракту у розмірі 46 436 000,00 грн. Позивач посилався на положення ч. 4 ст. 849 ЦК України.
		Відповідач суму невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн. позивачу не повернув.
		Сума невикористаного авансу становить 46 436 000,00грн. (50345996,00грн - 3909 996,00грн), яку і просить стягнути позивач за первісним позовом.
		Також позивач просить визнати недійсним підпункт 1.2 пункту 1 та пункт 2 укладеної між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" додаткової угоди №25 від 14.04.2014 до контракту №6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006 - в частині відмови сторін від будь-яких судових та позасудових розглядів відносно оплат, фіскальних чеків, претензій та компенсацій, пов`язаних з контрактом.
		Правовими підставами визнання недійсними пунктів Додаткової угоди № 25 позивач вказує статті 203, 215, 251, 252 ЦК України
		Щодо недійсності підпункту 1.2 пункту 1 та в частині пункту 2 Додаткової угоди №25 від 14.04.2014 до контракту №6-32/003, укладеної між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш".
		Вимога про недійсність підпункту 1.2. Додаткової угоди №25 від 14.04.2014 обгрунтована тим, що виконання відповідачем (АТ "Дніпроважмаш") зобов`язання щодо повернення авансу поставлено у залежність від укладання відповідачем договору з іншою особою, та отримання від неї першого авансового платежу, що може і не відбутися. Така подія не відповідає вимогам статті 252 Цивільного кодексу України, так як не має такої властивості, як неминуче настання.
		Укладаючи Додаткову угоду № 25 від 14.04.2014 сторони домовились припинити дію контракту після виконання наступних умов:
		- Виконавець поверне отримані від Замовника аванси по контракту у сумі 46 436 000,00 грн. з ПДВ ( 1.1.),
		- повернення авансів у сумі 46 436 000,00 грн. з ПДВ повинно бути здійснено Виконавцем протягом 7 банківських днів після укладення ПАТ "Дніпроважмаш" контракту на виготовлення, випробування та поставку НТО ТК та СК для КРК Циклон-4 з новим Замовником і отриманням першого авансового платежу (п.1.2);
		- сторони цілком і повністю звільнюють один одного від контрактних зобов`язань, окрім тих, що викладені у пунктах 1.1 і 1.2 нинішньої Додаткової угоди № 25, а також: відмовляються від будь-яких судових та позасудових розглядів відносно оплат, фіскальних чеків, претензій та компенсацій, пов`язаних з контрактом (п.2.);
		- сторони домовились, що припинення (розірвання) контракту відбувається без взаємного стягнення штрафів та санкцій (п.3.).
		Проте, відповідно до умов Додаткової угоди № 25, Контракт № 6-32/003 за згодою Сторін розірвано не було. У подальшому, 16.07.2015 послу України у Федеративній Республіці Бразилія було вручено ноту Міністерства закордонних справ ФРБ про денонсацію Договору про довгострокове співробітництво щодо використання ракети-носія Циклон-4, а 16.07.2016 цей договір припинив свою дію на території Бразилії.
		З огляду на те, що умови Додаткової угоди № 25 від 14.04.2014 не виконані, зобов`язання сторін з повернення авансового платежу, виконання робіт за Контрактом № 6-32/003 від 31.08.2006 не припинилися.
		Спірні правовідносини сторін виникли з приводу виконання господарського договору (Контракту), який за своєю правовою природою є договором підряду, то підлягають регулюванню відповідно до умов цього договору (Контракту), а також як загальними, так і спеціальними нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які регулюють зобов`язання, що виникають з договорів підряду.
		Згідно пункту 1 частини другої, частини третьої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
		Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
		Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша                    статті 628 Цивільного кодексу України).
		Обов`язковість договору до виконання сторонами встановлена статтею 629 Цивільного кодексу України.
		Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 202 ЦК України).
		Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлені статтею 203 ЦК України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. 
		Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		За змістом статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
		Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України).
		Відповідно до частини 1 статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
		Під відкладальною умовою (обставиною) укладається правочин, за яким його сторони обумовлюють настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні.
		Тобто права і обов`язки, передбачені Додатковою угодою, виникають з настанням певної умови. 
		Аналіз ч. 1 ст. 212 ЦК України дозволяє зробити висновок, що в самому тексті закону з метою характеристики сутності умови в правочині вжито термін "обставина", а не "подія", що дає підстави вважати, що законодавець не обмежує коло умов виключно подіями. Тому допустимим є вчинення умовних правочинів, в яких умовою є дія/дії та/або волевиявлення сторін правочину і третіх осіб. 
		З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав визнати підпункт 1.2 пункту 1 Додаткової угоди недійсним, зміст якого не суперечить вимогам чинного законодавства та загальним засадам цивільного законодавства (ст.3 ЦК України).
		Стосовно визнання недійсним пункту 2 Додаткової угоди № 25.
		Заявою від 14.04.2023 позивач відмовився від частини позовних вимог, виклав пункт 2 прохальної частини позову в такій редакції: визнати недійсним пункт 2 Додаткової угоди № 25 від 14.04.2014 до контракту № 6-32/003 на виконання дослідно - конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006 в частині відмови сторін від будь-яких судових та позасудових розглядів відносно оплат, фіскальних чеків, претензій та компенсацій, пов`язаних з контрактом. В іншій частині позовні вимоги залишаються без змін.
		Відповідно до пункту 1 частини другої статті 46, частини першої статті 191 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
		Відповідно до пункту 4 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
		У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч.3 ст. 231 ГПК України).
