Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/2417/21 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 27.04.2023. Зареєстровано: 28.04.2023. Забезпечено надання загального доступу: 28.04.2023.
Дата набрання законної сили: 26.04.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		26 квітня 2023 року 
		м. Київ
		 
		cправа №  908/2417/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Васьковський О.В. - головуючий,  Білоус В.В., Погребняк В.Я.  
		розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Запорізькій області
		на ухвалу  Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2023
		у справі № 908/2417/21
		за заявою   Товариства з обмеженою відповідальністю "ПД Консалтинг"
		до Приватного підприємства «Бізон-Тех 2012»
		про банкрутство,
		ВСТАНОВИВ:
		Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у справі № 908/2417/21 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області - відмовлено; звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута - затверджено; банкрута Приватне підприємство "Бізон-Тех 2012" - ліквідовано; провадження у справі закрито;  вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. 
		До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Головне управління ДПС у Запорізькій області, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у справі № 908/2417/21 в частині відмови в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області та прийняти нове рішення, яким клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити.
		Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2023 відмовлено Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у справі № 908/2417/21, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у справі № 908/2417/21 повернуто заявникові.
		01.04.2023 Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №908/2417/21 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
		Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/2417/21 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2022.
		Дослідивши касаційну скаргу, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
		З аналізу змісту статей 55, 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
		Як вбачається з матеріалів справи, Центральний апеляційний господарський суд керуючись пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 15.03.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі, оскільки скаржником не були усунуті недоліки, зазначені в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023.
		Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу (частина 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
		Апеляційна скарга на вказану ухвалу, повний текст якої складено 21.12.2021, подана, згідно із штампом відділення поштового зв`язку про прийняття апеляційної скарги, 23.12.2022, тоді як останнім днем процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали у даній справі є 31.12.2021 року, тобто з пропуском цього строку.
		Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2022 відмовлено Головному управлінню ДПС у Запорізькій області в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 21.12.2021 у справі № 908/2417/21 повернуто заявникові у зв`язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги у визначений апеляційним господарським судом строк.
		При повторному поданні апеляційної скарги апелянтом заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги, яке обгрунтовано повторним зверненням до суду з даною апеляційною скаргою після усунення обставин, що були підставою для повернення апеляційним господарським судом первісно поданої апеляційної скарги заявникові.
		При цьому, скаржник не зазначив обставин, які можуть бути віднесені судом до особливих чи непереборних, оскільки з моменту повернення судом первісної апеляційної скарги до моменту звернення з повторною апеляційною скаргою (23.12.2022) минуло понад 8 місяців. Крім того, з долученого платіжного доручення про сплату судового збору вбачається, що відповідний платіж було здійснено 08.11.2022. 
		За результатами розгляду вказаного клопотання, апеляційний суд визнав наведені апелянтом доводи щодо несвоєчасного оскарження ухвали місцевого господарського суду неповажними та залишив апеляційну скаргу без руху із зазначенням недоліків апеляційної скарги, які необхідно було усунути скаржнику.
		На виконання вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 02.02.2023р. апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обгрунтування якого посилається на запровадження воєнного стану на території України та додатково зазначає, що введення останнього обумовило встановлення простою в роботі Головного управління ДПС у Запорізькій області, скорочення видатків загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік та спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету з метою підвищення обороноздатності держави в умовах воєнного стану за рахунок коштів цього фонду, наслідком чого стала недостатність фінансування ГУ та відсутність коштів на сплату судового збору, оскільки останнє утримується виключно за рахунок коштів державного бюджету України, що унеможливило подання апеляційної скарги у найкоротший строк після повернення апеляційним господарським судом первісно поданої апеляційної скарги заявникові, тому після усунення обставин, що були підставою для її повернення, він повторно звертається до суду з даною апеляційною скаргою в межах присічного строку, у зв`язку з чим просить визнати причину пропуску строку апеляційного оскарження поважною.
		Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
		Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповід-ного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
		Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, не залежали від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. 
		Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
		Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків.
		Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд дійшов правильного висновку, що посилання на відсутність коштів на рахунках, не є поважними підставами для поновлення строку на апеляційне провадження, оскільки відповідно до висновку  Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 - особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду. 
		У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.
		Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
		Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
		Крім того, безпідставними є посилання скаржника на запровадження на території України воєнного стану, з огляду на наступне.
		Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого строку (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022р. у справі №990/115/22).
		Тобто, особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Аналогічний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.09.2022 року у справі №697/2360/21 та від 19.10.2022 року у справі №398/1739/15.
		Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний господарський суд зазначив, що викладені підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження не є об`єктивно непереборними обставинами, оскільки залежали виключно від волевиявлення самого скаржника та належного використання ним своїх прав, визначених нормами Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що скаржником в достатній мірі не обґрунтовано та не додано суду належних доказів того, яким чином запровадження воєнного стану в Україні, а так само видача наказу від 10.10.2022 про встановлення простою у роботі, унеможливило своєчасне виконання вимог суду щодо усунення недоліків вперше поданої 10.01.2022 апеляційної скарги, тобто ще до введення в Україні воєнного стану, так само приведення її у відповідність із вимогами ст. 258 ГПК України та подання її повторно без зайвих зволікань після її повернення ухвалою від 11.04.2022.
		Апеляційний суд також зазначив, що існування обставини повернення апеляційної скарги, яка не позбавляє скаржника на повторне звернення до суду апеляційної інстанції, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш, за відсутності поважних причин.
		Апеляційним судом повторно зазначено та прийнято до уваги значний проміжок часу між здійсненням платежу 08.11.2022 щодо зарахування судового збору до державного бюджету та поданням апеляційної скарги вдруге 23.12.2022, на підтвердження пропуску якого апелянтом також не наведено належного обгрунтування, що вказує на допущене необ`єктивне зволікання податкової служби з поданням апеляційної скарги поза межами присічного строку (після 21.12.2022). 
		Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
		Частинами   3 та 4 статті 260 Господарського процесуального кодексу України  визначено, що   апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу. 
		Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції з дотриманням норм чинного на момент винесення оскаржуваної ухвали законодавства відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
		Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. 
		З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №908/2417/21, у зв`язку з її необґрунтованістю, оскільки правильне застосування норм права апеляційним судом є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
		Керуючись статтями 234, 287, 290, 293  Господарського процесуального кодексу України, суд
		У Х В А Л И В:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 15.03.2023 у справі №908/2417/21.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                            О.В. Васьковський
		Судді                                                                                                         В.В. Білоус
		                                                                                                               В.Я. Погребняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...