		За викладеного, відмова позивача в частині заявлених вимог приймається судом, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п.4 ч.1 ст. 231 ГПК України.
		У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів України").
		Згідно ч. 1, 4 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
		Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), ст. 215 ЦК України.
		Таким чином, пункт 2 Додаткової угоди в частині відмови сторін від будь-яких судових та позасудових розглядів відносно оплат, фіскальних чеків, претензій та компенсацій, пов`язаних з Контрактом, є недійсним в силу закону і визнання його недійсним в судовому порядку чинним законодавством не вимагається.
		Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
		Стосовно вимоги про стягнення невикористаного авансового платежу в сумі 46 436 000,00грн.
		У відповідності до п. 8.1 Контракту, строк його дії встановлено до 31.12.2008.
		Додатковими угодами № 1 від 23.02.2007, № 2 від 12.07.2007, № 3 від 15.08.2007, № 4 від 16.11.2007, № 5 від 08.04.2008., № 6 від 25.06.2008, № 7 від 03.10.2008, № 8 від 08.01.2009, № 9 від 08.05.2009, до Контракту, сторонами неодноразово продовжувався (узгоджувався) строк виконання робіт за етапами №№ 1, 2, 3 даного Контракту.
		Додатковою угодою № 10 від 21.08.2009 до Контракту, сторони розбили виконання робіт етапу № 1 на два підетапи:
		1.1 "Розробка РКД", строк виконання якого встановлено до 31.08.2009;
		1.2 "Завершення розробки РКД та випуск технологічної документації", строк виконання якого встановлено до 30.11.2009.
		Актом здачі - приймання науково-технічної продукції № 1 від 04.12.2009 до Контракту, сторони погодили, що відповідач виконав підетап № 1.1 етапу № 1 календарного плану. Загальна вартість даної роботи становить 2 800 000,00 грн.
		Додатковими угодами № 12 від 30.11.2009, № 13 від 26.01.2010 до Контракту, сторонами продовжувався (узгоджувався) строк виконання робіт за підетапом № 1,2 - "Завершення розробки РКД та випуск технологічної документації".
		Додатковою угодою № 16 від 01.07.2010 до Контракту, сторони розбили виконання робіт підетапу № 1.2 на два підетапи:
		- 1.2.1 "Завершення розробки РКД", строк виконання якого встановлено до 30.06.2010;
		- 1.2.2 "Випуск технологічної документації", строк виконання якого встановлено до 31.08.2010.
		Актом здачі - приймання науково-технічної продукції № 2 від 30.06.2010 до Контракту, сторони погодили, що відповідач виконав підетап № 1.2.1 етапу № 1 календарного плану. Загальна вартість даної роботи становить 600 000,00 грн.
		Додатковою угодою № 18 від 22.03.2011 до Контракту, сторонами продовжувався строк виконання робіт за підетапом № 1.2.2 "Випуск технологічної документації".
		Актом здачі - приймання науково-технічної продукції № 3 від 29.08.2011 до Контракту, сторони погодили, що відповідач виконав підєтап № 1.2.2 етапу № 1 календарного плану. Загальна вартість даної роботи становить 120 000,00 грн.
		Додатковою угодою № 21 від 01.09.2011 до Контракту, сторони продовжили його термін дії до 31.12.2013.
		Додатковою угодою № 23 від 25.06.2012 до Контракту, сторони доповнили етап № 1 "Розробка РКД та технологічної документації для виготовлення агрегатів", підетапом 1.3 - "Корегування РКД на гідроустаткування та гідромагістралі ПУА".
		Календарним планом на 2006 - 2013 роки (додаток № 2 додаткової угоди № 23 від 25.06.2012 до Контракту), сторони погодили, що відповідач бере на себе зобов`язання виконати роботи у наступні строки: по підетапу 1.3 етапу № 1 у строк 01.03.2012 -31.05.2012; по етапу № 2 у строк до 28.12.2012; по підетапу 3.1. етапу № 3 після виготовлення вантажного макету; по підетапу № 3.2 етапу № 3 на протязі двох місяців після виконання етапу № 2.
		Відомостями виконання робіт на 2006 - 2013 роки (додаток № 3 додаткової угоди № 23 від 25.06.2012 до Контракту), сторони погодили, що вартість першого етапу робіт становить 3 909 996,00 грн., вартість другого етапу робіт становить 56 808 492,00 грн., вартість третього етапу робіт становить 1 818 480,00 грн.
		Протоколом погодження договірної ціни на науково-технічну продукцію (додаток № 4 додаткової угоди № 23 від 25.06.2012 до Контракту), сторонами погоджено ціну Контракту у розмірі 62 536 968,00 грн.
		Актом здачі - приймання науково-технічної продукції № 4 від 30.06.2012 до Контракту (додаток № 7 додаткової угоди № 23 від 25.06.2012 до Контракту), сторони погодили, що відповідач виконав підєтап № 1.3 етапу № 1 календарного плану. Загальна вартість даної роботи становить 309 996,00 грн.
		Судом встановлено, що на виконання умов Контракту №6-32/003 від 31.08.2006 ДП "КБ Південне ім. М.К. Янгеля" перераховано відповідачу за період з 04.09.2006 по 17.07.2012 грошові кошти (аванс) на загальну суму 50345996,00 грн (з ПДВ) (платіжні доручення: № 130 від 04.09.2006 на суму 6678000,00грн, № 132 від 18.09.2006 на суму 6678000,00грн, № 92 від 08.12.2009 на суму 1080000,00грн, № 1 від 24.11.2011 на суму 20 000 000,00грн, № 3 від 16.12.2011 на суму 15600 000,00грн, № 4923 від 17.07.2012 на суму 309 996,00грн).
		В свою чергу, АТ "Дніпроважмаш" виконало робіт на загальну суму 3 909 996,00грн згідно Актів здачі-приймання:
		№ 1 від 04.12.2009 на суму 2 880 000,00грн, № 2 від 30.06.2010 на суму 600 000,00грн, № 3 від 29.08.2011 на суму 120 000,00грн, № 4 від 30.06.2012 на суму 309 996,00грн.
		Сума невикористаного авансу становить 46 436 000,00грн. (50345996,00 грн - 3909 996,00грн).
		Роботи по етапу № 2, підетапу № 3.1 та № 3.2 етапу № 3 Контракту станом на даний час відповідачем не виконані.
		29.12.2018 позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу від 19.12.2018, в якій просив повернути в найкоротшій строк, але не пізніше семи днів з дня отримання вимоги, суму невикористаного авансу (а.с.45-46 том 1). 
		20.02.2019 ДП "КБ Південне ім. М.К. Янгеля" направило ПАТ "Дніпроважмаш" претензію від 18.02.2019. В цій претензії позивач повідомив про свою відмову від послуг Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" з приводу виконання умов контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи №6-32/003 від 31.08.2006, про розірвання вказаного контракту та заявив вимогу про повернення протягом трьох днів з дня отримання претензії невикористаної суми авансу у розмірі 46 436 000,0 грн.
		Відмова від контракту обумовлена замовником порушенням виконавцем строків виконання етапу № 2, підетапу № 3.1. та № 3.2 етапу № 3 Контракту.
		АТ "Дніпроважмаш", не погоджуючись з діями ДП "КБ Південне" щодо відмови від контракту, звернувся з позовом до суду.
		Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2022 у справі № 904/554/22 в задоволенні позову АТ "Дніпроважмаш" відмовлено та зазначено, що  саме у справі № 904/92/19 господарський суд для вирішення спору повинен перевірити наявність або відсутність підстав на яких грунтуються позовні вимоги: наявність порушень Контракту з боку відповідача та обгрунтованість відмови позивача від Контракту. У цій справі АТ "Дніпроважмаш", на захист своїх прав, повинен доводи незаконність дій ДП "КБ Південне" щодо відмови від правочину. І для цього не потрібно заявляти позов про визнання недійсним одностороннього правочину.
		18 червня 2021 року, вих. № 14/1197, та 28.06.2022, вих. 14/2218, ДП "КБ Південне ім. М.К. Янгеля" направило ПАТ "Дніпроважмаш" претензії, в яких повідомив про відмову від послуг позивача з приводу виконання умов контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи №6-32/003 від 31.08.2006) на підставі частини 4 ст.849 ЦК України та просив на протязі трьох днів з дня отримання вказаної претензії повернути невикористану частину одержаного авансу (а.с.59-84 том 18).
		Вимоги позивача залишено без задоволення.
		Розглянувши вимогу позивача про стягнення з відповідача невикористаної суми авансового платежу, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на таке.
		Відповідач, заперечуючи свій обов`язок з повернення позивачу авансу у розмірі 46 436 000,00 грн, вказує на те, що договір припинив свою дію з 31.12.2015, а його фактичні витрати, понесені у зв`язку з виконанням Контракту №6-32/003 від 31.08.2006 значно перевищують розмір авансу. Крім того пов`язує виконання взятого на себе обов`язку за умовами Додаткових угод № 25 від 14.04.2014 з урахуванням змін, які внесені Додатковою угодою №26 від 28.05.2015 з повернення суми 46436000,00 грн. з настанням певної події, а саме - після укладення ПАТ "Дніпроважмаш" контракту на виготовлення, випробування та поставку НТО ТК та СК для КРК "Циклон-4" з новим Замовником і отримання першого авансового платежу.
		Матеріали справи не містять доказів того, що мала місце така подія як укладення ПАТ "Дніпроважмаш" контракту на виготовлення, випробування та поставку НТО ТК та СК для КРК "Циклон-4" з новим замовником. Це також не заперечується учасниками цієї справи. Про неможливість укладення ПАТ "Дніпроважмаш" контракту з новим замовником сторони дізнались 16.07.2016.
		За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		З характеру спірних відносин вбачається, що укладений між сторонами контракт за своєю природою є договором підряду.
		Відносини, що виникають з укладенням договору підряду, регулюються нормами глави 61 Цивільного кодексу України.
		Відповідно до частин першої, другої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися, зокрема на ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
		Статтею 849 Цивільного кодексу України визначені підстави відмови замовника від договору підряду, а саме: замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина друга цієї статті); замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта цієї статті).
		Частина четверта статті 849 Цивільного кодексу України не ставить право замовника на вчинення одностороннього правочину щодо відмови від договору підряду до виконання робіт у залежність від будь-яких умов (підстав) здійснення цього безумовного права. Тобто, закон передбачає абсолютне право замовника без роз`яснення ним підряднику причин чи підстав у будь-який час до закінчення роботи відмовитись від договору підряду.
		Частиною 1 ст.509 ЦК передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. 
		У разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється (ст. 615 Цивільного кодексу України).
		При цьому відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. 
		Згідно з ч.3 ст.651 ЦК у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. У ст.653 ЦК визначені правові наслідки розірвання договору: зобов`язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
		Тобто одним із наслідків розірвання договору є припинення зобов`язань сторін, що виникли у сторін такого Договору відповідно до п.1 ч.2 ст.11 та ст.509 ЦК. 
		Відтак за змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір (постанови Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17, від 18.11.2019 №910/16750/18).
		За висновком, викладеним в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 розірвання Договору, який був припинений, на підставі частини другої або частини четвертої ст.849 є фактично неможливим.
		У справі 910/16750/18 Верховний Суд дійшов висновку, що навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання. Проте розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився).
		Відповідно, право замовника відмовитись від договору, передбачене ст.849 ЦК, зокрема, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (ч.2), якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином (ч.3) або передбачене ч.4 цієї статті безумовне право відмовитись від договору до закінчення роботи виникають лише щодо тих договорів, які на момент такої відмови були чинними.
		Строк дії спірного Контракту закінчився 31.12.2015 у відповідності до п.1 Додаткової угоди № 26 від 28.05.2015 до контракту № 6-32/003 від 31.08.2006 (а.с.34 том 1).
		Тож, підстави для відмови (розірвання) спірного контракту, передбачені статтею 849 ЦК України відсутні.
		Згідно з статтями 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
		Статтею 631 ЦК України та ч.7 ст.180 ГК України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
		Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи спір про повернення попередньої оплати за договором підряду у постанові від 26.06.2018 у справі №910/9072/17 зазначила про те, що "закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною першою статті 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином (п.6.4.). З огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, Велика Палата Верховного Суду відхиляє доводи скаржника про те, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами Договору є неможливим виконання відповідачем робіт за цим Договором та їх прийняття позивачем (п.6.5)".
		Відповідно, не зважаючи на припинення строку дії спірного контракту зобов`язання сторін, зокрема щодо повернення авансового платежу, що виникли між ними до закінчення строку дії цього Контракту, не є припиненими.
		Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17).
		Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).
		З урахуванням викладеного, положення статтей 849, 1212 ЦК України не підлягають застосуванню.
		Обов`язок відповідача повернути авансовий платіж у сумі 46436000,00грн передбачено п.1.1. Додаткової угоди № 25 від 14.04.2014.
		Підставою повернення авансу є укладення ПАТ "Дніпроважмаш" контракту на виготовлення, випробування та поставку НТО ТК та СК для КРК "Циклон-4" з новим Замовником і отримання першого авансового платежу; строк повернення авансу позивачу - протягом семи банківських днів після укладення контракту.
		Матеріали справи не містять доказів того, що мала місце така подія як укладення ПАТ "Дніпроважмаш" контракту на виготовлення, випробування та поставку НТО ТК та СК для КРК "Циклон-4" з новим замовником. Про неможливість укладення ПАТ "Дніпроважмаш" контракту з новим замовником сторони дізнались 16.07.2016.
		Таким чином, не відбулося виконання умов Додаткової угоди № 25 від 14.04.2014, з якими сторони пов`язували припинення дії контракту (п.1. цієї угоди). 
		Втім, домовившись про звільнення один одного від контрактних зобов`язань (п.1.2. Додаткової угоди № 25 від 14.04.2014), про припинення контракту без взаємного стягнення штрафів і санкцій (п.3 Додаткової угоди № 25), сторони не відмовились від зобов`язання щодо повернення авансового внеску.
		Згідно з ч.1 ст.526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		У ст.530 ЦК передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
		Вимога про повернення авансового платежу направлялась на адресу відповідача неодноразово (29.12.2018, 20.02.2019, 18.06.2021, 28.06.2022), однак залишена без задоволення.
		З урахуванням викладеного, вбачається невиконання умов договору щодо повернення авансового платежу.
		У відзиві на позовну заяву АТ "Дніпроважмащ" вказує, що роботи по виконанню етапів 2 та 3 були припиненні в 2012 році згідно дій ДП КБ "Південне" та ДКАу. На початок 2012 року АТ "Дніпроважмаш" повністю використало аванс ДП КБ "Південне" та виконало роботи по етапу 2 зі ступенем готовності на 60-100 %. Строк виконання робіт по етапу 2 сплив 28.12.2012. З 14.04.2014, згідно п. 2 додаткової угоди № 25, контрактні зобов`язання АТ "Дніпроважмаш" припинені.
		Суд не погоджується з доводами відповідача з огляду на таке. 
		За договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов`язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи (ст. 892 ЦК України).
		За частиною першою статті 894 ЦК України виконавець зобов`язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи.
		На підтвердження використання авансового платежу у повному обсязі та виконання робіт 2 етапу зі ступенем готовності 60-100% відповідач надав:
		сумісний Звіт ДПГЗ, ДП КБ "Південне" та АТ "Дніпроважмаш" за підсумками переговорів з БК АЦС про доцільність прямого контракту між АТ "Дніпроважмаш" та БК АЦС від 17.05.2012 (а. с. 93-98, 153-164, т.1); 
		Звіт про розмір понесених основних витрат АТ "Дніпроважмаш" за контрактом № 6-32/003, згідно якого станом на 17.05.2012 розмір витрат складав 12 208 341,13 доларів США, що за курсом НБУ на цю дату становить 97 544 645,63 грн; 
		Висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 328/329-20 від 07.08.2020 (а.с.123-151 т. 18); 
		Рішення ДПГЗ ДКАу та АТ "Дніпроважмаш" від 07.06.2012 про доробку агрегатів (а.с.7-11 т.19); 
		Лист ДП КБ "Південне" №155/4075 від 2016.06.25 щодо підсумкового акту №155/238 за контрактами №6-32/003 та №6-32/005 від 25.06.20216 (т.2, а. с. 23-31). За твердженням відповідача, даними вказаного акту позивач визнавав фактичні витрати відповідача у розмірі 37 694 824,97грн. Проте, акт не затверджено в установленому порядку.
		Також на підтвердження виконання робіт другого та третього етапів по контракту відповідачем надані такі докази, як: лист ДП КБ "Південне" №155/350 від 2012.01.16 до АТ "Дніпроважмаш" (а.с.46 т.19); Угода  про передачу  робіт та припинення контрактів від 25.02.2012, т.18; Висновок ДПГЗ ДКАУ №463 щодо проекту контракту між АТ "Дніпроважмаш" та БК АЦС від 2012.05.08 (а. с. 5- 18 т.2); Лист БК АЦС №304 від 2012.09.12 щодо питання припинення контракту №6/АС5/2011; Лист ДП КБП №539/9 від 2012.10.12 щодо додаткової угоди до контракту №6/А5С/2011; Висновок ДПГЗ ДКАУ на матеріали проекту Контракту між БК АЦС та АТ "Дніпроважмаш" на виготовлення, випробування і поставку механо-технологічного обладнання ТК РН і ТК КА і ГБ і наземного технологічного обладнання стартового комплексу від 11.01.2014 (а.с. 146-151 т.18; а. с. 37-48 т.2); Угода про порядок завершення робіт по виготовленню, випробуванню та поставці НТО ТК та СК для КРК "Циклон-4" від 07.03.2014 ( т.1, а. с. 9; т.2, а. с. 35-  36); Додаткова угода № 25 від 14.04.2014 до контракту (т.1, а. с. 33; т.2, а. с. 4; т.17, а.с. 96). 
		Дослідивши надані відповідачем докази, суд дійшов висновку, що зазначені докази не є належними та такими, що підтверджують факт використання попередньої оплати за договором та виконання робіт 2 та 3 етапів з огляду на таке.
		Порядок здачі та приймання НТП здійснюється відповідно до розділу 4 Контракту від 31.08.2006 № 6-32/003.
		Приймання НТП здійснюється відповідно до вимог ТЗ замовника з участю ДПГЗ-НКАУ (п.4.1.) .
		Акт здачі-приймання (в тому числі співвиконавців) та звітні матеріали за виконаний етап та роботу в цілому виконавець надає замовнику за 10 днів до обумовленого в календарному плані терміну робіт (п.4.2.).
		Згідно п.4.3 Контракту замовник протягом 10 робочих днів після прийняття робіт відповідного етапу гензамовником по Держконтракту № 14-01 від 09.04.2004 направляє виконавцю підписаний акт здачі-приймання, чи мотивовану відмову від приймання робіт.
		Розроблена (виготовлена) та прийнята замовником НТП знаходиться у виконавця на відповідальному зберіганні (п.4.4.).
		Датою виконання робіт за Контрактом вважається дата підписання замовником акту здачі-приймання.
		Верховний Суд у постановах від 22.01.2019 у справі №922/1119/18, від 07.12.2018 у справі №910/23196/17, від 02.04.2019 у справі №917/194/18, дійшов висновку, що належними і допустимими доказами використання одержаного авансу є, зокрема, підписані сторонами примірні форми КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт", КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати".
		Акти здачі-приймання виконаних робіт по етапу 2, 3 сторонами не складалися. 
		Багаторазові демонстраційні випробування, протоколи переговорів, інші контракти, листування, документи про результати інвентаризацій і результати аналітичних робіт також не є належними доказами в розумінні статей 74,76 ГПК України.
		Сумісний Звіт ДПГЗ, ДП КБ "Південне" та АТ "Дніпроважмаш" за підсумками переговорів з БК АЦС про доцільність прямого контракту між АТ "Дніпроважмаш" та БК АЦС від 17.05.2012, на який посилається відповідач, обгрунтовує лише доцільність укладання прямого контракту та стосується Контракту № 6/ACS/2011 від 25.07.2011.
		Таким чином, непідтвердження виконавцем використання авансу шляхом надання актів виконаних робіт є підставою для повернення даних коштів замовнику.
		Щодо Висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 328/329-20 від 07.08.2020, який надано в матеріали справи № 904/325/18. Так, за результатами дослідження наданих матеріалів, судові експерти дійшли висновку, що:
		- обсяг фактично виконаних АТ "Дніпроважмаш" робіт за Контрактом №6-32/003 на загальну суму 117 667 538,38 грн. (з врахуванням адміністративних витрат 18 %, прибутку від власних робіт 15% та ПДВ 20 %);
		- вартість фактично понесених ПАТ "Дніпроважмаш" витрат по виконанню робіт за Контрактом № 6-32/003 на загальну суму 76 038 227,65 грн.
		Суд відхиляє посилання відповідача на складений судовими експертами Ільковою Н.В. та Мосіяш С.М. висновок експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи № 328/329-20 від 16.07.2020 у справі № 904/325/18. Зі змісту дослідницької частини самого висновку не вбачається, яка саме фінансова звітність, документи зведеного бухгалтерського та аналітичного обліку, калькуляція витрат механоскладального та зборо-зварювального виробництва (з зазначенням аркушів справи та томів, на яких вони знаходяться) підтверджує об`єм виконаних робіт по Контракту № 6/32-003 від 31.08.2006 на суму 117 667 538,38 грн та її обгрунтований розрахунок. Крім того, висновок щодо підтвердження виконання робіт за етапом 2 Контракту, витрат по виконанню цього етапу та понесення ним витрат по утриманню науково - технічної продукції, грунтується на балансах (форма 1) з розшифровкою незавершеного виробництва за 2011-2017 роки, калькуляції витрат механоскладального та зборо-зварювального виробництва згідно контракту за 2011-2017 роки. Висновок експертів враховує витрати відповідача щодо зберігання науково-технічної продукції, що не заперечується відповідачем.
		Враховуючи той факт, що АТ "Дніпроважмаш" не повернуло згідно з умовами договору сум невикористаного авансу, невідзвітувало за його використання відповідними актами форми КБ-2в, КБ-3 та вартості устаткування, що придбавається, невиконало робіт протягом установленого договором строку та неможливість їх виконання у строк, передбачений договором, вважається, доведеним існування порушень відповідачем за первісним позовом умов договору та, відповідно, обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн.
		Щодо стягнення пені в розмірі 44 600 187,72грн за період з 01.01.2016 по 29.12.2018 та неустойки в розмірі 6 965 400,00грн 
		У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
		За умовами ст. 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.
		Статтею 549 ЦК України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
		Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
		Разом з тим, відповідно до ч. 1. ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		Згідно ч.4 ст.231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
		За статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
		Нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини, передбачено, зокрема, частиною першою статті 1 Закону України "Про відповідальність суб`єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", частинами чотирнадцятою-шістнадцятою статті 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", частиною другою статті 36 Закону України "Про телекомунікації".
		За змістом наведених вище положень законодавства, розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
		Така сама правова позиція щодо застосування норм статті 231 Господарського кодексу України викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.
		Враховуючи, що умовами договору не передбачено нарахування пені за прострочку виконання грошового зобов`язання (у даному випадку повернення авансового платежу), не встановлено розмір та базу нарахування пені, вимога позивача про її стягнення задоволенню не підлягає.
		Позивач вважає, що оскільки строк дії контракту закінчився 31.12.2015, а відповідач не виконав роботи по етапу 2,3, то підлягає нарахуванню неустойка у розмірі 15% від суми невикористаного авансу у сумі 6 965400,00грн.
		Відповідно до п.5.1.1. Контракту № 6-32/003 від 31.08.2006, виконавець, АТ "Дніпроважмаш", за порушення терміну виконання окремих етапів чи всієї роботи за контрактом сплачує неустойку в розмірі 0,5% від вартості етапу чи всієї роботи відповідно за кожний день прострочення, але не більше 15%. 
		З урахуванням подальших змін до Контракту № 6-32/003 від 31.08.2006, які внесені Додатковою угодою № 25 від 14.04.2014 та пунктом 3 якої сторони звільняють один одного від нарахування штрафних санкцій, вимога позивача про стягнення неустойки у розмірі у розмірі 15% від суми невикористаного авансу у сумі 6 965400,00грн задоволенню не підлягає.
		Окрім вимоги про визнання недійсним підпункту 1.2. пункту 1 та п.2 (в частині) Додаткової угоди № 25 від 14.04.2014, стягнення авансового платежу, неустойки та пені позивачем нараховані три відсотка річних у розмірі 4 171 607,00 грн та інфляційні витрати у розмірі 18 153 872,99 грн за період з 01.01.2016 по 29.12.2018.
		Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Враховуючи, що пунктами 2, 3 Додаткової угоди № 25 від 14.04.2014 сторони цілком і повністю звільнюють один одного від контрактних зобов`язань, окрім тих, що викладені у пунктах 1.1 і 1.2 Додаткової угоди № 25, та що припинення (розірвання) контракту відбувається без взаємного стягнення штрафів та санкцій, тобто від будь-яких нарахувань вимога про стягнення 3% річних та втрат від інфляції задоволенню не підлягає.
		Щодо застосування позовної давності до спірних правовідносин, про яку заявлено Акціонерним товариством "Дніпроважмаш".
		Відповідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Частиною 3 ст. 267 ЦК України передбачена можливість застосувати позовну давності лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.
		Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
		За ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
		Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.
		Враховуючи, що позовні вимоги ДП КБ "Південне" про визнання недійсними підпункту 1.2 пункту 1, пункту 2 Додаткової угоди №25 від 14.04.2014 до контракту №6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006, стягнення пені, неустойки, 3% річних та втрат від інфляції господарським судом визнано необґрунтованими, суд не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 267 ЦК України.
		Стосовно зустрічного позову, в якому Акціонерне товариство "Дніпроважмаш" просить (а.с.83-98 у томі 22): 
		визнати недійсним правочин щодо односторонньої відмови від контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи № 6-32/003 від 31.08.2006, укладеного Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш", що вчинений Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" у претензії від 27.06.2022 (за вих. № 14/2218 від 28.06.2022);
		- зобов`язати Державне підприємство "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" припинити зловживання своїми правами, шляхом вчинення правочинів щодо односторонньої відмови від контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи № 6-32/003 від 31.08.2006, укладеного Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш".
		Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним (п. 2 частини першої статті 16 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є саме дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила.
		Правочин є найбільш розповсюдженим юридичним фактом, за допомогою якого набуваються, змінюються або припиняються права та обов`язки в учасників цивільних правовідносин.
		До односторонніх правочинів відноситься, зокрема, відмова від договору.
		28.06.2022, вих. 14/2218, ДП "КБ Південне ім. М.К. Янгеля" направило АТ "Дніпроважмаш" претензію від 27.06.2022, в якій повідомив про відмову від послуг позивача з приводу виконання умов контракту на виконання дослідно-конструкторської роботи №6-32/003 від 31.08.2006) на підставі частини 4 ст.849 ЦК України та просив на протязі трьох днів з дня отримання вказаної претензії повернути невикористану частину одержаного авансу (а.с.59-84 том 18). Вказана претензія була підписана в.о.генерального директора відповідача - Кушнарьовим О.П.
		Відповідно до статей 16, 203, 215 Цивільного кодексу України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є пред`явлення позову однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, наявність підстав для оспорювання правочину, встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
		Правова позиція Верховного Суду щодо розгляду позовів про визнання недійсним оспорюваного правочину зводиться до того, що  під час розгляду таких спорів судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушене цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення. При цьому відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Таке розуміння визнання оспорюваного правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці (постанови Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №922/1500/18, від 28.11.2019 у справі №918/150/19, від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).
		Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).
		Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено (наведене узгоджується з висновками, викладені в постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17).
		У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.02.2021 у справі №904/2979/20 викладено такий висновок: "Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав ".
		АТ "Дніпроважмаш" у зустрічній позовній заяві зазначив, що позов спрямований на відновлення принципу правової визначеності, який опосередковує в собі стабільність правовідносин, за яких договір, що припинив свою дію, не може бути в подальшому розірваний на вимогу однієї із сторін. Крім того, обраний спосіб захисту, на думку позивача, має захистити його майновий інтерес, оскільки метою вчинення відповідачем оспорюваних правочинів є створення видимості застосування положень ст. 849 Цивільного кодексу України як законної підстави повернення авансу за контрактом №6-32/003 у справі №904/1956/18, не враховуючи фактичних витрат позивача на його виконання.
		Під час розгляду первісного позову у даній справі судом встановлено, що дія контракту № №6-32/003 від 31.08.2006 припинилась 31.12.2015 у відповідності до п.1 Додаткової угоди № 26 від 28.05.2015. Також суд дійшов висновку, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України та частиною першою статті 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином.
		Не зважаючи на закінчення строку дії контракту № №6-32/003 від 31.08.2006, зобов`язання сторін, що виникли між ними до закінчення строку цього контракту, не є припиненими. 
		Право замовника відмовитись від договору, передбачене статтею 849 ЦК України, виникає лише щодо тих договорів, які на момент такої відмови були чинними (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від16 вересня 2022 року у справі № 913/703/20).
		Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
		Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
		Обов`язок відповідача повернути авансовий платіж передбачено умовами Контракту. Такий обов`язок відповідачем не виконано, відповідно зобов`язання повернути авансовий платіж не припинилося.
		Направлення ДП КБ "Південне" претензії від 27.06.2022 № 14/2218, у якій зазначено про відмову від договору, який вже і так припинено, та про повернення авансу, що узгоджено сторонами у додатковій угоді № 25 від 14.04.2014, ніяким чином не призвело до набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків жодною стороною.
		Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. У даному випадку, визнання недійсною зазначеної претензії не призведе до зміни правовідносин між сторонами, за умов існування додаткової угоди від 14.04.2014 № 25 та закінчення строку дії договору.
		Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
		Згідно із частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі №761/26815/17 викладений висновок про те, що недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акта органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
		 
		АТ "Дніпроважмаш" не доведено, яке його право порушено оспорюваною претензією і яке саме право позивача порушується такою односторонньою відмовою, в чому полягає його порушення та яким чином прийняте у справі рішення суду може бути виконано, тобто які саме майнові права позивача буде захищено та відновлено внаслідок задоволення позовних вимог.
		Отже, визнанням недійсною вказаної претензії не відбудеться захист прав позивача, які він вважає порушеними.
		За викладеного, вимога АТ "Дніпроважмаш" про визнання недійсним одностороннього правочину задоволенню не підлягає.
		Вимога про зобов`язання ДП "КБ "Південне ім. М.К. Янгеля" припинити зловживання правом, шляхом вчинення правочинів щодо односторонньої відмови від контракту № 6-32/003 від 31.08.2006, грунтується на тому, що ДП "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" шляхом направлення претензій АТ "Дніпроважмаш" у 2019, 2021 та 2022 роках про розірвання договору, створює штучні обставини для формулювання необгрунтованих вимог про повернення авансу з інших правових підстав - з метою створення видимості юридичної правильності застосування частини четвертої статті 849 ЦК України.
		На переконання АТ "Дніпроважмаш", дії ДП "КБ "Південне ім. М.К. Янгеля" по поданню претензій про розірвання контракту у цій справі є недобросовісними, порушують принцип правової визначеності та свідчать про зловживання правом.
		При цьому АТ "Дніпроважмаш" посилається на положення статті 13 ЦК України.
		Так, між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", як Головним розробником КРК (надалі замовник), в 2006 році було укладено з АТ "Дніпроважмаш" (надалі виконавець) контракт від 31.08.2006 № 06-32/003 на створення агрегатів стартового комплексу і стаціонарного стенда збірки головного блоку.
		14.04.2014 між ДП "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" та АТ "Дніпроважмаш" було укладено Додаткову угоду № 25 до Контракту №6-32/003 від 31.08.2006 щодо припинення контракту.
		Додатковою угодою № 26 28.05.2015 до Контракту № 6-32/003 від 31.08.2006 сторони продовжили строк дії контракту до 31 грудня 2015.
		У період з 2019 по 2022 роки ДП "Конструкторське бюро "Південне ім. М.К. Янгеля" направило на адресу АТ "Дніпроважмаш":
		- претензію від 18.02.2019 (т. 17, а. с. 107), у якій розірвання контракту мотивувалось невиконанням АТ "Дніпроважмаш" зобов`язань щодо виконання робіт (односторонній правочин оскаржено до господарського суду, справа № 904/554/22);
		- претензію від 10.06.2021 (а.с.103 том 22), яка містить вимогу про розірвання контракту з підстав ч. 4 ст. 849 ЦК України (правочин оскаржено до господарського суду, справа № 904/8119/21);
		- претензію від 18.06.2021 (а. с. 17-18 т. 18; а.с.105 том 22), яка містить вимогу про розірвання контракту з підстав ч. 4 ст. 849 ЦК України (правочин оскаржено до господарського суду, справа № 904/8119/21);
		- претензію від 27.06.2022 (а. с. 21-22 т. 18; а.с.102 т.22), яка містить вимогу про розірвання контракту з підстав ч. 4 ст. 849 ЦК України (правочин оскаржено до господарського суду у справі № 904/62/19).
		Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
		Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. 
		Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
		Частиною 3 ст. 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
		Формулювання "зловживання правом" необхідно розуміти як суперечність, оскільки якщо особа користується власним правом, то його дія дозволена, а якщо вона не дозволена, то саме тому відбувається вихід за межі свого права та дію без права. Сутність зловживання правом полягає у вчиненні уповноваженою особою дій, які складають зміст відповідного суб`єктивного цивільного права, недобросовісно, в тому числі всупереч меті такого права.
		Правочини, які укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
		Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
		Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанови Верховного суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 09.06.2021 у справі №911/3039/19, від 08.09.2021 у справі №910/10444/20 тощо).
		Зловживання правом, на переконання АТ "Дніпроважмаш", є те, що КБ "Південне" після направлення претензії від 18.02.2019 (т. 17, а. с. 107), направив претензії від 10.06.2021 (а.с.103 том 22), від 18.06.2021 (а. с. 17-18 т. 18; а.с.105 том 22), від 27.06.2022, чим порушує принцип правової визначеності.
		Разом з тим, неодноразові звернення КБ "Південне" з претензіями до АТ "Дніпроважмаш" про відмову від контракту після закінчення строку його дії, у тому числі й щодо повернення авансового платежу, ніяким чином не призвело до набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків жодною стороною, відповідно не свідчать про порушення прав та законних інтересів АТ "Дніпроважмаш", та не є зловживанням правом. 
		Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.
		Щодо судового збору.
		На виконання ухвали суду від 09.01.2019 позивач сплатив судовий збір у розмірі 618462,00грн (1762,00грн за розгляд вимоги немайнового характеру та 616 700,00грн - за майнову вимогу (максимальна ставка судового збору).
		Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за розгляд первісного позову покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 237993,68грн (46 436 000,00 грн х 616700,00грн/120 327 067,71 грн); витрати по сплаті судового збору за розгляд зустрічного позову покладаються на АТ "Дніпроважмаш".
		Керуючись ст. ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Позов Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державне космічне агентство України, про визнання недійсними пунктів додаткової угоди до контракту та стягнення 120 327 067,71 грн задовольнити частково.
		Прийняти заявлену ДП "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" відмову від позовної вимоги про визнання недійсним пункту 2 Додаткової угоди №25 від 14.04.2014 до контракту №6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006 в частині: сторони цілком і повністю звільнюють один одного від контрактних зобов`язань, окрім тих, що викладені у пунктах 1.1 і 1.2 нинішньої Додаткової угоди № 25.
		В задоволенні вимог Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" про визнання недійсними підпункту 1.2 пункту 1, пункту 2 укладеної між Державним підприємством "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" додаткової угоди №25 від 14.04.2014 до контракту №6-32/003 на виконання дослідно-конструкторської роботи (ДКР) від 31.08.2006 - відмовити.
		Стягнути з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (ідентифікаційний код 00168076; місцезнаходження: вул. Сухий острів, 3, м. Дніпро, 49000) на користь Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" (ідентифікаційний код 14308304; місцезнаходження: вул. Криворізька, 3, м. Дніпро, 49008) суму невикористаного авансу у розмірі 46 436 000,00 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 696540,00грн, видати наказ.
		В задоволенні вимоги Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля" про стягнення з Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" неустойку у розмірі 6 965 400,00 грн., 3% річних у розмірі 4 171 607,00 грн., пеню у розмірі 44 600 187,72 грн., інфляційні витрати у розмірі 18 153 872,99 грн. - відмовити.
		Відмовити Акціонерному товариству "Дніпроважмаш" в задоволенні зустрічного позову до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Південне" ім. М.К. Янгеля", про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від контракту та зобов`язати припинити зловживання своїми правами.
		Судові витрати за зустрічним позовом покласти на Акціонерне товариство "Дніпроважмаш".
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		          Повне рішення складено  27.04.2023
		      
		 
		      Суддя                                                                                               Н.М. Євстигнеєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...